У Кривому Розі будують ветеранський простір із завищеними цінами на мільйони

У Закарпатській області прикордонники зафіксували спробу незаконного перетину державного кордону України. Чоловік намагався переправитися через річку Тиса, проте його затримали буквально за кілька метрів від кордону.

Як повідомили у Державній прикордонній службі України, затриманий виявився місцевим жителем, який перебував у розшуку за підозрою у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Серед них – тяжкі злочини сексуального характеру, що робить випадок особливо серйозним.

За даними слідства, чоловік вирішив утекти саме в день призначеного судового засідання у своїй справі. Ймовірно, він сподівався уникнути відповідальності, перетнувши кордон поза пунктами пропуску.

Однак спроба втечі не вдалася. Прикордонники оперативно затримали його на березі Тиси та передали співробітникам поліції.

Після цього судове засідання відбулося без затримок. За результатами розгляду справи чоловіка визнали винним і призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

У ДПСУ наголошують, що підрозділи служби продовжують посилений контроль за прикордонною смугою, щоб не допустити незаконних перетинів кордону та затримувати осіб, які намагаються уникнути відповідальності перед законом.

У публічному просторі протягом останніх місяців з’являється дедалі більше заяв і звернень, у яких фігурує ім’я першого заступника Генерального прокурора України Марії Вдовиченко. Автори цих повідомлень наполягають на необхідності ретельної перевірки викладених фактів з боку антикорупційних та правоохоронних органів, оскільки йдеться про твердження, що виходять за межі звичайних внутрішніх робочих непорозумінь.

Окрему увагу громадськість звертає на те, що подібні сигнали надходять з різних джерел і мають схожий характер, що, на думку заявників, підсилює аргументацію щодо необхідності незалежного та неупередженого розгляду. У цьому контексті часто підкреслюється роль спеціалізованих антикорупційних інституцій, які покликані забезпечувати прозорість і довіру до державних органів.

За їхніми словами, кар’єра Вдовиченко в органах прокуратури розвивалася нетипово швидко — за близько 11 років роботи вона обійняла одну з ключових посад у системі. Частина джерел пов’язує це не з професійними здобутками, а з неформальними зв’язками у політичних та силових колах. У заявах згадується ім’я Олега Кіпера, з яким, за твердженнями співрозмовників, вона нібито перебувала в особистих стосунках. Водночас ці дані мають характер повідомлень і не підтверджені жодними офіційними рішеннями.

Окремо порушується питання подій 2009 року. Джерела стверджують, що тоді Вдовиченко могла фігурувати в матеріалах кримінального провадження за статтею, пов’язаною з незаконним обігом наркотичних речовин. Водночас у відкритому доступі підтвердження або спростування цієї інформації немає, а згадки про справу, за словами заявників, згодом зникли з реєстрів. Відсутність публічних роз’яснень з цього приводу лише посилює запит на офіційну перевірку.

Найбільш резонансними є твердження щодо періоду роботи Вдовиченко в прокуратурі Києва. За словами заявників, через неї нібито погоджувалися рішення про продовження строків досудового розслідування у справах за тяжкими статтями, зокрема щодо державної зради та незаконного переправлення осіб через кордон. У заявах фігурують суми від кількох тисяч доларів за процесуальний підпис. Проте ці дані поки що залишаються на рівні свідчень і не мають процесуального підтвердження.

Також повідомляється про можливу активізацію посередників та адвокатів, які нібито пропонували «вирішення питань» у кримінальних провадженнях і сприяння у винесенні виправдувальних вироків. У зверненнях згадуються значні суми — до 100 тисяч доларів за окремі епізоди. Усі ці твердження потребують ретельної перевірки компетентними органами.

Ще один блок заяв стосується ймовірної підготовки до виїзду за кордон. За словами джерел, Вдовиченко нібито може планувати залишити Україну та має активи за межами держави, зокрема нерухомість, оформлену на родичів. Водночас офіційних підтверджень цієї інформації немає.

У матеріалах також фігурують припущення про можливе покровительство з боку впливових посадовців, що, на думку заявників, могло б пояснювати відсутність публічної реакції антикорупційних інституцій. Однак ці твердження не мають доведеного характеру.

Важливо зазначити, що всі наведені обставини є саме заявами та повідомленнями джерел і не свідчать про встановлену вину посадовиці. Водночас з огляду на її статус у системі прокуратури суспільство має право на прозору і неупереджену перевірку викладених фактів. У подібних ситуаціях відкритість та офіційна позиція правоохоронних органів є ключовими для збереження довіри до інституцій правосуддя.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) завершили розслідування однієї з найбільших корупційних справ у сфері оборони. Йдеться про оборудки під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних Сил України «Дзвін». За результатами слідства, державі завдано збитків на суму понад 246 мільйонів гривень.

Серед осіб, яким повідомлено про підозру, є колишні високопосадовці Генерального штабу ЗСУ, а також керівник приватної компанії, що була залучена до реалізації проєкту. За даними слідчих, саме їхні дії призвели до незаконного розподілу державних коштів та завищення вартості робіт.

За матеріалами слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт із компанією, яка не мала досвіду розробки систем управління військами чи спеціалізованого програмного забезпечення. Протягом чотирьох років за дослідно-конструкторські роботи державі перерахували понад 600 млн грн, з яких під час створення програмного забезпечення та коригування документації було розкрадено понад третину коштів.

Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Наразі матеріали справи передано до суду для розгляду.

За інформацією електронної системи державних закупівель, у Черкасах саме департамент інфраструктури залишається одним із найактивніших замовників за кількістю оголошених та проведених тендерів. Така динаміка свідчить про масштабність завдань, покладених на структуру, а також про постійну потребу міста в оновленні та розвитку інфраструктурних об’єктів.

Основна частина закупівель департаменту стосується ремонту та утримання доріг, тротуарів, мереж зовнішнього освітлення, громадських просторів і об’єктів благоустрою. Крім того, значну частку займають тендери на проєктно-кошторисні роботи, технічний нагляд та послуги з поточного обслуговування міського господарства. Саме через це департамент регулярно фігурує серед лідерів за кількістю процедур у системі Prozorro.

Суд першої інстанції ухвалив рішення продовжити відсторонення Андрія Шалєєва з посади до 14 січня 2026 року. Водночас апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у продовженні відсторонення, що дозволило посадовцю фактично повернутися до виконання обов’язків.

Окрему увагу привернуло майнове становище керівника комунального підприємства. У 2024 році Шалєєв користувався автомобілем Toyota Land Cruiser, який у декларації був записаний на іншу особу — Петра Трунова. Разом із тим, за даними розслідування, з 18 червня 2025 року цей автомобіль перебуває у власності самого Шалєєва.

Про зміну майнового стану не було повідомлено, декларацію про суттєві зміни не подано. Середня ринкова вартість такого автомобіля становить близько 50 тисяч доларів, або понад 2 мільйони гривень. Для порівняння, офіційна річна заробітна плата посадовця, згідно з декларацією, складає близько 825 тисяч гривень.

Саме цей автомобіль журналісти помітили біля підприємства «Міськсвітло». Юрисконсульт установи тоді пояснив, що керівника немає на місці, а машина стоїть, бо директор поїхав до міської ради на службовому авто.

Також у декларації зазначено, що у 2024 році Ірина Новікова подарувала Андрію Шалєєву земельну ділянку в Чернівцях та понад 190 тисяч гривень готівкою.

Крім того, у матеріалах розслідування фігурує інформація про нерухомість, яка, ймовірно, належить сину посадовця. Йдеться про квартиру та паркомісце у житловому комплексі, введеному в експлуатацію у 2023 році. На запитання журналістів щодо походження цієї нерухомості Андрій Шалєєв відповів, що радить звертатися безпосередньо до його сина.

Розслідування триває. Правоохоронці перевіряють як обставини проведення тендерів, так і відповідність задекларованого майна реальним доходам посадовця.

Центр стратегічних комунікацій поширив детальні рекомендації щодо безпечного застосування альтернативних джерел освітлення й обігріву, про що повідомили в КМДА. Ці поради спрямовані на підвищення готовності українських родин до можливих надзвичайних ситуацій, зокрема перебоїв з електроенергією чи опаленням, а також на мінімізацію ризиків пожеж, отруєнь і побутових травм.

Фахівці наголошують на важливості завчасної підготовки житла. У кожному домі варто мати справний вогнегасник і знати, як ним користуватися. Не менш важливо перевірити шляхи евакуації, переконатися, що вони вільні від перешкод, а члени родини розуміють порядок дій у разі пожежі або задимлення.

Під час вимкнення електроенергії радять відключати всі прилади з розеток, щоб уникнути їх пошкодження через перепади напруги, а також за можливості встановити стабілізатор.

Щодо газових пальників, експерти радять купувати лише сертифіковані прилади та балони в ліцензованих точках продажу і суворо дотримуватися інструкцій виробника. Перед використанням слід перевіряти цілісність балона за допомогою мильного розчину. Користуватися пальниками можна лише у приміщеннях із вентиляцією, а газові балони тримати подалі від сонця та високих температур. Не слід встановлювати пальники на електроплити чи інші нагрівальні прилади.

Свічки необхідно тримати на безпечній відстані від одягу, штор, книг та інших легкозаймистих предметів, не залишати без нагляду та не використовувати під час сну. Важливо не допалювати свічку до кінця і обмежувати доступ до неї дітей та домашніх тварин.

При користуванні пічним опаленням радять регулярно доглядати за пічкою, очищати димоходи протягом опалювального сезону та стежити за відсутністю тріщин у стінках печей і димарів. Не можна використовувати легкозаймисті рідини для розпалу і залишати пічку без нагляду, особливо коли вдома є діти.

Дотримання цих простих правил допоможе зберегти тепло та світло вдома без небезпеки для здоров’я і життя.

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко за певний період здійснив 25 поїздок на територію тимчасово окупованого Криму. Ця інформація привернула значну увагу громадськості та стала предметом активного обговорення в медіапросторі, з огляду на особливий статус півострова та обмеження, встановлені українським законодавством.

Сам суддя пояснив, що його поїздки мали виключно особистий характер і були пов’язані з необхідністю лікування дружини. За його словами, саме в Криму вона проходила медичні процедури, які, на його переконання, були важливими для підтримання її здоров’я. Василенко наголошував, що не мав на меті порушувати норми закону чи ігнорувати політичний контекст ситуації.

Фактично, Василенко не поніс жодної кримінальної відповідальності за незадеклароване майно. Кримінальну справу закрили через неможливість перевірити власність дружини у РФ у зв’язку з російською агресією. Натомість суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У середу Вища рада правосуддя (ВРП) повернеться до розгляду справи, відкритої за скаргою юристів, що стосується дисциплінарної відповідальності Василенка. Очікується, що Палата ВРП ухвалить рішення: або залишить суддю без покарання, або відправить його на звільнення.

У відкритих джерелах з’являється дедалі більше запитань щодо прозорості майнових декларацій окремих представників правоохоронних органів. Зокрема, увагу аналітиків привертають декларації співробітниці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлани Малиновської. Йдеться не про встановлені порушення, а про ознаки, які можуть свідчити про потребу детальнішої перевірки задекларованих даних.

Вивчення поданих декларацій показує, що сама Світлана Малиновська не зазначає у власності об’єктів нерухомості. Водночас значна частина сімейних активів оформлена на її чоловіка — Сергія Малиновського. Така модель володіння майном не є забороненою, однак у поєднанні з відсутністю або неповнотою даних про вартість окремих об’єктів може викликати додаткові запитання з боку громадськості.

Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

Державна авіаційна служба України, яка мала б виступати гарантом безпеки польотів та незалежним контролером авіаційної галузі, протягом останніх років втратила ключові функції регулятора. За оцінками фахівців та учасників ринку, відомство перестало ефективно виконувати роль незалежного органу, покликаного захищати інтереси держави та оборонного сектору. Натомість його діяльність дедалі більше нагадує адміністративний апарат, який ухвалює рішення на користь окремих комерційних або політичних груп, іноді навіть пов’язаних із країною-агресором.

Особливу роль у цьому процесі відіграло попереднє керівництво служби на чолі з Олександром Більчуком, яке, за свідченнями експертів, активно сприяло концентрації повноважень та послабленню незалежного контролю. Такі дії призвели до того, що стратегічні питання авіаційної безпеки та розвитку сектору часто вирішувалися поза рамками державних інтересів. Економічні та безпекові ризики, пов’язані з такою ситуацією, створюють тривожні перспективи для української авіації, знижуючи довіру партнерів і міжнародних авіаційних організацій.

Одним із найбільш резонансних прикладів стало рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів Мі-8 компанії AAL Group Ltd. Попри те, що в Україні є власні підприємства, здатні виконувати ці роботи, обрали офшорну структуру, кінцевим бенефіціаром якої називають компанію «Вертольоти Росії», що входить до держкорпорації «Ростех». За інформацією ринку, саме після цього рішення Більчука звільнили. Додатково зазначається, що американські військові структури раніше визнали цю компанію непридатною для співпраці через зв’язки з РФ.

Не менш проблемною стала ситуація з літаками Іл-76, які традиційно використовувалися для військових, гуманітарних і евакуаційних місій. У 2023 році Державіаслужба спершу підтвердила відсутність обмежень для їх експлуатації, але згодом різко змінила позицію, заявивши про відсутність цивільних сертифікатів типу. Це фактично заблокувало використання бортів, призвело до простою техніки та фінансових втрат для держави.

Паралельно регулятор видавав сертифікати льотної придатності, спираючись на документи російського розробника ПАТ «Іл», який перебуває під українськими санкціями. Експерти наголошують: така практика могла означати легалізацію рішень підприємства країни-агресора і створювати фінансові вигоди для російської сторони. При цьому в Україні є власні сертифіковані організації, здатні забезпечити технічний супровід без будь-яких контактів із підсанкційними структурами.

Історія проблем у відомстві має довший характер. Ще у 2016 році НАБУ завершило розслідування щодо тодішнього керівника служби Дениса Антонюка через підозри у зловживанні службовим становищем і наданні переваг окремим перевізникам. Збитки тоді оцінювалися у сотні тисяч гривень.

До повномасштабної війни медіа неодноразово повідомляли про корупційні практики під час видачі дозволів на польоти, затягування розгляду документів і створення штучних бар’єрів для авіакомпаній. У публікаціях фігурували посадовці керівної ланки служби, зокрема перший заступник голови Сергій Коршук. Однак системних кадрових і управлінських висновків зроблено не було.

Фахівці галузі переконані: з огляду на воєнний стан та стратегічне значення авіації, діяльність регулятора потребує комплексної перевірки, а можливі зв’язки з підсанкційними або афілійованими з РФ структурами — ретельної правової оцінки.