У центрі Києва вчені виявили унікальну історичну знахідку

Кабінет Міністрів України затвердив законопроєкт, що значно полегшує процедуру прийому на службу до Національної поліції для осіб, які брали участь у бойових діях. Ініціатива передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема щодо порядку перевірки кандидатів, які мали безпосередню участь у військових операціях на сході країни або в умовах повномасштабної війни з Росією.

Законопроєкт враховує специфічні обставини ветеранів, які під час служби зазнали поранень, контузій чи інших травм. За словами представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука, це рішення спрямоване на створення справедливих умов для тих, хто готовий продовжувати захищати громадянське суспільство вже у цивільному форматі, надаючи свій досвід і навички у правоохоронній діяльності.

Законопроєкт пропонує звільняти таких громадян від обов’язкової перевірки рівня фізичної підготовки у разі, якщо вони претендують на посади, перелік яких визначатиме Міністерство внутрішніх справ України. Таким чином, уряд прагне створити більш справедливі умови для ветеранів, які мають бойовий досвід, але через наслідки поранень не можуть повною мірою відповідати вимогам фізичного відбору.

Ініціатива охоплює учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, а також тих, хто долучався до заходів із забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Очікується, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме залученню до лав поліції ветеранів, які мають унікальний бойовий досвід і мотивацію служити державі, а також стане важливим кроком у процесі їхньої соціальної інтеграції.

У Покровську російські підрозділи демонструють значну чисельну перевагу над українськими захисниками, що створює серйозні виклики для оборони міста. За повідомленнями українського військового з позивним «Мучной», на окремих ділянках противник може переважати в кількості до двадцяти разів. Це дозволяє ворогу методично відпрацьовувати позиції українських захисників та поступово захоплювати ключові «висотки», які мають стратегічне значення для контролю над територією.

Ситуація залишається надзвичайно напруженою: ворог навмисно розтягує свої сили по окремих районах міста, що ускладнює оборону та робить українські позиції вразливими. Тактика супротивника передбачає систематичне закріплення на важливих точках і поступове створення умов для зачистки міських кварталів.

За даними «Мучного», росіяни інтенсивно діють у Динасівському районі, роблячи швидкі набіги на схід від висоток, у районі заводу комбікорму, де фіксуються забіги диверсійно-розвідувальних груп. Частина багатоповерхівок уже, за його словами, перебуває під контролем супротивника або знаходиться під постійним вогневим тиском. Водночас у приватному секторі ворог обережно просувається вздовж території м’ясокомбінату.

Військовий наводить і кілька локальних позитивів для оборони: українські підрозділи помітили ворожий підрозділ поблизу підприємства «РСІ» і ліквідували його, що «дає невеликі точкові успіхи в захисті». Втім, він попереджає: якщо одній ворожій групі вдасться встановити контроль зі сходу, перекрити шляхи відходу й організувати вогневий контроль, місто може опинитися в умовах жорсткого кільцювання, а подальший тиск на оборону стане системним, а не хаотичним.

Незалежні повідомлення місцевих та загальнонаціональних медіа фіксують посилення бойової активності і вказують на сотні зіткнень у районі: у зведеннях за кілька днів фігурує значна кількість атак і штурмових дій саме в Покровському напрямку. Офіційні зведення Генштабу та регіональні випуски також повідомляли про інтенсивні бойові дії та операції зі стримування просувань ворога.

Крім того, низка джерел звертала увагу на критичну ситуацію з людськими втратами в районах бойових дій: є повідомлення про масові загибелі та логістичні проблеми супротивника, через що з’являлись публікації про зберігання тіл у нестандартних приміщеннях на окупованих територіях (зокрема згадки про м’ясокомбінати в регіоні), що свідчить про інтенсивність боїв у суміжних рубежах.

Після яскравого поцілунку з Віталієм Козловським, який став темою обговорень серед фанатів та ЗМІ, співачка Наталія Могилевська знову опинилася в центрі уваги. Цього разу причиною стала її несподівана реакція під час участі у радіоефірі на "Радіо Максимум". Артистка разом зі своєю колегою, співачкою Олею Цибульською, взяла участь у розважальному челенджі, під час якого, виявляється, вони не лише продемонстрували свою безпосередність, а й поділилися моментом, що став справжньою сенсацією.

Все почалося з того, що Могилевська запропонувала своїм колегам та ведучим виконати певний розважальний завдання – зробити «колесо» (що є традиційним елементом багатьох радіопрограм). Втім, те, що сталося далі, спантеличило не тільки присутніх, але й всіх слухачів. Наталія раптово поцілувала Олю Цибульську на знак дружби та веселощів, чим неабияк здивувала публіку.

У ролику, який швидко розлетівся соцмережами, Наталія жартома звертається до Віталія Козловського:“Що за тренд ти запустив? Який кошмар! Мене ж чоловік просто приб’є!” — сказала вона, сміючись.

У коментарях під відео користувачі засипали зірок компліментами — більшість відзначила, що між ними справжня енергія та драйв:

– «Ну ви просто вогонь!»– «Які ви гарні!»– «У вас би вийшов класний дует!»– «Енергія зашкалює!»

Нагадаємо, нещодавно Наталія Могилевська дала великий концерт у Києві, на якому був присутній її чоловік Валентин. Пара познайомилася на початку повномасштабного вторгнення й нині виховує двох названих донечок.

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо полковника однієї з військових частин Одеської області, якого звинувачують у зловживанні службовим становищем. Обвинувальний акт уже передано до суду, що відкриває шлях до юридичного розгляду справи.

За інформацією слідства, на початку 2025 року командир віддав наказ чотирьом підлеглим військовослужбовцям вирушити до міста Подільськ для проведення ремонтних робіт у квартирі, яка належить його тещі. Протягом трьох місяців — із січня по березень — замість виконання прямих службових обов’язків солдати займалися будівельними роботами: укладали плитку, шпаклювали стіни, встановлювали сантехніку та виконували інші роботи, пов’язані з ремонтом житла.

Попри це, військові продовжували отримувати бойові виплати, що призвело до збитків державі майже на мільйон гривень. Крім того, як зазначають у ДБР, дії командира створювали ризики для обороноздатності, адже підлеглі фактично були відсторонені від служби.

У квітні співробітники ДБР затримали полковника безпосередньо в квартирі під час перевірки виконаних робіт. Сам командир своєї провини не визнає. Він заявив, що бійці нібито «добровільно допомагали» з ремонтом під час повітряних тривог.

Слідчі готують цивільний позов для відшкодування збитків, завданих державі. Якщо вину полковника буде доведено, йому загрожує до шести років позбавлення волі.

Правоохоронні органи Одещини завершили масштабне розслідування діяльності 31-річного жителя Ізмаїла, якого слідство називає «злочинним наглядачем Бессарабії». За даними прокуратури, чоловіка підозрюють в умисному встановленні та поширенні злочинного впливу, а також у створенні та керівництві мережею незаконних азартних закладів на території регіону. Обвинувальний акт уже направлено до суду.

За інформацією Одеської обласної прокуратури, протиправну діяльність фігуранта викрили та зупинили у серпні цього року. У ході слідчих дій правоохоронці провели низку обшуків, під час яких було вилучено значні суми готівки у різних валютах, комп’ютерну техніку, носії інформації та детальні бухгалтерські записи, що підтверджують існування системної схеми отримання прибутків від нелегального грального бізнесу.

За версією слідства, після виїзду до Європи попереднього неформального лідера кримінального середовища Ізмаїлу у 2023 році підозрюваний взяв на себе його функції. До його обов’язків входило накопичення й розподіл «спільної каси», контроль за дотриманням неофіційних правил серед «своїх» і врегулювання внутрішніх конфліктів. Діяльність фігуранта, за даними прокуратури, поступово охопила Ізмаїл та Ізмаїльський і Болградський райони.

У вересні 2024 року підозрюваний, за даними слідства, спільно з ще кількома особами організував у Ізмаїлі закритий покерний зал, куди допускалися лише гравці «за рекомендацією від своїх». Для цього орендували й обладнали приміщення — встановили вентиляцію та електропостачання, придбали столи, карти й фішки. За оцінками слідчих, щоденний дохід грального закладу міг сягати 1,2 млн гривень; під час обшуків у приміщенні вилучили техніку, чорнові бухгалтерські записи, 22 тисячі доларів США, 60 тисяч гривень та 5,6 тисячі євро.

Крім основного фігуранта, до суду також направлено обвинувальні акти щодо ще чотирьох осіб, причетних до організації та проведення незаконних азартних ігор. Один із попередніх лідерів кримінального середовища Ізмаїлу нині оголошений у міжнародний розшук; йому інкримінують розповсюдження злочинного впливу.

Прокуратура додає, що підозрюваний діяв обережно: керував та організовував діяльність, але сам безпосередніх виконань тяжких злочинів, за словами слідчих, не здійснював. Водночас у матеріалах справи йдеться про те, що він уже раніше притягувався до кримінальної відповідальності — зокрема у провадженнях за хуліганство з застосуванням зброї, умисне тілесне ушкодження, грабежі з насильством та розбій.

Досудове розслідування завершено, обвинувачення відкрито за статтями, що передбачають відповідальність за організацію незаконного грального бізнесу та створення/поширення злочинного впливу; остаточне рішення у справі ухвалить суд.

Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко підкреслив, що участь національної збірної у Чемпіонаті світу 2026 року є стратегічним завданням не лише для спорту, а й для всієї країни. Турнір, який відбудеться у Канаді, США та Мексиці, стане одним із наймасштабніших в історії футболу, і, за словами Шевченка, Україна повинна зробити все можливе, аби бути серед його учасників.

Він наголосив, що виступ на світовій першості має символічне значення у нинішній час, коли увага міжнародної спільноти до України надзвичайно важлива. «Це більше, ніж гра. Це спосіб нагадати світові про нашу країну, про людей, які борються й не здаються. Коли український прапор знову з’явиться на полі світового турніру — це стане сигналом сили, єдності та нескореності», — зазначив очільник УАФ.

Президент УАФ підкреслив, що попереду на команду Сергія Реброва чекають два визначальні поєдинки — проти Франції та Ісландії. Саме ці матчі стануть вирішальними в боротьбі за путівку на світовий форум.

Від їхнього результату залежить формат подальшої участі: у разі позитивного сценарію Україна може пройти відбір безпосередньо або отримати шанс у стикових матчах. Якщо обидва поєдинки завершаться невдало — боротьба за вихід на Мундіаль для «синьо-жовтих» завершиться.

Шевченко назвав ці ігри моментом відповідальності не лише для футболістів, а й для всієї країни.

«Це важливо для гравців, для тренерського штабу, для футбольної спільноти. Але не менш важливо — для людей, які вболівають за Україну, вірять у команду і чекають сильного меседжу зі світу спорту», — додав він.

ЧС-2026 стане першим в історії чемпіонатом світу, який приймуть одразу три країни, а також першим турніром із розширеним форматом — 48 учасників замість 32. Це відкриває додаткові можливості для команд, які ведуть боротьбу за кваліфікацію.