У Сумах зафіксовано випадок хантавірусної інфекції: протиепідемічні заходи тривають

Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні пройти фізичну ідентифікацію у 2025 році, щоб безперешкодно отримувати призначені пенсійні виплати у 2026-му. Кінцевий термін підтвердження особи — 31 грудня 2025 року. У Пенсійному фонді України наголошують, що ця процедура є обов’язковою вимогою законодавства і спрямована на захист прав отримувачів та запобігання зловживанням.

У разі, якщо фізична ідентифікація не відбулася у встановлені строки або в передбачених законом випадках, виплату пенсії можуть призупинити. Така підстава чітко визначена нормативними актами: відсутність підтвердження особи розцінюється як невиконання умов для подальшого нарахування коштів. Це стосується як тих, хто перебуває за кордоном тривалий час, так і осіб, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.

У повсякденній метушні люди часто відкладають візит до лікаря, переконуючи себе, що відсутність болю чи підвищеної температури свідчить про добрий стан здоров’я. Такий підхід може бути хибним, особливо коли йдеться про онкологічні захворювання. Медики підкреслюють: рак не завжди подає очевидні сигнали, а імунного захисту, який повністю унеможливлює його розвиток, не існує.

Особливість онкології полягає в тому, що вона здатна тривалий час розвиватися приховано. На ранніх стадіях хвороба часто не супроводжується болем, слабкістю чи іншими симптомами, які зазвичай змушують звернутися по медичну допомогу. Ракові клітини можуть не провокувати помітної імунної реакції, тому організм не завжди «попереджає» людину про небезпеку.

Лікарі пояснюють, що «імунітету до раку» не існує, оскільки ракові клітини — це змінені власні клітини організму. Імунна система не завжди розпізнає їх як загрозу, особливо на ранніх етапах. У таких випадках не підвищується температура тіла, не з’являється гострий біль і не виникають типові ознаки запалення. Людина може почуватися добре, вести активний спосіб життя і водночас мати онкологічний процес, який поступово прогресує.

Однією з головних причин пізнього виявлення раку є саме відсутність симптомів. На початкових стадіях хвороба часто протікає «тихо», не змінюючи самопочуття. Це створює хибне відчуття безпеки. Коли ж з’являються помітні симптоми, захворювання нерідко вже переходить у складнішу стадію, що ускладнює лікування і знижує шанси на повне одужання.

Сучасна медицина розглядає профілактичні огляди як ключовий інструмент раннього виявлення онкологічних захворювань. Регулярні візити до лікаря без наявних скарг дають змогу виявити проблему на початковому етапі, коли лікування є менш агресивним, а прогноз — значно кращим. Більшість онкологічних захворювань, виявлених на першій або другій стадії, добре лікуються або тривалий час контролюються.

Фахівці радять не чекати тривожних сигналів організму. Профілактичні обстеження особливо важливі після 30–40 років, за наявності онкологічних захворювань у сімейному анамнезі, при хронічних хворобах, тривалому стресі або гормональних порушеннях. Навіть базові аналізи й огляди можуть відіграти вирішальну роль.

Рак — це не завжди про біль, слабкість чи очевидні симптоми. Часто це про тишу, яка вводить в оману. Саме тому лікарі наголошують: відсутність симптомів не є гарантією здоров’я. Регулярні профілактичні огляди — це не прояв страху, а відповідальне ставлення до себе. У сучасному світі турбота про здоров’я починається задовго до того, як щось починає боліти.

Начальник управління внутрішнього контролю Державної митної служби України Олександр Сапсай опинився в центрі суспільної уваги після подій, що розгорнулися у травні 2025 року. 11 травня він став учасником дорожньо-транспортної пригоди поблизу Львова, керуючи власним автомобілем Skoda Octavia. Інцидент не залишився поза увагою громадськості, однак подальший розвиток подій викликав значно більше запитань, ніж сама аварія.

Вже через кілька днів після ДТП, 19 травня, мати посадовця оформила на нього грошовий подарунок у розмірі 1,43 мільйона гривень. А ще за два дні, 21 травня, Олександр Сапсай придбав новий автомобіль Volkswagen Passat, вартість якого становила майже 2 мільйони гривень. Така оперативність у фінансових рішеннях стала предметом обговорення в соціальних мережах і серед антикорупційних активістів.

Як повідомляють джерела, працівники Управління стратегічних розслідувань та НАЗК нібито розпочали перевірку джерел походження грошей у матері митника. Більш того, нібито навіть підготували проєкт протоколу про корупційне правопорушення, але він зник у невідомий спосіб.

Наприкінці року Сапсай продав своє розбите авто за 680 тисяч гривень, що знову привернуло увагу громадськості до фінансових операцій посадовця.

Ситуація викликає запитання щодо прозорості походження коштів та дотримання антикорупційного законодавства в діях високопоставленого митника.

За підсумками 2025 року підприємства акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» демонструють значне зростання виробництва озброєння та військової техніки. Загальний обсяг випуску продукції збільшився в півтора раза порівняно з попереднім роком, що стало важливою відповіддю на потреби фронту та реалії сучасної війни. Міністр оборони України Денис Шмигаль підкреслив, що розвиток вітчизняного оборонного виробництва дедалі більше стає ключовим елементом національної безпеки.

Зростання обсягів випуску стосується як стрілецької зброї, так і складних систем військової техніки, включно з броньованими машинами та засобами радіоелектронної боротьби. Такі результати стали можливими завдяки модернізації виробничих потужностей, впровадженню інноваційних технологій і посиленню координації між державними та приватними підприємствами оборонного сектору.

У 2025 році загальна вартість виробленого озброєння та військової техніки сягнула 180 мільярдів гривень. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 122 мільярди гривень. Одночасно більш ніж на 50 відсотків зросла кількість державних контрактів, що дозволило підвищити завантаженість підприємств і розширити виробничі потужності.

У Міністерстві оборони зазначають, що нарощування виробництва відбувається в межах системної трансформації оборонної галузі. Йдеться не лише про збільшення кількості продукції, а й про модернізацію технологічних процесів, розвиток нових напрямів і залучення інвестицій у людський капітал.

За словами Шмигаля, мета держави — сформувати оборонно-промисловий комплекс, здатний стабільно забезпечувати Збройні сили України всім необхідним та водночас інтегруватися у глобальну систему безпеки вільного світу.

У центральній частині Львова сталася дорожньо-транспортна пригода, учасницею якої була дружина колишнього директора Львівського державного заводу «ЛОРТА» Володимира Чауса — Валентина Денисова. Інцидент набув розголосу після повідомлень патрульної поліції та інформації, оприлюдненої в місцевих телеграм-каналах.

Аварія трапилася в суботу, 3 січня, на вулиці Кобилянської — одній із жвавих і туристично привабливих локацій міста. За словами очевидців, автомобіль Mercedes-Benz E250 2015 року випуску, за кермом якого перебувала жінка, з’їхав з проїжджої частини та врізався в огорожу. Унаслідок удару було пошкоджено паркан: знесено одну з його секцій, що спричинило матеріальні збитки.

Автомобіль належав Володимиру Чаусу і був зазначений у його декларації за 2021 рік із вартістю 1,6 млн грн. За даними відкритих джерел, у вересні 2023 року авто було переоформлено на дружину за договором дарування. Судові документи свідчать, що Чаус переписав частину майна на Валентину Денисову, щоб уникнути арешту автомобіля в межах кримінального провадження за підозрою у розкраданні запчастин до комплексів ППО. Збитки державі оцінюються приблизно у 2,4 млн грн.

Варто зазначити, що Валентину Денисову вже судили у 2017 році за ДТП на тому ж Mercedes-Benz E250, тоді Франківський районний суд оштрафував її на 340 грн.

Володимир Чаус очолював Львівський державний завод «ЛОРТА» з 2018 до грудня 2022 року. Слідство у його справі про розкрадання запчастин до ППО досі триває.

Попри те, що знежирені продукти та дієти на їх основі стали популярними у сучасному харчуванні, останні дослідження виявляють, що відмова від корисних жирів може мати несподівано негативні наслідки. Численні експерти в галузі харчування вказують, що знежирені аналоги не лише не сприяють схудненню, а й можуть стати однією з причин появи целюліту — проблеми, яка турбує багатьох людей, незалежно від віку та статі.

Целюліт виникає внаслідок структурних змін у підшкірно-жировому шарі, а також порушення мікроциркуляції та лімфатичного відтоку. Коли організм позбавляється здорових жирів, він може почати компенсувати цей дефіцит іншими шкідливими речовинами, що сприяють утворенню жирових відкладень і порушенню нормального обміну речовин. Це, в свою чергу, впливає на структуру шкіри, створюючи видимі нерівності — характерний для целюліту «апельсиновий» ефект.

Прихований цукор і стрибки інсулінуЩоб компенсувати відсутність смаку у знежирених продуктах, виробники додають цукор, фруктозу та інші загущувачі. Це провокує різкий стрибок глюкози в крові і викид інсуліну, який блокує розщеплення жиру і стимулює його відкладення у підшкірній клітковині.

Порушення синтезу колагенуДля утримання жирових клітин у правильному положенні потрібен колаген. Жиророзчинні вітаміни А та Е необхідні для його синтезу. Якщо ви вживаєте лише знежирені продукти, ці вітаміни не засвоюються, шкіра стає тонкою і менш пружною, а целюліт більш помітним.

Гормональний дисбалансЖири важливі для синтезу естрогенів та інших гормонів. Їх дефіцит призводить до гормональних збоїв, затримки рідини та відкладення жиру у стегнах і сідницях.

Відсутність відчуття насиченняЖири стимулюють вироблення гормону ситості – лептину. Знежирена їжа не дає сигналу мозку про насичення, тому ви з’їдаєте більше і швидше тягнетеся до солодкого. Сумарна калорійність раціону на «дієтичних» продуктах може перевищувати нормальну.

Щоб боротися з целюлітом, відмовлятися від жирів не варто. Експерти радять стабілізувати рівень цукру в крові, обирати продукти середньої жирності та додавати корисні ненасичені жири для регенерації тканин і підтримки пружності шкіри.

Шевченківський районний суд Львова ухвалив обвинувальний вирок щодо заступника керівника Інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, полковника Олега Стокалюка. Посадовця визнали винним в одержанні неправомірної вигоди за використання службового впливу у сфері пожежної безпеки.

Як встановив суд, події відбувалися у 2023 році. Стокалюк домовився про отримання грошових коштів від представника приватної компанії ТОВ «Тандем Ріел». Йшлося про сприяння у вирішенні питання з реєстрацією декларації відповідності вимогам пожежної безпеки для нежитлового приміщення, розташованого у місті Городок Львівської області. За матеріалами справи, посадовець пообіцяв вплинути на службових осіб Головного управління ДСНС у Львівській області.

Суд визнав, що Стокалюк «не вимагав», але прийняв хабар. Полковник частково визнав провину, стверджуючи, що гроші були передані добровільно та без тиску. Проте суд ухвалив, що дії підпадають під частину 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди за вплив.

Покарання виявилося формальним — штраф у 93,5 тисячі гривень, що лише трохи перевищує суму хабара. Жодного позбавлення волі, заборони обіймати посади чи конфіскації майна не застосовано. Вирок підлягає оскарженню.

Ситуація демонструє, як в українській судовій системі часто виглядає покарання для офіцерів та керівників у сфері цивільного захисту: можливість сплатити штраф і формально закрити справу, залишаючи питання про реальний вплив на процеси прийняття рішень.

За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких правоохоронні органи підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, було внесено заставу на загальну суму близько 36,7 мільйона гривень. Грошові кошти сплатили адвокат та кілька фізичних осіб, що стало відомо з матеріалів, на які посилаються журналісти-розслідувачі.

За інформацією проєкту «Схеми» («Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних структурах, 8 січня частину застави у розмірі 16,6 мільйона гривень за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один із її захисників — адвокат Ігор Фомін. Саме такий розмір застави раніше визначив Вищий антикорупційний суд у межах обраного запобіжного заходу. Суд, ухвалюючи рішення, враховував тяжкість інкримінованих діянь, можливі ризики впливу на хід слідства, а також фінансовий стан підозрюваної.

У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.