У Харкові затримали шахрая, який обіцяв працевлаштування в ДБР за $20 тисяч

В останні місяці спостерігається значне скорочення обсягів військової допомоги Україні з боку міжнародних партнерів, зокрема Заходу. Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що підтримка з боку Сполучених Штатів, які були одним із найбільших донорів, істотно знизилася після інавгурації Дональда Трампа. Це спричинило дефіцит у фінансуванні, який частково вдалося компенсувати Європейському Союзу лише в першій половині поточного року. Однак ситуація змінюється: влітку європейські зобов'язання значно скоротилися — на 57% порівняно з першими шістьма місяцями, зменшивши щомісячний обсяг допомоги з €3,8 млрд до €1,9 млрд.

Цей спад не можна ігнорувати, адже для України, яка веде боротьбу за свою територіальну цілісність, кожен фінансовий ресурс має велике значення. Зниження підтримки означає не лише складнощі в постачанні необхідного озброєння, але й потенційно серйозні наслідки для стабільності військових операцій. У другому кварталі поточного року військова допомога всіх донорів була на 40% нижчою, ніж у першій половині, що ускладнює плани щодо модернізації армії та забезпечення її необхідними ресурсами для відбиття агресії.

Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

У Сумській області завершено розслідування у справі, пов’язаній з медичними підробками, які були здійснені лікарем та медичною сестрою. Згідно з матеріалами справи, підозрювані обвинувачуються у фальшуванні медичних документів для чоловіків призовного віку. Це сталося внаслідок зловживання посадовими обов'язками та участі у схемах, які дозволяли ухилятися від військової служби через фіктивні діагнози.

Слідство встановило, що з початку 2024 року лікар, який входив до складу військово-лікарської комісії, організував систему надання неправдивих медичних висновків. Спільно з медсестрою вони розробили механізм, у рамках якого чоловіки, що підлягали призову, могли отримати "ліцензію" на відстрочку від служби через госпіталізацію у психіатричний заклад. Для цього вони використовували підроблені документи, а процес оцінювався в суму близько 40 тисяч гривень за одного призовника.

Дії лікаря кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Медична сестра відповідає за пособництво у вчиненні цього злочину — за ч. 5 ст. 27 у поєднанні з ч. 1 ст. 368 ККУ.

У провадженні тривають слідчі та процесуальні дії; матеріали передаються до судового розгляду, де мають бути встановлені всі обставини та ступінь причетності кожного з фігурантів. Якщо вина буде доведена в суді, їм загрожує кримінальна відповідальність у порядку, передбаченому інкримінованими статтями.

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

У сучасному світі, де глобалізація неминуче впливає на всі сфери життя, питання збереження національної ідентичності стає все більш актуальним. Культурні, мовні та історичні аспекти національної спадщини часто опиняються під загрозою через вплив різноманітних глобальних процесів, які стирають межі між народами та культурами. У цей час важливо не лише зберегти свою унікальність, але й активно розвивати її в умовах сучасних викликів.

Національна ідентичність включає в себе не тільки знання історії свого народу, а й прагнення до збереження своєї мови, традицій, звичаїв та цінностей, які становлять основу кожної нації. В умовах глобалізації стає важливим, щоб кожен народ зміг гідно представити свою культуру на міжнародній арені, не втрачаючи своєї автентичності. Від того, як країна адаптується до світових змін, залежить її здатність зберегти свої культурні особливості і в той же час розвиватися в глобальному контексті.

Паралельно Юрій Бойко разом із сином та партнерами — Ельдаром Сабіровим, Олексієм Башкіром та Андрієм Чернецовим — розвиває бізнес у важкій промисловості через компанії ТОВ «ОСКК» та ТОВ «ВІН ГРУПП». Йдеться про будівництво хімічних заводів та виробництво вибухових речовин, із залученням закордонних проєктантів та фірм-прокладок. Земельні ділянки для цих проєктів надаються рішеннями органів місцевої влади.

Активи родини Бойків викликають не менше запитань. Дружина політика — Віра Бойко — володіє корпоративними правами у ТОВ «Столична нерухомість», акціями ПАТ «Луганський електроапаратний завод» та сотнями тисяч квадратних метрів земельних ділянок. За оцінкою YouControl, вартість майна родини перевищує 4,4 мільйона доларів, тоді як офіційні доходи складаються переважно з дивідендів та подарунків від компаній зі сумнівною репутацією.

Попри включення Юрія Бойка до санкційного списку РНБО згідно з Указом Президента №38/205 від 19 січня 2025 року — обмеження залишаються радше символічними. Його позбавили державних нагород, але реальні активи, рахунки та нерухомість залишилися недоторканими.

На основі переданих матеріалів відкрито два кримінальних провадження — №12025105100001449 та №52025000000000324. Додатково низка судів зобов’язала правоохоронні органи внести відомості до ЄРДР, хоча в інших випадках було відмовлено. Попри затягування процесу, заявники наполягають на продовженні юридичного переслідування.

Історія Юрія Бойка — це частина більшої картини, в якій представники колишньої політичної еліти зберігають вплив і статки завдяки тіньовим схемам, уникаючи реальної відповідальності.

9 жовтня 2023 року Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради уклав важливий контракт на виконання робіт із реконструкції інфраструктури міста. За даними проекту «Наші гроші», цей крок є частиною масштабної програми відновлення після численних пошкоджень, спричинених військовими діями, які тривали на території міста. Контракт передбачає виконання значних робіт, спрямованих на відновлення вулиць, об'єктів соціальної інфраструктури та створення нових громадських просторів.

Очікується, що реалізація цього проекту дозволить значно покращити умови життя харків'ян, зокрема в питаннях безпеки, доступу до основних послуг та естетики міського середовища. Важливим моментом є те, що роботи будуть виконуватися з використанням сучасних матеріалів і технологій, що забезпечить довговічність і ефективність відновлених об'єктів. Крім того, проект включає в себе створення нових зон для відпочинку та рекреації, що дозволить покращити якість життя в місті та забезпечить комфорт для жителів усіх вікових категорій.

плити НТ Фасад 135 (150 мм) — 1 193 грн/кв. м (ринкова: 534–765 грн/кв. м);

полістирол EPS 200 Graphite 150 мм — 1 405 грн/кв. м (ринкова: 634–765 грн/кв. м);

кабель ВВГ нгд 5х10 — 392 грн/м (ринкова: 299 грн/м);

армувальний клей Weber Therm S80 — 23 грн/кг (ринкова: 6 грн/кг).

За підрахунками експертів, тільки на перелічених позиціях ймовірна переплата може складати щонайменше 5 млн грн. На торгах був дешевший конкурент — ТОВ «Автомагістраль-Захід», яке запропонувало на 17,65 млн грн меншу суму, проте його пропозицію відхилили через нібито технічні невідповідності.

ПП «Будівельна фірма «Промтекс»» входить до консорціуму «Білдінг Груп», власниками якого названі Руслан Малий, Станіслав Бровін та Наталія Головко. Консорціум пов’язують з інвестиційно-будівельною корпорацією «Авантаж», ключовою особою якої є колишній депутат Харківської міськради та народний депутат Анатолій Денисенко. З 2016 року «Промтекс» отримав державних замовлень на загальну суму 3,74 млрд грн, переважно від нинішнього замовника.

Пояснювальна записка з детальним обґрунтуванням вартості робіт і матеріалів до публічної інформації не оприлюднена, що залишає відкритим питання прозорості оцінки кошторису та доцільності вибору підрядника. Замовник і підрядник мають надати повні роз’яснення щодо формування цін у кошторисі та причин відхилення дешевшої пропозиції, щоб виключити підозри в необґрунтованих витратах бюджетних і донорських коштів.

В Києві на високопосадовців з комунальної сфери чекає суд за серйозне порушення екологічного законодавства, що призвело до забруднення природного середовища. Солом’янська окружна прокуратура подала обвинувальний акт проти керівника Комунальної корпорації «Київавтодор» та колишнього керівника КП ШЕУ Солом’янського району. Їхні дії стали причиною забруднення важливої зеленої зони столиці — парку «Балка Проня», який є важливим екологічним об’єктом для місцевих мешканців та туристів.

Зокрема, мова йде про земельну ділянку, що розташована неподалік вулиці Кадетський Гай, яка, згідно з детальним планом території, є частиною парку. За своїм функціональним призначенням ця територія мала бути відведена для збереження природного середовища та розвитку зеленої зони міста. Натомість, комунальні служби допустили її незаконне використання, що порушує екологічні норми і загрожує серйозними наслідками для місцевої флори і фауни.

Фахівці Державної екологічної інспекції зафіксували факт забруднення та засмічення небезпечними для довкілля матеріалами. Як наслідок, прокуратура не лише винесла обвинувачення у службовій недбалості, а й подала позов із вимогою зобов’язати посадовців відшкодувати збитки, завдані природному середовищу та громаді Києва.

Апеляційний господарський суд Північного округу вже залишив у силі рішення першої інстанції, яким КП «ШЕУ Солом’янського району» зобов’язали ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище та усунути порушення природоохоронного законодавства. Однак кримінальна відповідальність за службову недбалість може стати черговим етапом у справі.

Скандал із «Балкою Проня» оголив системну проблему — безкарне використання комунальними підприємствами столичних зелених зон як полігонів для відходів. Попри офіційний статус парку, замість рекреаційного простору мешканці району роками спостерігали накопичення сміття. Нині прокуратура наполягає: відповідальні за шкоду мають відповісти не лише відновленням території, а й фінансовою компенсацією.

Ця справа може стати прецедентом для інших екологічних порушень у столиці, де території, призначені для відпочинку, перетворюються на технічні звалища руками тих, хто мав би їх захищати.

У сучасному світі, де глобалізація охоплює все більше аспектів нашого життя, збереження та підтримка національної культури стає надзвичайно важливим завданням для кожної країни. Культура є основою, на якій будуються ідентичність нації, її традиції та соціальні цінності. Вона формує унікальний спосіб життя та спосіб мислення, що відрізняє один народ від іншого. Для України, країни з багатим історичним і культурним спадком, це питання набуває особливої ваги.

Культурна спадщина України включає в себе не лише мистецтво та літературу, але й мову, народні традиції, музику, архітектуру та інші форми самовираження. Важливо пам'ятати, що підтримка та розвиток культури не лише зберігає історичну пам'ять, а й стимулює соціально-економічний розвиток країни, сприяє формуванню національної гордості та єдності серед громадян.

Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.