Трамп закликає Європу збільшити фінансову підтримку України

Захоплення Покровська може здаватися важливим кроком для Росії, однак, як зазначає експерт Марк Чемпіон у своїй колонці для Bloomberg, контроль над руїнами цього міста не забезпечить Москві значної військової переваги. Бойові дії навколо таких міст, як Покровськ, показують, що ці «міські трофеї» не є вирішальними у визначенні кінцевого результату війни. Чемпіон підкреслює, що хоча вигляд захоплених міст може виглядати як тимчасова перемога, реальний виклик для Росії полягає в здатності продовжувати бойові дії та утримувати контроль над великими територіями.

З початку великомасштабного вторгнення в 2022 році Росія виявилася неспроможною здійснити блискавичний наступ і захопити стратегічно важливі міста на всіх фронтах. Невдачі в першому етапі війни змусили Кремль змінити тактику, перейшовши до більш повільного і поетапного захоплення окремих населених пунктів, що є складним та високовартісним процесом. Справжня ціна таких наступів, як на Покровськ, стає надзвичайно високою для Росії, що змушує ставити під сумнів ефективність цього підходу.

Автор наголошує, що захоплення Покровська не означатиме відкритого шляху для наступу на інші райони Донбасу: за містом проходить нова лінія оборони Збройних сил України, і географічно контроль над руїнами не гарантує подальшого маневру чи швидкого просування. Чемпіон проводить паралель із Авдіївкою: навіть після її захоплення російським силам знадобилося ще майже два роки, щоб просунутися лише на десятки кілометрів — при цьому людські втрати ворога зросли багаторазово.

Головним фактором, на думку оглядача, залишаються не конкретні міські опорні пункти, а загальна витривалість та воля сторін продовжувати боротьбу. Якщо Київ і його партнери зможуть підтримувати постачання, мобілізацію та мораль, а Україна — утримувати ефективний опір, то втрата окремих населених пунктів не матиме вирішального стратегічного значення. Для Кремля ж кожен «успіх» обходиться неймовірно дорого з точки зору людських ресурсів і техніки.

Також автор звертає увагу на політичний вимір події: хоча військовий ефект може бути обмеженим, сам факт падіння міста може стати пропагандистським та політичним козирем для Москви. Чемпіон попереджає, що Путін може використати подібні «досягнення», щоб переконати західних політиків — зокрема Дональда Трампа — нібито про крах української стійкості й необхідність інших підходів у відносинах з Росією. Це вже має свої ризики у дипломатичній та інформаційній площині.

Покровськ, навіть якщо опиниться під контролем російських сил, навряд чи стане переломним моментом у війні: його воєнна ціна занадто висока, а стратегічні перспективи — обмежені. Натомість реальне значення цього епізоду лежатиме в площині моралі, пропаганди та дипломатичних впливів — факторів, які можуть відсунутися у часі, але вимагатимуть пильної реакції з боку Києва та його партнерів.

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив переконання, що творці контенту на платформі OnlyFans мають можливість суттєво поповнити державний бюджет України, приносячи близько 1 мільярда гривень щороку. За словами Гетманцева, для реалізації цього потенціалу необхідно змінити підхід до регулювання діяльності таких платформ в Україні, зокрема, припинити політичне "псевдоморалізаторство" та вирішити питання декриміналізації статті 301 Кримінального кодексу України, яка сьогодні фактично ставить під загрозу діяльність контент-створювачів для дорослих.

У своєму виступі Гетманцев розкритикував поточну політику щодо регулювання індустрії для дорослих в Україні, зазначивши, що державні органи витрачають значні ресурси на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, які, на його думку, не лише не призводять до значних результатів у боротьбі з порушеннями, але й вкрай неефективні. За словами політика, замість того, щоб використовувати державні кошти на боротьбу з цими явищами, варто створити прозорі механізми оподаткування та підтримки творців контенту, що сприятиме розвитку індустрії і, в свою чергу, забезпечить надходження до бюджету.

Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.

Ринок оренди житла в Україні у листопаді зазнав помітних коливань, що відобразилися на різних регіонах країни по-різному. Якщо у деяких містах ціни впевнено рушили вгору, то в інших оренда навпаки подешевшала. Такі зміни свідчать про нестабільність попиту, який нині формується під впливом сезонних чинників, міграційних процесів та загальної економічної ситуації.

Найбільше здивування цього місяця викликав Ужгород, який очолив рейтинг за вартістю оренди. Середня ціна однокімнатної квартири тут сягнула 19 700 гривень на місяць, що на 5% більше, ніж пів року тому. Така тенденція може бути пов’язана з активним попитом серед внутрішніх переселенців і зростанням ролі прикордонних регіонів, де стабільна інфраструктура та відносно спокійна ситуація приваблюють орендарів.

Суттєво подорожчав Івано-Франківськ: середня вартість оренди однокімнатної квартири сягнула 16 тисяч гривень, що на 17% більше, ніж навесні. У Луцьку ціни залишились стабільними — 15 тисяч гривень.

Найдешевше орендувати житло у Харкові — 4 500 гривень на місяць, попри те, що за пів року ціна зросла на 13%. У Запоріжжі оренда коштує близько 5 тисяч, у Миколаєві — 6 тисяч гривень. Найбільше падіння — у Сумах: оренда знизилася на 28% і становить у середньому 6 500 гривень.

Двокімнатні квартири традиційно дорожчі. Ужгород знову лідирує — 25 300 гривень на місяць (+10%). Далі Київ — 23 тисячі (–15%) і Львів — 21 тисяча (+5%). В Івано-Франківську оренда двокімнатного житла становить 17 700 гривень (+9%), у Чернівцях — 14 800 (без змін), у Дніпрі та Черкасах — по 14 тисяч. У Вінниці ціна піднялася до 14 тисяч гривень (+17%).

Найдешевші “двушки” у Запоріжжі — 6 500 гривень (–4%), у Харкові — 7 тисяч (+17%), у Миколаєві — 7 500 гривень (стабільно), а у Сумах ціна впала до 8 тисяч гривень (–33%).

За словами експертів, у листопаді ринок оренди в Україні увійшов у спокійну фазу. Активність орендарів зменшилася на 20–30% порівняно з вереснем та жовтнем. Це пов’язано не лише із сезонністю, а й з відтоком молоді за кордон.

Орендодавці поки не поспішають суттєво знижувати ціни, але стали більш схильними до торгу. Термін пошуку орендаря зріс: якщо раніше квартиру можна було здати за тиждень, тепер процес триває кілька тижнів.

На ціни почали впливати і відключення електроенергії. Квартири на верхніх поверхах без автономного живлення стають менш привабливими. Їхня вартість може знижуватися на 20–30%, зазначають експерти. Водночас житло з генераторами, автономним опаленням або газом навпаки користується підвищеним попитом.

Аналітики прогнозують, що до кінця 2025 року істотного зростання вартості оренди не буде. Можливі коливання в межах 5%, але без різких стрибків. У разі загострення бойових дій у східних областях ціни можуть зрости через збільшення попиту з боку переселенців.

Регулярні відключення світла здатні, навпаки, зменшити вартість певних типів житла — передусім квартир на високих поверхах або у будинках без генераторів.

Отже, ринок оренди в Україні наразі перебуває у стані стабілізації. Найдорожче житло — у західних регіонах, тоді як на сході та півдні оренда залишається доступнішою.

З 1 листопада 2025 року у Швейцарії почали діяти оновлені, значно суворіші правила щодо надання тимчасового захисту громадянам України. Відповідно до рішення Федеральної ради, статус S більше не надаватиметься автоматично особам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

Швейцарська влада аргументує таке рішення тим, що ситуація у зазначених регіонах наразі вважається достатньо стабільною, щоб повернення туди не несло серйозної загрози для безпеки цивільних осіб. Таким чином, українці з цих областей, які прибудуть до Швейцарії після 1 листопада 2025 року, повинні будуть проходити індивідуальну перевірку обставин свого перебування та підстав для отримання захисту.

Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.

У місті Еспоо, що у Фінляндії, стався випадок, який викликав обурення серед української громади та привернув увагу ЗМІ. На уроці музики 11-річну ученицю українського походження змусили виконувати російську пісню «Калінка», відому своєю асоціацією з хором Червоної армії та символікою російської військової історії. Про інцидент повідомила національна телерадіокомпанія Yle.

Мати дівчинки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що інцидент стався у школі Storängen. За її словами, того дня у рамках уроку музики діти знайомилися з елементами російської культури, і вчителька запропонувала всім учням заспівати «Калінку». Для української дитини така вимога виявилася емоційно важкою та неприємною, враховуючи сучасний контекст війни в Україні та її особисте ставлення до символіки, пов’язаної з агресором.

Ніколь відмовилася, пояснивши, що вона українка і не хоче співати російською. У відповідь педагог сказала, що «у школі про війну не говорять». За словами матері, дівчинка зрозуміла, що отримає погану оцінку, якщо відмовиться, тому була змушена співати, хоча це її глибоко образило.

Директорка школи Елінор Гелльман заявила, що навчальний заклад «вітає всіх дітей незалежно від походження» і дотримується державної навчальної програми. Вона наголосила, що на уроках мистецтва діти знайомляться з різними культурами, а завдання обираються педагогічно обґрунтовано.

Однак у Національному управлінні освіти Фінляндії визнали, що в умовах війни певний навчальний контент може викликати сильні емоції. Юристка управління Хейді Руонала наголосила, що вчитель у таких випадках повинен проявити гнучкість і надати дитині альтернативне завдання.

Голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул заявив, що цей випадок порушує важливе питання: чи доречно нині популяризувати російську культуру в школах. Він додав, що проблема значно глибша — адже багато державних послуг для українських біженців у Фінляндії досі надаються російською мовою.

Міністерство освіти Фінляндії поки не прокоментувало інцидент, але українська громада закликає переглянути навчальні підходи, щоб уникати ситуацій, які можуть травмувати дітей, що втекли від війни.

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу на можливому незаконному збагаченні. Під час проведення обшуку в її помешканні правоохоронці виявили та вилучили готівку — близько 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро.

Розслідування розпочали після перевірки інформації про можливі зловживання в діяльності посадових осіб Держекоінспекції Придніпровського округу, який охоплює територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей. За попередніми даними, окремі посадовці могли використовувати службове становище з метою особистого збагачення, прикриваючись контролюючими функціями відомства.

Жінці повідомлено про підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 30 млн грн.

У ДБР зазначають, що слідчі дії тривають: встановлюють походження коштів та можливих співучасників, а також перевіряють причетність інших працівників екоінспекції до ймовірних корупційних схем.

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.