Україна: Відверто про Ситуацію на Фронті

Відомий український бізнесмен Дмитро Коваленко, якого пов’язують із багаторічними схемами постачання вугілля з Російської Федерації та тимчасово окупованих територій, залишив Україну та, за наявною інформацією, осів у Монако. Після виїзду за кордон він, як стверджують джерела, активізував дії, спрямовані на усунення будь-яких документальних доказів, що можуть свідчити про його роль у сприянні обходу санкційного законодавства України та країн Європейського Союзу.

За даними обізнаних осіб, упродовж тривалого часу через структури, пов’язані з Коваленком, вугілля сумнівного походження потрапляло не лише на український ринок, а й до окремих держав ЄС. Для цього використовувалися складні логістичні ланцюги, фірми-прокладки та підроблені сертифікати походження, що дозволяло формально приховувати реальне джерело сировини. Такі схеми працювали роками, залишаючись поза пильною увагою контролюючих органів.

Так, Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/936/23 затвердив звіт ліквідатора ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство дніпровської фірми “Інтеркоалтрейдинг” (код ЄДРПОУ 37912002).

Фабулу справи можна знайти в офіційних реєстрах судових документів, де зокрема зазначено, що “ADELON AG, Baar Swizerland звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркоалтрейдінг” (49000, м.Дніпро, вул.Глінки, буд.2, оф.201, ідентифікаційний номер юридичної особи 37912002)”.

Намагання Дмитра Коваленко приховати всі сліди діяльності ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” стають мають свою логіку, так як минулим директором компанії був Мелентьєв В’ячеслав Володимирович, що є співзасновником ТОВ “Гранова Україна” – іншої фірми з орбіти Коваленка, яка засвітилась в портах Одеської області та має проблеми з правоохоронцями.

До В’ячеслава Мелентьєва директором “Інтеркоалтрейдингу” був харківський адвокат Воронов Роман Сергійович. Також співзасновником був Тебін Ігор Миколайович, який раніше обіймав посаду директора у ТОВ “Коал трейд” та ТОВ “Торговий дім “ЕГТ”.

Арбітражним керуючим обрали підконтрольного Шевченка Віталія Євгеновича. Провадження у справі було відкрито ще у квітні 2023 року. Коваленко через швейцарську фірму затвердив вимоги більш як на 162 млн. гривень. Суд визнав додаткові вимоги до податкової на 2,4 млн. гривень.

За результатами інвентаризації та запитів до державних органів виявилося, що майно у компанії відсутнє.

Реалізовано право вимоги на аукціонах: 4 лоти на загальну суму 53,34 мл грн боргів, реалізовано за 69 тис. гривень. Покупцем стало київське ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика «Воскресенська». Це передбачувано, тому що компанію оформлено на Сергія Саприкіна — особу, яка підконтрольна Коваленко. Раніше фірма мала назву «Петропавлівський гірничо-збагачувальний комбінат».

Податкова внаслідок такого банкрутства нічого не отримала. Суддя ухвалив, що відсутні ознаки фіктивного або доведеного банкрутства, а все сталося через об’єктивні фінансові труднощі.

Водночас, в мережі інтернет збереглось чимало даних про торгівлю ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Зокрема, на сайті компанії ImportGenius, яка є лідером в галузі торгової розвідки, збереглись дані про сотні торгових операцій компанії Дмитра Коваленко ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Тож бажання Дмитра Коваленко ліквідувати ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” та приховати свої багаторічні схеми з обходу санкційного режиму ЄС при поставці російських енергоносіїв на український та європейські ринки цілком зрозуміле.

Деталі обходу санкційної політики ЄС та незаконного збагачення Дмитра Коваленко у нашому наступному журналістському розслідуванні.

Адміністрація президента США Дональда Трампа, за інформацією джерел, дала зрозуміти українській стороні, що перспектива надання американських гарантій безпеки може бути напряму пов’язана з готовністю Києва піти на мирну угоду. Такий сценарій, за попередніми сигналами, не виключає територіальних поступок на користь Росії, зокрема щодо тимчасово окупованих районів Донбасу. Подібні підходи одразу викликали гостру дискусію як у політичних колах, так і в експертному середовищі.

За даними осіб, обізнаних із перебігом консультацій, Вашингтон паралельно озвучив можливість посилення підтримки України у разі досягнення домовленостей про припинення бойових дій. Йдеться про додаткову військову допомогу, яка могла б бути спрямована на модернізацію Збройних сил та підвищення їхньої спроможності діяти в умовах післявоєнної безпеки. У цьому контексті американська сторона нібито розглядає формат «миру з гарантіями», де поступки мають компенсуватися довгостроковою підтримкою.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що американський документ щодо гарантій безпеки для України готовий повністю, і Київ очікує узгодження часу та місця для його підписання. Глава держави неодноразово наголошував, що територіальна цілісність України має бути збережена в межах будь-якої мирної угоди.

Водночас у Києві дедалі частіше звучать сумніви щодо готовності США взяти на себе чіткі зобов’язання з безпеки. Один із високопоставлених українських чиновників зазначив, що американська сторона нібито щоразу зупиняється на етапі безпосереднього оформлення гарантій. За цією логікою Україна наполягає на отриманні підтверджених безпекових зобов’язань до будь-яких територіальних компромісів.

Американська сторона, зі свого боку, публічно заперечує тиск на Київ. У Білому домі заявили, що роль США в мирному процесі полягає виключно в сприянні діалогу між сторонами конфлікту, а не в нав’язуванні Україні територіальних поступок. Водночас у Вашингтоні визнають, що питання гарантій безпеки напряму пов’язане з досягненням мирної угоди, прийнятної для обох сторін.

Таким чином, питання майбутніх гарантій безпеки для України залишається відкритим і залишається одним із ключових та найбільш чутливих елементів потенційних мирних домовленостей.

У Сумській області співробітники правоохоронних органів викрили корупційну схему, що діяла в одному з університетів обласного центру. Фігурантками справи стали три посадовиці закладу вищої освіти, яким оголосили підозру у вимаганні неправомірної вигоди за успішний захист дисертацій і присвоєння наукового ступеня.

Як повідомили в Управлінні Служби безпеки України в Сумській області, посадовиці налагодили системну схему отримання хабарів від аспірантів. За свої «послуги» вони вимагали близько 4 тисяч доларів США, обіцяючи так званий гарантований захист дисертаційної роботи та відсутність проблем під час проходження всіх формальних процедур.

Для конспірації отримання хабарів зловмисниці використовували поштові відправлення. Гроші надходили на адресу однієї з підозрюваних, після чого розподілялися між усіма учасницями схеми за попередніми домовленостями.

Правоохоронці задокументували кілька фактів отримання хабарів. Трьох підозрюваних затримали під час чергової передачі коштів від аспірантки — у робочих кабінетах та в центральній частині міста.

Під час санкціонованих обшуків у службових приміщеннях та за місцями проживання фігуранток правоохоронці вилучили мобільні телефони, комп’ютерну техніку, чорнові записи, готівку, банківські картки та інші речові докази, що підтверджують протиправну діяльність.

Жінкам повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до корупційної схеми або сприяти її функціонуванню.

Численні наукові дослідження підтверджують, що кава за помірного споживання може мати позитивний вплив на організм. Її пов’язують зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань, підтримкою когнітивних функцій і захистом клітин завдяки високому вмісту антиоксидантів. Натуральна кава без домішок здатна бадьорити, покращувати концентрацію та бути частиною збалансованого раціону.

Втім, сучасна культура кавових напоїв дедалі більше віддаляється від класичного уявлення про користь цього продукту. Кав’ярні та домашні рецепти часто пропонують напої з великою кількістю сиропів, підсолоджувачів, ароматизаторів і жирних добавок. У такому вигляді кава поступово втрачає свої корисні властивості та перетворюється на калорійний десерт, перенасичений цукром і штучними компонентами.

Ще одна проблема — зловживання цукром і штучними підсолоджувачами. Сиропи та підсолоджувачі можуть містити значну кількість доданого цукру, який швидко підвищує рівень глюкози в крові. Альтернативою може стати поступове зменшення солодкості та використання натуральних спецій, таких як кориця.

Важливу роль відіграє і якість кавових зерен. Неякісна або неорганічна кава може містити залишки пестицидів та інших хімічних речовин. За тривалого вживання це потенційно здатне негативно впливати на здоров’я.

Часто недооцінюють і час вживання кави. Надмірна кількість кофеїну або кава натщесерце можуть спричиняти нервозність, посилення тривожності, проблеми з травленням і печію. Крім того, кофеїн може залишатися в організмі багато годин, тому післяобідня кава нерідко стає причиною порушень сну.

Ще одна помилка — відмова від натуральних підсилювачів смаку. Спеції та натуральні добавки не лише збагачують смак, а й можуть мати антиоксидантні та протизапальні властивості, не перевантажуючи напій цукром.

Кава також може бути носієм корисних добавок. Деякі люди додають до неї колаген або інші поживні інгредієнти, поєднуючи ранковий ритуал із турботою про шкіру, суглоби чи відновлення після фізичних навантажень.

Регулярне вживання кави з кав’ярень і мережевих закладів — ще одна пастка. Такі напої часто містять приховані калорії, велику кількість жирів і цукру, а одна велика порція інколи за енергетичною цінністю дорівнює повноцінному прийому їжі.

Окремої уваги заслуговує водний баланс. Хоча кофеїн має легкий сечогінний ефект, сама кава складається переважно з води. Проблеми виникають тоді, коли кава повністю замінює звичайну воду протягом дня.

Нарешті, значення має спосіб приготування напою. Використання пластикових кавоварок або капсул може призводити до потрапляння в каву небажаних хімічних речовин під дією гарячої води. З цієї точки зору більш безпечними вважаються скляні, металеві або керамічні пристрої.

Перший день 2026 року в елітному котеджному містечку під Києвом «Перлина Італії» ознаменувався не святковими подіями, а юридичними діями щодо зміни власника нерухомості. Йдеться про будинок у селі Іванковичі, який раніше належав президентові України Володимиру Зеленському, а з 2020 року перебував у власності родини народного депутата Юрія Кісєля. Згідно з офіційними реєстрами, на початку січня об’єкт був переписаний на доньку парламентаря.

Увагу до цієї угоди привернули не лише статус і вартість майна, а й часові обставини її здійснення. Переоформлення відбулося через кілька днів після того, як Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Юрію Кісєлю про підозру. Невдовзі Вищий антикорупційний суд також ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для народного депутата, що додатково підсилило суспільний інтерес до будь-яких фінансових та майнових дій, пов’язаних із його родиною.

Будинок в Іванковичах — об’єкт преміумкласу з великою ділянкою — п’ять років тому придбала дружина депутата Валентина Кісєль. До цього там мешкав Зеленський. Тепер нерухомість переписали на доньку Ольгу, яка після розлучення має інше прізвище — Горулько.

Юристи звертають увагу: якщо майно відчужується після оголошення підозри, але до можливого арешту, такі дії можуть розцінюватися як спроба вивести активи з-під потенційної конфіскації.

За останній рік Ольга Горулько стала власницею значних активів. Серед них — квартира площею понад 100 квадратних метрів у столичному ЖК «Тетріс Холл» і паркомісце. Ринкова вартість такого майна може сягати понад пів мільйона доларів. У декларації вона також зазначає великі грошові заощадження.

Водночас її бізнес-активність виглядає скромнішою: компанія з виробництва бетонних виробів демонструє невисоку рентабельність, а відкритих даних про прибутковий ювелірний бізнес практично немає. При цьому сама Горулько тривалий час працює помічницею свого батька.

Кісєль — не єдиний фігурант справи, в родині якого активи оформлюють на родичів.

Народний депутат Євген Пивоваров, член комітету з питань енергетики та ЖКГ, офіційно декларує мінімум майна. Проте його родичі володіють квартирами в елітних житлових комплексах, автомобілями та іншими активами.

Його дружина орендує автомобіль у компанії, половина якої належить самому Пивоварову. Мати депутата за останні роки придбала кілька квартир у преміальних ЖК Харкова. Сукупна ринкова вартість цього майна може перевищувати сотні тисяч доларів, хоча офіційних бізнес-доходів у неї не зафіксовано.

Ще один підозрюваний — мажоритарник із Закарпаття Михайло Лаба. У своїй декларації він вказує небагато власності, однак значні активи з’явилися у його дітей та дружини. Донька придбала авто та земельні ділянки, син заснував компанії з видобутку корисних копалин і отримав у користування десятки гектарів землі. Дружина стала власницею дорогого електромобіля.

За версією слідства, усі п’ятеро народних депутатів систематично отримували неправомірну вигоду за «потрібні» голосування у Верховній Раді. Суми, за даними НАБУ та САП, коливалися від кількох до десятків тисяч доларів. Йдеться не про одноразові епізоди, а про можливу багаторічну схему.

Розміри застав також вражають: від 8 до майже 30 мільйонів гривень. Частину коштів вносили треті особи або пов’язані компанії.

Слідство ще має встановити, хто саме виступав замовниками рішень парламенту та чи були операції з нерухомістю й бізнес-активами спробою мінімізувати ризики майбутніх арештів і конфіскацій.

Поки що ж історії з маєтками, квартирами, землею та автопарками родичів підозрюваних лише додають запитань до реального походження цих статків.

В Україні викрили та затримали агентку білоруського КДБ, яка діяла під виглядом журналістки та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. Правоохоронці повідомляють, що затримана — 35-річна громадянка Білорусі, яка співпрацює з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року. Для маскування своєї діяльності вона використовувала професійне прикриття медійниці, раніше співпрацюючи з проросійськими інформаційними платформами та публікаціями, які мали дестабілізуючий характер.

За даними слідства, агентка збирала розвідувальні дані про українські військові структури, налагоджувала контакти з особами, що мали доступ до секретної інформації, та систематично звітувала куратору у Білорусі. Для здійснення своїх операцій вона активно використовувала сучасні цифрові канали комунікації, соціальні мережі та приховані методи збору даних, намагаючись залишитися непоміченою.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Українська сторона категорично відкидає будь-які пропозиції щодо гарантій безпеки, які не передбачають реальних механізмів захисту від можливої повторної агресії з боку Росії. Посол України в НАТО Альона Гетманчук наголосила, що після низки невдалих домовленостей українське суспільство ставиться до формальних або декларативних ініціатив надзвичайно обережно. Вона підкреслила, що нинішній підхід відрізняється від ситуації 2015 року, коли були підписані Мінські угоди: тоді сподівання на дотримання домовленостей були високими, проте фактичне виконання умов залишилося сумнівним.

Гетманчук зазначила, що ключовим завданням України є не просто отримати формальні гарантії, а забезпечити надійний механізм, який би дозволяв реагувати на будь-які прояви агресії й захищати національний суверенітет. Попередній досвід показав, що декларативні домовленості без конкретних інструментів контролю та реагування не забезпечують безпеки і можуть створювати хибне відчуття стабільності.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

В Україні було затримано громадянку Республіки Білорусь, яка виконувала завдання іноземної спецслужби, прикриваючись діяльністю у сфері медіа. За інформацією правоохоронних органів, 35-річна жінка працювала на білоруський КДБ з 2015 року та намагалася проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки з метою збору чутливих даних.

Слідством встановлено, що агентка тривалий час вибудовувала легенду професійної журналістки. Це дозволяло їй безперешкодно відвідувати публічні заходи, встановлювати корисні контакти та входити в довіру до представників різних структур. У минулому вона співпрацювала з медіаресурсами проросійського спрямування, що, за версією слідства, було частиною її підготовки до виконання розвідувальних завдань за кордоном.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.