Україна нарощує видобуток газу та прагне стати газовим хабом Східної Європи

Під процесуальним контролем Офісу Генерального прокурора триває розслідування щодо діючого депутата Дніпровської міської ради, якому інкримінують організацію внесення неправдивих даних до офіційного документа та подальше використання підроблених матеріалів. За інформацією, поширеною із посиланням на ОГП, посадовець мав забезпечити підготовку фіктивних відомостей, необхідних для перетину державного кордону під виглядом службової поїздки.

У період дії правового режиму воєнного стану порядок виїзду за межі України для місцевих депутатів суттєво посилено. Законодавство передбачає, що такі особи можуть покидати територію держави лише за наявності належно оформленого рішення про відрядження, яке має бути обґрунтованим, підтвердженим і відповідати актуальним потребам громади. Саме з метою контролю та уникнення зловживань були запроваджені чіткі процедури погодження.

Однак, за даними слідства, у червні 2023 року один із депутатів Дніпровської міськради вирішив виїхати за кордон у приватних справах. Щоб обійти заборону, він організував фіктивне запрошення від іноземної компанії про нібито участь у конференції в Угорщині. Насправді жодного заходу не планувалося, а запрошення було створено виключно для легалізації права на виїзд.

На підставі цього підробленого документа Дніпровський міський голова підписав розпорядження про відрядження, що офіційно дозволило депутату перетнути державний кордон України.

Отримавши дозвіл, посадовець разом із сім’єю вирушив на відпочинок на грецький острів Родос. Там він перебував із 27 червня по 13 липня 2023 року, після чого повернувся в Україну. Слідство встановило, що жодної службової діяльності під час поїздки депутат не здійснював.

Наразі правоохоронці продовжують розслідування, а депутату інкримінують організацію підробки документів та їх використання з метою незаконного перетину кордону під час воєнного стану.

У центрі уваги опинилися закупівлі, оголошені виконавчим комітетом Маріупольської міськради, який діє на території, що перебуває під російською окупацією. Попри те, що місто фактично втратило можливість повноцінного функціонування в українському правовому полі, на платформі Zakupivli.pro з’явився перелік тендерів на мільйони гривень, що викликають серйозні сумніви у своїй доцільності. Створюється враження, що ці оголошення більше відповідають ознакам фінансових маніпуляцій, ніж реальним потребам адміністрації, яка давно втратила можливість здійснювати легітимну діяльність.

Серед найбільш показових пунктів — намір придбати канцелярські товари на суму, яка перевищує сто тисяч гривень. Йдеться про кулькові ручки, офісний папір, скріпки та інші дрібні матеріали. Для міста, де більшість адміністративних будівель зруйновані, а структура управління працює в умовах окупаційного контролю, такі суми виглядають непропорційними та необґрунтованими.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

Українські синоптики попереджають про суттєве ускладнення погодних умов у середу, 10 грудня, у зв’язку з проходженням активного атмосферного фронту, що рухається з північного заходу країни. За даними Укргідрометцентру, саме цей фронт стане причиною підвищеної вологості, нестійкої погоди та ризиків для транспорту й пішоходів у низці регіонів.

У більшості областей ніч прогнозується хмарною, з періодичними невеликими дощами. Водночас південно-східні райони можуть зіткнутися з опадами переважно у денний час, коли атмосферний фронт зміститься далі в напрямку степових територій. Синоптики звертають увагу, що інтенсивність опадів буде різною, однак для багатьох регіонів характерною стане підвищена вологість повітря та посилення вітру.

Фахівці звертають увагу водіїв на ризик ожеледиці в цих регіонах, а також на утворення туманів уночі та вранці на Закарпатті, Прикарпатті та в Приазов’ї. Видимість у цих зонах може бути значно обмеженою.

Вітер очікується західний та північно-західний, 5–10 м/с. Температура повітря вночі становитиме +1…+6°, удень — +4…+9°. На сході та північному сході вночі — від +3 до -2°, вдень — 0…+5°.

У Києві та області синоптики прогнозують хмарну погоду. Вночі можливий невеликий дощ, удень істотних опадів не очікується. Температура в столиці вночі становитиме +2…+4°, удень — +5…+7°. По області — від +1 до +6° вночі та +4…+9° вдень.

В Укргідрометцентрі зазначають, що атмосферний тиск протягом доби падатиме, вологість залишиться високою. Незначне зниження температури можливе лише на сході та північному сході, де вночі прогнозуються невеликі мінуси.

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

У Києві триває розслідування інциденту, що стався 11 грудня у Дарницькому районі та був кваліфікований як терористичний акт. Подія, яка сколихнула місто, забрала життя військовослужбовця Національної гвардії України й призвела до травмування кількох людей. За даними Київської міської прокуратури, правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії, зокрема пов’язані зі встановленням та дистанційним підривом саморобних вибухових пристроїв.

Перший вибух стався під час звичайного патрулювання території, де працювали двоє нацгвардійців. Під час огляду місцевості спрацював прихований вибуховий механізм, що миттєво спричинив загрозливу ситуацію. Один із військових загинув від отриманих ушкоджень, тоді як його напарник та охоронець, який перебував неподалік, зазнали травм і були негайно госпіталізовані. За словами правоохоронців, стан постраждалих контролюється медиками.

Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

Популярність товарів, які виробники подають як корисні або «натуральні», зростає з кожним роком, однак фахівці дедалі частіше звертають увагу на те, що зовнішнє враження може бути оманливим. Значна частина таких продуктів містить кількість вільного цукру, співставну зі звичайними солодощами, що нерідко призводить до перевищення рекомендованої добової норми. До вільних цукрів належать ті, які додають під час виробництва, а також природні підсолоджувачі у вигляді сиропів, соків, меду чи фруктових пюре. Саме ці інгредієнти найшвидше підвищують рівень глюкози в крові, не забезпечуючи тривалого відчуття ситості та збільшуючи ризик неконтрольованих перекусів.

Фахівці підкреслюють, що орієнтація лише на декоративні написи або модні позначки може ввести споживача в оману. Навіть продукти з привабливими обіцянками — «фітнес», «енергетичний заряд», «натуральна солодкість» — інколи містять значну частку доданих підсолоджувачів. Це стосується й напоїв, де висока концентрація фруктових компонентів часто створює враження користі, хоча фактичний вміст вільного цукру може бути дуже близьким до газованих лимонадів.

Експерти звертають увагу на продукти, які часто ховають цукор:

Знежирений йогурт може містити понад 45 г цукру на склянку.

Фруктові соки «100% натуральні» не завжди корисні — в них мало клітковини, а цукру стільки ж, скільки в колі.

Спортивні напої, холодний чай, ароматизована кава можуть містити 30–45 г цукру на порцію.

Протеїнові батончики, дитячі та «фітнес» сніданкові пластівці теж часто багаті на цукор.

Консервовані фрукти та готові смузі часто підсолоджені сиропами та ароматизаторами, що підвищує вміст цукру.

Щоб зменшити шкоду, дієтологи радять: поєднувати солодке з білками, клітковиною та корисними жирами, не їсти цукор натщесерце, поступово зменшувати солодкість у раціоні, готувати домашні десерти та смузі. Важливо орієнтуватися на етикетки, перевіряти склад та віддавати перевагу мінімально обробленим продуктам.