У Львові судитимуть адвоката-шахрая, який видурював гроші у родин загиблих військових

Пересипський районний суд Одеси ухвалив рішення оголосити догану судді Андрію Лупенку та позбавити його доплат на один місяць після виявлення систематичних порушень під час розгляду справ щодо керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння. Ініціаторами скарги виступили юристи, які проаналізували низку судових рішень та встановили численні відхилення від вимог законодавства.

Згідно з матеріалами дисциплінарної справи, суддя Лупенко неодноразово ухилявся від застосування обов’язкового покарання у вигляді позбавлення водійських прав, навіть коли закон вимагав цього безальтернативно. У своїх рішеннях він посилався на «пом’якшувальні обставини» та заявляв про нібито наявність у правопорушників статусу військовослужбовців. Проте ретельна перевірка показала, що лише дві з восьми розглянутих справ дійсно стосувалися військових, тоді як решта порушників були цивільними особами, до яких такі винятки не могли застосовуватися.

У кількох випадках суддя враховував сумнівні характеристики, наприклад, від реабілітаційного центру, подаючи їх як волонтерські відгуки. Один водій з вмістом алкоголю в крові 2,13‰, який спричинив ДТП, отримав м’якше покарання через нібито «відсутність істотних наслідків».

Дисциплінарна палата вирішила, що дії Лупенка порушували закон та створювали небезпеку на дорогах, через що він отримав догану та тимчасове позбавлення доплат. Для порівняння, суддя Ткаченко з Кривого Рогу за подібні порушення отримала лише попередження.

Рішення Вищої ради правосуддя оцінюють як важливий крок у підтриманні законності та безпеки на дорогах України.

Правоохоронні органи завершили розслідування щодо чинної депутатки Київської міської ради та передали до суду обвинувальний акт. Жінку звинувачують у зловживанні службовим становищем і привласненні понад 300 тисяч гривень із міського бюджету.

За даними поліції Києва, на момент вчинення правопорушення депутатка очолювала благодійний фонд, який орендував комунальне приміщення площею 168 квадратних метрів у Голосіївському районі столиці. Встановлено, що вона організувала схему, за якою частина бюджетних коштів, виділених на оренду, потрапляла безпосередньо до її особистих фінансових надходжень.

Згідно з умовами договору, організація мала право на викуп цієї нерухомості. Щоб зменшити суму, яку потрібно було сплатити місту, депутатка ініціювала проведення так званих «невід’ємних поліпшень» — ремонтних робіт, вартість яких була штучно завищена.

Після цього вона не лише приватизувала приміщення за заниженою ціною, а й отримала з бюджету компенсацію в розмірі 300 тисяч гривень, пояснюючи це «витратами на ремонт».

Слідчі зібрали достатньо доказів, аби передати справу до суду. Депутатці інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна та зловживання владою.

Наразі суд має визначити міру покарання.

Як повідомляють правоохоронці Одещини, у травні в одній із квартир на проспекті Шевченка стався випадок, який сколихнув місцеву громаду. За попередніми даними слідства, 45-річний чоловік повернувся додому та застав свою співмешканку не на самоті. Між парами виникла гостра суперечка, яка стрімко переросла в агресивний конфлікт.

З’ясовано, що погоджуватися зі словами жінки чоловік не захотів і, піддавшись емоціям, почав поводитися агресивно. Сварка, що мала всі шанси завершитися словесною перепалкою, перетворилася на фізичне протистояння. У ході конфлікту чоловік наніс співмешканці удари, від яких вона знепритомніла та згодом померла.

Правопорушницю затримали на місці проживання та вилучили ніж, яким спричинено поранення. Під час досудового розслідування вона зізналася у скоєному. Обвинувачення жінці було висунуте за ч. 2 ст. 121 КК України – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя, що спричинило смерть потерпілого.

Суд, дослідивши надані докази, визнав обвинувачену винною і призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Мікрохвильова піч уже давно стала незамінним помічником у побуті — вона дозволяє за лічені хвилини розігріти або навіть приготувати повноцінну страву. Принцип її роботи базується на дії неіонізувального електромагнітного випромінювання, яке впливає на молекули води, жиру й цукрів у продуктах. Ці молекули починають коливатися, унаслідок чого виділяється тепло, що рівномірно прогріває їжу зсередини. Саме тому страви з мікрохвильовки готуються швидше, ніж у духовці чи на плиті.

Попри науково доведені факти, навколо мікрохвильових печей продовжують поширюватися різноманітні міфи. Один із найпоширеніших — нібито така піч “робить їжу радіоактивною” або “знищує всі корисні речовини”. Насправді ж мікрохвилі не мають нічого спільного з іонізувальним випромінюванням, яке може пошкоджувати ДНК або змінювати структуру речовин. Їх енергія надто мала, щоб викликати будь-які радіаційні ефекти, тому мікрохвильовка не може перетворити їжу на небезпечну для людини.

За даними ресурсу Verywell Health, ключову роль у роботі приладу відіграє магнетрон — елемент, який перетворює електроенергію на мікрохвилі. Вони найбільш активно взаємодіють із молекулами води. Саме тому страви з високим вмістом вологи — супи, тушковані овочі, каші — нагріваються значно швидше, ніж сухі продукти.

У процесі нагрівання частина вологи перетворюється на пару, що впливає на текстуру готової страви. Овочі стають м’якими, а от сухі продукти, якщо їх перегріти, можуть вийти пересушеними й “гумовими”.

Фахівці звертають увагу й на інший важливий момент: нагрів у мікрохвильовці не є ідеально рівномірним. Тепло поширюється від зовнішніх шарів до внутрішніх, тому великі шматки м’яса, запіканки чи інші щільні страви іноді потрібно діставати, перемішувати або перевіряти температуру всередині. Це не лише покращує смак, а й робить їжу безпечнішою з точки зору термічної обробки.

Наукові дослідження також показують: порівняно з варінням чи тривалим смаженням, мікрохвильове приготування може краще зберігати вітамін C та інші водорозчинні мікроелементи. Причина проста — коротший час готування і нижчі температури. У деяких випадках навіть зростає концентрація корисних компонентів, наприклад, антиоксидантів або резистентного крохмалю, який позитивно впливає на роботу кишківника.

Отже, мікрохвильова піч — це не “страшний прилад”, а інструмент, ефективність і користь якого залежать від того, як саме ми ним користуємося: чи не перегріваємо їжу, чи обираємо правильний посуд і чи зважуємо час приготування.

Згідно з публікацією Financial Times, українська сторона на східному фронті опинилася у вкрай складному становищі: пряме вторгнення противника загрожує контролю над критичною інфраструктурою та містами — серед них ключовим називається місто Покровськ на Донеччині. newsukraine.rbc.ua+2komersant.ua+2

У матеріалі зазначається, що Покровськ не лише має символічне значення, а й відіграє роль важливого логістичного вузла з мережею залізниць та автошляхів, через які проходили підкріплення, боєпостачання та евакуація. komersant.ua+1 Однак через інтенсивні атаки, ослаблення сил оборони й загрозу оточення місто перетворюється на одну з ключових точок, де ситуація може вийти з під контролю. The Moscow Times+1

Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.

Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила стратегічне бачення України щодо повернення та подальшої реінтеграції громадян під час Міжнародного діалогу з питань міграції 2025, організованого Міжнародною організацією з міграції. Виступаючи в межах панелі «Rethinking Return and Reintegration Programming in Europe and Central Asia», вона окреслила основні принципи державної політики, спрямованої на створення справедливої, прозорої та передбачуваної системи підтримки українців, які ухвалюватимуть рішення про повернення додому.

Гавронська наголосила, що завершення режиму тимчасового захисту в країнах ЄС повинно проходити поступово та виважено, щоб уникнути різкого тиску на громадян і забезпечити їм можливість приймати рішення усвідомлено. Вона підкреслила важливість збереження права кожного українця самостійно визначати своє майбутнє, отримуючи при цьому всю необхідну інформацію щодо умов повернення, доступних соціальних послуг та державних програм підтримки.

Другим ключовим напрямком є посилення спроможності громад. Україна разом із європейськими партнерами напрацьовує підхід, що спрямовує ресурси на розвиток місцевих послуг, соціальну згуртованість та інтеграцію громадян.

Особливу увагу приділено підтримці вразливих груп — людей з інвалідністю, літніх осіб та сімей з дітьми. За словами Гавронської, важливо не лише допомогти українцям ухвалити поінформоване рішення про повернення, а й забезпечити умови для відновлення життя з гідністю та відчуттям належності.

Заступниця Міністра також наголосила на трьох принципах, які мають визначати процес повернення: єдність, гідність та партнерство. Єдність означає підтримку зв’язку українців із Батьківщиною та Європою, гідність — визнання активної участі громадян у житті країн, що їх прийняли, а партнерство — тісну координацію України та ЄС.

Наразі Україна розгортає Мережу єдності в Іспанії та Німеччині, щоб спростити повернення громадян із ЄС. За оцінками Мінсоцполітики, близько 4,7 млн українців перебувають у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту, який діятиме до 4 березня 2027 року.

В Україні запрацювала повноцінна система дистанційної реєстрації шлюбу, що дозволяє пройти всі етапи оформлення стосунків — від подання заявки до отримання офіційного свідоцтва — у цифровому форматі. Оновлений сервіс Міністерства юстиції, інтегрований у застосунок «Дія», фактично усуває потребу в особистому візиті до ДРАЦС, відкриваючи новий рівень зручності для користувачів. Окремо передбачений і полегшений порядок для військовослужбовців, які через службу не завжди мають можливість бути присутніми на стандартних бюрократичних процедурах.

Новий цифровий механізм побудований так, щоб максимально спростити всі формальності. Наречені можуть у кілька кроків подати спільну заяву, пройти електронну ідентифікацію через державні реєстри та обрати дату й час церемонії, орієнтуючись на доступні вільні слоти. Завдяки цьому традиційний процес, який раніше вимагав черг, паперових документів і фізичної присутності, перетворюється на зручну онлайн-послугу, доступну у будь-якому місці.

У Мін’юсті запевняють, що на повну процедуру офіційної реєстрації достатньо близько 30 хвилин. Обидва наречені підтверджують свою згоду та підписують актовий запис за допомогою Дія.Підпису. Після цього свідоцтво про шлюб надсилається Укрпоштою на вказану адресу, а цифрове підтвердження шлюбу з’являється в застосунку Дія протягом доби.

Послуга доступна всім громадянам України незалежно від місця перебування – як усередині країни, так і за кордоном. Це особливо важливо для пар, які вимушено розділені через війну, а також для тих, хто не має можливості особисто приїхати до відділу ДРАЦС.

Окремий акцент Мін’юст робить на військовослужбовцях. Для захисників та захисниць України передбачено спрощений і пріоритетний доступ до сервісу: ідентифікація може відбуватися через застосунок Армія+, у Дії виділені окремі “швидкі” слоти для реєстрації, щоб мінімізувати очікування і бюрократію для військових, які часто мають обмежений час на оформлення документів.

Міністерство підкреслює, що така цифровізація не лише спрощує життя громадянам, а й зменшує навантаження на працівників ДРАЦС, дозволяючи частину послуг перевести в онлайн. Для багатьох пар це також спосіб формалізувати стосунки в умовах війни, не витрачаючи дорогоцінний час на дорогу, черги й паперову тяганину.

Запуск повноцінної онлайн-реєстрації шлюбу у Дії вписується у загальну стратегію держави з розширення е-сервісів та переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат, щоб громадяни могли вирішувати більшість юридичних питань дистанційно.

Останнім часом дедалі більше експертів і громадських аналітиків звертають увагу на непрозорі процеси в роботі Ради національної безпеки і оборони України. Вони наголошують, що у структурі, яка має бути ключовим центром ухвалення стратегічних рішень у сфері безпеки, помітні ознаки політичного та бізнесового впливу, що суперечить принципам державного управління в умовах війни.

Фахівці вказують на конфлікти інтересів і можливу участь окремих посадовців у схемах, які фігурують у розслідуваннях антикорупційних органів, зокрема НАБУ. За їхніми словами, у частині рішень РНБО можна простежити вплив осіб, пов’язаних із бізнес-групами, які роками мали інтереси в енергетичному секторі. Це породжує недовіру до процесу ухвалення санкцій, кадрових і стратегічних рішень, що мають визначальне значення для безпеки держави.

У центрі нинішнього скандалу — бізнесмен Тимур Міндич, давній партнер Володимира Зеленського по медійному бізнесу. Саме його, під кодовим ім’ям “Карлсон”, НАБУ і САП називають організатором масштабної корупційної схеми навколо “Енергоатому” і тендерів у сфері енергетики.

За версією слідства, “бек-офіс Міндича” впливав на стратегічні держпідприємства, вибудовуючи систему “відкатів” і контролю над грошовими потоками. Обшуки, сотні годин записів, десятки підозр — це вже не чутки, а документи, оприлюднені антикорупційними органами.

На цих плівках згадуються колишній міністр енергетики, а нині міністр юстиції Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук. Їхні імена фігурують у контексті впливу на енергетичні компанії та кадрові рішення в секторі. Сам Галущенко, за словами учасників розмов, називається “людиною Деркача” — колишнього проросійського політика Андрія Деркача, хоча його власного голосу на оприлюднених фрагментах не чути.

Паралельно міжнародні медіа пишуть про розслідування понад $100 млн можливих “відкатів” в енергетиці, обшуки, відставки й резонанс серед західних донорів.

І тут ми повертаємось до РНБО. Сьогодні в цьому органі, який визначає санкційну політику й ключові рішення у сфері безпеки, одночасно присутні:

Герман Галущенко — колишній міністр енергетики, нині міністр юстиції, фігурант “плівок Міндича”;

Світлана Гринчук — міністерка енергетики, яка також з’являється у записах НАБУ;

Рустем Умєров — колишній міністр оборони, нинішній секретар РНБО, відповідальний за координацію всього сектору безпеки й оборони.

Тобто люди, чиї імена звучать у матеріалах резонансних корупційних справ, сьогодні офіційно входять до складу Ради нацбезпеки. І саме вони, серед інших, мають право голосу, коли РНБО ухвалює рішення про санкції щодо того самого Міндича та його оточення.

Це вже не метафора й не чорний гумор, а реальний конфлікт інтересів, від якого залежать мільярди бюджетних гривень і довіра західних партнерів.

Окрема, але пов’язана історія — оборонні закупівлі часів, коли Рустем Умєров очолював Міноборони, а до того — системні провали в цій сфері.

Громадські розслідування неодноразово показували, як під час найгарячіших боїв, коли ЗСУ бракувало боєприпасів та техніки, Міноборони укладало угоди з посередниками, які або не постачали нічого, або поставляли відвертий мотлох. На цьому тлі знову спливає стара, але показова історія контракту Міноборони з Everest Limited.

Ще у 2016 році оборонне відомство підписало контракт з Everest Limited на 722,6 млн грн — компанія без досвіду в оборонці мала розробити програмне забезпечення для автоматизованої системи управління військами “Дзвін-АС”. За даними розслідувань, проект так і не був реалізований належним чином, а гроші розчинилися в ланцюжку підрядників.

Цей кейс став символом того, як в оборонці роками працювали схеми: фіктивні підрядники, завищені кошториси, “мертві” контракти. І вже часів Умєрова питання якості боєприпасів та прозорості закупівель знову вийшло на перші шпальти — від історій з неякісними мінометними мінами до конфлікту навколо Агентства оборонних закупівель і кримінальних проваджень щодо можливого зловживання повноваженнями.

У результаті маємо ситуацію, коли людина, до якої є серйозні питання щодо ефективності оборонних закупівель, тепер відповідає за координацію всього сектору безпеки й санкційної політики в статусі секретаря РНБО.

Паралельно в енергетичному секторі та екологічному блоці, де працювали й працюють Галищенко та Гринчук, слідство НАБУ описує “бек-офіс”, який міг впливати на контракти “Енергоатому” та інших стратегічних компаній.

За логікою підозр, “спрут” мав довгу руку: від тендерів на захист енергооб’єктів до спроб “зайти” у керівні органи інших держкомпаній. І тепер частина цього ж кола опинилася в органі, який:

запроваджує санкції проти бізнесу й посадовців,

погоджує ключові рішення щодо енергетичної безпеки,

може де-факто впливати на долю будь-якого великого гравця на ринку.

Саме тому історія з РНБО в такому складі виглядає небезпечно: санкційна політика ризикує перетворитися не лише на інструмент нацбезпеки, а й на важіль тиску або захисту “своїх”.

У підсумку маємо дивну, але дуже показову картину.

Галущенко, Гринчук, Умєров — це не просто прізвища з чиновницьких біографій. Це вузли однієї системи, яка зрослася з грошовими потоками, бізнесом, політикою та обороною. Системи, що одночасно:

фігурує в антикорупційних розслідуваннях;

розподіляє мільярди гривень у чутливих секторах;

сидить за столом у РНБО й ухвалює рішення, які визначають, кого карати санкціями, а кого — рятувати.

От і виходить, що “спрут” уже давно не ховається в тіні — він офіційно інтегрований у владну вертикаль.

І питання сьогодні не лише в тому, кого НАБУ наступним оголосить підозрюваним. Питання в іншому: чи готова держава чесно визнати, що система нацбезпеки, покликана захищати країну від зовнішніх і внутрішніх загроз, сама опинилася під впливом людей із “бек-офісу”, проти якого ці ж органи нібито й мають боротися.