У Польщі після контакту з поліцією помер українець

Щоденна чашка кави для мільйонів людей є не лише напоєм, а й невід’ємною частиною ранкового ритуалу. Для одних це спосіб прокинутися, для інших — важлива складова робочого дня, яка допомагає розпочати активність. Втім, сучасні наукові дослідження показують, що регулярне вживання кави має набагато глибший вплив на організм, ніж традиційно вважалося. Відзначено, що кофеїн — основна складова кави — стимулює центральну нервову систему, сприяючи підвищенню концентрації уваги, швидкості реакції та навіть короткострокової пам’яті.

Одним із основних ефектів кофеїну є його здатність активізувати роботу мозку, що, своєю чергою, допомагає людині легше зосередитися на завданнях, що потребують інтелектуальних зусиль. Чашка кави, зокрема, може покращити здатність до вирішення складних задач або прийняття рішень в умовах обмеженого часу, що робить каву незамінним помічником для тих, хто має інтенсивний робочий графік або навантаження.

Помірне споживання кави також пов’язують із користю для серцево-судинної системи. Дослідження показують, що 1–3 чашки на день асоціюються зі зниженим ризиком інсульту та хвороб серця. Окрім цього, кава містить антиоксиданти, які можуть зменшувати запальні процеси та підтримувати здоров’я печінки.

Разом із тим фахівці застерігають від надмірного вживання кофеїну. Понад чотири-п’ять чашок на день можуть спричиняти підвищену тривожність, прискорене серцебиття та порушення сну. Для людей із чутливим шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю кава здатна викликати печію та дискомфорт.

Окрему увагу дослідники звертають на формування залежності від кофеїну. При регулярному споживанні організм адаптується до стимулятора, тому різка відмова від кави може призвести до головного болю, сонливості, дратівливості та зниженого настрою. Ці симптоми зазвичай минають за кілька днів, але фахівці радять зменшувати дозу поступово.

Таким чином, кава може бути корисною частиною щоденного раціону, якщо дотримуватися помірності. Оптимальною вважається кількість до трьох чашок на день, яка дозволяє отримати позитивний ефект без шкоди для здоров’я.

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо масштабної розтрати державних коштів у державному підприємстві «Укрекоресурси». Справу відкрито у зв’язку з закупівлею обладнання для перероблення відходів, що здійснювалася з грубими порушеннями законодавства та призвела до значних фінансових втрат.

Слідство встановило, що посадові особи підприємства діяли у змові з комерційними структурами, укладаючи договори на постачання техніки за завищеними цінами та з порушенням тендерних процедур. Частина обладнання не відповідала заявленим характеристикам або не поставлялася зовсім, однак оплата за нього здійснювалася з державного бюджету. Проведені експертизи підтвердили різницю між реальною ринковою вартістю обладнання та сумами, сплаченими підрядникам.

Слідство встановило, що під час виконання контрактів фігуранти штучно завищували вартість матеріалів та обсяг виконаних робіт. У результаті протягом 2023–2024 років, за версією правоохоронців, їм вдалося привласнити понад 2,5 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для відновлення шкіл та житлових будинків.

Усім обвинуваченим інкримінують розкрадання майна в особливо великих розмірах, створення та участь у злочинній організації, а також підроблення офіційних документів. Санкції відповідних статей Кримінального кодексу України передбачають тривалі строки позбавлення волі з конфіскацією майна.

На час завершення досудового розслідування всі фігуранти справи перебувають під заставою. Після передачі матеріалів до суду саме судова інстанція має надати остаточну правову оцінку діям обвинувачених та визначити міру їхньої відповідальності.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березнегуватської селищної ради Миколаївської області наприкінці грудня уклав договір на будівництво підземного укриття для гімназії №2 загальною вартістю 84,63 млн гривень. Підрядником обрали ТОВ «Будівельна компанія “Базіс”», яке зобов’язалося завершити об’єкт до кінця 2026 року. Укриття розраховане на одночасне перебування 239 осіб і передбачає всі необхідні умови для безпечного та комфортного перебування дітей та персоналу в разі надзвичайних ситуацій.

Проєкт включає окремі приміщення для дітей різного віку, що дозволяє забезпечити безпеку та зручність для всіх школярів, а також санвузли, буфет і комору для зберігання запасів. Особлива увага приділена інженерним комунікаціям, вентиляції та системам безпеки, щоб укриття могло ефективно функціонувати у будь-яких надзвичайних умовах.

Проєктну документацію розробило ТОВ БТК «Граніт-В». У 2025 році її скоригували з урахуванням змін кошторисної зарплати та оновлених інженерно-геологічних вишукувань. Позитивний експертний звіт надала філія державної експертизи у Миколаївській області. Технічний нагляд за 1,17 млн грн виконуватиме ТОВ «Пром-арт-проєкт».

Це вже друга спроба збудувати укриття для гімназії. У 2024 році замовник уклав договір з ТОВ «Арена спорт 2011» на 59,29 млн грн, однак угоду розірвали влітку після виконання робіт лише на 1,51 млн грн.

Аналіз кошторису виявив суттєві розбіжності з ринковими цінами на ключові матеріали. Зокрема, арматуру класу А-ІІІ діаметром 16 мм заклали по 43 740 грн за тонну, тоді як комерційні пропозиції на ринку та закупівлі для аналогічних об’єктів у регіоні на 20–25% дешевші.

Бетон класу В30 у кошторисі фігурує за ціною до 6 060 грн за кубометр, хоча місцеві виробники та галузеві дані показують значно нижчі середні ціни.

Окрему увагу привертає вартість герметичних і захисно-герметичних дверей для укриття — від 174 до 191 тис. грн за квадратний метр. Це в рази дорожче за ціни спеціалізованих виробників дверей для бомбосховищ і навіть банківських сховищ.

Також завищеною виглядає ціна на асфальтобетон, який у кошторисі вписали по 7 311 грн за тонну, тоді як пропозиції заводів у регіоні нижчі на 12–30%.

Лише за кількома перевіреними позиціями ймовірна переплата може перевищувати 4 млн грн.

Підрядник був єдиним учасником відкритих торгів. Вимоги до учасників були мінімальними: підтвердження наявності техніки, працівників і досвіду виконання аналогічних робіт. Як доказ досвіду «БК “Базіс”» подала договір ще 2012 року на реконструкцію школи в Березнегуватому.

Закупівля потрапила під моніторинг. Аудиторів, зокрема, зацікавило, чи надсилав замовник запрошення потенційним учасникам, адже частину документів переможець завантажив уже через 10 хвилин після оголошення торгів. Замовник заявив, що нікого не запрошував, а оперативність пояснив «самоорганізованістю» компанії.

Порушень не побачили й у тому, що частина документів щодо персоналу була подана російською мовою без перекладу українською.

Відділ освіти Березнегуватської селищної ради очолює Світлана Тригуб, головою громади є Сергій Бойко.

ТОВ «Будівельна компанія “Базіс”» зареєстроване у 2005 році в Миколаєві. Компанією володіє та керує Євген Дахов. Фірма має ділові зв’язки з низкою будівельних структур у регіоні та брала участь у резонансних забудовних проєктах. З 2017 року компанія отримала державних підрядів на понад 95 млн грн, і нинішній контракт є для неї найбільшим.

Суддя Господарського суду Рівненської області Ірина Пашкевич стала об'єктом уваги після того, як в її щорічній декларації за 2024 рік було вказано виграш її співмешканця в онлайн-казино. Цей виграш, на суму 164 тис. грн, був отриманий Іваном Юрнюком у казино Cosmolot, яке пов'язують із російським бізнесом. Як зазначено у декларації, зазначене казино належить ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), юридичному власнику, засновником якого є громадянин Російської Федерації Сергій Токарєв.

Виграш став частиною загального доходу родини Пашкевич, однак ситуація викликає певні питання щодо походження коштів та їхнього використання, зокрема через зв'язки з російським бізнесом. Це стає важливою темою для обговорення в контексті антикорупційної політики та прозорості фінансових операцій посадових осіб в Україні.

Сама Ірина Пашкевич задекларувала лише одну власну квартиру у Рівному площею 82 квадратні метри, придбану ще у 2011 році за 317 тис. грн. Водночас із 2017 року вона та Юрнюк користуються земельною ділянкою площею понад 1 тис. квадратних метрів, яка оформлена на батька судді Олександра Пашкевича. Її вартість у декларації вказана лише 100 тис. грн, що виглядає суттєво заниженим показником для міста Рівне.

З 2019 року на цій ділянці триває будівництво житлового будинку площею понад 191 квадратний метр. Суддя зазначає, що користується недобудованим будинком разом зі співмешканцем, при цьому формальним власником об’єкта також є її батько. Це означає, що після завершення будівництва житло фактично стане основним місцем проживання судді та її сім’ї, хоча юридично належатиме родичу.

У 2024 році Пашкевич придбала преміальний автомобіль Audi A6 2016 року випуску за 800 тис. грн. Її співмешканець того ж року купив старий Suzuki Vitara 1998 року за 140 тис. грн. Крім того, пара користується електромобілем Volkswagen e-Golf 2018 року, який оформлений на батька судді і оцінений у 659 тис. грн.

Заощадження родини також викликають питання. Суддя задекларувала 260 тис. грн, 23 тис. доларів і 3 тис. євро готівкою, а її співмешканець — ще 26 тис. грн і 15 тис. доларів. Окремо вказано зберігання 48 тис. грн готівки у ПриватБанку, ймовірно в індивідуальному сейфі. Банківські рахунки — як судді, так і Юрнюка — у декларації відсутні. Загальний обсяг заощаджень пари перевищує 2,1 млн грн.

При цьому за 2024 рік Пашкевич задекларувала лише 1,2 млн грн суддівської зарплати. Інших доходів у звітності вона не зазначила, хоча у вересні того ж року отримала 320 тис. грн від продажу свого автомобіля Peugeot 3008 2012 року громадянці Любові Пашковій. Ця операція в декларації за 2024 рік відсутня.

Доходи її співмешканця Івана Юрнюка за рік склали близько 600 тис. грн, включно із зарплатою у військовій частині А2943, соціальними виплатами, стипендією у Національному університеті водного господарства та природокористування, підприємницькою діяльністю та виграшем у казино Cosmolot.

Поєднання задекларованих доходів, дорогих автомобілів, користування елітною нерухомістю, а також коштів, отриманих від онлайн-казино з російським корінням, формує серйозні запитання щодо фінансової прозорості способу життя судді та її родини.

Українська співачка Катерина Бужинська поділилася важливою новиною про припинення творчої співпраці з відомим співаком Михайлом Грицканом. Відповідну заяву артистка зробила на своїй сторінці в Instagram, де вона опублікувала серію архівних фото з їхніх спільних концертів. На знімках можна побачити моменти з виступів, які стали важливими етапами їхньої творчої діяльності.

Вона зізналася, що це рішення було прийняте після низки непорядних вчинків з боку колеги. Бужинська зазначила, що хоч і довго працювала з Грицканом, його поведінка врешті стала неприпустимою для неї як партнера по сцені та в особистих стосунках. Співачка заявила, що цінує свою репутацію і не може терпіти неприязні чи неетичні дії, навіть коли йдеться про колег по творчій діяльності.

«На жаль, я зіштовхнулася з непорядністю. У той момент, коли один із членів команди хворіє та потребує підтримки, інша людина обирає шлях особистої вигоди, йде по головах, будує власну славу та навіть переманює колектив. Мене використали заради своєї популярності», — написала артистка.

Бужинська також зазначила, що для неї особливо болісно усвідомлювати, коли тебе використовують у власних цілях і залишають сам на сам із проблемами у складний період. Водночас наприкінці допису вона побажала Михайлу Грицкану натхнення та успіхів у подальшій творчості.

Публікація викликала хвилю підтримки з боку прихильників співачки. У коментарях фанати зазначали, що саме завдяки Бужинській дізналися про Грицкана, і висловлювали впевненість, що артистка заслуговує на кращу команду та новий творчий етап.

Сам Михайло Грицкан наразі публічно не відреагував на заяву Бужинської.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію активів загальною вартістю понад 5 мільйонів гривень у депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Олега Ткаченка. Підставою для такого рішення стали результати перевірки, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, яке дійшло висновку про невідповідність вартості задекларованого майна офіційним доходам посадовця та його родини.

У ході аналізу фінансового стану депутата НАЗК встановило, що частина цінного майна була оформлена на близьких родичів, що розцінюється як спроба приховати реальних власників активів. Зокрема, автомобіль Volkswagen ID4 2023 року випуску вартістю понад один мільйон гривень був зареєстрований на колишню дружину Олега Ткаченка. Інший транспортний засіб — Jaguar XF — оформлено на його сина, який, за даними агентства, не мав достатніх доходів для самостійного придбання такого майна.

Фактично користувався цим майном сам депутат. Автівки були придбані за його дорученням, і саме він їх використовував. Законних доходів для придбання такого майна ні у Ткаченка, ні у членів його родини не було.

Після того, як стало зрозуміло, що активи підлягають конфіскації, частину земель депутатська родина намагалася терміново продати третім особам, здебільшого «своїм». Однак прокуратурі вдалося накласти арешт, і приховати активи не вдалося.

Варто зазначити, що інформація про майно депутата була встановлена в межах кримінального провадження щодо злочину у сфері охорони довкілля, яке розслідує Броварська окружна прокуратура. Тому конфіскація активів може бути лише початком розслідування.

Народні депутати від фракції «Слуга народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров вийшли під застави у справах, що стосуються отримання хабарів за «правильні» голосування у Верховній Раді України. Загальна сума застав становить майже 36,7 млн грн. Це рішення стало результатом тривалого розслідування, яке викликало широкий резонанс в українському суспільстві.

За даними журналістів, для внесення застави за Ольгу Савченко її адвокат Ігор Фомін сплатив 16,6 млн грн. Зазначається, що частину цих коштів він назвав власними, а частину — «позиченими». Такі заяви викликали додаткові питання щодо прозорості фінансових операцій та джерел коштів, оскільки сума застави є значною і вимагає ретельної перевірки.

Експерти та журналісти звертають увагу, що в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Їх може внести будь-яка фізична чи юридична особа, і обов’язку довести легальність доходів немає. Навіть у попередній справі Мідас заставу на 37 млн грн внесла компанія зі статутним капіталом 1000 грн, яка не веде реальної діяльності. Держфінмоніторинг не виявив підозрілих транзакцій у цих випадках.

Внаслідок цього підозрювані у корупції можуть швидко вийти з-під варти, а особи чи компанії з нульовою діяльністю за один день знаходять десятки мільйонів для застави. Експерти пропонують змінити порядок внесення застави: запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, вимагати підтвердження легальних доходів і відмовляти у зарахуванні застави без таких підтверджень.

Такі зміни могли б суттєво знизити ризик обходу закону та підвищити ефективність антикорупційної політики.

У ніч із 8 на 9 січня на вулиці Жилянській у Києві стався надзвичайно небезпечний інцидент: один із мешканців хостела підірвав гранату під час суперечки з сусідом по кімнаті. За даними столичної поліції, між чоловіками виник конфлікт, який переріс у фізичне протистояння. В результаті різкого загострення ситуації підозрюваний застосував вибуховий пристрій, що призвело до паніки серед інших гостей хостела.

На місце події оперативно прибули правоохоронці та вибухотехніки, які забезпечили евакуацію мешканців і оточили територію. Постраждалих унаслідок вибуху, за попередніми даними, немає, але поліція проводить повну перевірку та огляд приміщень на предмет додаткових небезпечних предметів. Затриманий чоловік наразі перебуває під охороною, ведеться розслідування за фактом хуліганства та незаконного поводження з вибухівкою.

Правоохоронці оперативно затримали 27-річного підозрюваного та повідомили йому про підозру. За клопотанням слідчих, чоловік перебуватиме під вартою. Зловмиснику загрожує до 15 років позбавлення волі.

Поліція проводить подальше розслідування обставин інциденту та встановлює походження вибухового пристрою.