У смерті понад 50 українських військовополонених в таборі Оленівці винна Росія

У середу, 5 листопада, Україна зустрічає день, сповнений символізму й природної краси. Хоча офіційних державних свят цього дня не передбачено, календар усе ж пропонує чимало цікавих приводів для уваги — від астрономічних явищ до духовних спогадів і світових ініціатив.

Повний Місяць — головна прикраса небосхилу Цьогорічний листопадовий повний Місяць обіцяє бути особливим: супутник Землі підійде на рекордно близьку відстань, створюючи ефект «супермісяця». Його світіння буде настільки інтенсивним, що під його сяйвом можна буде розгледіти навіть тіні дерев і будинків. Астрономи радять спостерігати за небесним видовищем уночі з 4 на 5 листопада — найкраще у місцях, віддалених від міського освітлення. Такий Місяць часто асоціюють із завершенням циклів, підбиттям підсумків і початком нового етапу в житті.

Міжнародні датиОрганізація Об’єднаних Націй сьогодні відзначає Всесвітній день поширення інформації про цунамі. Мета — підвищити обізнаність населення, особливо мешканців прибережних і острівних територій, про правила поведінки у разі стихійного лиха.Також 5 листопада у світі відзначають День здорового харчування. Він покликаний нагадати про важливість збалансованого раціону та профілактику хвороб, пов’язаних із неправильним способом життя.

Церковне святоПісля переходу на новий календар Православна церква України 5 листопада вшановує святих подружжя-мучеників Галактіона та Епістимію, а також єпископа Григорія Олександрійського. У цей день віряни моляться за сімейне щастя, взаєморозуміння та здоров’я дітей.

Народні традиції та прикметиУ народі ця дата вважалася холодною та не надто сприятливою. Згідно з повір’ями, не можна було починати нові справи, робити великі покупки чи прибирати в чужій хаті — аби не накликати невдачу. Казали: якщо 5 листопада сніжить, то до двадцятих чисел місяця вже прийде справжня зима. А ясне небо на заході сонця віщує морози у другій половині листопада.

Іменинники дняЦього дня народилися видатні українці: поет Яків Щоголєв, кінорежисерка Кіра Муратова, художниця Стефанія Шабатура та легендарний футболіст Олег Блохін.

До кінця поточного року українці можуть не очікувати значного здорожчання основних овочів борщового набору, зокрема картоплі, моркви, буряка, цибулі та капусти. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, ці овочі наразі продаються по майже собівартості — в межах 10 гривень за кілограм, і така цінова ситуація збережеться в найближчі кілька місяців. Основною причиною цього, на думку експертів, є не тільки врожай, а й нестабільні умови зберігання на складах, що змушує аграріїв продавати свою продукцію зараз, аби уникнути ризику її псування в майбутньому.

Один з ключових факторів, що визначає ціни на овочі, — це надлишок пропозиції на ринку. Фермери, особливо ті, хто працює в регіонах з хорошими врожаями, намагаються якомога швидше реалізувати свою продукцію. Це дозволяє зберегти більшу частину врожаю та уникнути втрат через погані умови для зберігання, які можуть призвести до значних пошкоджень овочів. Також не варто забувати про інші чинники, як-от транспортування та вартість логістики, але зараз саме аграрії більше зосереджені на тому, щоб зменшити можливі фінансові втрати через проблеми з інфраструктурою.

Баштанник наголошує, що нинішня ціна — це прямий наслідок перевиробництва після минулого сезону. Торік борщовий набір різко дорожчав, тож цього року багато господарств збільшили площі під картоплею, капустою, цибулею. У результаті маємо надлишок пропозиції й «присаджені» ціни. За словами експерта, це стосується всіх ключових позицій — тобто мова йде не про один овоч, а про весь набір одразу.

Окрема лінія — зберігання. В умовах війни фермери рахують не лише електрику, охорону і логістику, а й прямий ризик ударів по інфраструктурі. Аби не вкладатися в енергозатратне довготривале зберігання, дрібні виробники продають урожай тут і зараз. Це штучно «притискає» ціни донизу внутрішнім ринком і зрізає потенціал підвищення.

При цьому попит на борщовий набір в Україні формується майже повністю всередині країни. Як пояснюють аналітики, борщові овочі — це традиційно внутрішній продукт: ми або самі себе забезпечуємо, або, якщо раптом неврожай по якійсь позиції, точково підтягуємо імпорт із Польщі, Молдови, Румунії чи навіть Нідерландів. Тобто ані рекордний врожай картоплі в ЄС цього сезону, ані провали врожаю десь за кордоном істотно не штовхають наші ціни вгору чи вниз. Український борщовий ринок живе за логікою «скільки зібрали тут — стільки й коштує».

Цю ж тенденцію підтверджує і Національний банк України. У жовтневому інфляційному звіті НБУ вказано, що протягом наступних трьох кварталів (тобто приблизно найближчі дев’ять місяців) картопля та інші овочі борщового набору в Україні мають залишатися дешевшими, ніж торік. Регулятор пояснює це хорошими врожаями і надлишком пропозиції, у тому числі продукції середньої якості, яку фермери не можуть довго тримати і змушені зливати на ринок за мінімальною ціною. Так, наприклад, вартість цибулі цієї осені опустилася до найнижчого рівня з початку 2022 року.

Водночас є важливе застереження. Не всі овочі поводяться однаково. Тепличні культури вже йдуть угору в ціні: томати й огірки дорожчають після завершення ґрунтового сезону і скорочення поставок із теплиць. Тобто «дешевий борщ» — так, але «дешевий салат з помідорами взимку» — ні. Це класична сезонність, коли тепличний овоч стає практично делікатесом.

Що це означає для споживача зараз? По-перше, борщовий набір до кінця року залишиться одним із небагатьох продуктів, який не тисне так сильно на гаманець. По-друге, купувати «про запас» картоплю, цибулю чи капусту має сенс, але з поправкою: умови зберігання у квартирі чи підвалі теж важливі. Саме відсутність якісних сховищ змушує аграріїв скидати товар, і ця ж причина може призвести до локального дефіциту якісного продукту вже пізньою зимою. На це натякають і аграрні асоціації, попереджаючи, що після піку пропозиції поступово може піти невелике зростання через витрати на зберігання.

НБУ при цьому очікує, що загалом низькі ціни на борщовий набір і картоплю допоможуть стримувати продовольчу інфляцію на старті 2026 року. Для бюджету домогосподарств це означає просту річ: обов’язкові базові продукти харчування (борщ, суп, гарніри) будуть відносно доступними, навіть якщо фрукти й тепличні овочі залишаться дорожчими.

Попри гучні обіцянки Служби безпеки України остаточно припинити діяльність проросійських структур, у тіні столичної політики продовжує діяти бізнес-імперія Вадима Столара — колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ та давнього соратника Віктора Медведчука. Його бізнес-орбіта охоплює десятки компаній, що ведуть активну діяльність у сфері нерухомості, фінансів і будівництва, використовуючи складні ланцюги власності та підставні фірми.

Протягом останніх років Столар поступово посилює контроль над стратегічними об’єктами в центрі Києва. Його структури масово викуповують земельні ділянки, житлові комплекси та недобудови, які роками чекали інвесторів. Частину таких проєктів заморожують, штучно знижуючи вартість навколишніх активів, щоб згодом скупити їх за заниженими цінами. Водночас інші компанії, пов’язані з оточенням Столара, інвестують у розкішну нерухомість за кордоном — у Дубаї, Монако, на Кіпрі, демонструючи очевидний контраст між вітчизняними “збитками” та іноземними прибутками.

Столар вибудував цілу мережу фінансових структур — АТ “ЗНВКІФ Генезис”, “Астера”, “Стрім Інвестмент”, “Ево Інвест”, “Скілінг” та “Ессетс Файненшл Груп”. Через них він акумулює кошти інвесторів, які нібито вкладаються в будівництво.Насправді ж ці гроші розчиняються у схемах, пов’язаних із девелоперами bUd development, IB Alliance, BudCapital та ENSO — компаніями, що зводили житлові комплекси “Фьорд”, “Поетика”, “Diadans”.Ці проєкти нині заморожені. Кошти інвесторів переказуються на закордонні рахунки, зокрема у Дубай, де під брендами афілійованих структур будуються елітні житлові вілли та таунхауси.

Після арешту активів Віктора Медведчука частину його земельних ділянок біля Дніпра — понад 50 гектарів — швидко переписали на підставних осіб. Спочатку власником став охоронець Столара, потім — “іноземні інвестори” з Латвії та Болгарії.Схема стандартна: продаж “новому власнику”, “вихід із бізнесу”, “нова оренда”. Документи змінюють лише прізвища, але фактичний контроль лишається у тих самих руках. На цих землях уже розпочато будівництво преміальних ЖК, хоча Столар більшість часу проводить за кордоном — у Монако чи Дубаї.

Щоб відбілити репутацію, Столар створив псевдоволонтерський фонд, який активно піариться у медіа — відео про допомогу ЗСУ, дитячі акції, публікації у Facebook. Насправді це ширма, що прикриває фінансові операції й обслуговує імідж політика.На тлі заморожених об’єктів та скандалів із землею, така “благодійність” виглядає як спроба відвернути увагу від десятків мільйонів доларів, які щомісяця виводяться за кордон через офшори.

Ключовою фігурою у схемах Столара є адвокат Віталій Опанасенко. Саме він блокує судові процеси, створює фіктивні громадські організації, переписує документи на підставних осіб і тисне на журналістів, які розслідують діяльність Столара.Опанасенко навіть намагався використати сумнівні документи про свій “статус учасника бойових дій”, щоб унеможливити позбавлення адвокатського свідоцтва. У результаті — жодне розслідування щодо Столара реально не доходить до суду, а чиновники, які “закривають очі”, продовжують працювати у КМДА.

Сьогодні Вадим Столар фактично зберігає вплив на ринок нерухомості столиці. Через систему афілійованих фондів і забудовників він контролює десятки гектарів землі, заморожені будівництва та фінансові потоки з інвестиційних рахунків.Поки СБУ і КМДА звітують про “ліквідацію проросійських впливів”, соратник Медведчука продовжує нарощувати імперію — уже не політичну, а фінансово-майнову.

31 жовтня на автодорозі “Мукачево – Львів” у селі Фрага Івано-Франківського району сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої одна людина загинула, а інша отримала серйозні тілесні ушкодження. Інцидент стався, коли суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, не зменшила швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом. Це призвело до наїзду на двох пішоходів, один із яких загинув на місці.

Згідно з повідомленням Офісу генерального прокурора України, наразі судді повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення. На момент трагедії, водій рухався у напрямку Львова, де не врахував дорожні умови, що призвели до фатальних наслідків. Слідчі органи продовжують розслідування, а потерпілий, який вижив у цій ДТП, знаходиться в лікарні з тілесними ушкодженнями.

Підозрювана суддя обвинувачується за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Досудове розслідування здійснюють слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокуратури.

На цей час до Вищої ради правосуддя скеровано подання про надання згоди на тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та клопотання про її утримання під вартою. Розгляд документів заплановано на сьогодні.

Дослідження показують, що під час повного місяця люди часто відчувають труднощі зі сном, спостерігаючи його погіршення порівняно з іншими днями. Це явище не має містичного підґрунтя, а базується на цілком природних факторах. За словами доцентки неврології Джоанни Фонг-Ісаріявонгсе, яскраве світло, яке Місяць випромінює за кілька днів до досягнення повної фази, значно впливає на наш організм, зокрема на тривалість та якість сну.

Існує кілька причин, чому під час повного місяця ми спимо гірше. Вчені зазначають, що освітленість вночі може знижувати рівень вироблення мелатоніну — гормону, що відповідає за регулювання циклу сну та бадьорості. Зменшення його вироблення може викликати проблеми із засинанням і збільшенням кількості пробуджень вночі. Крім того, яскраве світло Місяця може перешкоджати глибоким фазам сну, що призводить до того, що ми відчуваємо себе менш відпочилими вранці.

Масштабні дослідження показали, що під час повного місяця люди зазвичай лягають пізніше й отримують менше відновлювального відпочинку. Основний фактор — світло, яке знижує вироблення мелатоніну, гормону, що відповідає за сигнали «час спати».

Виявлено й гендерні відмінності: чоловіки частіше скаржаться на проблеми зі сном під час зростання Місяця, а у жінок саме в дні повного місяця сон стає менш відновлювальним.

Науковці спростовують популярні міфи про «місячні припливи» чи гравітаційний вплив Місяця на організм. Експерти вважають, що віру в «місячний ефект» підтримують когнітивні упередження — люди запам’ятовують незвичні події, що збігаються з повним місяцем, і ігнорують схожі ситуації в інші дні.

Головний висновок досліджень: будь-яке світло вночі — природне чи штучне — здатне збити циркадні ритми, спровокувати поверхневий сон і ранкову втому. Тож проблеми з безсонням у ніч повного місяця часто пояснюються не самим Місяцем, а надмірним освітленням навколо та використанням гаджетів.

Сім викладачів Державного університету «Київський авіаційний інститут» увійшли до престижного рейтингу двох відсотків найцитованіших науковців світу, згідно з даними, наданими Elsevier та Стенфордським університетом. Цей рейтинг є одним з найвищих визнань наукової спільноти, що оцінює вплив досліджень вчених на світовий науковий простір. Заснований на даних бази Scopus, рейтинг враховує цитованість наукових робіт, що є індикатором їхньої значущості та впливовості на міжнародній арені.

Важливим аспектом цього досягнення є те, що роботи науковців з Київського авіаційного інституту активно цитуються колегами з різних країн, що підтверджує високу якість досліджень, що проводяться в університеті. Таке визнання не лише підвищує статус навчального закладу, а й сприяє розвитку науки та інновацій в Україні. Відомо, що до цього рейтингу потрапили представники факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій, серед яких особливо виділяється професор Віктор Синєглаз.

Університет зазначає, що це визнання не лише особистих досягнень учених, а й потужності наукової школи КАІ. Науковці працюють над безпекою польотів, розвитком штучного інтелекту в авіації, телекомунікаційними та навігаційними системами, радіолокацією, формуючи майбутнє української науки.

Попри міжнародне визнання, викладачі КАІ продовжують активно розвивати освіту, підвищуючи кваліфікацію студентів і залучаючи їх до передових наукових досліджень.

Під час холодного сезону організм особливо потребує підтримки, адже ризик застуд і вірусних інфекцій зростає. Один із найприродніших способів зміцнити імунітет — скоригувати свій раціон, роблячи ставку на продукти, що насичують тіло вітамінами, антиоксидантами та корисними сполуками. Саме харчування формує фундамент «зимового щита», який допомагає організму ефективно протистояти мікробам.

Ключову роль відіграють яскраві фрукти й овочі. Помаранчеві та червоні продукти — гарбуз, морква, батат, манго, абрикоси — містять бета-каротин, що в тілі людини перетворюється на вітамін А. Цей елемент підтримує здоров’я слизових оболонок носа, горла й легень, утворюючи природний бар’єр на шляху вірусів. Не менш важливими є джерела вітаміну С: свіжа зелень, броколі, болгарський перець, цитрусові, ківі. Вітамін С не лише зміцнює імунну систему, а й сприяє швидшому відновленню клітин після хвороби.

Другий акцент — часник і цибуля. Їхні природні сірковмісні сполуки мають антимікробний ефект і водночас живлять корисну мікрофлору кишківника, яка впливає на імунну відповідь.

В осінньо-зимовий період варто подбати і про вітамін D. Його джерела — жирна риба (лосось, скумбрія), яйця та деякі гриби. Достатній рівень «сонячного вітаміну» пов’язують із нижчим ризиком інфекцій і кращою роботою імунної системи.

Корисними є й цільні злаки — насамперед овес і ячмінь. Бета-глюкани в їхньому складі мають імуномодулювальний ефект і сприяють нормальній роботі захисних клітин.

Окремо дієтолог радить не забувати про омега-3. Порція жирної риби (скумбрія, лосось, сардини, форель) забезпечує необхідні жирні кислоти для побудови імунних клітин. Для веганів і вегетаріанців альтернативою стануть насіння льону та чіа, а також волоські горіхи.

Завершує список ферментована їжа: кефір, квашена капуста, кімчі. Пробіотики з таких продуктів підтримують баланс мікробіому — важливого «регулятора» місцевого та системного імунітету.

Медичні експерти звертають увагу на критичний рівень дефіциту йоду в Україні, що є однією з найбільших проблем для здоров'я нації. Велика частина населення країни не отримує необхідної кількості цього важливого елементу, що має серйозний вплив на функціонування щитоподібної залози, енергетичний обмін і навіть когнітивний розвиток дітей. За статистикою, багато українців отримують лише 40–80 мікрограмів йоду на добу, що значно нижче рекомендованої норми в 150–200 мікрограмів для дорослих. Особливо тривожна ситуація в регіонах, де понад 60% населення живе в умовах природного йододефіциту, що значно ускладнює ситуацію.

Україна є класичним прикладом йододефіцитної території. Ґрунти та вода в більшості областей мають низький вміст йоду, що, своєю чергою, впливає на локальні продукти харчування. Це означає, що навіть продукти, які повинні були б містити йод, часто не забезпечують організм людини необхідною кількістю цього елементу. Крім того, це ставить під загрозу не лише здоров'я дорослих, але й розвиток майбутніх поколінь, зокрема дітей, що можуть страждати від порушень у розвитку мозку, зниження інтелектуальних здібностей і концентрації.

Чому це важливо. Йод — ключовий елемент для синтезу гормонів щитоподібної залози. Ці гормони керують обміном речовин, рівнем енергії, температурною чутливістю, роботою мозку. МОЗ наголошує, що дефіцит йоду особливо небезпечний для вагітних і дітей: нестача може впливати на розвиток мозку плода і нервової системи дитини, підвищувати ризик затримки росту і когнітивних порушень у майбутньому.

Як проявляється йододефіцит у дорослого. Лікарі звертають увагу на однаковий набір скарг: хронічна втома і сонливість, відчуття уповільненості, “туман у голові”, проблеми з концентрацією, суха шкіра, ламке волосся та нігті, постійне відчуття холоду, набряки, схильність до набору ваги без очевидних змін у раціоні. Часто збільшується щитоподібна залоза (зоб), як спроба організму “витиснути максимум” із мізерних запасів йоду.

Наслідки для здоров’я не обмежуються косметикою чи втомою. Тривалий дефіцит йоду може призвести до гіпотиреозу — стану, коли щитоподібна залоза працює уповільнено й виробляє замало гормонів. У важких випадках у дітей це пов’язують із ризиком порушень інтелектуального розвитку, у дорослих — зі стійкою слабкістю, підвищеним холестерином і проблемами з терморегуляцією.

Що можна зробити зараз.Перше і найпростіше — перейти на йодовану сіль у щоденному харчуванні. Саме масова йодизація солі вважається базовою профілактикою в країнах з нестачею йоду. За оцінками фахівців, якщо для приготування їжі системно використовується йодована сіль, добове споживання йоду в дорослого наближається до рекомендованого рівня.

Друге — додати продукти, які природно містять більше йоду: морську рибу (лосось, тріску, камбалу, тунець), морепродукти, морську капусту, молочні продукти, яйця. Так організм отримує мікроелемент не у вигляді таблеток, а через раціон.

Третє — не займатися самолікуванням. Йод — не “вітамін для настрою”, і надлишок так само шкідливий, як дефіцит. Препарати калію йодиду (йодидні таблетки) використовують під наглядом ендокринолога, особливо якщо вже є вузли чи інші зміни в щитоподібній залозі. МОЗ рекомендує регулярно проходити профілактичний огляд щитоподібної залози й контролювати її стан, зокрема людям із сімейним анамнезом хвороб ЩЗ, вагітним і жінкам, які планують вагітність.

Головний меседж лікарів простий: постійна втома, набір ваги “нізвідки”, сухість шкіри й проблеми з концентрацією — це не завжди «осінь і стрес». В українських реаліях це часто маркер ендокринної нестачі йоду. І чим раніше це перевірити, тим менша ймовірність довгострокових ускладнень для обміну речовин, серця й мозку.