Українка, яка продає контент на OnlyFans, заплатила податки на понад 13 мільйонів гривень

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За матеріалами слідства, він разом із Дмитром Басовим нібито координував тіньові процеси у межах організованої схеми, що діяла в одній із державних структур. Справу розслідують детективи НАБУ за процесуального керівництва САП.

За версією правоохоронних органів, підозрювані могли впливати на ухвалення управлінських рішень, використовуючи службові зв’язки та неформальні механізми контролю. Слідство вважає, що такі дії були спрямовані на отримання неправомірної вигоди та збереження впливу на фінансові й кадрові потоки. У матеріалах провадження йдеться про системний характер діяльності та попередню змову між фігурантами.

Замовник обґрунтував відмову від конкуренції «терміновістю» виконання робіт. Водночас фактичний стан покрівлі був відомий задовго до підписання договору, а ознак раптового руйнування, які б виправдовували невідкладні процедури, зафіксовано не було.

Єдиним виконавцем робіт без жодної альтернативи визначили ТОВ «ДЕКАН ПРОЕКТ». 8 грудня 2025 року з компанією уклали договір на суму понад 16 мільйонів гривень. Аналіз попередньої діяльності цього підрядника свідчить про стійку залежність від одного замовника: більшість контрактів фірма отримує саме від університету Каразіна. Така концентрація підрядів фактично усунула інших потенційних учасників ринку і закріпила доступ до бюджетних коштів за конкретним суб’єктом.

Окремі положення договору викликають серйозні застереження з точки зору захисту пам’ятки архітектури. У документації відсутнє чітке розмежування між реставраційними роботами та звичайним ремонтом. Це суперечить законодавству про охорону культурної спадщини і відкриває можливість довільно змінювати характер робіт без належного контролю.

Не менш проблемними є умови щодо строків і ціни. Попри задекларований «твердий кошторис», договір передбачає можливість коригування вартості та графіка виконання робіт через додаткові угоди. Така конструкція фактично легалізує затягування процесу і створює підґрунтя для подальшого збільшення витрат.

Економічний аналіз кошторису лише посилює сумніви. Ціни на будівельні матеріали та роботи суттєво перевищують середньоринкові показники. За попередніми оцінками, штучне завищення вартості може сягати близько 30%, що означає ймовірну переплату майже у 5 мільйонів гривень.

У підсумку реконструкція об’єкта культурної спадщини ризикує перетворитися не на приклад відповідального відновлення, а на ще одну ілюстрацію того, як під прикриттям «терміновості» та формальних процедур державні кошти спрямовуються за наперед визначеним маршрутом.

Сніданок традиційно називають ключовим прийомом їжі, проте багато людей ігнорують його, сподіваючись швидше зменшити вагу. Така стратегія здається логічною лише на перший погляд. Дієтологи й лікарі наголошують: пропуск ранкового прийому їжі часто порушує природні біологічні ритми організму та може негативно впливати на обмін речовин.

Після нічного сну тіло перебуває у стані енергетичного дефіциту. Сніданок сигналізує організму про початок активного дня, запускає роботу травної системи та допомагає стабілізувати рівень глюкози в крові. Якщо цього сигналу немає, організм переходить у режим економії енергії, сповільнюючи метаболічні процеси. У результаті калорії, спожиті пізніше, частіше відкладаються у вигляді жирових запасів.

Збалансований ранковий раціон має включати і білки, і вуглеводи. Така комбінація забезпечує стабільний рівень енергії, допомагає уникнути різких коливань цукру в крові та знижує ризик переїдання впродовж дня. Організм по-різному переробляє поживні речовини вранці, адже на цей процес впливають гормональні зміни, чутливість до інсуліну та потреба в енергії після сну.

Дієтологи радять віддавати перевагу повільним вуглеводам і якісним джерелам білка. До корисних варіантів для сніданку належать яйця, натуральний йогурт, риба, бобові, горіхи та цільнозернові продукти. Такий набір продуктів допомагає довше зберігати відчуття ситості, підтримує концентрацію та позитивно впливає на загальне самопочуття.

Фахівці також звертають увагу на час сніданку. Оптимальним вважається проміжок між 7:00 та 10:00 ранку. Саме в цей період природно підвищується рівень кортизолу — гормону, який допомагає організму прокидатися, адаптуватися до активності та ефективніше використовувати поживні речовини. Сніданок у цей час може сприяти кращому контролю апетиту й підтримці здорової ваги.

Таким чином, регулярний і збалансований сніданок у правильний час є важливим елементом не лише здорового способу життя, а й ефективного та безпечного схуднення.

Напередодні вихідних, 19 грудня, на більшій частині території України збережеться стриманий зимовий характер погоди. Синоптики прогнозують суцільну хмарність, однак без істотних опадів і різких змін атмосферних умов. День мине без погодних сюрпризів, що створить відносно комфортні умови для пересування та повсякденних справ.

Найпрохолодніша температура очікується у північних і східних регіонах. Там повітря прогріватиметься лише до 0…+2 градусів, місцями можливе відчуття сирості через підвищену вологість та відсутність сонця. У центральній частині країни температурні показники будуть дещо вищими — від +2 до +5 градусів, що відповідає сезонній нормі для середини грудня.

У Києві протягом дня буде хмарно. Вночі температура становитиме близько 0°, вдень — до +2°. У Львові, Луцьку, Рівному та Івано-Франківську синоптики прогнозують хмарну погоду з нічною температурою близько 0° і денними показниками до +7°. У Тернополі вдень очікується до +5°, у Хмельницькому — до +4°.

На Закарпатті буде трохи тепліше: в Ужгороді вночі близько 0°, вдень — до +8°. У Чернівцях — хмарно, вночі 0°, вдень до +7°.

У центральних регіонах — Вінниці, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві — також без опадів, хмарно, з денною температурою в межах +4°. У Житомирі та Чернігові вдень до +2°.

Південні області зустрінуть п’ятницю з м’якою погодою. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі очікується близько +2°, вдень — до +7°, небо буде затягнуте хмарами.

На сході країни — у Сумах, Харкові, Краматорську та Сєвєродонецьку — похмуро, вночі близько 0°, вдень до +2°. У Дніпрі вдень температура підніметься до +4°.

У Криму, зокрема в Сімферополі, прогнозують хмарну погоду з температурою від +4° вночі до +11° вдень.

Козацькі гетьмани XVII–XVIII століть залишили по собі спадщину, що виходить далеко за межі військових перемог і героїчних походів. Політичне життя тогочасної України було складною й небезпечною грою, де боротьба за владу часто набувала форм, які більше нагадують драматичний трилер, ніж спокійний перебіг історичних подій. Як зазначає історик Кирило Галушко, зрада в середовищі козацької старшини нерідко сприймалася не як моральне падіння, а як інструмент політичного виживання.

Гетьманська влада від самого початку існувала в умовах постійної нестабільності. Обрання нового очільника Війська Запорозького рідко означало завершення боротьби — швидше, воно ставало стартом нової фази протистояння. Старшина могла змінювати політичні орієнтири залежно від балансу сил, підтримуючи то одного, то іншого претендента. У результаті палацові перевороти, усунення гетьманів і спроби силового перерозподілу влади були майже нормою політичного життя.

Так, після Гадяцької угоди 1658 року Іван Виговський зіткнувся зі змовою старшини, яка звинувачувала його у служінні полякам. У 1664 році він був позбавлений булави, заарештований і страчений пострілом у Махнові за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, пішов на прямі васальні відносини з Москвою, але загинув під час зустрічі з Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя, у 1668 році. Його вбивство мало елемент внутрішньої змови та ймовірної участі московських агентів.

У 1687 році відбувся перший український «двірцевий переворот» — гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської змови на користь Івана Мазепи. Після цього Самойловича заслали до Сибіру, а Мазепа укріпив свій політичний авторитет, демонструючи слухняність Москві.

XVIII століття принесло нові політичні інтриги: таємні отруєння, вбивства в старшинських родах, операції московських агентів, суперництво між полковниками та загадкові смерті церковних діячів, які виступали проти централізації. Російська влада застосовувала масштабні інформаційно-психологічні кампанії проти гетьмана Мазепи, використовуючи фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини.

Історія Гетьманщини демонструє, що сила була не завжди ключовим фактором, а інтриги, змови та зовнішній тиск відігравали вирішальну роль. Ці уроки залишаються актуальними і сьогодні, коли Україна знову стикається з тиском зовнішніх сил.

Короткі довідки про гетьманів:

Іван Виговський (1657–1659) – автор Гадяцької угоди, страчений у 1664 році.

Іван Брюховецький (1663–1668) – гетьман Лівобережної України, убитий за політичними мотивами.

Петро Дорошенко (1665–1676) – гетьман Правобережної України, прагнув об’єднати Україну.

Іван Самойлович (1672–1687) – гетьман Лівобережної України, усунутий у змові старшини.

Іван Мазепа (1687–1708) – відомий гетьман, став жертвою дискредитаційної кампанії з боку Москви.

Ін’єкції філерів у зону обличчя протягом останніх років перетворилися на справжній тренд у сфері естетичної медицини. Багато людей розглядають їх як швидкий і менш травматичний спосіб омолодження порівняно з хірургічним втручанням. За допомогою таких процедур намагаються зменшити вираженість зморшок, скоригувати форму губ, підкреслити вилиці або вирівняти овал обличчя. Найпоширенішими залишаються філери на основі гіалуронової кислоти, які рекламують як тимчасові, біосумісні та відносно безпечні.

Водночас дедалі більше лікарів звертають увагу на те, що за зовнішньою простотою процедури приховується складна медична маніпуляція. Обличчя має густу мережу судин і нервів, а будь-яке втручання без чіткого знання анатомії може призвести до серйозних ускладнень. Судинні спеціалісти, аналізуючи випадки після косметологічних ін’єкцій, фіксують зростання кількості пацієнтів із порушенням кровообігу, некрозом тканин та тривалими запальними процесами.

Під час дослідження було проаналізовано сто випадків ускладнень після введення дермальних філерів. Основною загрозою виявилася судинна оклюзія — блокування артерій, яке виникає, коли філер потрапляє безпосередньо в кровоносну судину або вводиться надто близько до неї. Такі порушення можуть призводити до відмирання шкіри, деформації тканин і навіть втрати зору через порушення кровообігу.

Медики наголошують, що особливо небезпечними є ін’єкції в зоні навколо носа. Саме там проходять судини, які пов’язані з критично важливими структурами голови. Їх пошкодження може мати важкі наслідки, зокрема сліпоту або інсульт.

Хоча важкі випадки повної закупорки великих артерій трапляються рідко, дослідження показало іншу тривожну тенденцію. Майже у половини пацієнтів було зафіксовано порушення кровотоку в дрібних судинах, які з’єднують поверхневі артерії з глибокими. Ще приблизно у третині випадків філери частково блокували кровообіг у більших судинах. Лікарі пов’язують це з тим, що ін’єкції здебільшого виконуються «наосліп», без контролю розташування судин за допомогою ультразвуку.

У разі ускладнень ситуацію намагаються виправити шляхом введення спеціальних препаратів-розчинювачів філерів. Проте медики зазначають, що це вже лікування наслідків, а не запобігання проблемі. За їхніми словами, керовані ін’єкції з використанням УЗД дозволили б зменшити кількість введеного препарату та значно знизити ризик ускладнень.

Саме тому лікарі виступають за посилення контролю в сфері естетичної медицини. Вони наполягають на ширшому використанні ультразвукової навігації під час ін’єкцій філерів і на обмеженні проведення таких процедур особами без медичної освіти. На їхню думку, популярність уколів краси не повинна затьмарювати питання безпеки пацієнтів.

Тривалі та повторювані відключення електроенергії, спричинені ударами по енергетичній інфраструктурі, змінюють повсякденні звички українців, зокрема у сфері харчування. В умовах, коли холодильник може не працювати годинами або навіть добами, питання правильного зберігання продуктів і безпечного приготування їжі стає критично важливим для здоров’я. Сімейна лікарка та терапевт загальної практики Людмила Сердюк звертає увагу на основні ризики та дає практичні поради, які допоможуть уникнути харчових отруєнь.

За словами медикині, найбільшу небезпеку в умовах відсутності холоду становлять продукти тваринного походження. М’ясо, риба, морепродукти та молочні вироби швидко псуються навіть за кімнатної температури, а влітку цей процес відбувається ще швидше. Особливо ризикованими є відкриті пакети молока, кисломолочні напої та м’які сири, зокрема бринза, моцарела й рікота. Вживання таких продуктів після тривалого зберігання без охолодження може призвести до серйозних проблем із травленням.

Страви на кшталт плову чи макаронів із соусом лікарка не радить зберігати понад 2–4 години. Повторне підігрівання, за її словами, не гарантує безпеки: навіть якщо їжа має нормальний вигляд і смак, ризик харчового отруєння зберігається.

Особливу небезпеку в умовах відключень електроенергії становлять традиційні святкові страви. Салати олів’є, «шуба», страви з м’ясом і яйцями, а також торти й тістечка з кремом без холодильника залишаються безпечними лише протягом 1–2 годин.

Людмила Сердюк нагадує, що зіпсовані продукти необхідно без вагань викидати. Ознаками псування є неприємний запах, слизька поверхня, здуття упаковки, кислий або гіркий присмак. Якщо є сумніви щодо якості їжі, лікарка радить не ризикувати здоров’ям.

Щоб подовжити збереження продуктів під час блекауту, фахівчиня радить якомога рідше відкривати холодильник. У зачиненому стані він здатен утримувати холод 4–6 годин, а морозильна камера — до 24 годин. Додатково можна заздалегідь заморозити воду в пластикових пляшках і покласти їх у холодильник під час відключення світла або винести продукти на балкон за низької температури повітря.

На період частих відключень електроенергії лікарка рекомендує спростити раціон. Найбезпечнішими є каші на воді, супи з консервів, макарони з тушонкою, печена картопля. Страви з молоком, салати з майонезом і багатокомпонентні рецепти не варто готувати «про запас».

Основний принцип харчування під час блекаутів — «купив і з’їв». Також варто мати запас питної води, консервів і сухих продуктів тривалого зберігання, зокрема круп і макаронів.

Детектив Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Сергій Шиндерук у 2024 році задекларував отримання значних грошових подарунків від близьких родичок, які згодом були спрямовані на придбання коштовних активів. Відповідні дані містяться в його електронній декларації, аналіз якої оприлюднив антишахрайський проєкт «190».

Згідно з оприлюдненою інформацією, протягом року посадовець отримав суттєві суми коштів у подарунок, що стало ключовим джерелом фінансування великих покупок. Уже після надходження цих коштів Шиндерук оформив право власності на об’єкт нерухомості у Львові, а також придбав автомобіль, що значно розширило його майновий портфель.

Згідно з декларацією, у жовтні 2024 року детектив придбав квартиру у Львові площею 62 кв. м. Вартість житла становила майже 3,9 млн грн. Купівлю оформили в іпотеку за державною програмою «єОселя» на суму 2 млн грн. Решту коштів — близько 1,9 млн грн — посадовець сплатив власними коштами, походження яких пояснив грошовими подарунками від родичок.

За два дні до укладення угоди купівлі-продажу Шиндерук отримав загалом 2,1 млн грн від громадянок Шиндерук Лариси Іванівни (1,1 млн грн) та Шиндерук Олександри Антонівни (1 млн грн). Саме ці кошти, за даними проєкту «190», стали джерелом власного внеску для придбання квартири.

До появи власного житла, починаючи з 2023 року, детектив орендував квартиру у Львові. Водночас витрати на оренду житла в декларації не зазначені.

Дружина посадовця Маргарита Шиндерук разом із двома дітьми з 2016 року проживає у житловому будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області. Нерухомість належить родичці детектива — Шиндерук Ларисі Іванівні. На неї ж оформлена і земельна ділянка, на якій зведено будинок. Вартість цього майна, яким фактично користується родина, у декларації Сергія Шиндерука не вказана.

Крім того, у 2024 році детектив БЕБ придбав автомобіль FORD MONDEO 2012 року випуску за 157 тис. грн. За оцінками аналітиків, ринкова вартість такого авто може становити близько 350 тис. грн, що вдвічі більше від задекларованої ціни купівлі.

За минулий рік Сергій Шиндерук задекларував 769 тис. грн заробітної плати в БЕБ, трохи більше 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом у межах програми «єОселя» та 2,1 млн грн грошових подарунків від родичок. Його дружина отримала лише соціальні виплати по догляду за дитиною — 10 320 грн за рік, інших доходів вона не мала.

У декларації також зазначено, що детектив зберігає готівкою понад 9 тис. доларів США та має майже 15 тис. грн на банківських рахунках. Загальний обсяг задекларованих заощаджень становить близько 400 тис. грн. Заощадження дружини в документі не відображені.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для депутата Волинської обласної ради, якого підозрюють у причетності до корупційної схеми, пов’язаної з розпорядженням землею в центральній частині Луцька. Суд визначив для підозрюваного заставу у розмірі 10 мільйонів гривень, що має гарантувати його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування.

За інформацією правоохоронних органів, йдеться про ймовірне одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень органом місцевого самоврядування. Слідство вважає, що депутат діяв не самостійно, а у змові з іншим учасником, виконуючи роль посередника між зацікавленими особами та депутатським корпусом. За попередніми даними, за грошову винагороду він обіцяв сприяти позитивному голосуванню щодо питань, необхідних для реалізації масштабного будівельного проєкту.

Як раніше повідомляли НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, правоохоронці викрили депутатів обласної та міської рад Волинської області на одержанні неправомірної вигоди. За даними місцевих ЗМІ, фігурантами справи є депутат Волинської обласної ради від ВО «Свобода» Анатолій Вітив та депутат Луцької міської ради від тієї ж партії Микола Федік.

У НАБУ уточнюють, що голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради, який раніше був народним депутатом України, у змові з головою цієї ж фракції у Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з вимогою надати неправомірну вигоду. Загальна сума, за даними слідства, становила 30 тисяч доларів США.

За ці кошти депутати обіцяли забезпечити позитивне голосування членів своєї фракції та ухвалення необхідних рішень Волинською обласною і Луцькою міською радами. Це мало дозволити будівництво багатоквартирного житлового будинку на відповідній ділянці в центрі міста.

Власник земельної ділянки погодився на запропоновані умови. Після того як Луцька міська рада ухвалила рішення про затвердження детального плану території, він передав депутатам частину обумовленої суми — 15 тисяч доларів США. Згодом Волинська обласна рада ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що фактично відкрило шлях до її забудови.

Наразі депутатам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі або за попередньою змовою групою осіб. Хабародавцю інкримінують ч. 1 ст. 369 КК України — надання неправомірної вигоди службовій особі. Досудове розслідування триває.