У столичному БЦ “Айсберг” сформувався впливовий бізнес-кластер: від колишніх правоохоронців до енергетичних діячів

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

У Харківській області викрили масштабну корупційну схему, яка діяла понад рік під прикриттям стратегічних підприємств і гучних проєктів. За інформацією джерел, до афери були залучені кілька ключових державних структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південна залізниця» та «Чугуївський авіаремонтний завод». Попри те, що держава намагається оптимально розподіляти кошти на відновлення інфраструктури після руйнувань, значна частина бюджетних грошей осідала в руках обмеженого кола осіб через формальні тендери.

Схема працювала за класичним принципом: оголошувалися тендери, однак умови підбиралися таким чином, щоб вигравали лише «свої» компанії. Контракти укладалися на значні суми, а послуги або роботи часто виконувалися частково, з помітними порушеннями, або взагалі не реалізовувалися. Джерела зазначають, що перевірки контролюючих органів формально проводилися, але на практиці жодних реальних наслідків для фігурантів не було.

Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.

11 листопада — дата, коли історичне, релігійне та сучасне тісно переплітаються. Віряни вшановують пам’ять святого преподобного ісповідника Теодора Студита, одного з найвизначніших богословів Візантії, реформатора монашого життя та непохитного захисника шанування ікон. Народжений у 759 році в Константинополі, Теодор присвятив усе своє життя служінню Богу, духовному вдосконаленню та укріпленню церковних традицій. Його наставницька діяльність і численні праці залишили глибокий слід у розвитку православного чернецтва та богослов’я.

У сучасному світі 11 листопада відзначається не лише як релігійне свято. Цього дня багато людей святкують День холостяка — день свободи, незалежності та можливості приділити час особистому розвитку. У цей же день проходить Міжнародний день енергозбереження, який нагадує про важливість відповідального ставлення до ресурсів планети та сталого способу життя.

Теодор очолив Студійський монастир, який став осередком богословської науки й чернечої дисципліни. Його реформа вплинула на духовне життя не лише Візантії, а й Київської Русі — саме за його правилами формувалося чернецтво Києво-Печерської лаври.

Святий відкрито виступав проти іконоборців та імператорів, які намагалися підпорядкувати церкву політичним інтересам. За свої переконання він зазнав заслання, побоїв і ув’язнення, але не зрікся віри. Помер Теодор Студит 11 листопада 826 року, а згодом був канонізований як ісповідник.

У народі цей день називали Теодор Зимобор — вважалося, що саме з 11 листопада осінь «бореться» із зимою.

• тепло — зима буде лагідною;• мороз — грудень буде суворим;• вітер — до сніжної та заметільної зими;• туман — чекайте відлиги;• дощ — зима буде нестійкою.

Не можна цього дня сваритися, працювати після заходу сонця та давати гроші в борг — щоб не накликати втому, хвороби чи фінансові втрати.

Іменини святкують: Антон, Віктор, Євген, Максим, Опанас, Степан, Тимофій, Федір, Яків, Стефанія.

• День холостяка — веселе сучасне свято, яке зародилося в Китаї й стало наймасштабнішим днем онлайн-шопінгу у світі.• День пам’яті загиблих у Першій світовій війні — вшанування усіх, хто загинув у найкривавішому конфлікті початку ХХ століття.• Міжнародний день енергозбереження — нагадування про важливість економного використання ресурсів і турботу про планету.• Всесвітній день шопінгу (11.11 Sale) — глобальний день розпродажів, популярний у багатьох країнах.• День пам’яті тварин-жертв війни — присвячений тваринам, які допомагали людям під час бойових дій і загинули від рук війни.• Всесвітній день оригамі — свято японського мистецтва складання паперу, що символізує мир, гармонію та концентрацію.

• 1830 рік — проголошення незалежності Бельгії;• 1859 рік — опублікована поема Тараса Шевченка «Марія»;• 1917 рік — український полк у Києві придушив більшовицький заколот;• 1983 рік — створено перший у світі комп’ютерний вірус;• 1987 рік — картину Ван Гога «Іриси» продано за рекордні 53,6 млн доларів;• 2022 рік — Збройні сили України звільнили Херсон від російської окупації.

11 листопада — день, що поєднує духовність, історію, культуру й сучасні традиції. Він нагадує про стійкість віри, важливість енергії життя та силу людської єдності.

За останні три десятиліття в Україні відбулися помітні кліматичні зміни, які суттєво вплинули на характер зимового сезону. Якщо раніше зими відзначалися стійкими морозами, глибокими снігами та тривалими періодами холодів, то нині все частіше спостерігаються тепліші температури, короткі морози та часті відлиги.

За спостереженнями українських синоптиків, кліматичний режим стабільно змінюється, і зими стають менш суворими та малосніжними порівняно з серединою та кінцем ХХ століття. Метеоролог Віталій Постригань зазначає, що морозні дні дедалі частіше чергуються з потепліннями, що спричиняє нестійкість снігового покриву й льодових утворень на водоймах. Така мінливість створює нові ризики — від ожеледиці та різких перепадів температури до раптових хуртовин і локальних снігопадів, які можуть паралізувати транспорт навіть за відсутності тривалих морозів.

Незважаючи на загальне потепління, підстав для паніки немає: науково обґрунтованих прогнозів на надто далекі періоди не існує, а зима залишається холодним сезоном із типовими для нього небезпеками — ожеледицею, промерзанням ґрунту і льодоставом на водоймах. За орієнтовним прогнозом, середня місячна температура у грудні 2025 року та в січні–лютому 2026 року може виявитися близько одного градуса вищою за кліматичну норму, зазначив Постригань, підкресливши, що сезони тепер дедалі частіше нагадують «європейський» формат: кілька коротких, але інтенсивних холодних періодів замість тривалих морозів.

Метеорологиня Віра Балабух із Українського гідрометінституту пояснює тенденцію збільшення випадків мокрого снігу й ожеледиці тим, що температура часто коливатиметься навколо нуля, а з Атлантики надходитиме вологе повітря. У разі втручання арктичних мас буферні південні циклони можуть призвести до сильних снігопадів і хуртовин, особливо у лютому.

Експерти також вказують на практичні наслідки: менше витрат на паливо й роботу комунальних служб у роки з невеликою кількістю снігу, але одночасно підвищені ризики для транспорту та підвищені вимоги до профілактики ожеледиці й безпеки на водоймах у періоди відлиг і повторних заморозків. Синоптики радять не ігнорувати попередження про різкі зміни погоди: короткочасні, але сильні похолодання та інтенсивні опади можуть створювати локальні надзвичайні ситуації.

Дослідження, опубліковане в журналі Menopause, підтвердило, що надмірне накопичення жирової тканини в області талії, яке визначається високим співвідношенням талії до стегон (WHR), може негативно впливати на когнітивні функції у недавно постменопаузальних жінок. Зокрема, виявлено, що підвищений WHR асоціюється з гіршими результатами когнітивних тестів, зокрема у сферах уваги, пам’яті та швидкості обробки інформації.

Нове дослідження, що базувалося на піддослідній вибірці KEEPS-Cog (частина Kronos Early Estrogen Prevention Study), продемонструвало, що жінки з вищим співвідношенням талії до стегон на початку дослідження мали значно нижчі показники у кількох когнітивних доменах порівняно з учасницями з низьким WHR. При цьому, навіть після врахування факторів способу життя та загального стану здоров’я, негативний вплив високого WHR залишався статистично значущим.

Зокрема, в аналізі виявили, що вищий початковий WHR був пов’язаний з подальшим зниженням однієї з когнітивних сфер — візуальної уваги й виконавчих функцій — протягом чотирирічного спостереження. Інші домени пам’яті та мислення мали менш виражену або не стабільну динаміку у зв’язку з WHR.

Механізм цього зв’язку, за словами авторів і оглядових джерел, ймовірно пов’язаний із вісцеральним (внутрішнім) жиром, який накопичується навколо органів і продукує провоспалювальні цитокіни та знижує чутливість до інсуліну — фактори, що сприяють хронічному запаленню й метаболічним порушенням. Падіння рівня естрогенів після менопаузи посилює ці процеси, оскільки естроген має нейропротекторні ефекти й впливає на регуляцію метаболізму.

Дослідники також перевіряли, чи змінює прийом гормональної терапії (пероральної чи трансдермальної) цей зв’язок — і не виявили, що замісна гормональна терапія суттєво захищає від негативного впливу центрального ожиріння на когнітивні показники у цій групі жінок. Це означає, що високий WHR лишається фактором ризику незалежно від прийому гормонів у ранній постменопаузі.

Експерти наголошують на практичному значенні висновків: профілактика накопичення вісцерального жиру ще до настання менопаузи — через контроль харчування, регулярну фізичну активність та боротьбу з факторами ризику метаболічних захворювань — може допомогти знизити ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. У прес-релізі The Menopause Society автори закликають досліджувати ефекти контролю центрального ожиріння на здоров’я мозку саме в ранній постменопаузі.

У столиці поліція розкрила масштабну аферу, пов’язану з використанням імені керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Зловмисники видавали себе за близьких родичів високопосадовця та пропонували людям вигідні посади у державних структурах за значні грошові суми. Один із учасників групи представлявся «двоюрідним братом» Єрмака та вимагав від потенційних жертв 100 тисяч доларів, обіцяючи нібито легальне працевлаштування на керівних посадах.

Інформацію про викриття шахраїв оприлюднив сам Андрій Єрмак. За його словами, правоохоронці затримали групу «на гарячому» під час спроби отримати черговий транш грошей від довірливої особи. Слідство триває, і вже встановлено, що шахраї діяли за чітко спланованою схемою, ретельно підбираючи своїх жертв і створюючи атмосферу довіри за допомогою вигаданих родинних зв’язків з високопосадовцем.

«Щойно дізнався від поліції, що вони зловили “на гарячому” групу шахраїв. Очолював її такий собі Єрмак Д.С., який називався моїм двоюрідним братом. Звісно, це шахрайська вигадка», — заявив керівник ОП.

За інформацією правоохоронців, зловмисники розробили схему «продажу посад» у державних органах, прикриваючись зв’язками з високопосадовцями. Вони переконували людей, що можуть «допомогти» у вирішенні питань працевлаштування чи призначення на керівні посади в обмін на гроші.

Єрмак подякував поліції за швидке реагування та наголосив, що жодних посередників у кадрових питаннях не існує: «Впевнений, що злочинці отримають справедливе покарання».

Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці перевіряють, чи могли аферисти ошукати інших людей за подібною схемою.

У Рівному колишнього керівника об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) підозрюють у скоєнні серйозного злочину, пов’язаного з незаконним продажем нежитлового приміщення. За версією слідства, 40-річний чоловік продав підвальне приміщення площею майже 300 квадратних метрів, що спричинило збитки для об’єднання співвласників на суму понад 1 мільйон гривень. Інцидент стався на вулиці Степана Бандери в Рівному.

Підозрюваний, за даними прокуратури, використав підроблені документи для оформлення угоди, що перевищувала його повноваження як голови ОСББ. У результаті, об’єднання співвласників було позбавлене цінної частини майна, що мало не тільки фінансові, але й юридичні наслідки. Прокуратура Рівненської області розпочала досудове розслідування, оскільки дії підозрюваного можуть свідчити про зловживання службовим становищем та підробку документів.

Колишньому голові ОСББ повідомлено про підозру у зловживанні службовими повноваженнями юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки, а також у службовому підробленні документів. Наразі вирішується питання обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Слідство триває, правоохоронці перевіряють усі обставини справи та джерела незаконної угоди.