Трамп: “Якщо Кремль не погодиться на мир, будуть санкції і 100% мита”

У соціальних мережах та медіапросторі стрімко набрав обертів резонанс навколо радників нового очільника Офісу Президента Кирила Буданова. Після його призначення з’явилися публічні твердження про те, що частина помічників, які працювали ще за керівництва Андрія Єрмака, нібито зберегли свої позиції й за нового глави ОП. Це одразу стало ґрунтом для гучних заяв про «зраду», приховані домовленості та безперервність старих впливів.

Утім, більш уважний аналіз ситуації свідчить, що емоційна реакція значно випередила реальний стан речей. Політолог Олексій Голобуцький зазначає, що джерелом скандалу стали не кадрові рішення як такі, а особливості роботи державної бюрократії. За його словами, інформаційна хвиля виникла через формальні списки та документи, які не були оперативно оновлені після зміни керівництва.

Станом на перші дні після призначення новий очільник ОП справді не призначив повністю оновлену команду радників і помічників. Частина людей, які працювали з попереднім керівником, тимчасово залишалася поза штатом. Саме це й стало формальним приводом для гучних заголовків і хвилі обурення в соцмережах.

Однак логіка «Буданов залишив собі радників Єрмака» виглядає радше зручною для клікбейту, ніж коректною з точки зору реальної управлінської практики. За словами Голобуцького, новий очільник ОП у перші тижні роботи зосереджений не на косметичних кадрових рішеннях, а на значно важливіших питаннях — перемовинах із міжнародними партнерами щодо деталей мирного плану, реагуванні на масовані удари по енергетичній інфраструктурі, роботі в умовах постійно змінної внутрішньої та зовнішньої ситуації.

У таких обставинах очікувати миттєвого «перезавантаження» апарату — щонайменше наївно. Будь-яка бюрократична система працює інерційно, а швидкі кадрові рішення є радше винятком, ніж правилом. Тим більше — у момент, коли країна перебуває у фазі активних переговорів і кризових викликів.

Голобуцький наголошує: відсутність негайних звільнень або призначень не є свідченням політичної змови чи прихованої залежності. Це типовий перехідний період, коли новий керівник вивчає документацію, посадові інструкції та концентрується на критично важливих завданнях, а не на публічних жестах.

Інформаційний шум навколо цієї теми, за його словами, лише демонструє хронічну проблему українського медіаполя — прагнення знайти «зраду» там, де є звичайна управлінська рутина. У результаті суспільству підсовують спрощену і емоційну картинку замість тверезого аналізу.

У підсумку історія з радниками виглядає не як сенсація, а як приклад того, як перехідний момент і бюрократичні процеси стають ґрунтом для гучних, але порожніх скандалів. І, схоже, у цій ситуації варто більше говорити не про персоналії, а про реальні виклики, з якими нині стикається держава.

Події навколо Гренландії несподівано перекроїли інформаційний та політичний порядок денний Всесвітнього економічного форуму в Давосі, змістивши фокус дискусій із війни в Україні на ширші питання глобальної безпеки. Форум, від якого очікували принципової розмови про російську агресію, подальшу військову й фінансову підтримку Києва, дедалі більше перетворюється на арену для обговорення нових викликів у трансатлантичних відносинах.

За даними західних медіа, центральною темою неформальних переговорів стала роль Сполучених Штатів у зміні балансу сил у Північній Атлантиці та можливі наслідки для європейської безпеки. Саме ці дискусії відтіснили українське питання на другий план, що помітно відобразилося як у програмі заходів, так і в тональності заяв учасників форуму.

Очікувалося, що геополітичним центром форуму стане особиста зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Проте на момент проведення форуму ця зустріч так і не була призначена. За даними джерел, ініціатива щодо особистого контакту виходить саме від української сторони, тоді як стриманість демонструє Білий дім.

За словами експерта з зовнішньої політики Республіканської партії, Зеленський зацікавлений у прямому діалозі з Трампом і вважає, що потенційні вигоди переважають політичні ризики. В українській логіці, якщо такого контакту не відбувається, вплив на американського президента здійснюють інші гравці, не завжди прихильні до інтересів Києва.

Раніше обговорювалася можливість підписання в Давосі масштабної угоди між Україною та США щодо післявоєнного відновлення та економічного розвитку, обсяг якої оцінювався у сотні мільярдів доларів. Проте зміна акцентів на форумі фактично заморозила ці плани.

Паралельно з цим у Давосі очікується активна дипломатична робота навколо теми Гренландії. За даними медіа, європейські лідери та делегації, які планують зустрічі з Дональдом Трампом і його оточенням, мають намір змістити фокус переговорів саме на цей регіон, розглядаючи його як новий осередок геополітичної напруги.

Таким чином, форум у Давосі продемонстрував тривожну тенденцію: увага Заходу поступово зміщується з війни в Україні до внутрішніх суперечностей між союзниками та нових глобальних ризиків, що створює додаткові виклики для української дипломатії.

Заступник генерального директора ДП «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов опинився під увагою громадськості через декларування придбання майнових прав на квартиру у Львові вартістю понад 2 мільйони гривень. Про цей факт стало відомо завдяки електронній декларації, яку чиновник подав в рамках виконання вимог щодо фінансової прозорості.

Згідно з даними декларації, 3 грудня 2025 року Філатов отримав право власності на квартиру площею 110,26 квадратних метрів, яка розташована у Львівському районі Львівської міської громади. Загальна вартість покупки склала 2 040 358 гривень. Це стало значною подією, оскільки, за умовами чинного законодавства, такі покупки чиновників зазвичай викликають додаткову увагу у зв’язку з потенційними питаннями щодо джерел фінансування.

У декларації зазначено, що інших змін у доходах, транспортних засобах, корпоративних правах чи нематеріальних активах не відбулося. Витрати на покупку були здійснені одноразовим платежем.

Посада Сергія Філатова у «Укрпатенті» входить до переліку посад із високим рівнем корупційних ризиків за даними НАЗК. Водночас його посада не віднесена до відповідальних чи особливо відповідальних посад згідно із Законом «Про запобігання корупції».

Ця угода викликала увагу громадськості, оскільки дозволяє спостерігати за змінами майнового стану чиновників, що обіймають посади з високим корупційним ризиком.

21 січня 2026 року припадає на середу і стає 1428-м днем повномасштабної війни в Україні. У цей день православна церква згадує двох святих — преподобного Максима Сповідника та преподобного Максима Грека. Одночасно у світі відзначають Міжнародний день обіймів і Міжнародний день дитячого свята, а народні традиції цього періоду підкреслюють важливість добрих справ, взаємної підтримки та уважного ставлення до природи.

Церковне вшанування 21 січня пов’язане насамперед із пам’яттю преподобного Максима Сповідника, видатного богослова VII століття. Він став одним із найактивніших захисників православного вчення у складний для церкви час, коли поширювалася єресь монофелітів. Максим Сповідник наполягав на тому, що у Христі існують дві волі — божественна і людська, і саме ця позиція стала ключовою для збереження догматичної чистоти християнського вчення. Його діяльність включала не лише богословські трактати, а й мужнє стояння перед тиском імперської влади, за що він зазнав переслідувань і страждань. У народній традиції цей день часто асоціюють з терпінням, витримкою та вірою у справедливість, адже приклад святого нагадує про силу правди навіть у складні часи.

Також цього дня вшановують преподобного Максима Грека — вченого, перекладача і богослова XVI століття. Він займався перекладом богослужбових книг на слов’янську мову, наполягаючи на точності текстів. Через конфлікти з церковною та світською владою його заслали, однак навіть у вигнанні він продовжував духовне служіння. Помер Максим Грек у 1556 році в Троїце-Сергієвій лаврі.

У народному календарі 21 січня відоме як день Максима-втішника. Його вважали покровителем сиріт, вдів і людей у скруті, а також вірили, що щира добра справа цього дня обов’язково повернеться сторицею.

Серед міжнародних свят найбільш відомим є Міжнародний день обіймів, започаткований у США у 1986 році. Його ідея полягає у поширенні тепла, підтримки та зменшенні емоційної напруги між людьми. Також цього дня відзначають Міжнародний день дитячого свята, який заохочує активні ігри, спілкування та фізичну активність дітей. Окрім того, існує неофіційний Міжнародний день тренувальних штанів, що символізує комфорт і неформальність.

Народні прикмети 21 січня допомагали передбачити погоду та врожай. Ясне зоряне небо вважали ознакою сильних морозів, а місяць крізь хмари — передвісником доброго врожаю. Якщо птахи літають низько, чекали негоди, а запітнілі вікна віщували відлигу. Особливу увагу звертали й на поведінку тварин.

Цього дня не радили сваритися, бажати зла іншим, брати або давати гроші в борг, зберігати поламані речі чи виконувати важку фізичну роботу. Також вважалося небажаним виходити з дому до світанку.

День ангела 21 січня святкують Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Омелян та Ярослава.

В історії цей день запам’ятався низкою подій, серед яких поразка військ Лжедмитрія у 1605 році, створення першої інженерної школи за наказом Петра I у 1701 році, страта французького короля Людовика XVI у 1793 році та перше офіційне відзначення Міжнародного дня обіймів у 1985 році.

В Одесі правоохоронні органи викрили масштабну схему незаконного заволодіння землею, внаслідок чого прокуратура повідомила про підозру організатору та кільком учасникам злочинної групи. За версією слідства, упродовж 2022–2024 років фігуранти системно використовували прогалини в обліку земельних ресурсів, оформлюючи фіктивні документи на незабудовані ділянки, які не мали офіційно зареєстрованих власників.

Ключову роль у цій схемі, за даними слідства, відігравав 55-річний чоловік, який координував дії інших учасників та контролював усі етапи незаконного переоформлення землі. Під його керівництвом дві жінки займалися пошуком перспективних ділянок, що перебували у привабливих районах міста або передмістя. Вони аналізували публічні кадастрові дані, виявляли незабудовані території без чітко визначеного власника та готували їх до подальшої «легалізації».

За висновками слідства, такі дії завдали територіальній громаді Одеси збитків на суму понад 75 млн грн. Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх осіб, причетних до афери, а також обсягу завданих збитків.

Прокуратура наголошує, що незаконне привласнення земельних ділянок є серйозним порушенням закону та підлягає кримінальній відповідальності за статтями про шахрайство та підробку документів.

Правоохоронні органи повідомили про ліквідацію розгалуженої міжрегіональної мережі з виробництва та збуту наркотичних і психотропних речовин, які маскувалися під легальну CBD-продукцію. За попередніми оцінками, вартість вилучених речовин і готових товарів за цінами чорного ринку перевищує 430 мільйонів гривень, що свідчить про винятковий масштаб незаконної діяльності.

Слідство встановило, що організатором схеми був 44-річний мешканець Волинської області. Саме він, за даними правоохоронців, налагодив повний цикл нелегального виробництва, облаштувавши професійну нарколабораторію безпосередньо у власному будинку. У цьому ж помешканні чоловік проживав разом із дружиною та трьома дітьми, що додає справі особливої суспільної чутливості.

Збут забороненої продукції здійснювався через розгалужену торговельну мережу. На Волині діяли 17 магазинів, ще 75 торгових точок працювали в інших регіонах України. За попередніми оцінками, щомісячний дохід учасників схеми перевищував 10 мільйонів гривень.

Під час масштабної спецоперації правоохоронці одночасно провели обшуки у 21 області України. У результаті вилучено понад тисячу літрів висококонцентрованої CBD-олії у десятках тисяч флаконів, тисячі стіків чаю з вмістом ТГК, zip-пакети з психотропною продукцією, капсули, цукерки та шоколад.

Крім того, вилучено близько 70 кілограмів псилоцибінових грибів, понад 10 тисяч желатинових виробів із вмістом ТГК, тисячі ампул так званих дієтичних добавок з екстрактом канабісу, повний комплект лабораторного обладнання, автомобілі, значні суми готівки, банківські картки та чорнову документацію.

Трьох учасників злочинної групи затримано. Їм уже повідомлено про підозру. За інкримінованими статтями кримінального законодавства фігурантам загрожує від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.

У Миколаївській області набирає обертів резонансний корупційний скандал, пов’язаний з організацією харчування у закладах загальної середньої освіти. Під виглядом дотримання всіх вимог законодавства у сфері публічних закупівель, бюджетні кошти фактично опинилися в розпорядженні пов’язаних між собою структур. Наслідки цієї схеми виходять далеко за межі фінансових втрат і безпосередньо зачіпають питання безпеки та здоров’я школярів.

У грудні 2025 року комунальне виробниче підприємство Миколаївської міської ради провело тендер на надання послуг з організації харчування у школах. Переможцем торгів було визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Просеко 8», яке виявилося єдиним учасником процедури. Компанія отримала контракт орієнтовною вартістю близько 14 мільйонів гривень, що одразу викликало підозри щодо реальної конкуренції та прозорості закупівлі.

Втім, як з’ясувалося, сам тендер був лише завершальним етапом заздалегідь підготовленої схеми. Під час формування очікуваної вартості замовник врахував комерційні пропозиції трьох суб’єктів, які мали створити видимість ринкового аналізу. Проте всі ці компанії, за даними реєстрів і внутрішніх документів, так чи інакше пов’язані з однією особою — головою Інгульської районної адміністрації та депутаткою міської ради Ганною Ременніковою.

Офіційною власницею ТОВ «Просеко 8» є Ірина Стоєва, яка раніше працювала у закладах громадського харчування, що належать родині Ременнікових. Юридичний супровід компанії, за наявною інформацією, здійснювався за участі начальниці юридичного відділу районної адміністрації, підконтрольної тій самій депутатці.

Інші «конкуренти», чиї цінові пропозиції використали для розрахунку очікуваної вартості, також виявилися не випадковими. Фізична особа-підприємець Тетяна Камашева та товариство «Насолода РК» мають спільні контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з родиною Ременнікової. Йдеться, зокрема, про ресторан «Дейлі Спорт» та компанії, які належать її синові Борису Берестнєву. Таким чином, замовник фактично сам створив ідеальні умови для перемоги заздалегідь визначеного постачальника.

Розвиток подій набув особливої гостроти після того, як схема почала виходити за межі суто фінансових зловживань. Поки Державна аудиторська служба лише розпочинала моніторинг закупівлі, правоохоронні органи вже проводили обшуки та документували фактичні порушення. У вилучених зразках шкільної їжі фахівці виявили кишкову паличку, що становить безпосередню загрозу здоров’ю дітей.

У результаті слідчих дій офіційні підозри були вручені керівниці ТОВ «Просеко 8» Ірині Стоєвій, а також виконувачу обов’язків директора комунального підприємства Петру Вашеняку. Слідство розглядає версію про змову, зловживання службовим становищем і постачання неякісних продуктів у навчальні заклади.

Скандал навколо шкільного харчування на Миколаївщині вкотре продемонстрував, що корупційні схеми у сфері соціально чутливих закупівель не лише висмоктують бюджетні кошти, а й безпосередньо загрожують життю та здоров’ю дітей. Подальший перебіг справи покаже, чи понесуть відповідальність усі учасники цієї схеми, включно з тими, хто стояв за її організацією.

Слідство виявило масштабну корупційну схему в комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», внаслідок якої мільйони гривень міжнародної допомоги та коштів місцевого бюджету опинилися в кишенях пов’язаних із посадовцями осіб. За даними слідства, лише в 2022 році компанії, афільовані з колишнім віцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали державні контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на загальну суму близько 280 мільйонів гривень.

Кошти на закупівлі були залучені через кредити Світового банку, а також з місцевого бюджету Харкова, що став основним джерелом фінансування. Проте, згідно з висновками слідства, ці закупівлі здійснювались без належної конкуренції і за завищеними цінами. Це дозволило компаніям-посередникам, які діяли в рамках цієї схеми, отримати значні прибутки, що не мали жодного відношення до реальних вартостей постачання товарів.

Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.