Українська гімнастка з тріумфом дебютувала на етапі Кубка світу

Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі в Тернополі на загальну суму 35,4 млн грн. Проєкт передбачає комплексні заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівлі та облаштування спеціальної захисної споруди цивільного захисту. Водночас, попри важливість цього проєкту для державних структур, детальний аналіз ринкових цін на матеріали та витрати на оплату праці вказує на можливу переплату, яка може перевищувати 1 млн грн.

За результатами торгів, підряд на виконання робіт отримала компанія «Тербудгруп». Особливістю цього конкурсу стало те, що на ньому не було жодного конкурента, що може свідчити про відсутність конкурентного середовища та потенційно надмірну ціну для держави. За даними електронної системи публічних закупівель «Прозорро», договір був укладений 2 жовтня 2025 року. Важливо, що фінансування проекту здійснюється за рахунок державного бюджету, і частина суми включає кошти на покриття ризиків у розмірі 487 тис. грн та символічні 1 тис. грн на інші витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт.

Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.

Лікарі підкреслюють важливість звертати увагу на будь-які незвичні зміни в тілі, оскільки вони можуть бути першим сигналом про серйозні хвороби. Одним з таких симптомів є поєднання потовщення кінчиків пальців, відоме як «клубінг» (clubbing), та тривалої втоми, яка не проходить навіть після відпочинку. Ці ознаки можуть свідчити про наявність захворювань, серед яких онкологічні, зокрема рак легень.

Клубінг — це зміна форми кінчиків пальців, коли вони стають потовщеними, округленими, а нігті набувають куполоподібної форми. Вони можуть ставати теплими на дотик і набувати червонуватого відтінку. Хоча такий стан найчастіше асоціюється з проблемами з легенями, він також може бути ознакою серцево-судинних захворювань або інших серйозних хвороб.

Екстремальна втома, яка не минає навіть після відпочинку і значно знижує якість життя, також є тривожною ознакою. Медики пояснюють, що ракові пухлини можуть «відбирати» поживні речовини організму, що призводить до виснаження. Якщо втома заважає звичним справам або триває довго — це підстава для медичного огляду.

Інші «червоні прапорці», на які радять звернути увагу: незрозуміла втрата ваги (від кількох кілограмів), підвищена температура без явної причини, постійний біль, зміни шкіри чи родимок. Помітивши такі симптоми в поєднанні або поодинці, не відкладайте візит до лікаря — рання діагностика значно підвищує шанси на успішне лікування.

Коротка порада: при підозрі зверніться до сімейного лікаря або профільного фахівця, пройдіть необхідні обстеження (аналізи, інструментальні тести) і дотримуйтесь рекомендацій медиків. Цей текст не замінює консультацію лікаря.

16 жовтня — це день, що поєднує в собі різні важливі моменти для українців. В календарі він відзначений не тільки як професійне свято пекарів, шеф-кухарів та медиків, але й як важливий етап у народному календарі, що пов’язаний із підготовкою до зими. У цей день згадують традиційні осінні обряди, які допомагали людям зустріти холодну пору року, а також святкують одне з найбільш символічних свят — День хліба. Це свято підкреслює не лише цінність цього продукту, але й відзначає багаті культурні традиції, які існують в Україні.

День хліба — це чудова нагода нагадати про важливість цього простого, але незамінного продукту в нашому житті. В Україні хліб завжди був не лише їжею, але й важливим елементом культурної спадщини. Саме тому, 16 жовтня, в день його святкування, традиційно згадують рецепти, якими користувалися предки, а також підтримують локальних пекарів, які продовжують стародавні ремесла, адаптуючи їх до сучасних умов.

У церковному календарі за новим стилем цього дня вшановують святого Лонгина Сотника — римського вояка, який, за переказами, розкаявся й прийняв християнство. Віряни звертаються до нього з молитвами про зір і зцілення очей; у народі саме 16 жовтня вважали сприятливим для офтальмологічних процедур і лікування. За старим стилем у цей день згадують деяких інших святих — зокрема єпископа Дениса Ареопагіта та святого Рустика.

Світовий аспект календаря теж насичений: 16 жовтня відзначають Міжнародний день шефа, а також професійні дні алерголога й анестезіолога. Крім того, у цей час проходять заходи, приурочені до Дня продовольства, Дня здорового харчування, Дня словників і навіть Дня бездомних котів — список доволі різноманітний. Для побуту й громади це можливість вшанувати й закликати до відповідальності тих, хто працює заради здоров’я та їжі інших.

Народні прикмети й традиції 16 жовтня пов’язані з підготовкою до зими: прали й сушили одяг на сонці, лагодили інструменти, готували вулики для зимівлі. Була поширена думка, що сонячне світло у цей день має цілющу силу, тому корисно було вийти погрітися. Також існували прикмети: якщо випав перший сніг — зима не за горами; якщо граки чи ворони розпустили пір’я — на вас чекає похолодання; хороший врожай винограду обіцяв щедрий фруктовий рік наступного сезону.

Щодо заборон — народ радив не сидіти цілий день у хаті і не займатися дрібною працею, що сильно напружує зір. Замість цього краще проводити час активно: готувати господарські справи, сушити й прибирати, готувати запас дров і утепляти хатні приміщення.

16 жовтня — це день, в якому поєдналися піклування про землю й людей: від хлібної випічки до молитви за здорове око. Нехай цей день стане приводом не лише для святкувань, а й для простих дій — привітати тих, хто піклується про їжу та здоров’я, і перевірити, чи все готове до зими.

Дослідження, опубліковане в журналі Intelligence, ставить під сумнів усталені уявлення про пік інтелектуальних здібностей у молодості. Багато хто вважає, що найкращий розумовий потенціал припадає на вік 20–25 років, однак результати нового дослідження демонструють, що мозок досягає найвищої функціональності у віці 55–60 років. Це відкриття радикально змінює традиційне розуміння старіння та змушує переосмислити роль середнього віку в житті людини.

До цього часу вважалося, що старіння означає зниження когнітивних здібностей, але дослідження підтверджує, що старший вік не обов’язково пов’язаний із погіршенням інтелектуальних можливостей. Справжнє зниження фізичної сили, швидкості реакцій та витривалості може починатися після 30 років, однак ментальні та когнітивні якості мають зовсім іншу траєкторію. Найвищі результати показано в сфері логічного мислення, здатності до адаптації та ухвалення рішень, а також у здатності до аналізу та розв'язування складних проблем.

Наприклад, сумлінність досягає піку близько 65 років, а емоційна врівноваженість — аж у 75. Людина краще розуміє себе, вміє уникати імпульсивних рішень та має більше внутрішньої стійкості.

Дослідники зазначають, що люди середнього віку здатні ефективніше ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність та керувати складними процесами. Недарма керівні позиції у політиці, бізнесі та науці часто займають люди саме після 50.

Уміння бачити широку картину, зважувати наслідки та використовувати життєвий досвід часто компенсує повільнішу швидкість реакцій. Це пояснює, чому у 55–60 років мозок може працювати найбільш продуктивно.

Попри такі дані, люди старшого віку досі стикаються з упередженнями. Роботодавці часто вважають 55-річного кандидата «близьким до пенсії», а у деяких професіях існують вікові обмеження. Втім, дослідження доводить: когнітивний потенціал не визначається паспортом. Одні зберігають високу швидкість мислення та пам’ять навіть після 70.

Приклади великих досягнень лише підтверджують це:Чарльз Дарвін написав «Походження видів» у 50 років,Людвіг ван Бетховен створив Дев’яту симфонію у 53,Ліза Су у 55 здійснила революцію в технологічній індустрії.

Науковці пропонують змінити погляд на середній вік: це не кінець, а вершина ментальної зрілості, момент, коли людина може поєднати знання, досвід та мудрість.

Нещодавно слідчі Національної поліції України викрили організовану злочинну групу, яка використовувала передові технології штучного інтелекту та DeepFake для оформлення фальшивих кредитів на імена українців. Зловмисники відкривали банківські рахунки від імені реальних осіб, серед яких було щонайменше 286 громадян. У результаті цієї шахрайської схеми на деяких із них було оформлено кредити на суму понад 4 мільйони гривень.

Організаторкою цієї оборудки виявилася 33-річна жінка, яка під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. Для реалізації злочинної діяльності вона залучила свого колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва, які брали безпосередню участь у виготовленні фальшивих документів та оформленні кредитів. Відтак, за допомогою технологій DeepFake, зловмисники створювали підроблені відео, що дозволяли їм обманювати банківські установи та отримувати кредити, не маючи реального доступу до особистих даних людей.

Дані використовувалися для несанкціонованого входу до мобільних застосунків українських банків та системи BankID через «Дію». Після цього організаторка створювала короткі підроблені відео з технологією DeepFake, накладаючи обличчя потерпілих на власне, щоб пройти автоматичну фотоверифікацію у банках.

За допомогою таких підробок зловмисники уклали договори та відкрили рахунки на українців. Отримані кошти переводили на контрольовані рахунки, конвертували у криптовалюту та обготівковували.

Наразі трьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах в умовах воєнного стану, та за несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

Святошинський районний суд Києва прийняв рішення щодо Ольги Прилипко, заступниці голови Гостомельської районної військової адміністрації. Вона потрапила під слідство через підозри у масштабних зловживаннях під час розподілу коштів, призначених для відновлення інфраструктури Гостомеля, серйозно пошкодженого в результаті бойових дій. Суд обрав для Прилипко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі близько одного мільйона гривень.

Слідна версія подій вказує на те, що Ольга Прилипко була організатором схеми, яка включала привласнення або нецільове використання значних сум, виділених на відновлення міської інфраструктури. За словами правоохоронців, її дії призвели до серйозних фінансових збитків, що погіршило процес відновлення критичної інфраструктури у Гостомелі, де ситуація після бойових дій залишалася надзвичайно складною.

Судове засідання проходило в закритому режимі; журналістам заборонили фото- та відеозйомку. Правоохоронці повідомили, що пред’явлена підозра стала наслідком виявлення додаткових фактів, і триває подальше розслідування. Перевіряють також інших посадовців, які могли бути причетні до оборудок під час розподілу та освоєння бюджетних коштів на відбудову.

Розслідування продовжується: слідчі зʼясовують обсяги збитків, участь підрядників та механізми, через які здійснювалося розподілення коштів. Судові і процесуальні дії триватимуть, у разі доведення вини посадовицю очікують кримінальні наслідки відповідно до чинного законодавства.

Нове дослідження, проведене вченими з Північно-Західного університету, виявило важливий зв’язок між фінансовою стабільністю та тривалістю життя. За результатами цього багаторічного аналізу, вчені встановили, що люди, які змогли накопичити значний капітал до середнього віку, мають набагато нижчий ризик передчасної смерті. Вивчення цього феномену стало можливим завдяки широкому дослідженню, яке охопило понад 5,4 тисячі дорослих осіб з середнім віком 46,7 років та 2,4 тисячі їхніх родичів, серед яких були й близнюки.

Протягом 24 років фахівці систематично відстежували рівень смертності серед учасників дослідження, порівнюючи його з фінансовими активами та заощадженнями учасників. Виявилося, що ті, хто мав більше заощаджень і фінансових резервів, демонстрували набагато вищий рівень здоров’я і менший ризик хвороб, що можуть призвести до скорочення тривалості життя. Під час аналізу вчені також враховували різноманітні соціальні та економічні чинники, такі як рівень освіти, професійний статус, доступ до медичних послуг та інші аспекти життєвого стилю.

Особливо цікаво, що схожі результати спостерігали навіть між братами та сестрами. Це означає, що зв’язок між багатством і довголіттям не можна пояснити лише спадковістю або родинним середовищем. Фінансове благополуччя здатне впливати на здоров’я через доступ до якісної медицини, здорового харчування та можливостей для фізичної активності.

Науковці наголошують: фінансова стабільність — це не тільки про комфорт, а й про шанси на довше життя. Саме вона може стати ключем до впровадження соціальних змін, спрямованих на підтримку людей із нижчими доходами.

Результати цього дослідження можуть стати поштовхом для нових реформ у галузі соціальної політики, адже усвідомлення ролі грошей у здоров’ї може вплинути на державний підхід до підтримки громадян. Зрештою, прагнення до фінансового добробуту — це не лише про матеріальні вигоди, а й про збереження здоров’я та життєвих сил.