У Нафтогазі терміново купують газ, але за завищеними цінами

Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні пройти фізичну ідентифікацію у 2025 році, щоб безперешкодно отримувати призначені пенсійні виплати у 2026-му. Кінцевий термін підтвердження особи — 31 грудня 2025 року. У Пенсійному фонді України наголошують, що ця процедура є обов’язковою вимогою законодавства і спрямована на захист прав отримувачів та запобігання зловживанням.

У разі, якщо фізична ідентифікація не відбулася у встановлені строки або в передбачених законом випадках, виплату пенсії можуть призупинити. Така підстава чітко визначена нормативними актами: відсутність підтвердження особи розцінюється як невиконання умов для подальшого нарахування коштів. Це стосується як тих, хто перебуває за кордоном тривалий час, так і осіб, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посади прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник. Підставою для такого рішення стала її відмова проходити повторну медичну експертизу, необхідну для підтвердження статусу особи з інвалідністю, яким вона користувалася під час проходження служби.

У рішенні комісії наголошується, що прокурорка була належним чином повідомлена про необхідність повторного медичного огляду, однак свідомо ухилялася від його проходження без надання обґрунтованих причин. Така поведінка, за висновком КДКП, унеможливила перевірку законності отриманого статусу та стала порушенням вимог службової дисципліни.

Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні, відомому як «мандаринова афера». Центральною фігурою справи є колишній народний депутат України Георгій Логвинський, якого слідство підозрює в організації схеми заволодіння та подальшої легалізації понад 54 мільйонів гривень державних коштів.

За інформацією правоохоронних органів, матеріали кримінального провадження вже відкриті стороні захисту для ознайомлення, що є фінальним етапом перед передачею справи до суду. Слідство вважає, що протягом 2013–2016 років була створена та реалізована складна багаторівнева схема незаконного отримання коштів з державного бюджету України.

Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.

8 січня 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів України продало 460 гектарів земельних ділянок на полонині Боржава в Закарпатській області за 89,5 мільйона гривень. Земля була поділена на три окремі лоти, і для кожного з них були проведені окремі торги. Торги відбувалися за процедурою так званого голландського аукціону, що передбачає поступове зниження стартової ціни до того моменту, поки перший учасник не погодиться на покупку.

Цей формат аукціону зазвичай використовується для того, щоб заохотити учасників до швидкої реакції та вирішення питання про купівлю на вигідних умовах. Однак у даному випадку кожен із трьох аукціонів зібрав лише одного учасника, що фактично дозволило кожному з них придбати ділянки за мінімально можливими цінами. Таким чином, усі три лоти були викуплені за значно нижчими ставками, ніж можна було очікувати на ринку землі в Закарпатті.

Так, Андрій Вінграновський придбав ділянку площею 26,7 гектара за 5,4 мільйона гривень при стартовій ціні 10,4 мільйона, а також лот у 199,1 гектара за 39,1 мільйона гривень замість початкових 75,2 мільйона. Ще 234,77 гектара за 45 мільйонів гривень при стартовій ціні 88,2 мільйона викупив Ігор Власюк.

У підсумку середня ціна однієї сотки землі в Карпатах склала близько двох тисяч гривень. Для порівняння, ще в листопаді 2024 року АРМА публічно заявляло, що очікує отримати від продажу цих земель понад один мільярд гривень.

Згідно з даними сервісу Opendatabot, Андрій Вінграновський є власником компанії «Омбрі Інвестмент», яка входить до корпоративної групи родини Льовочкіних. Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної. Ігор Власюк, який придбав найбільший лот, є засновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевим бенефіціаром якого також є Вінграновський.

Раніше, у серпні 2025 року, журналісти Bihus.Info повідомляли, що Сергій Льовочкін планує будівництво великого гірськолижного курорту «Боржава» саме на цій території. Продаж землі через АРМА фактично відкрив шлях для реалізації цього проєкту.

Таким чином, сотні гектарів карпатської полонини, яку екологи роками намагалися захистити від забудови, перейшли до структур, пов’язаних із впливовою політично-бізнесовою групою, за цінами, які у десятки разів нижчі від раніше озвучених державою очікувань.

Вища рада правосуддя прийняла одноголосне рішення про звільнення з посади судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ігоря Ратушняка. Це рішення стало результатом розгляду дисциплінарної скарги, поданої юристами, та виявлення порушень, що стосуються корупційних правопорушень, за які Ратушняк був засуджений раніше.

У грудні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Ратушняка винним у отриманні неправомірної вигоди. Згідно з матеріалами справи, суддя отримав значну суму грошей за вирішення справи на користь однієї зі сторін. Антикорупційний суд визначив, що ці дії були не тільки етичними порушеннями, а й прямим порушенням закону, що підриває довіру до судової системи та порушує основи правосуддя.

Попри обвинувальний вирок, Ігор Ратушняк оскаржує рішення ВАКС в апеляційному порядку. До моменту остаточного розгляду справи це дозволяло йому залишатися на посаді, отримувати суддівську винагороду та навіть бути переобраним головою суду, що викликало значний резонанс у професійному середовищі.

Окремо Дисциплінарна палата ВРП відкрила ще одну справу щодо можливого конфлікту інтересів. Було встановлено, що Ратушняк розглядав судові провадження, у яких адвокатом сторін виступав його власний представник В’ячеслав Когутницький. За даними дисциплінарного провадження, рішення у цих справах ухвалювалися на користь пов’язаних осіб.

У Вищій раді правосуддя наголосили, що суддя, стосовно якого є обвинувальний вирок за корупційний злочин, не може залишатися носієм суддівських повноважень. Ухвалене рішення стало логічним завершенням дисциплінарного процесу та важливим сигналом щодо неприпустимості збереження посад у судовій системі за наявності доведених фактів хабарництва.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

Головне управління Національної поліції у Києві проводить досудове розслідування можливих порушень, пов’язаних зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вулиці Ревуцького, 1 у Дарницькому районі столиці. Саме на цій території вже розпочалося будівництво житлового комплексу Brother, який реалізує девелоперська компанія «РІЕЛ». Правоохоронці перевіряють обставини ухвалення рішень, що передували старту будівельних робіт.

За версією слідства, коригування цільового призначення ділянки могло бути здійснене з порушенням установлених процедур. Зокрема, йдеться про відсутність рішення Київської міської ради, яка відповідно до законодавства має виключні повноваження щодо розпорядження та зміни статусу земель комунальної власності. Якщо ці припущення підтвердяться, це може свідчити про перевищення повноважень або зловживання службовим становищем окремими посадовими особами.

За версією правоохоронців, у 2012 році орендар, ТОВ «Аллан Плюс», отримав землю під будівництво багатоповерхового паркінгу з торговельно-офісними та соціально-побутовими приміщеннями. Однак у 2024 році через Держгеокадастр цільове призначення змінили на таке, що дозволяє зводити багатоквартирний житловий будинок із об’єктами торгово-розважальної інфраструктури. Саме це призначення, за даними матеріалу, згодом відобразили у дозвільній документації на будівництво, яку видали в лютому 2025 року.

Ключовим у справі слідство називає механізм зміни призначення. Загалом закон дозволяє в окремих випадках коригувати дані кадастру без рішення органу місцевого самоврядування, але за умови, що на ділянці є нерухоме майно землекористувача. У цьому ж випадку правоохоронці наполягають: у «Аллан Плюс» не було належної компанії нерухомості на цій землі, а отже підстав для «спрощеної» зміни не існувало.

Окрему увагу приділяють ролі сертифікованого інженера-землевпорядника, який засвідчив документи, що стали підставою для внесення змін у Держземкадастр. У матеріалах згадується, що питання щодо його сертифіката розглядала кваліфікаційна комісія при Держгеокадастрі, а сам фахівець заперечував порушення, посилаючись на відповідність намірів забудови містобудівній документації та на те, що зміна відбувалася в межах однієї категорії земель. Водночас комісія, за наведеними даними, ухвалила рішення про позбавлення його сертифіката.

Розслідування накладається на давній конфлікт довкола цієї ділянки. Раніше прокуратура намагалася розірвати договір оренди через те, що замість передбаченого паркінгу фактично працювала автостоянка, а забудова роками не стартувала. Однак у зустрічному позові «Аллан Плюс» домоглося поновлення договору оренди до 2032 року, і цей вердикт у підсумку залишився чинним після повторного апеляційного розгляду. Пізніше компанія отримала містобудівні умови та обмеження на проєкт житлового комплексу, а згодом — і дозвіл на будівництво.

Зараз слідчі збирають документацію у замовника та підрядних структур, а також у підрозділах Держгеокадастру. Мета — встановити, чи були службові рішення та внесення змін до кадастру законними, і хто саме забезпечив можливість трансформації проєкту з «паркінгу» в житлову забудову. На тлі заявлених масштабів проєкту — багатоповерхова забудова з кількома чергами робіт і тисячами квартир — справа може мати не лише юридичні, а й політичні наслідки для земельно-містобудівного блоку столиці.