Трамп готовий допомагати Україні – Зеленський

Поновлення адвокатського статусу, яке відбулося за участі Андрія Єрмака, не має впливу на перебіг розслідування кримінальної справи, відомої як «Мідас». За даними джерел у правоохоронних органах, чинність статусу адвоката зберігається навіть у випадку тимчасового призупинення діяльності, тож його відновлення не створює юридичних перешкод для слідчих дій. Цю обставину враховували з самого початку, зокрема в Національному антикорупційному бюро, і тому вона не вплинула на процесуальні рішення в межах розслідування.

У правоохоронних колах підкреслюють, що статус адвоката сам по собі не є інструментом, який може зупинити чи заблокувати слідство. Важливо, що в рамках кримінального провадження діє чітка процедура, і слідчі мають право продовжувати збір доказів, допити, аналіз документів та інші дії незалежно від того, чи є підозрюваний або фігурант справи адвокатом. Окремі процесуальні обмеження можуть виникати лише у випадку, якщо адвокат фактично здійснює правничу діяльність і має на це вплив у конкретному провадженні, що потребує окремих рішень суду.

Повідомлення про підозру у справі «Мідас» можуть здійснити заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко або генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Розслідування триває незалежно від адвокатського статусу фігурантів та їхніх поновлень.

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру посадовій особі комунального підприємства, що відповідає за утримання та ремонт дорожньої інфраструктури Святошинського району. Підставою для цього стало проведення закупівлі асфальтобетонної суміші, яка, за висновками слідства, була здійснена з порушенням принципів економічної доцільності та завдала значних фінансових збитків міському бюджету.

Розслідування встановило, що у березні 2024 року посадовиця, яка контролює процес організації та проведення закупівель, ініціювала придбання приблизно 1,5 тисячі тонн асфальтобетону. Попередня експертиза показала, що вартість закупівлі значно перевищувала ринкові ціни, а тендерні процедури мали ознаки формальності та недостатньої прозорості.

У результаті договір було укладено з приватною компанією за вартістю, що суттєво перевищувала середньоринкові показники. Проведені експертні дослідження засвідчили, що такі дії спричинили збитки територіальній громаді Києва на суму понад 450 тисяч гривень.

Правоохоронці кваліфікують дії посадовиці як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків. Наразі вирішується питання щодо обрання їй запобіжного заходу, а також перевіряються інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

У межах досудового розслідування слідчі з’ясовують, чи були завищені ціни наслідком умисних дій або ж системних порушень у процесі планування закупівель на підприємстві. Не виключається, що коло підозрюваних у справі може розширитися.

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

Українцям нагадали про обов'язкові випадки заміни закордонного паспорта. Оновлення документа необхідне не лише після завершення терміну його дії, а й у кількох інших випадках, які стосуються змін персональних даних або фізичного стану паспорта. Важливо знати, що для уникнення непорозумінь з органами контролю та для безперешкодних поїздок за кордон слід вчасно оновлювати паспорт.

Перша і найбільш очевидна причина для заміни паспорта — це завершення терміну його дії. Якщо ваш паспорт наближається до кінця терміну дії (зазвичай 10 років для дорослих та 5 років для дітей), його потрібно замінити. Зазначимо, що документ повинен бути дійсним протягом не менше ніж трьох місяців з моменту планованої дати виїзду за кордон.

Підставою для переоформлення документа є й виявлення помилок у персональних даних або інших відомостях, зазначених у паспорті. Крім того, новий документ знадобиться, якщо в паспорті більше не залишилося вільних сторінок для відміток про перетин кордону.

Закордонний паспорт також визнається непридатним для використання у випадках його пошкодження — зокрема, якщо сторінки порвані, інформація пошкоджена або документ має сліди, які унеможливлюють ідентифікацію особи. Окремою підставою для оформлення нового паспорта є його втрата.

Для отримання нового закордонного паспорта громадянину України необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входить внутрішній паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків. За наявності також подається попередній закордонний паспорт.

У разі зміни сімейного стану або персональних даних необхідно додатково надати відповідні підтвердні документи — свідоцтво про шлюб або документ про зміну імені. Саме ці папери є підставою для внесення оновлених даних до нового паспорта.

Слідча поліції Одеської області Ольга Арику подала декларацію про майновий стан при звільненні, зазначивши у ній чималі подарунки від матері та власну нерухомість, розташовану в Одесі та Ізмаїлі. Інформація про зміни у її майновому стані стала доступною в результаті перевірки декларацій посадових осіб. Згідно з поданими даними, основним джерелом доходу Ольги Арику була її заробітна плата, яка склала 180 тисяч гривень на рік.

Особливу увагу привертає інформація про подарунки, отримані Ольгою від її матері, Олени Арику. Всього було задекларовано два подарунки, сума яких становить 1,285 мільйона гривень. Перший подарунок склав 840 тисяч гривень, а другий — 445,5 тисяч гривень. Такі значні суми викликають інтерес, оскільки вони явно виходять за межі звичних дарунків і можуть підняти питання щодо їх походження та обґрунтованості.

У розділі нерухомості зазначено:

квартира площею 68,9 м² в Ізмаїлі (власність Ольги Арику);

ділянка площею 1269,4 м² у селі Озерне Ізмаїльського району (власність Ольги Арику);

будинок площею 124,3 м² у селі Озерне (власність матері);

ділянка площею 2478 м² у селі Озерне (власність матері);

квартира площею 44,7 м² в Одесі (власність громадянки Домнікії Крецу);

квартира площею 63,9 м² в Одесі (власність Ольги Арику, оцінена у 1,24 млн грн).

У декларації не зазначено транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права чи фінансові зобов’язання. Також відсутня інформація про членів сім’ї.

Київ стрімко втрачає свої зелені території, поступаючись місцем новим будівельним проєктам. Під приводом економічного розвитку та залучення інвестицій дедалі більше вільних ділянок у місті віддають під забудову, часто без належного врахування думки жителів. Рішення про забудову приймаються поспішно, а механізми участі громадськості залишаються номінальними.

Яскравим прикладом стало протистояння у Святошинському районі. Місцеві жителі опинилися перед фактом нового будівництва на території, яка раніше слугувала зоною відпочинку та зеленим оазисом. Громадські слухання відбувалися формально, а реальна можливість вплинути на рішення була обмежена. Це породжує не лише соціальну напругу, а й серйозні екологічні ризики: зникають дерева, погіршується якість повітря, зростає температура в місті та зменшується біорізноманіття.

Орендарем землі визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Реконіс». Передача ділянки відбулася без проведення земельних торгів, що автоматично позбавило громаду можливості отримати ринкову вартість за користування землею. Така схема означає прямі втрати для міського бюджету та створює привілейовані умови для окремих компаній.

Більше того, за даними судових рішень, компанія роками користувалася цією ділянкою без належно оформленого права оренди. Лише в судовому порядку місто було змушене вимагати стягнення понад п’ять мільйонів гривень безпідставно збережених коштів за користування землею.

ТОВ «Реконіс» не є ізольованим гравцем. Компанія входить до мережі пов’язаних структур, серед яких приватне підприємство «Мірта-Т», товариства «Фірма Спецторг» та «Іст-Вест Фінанс». Ці бізнес-зв’язки ведуть до орбіти колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ, зокрема народного депутата Сергія Льовочкіна. У такій конфігурації забудова виглядає не випадковістю, а частиною системного перерозподілу київської землі.

Реалізація подібних проєктів була б неможливою без мовчазної згоди міської влади. За мерства Віталія Кличка Київ дедалі частіше перетворюється на зручний майданчик для девелоперських груп, які отримують доступ до привабливих ділянок без конкуренції та публічних обговорень.

Ключову роль у легалізації таких рішень відіграє Департамент земельних ресурсів КМДА. Саме через нього проходять документи, які дозволяють ігнорувати екологічні обмеження та містобудівну логіку. Підписи посадовців фактично відкривають шлях забудові навіть там, де йдеться про санітарні зони та безпеку мешканців.

У результаті комунальна земля перетворюється на товар для обраних, а інтереси громади — на формальність. Київ поступово втрачає зелені зони, погіршує екологічну ситуацію та якість життя містян, тоді як відповідальність за ці рішення розмивається між кабінетами та департаментами.

В Україні критично важливі ресурси зникають не лише через воєнні дії, а й унаслідок непрозорих домовленостей між бізнесом і посадовцями. Яскравим прикладом є Пержанське родовище берилію у Житомирській області, де держава фактично втратила контроль над стратегічними надрами. Розробку цього родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», що входить до орбіти BGV Group. Центральним елементом структури є кіпрська BGV Group Limited, через яку цінна сировина виводиться за межі країни, створюючи ефект офшорного управління.

Цей випадок демонструє системну проблему: стратегічні активи опиняються у руках приватних компаній із непрозорими схемами володіння, а державні органи не контролюють реальні потоки ресурсів. Наслідки цього явища виходять за межі економіки: втрата контрольованих запасів мінералів знижує національну безпеку, обмежує технологічний розвиток і впливає на геополітичну стійкість України.

Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.

Численні наукові дослідження підтверджують, що кава за помірного споживання може мати позитивний вплив на організм. Її пов’язують зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань, підтримкою когнітивних функцій і захистом клітин завдяки високому вмісту антиоксидантів. Натуральна кава без домішок здатна бадьорити, покращувати концентрацію та бути частиною збалансованого раціону.

Втім, сучасна культура кавових напоїв дедалі більше віддаляється від класичного уявлення про користь цього продукту. Кав’ярні та домашні рецепти часто пропонують напої з великою кількістю сиропів, підсолоджувачів, ароматизаторів і жирних добавок. У такому вигляді кава поступово втрачає свої корисні властивості та перетворюється на калорійний десерт, перенасичений цукром і штучними компонентами.

Ще одна проблема — зловживання цукром і штучними підсолоджувачами. Сиропи та підсолоджувачі можуть містити значну кількість доданого цукру, який швидко підвищує рівень глюкози в крові. Альтернативою може стати поступове зменшення солодкості та використання натуральних спецій, таких як кориця.

Важливу роль відіграє і якість кавових зерен. Неякісна або неорганічна кава може містити залишки пестицидів та інших хімічних речовин. За тривалого вживання це потенційно здатне негативно впливати на здоров’я.

Часто недооцінюють і час вживання кави. Надмірна кількість кофеїну або кава натщесерце можуть спричиняти нервозність, посилення тривожності, проблеми з травленням і печію. Крім того, кофеїн може залишатися в організмі багато годин, тому післяобідня кава нерідко стає причиною порушень сну.

Ще одна помилка — відмова від натуральних підсилювачів смаку. Спеції та натуральні добавки не лише збагачують смак, а й можуть мати антиоксидантні та протизапальні властивості, не перевантажуючи напій цукром.

Кава також може бути носієм корисних добавок. Деякі люди додають до неї колаген або інші поживні інгредієнти, поєднуючи ранковий ритуал із турботою про шкіру, суглоби чи відновлення після фізичних навантажень.

Регулярне вживання кави з кав’ярень і мережевих закладів — ще одна пастка. Такі напої часто містять приховані калорії, велику кількість жирів і цукру, а одна велика порція інколи за енергетичною цінністю дорівнює повноцінному прийому їжі.

Окремої уваги заслуговує водний баланс. Хоча кофеїн має легкий сечогінний ефект, сама кава складається переважно з води. Проблеми виникають тоді, коли кава повністю замінює звичайну воду протягом дня.

Нарешті, значення має спосіб приготування напою. Використання пластикових кавоварок або капсул може призводити до потрапляння в каву небажаних хімічних речовин під дією гарячої води. З цієї точки зору більш безпечними вважаються скляні, металеві або керамічні пристрої.