Україна у зустрічі з відомчим викликом: Зеленський розповів про готовність до літнього наступу Росії

Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, що відповідає за добір нових кадрів до відомства, опинився під увагою громадськості після розслідування антишахрайського проєкту “190”. Зокрема, журналісти звернули увагу на кілька аспектів його фінансової та житлової ситуації, які викликають питання щодо його прозорості. Згідно з розслідуванням, Щербай не задекларував витрати на оренду житла в Києві, що порушує вимоги щодо публічності фінансових даних високопосадовців. Крім того, він користується паркомісцем, що належить його тещі, що також викликає питання про етичність та законність такого використання ресурсів.

Ці обставини стали відомі в той час, коли 5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних та двох кадрових комісій, які будуть відповідати за переатестацію та відбір нових співробітників до Бюро. Тарас Щербай увійшов до складу обох кадрових комісій разом із своїми колегами-заступниками, Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи будуть визначати професійну придатність майбутніх співробітників, а також перевіряти відповідність кадрів вимогам, встановленим Бюро.

Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

Сімʼя зберігає готівкою:

Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

його дружина – 15 тис. доларів.

На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.

Дослідження, опубліковане в журналі Menopause, підтвердило, що надмірне накопичення жирової тканини в області талії, яке визначається високим співвідношенням талії до стегон (WHR), може негативно впливати на когнітивні функції у недавно постменопаузальних жінок. Зокрема, виявлено, що підвищений WHR асоціюється з гіршими результатами когнітивних тестів, зокрема у сферах уваги, пам’яті та швидкості обробки інформації.

Нове дослідження, що базувалося на піддослідній вибірці KEEPS-Cog (частина Kronos Early Estrogen Prevention Study), продемонструвало, що жінки з вищим співвідношенням талії до стегон на початку дослідження мали значно нижчі показники у кількох когнітивних доменах порівняно з учасницями з низьким WHR. При цьому, навіть після врахування факторів способу життя та загального стану здоров’я, негативний вплив високого WHR залишався статистично значущим.

Зокрема, в аналізі виявили, що вищий початковий WHR був пов’язаний з подальшим зниженням однієї з когнітивних сфер — візуальної уваги й виконавчих функцій — протягом чотирирічного спостереження. Інші домени пам’яті та мислення мали менш виражену або не стабільну динаміку у зв’язку з WHR.

Механізм цього зв’язку, за словами авторів і оглядових джерел, ймовірно пов’язаний із вісцеральним (внутрішнім) жиром, який накопичується навколо органів і продукує провоспалювальні цитокіни та знижує чутливість до інсуліну — фактори, що сприяють хронічному запаленню й метаболічним порушенням. Падіння рівня естрогенів після менопаузи посилює ці процеси, оскільки естроген має нейропротекторні ефекти й впливає на регуляцію метаболізму.

Дослідники також перевіряли, чи змінює прийом гормональної терапії (пероральної чи трансдермальної) цей зв’язок — і не виявили, що замісна гормональна терапія суттєво захищає від негативного впливу центрального ожиріння на когнітивні показники у цій групі жінок. Це означає, що високий WHR лишається фактором ризику незалежно від прийому гормонів у ранній постменопаузі.

Експерти наголошують на практичному значенні висновків: профілактика накопичення вісцерального жиру ще до настання менопаузи — через контроль харчування, регулярну фізичну активність та боротьбу з факторами ризику метаболічних захворювань — може допомогти знизити ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. У прес-релізі The Menopause Society автори закликають досліджувати ефекти контролю центрального ожиріння на здоров’я мозку саме в ранній постменопаузі.

Цими вихідними Україну охопить по-справжньому тепла атмосфера, проте природа демонструватиме свою мінливість. Антициклон, який поступово зміцнюється над територією країни, забезпечить загальне підвищення температури повітря, тож вдень стовпчики термометрів піднімуться до комфортних показників. Водночас локальні опади та густі тумани залишатимуться реальністю для деяких областей, особливо на північному заході та у центральних регіонах.

У південних і східних областях сонце прогріє повітря майже безперервно, створюючи приємну атмосферу для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі. На заході та у Карпатах очікуються короткочасні дощі, а в гірських районах можливі тумани та зниження видимості на дорогах. Вночі температура залишатиметься відносно високою для цього періоду року, проте місцями можуть утворюватися слабкі заморозки у низинах.

У суботу, 8 листопада, домінуватиме хмарність, але суттєвих опадів не прогнозується. Натомість у західних, північних та східних областях можливі тумани, які можуть суттєво знижувати видимість на дорогах. Вітер змінних напрямків, швидкістю 3–10 м/с.

Температурні показники вдень розподіляться по країні так:на півночі та сході — 8–13 градусів тепла,у центрі та на заході — 10–15 градусів тепла,на півдні країни — 12–17 градусів тепла.

У неділю, 9 листопада, очікується ускладнення погодних умов. Дощі ймовірні у західних, північних, центральних та південних областях, місцями супроводжуватимуться туманами, особливо в західних та центральних регіонах. Вітер посилиться до 5–12 м/с, напрямок залишатиметься змінним.

Денні температури 9 листопада становитимуть:на півночі та сході — 7–12 градусів тепла,у центральних і західних областях — 9–14 градусів тепла,на півдні — 13–18 градусів тепла.

У ніч проти неділі на сході можливі перші слабкі заморозки — до -1 градуса.

Синоптики наголошують, що через тумани та вологе дорожнє покриття водіям і пішоходам варто бути максимально уважними.

Ексначальник сектору реагування патрульної поліції Кременецького районного відділу Анатолій Юрик отримав умовний термін за спробу шахрайського заволодіння грошима. Вироком Шумського районного суду Тернопільської області його визнано винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Хоча покарання передбачало позбавлення волі строком на три з половиною роки, суд призначив іспитовий термін тривалістю два роки, фактично звільнивши Юрика від відбування реального покарання.

Слідством встановлено, що у лютому 2024 року до правоохоронця звернувся знайомий із проханням допомогти оформити офіційне працевлаштування, щоб законно виїхати за кордон. Натомість Юрик запропонував «вирішити питання» неофіційним шляхом — за грошову винагороду в розмірі 10 тисяч доларів США. Він запевняв, що має необхідні зв’язки та зможе організувати виїзд без перешкод.

Насправді поліцейський не мав таких можливостей і планував обманом заволодіти грошима. Під час зустрічі 21 лютого 2024 року він запропонував передати суму двома частинами – по 5 тисяч доларів. Першу частину він отримав, а пізніше використав на власні потреби.

В суді Юрик визнав свою вину та заявив, що шкодує про скоєне. Він проходить військову службу у ЗСУ, що стало аргументом для суду застосувати іспитовий строк. Протягом двох років обвинувачений зобов’язаний регулярно з’являтися для реєстрації до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання. Контроль за виконанням покарання здійснюватиме командир військової частини.

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

Народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк оприлюднив свою декларацію за 2024 рік, у якій повідомив про факти свого проживання в київській квартирі площею 134 квадратні метри. Вартість цього житла оцінюється в 12 мільйонів гривень, однак примітно, що власником квартири є тесть політика — Володимир Коваль, а не сам Ярослав Железняк. Окрім цього, в декларації зазначено, що сім’я Железняка з 2024 року почала орендувати два паркомісця в Печерському районі столиці, однак точна вартість оренди цих місць у документі не вказана.

Згідно з інформацією, наданою в декларації, квартира, в якій проживає Ярослав Железняк, є значним активом у його житловому фонді, проте безпосереднім власником є не депутат, а його родич. Це викликає питання щодо фактичного володіння майном та можливих юридичних нюансів, пов'язаних із декларуванням нерухомості, що не належить самому політику.

У 2024 році родина почала орендувати два паркомісця в Печерському районі Києва, де розташована квартира тестя. Проте у декларації політик не зазначив суму витрат на оренду паркувальних місць, що викликає питання щодо повноти зазначених платежів до декларації.

Дружина народного депутата, депутатка від «Слуги народу» Ольга Коваль, під час повномасштабної війни придбала автомобіль Lexus NX 300h 2019 року випуску за 845 тис. грн — сума, значно нижча за середню ринкову вартість аналогічних авто, яка нині сягає близько 1,5 млн грн. Сам Железняк у січні 2022 року придбав Infiniti QX50 2021 року випуску за майже 1,2 млн грн, яким користуються обоє.

Раніше, у попередньому шлюбі, Железняк мав подібну модель проживання: у 2015–2020 роках він мешкав у будинку батька колишньої дружини — Юрія Горобця, а також користувався його Tesla Model S 2014 року. Колишня дружина нардепа в цей період стала власницею великого будинку площею 643 кв. м у Києві, а батько — володарем кількох земельних ділянок у Білій Церкві, що ілюструє стійку практику користування майном родичів у життєвих моделях політика.

Юридичний і етичний контекст: згідно з нормами фінансового контролю, народні депутати зобов’язані декларувати належні їм та їхнім близьким об’єкти нерухомості, автотранспорт і відомості про доходи та витрати. Використання майна, оформленого на третіх осіб, не заборонене, але може викликати суспільний інтерес, якщо виникають питання прозорості або невідповідності між задекларованими доходами і способом життя.

У випадках, коли у декларації відсутні відомості про орендні платежі чи інші витрати, це може спричиняти запитання від контролюючих органів або громадськості щодо повноти та достовірності декларації. Поки що інформація у публічних джерелах обмежується даними з декларації та реєстрів про придбання авто — офіційних роз’яснень чи додаткових коментарів від депутата Железняка чи його дружини на момент публікації не надходило.

У Одесі завершено досудове розслідування щодо двох чоловіків, які організували вимагання грошей у місцевого жителя. Зловмисники вимагали 10 тисяч доларів за борг, який не існував. Про це повідомляє пресслужба поліції Одеської області.

Фігурантами справи є 38-річний одесит і 34-річний житель Одеського району, який раніше мав численні судимості за скоєння злочинів, зокрема крадіжок, розбоїв та шахрайства. За версією слідства, чоловіки неодноразово телефонували 24-річному місцевому жителю, погрожуючи йому фізичною розправою та вимагаючи повернення великої суми грошей, яких він насправді не заборгував.

У вересні потерпілий зустрівся зі зловмисниками в парку, де ті змусили його поїхати додому за грошима. Один із зловмисників чатував біля парадної, а другий забрав 10 тисяч доларів із квартири. Проте розпорядитися грошима вони не встигли: правоохоронці затримали їх у процесуальному порядку та вилучили речові докази, які наразі під арештом.

Обом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування завершено, а слідчі висунули обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання чужого майна з погрозою насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, під час воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду для розгляду справи.