Українка, яка продає контент на OnlyFans, заплатила податки на понад 13 мільйонів гривень

Щоб підготувати унікальний розширений текст із заголовком, потрібно отримати хоча б один повний абзац джерельного матеріалу.

Надішліть, будь ласка, початковий текст, який слід переробити.

Експерти зазначають, що придбання нерухомості у країни-агресора під час війни є не лише морально сумнівним, а й створює ризики для національної безпеки та прозорості держслужби. Ситуація викликала хвилю критики серед громадськості та медіа.

Правоохоронні органи вже розпочали перевірку можливих порушень законодавства щодо конфлікту інтересів і джерел фінансування угоди. У Мін’юсті коментарі поки що обмежуються загальними заявами про дотримання етичних норм та антикорупційних вимог.

Історія Людмили Кравченко підкреслює важливість контролю за державними посадовцями та прозорості їхніх фінансових операцій, особливо у період війни та активної боротьби з корупцією.

Київська міська клінічна лікарня №3 24 листопада уклала договір із ТОВ «Міамед» на придбання сучасної роботизованої хірургічної системи вартістю 90 мільйонів гривень. Відомо, що інформація про закупівлю оприлюднена у державній системі «Прозорро», а поставку обладнання заплановано здійснити до 25 грудня.

Обрана система — ендоскопічна хірургічна платформа Toumai MT-1000SE, вироблена компанією «Shanghai MicroPort MedBot (Group) Co., Ltd.» (Китай). Комплект передбачає консоль для хірурга, платформу пацієнта, платформу візуалізації та спеціалізоване програмне забезпечення для управління роботизованими інструментами. Особливу увагу приділено безпеці та надійності роботи системи: передбачено резервне живлення для ключових компонентів, що дозволяє уникнути збоїв під час проведення складних операцій.

Система працює в режимі управління хірургом і призначена для малоінвазивних втручань у галузях урології, гінекології, загальної, торакальної та дитячої хірургії. Оплату замовник здійснить протягом 15 робочих днів після постачання. Джерела фінансування — власні кошти лікарні (40 млн грн) та кошти місцевого бюджету (50 млн грн) за класифікацією «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». Гарантійний термін — один рік.

Попри участь трьох учасників, контракт дістався саме «Міамеду». Двоє конкурентів, що подали нижчі цінові пропозиції, були дискваліфіковані.ТОВ «Медфлай» пропонувало систему Mantra 2.0 за 82 млн грн, однак після технічної перевірки замовник встановив невідповідність вимозі щодо конструкції маніпуляторів — мовляв, інформація в документах була неправдивою.Ще одна компанія, ТОВ «Едж Медікал Юкрейн», пропонувала систему MP1000 за 85,7 млн грн. Її заявка не відповідала низці технічних параметрів: відсутні дані про застосування в дитячій хірургії, резервне живлення, функцію зменшення диму, педаль блокування тощо.

ТОВ «Міамед» — столична компанія, якою володіє Іван Ковач із Закарпаття, а керує Людмила Мусієнко. Ковач також є співзасновником ужгородського стартапу «Сток Пульс», що входить до «Дія.Сіті», і має зв’язок із ТОВ «УжБезпека», оскільки як ФОП використовує той самий контактний номер.

Раніше засновницею та директоркою «Міамеду» була киянка Тетяна Москаленко, а до неї — Катерина Яцина з Ужгорода. Остання володіє київським ТОВ «Центр хірургічних інновацій», є ФОПом та співзасновницею харківської ГО «Українська спілка інтраопераційних нейрофізіологів».

З 2019 року «Міамед» отримав державних підрядів на 873,59 млн грн, що підтверджує стабільну присутність компанії на ринку держзакупівель медичного обладнання.

Виконувача обов’язків директора державної установи усунули від посади після низки внутрішніх перевірок, що виявили серйозні порушення у роботі підприємства. Ситуація привернула увагу як працівників установи, так і громадськості, адже йдеться про структуру, що відповідає за важливі напрями державної політики та розподіл бюджетних коштів. За словами представників профільного органу, рішення стало вимушеним кроком для недопущення подальших зловживань та стабілізації роботи установи.

Перші сигнали про можливі порушення з’явилися ще кілька місяців тому, коли частина колективу повідомила про непрозорість управлінських рішень, затримки в ухваленні важливих документів та дивні кадрові перестановки. Згодом було ініційовано комплексну перевірку, яка охопила фінансові звіти, договори, організацію роботи структурних підрозділів та дотримання внутрішніх процедур. Результати виявили невідповідності, що могли призвести до неефективного використання державних ресурсів.

Підозрюваному оголосили підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою великого хабаря за попередньою змовою). Суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави у 499 тис. грн. У разі доведення вини йому загрожує до 10 років ув’язнення.

За інформацією з декларацій, на посаді виконувача обов’язків директора колонії перебував Іван Кучерук. Виявлення корупційної схеми стало можливим завдяки підприємцю, який замовив виготовлення дротових малопомітних перешкод на суму 6 млн грн.

Олена Мозгова поділилася теплими історіями про те, як разом зі своєю 10-річною донькою Соломією почала готуватися до новорічних свят раніше, ніж зазвичай. Для продюсерки ці передсвяткові приготування стали способом повернути у дім атмосферу спокою й радості, якої так бракує під час постійних російських обстрілів, тривалих відключень світла та загального виснаження від невизначеності війни. Вона зізналася, що цього року особливо відчуває потребу в теплих емоціях і світлі — хоча б у власному просторі, де дитина може відчувати себе у безпеці.

Підготовка до свята стала для матері й доньки особливим ритуалом, який наповнює будинок життям і нагадує, що навіть у складні часи сімейний затишок може бути джерелом сили. Соломія з великим ентузіазмом долучається до всіх етапів — від вибору прикрас до створення власних новорічних дрібничок, якими вона хоче оздобити квартиру. Мозгова розповідає, що спостерігати за цим процесом — велике полегшення, адже дитяча щирість і радість повертають віру в прості речі, що мають значення.

Соломія, яка вже помітно подорослішала, активно долучилась до прикрашання дому. Цього разу замість показувати традиційну ялинку, Олена розмістила фото самої доньки, одягненої в святкове вбрання з іграшками — як символ дитячої радості, яка здатна перемогти будь-яку темряву.

«Ми розпочали підготовку, бо хочеться щастя, радості, дива… Особливо після такої ночі і ранку», — написала Мозгова.

Олена Мозгова — мама трьох доньок. Найстаршу, Зою, вона народила у стосунках із чоловіком на ім’я Дмитро. Донька Женя з’явилася у шлюбі зі співаком Олександром Пономарьовим. Нині продюсерка одружена з музикантом Девідом Аксельродом, від якого має молодшу донечку Соломію.

Нещодавно в родині Мозгової відзначали ще одну важливу дату — день народження її мами, якій виповнилося 71. Олена зворушливо привітала її та поділилась сімейними світлинами.

Попри випробування, продюсерка зберігає головне — тепло, любов і здатність створювати свято там, де воно найбільше потрібне.

За інформацією, що з’являлася у численних журналістських розслідуваннях та аналітичних матеріалах, навколо роботи окремих митних підрозділів сформувалася складна структура, яка фактично перетворила контроль за переміщенням товарів через кордон на окремий неформальний бізнес-напрям. Система, яку пов’язують із Сергієм Звягінцевим, описується як багаторівнева мережа впливу, що охоплювала насамперед Львівську та Закарпатську митниці, але мала сліди й на інших ділянках. Ключовою особливістю цієї мережі було налагодження сталих каналів, через які контрабандні операції оформлювалися майже так само організовано, як звичайні адміністративні послуги.

Основою схеми, за оцінками експертів, були маніпуляції з інвойсами та деклараціями. Реальна вартість товарів занижувалася у кілька разів, що дозволяло мінімізувати платежі та уникати належного контролю. Для цього використовували так звані компанії-прокладки — юридичні особи без активів і діяльності, які існували лише на папері та виконували роль буферу між постачальником і державою. Через такі структури проходили значні партії імпорту, що формально виглядали як дрібні та маловартісні.

Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

У 2025 році Свєнтокшиський парк у центрі Варшави став проблемною зоною для місцевої поліції. За інформацією правоохоронців, протягом року вони понад 900 разів виїжджали на виклики, пов’язані з інцидентами за участі українських підлітків, які переїхали до Польщі після початку повномасштабної війни. Молодь збирається у парку великими групами, проводить час без нагляду дорослих, уживає алкоголь, провокує конфлікти та влаштовує бійки, що переростають у хуліганські дії. Додаткову небезпеку створюють відеочеленджі, які підлітки знімають для соцмереж, ризикуючи власним життям заради переглядів.

Одним із найбільш резонансних випадків став інцидент, що трапився 15 листопада. П’ятнадцятирічний хлопець із України виліз на недіюче оглядове колесо, намагаючись зняти екстремальне відео на камеру GoPro. Поліція була змушена оперативно втручатися, а проти підлітка відкрили провадження за ст. 193 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність за проникнення на територію без належного дозволу. Подібні випадки, за словами правоохоронців, трапляються регулярно, а челенджі стають дедалі небезпечнішими.

Підлітки стверджують, що для них бійки — це розвага чи спаринг, та скаржаться на поліцію, яка начебто надто суворо реагує, а також на п’яних поляків, які обурюються, що молодь говорить рідною мовою. Один із хлопців повідомив про інцидент із п’яним поляком, який вдарив одного з українців по голові.

За даними поліції, у 2023 році у парку зафіксували 791 втручання, у 2024 році — 891, а з січня по листопад 2025 року — вже 946 випадків. Місцева влада Середмістя та керівництво Палацу культури і науки провели зустріч, аби знайти рішення для наведення порядку у районі.

Раніше польські прикордонники повідомляли про значне зростання кількості українців віком 18–22 років, які в’їхали до Польщі у вересні 2025 року — у понад 10 разів більше, ніж у серпні.

Під час останнього публічного виступу колишній Президент США Дональд Трамп висловив чергову оцінку ситуації в Україні, поєднавши критику з певним оптимізмом щодо майбутнього. Він знову наголосив на проблемі корупції, яку неодноразово називав головною перепоною для ефективної взаємодії між державами та міжнародними партнерами. За його словами, в Україні існують «серйозні проблеми», а «корупційна ситуація не йде на користь країні», що, на думку Трампа, гальмує розвиток державних інститутів та ефективну підтримку з боку міжнародної спільноти.

Ексглава Білого дому підкреслив, що покращення ситуації потребує радикальних змін у підходах до управління та контролю фінансових потоків, а також активного залучення антикорупційних механізмів. Він зазначив, що ефективна боротьба з корупцією здатна значно підвищити довіру міжнародних партнерів і полегшити реалізацію реформ.

Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.

Перемишлянський районний суд Львівської області ухвалив вирок щодо лікаря-ортопеда-травматолога комунального підприємства «Перемишлянська центральна районна лікарня», який одночасно входив до складу позаштатної військово-лікарської комісії. Суд визнав медика винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди з використанням службового становища.

Слідство встановило, що лікар, користуючись своїм впливом у складі ВЛК та повноваженнями, які дозволяли йому впливати на ухвалення рішень щодо придатності громадян до військової служби, висунув вимогу надати йому кошти в обмін на сприятливий висновок. Йшлося про ухвалення рішення, яке могло б суттєво вплинути на подальшу долю людини в умовах воєнного стану, — визначення стану здоров’я й можливості проходження служби.

Обвинувачений повністю визнав свою провину та щиро розкаявся, що стало пом’якшувальною обставиною під час судового розгляду.

Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн та позбавлення права обіймати посади у військово-лікарських комісіях строком на 2 роки. Сума хабара була повернена особі, яка її передала, а мобільний телефон та інші кошти залишилися у обвинуваченого. Арешт на майно скасовано.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів.