Україна оголосила додаткову мобілізацію: понад 160 тисяч осіб поповнять лави ЗСУ до лютого 2025 року

Святошинський район перетворився на територію, де офіційні органи влади існують радше як декорація, тоді як реальний вплив зосереджений у руках заступника начальника місцевого управління поліції Олександра Беззубенка. За кілька років він вибудував мережу неофіційних фінансових потоків, що функціонує паралельно до законних механізмів і підпорядковується виключно його інтересам. Місцеві підприємці фактично опинилися в умовах, коли право вести бізнес залежить не від дотримання законодавства, а від регулярних неформальних платежів.

За свідченнями представників бізнес-середовища, практично кожен заклад у районі змушений сплачувати щомісячну «абонентську плату». Невеликі кафе перераховують по 10 тисяч гривень, а великим торговельним майданчикам доводиться віддавати значно більше. Ринок «Дніпро» платить близько 150 тисяч гривень щомісяця, і подібні суми фігурують у розповідях про інші ринки та торгові точки. Формально це подається як «забезпечення порядку», але фактично йдеться про системне поборництво, яке вже стало невід’ємною частиною місцевої економіки.

Ця система працює тому, що Беззубенко інтегрувався у владу глибше, ніж будь-хто інший у районі. За інформацією від джерел у правоохоронних органах, він передає начальнику Святошинського управління поліції Андрію Шевченку від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Керівнику районної прокуратури Тимошенку платить не менше 10 тисяч доларів. Ці виплати гарантують йому повний імунітет від перевірок та запитань, а також необмежені повноваження щодо контролю за територією.

Результатом стала колекція статків, які не має жодного стосунку до його офіційної зарплати. На Беззубенка та пов’язаних із ним осіб оформлені три квартири, два паркомісця, заміський будинок вартістю приблизно 250 тисяч доларів, а також рахунки, що сумарно містять близько 250 тисяч доларів. Частина цього майна записана на підставних — зокрема на людей, пов’язаних із наркоторгівлею.

Його не люблять у районі ніхто: ні підприємці, яких він обкладає даниною, ні місцеві жителі, ні навіть частина колег. Але страх і корупційні домовленості зробили його практично недоторканним. Ті, хто міг би контролювати його діяльність, отримують свою частку або ж воліють не втручатися. Суди, поліція, прокуратура — вся структура працює за негласною логікою: «Не чіпай його — отримуєш стабільність».

Фактично Святошинський район існує не в правовому полі України, а в економічній моделі, побудованій Беззубенком. Він визначає, кому дозволено працювати, скільки коштує «спокій», і який бізнес може існувати. Для багатьох підприємців питання виживання тут перетворилося на питання здатності платити данину.

Доки подібна система існує, говорити про законність, порядок чи розвиток у Святошинському районі — марна справа. Територія де-факто контролюється не державою, а окремою особою, яка поставила корупцію в основу влади та перетворила публічну службу на власний бізнес.

Личаківський районний суд Львова поставив крапку в справі адвоката Маріана Цаплака, якого оперативники затримали в момент передачі коштів за схемою «допомоги» військовозобов’язаному у виїзді за кордон через систему «Шлях». Розгляд, що набув широкого суспільного розголосу, завершився перекваліфікацією обвинувачення: замість провадження щодо незаконного переправлення ухилянтів було встановлено факт шахрайства. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисячі гривень, визнавши, що обіцяні юридичні послуги були способом заволодіти грошима клієнта.

Згідно з матеріалами слідства, Маріан Цаплак пропонував військовозобов’язаному «вирішити питання» з перетином кордону за суму від 4500 до 5000 доларів США. Схема передбачала оформлення чоловіка волонтером однієї з громадських організацій, внесення до системи «Шлях» та проведення низки нібито необхідних консультацій. За твердженням правоохоронців, адвокат стверджував, що має можливість забезпечити позитивне рішення завдяки своїм зв’язкам і досвіду, хоча фактично не мав законних інструментів для реалізації обіцяного.

23 червня 2023 року Цаплак отримав перший транш — 8000 гривень. 26 липня під час отримання другої частини — 4000 доларів імітаційними купюрами — його затримали працівники поліції.

У суді адвокат визнав, що справді планував заволодіти коштами, але заперечив будь-які наміри переправляти ухилянтів. Він пояснив, що потребував грошей на навчання доньки у США, а тому вигадав схему та розповідав клієнтам неправдиві історії.

Суддя Роман Головатий погодився з доводами сторін і перекваліфікував обвинувачення на шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ). Вироком суду Маріана Цаплака визнано винним та призначено штраф у розмірі 34 тис. грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю у нього наразі зупинене. Вирок може бути оскаржений в апеляції.

Навіть під час дії воєнного стану та загальної мобілізації багато українців цікавляться деталями процедури вручення повісток, зокрема тим, чи можуть працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) та підрозділів соціального призову (СП) здійснювати свої обов’язки у цивільному одязі. Це питання викликає значний суспільний інтерес, адже правильне розуміння процедури дозволяє уникнути непорозумінь і забезпечує легітимність дій військових органів.

Адвокатка Марина Бекало у коментарі ТСН.ua підкреслила, що порядок роботи ТЦК та СП чітко регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №154. Згідно з цим документом, територіальні центри комплектування є органами військового управління, які відповідають за реалізацію державної політики у сфері мобілізації, організацію обліку призовників, а також за забезпечення своєчасного вручення повісток та контролю за їхнім виконанням.

Штати ТЦК комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних сил. Саме статус особи визначає, у чому вона має працювати. Якщо працівник є військовослужбовцем, він зобов’язаний носити військову форму, передбачену статтею 7 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

«Якщо посадова особа є військовослужбовцем ТЦК та СП, то така особа зобов’язана носити військову форму», — пояснила Бекало. Військові ТЦК повинні бути одягнені у встановлену загальну військову форму ЗСУ з відповідними знаками розрізнення, визначеними наказами Міністерства оборони №606 та №370.

Проте не всі учасники груп оповіщення є військовослужбовцями. За словами юристки, у складі таких груп можуть працювати й цивільні представники: голови ОСББ, співробітники підприємств, навчальних закладів або органів місцевого самоврядування. Вони не мають статусу військових, тому можуть перебувати в цивільному одязі.

«Військовослужбовець ТЦК та СП, який входить у групу оповіщення, не може перебувати в цивільній формі під час виконання службових обов’язків. Якщо ж у групі є цивільні особи — вони, звісно, можуть бути у звичайному одязі», — резюмувала фахівчиня.

Таким чином, вручення повісток особами в цивільному можливе лише тоді, коли ці люди не є військовослужбовцями ТЦК, а долучені до групи оповіщення як цивільні представники.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у свіжому інтерв’ю іспанському виданню El Pais окреслив один із найоптимістичніших сценаріїв розвитку російсько-української війни, не виключивши її завершення до кінця 2025 року. Його слова пролунали на тлі активних дискусій у західних політичних колах щодо майбутніх стратегічних рішень, а також у контексті вступу на посаду нового президента США Дональда Трампа, чия позиція щодо війни може суттєво вплинути на подальший перебіг подій.

Рютте, відповідаючи на запитання журналістів про реалістичність припинення бойових дій до грудня наступного року, наголосив, що така можливість залишається відкритою за умови консолідованих дій союзників та спроможності України утримувати військову й політичну стійкість. Він зазначив, що розвиток ситуації значною мірою залежатиме від рішень Вашингтона, зокрема від того, яку стратегію обере нова адміністрація щодо підтримки Києва.

«Звичайно. Ми всі молимося, щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Я хочу зробити все можливе, щоб допомогти реалізувати бачення президента Трампа щодо досягнення цієї мети».

Генсек підкреслив, що повністю поділяє підхід Білого дому, адже «кровопролиття має припинитися». Він наголосив, що російська армія несе катастрофічні втрати:

• близько мільйона військових — убитими або важкопораненими за весь період війни,• щомісячні втрати — приблизно 20 000 людей.

«Ви можете собі це уявити? 20 000 солдатів на місяць. Це батьки й сини, які гинуть, практично не завойовуючи території», — зазначив Рютте.

За його словами, попри величезні людські ресурси, цього року Росія змогла захопити лише близько 1% української території та просувається «на кілька метрів на день».

Водночас він визнав, що давати конкретні прогнози завжди складно, але щиро сподівається на швидке завершення війни. На його думку, дипломатичний шлях потребуватиме нових зустрічей після Женевських переговорів і паралельних консультацій з ЄС та НАТО.

«І ми ще не на цьому етапі», — додав генсек, підкресливши, що шлях до миру залишається непростим, але реалістичним.

Попри усталене розуміння важливості повноцінного сну, проблема хронічного недосипання залишається однією з найпоширеніших серед дорослого населення. Свіже британське дослідження, результати якого оприлюднено виданням The Mirror, показало разючу статистику: майже сім із десяти людей регулярно сплять менше рекомендованої норми. Зібрані дані демонструють, що дефіцит відпочинку впливає не лише на самопочуття, а й на поведінку, ефективність, витрати енергії та навіть на фінансові рішення.

Опитування, організоване «Країною ліжок» у партнерстві з лікаркою загальної практики Катріною О’Доннелл, охопило тисячу осіб віком від 18 до 99 років. Респондентів просили оцінити власний режим сну, фізичний стан після пробудження та зміни у поведінці протягом дня. З’ясувалося, що більшість учасників систематично недоотримує від двох до чотирьох годин відпочинку щоночі, що формує стабільний дефіцит, який організм уже не здатен компенсувати короткими денними перервами.

Дослідники зафіксували суттєве зростання так званої «кризи сну» у Великій Британії. Майже половина опитаних регулярно прокидається серед ночі, а 47% постійно відчувають втому протягом дня. Водночас поганий сон впливає не лише на самопочуття: 56% учасників дослідження визнають, що після безсонних ночей більше витрачають грошей на базові товари та імпульсивні покупки, а 40% — часто шкодують про фінансові рішення, ухвалені у стані втоми.

За словами Катріни О’Доннелл, сон менш ніж сім годин на добу може суттєво шкодити організму. Вона пояснює, що регулярний відпочинок тривалістю лише п’ять–шість годин майже вдвічі збільшує ризик діагностування переддіабету та діабету другого типу. Так само зростає ймовірність розвитку підвищеного артеріального тиску.

Лікарка наголошує: люди, які сплять чотири години або менше, удвічі частіше мають проблеми з тиском і з більшою ймовірністю стикаються з порушеннями роботи серцево-судинної системи. Хронічне недосипання також здатне значно збільшити ризик розвитку деменції в майбутньому.

О’Доннелл зазначає, що поганий сон пов’язаний із підвищеним рівнем гормонів стресу, зростанням запальних процесів та нездоровими показниками холестерину. Крім фізичних факторів, порушений режим сну збільшує ризик розвитку депресії та емоційних розладів.

Медики радять людям, які стикаються з тривалими проблемами засинання або частими нічними пробудженнями, не відкладати консультацію з лікарем. За словами експертів, своєчасна діагностика й корекція режиму сну допомагають уникнути серйозних довгострокових наслідків.

Українці дедалі уважніше ставляться до свого раціону, тому виробники охоче додають на упаковки вабливі написи на кшталт «без цукру», «знежирений», «дієтичний» або «безкалорійний». Однак такі формулювання не завжди відповідають інтуїтивним уявленням споживачів. Вони регулюються законодавством і можуть використовуватися лише тоді, коли продукт дійсно відповідає визначеним нормам. Держпродспоживслужба наголошує, що грамотне читання етикеток є не менш важливим, ніж вибір самого товару.

Поняття «безкалорійний» має конкретне числове значення. Так можна маркувати продукт, якщо його енергетична цінність не перевищує 4 ккал на 100 мл, тобто рівень, який практично не впливає на добову норму калорій. Для підсолоджувачів вимоги ще жорсткіші: не більше 0,4 ккал на відповідну кількість продукту. Тому написи про відсутність калорій не означають абсолютного нуля, а лише вказують на мінімальні, майже незначні показники.

Ця позначка означає, що до продукту не додавали ні цукор, ні підсолоджувачі. Водночас, якщо природні цукри містяться у самому продукті, на етикетці має бути уточнення: «Містить цукор природного походження».

Позначку дозволено використовувати лише у випадку, якщо продукт містить не більше 0,04 г натрію на 100 г/100 мл. Винятком є мінеральні та інші види води.

Це напис дозволено, якщо продукт містить до 0,5 г жиру на 100 г/100 мл. Фрази на кшталт «знежирено на 30%» заборонені.

Маркувати продукт як «джерело омега-3» можна лише тоді, коли він містить потрібну кількість корисних жирних кислот: 0,3 г альфа-ліноленової кислоти або 40 мг EPA+DHA на 100 г/100 ккал.

Багато маркетингових написів виглядають привабливо, але можуть вводити в оману. Тому Держпродспоживслужба радить не довіряти гучним слоганам, а завжди перевіряти склад і харчову цінність продукту.