У Сумах передали до суду справу посадовців Держпродспоживслужби, яких підозрюють у системному хабарництві

Реставрація Бережанської ратуші, одного з історичних символів Тернопільщини, знову стала предметом критики через непрозорість витрат та питання щодо обґрунтованості кошторисів. Після того, як Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант», виникли сумніви щодо необхідності таких витрат і порядку їхнього проведення. Закупівлю здійснили без конкуренції: участь у торгах узяв лише один підрядник, що автоматично ставить під питання справедливість ціни та відповідність ринковим умовам.

До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень за виконані роботи. Проте після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано. Причини розірвання стосувалися виявлених порушень, які поставили під сумнів якість виконання робіт та дотримання процедур. У результаті з’явилося питання: чи були ці роботи дійсно необхідні, чи частина коштів могла бути використана неефективно, а інколи й з порушенням законодавства.

Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

Комунальне підприємство «Київводоканал» у стислі строки уклало контракт на постачання дев’яти дизель-генераторних установок загальною вартістю 243,4 мільйона гривень. Таке рішення пов’язують із потребою гарантувати безперебійну роботу систем водопостачання та водовідведення в умовах високих ризиків аварійних відключень електроенергії у столиці. Після масованих ударів по енергетичній інфраструктурі питання автономного живлення об’єктів критичної інфраструктури набуло особливої актуальності.

Через нагальний характер закупівлі договір було укладено без проведення відкритих торгів. Це дозволило підприємству значно скоротити строки постачання обладнання, однак водночас позбавило процес традиційної конкурентної процедури. Постачальником обрали ТОВ «Далгакиран компресор Україна» — українське представництво великого турецького промислового холдингу, що спеціалізується на енергетичному та компресорному обладнанні.

Наприкінці грудня 2025 року «Київводоканал» уклав договір на суму 243,41 млн гривень. Поставку обладнання мають завершити до кінця лютого 2026 року. У межах угоди передбачено закупівлю дев’яти дизель-генераторів:

шість установок типу C2250D5E-UA вартістю близько 27,9 млн гривень кожна з максимальною потужністю 1800 кВт та номінальною 1600 кВт;три установки типу C2000D5EB-UA по 25,3 млн гривень з максимальною потужністю 1600 кВт та номінальною 1500 кВт.

У «Київводоканалі» пояснюють відмову від конкурсу критичною необхідністю швидко забезпечити електроживлення ключових об’єктів. Підприємство посилається на події 9–10 жовтня 2025 року, коли внаслідок масованої атаки РФ були пошкоджені електромережі, що призвело до зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах водоканалу. Тоді значна частина Києва тимчасово залишилася без води та водовідведення. Закупівлю генераторів подають як превентивний крок для недопущення подібних ситуацій у майбутньому.

Рішенням Київради від 23 жовтня 2025 року на впровадження резервних джерел живлення в інфраструктурі «Київводоканалу» було виділено 548 млн гривень. Поточна закупівля охоплює менше половини цієї суми. Решту коштів підприємство, ймовірно, використає для подальшого придбання генераторів або супутнього обладнання.

За наявною інформацією, ці кошти були перерозподілені з так званих депутатських фондів, які зазвичай спрямовують на ремонти комунальних об’єктів і матеріальну допомогу мешканцям столиці.

ТОВ «Далгакиран компресор Україна» працює на ринку з 2005 року та спеціалізується на постачанні промислового обладнання, зокрема систем автономного та резервного електроживлення. Компанія є українським представництвом турецького промислового холдингу DALGAKIRAN.

За даними аналітичних систем, за роки роботи компанія отримала понад тисячу бюджетних замовлень на загальну суму понад 2 млрд гривень. «Київводоканал» є одним із найбільших її замовників. Між сторонами укладено вісім договорів загальною вартістю майже 250 млн гривень, включно з нинішньою закупівлею. Ще до повномасштабної війни підприємство замовляло у цього постачальника генератори, стабілізатори, а згодом — ремонти й технічне обслуговування обладнання.

«Київводоканал» з листопада 2023 року очолює Олег Лисюк. Частка акцій підприємства перебуває у власності громади Києва через Департамент комунальної власності КМДА, ще значний пакет належить структурі «Київенергохолдинг».

21 січня 2026 року припадає на середу і стає 1428-м днем повномасштабної війни в Україні. У цей день православна церква згадує двох святих — преподобного Максима Сповідника та преподобного Максима Грека. Одночасно у світі відзначають Міжнародний день обіймів і Міжнародний день дитячого свята, а народні традиції цього періоду підкреслюють важливість добрих справ, взаємної підтримки та уважного ставлення до природи.

Церковне вшанування 21 січня пов’язане насамперед із пам’яттю преподобного Максима Сповідника, видатного богослова VII століття. Він став одним із найактивніших захисників православного вчення у складний для церкви час, коли поширювалася єресь монофелітів. Максим Сповідник наполягав на тому, що у Христі існують дві волі — божественна і людська, і саме ця позиція стала ключовою для збереження догматичної чистоти християнського вчення. Його діяльність включала не лише богословські трактати, а й мужнє стояння перед тиском імперської влади, за що він зазнав переслідувань і страждань. У народній традиції цей день часто асоціюють з терпінням, витримкою та вірою у справедливість, адже приклад святого нагадує про силу правди навіть у складні часи.

Також цього дня вшановують преподобного Максима Грека — вченого, перекладача і богослова XVI століття. Він займався перекладом богослужбових книг на слов’янську мову, наполягаючи на точності текстів. Через конфлікти з церковною та світською владою його заслали, однак навіть у вигнанні він продовжував духовне служіння. Помер Максим Грек у 1556 році в Троїце-Сергієвій лаврі.

У народному календарі 21 січня відоме як день Максима-втішника. Його вважали покровителем сиріт, вдів і людей у скруті, а також вірили, що щира добра справа цього дня обов’язково повернеться сторицею.

Серед міжнародних свят найбільш відомим є Міжнародний день обіймів, започаткований у США у 1986 році. Його ідея полягає у поширенні тепла, підтримки та зменшенні емоційної напруги між людьми. Також цього дня відзначають Міжнародний день дитячого свята, який заохочує активні ігри, спілкування та фізичну активність дітей. Окрім того, існує неофіційний Міжнародний день тренувальних штанів, що символізує комфорт і неформальність.

Народні прикмети 21 січня допомагали передбачити погоду та врожай. Ясне зоряне небо вважали ознакою сильних морозів, а місяць крізь хмари — передвісником доброго врожаю. Якщо птахи літають низько, чекали негоди, а запітнілі вікна віщували відлигу. Особливу увагу звертали й на поведінку тварин.

Цього дня не радили сваритися, бажати зла іншим, брати або давати гроші в борг, зберігати поламані речі чи виконувати важку фізичну роботу. Також вважалося небажаним виходити з дому до світанку.

День ангела 21 січня святкують Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Омелян та Ярослава.

В історії цей день запам’ятався низкою подій, серед яких поразка військ Лжедмитрія у 1605 році, створення першої інженерної школи за наказом Петра I у 1701 році, страта французького короля Людовика XVI у 1793 році та перше офіційне відзначення Міжнародного дня обіймів у 1985 році.

Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Олександр Чуприна не відповідає встановленим критеріям доброчесності та професійної етики для зайняття посади судді апеляційного суду. Така позиція була сформульована в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, яка передує можливому кар’єрному просуванню суддів.

Ключовою підставою для негативного висновку стали обґрунтовані сумніви щодо законності походження значних активів, задекларованих колишньою дружиною судді. У матеріалах ГРД зазначається, що майно фігурує як у деклараціях, поданих до укладення шлюбу, так і в період сімейного життя та після фактичного припинення спільного проживання. Це, на думку членів ради, потребує ретельного аналізу та не дає підстав вважати ситуацію прозорою.

Згідно з декларацією за 2015 рік, на дружину судді було оформлено кілька квартир в Івано-Франківську, торговельне приміщення, крамницю, земельну ділянку, гаражі та інші господарські приміщення, а також автомобіль. Частина цього майна придбавалася вже після того, як Чуприна отримав статус судді, а також після укладення шлюбу.

Сам суддя пояснив, що більшість активів була придбана дружиною до шлюбу, а джерелом коштів нібито стали доходи її батьків від підприємницької діяльності та роботи в Російській Федерації, зокрема на Крайній Півночі. Як підтвердження цих обставин було подано спільну заяву батьків без нотаріального посвідчення.

Громадська рада доброчесності критично оцінила ці пояснення. У висновку зазначено, що відсутні документальні докази легального ввезення в Україну значних сум готівки у 2007–2008 роках після повернення батьків з Росії. Також не надано підтверджень безготівкових переказів чи інших законних фінансових операцій, які могли б пояснити походження коштів.

Окрему увагу ГРД звернула на те, що частина майна була придбана вже після отримання Чуприною статусу судді та після реєстрації шлюбу, що вимагає чіткого і документально підтвердженого пояснення джерел фінансування. Крім того, навіть майно, формально придбане до шлюбу, могло бути набуте за умов фактичних шлюбних відносин, що також залишилося без переконливих пояснень.

Додатково у висновку зазначено, що 1 серпня 2014 року, перебуваючи у щорічній відпустці, суддя ухвалив сім рішень щодо припинення підприємницької діяльності та ліквідації юридичних осіб. Хоча ці дії викликають сумніви щодо дотримання принципу старанності, вони не стали самостійною підставою для негативного висновку.

ГРД також навела низку інших обставин, які, на її думку, потребують додаткових пояснень. Серед них — підозри в академічному плагіаті дисертації колишньої дружини судді, підприємницька діяльність матері судді з доходами від компаній, що фігурували у кримінальних провадженнях, а також низка судових рішень 2014 року, пов’язаних зі скасуванням рішень місцевих рад щодо Майдану та загонів самооборони. Водночас ці фактори не стали визначальними для ухвалення висновку.

Висновок Громадської ради доброчесності не є остаточним. Остаточну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики має надати Вища кваліфікаційна комісія суддів України під час співбесіди та кваліфікаційного оцінювання.

Події навколо Гренландії несподівано перекроїли інформаційний та політичний порядок денний Всесвітнього економічного форуму в Давосі, змістивши фокус дискусій із війни в Україні на ширші питання глобальної безпеки. Форум, від якого очікували принципової розмови про російську агресію, подальшу військову й фінансову підтримку Києва, дедалі більше перетворюється на арену для обговорення нових викликів у трансатлантичних відносинах.

За даними західних медіа, центральною темою неформальних переговорів стала роль Сполучених Штатів у зміні балансу сил у Північній Атлантиці та можливі наслідки для європейської безпеки. Саме ці дискусії відтіснили українське питання на другий план, що помітно відобразилося як у програмі заходів, так і в тональності заяв учасників форуму.

Очікувалося, що геополітичним центром форуму стане особиста зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Проте на момент проведення форуму ця зустріч так і не була призначена. За даними джерел, ініціатива щодо особистого контакту виходить саме від української сторони, тоді як стриманість демонструє Білий дім.

За словами експерта з зовнішньої політики Республіканської партії, Зеленський зацікавлений у прямому діалозі з Трампом і вважає, що потенційні вигоди переважають політичні ризики. В українській логіці, якщо такого контакту не відбувається, вплив на американського президента здійснюють інші гравці, не завжди прихильні до інтересів Києва.

Раніше обговорювалася можливість підписання в Давосі масштабної угоди між Україною та США щодо післявоєнного відновлення та економічного розвитку, обсяг якої оцінювався у сотні мільярдів доларів. Проте зміна акцентів на форумі фактично заморозила ці плани.

Паралельно з цим у Давосі очікується активна дипломатична робота навколо теми Гренландії. За даними медіа, європейські лідери та делегації, які планують зустрічі з Дональдом Трампом і його оточенням, мають намір змістити фокус переговорів саме на цей регіон, розглядаючи його як новий осередок геополітичної напруги.

Таким чином, форум у Давосі продемонстрував тривожну тенденцію: увага Заходу поступово зміщується з війни в Україні до внутрішніх суперечностей між союзниками та нових глобальних ризиків, що створює додаткові виклики для української дипломатії.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику керівника одного з департаментів Генеральної прокуратури України. За даними слідства, його службові дії та прийняті рішення спричинили значні фінансові втрати для державного бюджету, які обчислюються мільйонами гривень.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, перебуваючи на відповідальній посаді, нібито діяв в інтересах одного з керівників Державної фіскальної служби. Слідство вважає, що він сприяв зловживанню службовим становищем під час розгляду податкового спору між контролюючим органом та суб’єктом господарювання. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржувало податкове повідомлення-рішення, а втручання посадовців могло вплинути на подальший хід справи та її фінансові наслідки.

Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.

В Україні набирає обертів обговорення можливих змін до правил надання відстрочки від мобілізації для студентів віком від 25 років. Наразі здобувачі освіти, незалежно від віку, мають право на звільнення від призову за умови навчання на денній формі. Водночас у Верховній Раді вже з’являються ініціативи, які пропонують переглянути цей підхід з огляду на потреби оборони держави.

Прихильники змін наголошують, що чинна система дозволяє окремим чоловікам роками залишатися поза мобілізаційним ресурсом, вступаючи до закладів освіти після 25 років або продовжуючи навчання без реальної потреби у здобутті нової спеціальності. На їхню думку, це створює нерівність між громадянами та зменшує можливості для доукомплектування Збройних сил у період війни.

Водночас відстрочка надається лише для першої освіти. Особи, які навчаються на другій або наступних спеціальностях, а також студенти заочної форми, такого права не мають і можуть бути мобілізовані на загальних підставах.

Попри поширені чутки, на сьогодні в законодавстві немає вікових обмежень щодо студентської відстрочки. Однак Кабінет Міністрів подав до парламенту законопроєкт №14283, зареєстрований 8 грудня 2025 року, який передбачає зміни до правил надання відстрочок під час мобілізації. Документ уже прийнятий за основу, і його має доопрацювати профільний комітет Верховної Ради.

Адвокат зазначає, що в тексті цього законопроєкту наразі немає прямої норми про скасування відстрочки для осіб старше 25 років, однак під час підготовки до другого читання така правка може з’явитися. Подібні ініціативи вже неодноразово вносилися раніше, але отримували негативні висновки юридичних управлінь парламенту через ризик вікової дискримінації.

За словами Трясова, якщо законодавець усе ж вирішить змінити правила, найбільш імовірним варіантом є обмеження права на відстрочку для тих, хто вступатиме до вишів після ухвалення закону, а не для тих, хто вже навчається. Це дозволило б формально не позбавляти людей права на освіту, але водночас унеможливити використання навчання як способу уникнення мобілізації.

Поки ж закон не змінено, у 2026 році мобілізації підлягають студенти, які здобувають другу чи наступну освіту або навчаються заочно. Крім того, відстрочка не надається автоматично. Навіть ті, хто навчається на денній формі, повинні самостійно подати заяву через ЦНАП або застосунок «Резерв+». Якщо цього не зробити, відстрочка не буде оформлена, і чоловіка можуть мобілізувати на загальних підставах.