Україна запускає нові сервіси, що допоможуть уникнути корупції

Після призначення Олексія Калини на чолі «Газорозподільних мереж України» компанія почала стрімко трансформуватися, і ці зміни дедалі менше нагадують природне кадрове оновлення. Натомість формується цілісна та керована структура, у якій ключові управлінські позиції займають люди, пов’язані саме з Харковом та наближені до нового керівника. Упродовж кількох місяців призначення склали вертикаль, що дозволяє концентрувати ухвалення рішень та контроль над основними процесами в руках обмеженого кола осіб.

Першим показовим кроком стало призначення Євгена Швеця керівником юридичного департаменту. Саме через цю ланку проходять закупівлі, договори, судові процеси та ключові юридичні висновки, які визначають діяльність компанії на стратегічному рівні. Зміцнення цього напрямку людиною, що має тісний зв’язок із керівником, фактично заклало основу для нової моделі управління — контрольованої та централізованої.

Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.

Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.

Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.

Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.

Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.

Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.

Під час тематичного круглого столу представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова поінформувала учасників про суттєве зростання кількості звернень, що стосуються роботи системи медико-соціальної експертизи. За її словами, ця тенденція стала однією з найвиразніших ознак поглиблення системних проблем у сфері встановлення інвалідності та оцінювання функціонального стану людини.

Упродовж 2024 року до офісу омбудсмана надійшло 299 звернень щодо МСЕК. У порівнянні з попереднім роком це становить зростання на 95%, що свідчить про серйозне загострення недовіри до процедур, які мали б гарантувати громадянам реалізацію їхніх соціальних прав. Експерти підкреслюють, що подібна динаміка відображає не лише збільшення кількості випадків порушень, а й зростання обізнаності населення про можливість оскарження рішень та захисту своїх інтересів.

У відповідь на зауваження юристконсульт ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Олександр Довженко пояснив, що значний обсяг звернень потребує часу для опрацювання, адже у системі працює 80 спеціалізованих команд, а справи не розглядаються непрофільними лікарями.

Довженко також уточнив, що документи подаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, а люди, які вже отримали інвалідність за кордоном, можуть легалізувати документи без повторного проходження обстежень в Україні. Крім того, пацієнти можуть проходити обстеження у будь-яких клініках, а харчування в установі відповідає стандартам МОЗ. Електронні звернення приймаються за наявності кваліфікованого електронного підпису.

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

25 листопада в Україні поєднує давню церковну спадщину, міжнародні ініціативи та народні уявлення про зміну сезонів, створюючи своєрідну мозаїку змістів, що збереглися крізь століття. Попри те, що ця дата не закріплена в офіційному календарі державних свят, вона має помітне значення як для віруючих, так і для тих, хто цікавиться культурними традиціями та історією.

У церковному житті цього дня вшановують апостола від 70-ти Климента I — одного з найшанованіших діячів раннього християнства. Його проповідницький шлях пролягав через Херсонес, де він поширював нове віровчення серед місцевих жителів, укріплюючи духовні основи громади. Постать Климента I зберегла вплив у церковній історії завдяки його відданості місії, мужності перед переслідуваннями та внеску у формування перших християнських традицій. Саме тому 25 листопада вважають днем пам’яті подвижника, який відіграв значну роль у становленні духовного життя на теренах, що нині належать Україні.

Світ також відзначає одну з найважливіших соціальних дат — Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок, проголошений ООН. Організації та правозахисники привертають увагу до проблем домашнього насильства, примусу, переслідувань і стигматизації жертв, яка, на жаль, досі залишається поширеною у світі.

Популярними цього дня є й неофіційні гастрономічні свята — День гаспачо, День парфе та День домашньої їжі, які зазвичай супроводжуються місцевими ярмарками в європейських країнах.

У народному календарі 25 листопада вважали днем, коли природа остаточно готується до зими. Наші предки спостерігали за погодою та вважали, що якщо до цього часу не випав сніг, зима затримається. А швидке танення першого снігу обіцяло теплий грудень. Поява снігурів означала остаточний прихід холодів, а дощ цього дня натякав на сирий кінець місяця.

Дату вважали вдалою для нових справ, але з умовою, що їх потрібно робити спокійно, без поспіху. Також існувала традиція: важливі завдання розпочинати натщесерце, щоб залучити удачу. Водночас був і духовний настанов: на Климента Мовчальника слід уникати лайки, засудження та необдуманих слів, адже день присвячували стриманості та доброзичливості. Цьогоріч дата припадає на період Різдвяного посту, тому вірянам нагадують про обмеження у харчуванні.

25 листопада також пов’язане з кількома знаковими постатями української історії та культури. У цей день народилися хірург Микола Пирогов, письменники Іван Нечуй-Левицький та Клим Поліщук, художник Ніл Хасевич та співачка Марина Одольська. Для українців це звичайний вівторок, але насичений традиціями, історією і нагадуваннями про важливі цінності.

Перетворення запропонованого Сполученими Штатами «мирного плану» на формат, прийнятний для України та ключових європейських держав, перетворюється на складний багаторівневий дипломатичний процес. Financial Times звертає увагу на те, що документ містить низку положень, які вже спричинили широкий резонанс і викликали гарячі дискусії серед дипломатів, політиків та експертних кіл. Видання виокремлює кілька пунктів, які можуть стати головними каменями спотикання — від питань територіального суверенітету до системи майбутніх безпекових гарантій, механізмів амністії та ролі міжнародних посередників.

Одним із найбільш конфліктних положень, за оцінкою FT, є потенційна пропозиція щодо відмови України від частини тимчасово окупованих територій. Попри те, що у тексті документа цей пункт фігурує під номером 22d, його вагомість настільки висока, що він міг би стояти на початку будь-якого списку спірних питань. Для України питання кордонів є принциповим, адже будь-які поступки на цьому напрямі автоматично зачіпають фундаментальні основи державного суверенітету, права громадян і стратегічну безпеку регіону.

Передача нині окупованого Донецька означатиме, що Росія отримає те, чого не змогла досягти військовим шляхом з 2014 року. Україна ризикувала б втратити опорний «пояс фортеці» — Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку. Для десятків тисяч людей це означало б вимушений виїзд із власних домівок.

План США передбачає визнання цих територій «де-факто російськими». На перший погляд, це м’якше, ніж юридичне визнання, однак міжнародник Марк Веллер з Chatham House зауважує: формулювання «де-факто Росія» вигідніше Кремлю, ніж просто «під фактичним контролем Росії».

У документі згадуються «надійні гарантії безпеки», проте без конкретики. Водночас саме розмиті обіцянки вже раз виявилися фатальними: Будапештський меморандум не запобіг ні анексії Криму у 2014 році, ні повномасштабному вторгненню 2022-го.

Будь-які гарантії, що не містять чітких механізмів реагування Заходу, Київ розцінюватиме як неприйнятні та неефективні.

Американський план фактично зупиняє європейську ініціативу зі створення «репараційного кредиту» у 140 млрд євро за рахунок прибутку від заморожених російських активів.Для України, навіть у разі укладення угоди, бюджетна підтримка й модернізація армії залишатимуться критичними. Більшість столиць ЄС сходяться на думці, що саме репараційний механізм є найбільш ефективним і фінансово обґрунтованим.

План США містить положення про загальну амністію для всіх учасників конфлікту та відмову від юридичних претензій. Для українського суспільства, яке пережило масові вбивства, руйнування, депортацію дітей і воєнні злочини, така «амністія» виглядала б морально неприйнятною.

Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук назвала це «головним розчаруванням» у запропонованому документі. Крім того, повна відмова від юридичних претензій фактично унеможливить репараційний кредит ЄС, зазначає юристка Юлія Зіскіна.

Обмеження українських Збройних сил до 600 тисяч осіб багато хто в Європі вважає прямим втручанням у суверенітет України. Лідери ЄС переконані: сильна армія — найкращий захист континенту від нової російської агресії.

Навіть скорочення на третину від нинішньої чисельності залишить Україну однією з найпотужніших армій Європи. Але військові попереджають, що будь-яке штучне зменшення оборонного потенціалу створить передумови для нового наступу РФ.Комунікаційник ЗСУ Олександр Солонко заявив: «Це пряма підготовка до нового вторгнення і ослаблення України».

Поки Україна стикається з безпрецедентними викликами у сфері національної безпеки та економіки, стратегічні ресурси держави знову опинилися в центрі боротьби політичних амбіцій і корупційних схем. Після тривалого падіння ринку солі та втрати ключового гравця «Артемсолі» країна отримала шанс відновити власне виробництво завдяки новому родовищу «Катіон Інвест» у Закарпатській області. Це підприємство мало стати важливим кроком до енергетичної та економічної незалежності регіону, проте замість підтримки воно швидко стало об’єктом рейдерської атаки з боку політичних та фінансових сил.

За даними джерел, організацією тиску на «Катіон Інвест» займався народний депутат від «Слуги народу» Павло Халімон, який діяв у тісному союзі зі своїм давнім соратником Олександром Прозуром та впливовим тіньовим банкіром Олексієм Омельяненком. Їхня мета, як вказують аналітики, полягала в контролі над перспективним родовищем для отримання прибутків у тіньовому секторі та використання підприємства як важеля впливу на політичні процеси в регіоні.

Коли у 2021 році керівником «Катіон Інвест» став Сергій Кондратьєв, на місці майбутнього родовища була лише ліцензія й чисте поле. Не було шахти, обладнання, електрики — не було нічого. За два роки підприємство пройшло увесь шлях від проектування до видобутку. У липні 2023 року у Тереблі вперше за десятиліття отримали українську сіль. Перші зразки навіть передали Президенту. Восени виробництво було готове видавати до 30 тисяч тонн солі на рік.

У той момент, коли країна переплачувала за імпортну сіль, «Катіон Інвест» міг стати критично важливою опорою продовольчої безпеки. Але саме тоді до проекту «раптово» заходить політик.

Співвласник компанії Олексій Омельяненко приводить до Кондратьєва «нового партнера» — депутата Павла Халімона. І одразу ставить умову: частку підприємства потрібно передати в руки народного депутата. Мотив звучав максимально відверто: якщо Халімон не «в долі», то «вам перекриють усе». Через кілька тижнів погрози перетворилися на дії.

24 листопада 2023 року Халімон приїжджає на родовище особисто, поводячись як фактичний власник: спускається в шахту, дає розпорядження працівникам, представляє свого близького приятеля з Прилук Олександра Прозура як «нового директора». Сам себе депутат називав «ідеологом проєкту» та «інвест-нянею», демонструючи, що розглядає шахту як власний трофей.

Після відмови передати частку почалося системне блокування підприємства. Уже 7 грудня податкові органи визнають усі компанії Кондратьєва ризиковими, паралізуючи фінансові операції. Статус «ризиковий» навішують по шість разів поспіль — без доказів, без порушень, зате з очевидним політичним слідом.

Паралельно Омельяненко та Прозур запускають юридичні атаки: фіктивні позови, спроби банкрутства, звернення через підставних осіб. Загалом від імені Прозура та пов’язаних структур подано щонайменше вісім позовів, покликаних виштовхнути Кондратьєва з управління.

У листопаді 2025 року запускається фінальна стадія — спроба рейдерського захоплення через чорного нотаріуса. Невідомі особи приходять із вигаданою «наглядовою радою», яка ніколи не існувала, і призначають директором Прозура. Уночі відбувається спроба силового проникнення на об’єкт. Банк блокує рахунки. Видобуток стає.

Прозур — це не бізнес-партнер, а «тінь» Халімона. Давній соратник із Прилук, людина, яку використовують для виконання юридично ризикованих чи відверто незаконних дій. Саме він подає позови, підписує фіктивні документи, з’являється лише тоді, коли потрібно забезпечити черговий етап рейдерської операції.

Прилуки — ключ до розуміння цієї зв’язки. Саме тут Халімон робив перші політичні кроки, тут він зібрав свою мережу впливу. Тут же з’являвся одіозний російський бізнесмен Юрій Коптєв, пов’язаний із ФСБ, якого у місто приводив місцевий осередок СПУ, де одним із керівників був Прозур. Усе це вказує на давно сформований альянс та спільну історію інтересів.

Павло Халімон — не новачок у корупційних схемах. Його прізвище давно з’являється у розслідуваннях: вимагання хабарів в аграрному секторі, оборудки з нерухомістю, зустрічі з бізнесменами «для вирішення питань». Скандал із маєтком на Печерську, записаним на третіх осіб, отримав резонанс навіть у САП. Попри це жодної відповідальності він не поніс.

А тепер — сіль. Стратегічний ресурс. І нова можливість для депутата «зайти в будь-який кабінет» і перетворити родовище на приватну здобич.

Шахта стоїть. Рахунки заблоковані. Підприємство паралізоване. Країна продовжує імпортувати сіль, тоді як українське виробництво лежить під політичним пресом. Подані скарги до Мін’юсту, відкрито кримінальні провадження, але результатів поки немає.

Історія «Катіон Інвест» — це історія про те, що навіть у час війни стратегічні надра можуть стати об’єктом приватного переділу. І поки політики рівня Павла Халімона відчувають себе недоторканними, бізнес в Україні назавжди залишатиметься в зоні ризику.

Це також історія про втрачений шанс. Україна могла повернути власний видобуток солі. Але замість розвитку — знову боротьба за виживання.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурора прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Михайла Горощенка після масштабного корупційного скандалу, що привернув значну увагу суспільства та правоохоронних органів. Рішення комісії стало логічним продовженням подій, які розгорталися після затримання посадовця 27 травня 2025 року в Києві неподалік ресторану «Sunset Terrace». Саме там, за даними оперативників, він отримав від посередника 10 тисяч доларів, а передача відбувалася під повним контролем СБУ та Державного бюро розслідувань.

Слідство стверджує, що Горощенко вимагав кошти як плату за нібито можливість вплинути на перебіг одного з кримінальних проваджень у Київській області. Суть обіцянки, зафіксованої детективами, полягала в тому, що прокурор нібито міг домогтися перекваліфікації підозри з тяжкої корупційної статті, пов’язаної з отриманням хабара, на значно м’якшу норму. Така «послуга» відкривала б для підозрюваного шлях до уникнення суворого покарання, а також створювала ризики для подальшого розвалу справи.

Розмови про суму та погрози «реальним строком» тривали кілька тижнів до затримання. За інформацією правоохоронців, прокурор усвідомлював ризик документування та навіть радив співрозмовникам бути «конспіративнішими», однак продовжував вимагати кошти. Його пояснення про те, що гроші були нібито компенсацією за пошкодження автомобіля дружини після ДТП, комісія назвала вигаданими — жодного підтвердження такої аварії не надано.

Після повідомлення про підозру дії прокурора кваліфікували як шахрайство в особливо великих розмірах. КДКП, розглянувши дисциплінарні матеріали, дійшла висновку, що поведінка Горощенка грубо порушує стандарти доброчесності і є несумісною з перебуванням у системі прокуратури. Навіть його понад двадцятирічний стаж, який зазвичай розглядають як пом’якшувальну обставину, не вплинув на рішення.

Комісія остаточно ухвалила звільнення та направила його Генеральному прокурору для виконання. Відтепер Михайло Горощенко офіційно позбавлений посади та статусу прокурора.

У Житомирі поліцейським вдалося встановити особу матері новонародженої дитини, яку ввечері 19 листопада місцева жителька знайшла біля смітника на вулиці Покровській. Немовля негайно передали медикам, і його госпіталізували для проведення необхідних обстежень та надання медичної допомоги. Паралельно правоохоронці розпочали комплексні заходи, спрямовані на встановлення матері та з’ясування обставин події.

За повідомленням Головного управління Національної поліції в Житомирській області, слідчим вдалося оперативно зібрати дані з камер відеоспостереження, опитати мешканців прилеглих будинків і провести першочергові слідчі дії. Завдяки зібраній інформації правоохоронці встановили, що дитину народила 15-річна місцева дівчина.

За фактом залишення дитини в небезпеці слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 135 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі.

Над сім’єю неповнолітньої матері зараз працюють ювенальні поліцейські. У межах розслідування призначено низку експертиз, зокрема щодо психічного стану дівчини, а також буде встановлено особу батька дитини.

Медики повідомили, що дитині надають необхідну допомогу. Її стан контролюють лікарі.