Україна та США можуть вже сьогодні підписати угоду про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин

Бюро економічної безпеки України розпочало комплексні перевірки діяльності власників і адміністраторів найбільших телеграм-каналів, які за останні роки перетворилися на впливові інформаційні платформи з мільйонною аудиторією. За даними з відкритих джерел та результатами аналітичних розслідувань, правоохоронці підозрюють окремі ресурси у системній несплаті податків, а також у можливій легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

У центрі уваги БЕБ опинилися такі телеграм-канали, як «Інсайдер UA», «Україна Сейчас», «Україна Online», «Реальна війна» та «Times of Ukraine». Сукупна аудиторія цих майданчиків налічує кілька мільйонів підписників, що фактично зробило їх повноцінними медіаімперіями з потужним впливом на громадську думку. За обсягами рекламних надходжень і темпами зростання вони вже давно конкурують з традиційними онлайн-ЗМІ.

Водночас фінансова діяльність цих телеграм-каналів упродовж років залишалася поза податковим обліком. Рекламні доходи, плата за розміщення матеріалів і так звані «інформаційні послуги» не декларувалися, а офіційні суб’єкти господарювання, через які б здійснювалася діяльність, відсутні.

У мережі було оприлюднено інформацію про ймовірних осіб, яких пов’язують із контролем та управлінням цими телеграм-ресурсами. Серед них фігурують Олег Арутюнянц, Богдан Тимощук, Андрій Сахаров, В’ячеслав Мішалов та Вадим Климовець. За наявними даними, саме ці особи можуть бути причетні до організації та монетизації діяльності вказаних пабліків. Офіційних процесуальних статусів щодо них наразі публічно не оголошено.

Окрім податкових порушень, діяльність окремих телеграм-каналів, за оцінками експертів, має ознаки скоординованої інформаційної групи, що спеціалізується на дискредитаційних кампаніях. Йдеться про системне поширення негативних, часто непідтверджених або вигаданих матеріалів щодо політиків, бізнесменів та громадських діячів.

За наявною інформацією, після публікації негативних матеріалів адміністраторам каналів пропонувалося «вирішити питання» за гроші. Вартість видалення компрометуючих дописів або встановлення так званого «блоку на негатив» коливалася від 900 до 2000 доларів США, а в окремих випадках — значно більше.

Фінансові розрахунки, як встановлено в ході аналізу комунікацій і транзакцій, здійснювалися переважно в криптовалюті. Це дозволяло приховувати реальні обсяги доходів і уникати фінансового моніторингу. Слідчі та аналітики ідентифікували низку криптогаманців, через які проходили значні суми коштів.

Зокрема, обіг криптогаманця, пов’язаного з телеграм-каналом «Адвокат Права», перевищив 395 тисяч доларів США. Водночас структури, які пов’язують з Андрієм Сахаровим та телеграм-каналом «Інсайдер UA», за даними розслідувачів, використовували рахунки на криптобіржі Binance, через які пройшли обороти на суму понад 3 мільйони доларів США.

Для ускладнення відстеження коштів застосовувалися одноразові криптогаманці, багаторівневі ланцюги транзакцій і подальша конвертація через обмінники. Надалі ці кошти, за попередніми даними, легалізовувалися через придбання нерухомості, елітних автомобілів та інших дороговартісних активів.

Наразі Бюро економічної безпеки продовжує аналітичну та процесуальну роботу. У правоохоронних органах наголошують, що остаточні висновки будуть зроблені після завершення перевірок, фінансових експертиз і прийняття відповідних процесуальних рішень.

Правоохоронні органи повідомили про ліквідацію розгалуженої міжрегіональної мережі з виробництва та збуту наркотичних і психотропних речовин, які маскувалися під легальну CBD-продукцію. За попередніми оцінками, вартість вилучених речовин і готових товарів за цінами чорного ринку перевищує 430 мільйонів гривень, що свідчить про винятковий масштаб незаконної діяльності.

Слідство встановило, що організатором схеми був 44-річний мешканець Волинської області. Саме він, за даними правоохоронців, налагодив повний цикл нелегального виробництва, облаштувавши професійну нарколабораторію безпосередньо у власному будинку. У цьому ж помешканні чоловік проживав разом із дружиною та трьома дітьми, що додає справі особливої суспільної чутливості.

Збут забороненої продукції здійснювався через розгалужену торговельну мережу. На Волині діяли 17 магазинів, ще 75 торгових точок працювали в інших регіонах України. За попередніми оцінками, щомісячний дохід учасників схеми перевищував 10 мільйонів гривень.

Під час масштабної спецоперації правоохоронці одночасно провели обшуки у 21 області України. У результаті вилучено понад тисячу літрів висококонцентрованої CBD-олії у десятках тисяч флаконів, тисячі стіків чаю з вмістом ТГК, zip-пакети з психотропною продукцією, капсули, цукерки та шоколад.

Крім того, вилучено близько 70 кілограмів псилоцибінових грибів, понад 10 тисяч желатинових виробів із вмістом ТГК, тисячі ампул так званих дієтичних добавок з екстрактом канабісу, повний комплект лабораторного обладнання, автомобілі, значні суми готівки, банківські картки та чорнову документацію.

Трьох учасників злочинної групи затримано. Їм уже повідомлено про підозру. За інкримінованими статтями кримінального законодавства фігурантам загрожує від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.

Щороку тисячі людей намагаються перейти на так звану «правильну» дієту, очікуючи на легке зниження ваги, приплив енергії та загальне покращення самопочуття. Проте реальність часто відрізняється від очікувань: вага залишається стабільною, апетит постійно зростає, з’являється втома, а зриви та переїдання стають майже неминучими. Основна причина цього рідко пов’язана з браком сили волі. Набагато частіше проблема криється в самій концепції «правильного харчування».

Однією з ключових помилок є віра в універсальний раціон, який нібито підходить усім. Організм кожної людини має свої унікальні потреби, біоритми, гормональні особливості та спосіб перетравлення їжі. Що допомагає одному — може стати пасткою для іншого. Ігнорування цих індивідуальних особливостей часто призводить до розчарування та відчуття провалу.

Ще одна поширена пастка — система жорстких заборон. Коли харчування будується навколо списку «не можна», воно швидко перетворюється на джерело психологічного тиску. Заборонені продукти починають займати непропорційно багато місця в думках, а будь-яке порушення правил викликає відчуття провини. У результаті «правильне харчування» часто завершується не стабільними звичками, а зривами і переїданням.

Не менш важливою проблемою є надмірна концентрація на калоріях. Багато людей рахують кожну цифру, водночас не звертаючи уваги на якість їжі та потреби організму. Дефіцит жирів, білка або мікроелементів може призводити до хронічної втоми, гормональних збоїв і постійного відчуття голоду. Формально калорії «в нормі», а на практиці — сил немає і їсти хочеться постійно.

Окремо варто згадати про емоційний стан. Стрес, тривога, перевтома і недосипання безпосередньо впливають на апетит і харчову поведінку. Якщо людина заїдає емоції або живе в режимі постійної напруги, жоден ідеально складений раціон не дасть стабільного результату. Ігнорування психологічного чинника робить будь-яку систему харчування короткостроковою.

Ще одна причина розчарування — очікування швидкого ефекту. Багато хто кидає новий режим уже через кілька тижнів, не побачивши миттєвих змін. Водночас організму потрібен час, щоб адаптуватися до нових звичок. Справжні, стійкі результати формуються не за тиждень і не за два.

У підсумку «правильне харчування» перестає працювати тоді, коли його сприймають як жорстку систему правил і заборон. Натомість ефект з’являється, коли харчування стає гнучким способом життя: із врахуванням індивідуальних потреб, сигналів тіла та психологічного стану. Не ідеальний раціон на папері, а той, який реально можна підтримувати довго, дає результат.

Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Миколайовичу Гончару, визнавши його винним у вчиненні корупційного злочину. Рішення було оголошено 12 січня 2026 року в межах кримінального провадження, яке стосувалося вимагання та одержання неправомірної вигоди службовою особою, що обіймає відповідальну посаду в системі правосуддя.

Суд дійшов висновку, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми та переконливими для доведення вини обвинуваченого. Йшлося про отримання хабаря за ухвалення судового рішення в інтересах конкретної сторони процесу. Такі дії, за оцінкою суду, не лише порушують закон, а й підривають довіру суспільства до судової влади як інституту.

Як встановив суд, у період з травня по вересень 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, організував схему отримання грошей за вплив на судове рішення.

Йшлося про кримінальну справу щодо мешканця Кіровоградської області, якого суд першої інстанції засудив до трьох років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Суддя через знайомого посередника передав родині засудженого пропозицію змінити реальний термін ув’язнення на умовний в обмін на грошову винагороду.

Сума хабаря неодноразово змінювалася — від 3 тисяч доларів до 10 тисяч. У ході досудового розслідування було задокументовано фактичне отримання суддею 8 тисяч доларів США через посередника.

Попри отримання коштів, «потрібне» рішення ухвалене не було. Колегія суддів апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, і засуджений винуватець ДТП отримав реальний строк позбавлення волі.

Після цього посередник був змушений повернути гроші родині засудженого. Цей факт також був зафіксований правоохоронними органами та долучений до матеріалів справи.

Суд визнав Володимира Гончара винним за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Йому призначено покарання у вигляді:

6 років і 6 місяців позбавлення волі;

позбавлення права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки;

повної конфіскації майна.

Під конфіскацію підпадають два автомобілі — Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску, частка житлового будинку та земельна ділянка.

До набрання вироком законної сили суд залишив засудженого під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо здачі закордонних паспортів.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів.

Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років. Суддею він був призначений у 2003 році, а з 2010 року здійснював правосуддя в апеляційному суді Кіровоградської області, який нині діє як Кропивницький апеляційний суд.

Погрози президента США Дональда Трампа запровадити жорсткі торговельні обмеження проти будь-якої держави, яка спробує перешкодити його планам стосовно Гренландії, стали тривожним сигналом для європейських союзників. У дипломатичних і політичних колах Європи ці заяви сприйняли не лише як елемент внутрішньоамериканської риторики, а як демонстрацію готовності Вашингтона діяти різко й без урахування інтересів партнерів по НАТО та ЄС.

Європейські лідери дедалі частіше говорять про кризу довіри у трансатлантичних відносинах. Намір застосовувати каральні мита як інструмент політичного тиску проти союзників розглядається як підрив усталених принципів співпраці, що десятиліттями були основою західної системи безпеки. Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібні погрози пролунали у контексті територіальних і стратегічних інтересів у Північній Атлантиці — регіоні, який має ключове значення для оборони Європи.

Протягом останнього року європейські держави, зокрема й ті, що не входять до Європейського Союзу, активно працюють у форматі неформальної координаційної групи, яка фактично діє без участі Сполучених Штатів. До неї залучені Велика Британія, Норвегія та інші партнери. Цей формат отримав неофіційну назву «коаліція бажаючих».

Радники з національної безпеки приблизно трьох десятків урядів перебувають у постійному контакті. Вони регулярно проводять онлайн-зустрічі, особисті консультації та обмінюються повідомленнями в неформальних каналах зв’язку. У цих колах сформувався високий рівень довіри, що дозволяє швидко координувати позиції та шукати спільні рішення в умовах, коли США дедалі частіше сприймаються як фактор нестабільності, а не як гарант безпеки.

За цей час європейські лідери напрацювали відпрацьований механізм взаємодії на випадок різких або потенційно небезпечних дій з боку американського президента. Це дозволяє оперативно узгоджувати спільну реакцію без залучення Вашингтона.

Окреме місце в цьому неформальному об’єднанні посідає Україна. Саме навколо підтримки Києва почалося формування тісних контактів між ключовими європейськими столицями. Участь України не лише зміцнила взаємну довіру між партнерами, а й створила новий рівень координації, коли лідери та радники безпосередньо знають один одного й можуть швидко виходити на прямий зв’язок.

Україна розглядається як унікальний елемент потенційного безпекового альянсу. Це найбільш мілітаризована держава серед учасників цього формату, яка має одну з найбільших армій у Європі, розвинену індустрію безпілотних технологій і безпрецедентний сучасний бойовий досвід. Жодна інша європейська країна не має подібного практичного досвіду ведення повномасштабної війни.

У разі поєднання військового потенціалу України з можливостями провідних європейських держав, таких як Франція, Німеччина, Польща та Велика Британія, новий альянс міг би отримати колосальну силу. Йдеться як про ядерні, так і про неядерні компоненти стримування, що здатні забезпечити безпеку континенту навіть без прямої участі США.

Таким чином, дедалі очевидніше, що Європа поступово готується до сценарію стратегічної автономії, у якому роль Вашингтона буде суттєво обмежена, а Україна може стати одним із ключових стовпів нової системи європейської безпеки.

Суд Харківської області визнав винним 41-річного чоловіка у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану. Мова йде про агента Російської Федерації, який здійснював підпали релейних шаф залізничної інфраструктури в Харкові, що спричинило значні порушення в роботі залізничного транспорту та підвищило ризик для безпеки регіону.

За вироком суду, підозрюваного було засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд також врахував часткове приєднання вироку до попередніх правопорушень, що дозволило знизити термін покарання. У результаті чоловік відбуватиме покарання за обвинуваченням у спробі дестабілізації критично важливої інфраструктури України, що є частиною гібридної війни, яку веде Росія.

За даними слідства, у червні 2024 року чоловік через месенджер Telegram погодився на пропозицію так званого «легкого заробітку». За грошову винагороду він взявся підпалювати релейні шафи систем сигналізації, централізації та блокування на об’єктах залізничної інфраструктури у Харкові.

Ці об’єкти забезпечують роботу автоматики та безпеку руху поїздів. За задумом кураторів з Росії, диверсії мали порушити логістику та ускладнити постачання військової техніки і боєприпасів для Сил оборони України на Харківському напрямку.

Слідством встановлено, що агент зламував металеві двері релейних шаф, обливав обладнання легкозаймистою сумішшю та підпалював його. Про виконання завдань він звітував куратору з Федеральної служби безпеки Росії, надсилаючи відеозаписи підпалів.

Загалом диверсант устиг пошкодити три релейні шафи. За кожне виконане «замовлення» він отримував близько 9 тисяч гривень.

Унаслідок диверсій Акціонерному товариству «Укрзалізниця» було завдано матеріальної шкоди на суму понад 100 тисяч гривень. Чоловіка затримали у червні 2024 року під час чергової спроби підпалу. Відтоді він перебував під вартою.

Під час судового розгляду обвинувачений своєї вини не визнав. Водночас суд дійшов висновку, що доводи сторони обвинувачення є обґрунтованими та підтверджуються зібраними доказами, і визнав чоловіка винним у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану.

2025 рік став періодом помітного зниження попиту на нові легкові автомобілі з бензиновими двигунами в Україні. Загалом було зареєстровано трохи більше 26 тисяч таких автомобілів, що наочно показує спад в порівнянні з попереднім роком. Зокрема, частка бензинових автомобілів на ринку нових легковиків скоротилася з 40% у 2024 році до 32% у 2025 році.

Ці зміни є свідченням важливих тенденцій, які свідчать про зміну споживчих пріоритетів українських автолюбителів. Водночас з падінням попиту на бензинові автомобілі зростає інтерес до альтернативних типів двигунів, зокрема електричних та гібридних. Це підтверджується зростанням продажів таких моделей, що відповідає глобальним тенденціям на зменшення залежності від традиційних викопних видів палива.

Найпопулярнішим новим бензиновим автомобілем року став кросовер Hyundai Tucson, який очолив рейтинг продажів у своєму сегменті. До п’ятірки лідерів також увійшли Mazda CX-5, Skoda Octavia, Renault Duster та Kia Sportage. Саме ці моделі залишаються найбільш затребуваними серед покупців, які все ж обирають нові бензинові авто.

На противагу новому сегменту, імпорт вживаних бензинових автомобілів у 2025 році зріс. Обсяги ввезення таких машин збільшилися більш ніж на десяту частину, а самі вони зайняли значну частку первинних реєстрацій на ринку автомобілів з пробігом. Попри зростання кількості, частка бензинових авто серед усіх імпортованих уживаних легковиків дещо зменшилася, що вказує на ширше різноманіття типів двигунів у цьому сегменті.

Найбільшим попитом серед імпортованих уживаних бензинових авто користувалися Volkswagen Golf і Volkswagen Tiguan. Також до лідерів увійшли Audi Q5, Nissan Rogue та Audi A4. Ці моделі залишаються популярними завдяки поєднанню ціни, технічних характеристик і доступності на європейських та американських ринках.

Загальна динаміка авторинку свідчить про те, що українські споживачі дедалі частіше віддають перевагу доступнішим автомобілям з пробігом, тоді як сегмент нових бензинових моделей поступово втрачає позиції. Така тенденція, ймовірно, збережеться і надалі, зважаючи на економічні фактори та зміну структури попиту.

У Києві розпочинається судовий процес у справі, що стосується можливого розкрадання державних коштів, виділених на забезпечення роботи екстреної медичної допомоги. Слідство зосередилося на закупівлі автозапчастин для автомобілів швидкої допомоги, під час якої, за версією правоохоронців, вартість товарів була завищена майже на 2 мільйони гривень.

За інформацією правоохоронних органів, у цій справі йдеться не лише про фінансові махінації, а й про потенційний ризик для здоров’я пацієнтів. Завищення цін могло вплинути на кількість та якість закупленого обладнання, що безпосередньо відображається на оперативності та ефективності медичної допомоги.

За даними досудового розслідування, у 2022 році службові особи комунального об’єднання «Київмедспецтранс» діяли за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Посадовці готували та затверджували документи, на підставі яких формувалася очікувана вартість автозапчастин, необхідних для ремонту автомобілів екстреної медичної допомоги.

Слідство встановило, що для реалізації схеми використовувалися підконтрольні суб’єкти господарювання, що дозволило забезпечити перемогу заздалегідь визначеної компанії у процедурі закупівлі. Загальна сума укладеного договору становила майже 5,5 мільйона гривень.

Після підписання договору приватне підприємство постачало автозапчастини за цінами, які значно перевищували ринкові. Це підтвердила комплексна транспортно-товарознавча та судово-економічна експертиза. За її висновками, вартість закуплених запчастин була завищена більш ніж на 1,9 мільйона гривень, що завдало істотних збитків бюджету міста Києва.

Санкції статей Кримінального кодексу України, які інкримінують обвинуваченому, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Досудове розслідування щодо інших фігурантів кримінального провадження наразі зупинене. Як зазначають у прокуратурі, це пов’язано з перебуванням частини підозрюваних у розшуку, а також мобілізацією одного з учасників справи.