ІНСАЙДИ:

Україна готується до системного удару по економіці РФ

В українській владі обговорюється можливість переходу до нового етапу ескалації у війні з Росією, який передбачає системний тиск на критичну інфраструктуру противника. За інформацією з поінформованих джерел, відповідний план було підготовлено в Службі безпеки України ще близько місяця тому та нещодавно отримав політичну підтримку на найвищому рівні. Йдеться про зміну підходу до інфраструктурної складової війни. […]

Справи про корупцію в Україні переходять під контроль ФБР

За інформацією джерел, американське Федеральне бюро розслідувань дедалі активніше залучене до справ, пов’язаних із корупцією в Україні, тоді як Національному антикорупційному бюро фактично відводиться роль вторинного гравця та ретранслятора інформації. Співрозмовники стверджують, що ключові епізоди окремих розслідувань дедалі частіше опиняються під прямим контролем іноземних партнерів. Джерела повідомляють, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем […]

Джерела повідомляють про підготовку виборчих стратегій у команді Зеленського

За інформацією наших джерел, наразі політтехнологи Володимира Зеленського займаються опрацюванням основних стратегій до виборів президента, які ймовірно відбудуться наступного року. Наше джерело називає кілька основних стратегій побудови виборчої кампанії, які наразі розглядаються в Офісі Президента. Перше питання – це питання “впровадження онлайн голосування”, якого по останній інформації не буде з ймовірністю 90%. Так, за інформацією […]

У Києві готуються нові призначення в міській раді

Як повідомляють наші джерела, на наступне засідання РНБО готується пакет документів для введення санкцій проти Віталія Кличка, що передбачає автоматичне усунення з посади навіть обраного мера.

Згідно норм чинного законодавства, у разі якщо усувають мера, його місце має зайняти секретар Київради. Донедавна цю посаду займав ударовець Володимир Бондаренко, але наразі він склав свої повноваження.

За інформацією джерел, цього домагався Офіс Президента, розуміючи, що за будь-яку “свою” кандидатуру нового секретаря Київради у них 61 голосу немає. Тож через санкції РНБО Офіс розраховує взяти під свій контроль управління столицею до  кінця травня.

Нагадаємо, вчора детективи ДБР провели обшуки у Дмитра Білоцерківця, який є найближчим соратником Віталія Кличка.

Не пропустіть

Червоний буряк як природна підтримка організму

Червоний буряк із давніх часів вважають одним із найцінніших овочів для зміцнення здоров’я. Його насичений склад робить цей коренеплід корисним як у щоденному раціоні, так і в період відновлення після хвороб. Особливу увагу фахівці приділяють буряковому соку, який активно застосовують у профілактичних цілях та як допоміжний засіб при різних порушеннях роботи організму.

Буряк містить вітаміни групи B, вітамін C, залізо, магній, калій та природні антиоксиданти. Завдяки цьому він сприяє очищенню крові, підтримує роботу серцево-судинної системи та допомагає організму краще протистояти запальним процесам. Регулярне вживання бурякового соку позитивно впливає на функції печінки та жовчного міхура, а також допомагає нормалізувати травлення.

Буряковий сік також корисний при анемії (недокрів’ї), артеріальній гіпертензії та атеросклерозі. У таких випадках ефективною є суміш бурякового і морквяного соків у пропорції 1:4, яку слід пити по пів склянки 3–4 рази на день.

При наявності каміння в нирках або сечовому міхурі допоможе суміш бурякового, морквяного та огіркового соків у пропорції 1:2:2. Її рекомендують пити по пів склянки за 30 хвилин до їди двічі-тричі на день.

Жінкам із порушеннями менструального циклу або під час клімаксу корисна суміш бурякового та чорної редьки у пропорції 1:1, яку слід вживати тричі на день між прийомами їжі.

Важливо пам’ятати: буряковий сік не рекомендують при пієлонефриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при гломерулонефриті. Перед початком терапії бажано порадитися з сімейним лікарем.

Кирило Буданов про мобілізацію: внутрішні помилки та програна комунікація стали ключовими чинниками кризи

Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов публічно висловив критичну оцінку стану мобілізаційних процесів у країні, наголосивши, що основні проблеми мають внутрішнє походження. Про це він заявив під час зустрічі Клубу LB, де окреслив своє бачення причин напруження в суспільстві та зниження довіри до мобілізації.

За словами Буданова, надмірне зосередження на зовнішньому факторі — впливі Російської Федерації — не дає повної картини того, що відбувається. Він підкреслив, що роль російської пропаганди часто перебільшують, тоді як вирішальні помилки були допущені всередині самої країни. Йдеться насамперед про системні прорахунки в управлінні та комунікації з громадянами.

Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.

Значення освіти для майбутнього розвитку українського суспільства

Освіта є фундаментом, на якому будується соціальний, економічний та культурний розвиток держави. В Україні ця сфера відіграє особливо важливу роль, адже саме знання та навички громадян визначають здатність країни адаптуватися до змін, впроваджувати інновації та конкурувати на світовому рівні. Якісна освіта формує не лише професіоналів, а й відповідальних громадян, здатних критично мислити та брати участь у суспільному житті.

Сучасна система освіти поступово відходить від застарілих підходів і дедалі більше орієнтується на практичні вміння. Впровадження цифрових технологій, інтерактивних методів навчання та міждисциплінарних програм дозволяє учням і студентам краще підготуватися до реальних викликів ринку праці. Особливу увагу приділяють розвитку soft skills — умінню працювати в команді, комунікувати, самостійно приймати рішення.

Саме за їхньої участі у 2017 та 2021 роках ТОВ «Рудомайн» отримало спеціальні дозволи №6236 та №6511 на розробку ділянки «Кар’єр Південний» і суміжних територій. Дозволи були надані без проведення аукціонів і відкритих торгів, що є ключовим інструментом забезпечення конкуренції та справедливих надходжень до бюджету.

Замість повноцінного геологічного вивчення надр використовувалася придбана геологічна інформація, а потенційні екологічні ризики прикривалися застарілими висновками оцінки впливу на довкілля. Техніко-економічні показники проєктів, за оцінками фахівців, були штучно занижені щонайменше у сім разів. Лише на стартовому етапі це призвело до втрат бюджету більш як на 25 мільйонів гривень. І це без урахування подальших схем із застосуванням пільгових коефіцієнтів рентної плати.

Втім, діяльність «Рудомайну» вийшла далеко за межі видобутку корисних копалин. У центрі схеми опинилися активи державного підприємства «Гипрококс», яке володіло стратегічними науковими розробками та патентами. Через створення спільного підприємства ТОВ «СП Гипрококс» держава фактично втратила контрольний пакет, а ключові активи перейшли під контроль структур, пов’язаних із «Рудомайном».

Більше того, частина цих активів опинилася в руках афілійованої іноземної компанії — чеської Giprokoks Europe S.R.O. Таким чином, стратегічні напрацювання, створені за державний кошт, були виведені з-під прямого контролю України та інтегровані у приватні, у тому числі закордонні, бізнес-структури.

На тлі цього Кривий Ріг отримує не розвиток, а розростання кар’єрів упритул до житлових кварталів, деградацію довкілля та втрати для бюджету. Водночас механізми державного контролю, які мали б захищати інтереси громади й країни, фактично працюють на обслуговування приватних інтересів.

Ринок номерних знаків в Україні: як конкуренція поступилася закритій системі

Ринок виготовлення номерних знаків для транспортних засобів в Україні дедалі більше втрачає ознаки відкритої конкуренції та прозорих правил гри. Ще кілька років тому у цій сфері існували елементи змагальності між виробниками, що дозволяло стримувати ціни та впливати на якість продукції. Нині ж ситуація змінилася, і все більше експертів говорять про фактичну монополізацію процесу.

За оцінками учасників ринку, ключові важелі контролю над виготовленням номерних знаків зосереджені в обмеженого кола структур, які мають доступ до державних замовлень та відповідних дозволів. Це значно ускладнює вхід нових гравців і позбавляє систему природного механізму конкуренції. У результаті ціна номерних знаків формується не ринковим шляхом, а залежить від адміністративних рішень і внутрішніх домовленостей.

Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.

Українці можуть зустріти Різдво за справжньою зимовою погодою після трирічної перерви

Цього року українці мають шанс зустріти Різдво за справді зимової погоди, що стане рідкісним явищем, оскільки вперше за останні три роки очікується сніг та низькі температури. Про це повідомив начальник Черкаського обласного гідрометцентру, за його словами, погодні умови цього року будуть значно відрізнятися від попередніх зим, які приносили з собою відлигу та рідкісні заморозки.

Згідно з прогнозами, в період свят очікується стабільна зимова погода, з мінусовими температурами та сніговими опадами, які створять справжнє зимове диво. Це надзвичайно важлива новина для тих, хто чекає на традиційне Різдво з снігом та морозом, адже останні роки в Україні різдвяні свята часто проходили в умовах тепла та дощів, що позначалося на святковій атмосфері.

Водночас у вихідні, 20–21 грудня, погода залишатиметься радше осінньою. Під впливом антициклону Frieda по всій країні прогнозують суцільну хмарність і тумани. Нічна температура коливатиметься поблизу 0 градусів, а вдень повітря прогріватиметься до 3–5 градусів тепла.

На початку робочого тижня, 22–23 грудня, над Скандинавією та Норвезьким морем сформується новий антициклон із холодним повітрям. Він блокуватиме надходження теплих атлантичних мас та західно-східне перенесення повітря. Однак істотних змін у погоді синоптики в цей період не прогнозують: температура протягом доби коливатиметься від 2 градусів морозу до 3 градусів тепла.

Надалі, за прогнозами Віталія Постриганя, в Україну надійде арктичне повітря, що спричинить різке похолодання. Водночас стійкого снігового покриву не очікують — можливі лише поодинокі опади у вигляді снігу.

Синоптик також нагадав, що поточний тиждень є найтемнішим у році. Зимове сонцестояння настане 21 грудня 2025 року о 17:03 за київським часом. Саме тоді Сонце опуститься в найнижчу точку над горизонтом. Ніч на 21 грудня буде найдовшою, а день — найкоротшим і триватиме близько восьми годин. Уже з 25 грудня світловий день почне поступово збільшуватися.

Про похолодання наприкінці грудня повідомила й синоптикиня Наталія Діденко. За її прогнозом, з 25–26 грудня в більшості регіонів України нічна температура може знижуватися до -7–12 градусів. Водночас вона зауважила, що ці дані ще потребують уточнення.

Київрада ухвалила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 млрд гривень

Київська міська рада затвердила бюджет міста на 2026 рік та одночасно внесла зміни до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного бюджетного періоду. Рішення було прийняте під час пленарного засідання напередодні, про що повідомило профільне видання КВ.

Відповідно до ухвалених документів, прогнозовані доходи міського бюджету у 2026 році становитимуть 106,3 мільярда гривень. Видатки заплановані на рівні 113,2 мільярда гривень, що формує дефіцит у розмірі близько 6,9 мільярда гривень. Такий розрив між доходами та витратами пояснюють необхідністю збереження фінансування ключових напрямів життєдіяльності столиці.

Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.

18 грудня в українській традиції: духовні смисли, професійне свято та народні звичаї

За новим православним календарем 18 грудня вшановують святителя Модеста — видатного церковного діяча, який увійшов в історію як ініціатор відновлення зруйнованого храму Гробу Господнього в Єрусалимі. У християнській традиції його постать асоціюється з відданістю вірі, наполегливістю та турботою про ближніх. Вважається, що святитель Модест опікується домашніми тваринами, тому цього дня віряни звертаються до нього з молитвами про їхнє здоров’я, захист і добробут господарства.

Народні звичаї, пов’язані з 18 грудня, мають практичний і символічний характер. У цей день радили наводити лад у домі, позбавлятися зайвого та готувати оселю до зимових свят. Такі дії сприймалися не лише як побутова необхідність, а й як спосіб очистити простір від негативу та налаштуватися на спокійний і злагоджений період.

В Україні 18 грудня також має державне значення. Цього дня відзначають День військової контррозвідки СБУ. Свято присвячене фахівцям, які займаються виявленням і нейтралізацією ворожих агентів. Під час повномасштабної війни роль військової контррозвідки стала особливо важливою, адже саме ці підрозділи протидіють російським шпигунам і колаборантам, запобігаючи диверсіям та іншим злочинам.

Також 18 грудня відоме як дата народження багатьох видатних українців. Серед найвідоміших іменинників цього дня — письменник Микола Куліш, художник Петро Холодний, поет Юрій Косач та літературознавиця Михайлина Коцюбинська.

У світі 18 грудня відзначають Міжнародний день мігранта, запроваджений Організацією Об’єднаних Націй. Його мета — захист прав мігрантів, боротьба з дискримінацією та поліпшення умов життя людей, які були змушені залишити свої домівки. Для українців ця дата має особливий сенс, адже через війну мільйони громадян нині перебувають за кордоном.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День арабської мови, День випікання печива, День передарування подарунків, День близнюків і День боротьби з розсіяним склерозом. Саме 18 грудня народилися такі відомі особистості, як художник Пауль Клее, гітарист Кіт Річардс, режисер Стівен Спілберг, актор Бред Пітт, акторка Кеті Голмс, співачки Крістіна Агілера та Біллі Айліш.

Народні традиції цього дня пов’язані з багаторічними спостереженнями за погодою. Вважалося, що якщо дим із димаря підіймається вгору, слід чекати похолодання, а якщо стелиться над землею — буде потепління. Велика кількість снігу обіцяє щедрий урожай наступного року, а сильний вітер віщує хуртовини та снігопади. Західний або південний вітер, за повір’ями, приносить покращення погоди.

Наші предки 18 грудня займалися прибиранням, ремонтом оселі, утепленням даху та вікон. Існував звичай на достаток і ситість — купити новий віник і викинути старий, щоб разом із ним позбутися бідності та негараздів.

Цього дня діють і певні заборони. Не рекомендується лінуватися, порушувати обіцянки, заздрити чи сваритися. Вважається поганою прикметою викидати залишки їжі — краще віддати їх птахам. Також не радять рахувати або позичати гроші, щоб не накликати фінансові труднощі. Крім того, триває Різдвяний піст, тому забороняється вживати м’ясні, молочні продукти та яйця.

Штрафи за незаконну вирубку ялинок: що варто знати перед новорічними святами

Напередодні зимових свят в Україні традиційно зростає попит на новорічні ялинки, якими громадяни прикрашають свої домівки. Частина людей свідомо обирає штучні дерева, керуючись міркуваннями практичності та екології, однак значна кількість українців і досі віддає перевагу живим хвойним. Саме в цей період державні служби посилюють контроль за збереженням лісових ресурсів і нагадують про відповідальність за незаконну вирубку.

У державному підприємстві «Ліси України» наголошують, що самовільне зрізання хвойних дерев є порушенням закону та тягне за собою фінансові санкції. Розмір штрафу визначається з урахуванням кількох факторів, насамперед діаметра дерева та місця, де було здійснено вирубку. Особливо суворі покарання передбачені за шкоду, завдану природоохоронним територіям.

За вирубку ялинки діаметром від 14,1 до 18 сантиметрів доведеться сплатити понад 4 тисячі гривень, а у межах заповідника — 34,7 тисячі гривень.

Окрім цього, слід враховувати додаткові нюанси. У грудні та січні розмір штрафів збільшується утричі. Якщо ж завдано істотної шкоди, порушнику може загрожувати кримінальна відповідальність. Істотною вважається шкода на суму понад 30,2 тисячі гривень.

Щоб уникнути проблем із законом, фахівці радять купувати лише легальні новорічні дерева. Такі ялинки мають спеціальне маркування — бирки зі штрих-кодом або самоклеючі етикетки. Вони підтверджують, що дерево зрубали законно і з дотриманням вимог.

У «Лісах України» наголошують, що маркування різдвяних дерев є обов’язковим, а справжність бірки можна перевірити через спеціальний онлайн-сервіс.

Мурат Налкакіоглу зустрічає свята з донькою в Туреччині: сімейні моменти в соціальних мережах

Колишній чоловік відомої української співачки Ані Лорак, турецький бізнесмен Мурат Налкакіоглу, вирушив до Туреччини, де, за всіма ознаками, планує провести новорічні святкування. Разом із ним поїхала їхня 14-річна донька Соня, яка вже активно привертає увагу підписників у соцмережах своїм стрімким дорослішанням. На останніх фото видно, що дівчина пострункішала та змінила колір волосся на рудий, що підкреслює її новий стиль і індивідуальність.

Мурат не приховує захоплення дочкою і регулярно ділиться кадрами з нею у соцмережах. Водночас помітно, що батько намагається створювати для доньки теплу атмосферу під час свят, поєднуючи відпочинок із активним спілкуванням та спільними розвагами. Фотографії з курортних локацій Туреччини демонструють не лише гарний настрій, а й щирі емоції батька й доньки, що важливо для підтримки близьких стосунків навіть після розлучення.

Наразі сім’я приділяє час родичам, з якими рідко бачиться, а також встигла сходити на шопінг. Мурат Налкакіоглу прагне провести свята разом із донькою та рідними, відкладши розваги на другий план.

Нагадаємо, Ані Лорак та Мурат Налкакіоглу були разом з 2003 року, одружилися у серпні 2009-го. У червні 2011 року у пари народилася донька Соня. Розлучення відбулося у 2019 році.

Ранкова пасивність як прихований ризик для серця: що варто змінити у щоденних звичках

Ішемічна хвороба серця залишається однією з провідних причин смертності серед чоловіків і жінок у світі, про що свідчать дані Британського фонду серця. Фахівці наголошують, що розвиток серцево-судинних проблем часто пов’язаний не лише з віком чи спадковістю, а й із повсякденними діями, які здаються незначними. Кардіологиня Сана Садоксаї звертає увагу на поширену ранкову звичку, яка може запускати небезпечні процеси в організмі.

За її словами, ризик починає зростати одразу після пробудження, коли людина тривалий час залишається без руху. Типова ситуація виглядає так: після сну багато хто одразу тягнеться до телефону, проводить кілька хвилин або навіть десятків хвилин у сидячому положенні, а потім поспішає з дому, не давши тілу можливості «увімкнутися». Така пасивність підтримує стан підвищеного запалення, що негативно впливає на обмін речовин.

Ранкова активність упродовж 5–7 хвилин, включно зі швидкою ходьбою, розтяжкою або дихальними вправами, покращує кровообіг, активує метаболізм та стабілізує рівень цукру в крові, що захищає серце.

Симптоми серцевого нападу (інфаркту міокарда) включають:

біль або дискомфорт у грудях (тиснення, стискання, важкість);

біль у руках, щелепі, шиї, спині або животі;

запаморочення, надмірне потовиділення, задишка;

нудота, тривога, схожа на панічну атаку;

кашель або хрипи.

Щоб зменшити ймовірність інфаркту, експерти рекомендують:

відмовитися від куріння та підтримувати здорову вагу;

дотримуватися збалансованого харчування з високим вмістом клітковини, цільнозерновими продуктами та не менше п’яти порцій фруктів і овочів на день;

регулярно займатися фізичними вправами: щонайменше 150 хвилин помірних аеробних навантажень на тиждень.

Ранкова активність і правильні звички можуть значно знизити ризик серцевих нападів і зберегти здоров’я серця на довгі роки.

Політичні трилери козацької доби: як гетьманська влада виживала серед зрад і змов

Козацькі гетьмани XVII–XVIII століть залишили по собі спадщину, що виходить далеко за межі військових перемог і героїчних походів. Політичне життя тогочасної України було складною й небезпечною грою, де боротьба за владу часто набувала форм, які більше нагадують драматичний трилер, ніж спокійний перебіг історичних подій. Як зазначає історик Кирило Галушко, зрада в середовищі козацької старшини нерідко сприймалася не як моральне падіння, а як інструмент політичного виживання.

Гетьманська влада від самого початку існувала в умовах постійної нестабільності. Обрання нового очільника Війська Запорозького рідко означало завершення боротьби — швидше, воно ставало стартом нової фази протистояння. Старшина могла змінювати політичні орієнтири залежно від балансу сил, підтримуючи то одного, то іншого претендента. У результаті палацові перевороти, усунення гетьманів і спроби силового перерозподілу влади були майже нормою політичного життя.

Так, після Гадяцької угоди 1658 року Іван Виговський зіткнувся зі змовою старшини, яка звинувачувала його у служінні полякам. У 1664 році він був позбавлений булави, заарештований і страчений пострілом у Махнові за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, пішов на прямі васальні відносини з Москвою, але загинув під час зустрічі з Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя, у 1668 році. Його вбивство мало елемент внутрішньої змови та ймовірної участі московських агентів.

У 1687 році відбувся перший український «двірцевий переворот» — гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської змови на користь Івана Мазепи. Після цього Самойловича заслали до Сибіру, а Мазепа укріпив свій політичний авторитет, демонструючи слухняність Москві.

XVIII століття принесло нові політичні інтриги: таємні отруєння, вбивства в старшинських родах, операції московських агентів, суперництво між полковниками та загадкові смерті церковних діячів, які виступали проти централізації. Російська влада застосовувала масштабні інформаційно-психологічні кампанії проти гетьмана Мазепи, використовуючи фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини.

Історія Гетьманщини демонструє, що сила була не завжди ключовим фактором, а інтриги, змови та зовнішній тиск відігравали вирішальну роль. Ці уроки залишаються актуальними і сьогодні, коли Україна знову стикається з тиском зовнішніх сил.

Короткі довідки про гетьманів:

Іван Виговський (1657–1659) – автор Гадяцької угоди, страчений у 1664 році.

Іван Брюховецький (1663–1668) – гетьман Лівобережної України, убитий за політичними мотивами.

Петро Дорошенко (1665–1676) – гетьман Правобережної України, прагнув об’єднати Україну.

Іван Самойлович (1672–1687) – гетьман Лівобережної України, усунутий у змові старшини.

Іван Мазепа (1687–1708) – відомий гетьман, став жертвою дискредитаційної кампанії з боку Москви.