У Польщі після контакту з поліцією помер українець

Юний український спортсмен Андрій Панів із села Сторона на Львівщині увійшов до світової історії спорту, встановивши рекорд з набивання футбольного м’яча серед дітей. Про унікальне досягнення повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова, зазначивши, що результат офіційно підтверджено та зафіксовано як світовий рекорд.

13-річний Андрій продемонстрував вражаючу витривалість, концентрацію та технічну майстерність. Він безперервно жонглював футбольним м’ячем протягом 1 години 37 хвилин, виконавши за цей час 13 096 точних дотиків. Такий показник став абсолютним рекордом для дитячої вікової категорії та привернув увагу не лише української, а й міжнародної спортивної спільноти.

Андрій Панів займається футболом із восьмирічного віку та тренується щодня. Його наполегливість і регулярні заняття дали результат не лише у вигляді рекорду, а й у стрімкому спортивному прогресі.

Наразі юний футболіст перебуває у Нідерландах, куди переїхав на запрошення засновника Федерації вуличного футболу України Іллі Варченка. Там Андрій приєднався до дитячої команди АТС 65 з міста Генгело.

За короткий час виступів у новій команді Панів уже встиг відзначитися високою результативністю. У 14 матчах за АТС 65 він забив 33 голи, що свідчить про його серйозний потенціал та перспективи у професійному футболі.

Світовий рекорд став ще одним доказом того, що українські юні спортсмени здатні досягати міжнародного визнання навіть у складних умовах.

Стан серцево-судинної системи тісно пов’язаний зі щоденними звичками людини, серед яких харчування відіграє одну з провідних ролей. Фахівці з кардіології підкреслюють, що збалансований раціон здатен не лише підтримувати нормальну роботу серця, а й значно зменшувати ймовірність розвитку хронічних захворювань, зокрема ішемічної хвороби, гіпертонії та атеросклерозу. Якість їжі впливає на рівень холестерину, еластичність судин і загальний обмін речовин в організмі.

Одним із фундаментальних принципів харчування, корисного для серця, вважається достатнє споживання клітковини. Вона міститься у цільнозернових продуктах, різноманітних овочах, фруктах і бобових культурах. Клітковина допомагає виводити надлишок холестерину з організму, сприяє стабілізації рівня цукру в крові та покращує роботу кишківника. Регулярна присутність таких продуктів у меню позитивно відображається на загальному самопочутті та витривалості серця.

Важливу роль відіграють і жири правильного типу. Кардіологи радять включати в раціон продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти, зокрема жирну рибу, горіхи та насіння. Такі жири зменшують запальні процеси в судинах, покращують кровообіг і знижують ризик утворення тромбів. Водночас фахівці рекомендують уникати трансжирів і надмірно перероблених продуктів, які негативно впливають на стан судин.

Не менш важливим є збалансоване споживання білків. Перевагу варто надавати курячому м’ясу, індичці, рибі та бобовим культурам. Обмеження червоного м’яса та оброблених м’ясних виробів, таких як ковбаси і сосиски, допомагає знизити ризик розвитку атеросклерозу.

Овочі та фрукти яскравих кольорів є джерелом антиоксидантів, вітамінів і мінералів, необхідних для підтримки серцево-судинної системи. Особливо корисними вважаються шпинат, броколі, морква, червоний перець, ягоди та цитрусові, які допомагають зменшувати окиснювальний стрес і підтримувати еластичність судин.

Окрему увагу лікарі приділяють споживанню солі та цукру. Надлишок солі сприяє підвищенню артеріального тиску, а надмірна кількість цукру може провокувати запальні процеси в судинах і сприяти набору зайвої ваги. Фахівці радять обмежувати готові соуси й оброблені продукти, замінюючи їх натуральними спеціями, зеленню та лимонним соком.

Регулярне харчування невеликими порціями, достатній питний режим і контроль калорійності раціону допомагають підтримувати стабільну роботу серця у довгостроковій перспективі. У поєднанні з помірною фізичною активністю дотримання цих рекомендацій значно знижує ризик серцевих захворювань і позитивно впливає на загальне самопочуття.

Квартирно-експлуатаційний відділ Житомира уклав договір із товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор енергії» на постачання енергетичних ресурсів для потреб підпорядкованих об’єктів. Угода стала предметом обговорення через її вартість, умови та значення для забезпечення стабільної роботи інфраструктури, що перебуває на балансі відомства.

Контракт передбачає надання послуг у сфері енергозабезпечення, необхідних для функціонування адміністративних, житлових та службових приміщень. Такі договори мають стратегічне значення, адже безперебійне постачання енергії напряму впливає на умови проживання, роботу установ і загальний рівень безпеки, особливо в умовах підвищеного навантаження на інфраструктуру.

За погодженими обсягами постачання та встановленою маржею очікуваний прибуток компанії-постачальника за цим контрактом може сягати близько 10 мільйонів гривень. Водночас аналіз аналогічних закупівель у Житомирській області свідчить, що для інших замовників застосовувалися значно нижчі маржі.

Так, в Овруцькому водоканалі надбавка постачальника становила 19 копійок за кіловат-годину. Житомирська опорна лікарня в селі Троянів уклала договір із від’ємною маржею — мінус 2 копійки за кіловат-годину.

Компанія «Оператор енергії» вже фігурувала у кримінальних провадженнях, пов’язаних із завищенням цін на електроенергію для військових структур. У вересні 2021 року правоохоронні органи викрили завищення вартості електроенергії під час постачання Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню. Тоді підозри були оголошені як керівнику КЕУ, так і директору компанії.

Директором ТОВ «Оператор енергії» є Дмитро Богданов. Після оголошення підозр керівництво компанії не змінювалося. Засновниками підприємства є Артур Хачатрян та Айк Погосян.

Артур Хачатрян до початку повномасштабної війни був депутатом Одеської районної ради від забороненої нині партії ОПЗЖ. Він також є племінником депутата Одеської обласної ради Князя Хачатряна — власника дорожньо-будівельної компанії «Березівкаагрошляхбуд».

Князя Хачатряна в регіоні пов’язують із багаторічним впливом на розподіл підрядів у дорожній галузі. Його компанія регулярно отримує великі замовлення на ремонт доріг та укриттів в Одеській області, у тому числі без проведення повноцінних тендерних процедур.

Укладення контракту на постачання електроенергії для потреб Міністерства оборони з фіксованою та відносно високою маржею викликає питання щодо економічної доцільності умов угоди, зважаючи на попередній досвід роботи постачальника з військовими замовниками.

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зупинити буквально в останній момент через зміну ключових положень законопроєкту. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який детально розповів про ситуацію у публічному відео, назвавши цю історію однією з найбільш резонансних спроб реалізації корупційної схеми в українській енергетиці за останні роки.

За словами парламентаря, голосування за закон, що мав відкрити шлях до закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС, стало одним із найсуперечливіших рішень Верховної Ради за останній рік. Документ передбачав придбання енергоблоків радянського зразка, які десятиліттями зберігалися на складах у Болгарії та фактично не використовувалися. Йшлося про обладнання, яке морально застаріло, не відповідало сучасним технічним стандартам і потребувало значних додаткових витрат на адаптацію та модернізацію.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

Питання вручення повісток під час мобілізації залишається одним з найбільш чутливих і обговорюваних у суспільстві. Останні офіційні роз’яснення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вказують на те, що перелік осіб, уповноважених здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, є значно ширшим, ніж багато хто міг би припустити. Згідно з новими роз'ясненнями, повістки під час мобілізації можуть вручати не лише співробітники ТЦК, як це було прийнято вважати раніше.

Відповідна інформація була оприлюднена на офіційних ресурсах центрів комплектування, що підтверджує чинну практику, коли, окрім військових, повноваження вручати повістки можуть мати й інші категорії осіб. Йдеться про представників органів місцевого самоврядування, а також інших державних структур, які залучаються до процесу оповіщення військовозобов'язаних у межах своїх повноважень. Це означає, що громадяни можуть отримати повістки не лише від військових, але й від представників інших органів влади.

Згідно з роз’ясненнями, право вручати повістки мають співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, представники структурних підрозділів районних і міських державних адміністрацій, а також військових адміністрацій. До цього переліку входять посадові особи виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, а також районних рад у містах у разі їх створення. Крім того, повістки можуть вручати уповноважені представники підприємств, установ і організацій. Окремо зазначено, що співробітники відповідних підрозділів розвідувальних органів та СБУ мають право здійснювати оповіщення виключно щодо резервістів і військовозобов’язаних, які перебувають у них на військовому обліку.

Юристи наголошують, що ключова функція всіх цих осіб полягає саме в оповіщенні громадян. Вони не наділені повноваженнями перевіряти документи, затримувати осіб або примусово доставляти їх до ТЦК.

Як пояснюють правники, представники органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій або підприємств діють виключно в межах отриманого офіційного доручення. Їхнє завдання обмежується врученням повістки як формою повідомлення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до ТЦК.

Процедура виглядає так: територіальний центр комплектування направляє офіційне доручення з вимогою забезпечити оповіщення або явку конкретної особи. Після цього відповідальна особа зобов’язана здійснити спробу вручення повістки за місцем проживання чи роботи.

У разі відмови громадянина прийняти документ або якщо особу не виявили за вказаною адресою, складається відповідний акт. У ньому фіксуються обставини відмови чи відсутності, після чого цей документ передається до ТЦК як підтвердження виконання процедури оповіщення.

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.

Багато жінок вважають, що гормональні проблеми починаються лише з настанням менопаузи. Саме тому перші сигнали організму у віці 35–45 років часто ігноруються або списуються на втому, стрес чи перевантаження. Однак сучасні дослідження показують, що цей віковий період є одним з найбільш вразливих щодо гормональних змін. Поступове зниження рівня естрогену та прогестерону вже на цьому етапі може викликати значні зміни в організмі, і їх не можна відкладати чи ігнорувати.

У жінок цього віку відбуваються складні фізіологічні процеси, пов’язані з гормональним дисбалансом. Зміни, які здаються незначними на перший погляд, можуть бути тривожними ознаками гормональних порушень. Ці порушення можуть впливати не тільки на зовнішній вигляд, але й на загальний стан здоров’я, настрій, енергію, а також репродуктивне здоров’я.

Прогестерон у цей період також знижується або коливається нерівномірно. Його дефіцит здатен провокувати безсоння, внутрішню напруженість, різкі перепади настрою та хронічне відчуття виснаження. У поєднанні зі стресом це суттєво знижує здатність організму відновлюватися.

Метаболічні зміни роблять тіло більш чутливим до харчування і навантажень. Сповільнення обміну речовин означає, що колишні порції їжі або рівень фізичної активності вже не дають тих самих результатів. Це часто викликає фрустрацію, яка, своєю чергою, підсилює гормональний дисбаланс.

Гормональні коливання впливають і на сексуальне здоров’я. Зниження рівня естрогену та прогестерону може призводити до зменшення лібідо, зниження чутливості та емоційної відстороненості. Такі зміни часто позначаються на самооцінці та якості стосунків.

До сигналів, що можуть свідчити про гормональні збої, належать постійна втома навіть після повноцінного сну, часті перепади настрою, порушення менструального циклу, несподіване збільшення ваги, зниження сексуального потягу, проблеми з концентрацією і пам’яттю, зміни стану шкіри та волосся.

Фахівці наголошують на важливості регулярних обстежень гормонального фону після 35 років, навіть за відсутності яскраво виражених симптомів. Значну роль відіграє збалансоване харчування з достатньою кількістю білка, корисних жирів і овочів, а також помірна фізична активність, яка підтримує метаболізм і роботу ендокринної системи.

Не менш важливими є контроль рівня стресу, якісний сон тривалістю не менше 7–8 годин, обмеження алкоголю, відмова від куріння та надмірного споживання цукру. У комплексі ці кроки допомагають організму адаптуватися до вікових змін без різкого погіршення самопочуття.

Рання профілактика і уважне ставлення до сигналів власного тіла дозволяють зберегти енергію, стабільний настрій, здоров’я серця, кісток і шкіри, а також підготувати організм до періоду менопаузи значно м’якше — без втрати життєвого тонусу та впевненості в собі.

Стрес зазвичай пов’язують із робочими навантаженнями, емоційними конфліктами або різкими змінами у житті. Проте дедалі більше фахівців звертають увагу на менш очевидний, але надзвичайно впливовий чинник — щоденне харчування. Те, що людина їсть і п’є, може безпосередньо впливати на рівень кортизолу — гормону, який відповідає за реакцію організму на напругу та небезпеку.

Деякі продукти й напої здатні стимулювати різкі гормональні коливання, які організм сприймає як сигнал тривоги. Надлишок цукру, рафінованих вуглеводів або кофеїну може призводити до швидких стрибків рівня глюкози в крові, після яких настає різкий спад енергії. У відповідь тіло активує захисні механізми, підвищуючи вироблення кортизолу, що з часом формує відчуття постійної втоми, дратівливості та внутрішньої напруги.

Чипси, крекери, ароматизовані снеки та готові заморожені страви містять надлишок солі, простих вуглеводів і насичених жирів. Таке поєднання може підвищувати артеріальний тиск, провокувати запалення та порушувати баланс мікрофлори кишківника, що безпосередньо впливає на рівень кортизолу. Більш спокійною альтернативою стануть сирі горіхи, насіння або запечені снеки з мінімальною обробкою.

Алкоголь часто сприймають як спосіб розслаблення, але його ефект оманливий. Спочатку рівень кортизолу справді знижується, проте згодом виникає різкий «відскок» — гормон стресу зростає. Регулярне вживання алкоголю може порушувати сон і посилювати тривожність. Кращим вибором стане помірність, чергування алкоголю з водою або безалкогольні напої.

Високі дози кофеїну швидко активують нервову систему, але водночас підвищують кортизол. Наслідком можуть бути тремтіння, дратівливість і проблеми зі сном. М’якшою альтернативою є зелений чай, який містить менше кофеїну та діє більш збалансовано.

Цукерки, печиво й фабричні десерти викликають різкі стрибки рівня цукру в крові. Такі коливання організм сприймає як стрес, що активує вироблення кортизолу. Замість цього можна обрати фрукти, ягоди або чорний шоколад у помірній кількості.

Солодка газована вода різко підвищує рівень глюкози й інсуліну, що запускає гормональну реакцію стресу. Значно кориснішою альтернативою буде вода з ягодами чи цитрусовими, трав’яний або зелений чай.

Кавові добавки з цукром і штучними підсолоджувачами можуть спричиняти ранковий «кортизоловий сплеск» та подразнювати шлунок. Натуральне молоко або рослинні напої без доданого цукру допоможуть уникнути цього ефекту.

Стрес не завжди проявляється різко — іноді він накопичується поступово через щоденні дрібниці, зокрема харчування. Усвідомлений вибір продуктів допомагає знизити гормональне навантаження, покращити настрій і зменшити тривожність. Йдеться не про суворі заборони, а про заміну агресивних для організму продуктів на більш збалансовані та «спокійні» альтернативи.