У Києві готуються нові призначення в міській раді

У декларації заступника прокурора Хмельницької області Максима Кутерги відсутні відомості про нерухомість і транспортні засоби, якими, за наявною інформацією, фактично користується його родина. Йдеться про елітний житловий будинок у передмісті Києва та автомобіль Porsche, які не відображені в офіційних документах посадовця. Формально ж у декларації зазначено, що сам прокурор не володіє жодним майном і до 2019 року не мав жодних заощаджень.

Окрему увагу привертає угода, укладена в липні 2024 року. Тоді дружина посадовця, Анастасія Кутерга, придбала земельну ділянку в котеджному містечку преміумкласу поблизу столиці. Подібні об’єкти нерухомості зазвичай мають високу ринкову вартість, що не завжди узгоджується з офіційно задекларованими доходами сім’ї за попередні роки.

Водночас з’ясувалося, що на ділянці фактично вже зведений котедж площею близько 170 квадратних метрів. За даними забудовника, подібні будинки у цьому котеджному містечку продаються за суму понад 300 тисяч доларів. Ціни на нерухомість у цій локації стартували від понад 260 тисяч доларів, що еквівалентно більш ніж 10 мільйонам гривень.

Окрему увагу привернула вартість самої землі. За офіційними даними, 6,5 сотки обійшлися дружині прокурора менш ніж у 240 тисяч гривень — це значно нижче ринкових цін у цьому районі. За оцінками ринку, вартість сотки в Підгірцях на той момент становила щонайменше 1,5 тисячі доларів.

У декларації за 2024 рік також з’явився автомобіль Porsche 2019 року випуску, оформлений на дружину Кутерги. Його вартість у документі прихована, однак наразі це авто виставлене на продаж за суму близько 64 тисяч доларів. Сам посадовець раніше декларував лише право користування автомобілем, який належав третій особі.

Ще одним епізодом стала продаж дружиною Кутерги квартири у Києві за понад 2,5 мільйона гривень. При цьому у документах фігурує покупець з прізвищем, яке не ідентифікується у державних реєстрах, що, на думку експертів з антикорупційного контролю, може свідчити про спробу ускладнити перевірку походження коштів.

У прокуратурі пояснили, що у декларації відображено лише земельну ділянку, придбану для будівництва, а житловий будинок наразі зазначений як незавершений об’єкт. Водночас фактичний стан нерухомості та співвідношення її вартості з офіційними доходами родини викликають запитання щодо повноти та достовірності декларування.

Державна прикордонна служба України оприлюднила оновлені статистичні дані щодо протидії корупційним правопорушенням на державному кордоні за грудень, а також за весь час дії воєнного стану. У відомстві підкреслюють, що боротьба з незаконними проявами серед осіб, які перетинають кордон або намагаються вплинути на службовців, є одним із ключових напрямів роботи прикордонників у нинішніх умовах.

За інформацією ДПСУ, лише протягом грудня було припинено 51 спробу надання неправомірної вигоди посадовим особам. Загальна сума коштів, які намагалися передати прикордонникам з порушенням закону, склала 227,5 тисячі гривень. У службі наголошують, що йдеться про різні категорії правопорушень, зокрема спроби незаконного перетину кордону, уникнення перевірок або пришвидшення оформлення документів.

Окрім цього, протягом минулого місяця зафіксовано три випадки можливих порушень антикорупційного законодавства з боку військовослужбовців ДПСУ. Йдеться про правопорушення, передбачені статтями 369-2 та 364 Кримінального кодексу України, а також статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В одному з цих випадків військовослужбовця вже притягнуто до кримінальної відповідальності, щодо інших епізодів матеріали скеровано до компетентних органів для подальшого розгляду.

Загалом протягом 2025 року співробітники Державної прикордонної служби запобігли 609 спробам підкупу на загальну суму 7,1 мільйона гривень. У відомстві підкреслюють, що такі показники свідчать про високий рівень ризиків на кордоні, але водночас і про ефективність внутрішніх механізмів контролю.

За весь період дії воєнного стану в Україні прикордонниками було припинено 1929 спроб надання неправомірної вигоди на суму понад 23,2 мільйона гривень. У ДПСУ зазначають, що ці цифри демонструють послідовну та системну роботу з протидії корупції, яка є одним із ключових чинників забезпечення безпеки державного кордону в умовах війни.

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

Поки для багатьох українців поїздка в засніжені Карпати залишається лише планом на майбутнє, Оля Полякова вже встигла зануритися в атмосферу справжнього зимового відпочинку разом із близькими. Співачка обрала Буковель як місце для сімейної подорожі та вирішила на власному прикладі продемонструвати, що українські курорти здатні не просто конкурувати з відомими закордонними напрямками, а й дивувати рівнем сервісу та комфорту.

Особливим гостем у цій мандрівці став американський зять артистки — Еден. Для нього поїздка в Карпати стала нагодою побачити інший бік України: сучасний, гостинний і водночас автентичний. Родина зупинилася в елітній віллі з панорамними краєвидами на гори, де передбачено все для безтурботного відновлення сил — від затишних інтер’єрів до басейну просто неба, який особливо ефектно виглядає серед зимового пейзажу.

Під час спілкування Полякова зізналася, що щиро захоплена тим, як розвивається український туризм. За її словами, сьогодні вже немає потреби шукати розкіш за кордоном, адже все необхідне для якісного відпочинку можна знайти в Україні.

Співачка зазначила, що в Буковелі з’явилися вілли та сервіси, які нічим не поступаються іноземним курортам. Вона додала, що за умови миру українські курорти могли б стати повноцінною альтернативою будь-якому європейському напрямку.

Прямий ефір не обійшовся без провокаційних запитань. Деякі глядачі поцікавилися, звідки у співачки кошти на такий люксовий відпочинок під час війни. У відповідь Полякова наголосила, що багато працює і чесно заробляє на своє життя сама. Вона визнала, що доходи під час війни зменшилися, однак це не змінює того факту, що її добробут — результат власної праці.

Артистка підкреслила, що пишається можливістю заробляти чесно та підтримувати українську економіку, відпочиваючи саме в Карпатах. Схоже, що американський зять залишився під великим враженням від української гостинності, рівня сервісу та краси гірських пейзажів.

Наприкінці 2025 року однією з найрезонансніших державних закупівель стала реалізація проєкту з розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові, який передбачає будівництво великого підземного укриття. Загальна кошторисна вартість робіт становить 2,45 млрд гривень, що робить цей тендер одним із найдорожчих у сфері медичної інфраструктури за останні роки.

Майбутній об’єкт отримав назву «Ковчег» і, згідно з проєктною документацією, має бути завершений лише у 2029 році. Такий тривалий термін викликає суспільний резонанс, адже лікарня розташована орієнтовно за 30 кілометрів від лінії фронту та неодноразово опинялася під загрозою через обстріли дронами, артилерією та ракетними ударами. Медичний заклад продовжує працювати в умовах підвищеного ризику, надаючи допомогу пацієнтам і пораненим.

Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.

Відмова від сніданку може мати значні наслідки для фізичного та психічного здоров’я, а також впливати на тривалість життя. Нове наукове дослідження, опубліковане на платформі ScienceDirect, виявило чіткий зв’язок між пропуском ранкового прийому їжі та підвищеним ризиком ожиріння, серцево-судинних захворювань, а також порушень когнітивних функцій. Автори роботи зазначають, що ігнорування сніданку створює додаткове навантаження на організм, що в довгостроковій перспективі може призводити до розвитку серйозних патологій.

Дослідники підкреслюють, що ранковий прийом їжі відіграє ключову роль у регуляції метаболізму, підтримці стабільного рівня цукру в крові та оптимальній роботі мозку. Пропуск сніданку змушує організм швидше використовувати енергетичні резерви, що з часом призводить до підвищення апетиту, переїдання упродовж дня та накопичення зайвих калорій. Також відзначено, що регулярне ігнорування ранкового прийому їжі пов’язане з підвищеним рівнем запальних процесів та гормональних порушень, що негативно впливає на серцево-судинну систему.

Фахівці зазначають, що за відсутності сніданку організм перебуває у стані стресу. Через гормональні коливання людина сильніше відчуває голод упродовж дня, що часто призводить до переїдання та набору зайвої ваги. Окрім цього, можуть порушуватися процеси травлення й активізуватися внутрішні запальні реакції, які з часом здатні сприяти розвитку хронічних захворювань.

Дослідження також вказує на негативний вплив пропуску сніданку на роботу мозку. Люди частіше скаржаться на зниження концентрації уваги, дратівливість і швидку втому, зокрема під час фізичних навантажень. Вчені звертають увагу й на можливий зв’язок цієї звички з підвищеною тривожністю та депресивними станами, що пояснюється впливом на регуляцію нейромедіаторів.

У висновках науковці зазначають, що хоча пропуск сніданку став популярним через уявні метаболічні переваги, нові докази демонструють його негативний вплив на фізіологічні та когнітивні системи організму. Систематичний огляд пов’язує цю звичку з підвищеним апетитом, інсулінорезистентністю, зростанням серцево-судинного ризику, ожирінням, порушенням кишкового мікробіому та системним запаленням.

Лікарі також застерігають від відмови від сніданку. За словами кардіолога Лопеса-Хіменеса, пропуск ранкового прийому їжі ніколи не вважався корисним і, за даними численних досліджень, може підвищувати ризик серцевих та інших захворювань. Він звертає увагу на те, що серцеві напади частіше трапляються вранці, а відсутність їжі може додатково ускладнювати ситуацію.

Фахівець пояснює, що вранці в організмі людини природно підвищується рівень адреналіну. Якщо ж людина не снідає, організм сприймає це як загрозу голоду, що призводить до ще більшого викиду адреналіну й створює небезпечне навантаження на серцево-судинну систему.

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо одного з найбільших фінансових скандалів в історії України, продовжила активну підприємницьку діяльність на території країни навіть після націоналізації банку. Її бізнес до початку повномасштабної війни також мав контакти з російським ринком, що викликало додаткову увагу аналітиків та громадськості до її діяльності.

Судові документи у Великій Британії підтверджують, що у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 мільярда доларів США. Це сталося через механізм видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За версією слідства та судових рішень, зазначені кредити мали ознаки неринкових операцій і фактично слугували інструментом для переміщення коштів з банку в приватні структури.

У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.

Пенсіонери в Україні тепер можуть самостійно отримати довідку про розмір пенсії або доходи в електронному форматі, не відвідуючи відділення Пенсійного фонду. Ця послуга доступна через вебпортал електронних послуг ПФУ і дозволяє сформувати офіційний документ у кілька простих кроків, економлячи час і зусилля.

Щоб отримати довідку, необхідно увійти до особистого кабінету на вебпорталі ПФУ. Авторизація можлива за допомогою кваліфікованого електронного підпису, банківської картки, сервісу ID.GOV.UA або Дія.Підпису. Після входу користувачеві слід перейти до розділу «Комунікації з ПФУ», де доступні всі необхідні форми для запиту довідки. Система автоматично формує документ, який можна зберегти на комп’ютері, роздрукувати або переслати за потреби.

У переліку доступних послуг потрібно вибрати «Довідка про доходи пенсіонера», після чого заповнити електронну форму. Обов’язково необхідно зазначити період, за який формується довідка, а також заповнити всі поля, позначені як обов’язкові. Перед відправленням запиту заявник надає згоду на обробку персональних даних та підтверджує звернення.

Відповідь Пенсійного фонду з готовою електронною довідкою з’являється в розділі «Мої звернення» в особистому кабінеті. У фонді звертають увагу, що під час подання запиту обов’язково потрібно вказувати актуальний контактний номер телефону у форматі +380XXXXXXXXX, а також чітко визначати необхідний період.

Електронна довідка про розмір пенсії або доходи пенсіонера може використовуватися для оформлення соціальних виплат, подання до органів соціального захисту, підтвердження доходів, а також для надання до банків та інших установ. Такий формат значно спрощує отримання необхідних документів і дозволяє уникнути черг та особистих візитів до державних органів.