У Києві готуються нові призначення в міській раді

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

Заступниця Харківського міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Неллі Цибульник, яка офіційно виховує доньку-підлітка самостійно, задекларувала вражаючі обсяги майна та фінансових активів. У її декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості, розташованих у Харкові, що оформлені безпосередньо на її ім’я, а також кілька автомобілів. Крім того, посадовиця має значні готівкові заощадження в національній та іноземній валютах.

Разом із цим у декларації зазначено валютний кредит у грузинському банку, що нараховує значну суму і перебуває на її особистому рахунку. Деталі цього кредиту включають умови обслуговування та строк погашення, однак точна інформація про джерела його погашення у відкритих даних відсутня.

— квартирою площею 47,5 м², купленою у 2019 році за 389 тис. грн;— квартирою 62,2 м², придбаною того ж року за 510 тис. грн;— житловим будинком площею 299,3 м² (2021 рік), вартість під час купівлі не зазначена;— нежитловою будівлею на 403 м² (2020 рік), ціна також не вказана;— двома земельними ділянками у місті — 351 м² та 971 м²;— орендою двох торгових павільйонів по 16 м² кожен.

У декларації Цибульник вказала одразу три транспортні засоби:

— Toyota Highlander (2013) — придбана у 2019 році за 526 тис. грн;— Toyota Corolla (2013) — куплена у 2018 році за 152 тис. грн;— вантажівка ГАЗ-330232 (2016) за 400 тис. грн.

За минулий рік чиновниця отримала 1,27 млн грн зарплати у Холодногірській райадміністрації.

Також вона задекларувала значні готівкові заощадження:

— 170 тис. доларів,— 10 тис. євро,— 100 тис. гривень.

З 2018 року на Цибульник числиться кредит у грузинському TBC Bank. На кінець 2024 року залишок боргу становив 491 тис. доларів. За рік посадовиця погасила лише 45 тисяч основного боргу.

Попри офіційний статус самотньої матері та відсутність бізнес-активності, Цибульник володіє значними обсягами нерухомості й готівки. Розмір заощаджень і майно викликають питання щодо відповідності доходам посадовиці, тим більше з огляду на великий валютний кредит, що залишається майже непогашеним.

Осмислене формування міського середовища дедалі частіше стає ключовою умовою для гармонійного розвитку громад. Сучасні міста стикаються з численними викликами — від зростання населення та транспортного навантаження до необхідності збереження історичної спадщини й адаптації до кліматичних змін. У таких умовах важливо створювати простір, у якому поєднуються комфорт, екологічність, урбаністична логіка й повага до потреб мешканців. Саме якість підходів до планування визначає, чи стане місто зручним для життя сьогодні й стійким до викликів завтра.

Системне оновлення територій потребує комплексного бачення, у якому враховано інтереси різних груп. Добре спроєктований міський простір передбачає продуману інфраструктуру, збалансовану забудову та можливості для соціальної взаємодії. Важливу роль відіграє також доступність зелених зон, адже вони не лише зменшують рівень забруднення повітря, а й покращують психологічний стан містян. Інвестиції в озеленення, водні об’єкти та рекреаційні зони є інвестиціями у здоров’я й добробут.

«За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.

Проблему поглиблює скорочення запасів вологи у ґрунті, що стало наслідком тривалих періодів спеки та нестабільних опадів. В окремих регіонах ситуація критична через знищену або недоступну зрошувальну інфраструктуру.

За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, саме поєднання війни та потепління стало особливо руйнівним на півдні України.

«Показовим прикладом є Херсонщина, Запоріжжя та Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, який зруйнував зрошення на 0,6 млн га, у поєднанні з різким потеплінням призвів до втрат урожайності 30–50% на площі 1,2 млн га», — наголосив науковець.

Через зміну клімату, зростання ризиків і обмежені можливості зрошення українські фермери дедалі частіше обирають ранньостиглі й посухостійкі сорти культур. Цей тренд уже помітно впливає на структуру посівів у центральних, південних і частково у східних регіонах.

Утім, навіть нові агротехнології не можуть повністю компенсувати вплив теплих зим на чисельність шкідників.

Минулого літа фермери з південних та центральних областей повідомляли про різке зменшення кількості колорадських жуків. Молодший науковий співробітник НПП «Тузлівські лимани» Євгеній Халаїм пояснив, що це була «одноразова акція» — наслідок аномальної засухи.

На півночі та заході країни, де літо було більш вологим і прохолодним, чисельність шкідника не змінилася.

У політичних дискусіях довкола можливих параметрів майбутніх мирних угод дедалі частіше з’являються пропозиції щодо встановлення ліміту на чисельність Збройних сил України. Проте такі ініціативи можуть стати серйозним викликом для національної безпеки. На це звертає увагу військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак, аналізуючи висловлювання окремих європейських дипломатів про можливі підходи до врегулювання конфлікту.

Експерт наголошує, що подібні формулювання здатні приховувати небезпечні механізми контролю, які створюватимуть тиск на Україну в умовах переговорів. За його словами, за ідеєю про «обмеження чисельності української армії» може стояти спроба запровадити зовнішній нагляд над оборонними структурами. Формування таких контрольних місій або комісій фактично відкриватиме шлях для впливу третіх сторін, що здатне поставити під сумнів суверенність рішень у сфері оборони.

Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

“РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.“800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

“Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.

5 грудня українці відзначають одразу кілька значущих дат — професійних, міжнародних і церковних, а день також займає особливе місце у народних традиціях. За новим церковним календарем віряни вшановують пам’ять святого преподобного Сави Освященного, видатного подвижника християнства. Народився він у 439 році в Каппадокійській Кесарії і вже в дев’ятирічному віці добровільно вступив до монастиря, де вирізнявся смиренням, духовною мудрістю та невпинним прагненням до молитви та служіння.

Життя святого Сави Освященного стало прикладом відданості духовним цінностям і самовідданості в служінні ближнім. Його шанування нагадує про важливість моральної дисципліни, стійкості у випробуваннях та пошуку внутрішнього спокою через віру. Згідно з церковними джерелами, він залишив по собі численні духовні настанови, що досі надихають віруючих на благочестиве життя та милосердя.

У 17 років Сава вирушив до Палестини, тодішнього центру чернечого життя. Там він багато років провів у молитві та усамітненні, а 483 року заснував свою знамениту Велику Лавру — Мар Саба. Цей монастир став одним із найважливіших духовних осередків середньовічного Сходу.

Сава активно виступав проти єресей і навіть здійснював місії до імператорів у Константинополі, відстоюючи православне вчення. Він помер 532 року у віці 93 років.

У народному календарі дата відома як Савин Мороз — саме на цей час зазвичай припадали перші сильні холодні дні. Вважали, що «Сава морозом землю освячує».

Що не можна робити 5 грудня: • уникати сварок — вони можуть зіпсувати стосунки на всю зиму• не гуляти після заходу — вважалося, що з цього дня зима «вступає у свої права»• не думати погано — негатив повертається до того, хто його поширює

Народні прикмети: • ранковий іній — до м’якої зими• ясна погода — до спокійної зими• сильний вітер — до хуртовин• мороз зранку, але потепління вдень — до нестійкої погоди

5 грудня в Україні святкують День працівників статистики — фахівців, які збирають і аналізують дані, що необхідні для прийняття державних рішень та прогнозування розвитку країни.

Також 5 грудня — День ґрунтознавця та Всесвітній день ґрунтів. Обидва свята підкреслюють важливість відповідального ставлення до землі, адже за даними ООН понад третина ґрунтів світу знаходиться у стані деградації.

Крім того, сьогодні відзначають Міжнародний день волонтера — свято людей, які допомагають іншим без винагороди, рухаючи вперед суспільні зміни, гуманітарні ініціативи та взаємопідтримку.

А ще це неофіційний Міжнародний день ніндзя — присвячений легендарним японським воїнам, що стали символами спритності та вміння діяти непомітно.

5 грудня іменини святкують Геннадій, Захар, Ілля та Сергій.Талісманом народжених цього дня вважають гранат — камінь із сильною енергетикою, відомий ще за часів скіфів.

5 грудня увійшло в історію багатьма подіями: відкриттям золота в Каліфорнії, скасуванням сухого закону у США, створенням першої АТС, відкриттям Української академії мистецтв, підписанням Будапештського меморандуму та першою переписною кампанією в Україні 2001 року.

Фрукти традиційно асоціюються зі здоровим харчуванням, однак медики застерігають: навіть найкорисніші на перший погляд продукти можуть мати зворотний ефект, якщо споживати їх без міри. Особливо це стосується людей із хронічними захворюваннями печінки, порушеннями обміну речовин або схильністю до жирового гепатозу. У зоні підвищеної уваги опинилися фрукти з високим умістом природних цукрів, серед яких чільне місце займає манго.

Манго вважають одним із найсмачніших і найпопулярніших тропічних фруктів у світі. Він багатий на вітаміни A, C, E, антиоксиданти та клітковину. Водночас його солодкий смак зумовлений значною кількістю фруктози — природного цукру, який становить до 15% складу м’якоті. Саме надлишок фруктози викликає занепокоєння у лікарів, адже її метаболізм відбувається переважно в печінці.

Дуріан відомий своєю високу поживністю, проте також і великою кількістю насичених жирів. Ця особливість робить його потенційно небезпечним для людей із жировою хворобою печінки або метаболічними порушеннями. Надмірне вживання дуріану може провокувати інтенсивне накопичення жирових відкладень у печінці та знижувати її здатність до переробки ліпідів. Організації, що займаються вивченням захворювань печінки, зокрема Американський фонд печінки, рекомендують обмежувати в раціоні продукти з високим вмістом жиру й цукру людям групи ризику — дуріан входить до цієї категорії.

Лонган, близький родич лічі, містить значні кількості природних цукрів: фруктози, глюкози та сахарози. При його надмірному споживанні печінка змушена переробляти підвищений обсяг глюкози, що може викликати запалення, дисбактеріоз і порушення функцій органу. Зловживання лонганом також може спричиняти збої в обміні речовин та погіршення роботи шлунково-кишкового тракту.

Глід має високу концентрацію органічних кислот, зокрема лимонної, завдяки чому його активно використовують у народній медицині. Однак при надмірному споживанні цей фрукт може викликати біль у животі, нудоту, діарею та інше подразнення травної системи. Для здорових людей медики радять не перевищувати порцію 100–150 грамів, аби уникнути зайвого навантаження на печінку та шлунково-кишковий тракт.

Фахівці наголошують: навіть корисні продукти можуть становити ризик при надмірному споживанні. Тому людям із хворобами печінки чи метаболічними порушеннями варто формувати раціон обачливо, уникаючи фруктів з високим вмістом цукру та жирів.

Заступник начальника слідчого управління поліції Києва Яків Мельник опинився в центрі уваги через істотну різницю між власними доходами та фінансовими надходженнями його дружини, яка працює як приватна підприємниця. Попри відносно помірну заробітну плату поліцейського, у документах про його статки фігурують також транспортні засоби преміумкласу, якими сім’я користується безоплатно. Така обставина стала одним із головних приводів для обговорення можливих невідповідностей між рівнем офіційних доходів і стилем життя родини.

Упродовж минулого року заробіток Мельника, відповідно до декларації, склав 689 тисяч гривень, що є типовим показником для офіцера його рівня. Натомість його дружина Оксана Мельник задекларувала понад 5,6 мільйона гривень доходу, що еквівалентно приблизно 470 тисячам гривень на місяць. У документах не розкривається конкретна діяльність або джерела надходжень таких значних сум, що вже спричинило хвилю зацікавлення з боку громадськості та профільних аналітиків.

Сім’я проживає в квартирі площею 118,8 кв. м у Києві, яка з 2017 року оформлена на Олену Мельник (імовірно, родичку дружини). Друга квартира — площею 60,6 кв. м — з 2023 року записана на дітей. Вартість обох об’єктів нерухомості в декларації не зазначена.

Окрему увагу привертає елітний автопарк, яким родина користується «безоплатно». У декларації вказано:

— Volkswagen Touareg 2022 року (ринкова ціна — від 2,5 млн грн), власник — Ігор Купчук;— Toyota Camry 2023 року (вартість — від 1,4 млн грн), власниця — Олена Купчук.

Обидва авто надані у користування безоплатно, причому власники, ймовірно, є родичами дружини Мельника. Така практика часто фігурує у схемах приховування реального майна чиновників та правоохоронців.

Сам Мельник задекларував 120 тис. грн готівкою та 1 тис. доларів, тоді як його дружина — 80 тис. грн та 3 тис. доларів.

Попри мільйонні річні доходи, обсяг заощаджень в обох виглядає мінімальним.

За даними антикорупційних організацій, практика записувати майно на родичів або користуватися ним «безоплатно» є поширеним способом уникнення повного декларування статків. У випадку Мельника така схема може вказувати на наявність реального, але неофіційного майна.