Українка, яка продає контент на OnlyFans, заплатила податки на понад 13 мільйонів гривень

Директор державного підприємства Міністерства оборони України «Монтажник-Україна» Олександр Дмитрук у своїй декларації зазначив шлюб із громадянкою Російської Федерації, а також наявність значних валютних заощаджень у родини. Йдеться про підприємство, яке виконує монтажні та будівельні роботи для потреб оборонного відомства, що автоматично підвищує суспільний інтерес до будь-яких аспектів діяльності його керівництва.

Згідно з поданими даними, дружина посадовця Наталія Дмитрук має російське громадянство та водночас володіє посвідкою на постійне проживання в Україні. Формально така обставина не є порушенням законодавства, однак у контексті повномасштабної війни та підвищених вимог до безпеки в оборонному секторі вона викликає додаткові запитання з боку громадськості та експертного середовища.

У власності самого Дмитрука задекларовано кілька об’єктів нерухомості в Києві. Йдеться про квартиру площею 53,6 квадратного метра, придбану ще у 1998 році, земельну ділянку площею 816 квадратних метрів та житловий будинок площею 76,3 квадратного метра, обидва об’єкти набуті у 2004 році. Вартість майна зазначена за цінами на момент придбання і є відносно невисокою за сучасними мірками.

Серед рухомого майна в декларації фігурує легковий автомобіль Toyota Camry 2012 року випуску, придбаний того ж року.

Найбільшу увагу привертають грошові активи родини. Станом на кінець 2024 року Олександр Дмитрук зберігав понад два мільйони гривень на рахунках у державному та комерційних банках. Окремо задекларовано готівкові кошти: 25 тисяч доларів у самого посадовця та 120 тисяч доларів у його дружини.

Сукупний дохід сім’ї за 2024 рік перевищив 1,2 мільйона гривень. Основну частину становила заробітна плата Дмитрука на державному підприємстві. Також у декларації зазначені пенсійні виплати, банківські відсотки та заробітна плата дружини, отримана у приватній будівельній компанії.

Водночас у документі відсутні відомості про цінні папери, корпоративні права, незавершене будівництво, фінансові зобов’язання чи значні витрати. Формально декларація не містить ознак порушень, однак поєднання статусу керівника оборонного підприємства, шлюбу з громадянкою держави-агресора та значних обсягів готівкової валюти неминуче викликає запитання з боку суспільства та контролюючих органів.

У Вищому антикорупційному суді поставлено крапку в резонансному кримінальному провадженні щодо колишнього керівника поліції Одеської області Дмитра Головіна. Слідство інкримінувало йому заволодіння великою партією контрафактних тютюнових виробів, вартість яких, за матеріалами обвинувачення, перевищувала пів мільйона доларів. Попри серйозність закидів і суспільний резонанс, колишній високопосадовець зрештою не поніс кримінальної відповідальності.

Як випливає з матеріалів судового розгляду, справа розглядалася протягом тривалого часу та супроводжувалася численними процесуальними нюансами. Обвинувачення наполягало, що незаконно вилучені цигарки мали бути знищені або передані відповідним органам, натомість вони опинилися поза контролем держави. Захист, у свою чергу, заперечував ключові елементи обвинувачення та вказував на недоліки доказової бази.

Після укладення цих угод прокурор несподівано змінив кваліфікацію дій Головіна. Замість обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем йому інкримінували службову недбалість. Така перекваліфікація кардинально змінила правові наслідки справи.

Суд, розглянувши оновлене обвинувачення, одразу застосував строки давності та звільнив Головіна від кримінальної відповідальності. Фактично це означає, що ексначальник поліції не отримав ані вироку, ані покарання, попри масштаби збитків, які фігурували у матеріалах провадження.

Сама справа стосувалася незаконного заволодіння великими партіями контрафактних тютюнових виробів, вилучених правоохоронцями. За даними слідства, йшлося про схему, внаслідок якої держава втратила сотні тисяч доларів. Провадження тривалий час вважалося одним із показових у контексті відповідальності високопосадовців правоохоронних органів.

Закриття справи через строки давності після зміни обвинувачення вже викликало гостру реакцію в експертному середовищі. Критики вказують, що подібна практика підриває довіру до антикорупційного правосуддя та створює відчуття вибірковості відповідальності для колишніх високопосадовців.

Прокуратура офіційно підтвердила затримання трьох працівників районного територіального центру комплектування та так званого «представника громадської організації», яких підозрюють у вимаганні грошей у мобілізованого чоловіка. За версією слідства, фігуранти діяли узгоджено, використовуючи службове становище та авторитет формальних і неформальних структур для отримання незаконної вигоди.

Як встановили правоохоронці, підозрювані організували схему, в межах якої мобілізованого чоловіка фактично поставили у залежне становище. Йому створювали штучні проблеми під час проходження процедур, пов’язаних із військовим обліком і службою, після чого пропонували «вирішити питання» за грошову винагороду. За даними слідства, для цього чоловіка спеціально перевозили між різними локаціями, чинячи психологічний тиск і нав’язуючи думку про безвихідь ситуації без неофіційної оплати.

Наразі усі фігуранти затримані, правоохоронці проводять досудове розслідування, встановлюють усі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до незаконної діяльності.

Цей випадок підкреслює проблеми корупції та зловживання службовим становищем у системі мобілізації та військового обліку.

Ухвалення Верховною Радою в другому читанні законопроєкту №12377 стало одним із найвагоміших кроків у реформуванні житлового законодавства за роки незалежності України. Документ закладає підґрунтя для докорінної зміни підходів до житлових відносин і символізує прагнення держави остаточно відійти від застарілої радянської моделі, яка тривалий час існувала формально та дедалі більше суперечила реаліям сучасного життя.

Чинний Житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році, був розрахований на зовсім інші соціально-економічні умови. Він не враховував ані ринкову економіку, ані домінування приватної власності на житло, ані масштабні міграційні процеси. Повномасштабна війна лише загострила ці проблеми, додавши мільйони внутрішньо переміщених осіб і зруйноване житло, для яких старі норми виявилися непридатними.

Разом із тим сама ідея реформи не усуває правових ризиків, які вона за собою тягне. Найбільш чутливим залишається питання безоплатної приватизації державного та комунального житла. Саме цей механізм упродовж багатьох років був ключовим шляхом набуття житла у власність для мільйонів громадян. Хоча новий закон не скасовує приватизацію негайно, він фактично створює правові підстави для поступової відмови від цієї моделі після завершення воєнного стану та перехідного періоду.

Практичні наслідки такого підходу очевидні. Громадяни, які тривалий час проживають у неприватизованому житлі, отримують обмежений у часі шанс реалізувати своє право. Будь-які проблеми з документами, складом сім’ї, реєстрацією або статусом житла в майбутньому можуть призвести до втрати можливості приватизації. Таким чином, ризик правової невизначеності поступово перекладається з держави на громадян, що неминуче спричинить зростання кількості судових спорів.

Серед потенційних позитивних наслідків реформи експерти відзначають формування єдиної та логічнішої житлової політики, розвиток ринку оренди й соціального житла, відмову від застарілих і корупційно вразливих механізмів, а також поступову інтеграцію європейських стандартів у житлове право. Водночас існують серйозні ризики: правова невизначеність для мешканців неприватизованих квартир, зростання соціальної напруги, особливо серед вразливих груп населення, можливий сплеск судових спорів щодо права користування та власності, а також небезпека того, що держава відмовиться від старих зобов’язань швидше, ніж запровадить ефективні альтернативи забезпечення житлом.

13 січня 2026 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон про основні засади житлової політики. Документ визначає правові, економічні та організаційні засади житлової сфери, принципи та пріоритети держави, вимоги до якості житла, механізми державної підтримки будівництва, придбання й оренди, порядок формування та використання житлових фондів, а також повноваження органів влади та місцевого самоврядування.

Закон також запроваджує єдину інформаційно-аналітичну житлову систему, фінансово-кредитні механізми підтримки житлових програм, револьверні фонди, інструменти публічно-приватного партнерства, механізми комплексної реновації застарілого житлового фонду та нові підходи до стратегічного планування житлової політики. Окремо підкреслюється орієнтація на європейські стандарти та норми Конституції України.

Водночас документом визнано такими, що втратили чинність, Житловий кодекс України та Закон про приватизацію державного житлового фонду. Це означає, що житлова система України входить у період глибокої трансформації, наслідки якої стануть визначальними вже в найближчі роки — як для громадян, так і для органів влади та юристів, що працюють у цій сфері.

Фармацевтична компанія «Дарниця», яка десятиліттями була одним із провідних виробників лікарських засобів в Україні, нині стикається з серйозними проблемами: різким падінням продажів, скороченням обсягів виробництва та неодноразовими зупинками на підприємстві. Такі зміни простежуються в фінансових і операційних показниках компанії за останні місяці, що викликає занепокоєння серед інвесторів, партнерів і пацієнтів, які звикли до стабільних постачань препаратів.

За доступною інформацією, ще в середині року обсяги реалізації продукції «Дарниці» зменшилися приблизно на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. У подальшому падіння стало ще глибшим, і в окремі місяці продажі впали майже на половину. Таке зниження є значним для фармацевтичної компанії, оскільки воно безпосередньо впливає на можливості підтримувати виробничі потужності, забезпечувати закупівлі сировини та виконувати зобов’язання перед партнерами.

Ситуація виглядає особливо контрастною на тлі загального стану фармацевтичного ринку. В умовах війни та зниження доходів населення витрати українців на медикаменти залишаються стабільно високими. За даними соціологічних опитувань, значна частина громадян змушена економити на інших товарах і навіть на харчуванні, аби мати змогу купувати ліки.

Втім, попит на ринку не гарантував зростання продажів саме для «Дарниці». Аптечні мережі дедалі частіше відмовляються брати на реалізацію продукцію компанії через слабкий попит з боку споживачів та цінову неконкурентоспроможність. У результаті частка компанії на ринку скорочується, поступаючись іншим українським виробникам.

Експерти ринку зазначають, що за останні роки низка фармацевтичних компаній змогла адаптуватися до нових економічних умов, оптимізувати виробництво та запропонувати доступніші препарати. На цьому тлі продукція «Дарниці» часто виглядає дорожчою, що безпосередньо впливає на рішення аптек і кінцевих покупців.

Проблеми компанії супроводжуються активною публічною дискусією навколо можливих змін у регулюванні фармацевтичного ринку. Зокрема, обговорюються ідеї скорочення кількості аптек та перегляду правил реалізації безрецептурних препаратів. Учасники ринку побоюються, що такі ініціативи можуть призвести до звуження конкуренції та концентрації ринку на користь великих виробників.

Аналітики наголошують, що нинішня ситуація з «Дарницею» виходить за межі корпоративних труднощів окремої компанії. Вона демонструє структурні проблеми галузі, де управлінські прорахунки та втрата конкурентних переваг намагаються компенсуватися через регуляторні механізми.

Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе компанія переглянути стратегію, відновити довіру аптечних мереж і споживачів та адаптуватися до реальних умов ринку. У протилежному разі спад може набути системного характеру.

Ринок праці України у 2025 році продовжував формуватися під впливом воєнних, економічних і демографічних чинників, зберігаючи високий рівень динаміки та структурних перекосів. Дані Державної служби зайнятості засвідчили суттєву різницю між тим, яких фахівців шукають роботодавці, і тими спеціальностями, з якими українці найчастіше виходять на пошук роботи.

Упродовж року компанії та установи активно подавали вакансії через державну систему зайнятості, намагаючись закрити дефіцит кадрів у ключових секторах економіки. Найбільший попит традиційно спостерігався у сфері робітничих професій, логістики, транспорту, медицини, будівництва та промисловості. Роботодавці шукали водіїв різних категорій, електриків, слюсарів, зварювальників, медичних сестер, лікарів, а також фахівців технічного профілю, без яких неможливе відновлення інфраструктури та стабільна робота підприємств.

На другому місці — продавець продовольчих товарів. Їх шукали майже 19 тисяч разів, при цьому на 10 вакансій було близько 11 кандидатів. Трійку найпопулярніших закривали водії автотранспортних засобів — близько 18 тисяч вакансій, проте охочих працювати водіями було значно менше: менше ніж 4 кандидати на 10 робочих місць.

Серед інших затребуваних професій 2025 року:

продавець-консультант

кухар

прибиральник службових приміщень

оператор та машиніст котельні

бухгалтер

вчитель закладу загальної середньої освіти

медична сестра

швачка

охоронник

Водночас деякі спеціальності не цікавили роботодавців, хоча їх шукали претенденти. До них відносяться професійний спортсмен, обмінювач грошей, стюард, астроном, генетик, артист балету та інші.

У 2025 році статус безробітного мали понад 358 тисяч осіб. Найбільше шукачів роботи цікавила посада продавця продовольчих товарів — близько 21 тисячі запитів. На 10 претендентів припадало 9 вільних робочих місць.

Друге місце за популярністю посів підсобний працівник — близько 18 тисяч запитів, при цьому пропозицій було навіть більше, ніж кандидатів: майже 11 вакансій на 10 шукачів.

Інші популярні запити серед українців:

продавець-консультант (понад 12 тисяч)

прибиральник службових приміщень

кухар

продавець непродовольчих товарів

водій автотранспортних засобів

Деякі професії, які пропонували роботодавці, не цікавили жодного шукача. Це, зокрема, гідрограф, ілюзіоніст, черговий аеропорту, годинникар з ремонту електронних і кварцових годинників, коректор поліграфічного виробництва, дегустатор кави та інші.

Статистика 2025 року демонструє дисбаланс на ринку праці України: деякі професії залишаються затребуваними серед роботодавців, але не приваблюють претендентів, а інші — навпаки, популярні серед шукачів, але не мають достатньої кількості вакансій.

У столиці завершено досудове розслідування у справі організованої шахрайської групи, учасники якої під виглядом волонтерської діяльності незаконно заволоділи дев’ятьма квартирами в Києві та Київській області. Про направлення обвинувального акта до суду повідомили у поліції Києва. За даними слідства, злочинна схема була ретельно спланована та діяла протягом тривалого часу.

Правоохоронці встановили, що організатором оборудки був 48-річний киянин. Саме він координував дії інших учасників та відповідав за загальну стратегію шахрайства. До протиправної діяльності чоловік залучив ще п’ятьох осіб віком від 37 до 53 років — трьох жінок та двох чоловіків, кожен з яких мав чітко визначену роль у схемі.

Фігуранти діяли за заздалегідь продуманою схемою: вони підшукували соціально незахищених осіб, які перебували у складних життєвих обставинах і мали нерухомість. Щоб завоювати довіру потерпілих, зловмисники представлялися волонтерами, приносили продукти та необхідні речі, створюючи ілюзію турботи.

Далі вони пропонували «допомогу» у продажу квартир для нібито придбання житла меншої площі, обіцяючи додаткові кошти для потреб власників. Насправді ж шахраї заволодівали правовстановлюючими документами та оформляли право власності на підставних осіб або на себе, залишаючи справжніх власників без житла.

В результаті таких дій фігуранти незаконно привласнили дев’ять квартир на загальну суму близько 14 мільйонів гривень. Встановлено, що вони намагалися заволодіти ще п’ятьма квартирами, проте правоохоронці зірвали ці спроби. Наразі на незаконно привласнене майно накладено арешт.

Організатору та його спільникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.