У Польщі після контакту з поліцією помер українець

У Вищому антикорупційному суді поставлено крапку в резонансному кримінальному провадженні щодо колишнього керівника поліції Одеської області Дмитра Головіна. Слідство інкримінувало йому заволодіння великою партією контрафактних тютюнових виробів, вартість яких, за матеріалами обвинувачення, перевищувала пів мільйона доларів. Попри серйозність закидів і суспільний резонанс, колишній високопосадовець зрештою не поніс кримінальної відповідальності.

Як випливає з матеріалів судового розгляду, справа розглядалася протягом тривалого часу та супроводжувалася численними процесуальними нюансами. Обвинувачення наполягало, що незаконно вилучені цигарки мали бути знищені або передані відповідним органам, натомість вони опинилися поза контролем держави. Захист, у свою чергу, заперечував ключові елементи обвинувачення та вказував на недоліки доказової бази.

Після укладення цих угод прокурор несподівано змінив кваліфікацію дій Головіна. Замість обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем йому інкримінували службову недбалість. Така перекваліфікація кардинально змінила правові наслідки справи.

Суд, розглянувши оновлене обвинувачення, одразу застосував строки давності та звільнив Головіна від кримінальної відповідальності. Фактично це означає, що ексначальник поліції не отримав ані вироку, ані покарання, попри масштаби збитків, які фігурували у матеріалах провадження.

Сама справа стосувалася незаконного заволодіння великими партіями контрафактних тютюнових виробів, вилучених правоохоронцями. За даними слідства, йшлося про схему, внаслідок якої держава втратила сотні тисяч доларів. Провадження тривалий час вважалося одним із показових у контексті відповідальності високопосадовців правоохоронних органів.

Закриття справи через строки давності після зміни обвинувачення вже викликало гостру реакцію в експертному середовищі. Критики вказують, що подібна практика підриває довіру до антикорупційного правосуддя та створює відчуття вибірковості відповідальності для колишніх високопосадовців.

Зростання котирувань на світовому нафтовому ринку разом із послабленням гривні створили передумови для подорожчання гуртових цін на бензин і дизельне пальне в Україні. Ці процеси вже відчули імпортери та трейдери, а найближчим часом їхній вплив можуть побачити й споживачі на автозаправних станціях.

Одним із додаткових факторів став підвищений попит на пальне всередині країни. Тривалі відключення електроенергії змусили бізнес і домогосподарства активніше використовувати генератори, що збільшило споживання дизеля та бензину. Паралельно з цим зниження температури призвело до сезонного зростання витрат пального, зокрема в транспортному та аграрному секторах.

Паралельно в Україні фіксується нетипово високий для зими попит на пальне. Через масове використання генераторів споживання бензину й дизелю за перші два тижні січня досягло рівнів, характерних для весняного періоду. Оператори АЗС також відзначають зростання продажів супутніх товарів і сервісів на тлі блекаутів.

Експерти пояснюють, що поєднання подорожчання нафти та ослаблення гривні суттєво збільшило собівартість імпортного пального. Україна повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, тому навіть незначні коливання курсу й котирувань швидко відображаються на цінах. За оцінками фахівців, сукупний ефект від цих факторів підвищив собівартість літра пального більш ніж на три гривні, хоча подальша корекція європейських цін дещо пом’якшила прогноз.

Додатковим викликом для ринку стали логістичні труднощі в умовах морозів. Перевезення пального ускладнилося, а дизель потребує використання спеціальних домішок, аби не замерзати за низьких температур. Це також тисне на витрати операторів.

За прогнозами учасників ринку, до кінця тижня найбільші мережі АЗС можуть підвищити ціни на бензин і дизель приблизно на 1 гривню за літр. Згодом до цього кроку можуть приєднатися й інші оператори. Водночас істотних змін цін на скраплений газ найближчим часом не очікується: попит на нього залишається низьким, а імпортери працюють майже без маржі.

Загалом ситуація на паливному ринку залишається напруженою. Зростання світових цін на нафту, девальвація гривні та підвищений попит через блекаути створюють умови для подальшого подорожчання пального на роздрібному ринку.

Заступник начальника управління з питань запобігання корупції Державної митної служби Юрій Занік, якого розглядають серед потенційних претендентів на крісло очільника ДМС, опинився під пильною увагою громадськості та експертів через структуру задекларованого майна його родини. Йдеться не лише про значні фінансові обсяги, а й про спосіб оформлення активів, який породжує запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним стандартам.

Згідно з наявними даними, сукупна вартість активів, пов’язаних із сім’єю посадовця, становить щонайменше 7,7 мільйона гривень. Водночас аналітики не виключають, що ця сума може бути більшою з огляду на ринкову вартість нерухомості та можливі додаткові активи. Ключовим моментом є те, що значна частина майна оформлена не на самого Юрія Заніка, а на його близьких родичів.

Матір посадовця у 2019 році придбала будинок із земельною ділянкою під Львовом орієнтовною вартістю близько 88 тисяч доларів. Водночас вона є пенсіонеркою і, за відкритими даними, не мала доходів, які б дозволяли здійснити таку покупку.

У тому ж 2019 році в документах з’являється ще одна особа — Оксана Біляк. Спершу вона вказується як така, що користується квартирою батька, а вже у 2020 році Занік задекларував спільне проживання з нею. Того ж року Біляк придбала будинок площею 247 кв. м вартістю близько 1,2 млн грн. Згодом об’єкт перейшов у спільну власність, однак джерела коштів на його придбання в деклараціях не були чітко пояснені.

У 2023 році родина задекларувала придбання ще однієї земельної ділянки під Львовом площею 324 кв. м. На цій землі передбачено будівництво житлового будинку площею 376 кв. м та господарської споруди. За ринковими оцінками, таке будівництво може обійтися у кілька мільйонів гривень, що означає: задекларована на сьогодні сума майна у 7,7 млн грн, імовірно, не є остаточною.

У сукупності ці факти формують картину, за якої активи концентруються на родичах — батьках-пенсіонерах і близьких особах — без очевидних підтверджених джерел доходів. На цьому тлі особливої уваги набуває те, що Юрій Занік обіймає посаду саме в антикорупційному підрозділі митної служби та претендує на керівну роль у відомстві.

Питання походження коштів, повноти декларування та можливого приховування майна через родичів залишаються відкритими і можуть стати предметом перевірок з боку контролюючих органів.

Упродовж 2025 року органи державної виконавчої служби забезпечили стягнення з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвагоміших результатів за останні роки. Порівняно з попереднім роком сума надходжень зросла на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, що свідчить про підвищення ефективності примусового виконання судових рішень у сфері утримання дітей.

Окрему увагу у 2025 році було приділено боржникам із тривалою заборгованістю. До них застосовувалися передбачені законом заходи впливу, зокрема обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за кордон, користування зброєю, а також штрафні санкції. Такі інструменти довели свою результативність і стали додатковим мотиватором для погашення боргів.

У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.

Невдовзі в безоплатних версіях ChatGPT та Go з'явиться реклама, повідомили представники компанії OpenAI. Згідно з новими оновленнями, користувачі, які користуються безкоштовними версіями сервісу, матимуть змогу бачити рекламний контент під час використання чат-бота. Однак для тих, хто має платні підписки, доступ до сервісу залишиться без реклами, що дозволить користувачам продовжувати взаємодію з системою в безперешкодному режимі.

Водночас представники OpenAI запевняють, що впровадження реклами не вплине на якість відповідей чат-бота. Реклама, згідно з заявами компанії, не буде перешкоджати роботі системи або її здатності генерувати точні та релевантні відповіді на запити користувачів. OpenAI підкреслює, що рекламні оголошення будуть мінімально інтегровані у користувацький інтерфейс, щоб не заважати основній функціональності чат-бота.

Впровадження реклами має на меті зробити безоплатну версію більш доступною для широкого кола користувачів, зберігаючи при цьому комерційний стимул для розвитку платних підписок.

Представники OpenAI зазначили, що формат рекламного контенту буде обмеженим і не буде втручатися у функціонал чат-бота, а користувачі зможуть продовжувати отримувати корисні відповіді й рекомендації без додаткових обмежень.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

Правоохоронці затримали мешканця Одеси, який намагався організувати незаконну схему «списання» військовослужбовців зі служби за станом здоров’я. Чоловік пропонував свої послуги через обіцянку використати зв’язки в медичних установах для оформлення документів, що свідчили б про нібито погіршення стану здоров’я військових. За таку «послугу» він вимагав великі гроші, переконуючи, що вдасться допомогти у вирішенні проблеми зі здоров’ям за фальшивими довідками.

За інформацією пресслужби Національної поліції України, шахрайська схема була викрита в результаті серії обшуків, що відбулися одночасно в кількох областях країни. У ході операції правоохоронці виявили, що чоловік неодноразово пропонував свої послуги родичам військових, які намагалися звільнити своїх близьких від військової служби. Зловмисник обіцяв оформити документи для «списання» за медичними показаннями в обмін на великі суми грошей.

За даними слідства, шахрай планував організувати оформлення медичних документів заднім числом про стаціонарне лікування військового в медзакладах Одеси без його фактичної присутності. Медики мали зафіксувати нібито погіршення стану здоров’я та підготувати відповідні довідки.

Щоб переконати «клієнта» у реальності своїх послуг, фігурант надіслав фотографію виписки з вигаданої історії хвороби. Це мало змусити військового сплатити обумовлену суму.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до шахрайської схеми.

У Надвірнянському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області виникла резонансна ситуація, що викликала обурення серед місцевих жителів і громадських активістів. Керівник центру Ігор Калужак призначив свого 26-річного сина Станіслава Калужака на посаду головного спеціаліста відділення рекрутингу та комплектування. Цей підрозділ безпосередньо займається формуванням мобілізаційних рішень, складанням списків громадян та видачею направлень на службу, що робить будь-які призначення родичів на ключові позиції надзвичайно чутливими.

Громадськість висловлює занепокоєння через ймовірний конфлікт інтересів та порушення принципів прозорості та неупередженості, які мають бути основою роботи територіальних центрів комплектування. Такий крок керівництва підвищує ризики дискредитації мобілізаційної системи та створює передумови для підозр у використанні службових повноважень у приватних цілях.

Формально призначення виглядає як стандартна кадрова ротація. Фактично ж це класичний «сімейний підряд» у структурі, яка має працювати за принципом рівності для всіх громадян. Парадокс стає ще більш очевидним на тлі того, що Станіслав Калужак до початку повномасштабної війни активно розвивав російськомовний контент у регіоні та був співтворцем YouTube-каналу Comedy Boys з аудиторією близько 300 тисяч підписників.

Ситуація викликає питання етичного та інституційного характеру. Тоді як тисячі сімей стикаються з мобілізаційними викликами, син керівника ТЦК отримує доступ до формування списків і пріоритетів, залишаючись поза зоною ризику. Для одних — повістка і фронт, для інших — комфортна посада у кабінеті.

Експерти наголошують, що це не питання мови чи контенту, а серйозний конфлікт інтересів і подвійні стандарти у системі. Відсутність публічних пояснень підриває довіру до ТЦК та загалом до механізму мобілізації. Суспільство має право знати, на яких підставах відбуваються такі кадрові рішення та хто перевіряє відсутність конфлікту інтересів.

Поки відповіді немає, ситуація виглядає як демонстрація кастовості системи і формує ризик втрати довіри громадян до державних інститутів, які відповідають за обороноздатність країни.