Триумф Міноборони: Судова перемога над постачальником 100 тисяч мінометних мін для ЗСУ

Оля Полякова, одна з найбільш популярних українських співачок, нещодавно оголосила про своє бажання взяти участь у Національному відборі на конкурс "Євробачення-2026". Вона вже давно зарекомендувала себе як талановита і харизматична артистка, яка здатна завоювати серця глядачів на міжнародній арені. Проте на шляху до реалізації її амбіцій виникли певні перепони, пов’язані з чинними правилами Національного відбору.

Згідно з існуючими вимогами, деякі артисти не можуть брати участь у конкурсі через обмеження, що стосуються їх попередніх досягнень чи контрактних зобов’язань. Полякова, розчарована такими умовами, звернулася до Миколи Чернотицького, голови правління Суспільного, із закликом переглянути ці правила. Артистка вважає, що поточні норми можуть обмежувати творчі можливості талановитих виконавців і не враховують важливих змін у музичному середовищі та національному шоу-бізнесі.

Полякова також представила пісню Warrior, з якою планує виступити на Нацвідборі. Водночас вона не виключає судового позову у разі відмови змінити правила:«Якщо доведеться, я захищатиму своє право у суді».

На Суспільному нагадали, що пункт 4.6 правил Нацвідбору прямо забороняє участь виконавцям, які виступали в Росії після 15 березня 2014 року або в Білорусі після 24 лютого 2022-го. За даними Суспільного, останній виступ Олі Полякової в РФ відбувся 23 травня 2015 року — коли вона була ведучою премії RU.TV, з’явившись на сцені в кокошнику з тризубом.

Крім того, умови конкурсу забороняють участь артистам, які могли висловлювати підтримку дискримінаційним або політичним режимам.

Прийом заявок на Нацвідбір триватиме до 27 жовтня 2025 року. Чи допустять Полякову до участі — стане відомо після перевірки кандидатів на відповідність правилам.

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) на тлі останніх подій почали активно обговорювати можливі звільнення серед високопосадовців. За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник прибирає свої речі з кабінету, в адміністрації почали активно ставити ставки на те, хто з наступних високопосадовців може втратити свою посаду через корупційні скандали.

Одним із основних претендентів на звільнення є заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Вона потрапила під пильну увагу громадськості та правоохоронців через ряд підозрілих ситуацій, пов'язаних з її діяльністю. Наразі ставки на її звільнення оцінюються як 1 до 2. Не менш високі прогнози на звільнення і для заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Спостерігачі вказують, що корупційні скандали навколо його імені не зменшуються, і його позиція в адміністрації все більше стає під питанням.

Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

Пенсійний фонд України звертає увагу на важливу вимогу для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат, які тимчасово знаходяться за кордоном. Всі громадяни України, що перебувають за межами країни більше 183 днів протягом календарного року, зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Це стосується не лише тих, хто постійно проживає за кордоном, а й тих, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця у зв’язку з агресією Російської Федерації, але не оформив постійного місця проживання за кордоном.

Фізична ідентифікація є обов'язковою процедурою для тих осіб, які на момент візиту в Україну чи на її території не можуть пройти процедуру у звичний спосіб. Пенсійний фонд наголошує, що це важливий крок для забезпечення прозорості та безпеки надання пенсійних виплат. Під час ідентифікації особа повинна особисто підтвердити свою особу, що дозволить уникнути можливих зловживань та допоможе органам державної влади вести точний облік.

Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

На сучасній українській політичній та економічній сцені важливу роль продовжують відігравати особи, які обіймали високі посади за часів правління Віктора Януковича. Одними з таких є Юрій Чернега та Володимир Цепенда, які наразі очолюють ключові підприємства НАК «Нафтогаз України». Ці люди керують мільярдними активами в одній із найважливіших для економіки України сфер – енергетиці.

Юрій Чернега, колишній начальник кадрового управління МВС Миколаївської області, займає керівні посади в декількох підприємствах, що мають стратегічне значення для української енергетики. Він є головою ДП «Нафтогазбезпека» та першим заступником директора з безпеки АТ «Укртранснафта». Крім того, Чернега очолює ТОВ «Корпоративний фонд «Укртранснафта», що також є важливим елементом в управлінні енергетичними активами. Інформація щодо його діяльності була підтверджена журналістами видання ОРД, яке активно слідкує за фінансовими та кадровими змінами в галузі.

Після люстрації Чернега працював начальником Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а у 2015 році був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ. Для легалізації свого статусу він формально отримав посвідчення учасника АТО, хоча фактично не брав участі у бойових діях.

Володимир Цепенда за часів Януковича обіймав посаду заступника голови Богородчанської РДА, відповідаючи за економіку та промисловість. Нині він є генеральним директором АТ «Укртранснафта» та бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго».

Сьогодні обидва посадовці керують ключовими державними нафтогазовими підприємствами, що контролюють стратегічну інфраструктуру та бюджетні кошти України. На момент публікації офіційних коментарів від «Нафтогазу» та «Укртранснафти» не було.

ДП «Нафтогазбезпека» забезпечує безпеку об’єктів нафтогазової галузі, а АТ «Укртранснафта» є оператором магістральних нафтопроводів України і входить до структури НАК «Нафтогаз України». Події у Врадіївці 2013 року стали одними з передвісників Революції Гідності, а тепер двоє причетних до тих подій очолюють стратегічну енергетичну сферу держави.

У Києві правоохоронці викрили масштабну схему привласнення коштів, виділених на реконструкцію парку «Орлятко», що в Солом’янському районі. Прокуратура повідомила про підозру двом особам: бізнесмену, який очолював приватне підприємство, та колишньому посадовцю комунального об’єднання «Київзеленбуд». Вони звинувачуються у незаконному отриманні понад 800 тисяч гривень з міського бюджету.

Згідно з матеріалами справи, у червні 2023 року зазначені особи внесли до актів виконаних робіт неправдиві дані, в яких йшлося про реконструкцію парку та благоустрій території, зокрема озеленення, заміну плитки та вивезення сміття. Таким чином, вони завищили обсяг виконаних робіт, що дало змогу незаконно привласнити кошти, виділені для покращення міської інфраструктури.

Частина робіт фактично не виконувалася, проте підрядник відобразив їх у звітності, а посадовець підписав документи. Завдяки цьому підрядник отримав понад 800 тисяч гривень, що підтверджено експертизами.

Колишньому директору підприємства повідомлено про підозру у внесенні неправдивих відомостей до документів та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Експосадовцю «Київзеленбуду» інкриміновано пособництво цим діянням. Обом фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі.

Президент США Дональд Трамп, перебуваючи на борту президентського літака Air Force One, поділився своєю думкою щодо ситуації в Україні, висловивши певні пропозиції та уточнення. Він заявив, що Росія та Україна повинні «зупинитися на тих лініях, де вони перебувають зараз», підкреслюючи, що вирішення конфлікту вимагає від обох сторін утримання від подальших військових дій на поточному етапі.

Трамп категорично заперечив інформацію про те, що обговорював можливість передачі всього Донбасу Росії. Його слова були реакцією на журналістські запитання, котрі стосувалися можливих компромісів щодо територіальних втрат України. «Нехай усе буде розділено так, як є на даний момент, а згодом можна буде досягти угоди», — додав він, вказавши на важливість мирного врегулювання конфлікту без подальших ескалацій. Під час обговорення Трамп також зауважив, що 78% території вже перебувають під контролем однієї зі сторін, хоча він не уточнив, яку саме.

Напередодні йшлося про напружену закриту зустріч Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю: джерела повідомляли, що Трамп наполягав на якнайшвидшому припиненні вогню вздовж поточних ліній зіткнення, що українська сторона сприйняла як небезпечний для Києва сценарій.

Окремі медіа подали його слова жорсткіше — мовляв, Донбас доведеться “розрізати” й залишити значну частину під контролем РФ, — однак у розмові з журналістами на борту Трамп заперечив, що пропонував “віддати весь Донбас”.

Заява Трампа про “78% території” не відповідає оцінкам провідних джерел. Reuters напередодні писало, що Росія контролює близько 19% території України (включно з окупацією з 2014 року). У Донецькій і Луганській областях контроль РФ справді значний, але йдеться про інші пропорції: раніше оцінювали близько 75% Донецької та майже всю Луганську області.

Пропозиція “заморозити” фронт на поточних позиціях де-факто легітимізувала б захоплені території до майбутніх переговорів — сценарій, який Київ публічно відкидає, наголошуючи, що не поступиться територіями. Раніше у вересні Трамп, навпаки, робив більш прихильні до України заяви, що Київ “може повернути всі землі”, — отже, нинішні меседжі виглядають як риторичний зсув.

Це питання є надзвичайно важливим для кожного з нас, адже воно безпосередньо стосується того, як ми живемо сьогодні і що чекає нас у майбутньому. З огляду на численні виклики та обставини, з якими ми стикаємося щодня, усвідомлення важливості конкретних аспектів життя стає необхідністю. Кожен крок, який ми робимо, кожне рішення, яке приймаємо, має глибокий вплив на наше середовище, наших близьких і навіть на наступні покоління. Без глибокого розуміння цієї важливості ми ризикуємо втратити орієнтири, які допомагають нам рухатися вперед.

Тому важливо не лише звертати увагу на те, що відбувається навколо нас, а й вживати конкретних дій для забезпечення стабільності й розвитку. Потрібно активно шукати рішення та нові підходи, які допоможуть нам подолати труднощі й створити умови для кращого майбутнього. Лише спільними зусиллями, спрямованими на розв’язання глобальних проблем, можна досягти бажаного результату.

Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань у м. Києві повідомили підозру посадовиці КП за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Розслідування триває: слідчі проводитимуть всі необхідні процесуальні дії для встановлення обставин справи, ролі інших посадовців та причетності контрагентів до укладення договорів за завищеними цінами. Міські служби підтримують готовність сприяти слідству для повернення втрачених коштів та приведення закупівельної практики у відповідність до антикорупційних вимог.