У Польщі після контакту з поліцією помер українець

Співробітники Державного бюро розслідувань викрили начальника навчального курсу факультету підготовки фахівців із забезпечення та експлуатації військової техніки Одеської військової академії у протиправних діях щодо курсантів. За даними слідства, інцидент почався з, на перший погляд, невинного жарту: четверо курсантів ховали мопед свого товариша неподалік території навчального закладу. Ситуація набула серйозного обороту, коли транспортний засіб був викрадений, а потерпілий звернувся за допомогою до керівництва.

Деталі розслідування вказують на те, що начальник курсу використав ситуацію для вимагання коштів від курсантів, погрожуючи у разі відмови утиском або дисциплінарними заходами. Така поведінка порушує не лише закони, а й внутрішні стандарти військової служби та етичні норми академії, створюючи атмосферу залякування та недовіри серед молодого особового складу.

Під час поїздки до відділу поліції курсантів супроводжував їхній куратор — начальник одного з навчальних курсів академії. Слідство встановило, що офіцер повідомив курсантам, що може «вирішити питання» щодо закриття кримінального провадження, і вимагав за це 8,8 тисяч доларів США. Він погрожував хлопцям до восьми років ув’язнення та відрахуванням з академії у разі відмови.

Наступного дня посадовець отримав першу частину грошей і змусив курсантів під диктування написати розписку про нібито борг. 12 листопада його затримали під час отримання другої частини суми.

Йому оголошено підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України («Зловживання впливом») та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчі також перевіряють, чи дійсно підозрюваний мав можливість «домовлятися» з правоохоронцями та чи були вони причетні до схеми.

Регулярний контакт із сімейним лікарем формує фундамент для тривалого та повноцінного життя, адже саме профілактичні огляди дають змогу виявляти приховані патології ще до появи виражених симптомів. Такий підхід дозволяє своєчасно розпочати лікування, знизити ризик ускладнень і покращити прогноз для пацієнта. У центрі уваги лікарів перебувають контрольні стани, які становлять найбільшу небезпеку через безсимптомний перебіг на початкових етапах: цукровий діабет, ВІЛ-інфекція, туберкульоз, артеріальна гіпертензія, інші серцево-судинні порушення, а також онкологічні захворювання, що уражають молочні залози, передміхурову залозу та кишечник.

Особливу тривогу викликає той факт, що значна частина небезпечних хвороб розвивається непомітно. Людина може почуватися повністю здоровою, водночас патологічні процеси вже прогресують. Прикладом є рак грудей: коли новоутворення діагностують на I стадії, переважна більшість пацієнток — близько 95% — досягають повного одужання. Однак чверть випадків виявляється лише на III–IV стадіях, коли лікування потребує більше часу, ресурсів і має гірші результати. Схожа ситуація спостерігається й серед чоловіків: рак передміхурової залози у 21% випадків фіксують уже на етапі метастазування, коли можливості терапії істотно обмежені.

Гіпертонія та серцево-судинні хвороби: жінки після 50 років, чоловіки після 40; огляд щороку при факторах ризику, інакше – раз на 2 роки.

Цукровий діабет: щороку після 45 років, а також усі з факторами ризику незалежно від віку.

ВІЛ: щороку всі з 14 років, особливо люди з підвищеним ризиком.

Туберкульоз: при кашлі понад 2 тижні та наявності факторів ризику; графік визначає лікар.

Рак грудної залози: мамографія кожні 2 роки жінкам 50–69 років, при ризиках – з 40 років.

Рак передміхурової залози: чоловіки після 40 років, за рекомендацією лікаря – ПСА-тест або огляд уролога.

Колоректальний рак: всі 50–75 років, обстеження кожні 2 роки, при факторах ризику – щороку.

Регулярні профілактичні огляди допомагають контролювати здоров’я та вчасно виявляти хвороби, що дозволяє жити спокійно та безпечно.

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

В Одесі правоохоронні органи повідомили про викриття медичного працівника, який, за даними слідства, вимагав значну суму грошей за нелегальне оформлення документів для отримання відстрочки від мобілізації. Лікар, який користувався своїм службовим становищем, погодився сприяти ухиленню від призову, запросивши за це 7000 доларів.

Слідчі встановили, що 26-річний чоловік, який шукав спосіб уникнути служби, звернувся до лікаря з проханням допомогти оформити відповідні документи. Медик запропонував створити фіктивні підстави для відстрочки, запевнивши, що має можливість впливати на результати медичної комісії. У процесі перемовин він озвучив суму, яку вважав необхідною для «вирішення питання», і наполягав на її передачі готівкою.

Під час особистої зустрічі він отримав першу частину суми – 4000 доларів – після чого був одразу затриманий правоохоронцями. Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та можливих інших учасників схеми.

Правоохоронці наголошують, що подібні дії караються законом і за хабарництво передбачена кримінальна відповідальність.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало внутрішню перевірку після того, як у медіа з’явилася інформація про ймовірну причетність окремих співробітників до масштабного антикорупційного розслідування, відомого як операція «Мідас». Пресслужба агентства повідомила, що тимчасова виконувачка обов’язків голови Ярослава Максименко ініціювала службове з’ясування всіх обставин для об’єктивної оцінки ситуації.

Головна мета перевірки — встановлення фактів, підтвердження або спростування інформації, а також оцінка дотримання працівниками АРМА вимог законодавства та внутрішніх стандартів агентства. Перевірка охоплює весь спектр процедур, які регламентують роботу з активами, контроль за доступом до арештованого майна та дотримання правил етики й службових обов’язків. У разі підтвердження будь-яких порушень до співробітників будуть застосовані відповідні дисциплінарні заходи, передбачені законодавством і внутрішніми регламентами.

У повідомленні підкреслюється, що АРМА послідовно дотримується принципів доброчесності, законності та прозорості, які є складовою міжнародної боротьби з корупцією та передбачені Конвенцією ООН проти корупції. В агентстві запевнили, що реагують на будь-яку інформацію, яка може свідчити про неправомірні дії чи конфлікт інтересів.

В АРМА наголосили, що внутрішня підзвітність і контроль за дотриманням етичних норм — необхідні елементи зміцнення інституційної спроможності агентства та виконання міжнародних антикорупційних зобов’язань України.

Нагадаємо, раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК Енергоатом» у межах розслідування НАБУ та САП, що є частиною операції «Мідас». Також запобіжний захід було застосовано до працівниці бек-офісу компанії, яку підозрюють у розкраданні коштів.

10 листопада НАБУ оголосило про масштабну спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Пізніше правоохоронці оприлюднили деталі схеми, яка, за їхніми даними, діяла тривалий час та охоплювала коло посадовців і посередників.

Національне антикорупційне бюро України розпочало серію кримінальних проваджень, що стосуються ймовірних порушень у процесі будівництва фортифікаційних споруд на території Донеччини. Замовником робіт виступала Полтавська обласна військова адміністрація в період керівництва Філіпа Проніна. За інформацією, оприлюдненою керівником НАБУ Семеном Кривоносом в ефірі «Радіо Свобода» 19 листопада, детективи вже формують перелік посадових осіб, які могли бути залучені до можливих зловживань, серед них і колишній очільник ОВА. Нині Пронін займає посаду голови Державної служби фінансового моніторингу України, що надає ситуації додаткового суспільного резонансу.

У межах розслідування перевіряються документи, договори та кошториси, що стосуються закупівель матеріалів, планування робіт і фактичного виконання будівництва захисних споруд. Детективи вивчають можливі розбіжності між звітною документацією та реально виконаними роботами, а також аналізують, чи могла мати місце змова між посадовцями та підрядними організаціями для заволодіння бюджетними коштами.

Кривонос зазначив, що для розслідування справи необхідна допомога Держслужби фінмоніторингу, яка мала б сприяти розслідуванню з моменту публікації записів, проте цього не відбулося. За словами очільника НАБУ, структура Проніна є своєрідною «фінансовою розвідкою», яка повинна відстежувати підозрілі транзакції та рух коштів, однак на запити бюро надано «фактично ніякої релевантної інформації».

У вересні народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив, що під час будівництва фортифікацій на Донеччині могли бути розкрадені близько 200 млн грн. За його словами, роботи імітували, а матеріали використовувалися низької якості, що нібито призводило до втрат позицій українськими військовими.

Філіп Пронін, викликаний до парламенту для пояснень, відкинув усі звинувачення та назвав інформацію про розкрадання недостовірною.