У Запоріжжі лікарня заплатила за обладнання для укриття в 6 разів дорожче від ринку

Виконувач обов’язків директора комунального автотранспортного підприємства Київської міської державної адміністрації Дмитро Рахматуллін опинився в епіцентрі масштабного майнового розслідування. За інформацією міжнародних реєстрів нерухомості, він контролює значний пакет елітної нерухомості в Дубаї, який не відображено у його офіційних українських деклараціях. Йдеться про шістнадцять квартир у престижному житловому комплексі Ferretti Luxury Beach Residence, розташованому на узбережжі Перської затоки в районі Джебель-Алі. Загальна площа цих об’єктів перевищує 2,2 тисячі квадратних метрів — масштаби, що важко пояснити доходами, зазначеними у публічних документах.

Розслідувачі звертають увагу на дивовижну диспропорцію між задекларованими статками посадовця та цінністю закордонної нерухомості. Квартири в комплексі Ferretti Luxury Beach Residence відомі високим рівнем комфорту та вартістю, яка перевищує мільйони доларів за кожну одиницю. Водночас в українських деклараціях Рахматулліна інформації про закордонні активи немає, що викликає підозри щодо можливих порушень антикорупційного законодавства.

Станом на кінець минулого року загальна вартість цієї нерухомості оцінюється приблизно у пів мільярда гривень. Для чиновника, чия кар’єра пов’язана виключно з комунальним сектором столиці, така сума виглядає щонайменше непропорційною задекларованим доходам.

Рахматуллін працює у структурах Києва з 2015 року. Протягом кількох років він очолював міську інспекцію з паркування, а нині виконує обов’язки керівника комунального автотранспортного підприємства КМДА — структури, через яку проходять значні бюджетні кошти, пов’язані з утриманням і обслуговуванням автопарку столичної влади.

Окремі запитання викликає період інвестування. Сам Рахматуллін стверджує, що з 2006 по 2015 рік перебував за кордоном, де працював у приватному секторі в арабо-африканському регіоні. За його словами, він обіймав керівні посади в приватних компаніях. Водночас жодних назв цих компаній, жодних контрактів чи підтверджених доходів, співмірних із вкладеннями на сотні мільйонів гривень, публічно не надано.

Ключова проблема — повна відсутність дубайської нерухомості в електронних деклараціях чиновника. У деклараціях за останні три роки немає жодних згадок ані про іноземну нерухомість, ані про об’єкти незавершеного будівництва, ані про інвестиції чи корпоративні права за кордоном. Активи, які за своїм масштабом мали б бути центральним елементом декларації, просто відсутні.

У публічних поясненнях Рахматуллін заперечує володіння шістнадцятьма квартирами та заявляє, що не має активів, які підлягають декларуванню. Водночас інформація з іноземних реєстрів фіксує права власності на конкретні об’єкти з чіткими параметрами — площею, кількістю та місцем розташування.

Фактично йдеться не про формальну неточність чи помилку в заповненні декларації, а про системний розрив між офіційною фінансовою звітністю українського посадовця та даними закордонних реєстрів. Чиновник, який керує комунальною інфраструктурою Києва, фігурує за кордоном як власник або інвестор активів на сотні мільйонів гривень, не відображаючи цього в Україні.

Ця історія виходить далеко за межі репутаційного скандалу. Вона напряму ставить питання про джерела коштів, доброчесність декларування та реальний контроль за посадовцями, які мають доступ до бюджетів і ресурсів столиці.

Правоохоронці оголосили про підозру Володимиру Репіку, керівнику одного з департаментів Київської міської державної адміністрації, у завданні значних фінансових збитків столиці. Йому інкримінують причетність до випуску облігацій місцевої позики, які виявилися економічно необґрунтованими, що призвело до втрати понад 581 мільйона гривень із міського бюджету.

За інформацією Національної поліції, дії посадовця кваліфікуються як порушення фінансової дисципліни та зловживання службовим становищем, що завдало шкоди економічній стабільності Києва. Слідчі відзначають, що розслідування триває, а підозрюваний наразі співпрацює зі слідством.

За даними слідства, 53-річний посадовець протягом кількох років ініціював внутрішні запозичення шляхом випуску облігацій, попри те, що бюджет міста мав достатній обсяг власних коштів. У результаті Київ залучав кредитні ресурси та сплачував значні суми відсотків, що призвело до безпідставних витрат бюджету.

Слідство встановило, що у період з 2020 по 2023 роки департамент здійснив випуск облігацій місцевої позики на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень. Залучені кошти планувалося спрямувати на фінансування бюджету розвитку столиці.

Водночас, за інформацією правоохоронців, у цей період бюджет Києва був профіцитним — доходи перевищували видатки, дефіциту не існувало, а реальної необхідності у додаткових фінансових ресурсах не було. Відсутність запозичень, як зазначають у поліції, не вплинула б на реалізацію міських програм, що фінансуються з бюджету розвитку.

Незважаючи на це, місто продовжувало сплачувати відсотки за облігаціями, що призвело до економічно необґрунтованих витрат. Згідно з висновками експертів, дії посадовця завдали територіальній громаді Києва збитків на суму понад 581 мільйон гривень.

Володимиру Репіку повідомлено про підозру за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також штраф до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Київській міській державній адміністрації повідомили, що зранку 23 січня правоохоронці проводять слідчі дії. Спочатку обшуки відбувалися за місцем проживання директора департаменту, після чого — у його службових кабінетах. За результатами дій складено процесуальні документи, а всі запитувані матеріали були надані слідству.

Водночас у департаменті заявили, що вважають кримінальне провадження безпідставним і політично вмотивованим. Там наголосили на готовності співпрацювати зі слідством і відстоювати правомірність своїх дій у правовому полі.

Українцям нагадали про обов'язкові випадки заміни закордонного паспорта. Оновлення документа необхідне не лише після завершення терміну його дії, а й у кількох інших випадках, які стосуються змін персональних даних або фізичного стану паспорта. Важливо знати, що для уникнення непорозумінь з органами контролю та для безперешкодних поїздок за кордон слід вчасно оновлювати паспорт.

Перша і найбільш очевидна причина для заміни паспорта — це завершення терміну його дії. Якщо ваш паспорт наближається до кінця терміну дії (зазвичай 10 років для дорослих та 5 років для дітей), його потрібно замінити. Зазначимо, що документ повинен бути дійсним протягом не менше ніж трьох місяців з моменту планованої дати виїзду за кордон.

Підставою для переоформлення документа є й виявлення помилок у персональних даних або інших відомостях, зазначених у паспорті. Крім того, новий документ знадобиться, якщо в паспорті більше не залишилося вільних сторінок для відміток про перетин кордону.

Закордонний паспорт також визнається непридатним для використання у випадках його пошкодження — зокрема, якщо сторінки порвані, інформація пошкоджена або документ має сліди, які унеможливлюють ідентифікацію особи. Окремою підставою для оформлення нового паспорта є його втрата.

Для отримання нового закордонного паспорта громадянину України необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входить внутрішній паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків. За наявності також подається попередній закордонний паспорт.

У разі зміни сімейного стану або персональних даних необхідно додатково надати відповідні підтвердні документи — свідоцтво про шлюб або документ про зміну імені. Саме ці папери є підставою для внесення оновлених даних до нового паспорта.

Російські війська значно активізували свої зусилля з розширення зони бойових дій у Харківській області, орієнтуючи основні атаки на стратегічно важливі напрямки. За інформацією з фронту, найбільша активність спостерігається в районі села Дігтярне, а також у прилеглих населених пунктах. Противник намагається отримати контроль над цими територіями для подальшого просування вглиб області та зміцнення своїх позицій на сході України.

Військові аналітики відзначають, що ці зусилля російських сил є частиною більш широкої стратегії щодо дестабілізації української оборони в Харківській області. Зосередження уваги на Дігтярному та інших навколишніх населених пунктах пояснюється важливістю цих територій як стратегічних пунктів для з'єднання з іншими зонами бойових дій на сході України.

За минулу добу російські підрозділи здійснювали спроби наступальних дій у районах населених пунктів Нестерне та Кругле. Для атак окупанти використовують малі піхотні групи, періодично намагаючись накопичувати сили для подальших штурмів позицій українських прикордонників.

Подібна активність зафіксована і в районі Вовчанських хуторів. Втім, за словами Демченка, ці дії не приносять противнику жодних тактичних результатів — українські сили стримують наступ і не дають ворогу закріпитися.

Окрім спроб наземного просування, російські війська щоденно здійснюють обстріли прикордонних районів Харківської, Сумської та Чернігівської областей. Найбільша інтенсивність ударів припадає на Харківщину та Сумщину, однак у деякі дні ворог значно посилює вогневий тиск і на прикордоння Чернігівської області.

Складною залишається ситуація і на Куп’янському напрямку. На початку січня військові повідомляли про спроби росіян прорватися до міста. Бої точилися поблизу промислових об’єктів, зокрема в районах цукрового та молочноконсервного комбінатів. Противник намагався тиснути з південного напрямку, що створювало додаткову напругу в місті.

Водночас українські підрозділи змогли стабілізувати обстановку. Командир 429 окремого полку безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко раніше повідомляв, що російські сили були заблоковані на північних околицях Куп’янська. Це дозволило зірвати плани противника щодо прориву в місто та перехопити ініціативу на цьому напрямку.

За наявною інформацією, на окремих ділянках російські підрозділи опинилися у складному становищі через проблеми з постачанням і обмежені можливості для маневру. Українські сили продовжують утримувати позиції та завдавати втрат противнику, не дозволяючи йому розширити зону бойових дій у Харківській області.

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

Перелік десяти найдорожчих контрактів, укладених за кошти бюджету Києва у 2025 році, демонструє чітко окреслений вектор міських витрат. Абсолютна більшість найбільших фінансових зобов’язань столиці зосереджена навколо дорожньої інфраструктури, що перетворює структуру закупівель на доволі одноманітну картину, де альтернативні напрями розвитку опинилися на другому плані.

Із десяти найбільших договорів сім прямо пов’язані з будівництвом нових доріг, реконструкцією транспортних розв’язок або капітальним ремонтом магістралей. Ключовим замовником у цій групі виступила комунальна корпорація «Київавтодор», яка уклала шість контрактів із топ-десятки. Саме через цю структуру проходять основні бюджетні потоки, спрямовані на оновлення дорожньої мережі міста.

Загалом упродовж 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали майже 91,5 тисячі договорів. Сукупна вартість цих закупівель сягнула 71,34 мільярда гривень. Із них два контракти перевищили межу в один мільярд гривень, ще шість укладено на суми від пів мільярда до мільярда, а три договори майже дотягнули до позначки 500 мільйонів гривень.

Найдорожчою угодою року став контракт на капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 мільярда гривень. Замовником виступила корпорація «Київавтодор». З урахуванням довжини шосе у 5,4 кілометра вартість оновлення одного кілометра перевищує 233 мільйони гривень. Проєкт передбачає не лише заміну дорожнього покриття, а й встановлення нових світлофорів, облаштування додаткових смуг для лівих поворотів і елементів безбар’єрності. Завершити роботи планують до вересня 2027 року. Підряд отримала компанія «Група компаній “Автострада”», яка також була виконавцем рекордного контракту 2024 року на будівництво метро на Виноградар.

Друге місце в рейтингу посів договір на завершення робіт з будівництва Подільського мостового переходу. Його вартість склала 1,18 мільярда гривень. Контракт уклала «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» з тією ж компанією «Автострада». Підрядник має виконати роботи на ділянці між вулицями Набережно-Хрещатицькою та Петра Вершигори до квітня 2026 року.

Третя за вартістю угода також стосується дорожньої інфраструктури і знову дісталася «Автостраді». Йдеться про капітальний ремонт шляхопроводу у складі транспортної розв’язки на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом і лінією метро біля станції «Чернігівська». Вартість договору склала 985 мільйонів гривень, завершення робіт заплановане до кінця 2027 року.

Четвертий контракт дещо вибивається з суто дорожньої тематики. Майже 950 мільйонів гривень було спрямовано на закупівлю електричної енергії для потреб «Київпастрансу». Договір діяв з березня по грудень 2025 року і забезпечував електроенергією філії та підрозділи підприємства.

П’яту позицію в рейтингу посів договір на капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського в Солом’янському районі. «Київавтодор» замовив роботи на суму близько 785 мільйонів гривень у приватного підприємства «Київшляхбуд». Угоду підписали наприкінці грудня 2025 року, а завершити роботи планують до середини 2027 року.

Шостий найдорожчий контракт також уклала корпорація «Київавтодор». Він передбачає капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки» на проспекті Миколи Бажана. Вартість робіт — понад 655 мільйонів гривень. До цього проєкту готувалися кілька років, однак його реалізація неодноразово відкладалася. Переможцем тендеру стала компанія «Укртрансміст».

Сьомий контракт стосується реконструкції дамб мулових полів №1 та №2 Бортницької станції аерації. Договір на понад 562 мільйони гривень уклало підприємство «Київбудреконструкція» з компанією «ТФМ-Схід». Примітно, що вже за кілька місяців сторони підписали додаткову угоду на ще 147 мільйонів гривень.

Восьме місце посів договір на капітальний ремонт вулиці Міської на ділянці від проспекту Палладіна до дороги Київ–Гостомель. За протяжності лише 1,75 кілометра вартість робіт перевищила 500 мільйонів гривень, що означає понад 286 мільйонів за кілометр. Підрядником стала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Дев’ятий контракт стосується житлово-комунальної сфери. «Київводоканал» уклав угоду на постачання понад 15 тисяч тонн гідроксихлориду алюмінію для очищення води. Вартість договору склала 485 мільйонів гривень, строк постачання — до березня 2026 року.

Замикає десятку ще один договір «Київавтодору» — на капітальний ремонт проспекту Свободи. Його вартість становить 459 мільйонів гривень, а виконавцем знову стало підприємство «Київшляхбуд».

За підсумками року «Київавтодор» уклав найбільшу кількість найдорожчих контрактів, однак за загальним обсягом закупівель лідером 2025 року стало підприємство «Київтеплоенерго». Воно здійснило понад дві тисячі закупівель на суму більше ніж 7,5 мільярда гривень. Для порівняння, загальний обсяг замовлень «Київавтодору» склав близько 6 мільярдів гривень.

Таким чином, бюджетна політика Києва у 2025 році була чітко сфокусована на дорожній і транспортній інфраструктурі, тоді як інші сфери міського розвитку отримували фінансування значно меншого масштабу.

Бюро економічної безпеки України розпочало комплексні перевірки діяльності власників і адміністраторів найбільших телеграм-каналів, які за останні роки перетворилися на впливові інформаційні платформи з мільйонною аудиторією. За даними з відкритих джерел та результатами аналітичних розслідувань, правоохоронці підозрюють окремі ресурси у системній несплаті податків, а також у можливій легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

У центрі уваги БЕБ опинилися такі телеграм-канали, як «Інсайдер UA», «Україна Сейчас», «Україна Online», «Реальна війна» та «Times of Ukraine». Сукупна аудиторія цих майданчиків налічує кілька мільйонів підписників, що фактично зробило їх повноцінними медіаімперіями з потужним впливом на громадську думку. За обсягами рекламних надходжень і темпами зростання вони вже давно конкурують з традиційними онлайн-ЗМІ.

Водночас фінансова діяльність цих телеграм-каналів упродовж років залишалася поза податковим обліком. Рекламні доходи, плата за розміщення матеріалів і так звані «інформаційні послуги» не декларувалися, а офіційні суб’єкти господарювання, через які б здійснювалася діяльність, відсутні.

У мережі було оприлюднено інформацію про ймовірних осіб, яких пов’язують із контролем та управлінням цими телеграм-ресурсами. Серед них фігурують Олег Арутюнянц, Богдан Тимощук, Андрій Сахаров, В’ячеслав Мішалов та Вадим Климовець. За наявними даними, саме ці особи можуть бути причетні до організації та монетизації діяльності вказаних пабліків. Офіційних процесуальних статусів щодо них наразі публічно не оголошено.

Окрім податкових порушень, діяльність окремих телеграм-каналів, за оцінками експертів, має ознаки скоординованої інформаційної групи, що спеціалізується на дискредитаційних кампаніях. Йдеться про системне поширення негативних, часто непідтверджених або вигаданих матеріалів щодо політиків, бізнесменів та громадських діячів.

За наявною інформацією, після публікації негативних матеріалів адміністраторам каналів пропонувалося «вирішити питання» за гроші. Вартість видалення компрометуючих дописів або встановлення так званого «блоку на негатив» коливалася від 900 до 2000 доларів США, а в окремих випадках — значно більше.

Фінансові розрахунки, як встановлено в ході аналізу комунікацій і транзакцій, здійснювалися переважно в криптовалюті. Це дозволяло приховувати реальні обсяги доходів і уникати фінансового моніторингу. Слідчі та аналітики ідентифікували низку криптогаманців, через які проходили значні суми коштів.

Зокрема, обіг криптогаманця, пов’язаного з телеграм-каналом «Адвокат Права», перевищив 395 тисяч доларів США. Водночас структури, які пов’язують з Андрієм Сахаровим та телеграм-каналом «Інсайдер UA», за даними розслідувачів, використовували рахунки на криптобіржі Binance, через які пройшли обороти на суму понад 3 мільйони доларів США.

Для ускладнення відстеження коштів застосовувалися одноразові криптогаманці, багаторівневі ланцюги транзакцій і подальша конвертація через обмінники. Надалі ці кошти, за попередніми даними, легалізовувалися через придбання нерухомості, елітних автомобілів та інших дороговартісних активів.

Наразі Бюро економічної безпеки продовжує аналітичну та процесуальну роботу. У правоохоронних органах наголошують, що остаточні висновки будуть зроблені після завершення перевірок, фінансових експертиз і прийняття відповідних процесуальних рішень.