Українців попередили про шахрайські схеми з продажем зарядних станцій

Південноукраїнська атомна електростанція, що є філією НАЕК «Енергоатом», 6 листопада 2025 року здійснила закупівлю п’яти легкових автомобілів марки Toyota на загальну суму 8,08 млн грн. Відповідний договір був укладений у межах процедури UA-2025-10-15-011687-a, а придбані транспортні засоби вже доставлені та перебувають на складі державного підприємства.

Інформація про закупівлю привернула увагу через можливу невідповідність постанові Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року, яка встановлює обмеження на придбання службових автомобілів за державні кошти. Цей документ був ухвалений з метою оптимізації бюджетних витрат і передбачає чіткі умови, за яких державні підприємства можуть оновлювати автопарк.

На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений, що підтверджено офіційними повідомленнями компанії та уряду. Відповідно до структури управління підприємства, вся відповідальність за дотримання законодавства на філії лежить на керівнику Стоянові, саме його рішення призвело до створення незаконного фінансового зобов’язання, забороненого постановою КМУ №899.

11 листопада уряд достроково розпустив наглядову раду компанії через провал контролю та корупційні ризики. Однак, навіть наявність або відсутність наглядової ради не впливає на дію постанови №899 — норма застосовується автоматично і обмежує можливість придбання автомобілів без фінансового плану.

Шевченківський районний суд Львова ухвалив обвинувальний вирок щодо заступника керівника Інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, полковника Олега Стокалюка. Посадовця визнали винним в одержанні неправомірної вигоди за використання службового впливу у сфері пожежної безпеки.

Як встановив суд, події відбувалися у 2023 році. Стокалюк домовився про отримання грошових коштів від представника приватної компанії ТОВ «Тандем Ріел». Йшлося про сприяння у вирішенні питання з реєстрацією декларації відповідності вимогам пожежної безпеки для нежитлового приміщення, розташованого у місті Городок Львівської області. За матеріалами справи, посадовець пообіцяв вплинути на службових осіб Головного управління ДСНС у Львівській області.

Суд визнав, що Стокалюк «не вимагав», але прийняв хабар. Полковник частково визнав провину, стверджуючи, що гроші були передані добровільно та без тиску. Проте суд ухвалив, що дії підпадають під частину 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди за вплив.

Покарання виявилося формальним — штраф у 93,5 тисячі гривень, що лише трохи перевищує суму хабара. Жодного позбавлення волі, заборони обіймати посади чи конфіскації майна не застосовано. Вирок підлягає оскарженню.

Ситуація демонструє, як в українській судовій системі часто виглядає покарання для офіцерів та керівників у сфері цивільного захисту: можливість сплатити штраф і формально закрити справу, залишаючи питання про реальний вплив на процеси прийняття рішень.

Поліція відкрила кримінальне провадження проти начальника відділу капітального будівництва та екології Пустомитівської міської ради Ігоря Лопатнюка через підозру у зловживанні службовим становищем під час відряджень за кордон. Справу №42025140000000219 розпочато за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за незаконне перетинання державного кордону та використання службових повноважень у власних інтересах.

За даними слідства, 20 червня 2025 року посадовець виїхав за межі України разом із дружиною під приводом доставки гуманітарної допомоги для Збройних сил, однак повернувся через 10 днів без будь-яких вантажів або матеріалів, призначених для військових потреб. Цей факт викликав підозри щодо можливого зловживання службовим становищем та невиконання обов’язків, пов’язаних із організацією допомоги та контролем за її транспортуванням.

Під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили публікації в Instagram дружини посадовця, Наталії Лопатнюк, де вона позувала на відпочинку в Іспанії у період нібито відрядження. Фото з тегом SPANISH були додані 25–26 червня та 1 липня. Частина цих матеріалів наразі видалена.

Як встановило слідство, директор львівського представництва організації «HELP HEROES OF UKRAINE, INC. NFP», фактично не ведучої діяльності в Україні, разом із посадовцями Пустомитівської міської ради організовував незаконне переправлення чиновників за кордон під виглядом транспортування гуманітарної допомоги. Для цього вносилися недостовірні дані у листи благодійних організацій, а потім підроблені документи направлялися до органів місцевого самоврядування, що дозволяло отримати рішення про виїзд.

За інформацією слідства, подібним чином за кордон на відпочинок виїжджав і директор Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства Василь Боцвін разом із дружиною 18 лютого 2025 року.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються інші особи, причетні до організації незаконних відряджень.

У Києві на Оболоні 4 січня стався вибух автомобіля, у якому перебував військовослужбовець. Київська міська прокуратура кваліфікувала інцидент як терористичний акт. Вибух прогримів у дворі житлового будинку на вулиці Героїв Дніпра вранці під час того, як постраждалий відкривав багажник свого автомобіля. Військовий отримав осколкові поранення, тоді як жінка, що перебувала поруч, уникла травм.

За попередніми даними правоохоронців, вибуховий пристрій був прихований у багажнику автомобіля та спрацював миттєво після його відкриття. На місці події працювали слідчо-оперативні групи, вибухотехніки та працівники Нацполіції, які обстежили прилеглу територію, встановлюючи обставини інциденту та можливі мотиви. Місцевих мешканців просять надавати будь-яку інформацію, що може допомогти слідству, особливо щодо підозрілих осіб або транспортних засобів, помічених у районі до вибуху.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за терористичні акти — дії, що створюють небезпеку для життя або здоров’я людей.

На місці події працюють поліцейські, кінологи, вибухотехніки та інші відповідні служби. Вони оглядають територію та збирають докази для встановлення обставин вибуху.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок вибухів у Києві за останній місяць. 12 грудня СБУ та Нацполіція затримали трьох чоловіків, підозрюваних у скоєнні подвійного теракту у Дарницькому районі. Тоді внаслідок вибуху двох саморобних пристроїв загинув нацгвардієць, а двоє поліцейських, військовий та охоронець отримали поранення.

Інцидент на Оболоні знову підкреслює загрозу терористичних дій у столиці та потребує посиленої уваги правоохоронних органів.

Колишнього прокурора Києва, а нині голову Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера окремі джерела та заявники пов’язують із діяльністю організованих структур, про що періодично з’являються повідомлення в публічному просторі. Ці твердження поширюються у формі заяв, звернень та неофіційних коментарів, водночас не мають на цей момент підтвердження у вигляді судових рішень або вироків.

За інформацією, яка циркулює серед окремих активістів та авторів звернень до правоохоронних органів, мова йде про можливі контакти або непрямі зв’язки, що нібито мали місце у попередні роки його професійної діяльності. При цьому самі заяви часто ґрунтуються на суб’єктивних оцінках, свідченнях третіх осіб або припущеннях, які потребують перевірки в установленому законом порядку.

У матеріалах, які перебувають у розпорядженні заявників, фігурують також імена Сергія Шапрана, Володимира Осіпова та Ігоря Скорохода. Окрему увагу вони звертають на можливий конфлікт інтересів: дружина Олега Кіпера Ірина, за наявною інформацією, має фінансові зобов’язання на суму близько 25 мільйонів гривень перед дружиною Володимира Осіпова.

Окремий блок звинувачень стосується будівництва захисних укриттів в Одеській області. У Вигоднянській громаді, за твердженнями джерел, тендер на суму близько 97 мільйонів гривень отримала компанія «Давмір Строй». У документах, які аналізували заявники, йдеться про ймовірне завищення вартості будівельних матеріалів, зокрема бетону та арматури, що могло призвести до розкрадання значних сум, у тому числі коштів міжнародної допомоги в межах програми Ukraine Facility.

Схожі підозри озвучуються і щодо проєктів у Вилківській міській раді, де фігурує «Південна Українська Будівельна Компанія», а також у селі Маяки, де, за твердженням заявників, представники місцевої влади спільно з приватними структурами могли привласнювати кошти міжнародної допомоги через фіктивне або завищене будівництво.

Особливу роль у цій вертикалі, за словами джерел, відіграє Сергій Шапран. Його пов’язують із бізнес-інтересами, які нібито мають сліди російського походження, а також із компаніями, через які, за версією заявників, здійснювалося зняття арештів з активів осіб, що перебувають під санкціями. Попри затримання Шапрана у 2025 році під час спроби виїзду за кордон, учасники схем, як стверджують джерела, уникають реальної відповідальності.

Окреме занепокоєння викликає реакція правоохоронних органів. За наявною інформацією, судові ухвали про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у низці випадків залишаються без виконання. Це, на думку заявників, може свідчити про системну корупційну кругову поруку між посадовцями та правоохоронними структурами.

Наразі всі викладені обставини мають характер заяв і тверджень сторін, а остаточну правову оцінку їм може надати лише суд. Водночас масштаб і чутливість описаних схем у період повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс та потребують публічного і неупередженого розслідування.

Не так давно виявлені розбіжності між задекларованими доходами та реальним майновим станом родини начальника Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Артема Антощука стали темою публічних обговорень. Офіційно пан Антощук задекларував річний дохід у розмірі близько 170 тисяч гривень — сума, яка виглядає скромною навіть для середнього державного службовця. Однак майновий стан його родини викликає серйозні сумніви, адже сума активів, якими володіє його сім’я, явно не відповідає такій скромній заробітній платі.

Згідно з інформацією, на ім’я родини Антощука записано кілька значних об’єктів нерухомості та інших активів. До них належать київська житлова нерухомість, офісне приміщення в самому центрі столиці, понад пів гектара землі в Київській області та недобудований житловий будинок. Крім того, родина володіє валютними заощадженнями та автомобілем преміум-класу, що також виглядає вражаюче на фоні скромних доходів.

Окрему увагу привертає епізод із продажем автомобіля у 2016 році за 780 тисяч гривень, який з’являється у декларації, але не фігурує в попередніх звітних періодах. Така невідповідність виглядає не як технічна помилка, а як потенційний спосіб легалізації коштів із незрозумілим походженням.

На тлі майнових питань показовою є і службова діяльність Антощука в Одесі. Саме за період його керівництва районним управлінням поліції правоохоронні органи фактично самоусунулися від реагування на незаконну забудову прибережних територій. Очевидні порушення земельного та містобудівного законодавства не трансформуються у результативні кримінальні провадження, що дозволяє забудовникам роками працювати без реального ризику притягнення до відповідальності.

Схожа ситуація спостерігається і в сфері бюджетних закупівель. Заяви про завищення вартості робіт, фіктивну конкуренцію та змови між замовниками і підрядниками в Одесі або не реєструються належним чином, або надовго «зависають» без активних слідчих дій. Це створює стійке враження не хаотичної неефективності, а керованої бездіяльності з боку правоохоронних органів.

Подібна модель поведінки вже з’являлася у біографії Антощука раніше. Під час роботи на посаді керівника Управління захисту економіки він опинився в центрі гучного скандалу в Херсоні. Тоді виконувачка обов’язків керуючого справами міської ради публічно заявила, що саме Антощук пропонував «дерибанити» міський бюджет спільно.

У сукупності майнові невідповідності та системна службова «сліпота» до корупційних схем формують образ керівника, для якого поліція виглядає не інструментом захисту закону, а механізмом прикриття домовленостей і збереження статус-кво.

У 2025 році кількість кримінальних проваджень щодо домашнього насильства в Україні скоротилася приблизно на чверть, водночас неофіційні звернення за допомогою зросли на 9%. За даними Опендатаботу, протягом року органи прокуратури відкрили 1 996 кримінальних справ за статтею про домашнє насильство. Це перший випадок із початку повномасштабного вторгнення, коли офіційна статистика демонструє зменшення кількості зареєстрованих справ.

Експерти пояснюють цю тенденцію кількома факторами. По-перше, частина постраждалих обирає не офіційні канали для звернення, звертаючись до гарячих ліній, громадських організацій або психологів, що дозволяє отримати підтримку без формального розслідування. По-друге, зменшення кількості відкритих кримінальних проваджень може бути пов’язане зі змінами у практиці правоохоронних органів, які дедалі частіше спрямовують справи на медіацію чи профілактичні заходи, а не на судові розгляди.

У середньому щомісяця реєструється близько 180 справ. Пік звернень традиційно припадає на зимові свята: у січні цього року було відкрито 277 проваджень. Значна частина справ доходить до суду — уже 79% від облікуваних кримінальних проваджень.

Водночас дані Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства демонструють протилежну тенденцію. Кількість звернень по допомогу зросла на 9%. Лише за три квартали 2025 року надійшло понад 35 тисяч дзвінків, з яких 90% стосувалися саме домашнього насильства. Серед тих, хто шукав допомоги, 14% були люди старші 50 років.

За типами насильства майже половина звернень стосувалася психологічного тиску, у третині випадків — фізичного насильства, 17% заявок пов’язані з економічним тиском, і 1,6% — зі сексуальним насильством. Вже другий рік поспіль кожне четверте звернення надходить від чоловіків.

Ця статистика демонструє, що, попри зменшення кількості кримінальних проваджень, проблема домашнього насильства залишається актуальною, а потреба у психологічній та соціальній підтримці — високою.

Фонд державного майна України (ФДМУ) продовжує процес приватизації активів компанії "Укрбуд", проте продаж бізнес-центрів вже оголошено, хоча процедура формально ще не завершена. Всі об'єкти мають загальну площу від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни на них варіюються від 3,5 до 11,7 мільйона доларів. Наразі результати тендеру оскаржуються в суді, що додатково ускладнює ситуацію.

Початково ФДМУ визначив переможця аукціону, але після того, як надійшла службова записка від одного з департаментів, компанія-переможець була дискваліфікована. Це рішення спричинило перегляд результатів, і "Укрбуд" у підсумку дістався іншій фірмі, що, за деякими даними, може бути пов'язана з колишнім керівником компанії. Цей поворот подій викликав додаткові питання серед інвесторів та учасників ринку, які мають інтерес до приватизації об'єктів, пов'язаних із великими забудовниками.

Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.