У Ковелі п’яний працівник ТЦК врізався в авто з дітьми

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Миколайовичу Гончару, визнавши його винним у вчиненні корупційного злочину. Рішення було оголошено 12 січня 2026 року в межах кримінального провадження, яке стосувалося вимагання та одержання неправомірної вигоди службовою особою, що обіймає відповідальну посаду в системі правосуддя.

Суд дійшов висновку, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми та переконливими для доведення вини обвинуваченого. Йшлося про отримання хабаря за ухвалення судового рішення в інтересах конкретної сторони процесу. Такі дії, за оцінкою суду, не лише порушують закон, а й підривають довіру суспільства до судової влади як інституту.

Як встановив суд, у період з травня по вересень 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, організував схему отримання грошей за вплив на судове рішення.

Йшлося про кримінальну справу щодо мешканця Кіровоградської області, якого суд першої інстанції засудив до трьох років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Суддя через знайомого посередника передав родині засудженого пропозицію змінити реальний термін ув’язнення на умовний в обмін на грошову винагороду.

Сума хабаря неодноразово змінювалася — від 3 тисяч доларів до 10 тисяч. У ході досудового розслідування було задокументовано фактичне отримання суддею 8 тисяч доларів США через посередника.

Попри отримання коштів, «потрібне» рішення ухвалене не було. Колегія суддів апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, і засуджений винуватець ДТП отримав реальний строк позбавлення волі.

Після цього посередник був змушений повернути гроші родині засудженого. Цей факт також був зафіксований правоохоронними органами та долучений до матеріалів справи.

Суд визнав Володимира Гончара винним за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Йому призначено покарання у вигляді:

6 років і 6 місяців позбавлення волі;

позбавлення права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки;

повної конфіскації майна.

Під конфіскацію підпадають два автомобілі — Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску, частка житлового будинку та земельна ділянка.

До набрання вироком законної сили суд залишив засудженого під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо здачі закордонних паспортів.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів.

Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років. Суддею він був призначений у 2003 році, а з 2010 року здійснював правосуддя в апеляційному суді Кіровоградської області, який нині діє як Кропивницький апеляційний суд.

На Вовчанському напрямку впродовж останніх півтора тижня фіксується суттєве зростання активності російських підрозділів. Інтенсивність штурмових дій збільшилася в кілька разів, а атаки відбуваються практично вздовж усієї лінії державного кордону. Основна мета противника — прорвати українську оборону та просунутися вглиб території Харківської області, зайнявши нові тактичні позиції.

Про ситуацію на цій ділянці фронту повідомив старший лейтенант, начальник групи взаємодії зі засобами масової інформації бригади «ГАРТ» Олександр Даниленко. За його словами, російське командування змінює підходи до ведення бойових дій, намагаючись шукати слабші місця оборони та здійснювати прориви на нових відтинках кордону. Така тактика свідчить про прагнення розтягнути сили українських захисників і змусити їх реагувати одразу на кілька загроз.

Військовий наголосив, що для штурмів противник залучає значні людські ресурси, однак українські сили успішно відбивають атаки. Важливу роль у цьому відіграє аеророзвідка, яка виявляє формування штурмових груп ще на території Росії, до їхнього безпосереднього висування до кордону.

За ворожих підрозділах працюють артилерія, реактивні системи залпового вогню та ударні безпілотники. Завдяки цьому спроби прориву зазнають втрат і не дають противнику бажаного результату.

На тлі загострення ситуації на півночі Харківщини аналітики також відзначають стабільну оборону українських сил на Куп’янському напрямку. За оцінками військових експертів, ЗСУ контролюють як правий, так і лівий береги Куп’янська, попри постійний тиск з боку російських військ.

Російські диверсійні групи періодично намагаються проникати в міську зону, однак їхня чисельність залишається обмеженою. Залишки штурмових підрозділів ховаються в руїнах, уникаючи відкритих боїв, що ускладнює їхнє виявлення, але не дозволяє змінити загальну ситуацію на користь РФ.

Також підтверджується, що українські підрозділи контролюють центр Куп’янська та продовжують зачистку міста, реагуючи на атаки дронів і спроби бойових контактів з боку противника.

В Україні офіційно нараховується 9 267 професій, об’єднаних у дев’ять великих класифікаційних розділів, що формують основу державної системи обліку зайнятості. Такий поділ використовується для аналізу ринку праці, планування освітніх програм і спрощення взаємодії між роботодавцями та пошукачами роботи. Уже зараз статистика вакансій і відгуків дозволяє побачити, в яких галузях кадрів більше, ніж потрібно, а де нестача фахівців стає хронічною проблемою.

Перший розділ класифікації охоплює законодавців, вищих державних службовців, керівників і менеджерів різного рівня. Сюди входять очільники органів влади, керівники судів, директори підприємств, а також менеджери структурних підрозділів у державному й приватному секторах. Загалом до цієї категорії віднесено 1 268 професій. Протягом року інтерес до управлінських посад залишається стабільно високим, однак кількість претендентів часто перевищує реальну потребу ринку.

Другий розділ охоплює професіоналів із вищою освітою — лікарів, інженерів, адвокатів, економістів і науковців. Загалом це 1 249 професій. Попит у цій сфері залишається стабільно високим: понад 51 тисяча вакансій і більш як 70 тисяч шукачів роботи.

Третя група — фахівці середньої ланки з природничих, технічних і гуманітарних галузей. Йдеться про техніків, лаборантів, механіків та інших спеціалістів. Усього таких професій 987. Кількість вакансій перевищила 46 тисяч, тоді як кількість відгуків сягнула понад 65 тисяч.

Четвертий розділ об’єднує технічних службовців — касирів, офісних працівників, монтажників, макетників. У цій групі 211 професій. Роботодавці пропонували понад 23 тисячі вакансій, а кількість кандидатів становила близько 35 тисяч.

П’ятий розділ включає працівників сфери торгівлі та послуг. Серед них бармени, кухарі, охоронці, бариста, а також менш поширені професії. Загалом це 209 позицій. Саме тут зафіксовано один із найбільших обсягів пропозицій — близько 78 тисяч вакансій, тоді як кількість шукачів перевищила 113 тисяч.

Шостий розділ охоплює кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства, рибальства й риборозведення. Це найменша група — лише 77 професій. Попри це, попит у галузі залишається відчутним: майже 9,5 тисячі вакансій проти 15,5 тисячі кандидатів.

Сьомий розділ об’єднує кваліфікованих робітників, які працюють з інструментом — електромонтерів, монтажників, гончарів, водолазів та інших. Загалом таких професій 1 367. Роботодавці відкрили близько 54 тисяч вакансій, і саме в цій групі зафіксовано помітний кадровий дефіцит — нестача сягає близько 10 тисяч фахівців.

Восьмий розділ стосується працівників з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Це найбільша група, яка налічує 3 397 професій, зокрема водіїв, машиністів, верстатників і апаратників. Кількість вакансій становить близько 75 тисяч, тоді як шукачів — приблизно 65 тисяч, що також свідчить про нестачу кадрів.

Дев’ятий розділ охоплює найпростіші професії, для яких достатньо базової освіти. Йдеться про вантажників, двірників, сторожів, підсобних робітників. Усього таких професій 502. Попит і пропозиція в цій категорії майже зрівноважені — близько 66 тисяч вакансій і 70 тисяч кандидатів.

Загалом дані класифікатора демонструють кілька чітких тенденцій. В Україні зберігається висока конкуренція за керівні та інтелектуальні посади, водночас економіка дедалі гостріше відчуває нестачу робітничих спеціальностей, особливо пов’язаних із використанням інструменту та складного обладнання. Це свідчить про потребу в активнішій перепідготовці кадрів і підвищенні престижу робітничих професій.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посади прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник. Підставою для такого рішення стала її відмова проходити повторну медичну експертизу, необхідну для підтвердження статусу особи з інвалідністю, яким вона користувалася під час проходження служби.

У рішенні комісії наголошується, що прокурорка була належним чином повідомлена про необхідність повторного медичного огляду, однак свідомо ухилялася від його проходження без надання обґрунтованих причин. Така поведінка, за висновком КДКП, унеможливила перевірку законності отриманого статусу та стала порушенням вимог службової дисципліни.

Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.

Події навколо Гренландії несподівано перекроїли інформаційний та політичний порядок денний Всесвітнього економічного форуму в Давосі, змістивши фокус дискусій із війни в Україні на ширші питання глобальної безпеки. Форум, від якого очікували принципової розмови про російську агресію, подальшу військову й фінансову підтримку Києва, дедалі більше перетворюється на арену для обговорення нових викликів у трансатлантичних відносинах.

За даними західних медіа, центральною темою неформальних переговорів стала роль Сполучених Штатів у зміні балансу сил у Північній Атлантиці та можливі наслідки для європейської безпеки. Саме ці дискусії відтіснили українське питання на другий план, що помітно відобразилося як у програмі заходів, так і в тональності заяв учасників форуму.

Очікувалося, що геополітичним центром форуму стане особиста зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Проте на момент проведення форуму ця зустріч так і не була призначена. За даними джерел, ініціатива щодо особистого контакту виходить саме від української сторони, тоді як стриманість демонструє Білий дім.

За словами експерта з зовнішньої політики Республіканської партії, Зеленський зацікавлений у прямому діалозі з Трампом і вважає, що потенційні вигоди переважають політичні ризики. В українській логіці, якщо такого контакту не відбувається, вплив на американського президента здійснюють інші гравці, не завжди прихильні до інтересів Києва.

Раніше обговорювалася можливість підписання в Давосі масштабної угоди між Україною та США щодо післявоєнного відновлення та економічного розвитку, обсяг якої оцінювався у сотні мільярдів доларів. Проте зміна акцентів на форумі фактично заморозила ці плани.

Паралельно з цим у Давосі очікується активна дипломатична робота навколо теми Гренландії. За даними медіа, європейські лідери та делегації, які планують зустрічі з Дональдом Трампом і його оточенням, мають намір змістити фокус переговорів саме на цей регіон, розглядаючи його як новий осередок геополітичної напруги.

Таким чином, форум у Давосі продемонстрував тривожну тенденцію: увага Заходу поступово зміщується з війни в Україні до внутрішніх суперечностей між союзниками та нових глобальних ризиків, що створює додаткові виклики для української дипломатії.

Посадові особи управління освіти Подільської районної державної адміністрації у Києві постануть перед судом у справі про розтрату бюджетних коштів, виділених на облаштування шкільних укриттів. За матеріалами слідства, загальна сума завданих збитків становить 675 тисяч гривень, а порушення були допущені під час проведення закупівель у період активної фази війни, коли питання безпеки дітей мало критичне значення.

Центральною фігурою справи є керівник управління освіти, якого обвинувачують у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі світлодіодних ламп і ліхтарів для укриттів у 2022 році. Слідство встановило, що обладнання було придбане за значно завищеними цінами, що призвело до збитків бюджету на суму 406 тисяч гривень. За версією правоохоронців, реальна ринкова вартість товарів була істотно нижчою, однак це не було враховано під час укладання договорів.

Крім того, посадовець звинувачується у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі подовжувачів для шкільних укриттів у тому ж році. За даними слідства, збитки склали 131 тисячу гривень.

Також головна бухгалтерка управління освіти Подільської РДА у період із березня по квітень 2023 року затвердила оплату одноразового посуду для укриттів навчальних закладів за завищеними цінами. Сума збитків становить 138 тисяч гривень.

Розслідування вказує на системні порушення при закупівлях, які проводились без належного контролю, що призвело до значних втрат бюджетних коштів. Судові засідання щодо цих справ тривають, а посадовцям загрожує відповідальність за статтями, що передбачають розтрату державних коштів.

Адміністрація торговельно-офісного комплексу Gulliver повідомила про завершення усіх необхідних робіт, які мали на меті відновити повноцінну роботу об’єкта. За словами представників комплексу, наразі триває фінальний етап підготовчих та технічних заходів, що передують запуску. У зверненні до орендарів і відвідувачів наголошується, що повне відкриття заплановане на 1 лютого. Саме з цієї дати комплекс має працювати у звичному режимі, без обмежень для відвідувачів і з повною доступністю усіх зон.

У повідомленні також зазначається, що досягнення цього етапу стало можливим завдяки скоординованій роботі технічних служб, підрядників і адміністрації. Після завершення основних робіт залишилися лише остаточні налаштування систем безпеки, комунікацій та внутрішньої інфраструктури, які мають бути завершені у найближчі дні. Такі підготовчі кроки важливі, адже мова йде про великий об’єкт, де одночасно перебуває багато людей, і тому безпека, комфорт та організація потоків відвідувачів є пріоритетними.

Нагадаємо, що з кінця жовтня 2025 року торговельно-офісний комплекс був закритий: не функціонувала торгова частина та частина офісних приміщень. Поступове відновлення роботи розпочалося в грудні. З 12 грудня для відвідувачів відкрили перший та мінус перший поверхи, де відновила роботу більшість магазинів, а з 15 грудня у комплексі знову запрацював супермаркет «Сільпо».

Адміністрація зазначає, що після відкриття 1 лютого Gulliver працюватиме у повному форматі, а всі сервіси та простори будуть доступні для відвідувачів і орендарів.