Україна оголосила додаткову мобілізацію: понад 160 тисяч осіб поповнять лави ЗСУ до лютого 2025 року

Державна авіаційна служба України, яка мала б виступати гарантом безпеки польотів та незалежним контролером авіаційної галузі, протягом останніх років втратила ключові функції регулятора. За оцінками фахівців та учасників ринку, відомство перестало ефективно виконувати роль незалежного органу, покликаного захищати інтереси держави та оборонного сектору. Натомість його діяльність дедалі більше нагадує адміністративний апарат, який ухвалює рішення на користь окремих комерційних або політичних груп, іноді навіть пов’язаних із країною-агресором.

Особливу роль у цьому процесі відіграло попереднє керівництво служби на чолі з Олександром Більчуком, яке, за свідченнями експертів, активно сприяло концентрації повноважень та послабленню незалежного контролю. Такі дії призвели до того, що стратегічні питання авіаційної безпеки та розвитку сектору часто вирішувалися поза рамками державних інтересів. Економічні та безпекові ризики, пов’язані з такою ситуацією, створюють тривожні перспективи для української авіації, знижуючи довіру партнерів і міжнародних авіаційних організацій.

Одним із найбільш резонансних прикладів стало рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів Мі-8 компанії AAL Group Ltd. Попри те, що в Україні є власні підприємства, здатні виконувати ці роботи, обрали офшорну структуру, кінцевим бенефіціаром якої називають компанію «Вертольоти Росії», що входить до держкорпорації «Ростех». За інформацією ринку, саме після цього рішення Більчука звільнили. Додатково зазначається, що американські військові структури раніше визнали цю компанію непридатною для співпраці через зв’язки з РФ.

Не менш проблемною стала ситуація з літаками Іл-76, які традиційно використовувалися для військових, гуманітарних і евакуаційних місій. У 2023 році Державіаслужба спершу підтвердила відсутність обмежень для їх експлуатації, але згодом різко змінила позицію, заявивши про відсутність цивільних сертифікатів типу. Це фактично заблокувало використання бортів, призвело до простою техніки та фінансових втрат для держави.

Паралельно регулятор видавав сертифікати льотної придатності, спираючись на документи російського розробника ПАТ «Іл», який перебуває під українськими санкціями. Експерти наголошують: така практика могла означати легалізацію рішень підприємства країни-агресора і створювати фінансові вигоди для російської сторони. При цьому в Україні є власні сертифіковані організації, здатні забезпечити технічний супровід без будь-яких контактів із підсанкційними структурами.

Історія проблем у відомстві має довший характер. Ще у 2016 році НАБУ завершило розслідування щодо тодішнього керівника служби Дениса Антонюка через підозри у зловживанні службовим становищем і наданні переваг окремим перевізникам. Збитки тоді оцінювалися у сотні тисяч гривень.

До повномасштабної війни медіа неодноразово повідомляли про корупційні практики під час видачі дозволів на польоти, затягування розгляду документів і створення штучних бар’єрів для авіакомпаній. У публікаціях фігурували посадовці керівної ланки служби, зокрема перший заступник голови Сергій Коршук. Однак системних кадрових і управлінських висновків зроблено не було.

Фахівці галузі переконані: з огляду на воєнний стан та стратегічне значення авіації, діяльність регулятора потребує комплексної перевірки, а можливі зв’язки з підсанкційними або афілійованими з РФ структурами — ретельної правової оцінки.

Колишній заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександр Кацуба офіційно увійшов до складу співвласників ТОВ «Надра-Геоінвест» — однієї з найбільших приватних компаній у сфері газовидобутку в Україні. На початку 2026 року на нього було переоформлено 50% корпоративних прав підприємства. Раніше ця частка належала його колишній дружині Тетяні Гузенко, що було зафіксовано у відповідних реєстраційних документах.

Другим співвласником «Надра-Геоінвесту» залишається Олександр Гузенко, який разом із новим партнером бере участь у стратегічному управлінні компанією. Таким чином, структура власності підприємства набула більш чіткого та прозорого формату, що може позитивно вплинути на подальший розвиток бізнесу та інвестиційну привабливість.

Водночас компанія фігурує у кримінальному провадженні Служби безпеки України №22022000000000540. Розслідування ведеться за статтями, що стосуються державної зради, сприяння державі-агресору та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. За версією слідства, керівники та засновники компанії могли вступити у змову з метою здійснення фінансових операцій із ризиковими контрагентами, а також поставок товарів до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Всі ці твердження наразі перевіряються в межах досудового розслідування.

Експерти ринку пов’язують переоформлення частки на Олександра Кацубу з юридичними ризиками, які виникли для колишньої власниці активу. За оцінками фахівців, блокування банківських рахунків Тетяни Гузенко у зв’язку з кримінальним провадженням могло створити загрозу для управління компанією та розподілу дивідендів. У такій ситуації переоформлення корпоративних прав дозволяє зберегти операційний контроль і захистити активи.

Історія «Надра-Геоінвест» бере початок із періоду державно-приватного партнерства у 2007 році та включає кілька змін власників, участь структур, пов’язаних із колишніми високопосадовцями, а також використання офшорних компаній. Сьогодні підприємство володіє значним портфелем ліцензій і генерує мільярдні доходи, залишаючись одним із ключових гравців приватного газового ринку України.

На тлі триваючого слідства та фінансових обмежень для окремих фігурантів Олександр Кацуба офіційно став співвласником компанії і формально контролює частку, що приносить значні дивіденди.

Квашена капуста давно здобула репутацію суперфуду завдяки високому вмісту вітамінів, мінералів і пробіотичних бактерій. Ферментація, під час якої активно працюють молочнокислі бактерії, робить цей овоч особливо цінним для підтримки здорового мікробіому кишечника. Вони стимулюють перистальтику, допомагають краще перетравлювати їжу і зміцнюють природні захисні сили організму.

Нутриціолог і біохімік Анастасія Козир підкреслює, що користь квашеної капусти значною мірою залежить від індивідуальних особливостей людини та кількості споживання. Для людей із чутливим шлунково-кишковим трактом або хронічними захворюваннями травної системи надмірне вживання продукту може викликати дискомфорт, здуття або інші побічні ефекти.

Козир пояснила, що під час квашення капусти утворюються органічні кислоти, які сприяють кращому перетравленню білкової їжі та підтримують нормальну кислотність шлунка. Розчинна клітковина допомагає виводити зайвий холестерин і покращує роботу жовчного міхура, а вітамін С зміцнює імунну систему.

Крім впливу на травлення, квашена капуста може бути корисною для гормонального балансу. За словами нутриціологині, жінкам цей продукт допомагає зменшити прояви передменструального синдрому, стабілізувати настрій і покращити стан шкіри. Чоловікам квашена капуста сприяє виведенню надлишкового естрогену та підтримці нормального рівня тестостерону.

Також продукт може бути корисним для контролю ваги. Через низьку калорійність і високий вміст клітковини квашена капуста забезпечує відчуття ситості та допомагає м’яко контролювати апетит. Водночас експертка застерігає: сам по собі продукт не є засобом для схуднення без збалансованого раціону.

Оптимальною кількістю квашеної капусти, за рекомендацією фахівчині, є 120–150 грамів на день. Надлишок солі у продукті може негативно впливати на нирки та спричиняти набряки, а велика кількість клітковини й активних бактерій — здуття та дискомфорт у животі.

Козир також наголошує, що людям із синдромом подразненого кишечника, загостренням гастриту, синдромом надмірного бактеріального росту або гістаміновою чутливістю варто вживати квашену капусту з обережністю або тимчасово відмовитися від неї. У таких випадках продукт слід вводити в раціон лише після стабілізації стану та у мінімальних порціях.

Початок лютого в Україні принесе справжню зиму: сильні морози охоплять більшу частину країни, а опадів очікується дуже мало. За словами синоптикині Наталії Діденко, 2 лютого на території держави почне поширюватися холодне повітря, що поступово охопить усі регіони. Зниження температури буде значним, особливо вночі, коли стовпчики термометрів можуть опуститися до 10-15 градусів морозу в деяких областях.

Морози впливатимуть не тільки на температуру повітря, а й на загальний клімат у країні, змінюючи умови для повсякденного життя. Вдень температура залишатиметься в межах -5...-10°C, проте в деяких місцях можливі й більш значні похолодання. За прогнозами, істотних снігопадів або дощів не передбачається, що дозволить уникнути складних погодних умов на дорогах.

Причиною морозної погоди є потужний антициклон, який продовжує домінувати над територією України. Саме він забезпечить суху та переважно ясну погоду в більшості областей. Опадів майже не передбачається, а вітер буде слабким.

Втім, у південних регіонах ситуація дещо інша. Через близькість чорноморського циклону в Криму та Приазов’ї можливі снігопади й хуртовини, що може ускладнити дорожню ситуацію.

Найнижчі температури прогнозують у північних і східних областях, де мороз відчуватиметься особливо різко. Синоптики радять жителям тепло одягатися, обмежувати тривале перебування на відкритому повітрі та уважно стежити за оновленнями прогнозів, адже холодна погода може затриматися на кілька днів.

У вівторок, 3 лютого, на території України прогнозується суттєве зниження температури повітря, яке стане найхолоднішим етапом поточної хвилі зимових морозів. За прогнозами синоптиків, у низці областей нічні показники можуть сягати –28 градусів, що створить складні умови для повсякденного життя та роботи інфраструктури.

Причиною різкого похолодання стане надходження арктичних повітряних мас, які охоплять практично всю країну. Більшість регіонів перебуватимуть у зоні стійкого мінусу: уночі та вранці температура коливатиметься в межах –22…–28 градусів. Такі значення є нетипово низькими навіть для середини зими та вимагають підвищеної обережності.

У денні години мороз дещо послабшає, але залишатиметься відчутним: у південних областях температура коливатиметься від –4 до –11 градусів, а на Закарпатті місцями може піднятися до 0 градусів.

Над Україною утримується потужний антициклон, що сприяє надходженню холодного арктичного повітря. Опадів у вівторок не передбачається. Вночі небо буде переважно ясним, удень очікується сонячна погода, проте дуже холодна.

Для Києва ніч на 3 лютого стала однією з найморозніших: вночі –22…–25 градусів, удень –12…–15 градусів. Опадів не прогнозують, проте на дорогах і тротуарах залишатиметься ожеледиця, особливо на неочищених ділянках.

За прогнозом, 3 та 4 лютого температура залишатиметься дуже низькою. Поступове потепління розпочнеться з 5 лютого, разом із яким можливі опади та посилення вітру, що знизить загальний комфорт погоди.

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

Рівненський міський суд ухвалив рішення щодо групи військовослужбовців, визнавши їх винними у порушенні закону під час виконання службових обов’язків. У ході судового розгляду були детально вивчені обставини справи, свідчення очевидців та матеріали слідства, що дозволили встановити точний хід подій. Суд відзначив, що дії обвинувачених суперечили чинному законодавству і створили загрозу безпеці громадян.

Під час слухань було заслухано низку експертних висновків, а також показання колег і керівництва військової частини. З’ясувалося, що порушення не носили випадкового характеру, а стали результатом нехтування службовими обов’язками та порушення встановлених процедур. Суд у своїй мотивувальній частині підкреслив, що правопорушення у військовій сфері мають особливо серйозні наслідки, оскільки зачіпають не лише безпеку окремих осіб, а й державну обороноздатність.

Поліція затримала чоловіків через п’ять днів після інциденту. Вік обвинувачених – 28 та 29 років. Під час судового розгляду вони підтвердили, що підпал був спланованим, але відмовилися пояснювати мотиви. Також вони повідомили, що відшкодували власнику завдані збитки та просили призначити покарання у вигляді штрафу.

Суддя Євгеній Сидорук визнав військовослужбовців винними у умисному знищенні майна шляхом підпалу, вчиненому за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України). Вирок ще можна оскаржити.