У Вінницькій області затримано працівника громадської організації за вимагання хабаря

Народний артист України Іво Бобул знову опинився в центрі уваги через свої публічні висловлювання. У нещодавньому інтерв'ю, яке він дав російською мовою, співак несподівано заговорив про колишнього президента Віктора Януковича, зробивши ряд суперечливих заяв. Такі висловлювання стали причиною гострої дискусії серед громадськості та викликали шквал критики з боку українських користувачів соціальних мереж.

В інтерв'ю Бобул зазначив, що на його думку, Янукович був добрим президентом і багато чого зробив для розвитку країни, зокрема у сфері економіки. Ці слова шокували не лише прихильників артиста, а й багатьох українців, для яких ім’я Януковича асоціюється з періодом політичної кризи, революцією та анексією Криму Росією. Висловлювання Бобула також спровокували питання про його політичні погляди, які вважаються суперечливими у контексті війни та військової агресії з боку Росії.

Крім цього, співак пригадав період, коли їздив із концертами на заходи на підтримку тодішнього президента. За словами Бобула, він особисто бачив «народну любов» до Януковича і переконаний, що той мав значну підтримку серед українців.

Водночас відповідальність за падіння колишнього президента Іво Бобул поклав не на самого Януковича, а на його оточення, яке, на думку артиста, мало негативний і згубний вплив.

Ці заяви пролунали на тлі попередніх резонансних висловлювань Бобула, зокрема щодо інших артистів, які після початку повномасштабної війни залишили Україну та працюють у Росії. Інтерв’ю викликало жваве обговорення в соцмережах і неоднозначну реакцію аудиторії.

На Куп’янському напрямку російські підрозділи продовжують спроби проникнення в український тил, використовуючи тактику штурмів малими мобільними групами. Такий підхід дозволяє противнику уникати масштабних зіткнень, однак не приносить стратегічного результату. Завдяки активному та системному застосуванню безпілотних технологій Сили оборони України зберігають контроль над обстановкою й не допускають проривів.

Про ситуацію на ділянці фронту повідомив командир підрозділу TERRA у складі Третього армійського корпусу Микола Волохов із позивним «Абдула». За його словами, ворог свідомо уникає прямого бою з українською піхотою, обираючи обхідні маршрути, лісосмуги та складну місцевість. Основна мета таких дій — непомітно просунутися вперед, створити загрозу флангам і змусити українські підрозділи розпорошувати сили.

Мета таких дій — проникнення в тилові райони, де розташовані підрозділи операторів дронів, логістичні маршрути та шляхи пересування техніки. Саме там ворог намагається створити хаос, порушити постачання та ускладнити маневрування українських сил.

Волохов також повідомив про спробу форсування річки Оскіл, яка завершилася невдачею для російських підрозділів. За його словами, в результаті українські військові змогли поповнити обмінний фонд.

Оцінюючи загальну обстановку, командир зазначив, що ворог залишається активним на всіх ділянках фронту, навіть там, де не має реальних шансів на просування. У зоні відповідальності Третього армійського корпусу противнику складно досягати результатів, однак він продовжує тиск, намагаючись скувати дії українських сил.

Ключовою відповіддю на тактику інфільтрації стали безпілотні системи. Завдяки дронам українські військові контролюють всю зону бойового зіткнення та оперативно виявляють переміщення противника.

За словами Волохова, у цій війні асиметрія працює на користь України: російська піхота зазнає невідновних втрат, тоді як безпілотники можна замінювати. Саме це дозволяє Силам оборони утримувати лінію фронту стабільною попри постійний тиск.

Перший день 2026 року в елітному котеджному містечку під Києвом «Перлина Італії» минув без традиційної святкової атмосфери. Замість урочистостей тут відбулося переоформлення нерухомості: житловий будинок у селі Іванковичі, який раніше асоціювали з президентом Володимиром Зеленським, а з 2020 року він перебував у власності родини народного депутата Юрія Кісєля, був офіційно переписаний на його доньку.

Ця майнова угода привернула увагу через свій часовий контекст. Переоформлення сталося всього за кілька днів після того, як детективи НАБУ та прокурори САП оголосили Юрію Кісєлю підозру, а Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді грошової застави. Саме така послідовність подій викликала підвищений інтерес як у правоохоронних органів, так і в громадськості.

Будинок в Іванковичах — об’єкт преміумкласу з великою ділянкою — п’ять років тому придбала дружина депутата Валентина Кісєль. До цього там мешкав Зеленський. Тепер нерухомість переписали на доньку Ольгу, яка після розлучення має інше прізвище — Горулько.

Юристи звертають увагу: якщо майно відчужується після оголошення підозри, але до можливого арешту, такі дії можуть розцінюватися як спроба вивести активи з-під потенційної конфіскації.

За останній рік Ольга Горулько стала власницею значних активів. Серед них — квартира площею понад 100 квадратних метрів у столичному ЖК «Тетріс Холл» і паркомісце. Ринкова вартість такого майна може сягати понад пів мільйона доларів. У декларації вона також зазначає великі грошові заощадження.

Водночас її бізнес-активність виглядає скромнішою: компанія з виробництва бетонних виробів демонструє невисоку рентабельність, а відкритих даних про прибутковий ювелірний бізнес практично немає. При цьому сама Горулько тривалий час працює помічницею свого батька.

Кісєль — не єдиний фігурант справи, в родині якого активи оформлюють на родичів.

Народний депутат Євген Пивоваров, член комітету з питань енергетики та ЖКГ, офіційно декларує мінімум майна. Проте його родичі володіють квартирами в елітних житлових комплексах, автомобілями та іншими активами.

Його дружина орендує автомобіль у компанії, половина якої належить самому Пивоварову. Мати депутата за останні роки придбала кілька квартир у преміальних ЖК Харкова. Сукупна ринкова вартість цього майна може перевищувати сотні тисяч доларів, хоча офіційних бізнес-доходів у неї не зафіксовано.

Ще один підозрюваний — мажоритарник із Закарпаття Михайло Лаба. У своїй декларації він вказує небагато власності, однак значні активи з’явилися у його дітей та дружини. Донька придбала авто та земельні ділянки, син заснував компанії з видобутку корисних копалин і отримав у користування десятки гектарів землі. Дружина стала власницею дорогого електромобіля.

За версією слідства, усі п’ятеро народних депутатів систематично отримували неправомірну вигоду за «потрібні» голосування у Верховній Раді. Суми, за даними НАБУ та САП, коливалися від кількох до десятків тисяч доларів. Йдеться не про одноразові епізоди, а про можливу багаторічну схему.

Розміри застав також вражають: від 8 до майже 30 мільйонів гривень. Частину коштів вносили треті особи або пов’язані компанії.

Слідство ще має встановити, хто саме виступав замовниками рішень парламенту та чи були операції з нерухомістю й бізнес-активами спробою мінімізувати ризики майбутніх арештів і конфіскацій.

Поки що ж історії з маєтками, квартирами, землею та автопарками родичів підозрюваних лише додають запитань до реального походження цих статків.

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Правоохоронні органи висунули підозру колишньому співробітнику Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації у зв’язку з можливими порушеннями під час проведення публічних закупівель, що спричинили значні збитки для міського бюджету. Слідство встановило, що у листопаді 2023 року підозрюваний здійснював організацію та контроль процедур закупівель у департаменті. Його обов’язком було перевіряти обґрунтованість цін, відповідність товарів технічним вимогам та забезпечувати прозорість процесу, проте, як зазначають правоохоронці, ці функції могли виконуватися неналежним чином.

За інформацією слідства, недотримання встановлених правил призвело до укладання контрактів за завищеними цінами та з порушенням критеріїв якості. Це, у свою чергу, спричинило фінансові втрати для міського бюджету на мільйони гривень. Вивчення документації та аудиту закупівель показало, що перевірки та контрольні процедури були формальними і не забезпечували належного нагляду за витратами бюджетних коштів.

Втім, як встановили слідчі, під час закупівлі конструкційних матеріалів посадовець не здійснив належного аналізу вартості продукції. У результаті переможцем тендеру визнали компанію, яка запропонувала будівельні матеріали — дошки, труби, цвяхи та бруси — за цінами, значно вищими за середньоринкові.

Через такі дії департамент переплатив із міського бюджету близько 1,8 мільйона гривень. Саме цю суму правоохоронці вважають завданими збитками.

Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі обставини укладення договорів та можливу причетність інших осіб до схеми. У разі доведення вини колишньому чиновнику може загрожувати кримінальна відповідальність.

Оприлюднені листування Джеффрі Епштейна, які стали доступними в межах розслідувань його діяльності та зв'язків, проливають світло на відносини українського бізнесмена Віктора Пінчука з міжнародною елітою. Зокрема, у переписці згадуються зустрічі і контакти Пінчука з ключовими фігурами світової політики та бізнесу, що мали місце в Давосі. Зазначені зустрічі часто відбувалися в рамках приватних заходів, організованих фондом Пінчука, де обговорювалися важливі питання української політики та економіки.

Листування дає змогу побачити, як впливові міжнародні кола обговорювали українські питання в контексті глобальних викликів, зокрема питання реформ, боротьби з корупцією та інтеграції України до світових економічних структур. Ці приватні обговорення часто відбувалися в закритих колах, що давало можливість лобіювати інтереси та створювати нові політичні і бізнес-стратегії.

Особливу увагу привертає період січня 2014 року. Тоді Білл Гейтс був присутній у Давосі, а листування свідчить про обговорення української теми не як частини офіційного форуму, а у форматі приватних, закритих зустрічей. У листах також згадується радник «Yuri», ймовірно Юрій Мільнер, що вказує на перетин інтересів російських і ізраїльських інвесторів із українською порядком денного.

Ще один епізод датується травнем 2019 року — за кілька місяців до смерті Епштейна. У листуванні з ним бере участь ексміністр фінансів США Лоуренс Саммерс, який обговорює форум Пінчука та зазначає, що Володимир Зеленський «потребує підтримки», а Володимир Путін «з презирством заявляє, що Зеленським керують ізраїльтяни».

Хоча жоден із цих епізодів не свідчить про порушення закону, вони демонструють тривалу практику обговорення українських питань у закритих колах, де перетинаються інтереси олігархів, західних ексчиновників, інвесторів із російськими зв’язками та оточення Епштейна. Участь Віктора Пінчука у цьому нетворкінгу підкреслює роль приватних фондів і особистих контактів у формуванні іміджу та зовнішньої політики України.

В Україні критично важливі ресурси зникають не лише через воєнні дії, а й унаслідок непрозорих домовленостей між бізнесом і посадовцями. Яскравим прикладом є Пержанське родовище берилію у Житомирській області, де держава фактично втратила контроль над стратегічними надрами. Розробку цього родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», що входить до орбіти BGV Group. Центральним елементом структури є кіпрська BGV Group Limited, через яку цінна сировина виводиться за межі країни, створюючи ефект офшорного управління.

Цей випадок демонструє системну проблему: стратегічні активи опиняються у руках приватних компаній із непрозорими схемами володіння, а державні органи не контролюють реальні потоки ресурсів. Наслідки цього явища виходять за межі економіки: втрата контрольованих запасів мінералів знижує національну безпеку, обмежує технологічний розвиток і впливає на геополітичну стійкість України.

Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.