Україна нарощує видобуток газу та прагне стати газовим хабом Східної Європи

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

Любомльський районний суд Волинської області ухвалив рішення у справі про порушення митних правил під час ввезення автомобілів з країн Європейського Союзу. Винним визнано директора ТзОВ «Волт-Тек» Сергія Вікторського, якому інкримінували подання недостовірних документів з метою заниження обов’язкових митних платежів. За результатами розгляду справи підприємця оштрафували на суму понад 3,37 мільйона гривень.

Згідно з матеріалами судової постанови від 4 грудня, Сергій Вікторський, мешканець Луцька, діяв одночасно як керівник компанії та декларант під час митного оформлення транспортних засобів. Упродовж весни 2024 року він оформив 59 партій автомобілів, що імпортувалися від угорської компанії Techmage Digital, зареєстрованої у місті Сольнок. Саме на етапі митного контролю, як встановив суд, були допущені системні порушення.

Наявність сертифіката EUR.1 дає право на застосування пільгового режиму відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема звільняє від сплати повного мита за ставкою 10%. Використання фальшивих документів дозволило занижити митні платежі на суму понад 3,369 млн грн, з яких 2,82 млн грн становило мито, а ще 542 тис. грн – податок на додану вартість.

Суд встановив, що сертифікати, нібито видані митним відділенням у Пйотрикуві-Трибунальському в Польщі, не були підтверджені польськими митними органами за запитом Волинської митниці. На цій підставі суд дійшов висновку, що дії Вікторського мали умисний характер і були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Його визнали винним за статтею 485 Митного кодексу України та наклали штраф у розмірі 100% від суми несплачених платежів.

Окремо зазначається, що луцьке ТзОВ «Волт-Тек» фігурує в іншому кримінальному провадженні – щодо продажу автомобілів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога. За даними слідства, упродовж 2024 року громадська організація «Легіон Свої» з Київської області та її керівник Станіслав Хоменко разом із поплічниками продавали такі автомобілі через онлайн-майданчик Olx. Правоохоронці задокументували щонайменше одну спробу продажу Volkswagen T-Roc за 15 тис. доларів. Судовий розгляд у цій справі очікується найближчим часом.

Під час обшуків в офісі ГО «Легіон Свої» поліція вилучила митні документи, страхові поліси, іноземні номерні знаки, техніку, а також порожні бланки з печатками і підписами кількох компаній, серед яких була й «Волт-Тек».

Згідно з даними YouControl, ТзОВ «Волт-Тек» зареєстроване в Луцьку наприкінці грудня 2023 року. Власником і директором компанії є Сергій Вікторський. До липня 2024 року він також був бенефіціаром ПП «Експрес Сейл». За три квартали 2025 року «Волт-Тек» задекларувало 8,9 млн грн брутто-прибутку, водночас чистий дохід становив лише 2,2 тис. грн. У 2024 році компанія вказала понад 160 млн грн загального прибутку та 1,25 млн грн чистого доходу.

Також на початку грудня у Луцьку поховали військовослужбовця ЗСУ Сергія Вікторського, який є повним тезкою власника компанії «Волт-Тек». Солдат загинув у вересні 2024 року на Курщині. Чи йдеться про одну й ту саму особу, у відкритих джерелах наразі не повідомляється.

У Тернополі розпочато досудове розслідування за фактом смерті третьокласника Лук’яна Сопеля, яке сталося в медичному закладі. Про трагедію повідомив начальник поліції Тернопільської області Сергій Зюбаненко на власній сторінці у Facebook 16 грудня. За попередньою інформацією, причиною смерті могли стати ускладнення після гострої респіраторної вірусної інфекції. Подія набула розголосу ще 15 грудня, коли стало відомо про загибель учня 3-Б класу Тернопільської спеціалізованої школи №7 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Школа оперативно відреагувала на трагедію, опублікувавши офіційну заяву на своєму сайті та соціальних мережах. Педагоги та адміністрація висловили співчуття родині дитини, наголосивши на важливості підтримки учнів та колективу в цей складний час. Для батьків та учнів організовано психологічну допомогу, щоб допомогти пережити шок та горе, яке спіткало шкільну спільноту.

У школі не уточнили причин смерті дитини. Водночас керівник обласної поліції зазначив, що хлопчик помер у лікарні, однак не повідомив, чи мав він хронічні захворювання або чи могла до трагедії призвести лікарська помилка.

Сергій Зюбаненко також звернув увагу на те, що поліція дізналася про смерть дитини не від медиків, а з повідомлень у соціальних мережах. За його словами, цей факт уже сам по собі викликає запитання, на які суспільство має право отримати чіткі та аргументовані відповіді.

За інформацією з власних джерел ZAXID.NET, хлопчик помер у суботу, 13 грудня, у Тернопільській обласній дитячій лікарні. Наступного дня, у неділю, 14 грудня, його поховали. Попередньо відомо, що дитина хворіла на застуду, яка дала серйозні ускладнення у вигляді запалення легень. Причиною смерті, за попередніми даними, стала зупинка серця.

Наразі слідчі Тернопільського районного управління поліції з’ясовують усі обставини, що передували смерті третьокласника. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 140 Кримінального кодексу України — неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками. У поліції наголошують, що перевірка має бути об’єктивною та неупередженою, а всі обставини трагедії — ретельно встановлені.

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

У селі Верхня Рожанка Стрийського району успішно завершили реставрацію дерев’яної дзвіниці, яка разом із церквою Зіслання Святого Духа входить до списку пам’яток національного значення. Ці об’єкти історико-культурної спадщини отримали увагу як з боку місцевих громад, так і обласної влади, адже їхнє збереження є важливим елементом національної ідентичності та духовного життя регіону. Про перебіг робіт та фінансування повідомили в департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

На реставрацію дзвіниці з обласного бюджету виділили 453,4 тисячі гривень. Роботи охоплювали комплекс заходів: від укладання охоронного договору до отримання дозволів на початок реставраційних робіт, що гарантувало відповідність процесу державним нормам охорони культурної спадщини. Виконання проєкту здійснювала Славська територіальна громада, яка координувала всі етапи, включно із залученням спеціалістів із реставрації дерев’яних конструкцій та контролем якості виконаних робіт.

«Протягом року проводилися виїзні наради у громадах Стрийщини, щоб краще ознайомитися зі станом та унікальністю пам’яток на місцях. Головна мета – вивчити культурні особливості громад і розробити оптимальну стратегію збереження та промоції культурної спадщини регіону», – зазначили у департаменті.

Церква Зіслання Святого Духа – чинна дерев’яна церква бойківського типу, збудована у 1804 році, про що свідчить напис на зрубі. Біля церкви у 1877 році зведено дзвіницю. До 1939 року храмом опікувалися брати барони Гредлі зі Сколього. Сьогодні обидві будівлі є пам’ятками архітектури національного значення.

Реставраційні роботи спрямовані на збереження історико-культурної спадщини та підтримку туристичної привабливості регіону.

Українська співачка Надя Дорофєєва поділилася у соціальних мережах теплими моментами родинної підготовки до новорічних свят. Разом із чоловіком, ресторатором Мішею Кацуріним, та його дітьми вона перетворила дім на простір затишку й очікування дива. Центральним елементом інтер’єру стала велика жива ялинка, яку родина прикрасила у стриманому, але дуже душевному стилі.

Підготовка розпочалася з вибору світла: ялинку огорнула гірлянда з м’якими жовтими вогниками, що створили теплий фон і додали відчуття спокою. Далі дерево наповнили деталями — прозорими кульками, підібраними в єдиній естетиці, без надмірної яскравості. Такий підхід підкреслив природну красу ялинки й зробив декор гармонійним.

Надя Дорофєєва та Міша Кацурін перебувають у шлюбі з 2023 року. У пари наразі немає спільних дітей, однак Міша виховує доньку Сашу та сина Івана від попереднього шлюбу.

Раніше Надя неодноразово ділилася зі своїми шанувальниками сімейними святковими традиціями та тим, як готується до свят разом із близькими. Цього року ялинка в їхньому домі стала першим кроком до створення новорічної атмосфери.

Поява даних про те, що Національне антикорупційне бюро України протягом більш ніж двох років вело приховане прослуховування народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Кісєля, стала чинником, що суттєво загострив стосунки між окремими центрами впливу у владній вертикалі. За інформацією джерел у правоохоронних структурах, технічні засоби фіксації були демонтовані лише нещодавно, а сам депутат не підозрював про їх існування протягом усього періоду оперативного спостереження.

Цей інцидент спричинив помітне напруження у найближчому оточенні Кісєля. Особливо чутливо на ситуацію відреагував його багаторічний соратник Сергій Шефір, оскільки саме під час роботи техніки між ними відбулося значне число особистих зустрічей та розмов — як у приватному форматі, так і за участі інших представників політичного та бізнес-середовища. Обсяг зібраних матеріалів лишається невідомим, але джерела припускають, що прослуховування могло охоплювати теми, важливі для кількох впливових груп.

Контекст близькості Кісєля до оточення президента добре відомий. Його помічником є Микита Шефір — син Сергія Шефіра, багаторічного соратника Володимира Зеленського. Родина Кісєля також пов’язана з резонансною історією продажу нерухомості в Іванковичах, де раніше мав маєток сам президент. Зеленський публічно наголошував, що не може передати цю нерухомість випадковим людям, адже поруч живуть його найближчі друзі. Це непрямо підтверджує особливий статус Кісєля в колі довіри колишнього першого помічника президента.

Сергій Шефір останні роки сам перебуває у фокусі антикорупційних розслідувань. Він фігурує в справі щодо схем в енергетичному секторі, відомій як «плівки Міндіча». САП у суді оприлюднила записи його розмов з бізнесменом Тимуром Міндічем щодо збору коштів для застави підозрюваного ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та можливих «відкатів» з держконтрактів. Окремі епізоди пов’язують його і з ймовірними зловживаннями на Одеському припортовому заводі.

Прослуховування Юрія Кісєля у такому контексті створює нову інтригу. Невідомо, яку саме інформацію зібрали детективи та як вона може бути використана у поточних провадженнях. Наразі жодних коментарів від НАБУ або САП не надходило.

Очевидно, що виявлені факти стають серйозним викликом для кількох впливових груп у владі, а можливий зміст зафіксованих розмов може суттєво змінити розклади у внутрішньополітичних процесах.

Депутатці Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) повідомлено про нову підозру у справі розкрадання бюджетних коштів, призначених на програми боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, гепатитами та наркоманією. Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області повідомило, що слідство встановило систематичне порушення фінансової дисципліни протягом 2023–2024 років із боку депутатки та групи її спільників.

За даними слідчих, Куценко, як член постійної комісії з питань охорони здоров’я міськради, організувала схему з розподілу та використання бюджетних коштів у змові з шістьма особами, серед яких були посадовці комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з хворобами» та інші пов’язані фігуранти. Схема передбачала підконтрольне укладання договорів із приватними структурами та перерахування фінансів на рахунки, які не забезпечували належного виконання програм, або й взагалі використовувалися не за призначенням.

За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.