Українська опозиція розкритикувала виплату “тисячі Зеленського”

Генерал поліції Сергій Шайхет залишає посаду на тлі тривалої невизначеності щодо результатів службового розслідування, які досі не були оприлюднені. Повідомлення про його відставку з’явилося майже одразу після засідання Тимчасової слідчої комісії, що займається вивченням обставин так званих плівок Міндіча. У ході цього засідання особливу увагу привернув епізод, пов’язаний із діяльністю ТОВ «Сіт Сек’юріті» — компанії, що належить братові Ігоря Шайхета.

Компанія «Сіт Сек’юріті» виконувала функції інкасації коштів для АТ «Сенс Банк» (Sense Bank), а деталі її роботи привернули увагу не лише через родинні зв’язки, а й через збіг юридичних адрес. Встановлено, що місцезнаходження фірми повністю повторює адресу в Києві, де розташований «Завод Ізумруд» — підприємство, пов’язане з бізнесменом Тімуром Міндічем, центральною фігурою згаданого скандалу.

Під час засідання ТСК депутат Железняк поцікавився походженням значних сум готівки, вилучених у Міндіча під час обшуків. За повідомленнями, гроші були у фірмовій упаковці Федеральної резервної системи США, що може свідчити про їхнє легальне надходження в Україну через банківську систему або дипломатичну пошту.

Випадковість чи ні — вирішувати читачеві, проте відставка високопосадовця на фоні цих обставин привертає увагу суспільства.

В Україні завершено перевірку готовності до роботи Єдиного центру ідентифікації тіл та останків осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей об’єкт створено відповідно до міжнародних вимог судово-медичної експертизи та інтегровано в загальнодержавну мережу установ, що функціонують під координацією Міністерства охорони здоров’я. Його запуск має на меті забезпечити системний та максимально точний підхід до встановлення особи загиблих, що особливо важливо в умовах масштабних воєнних втрат.

Керівництво МОЗ наголошує, що новий центр істотно модернізує процедури ідентифікації, застосовуючи новітнє обладнання та удосконалені методики. За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, відкриття спеціалізованої установи стане потужним інструментом для підвищення якості експертиз, оперативності досліджень та прозорості всіх етапів роботи з невпізнаними тілами. Значна увага приділена і створенню умов для ефективної співпраці між експертами, слідчими органами та представниками силових структур, що дозволить оптимізувати обмін інформацією і прискорити процес встановлення особи загиблих.

Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

Президент Володимир Зеленський оголосив про активізацію міжнародного діалогу, що має стати ключовим елементом зміцнення оборонного потенціалу України у найближчі місяці. У зверненні, оприлюдненому в його Telegram-каналі, глава держави підкреслив, що низка запланованих зустрічей спрямована не лише на розширення військової підтримки, а й на поглиблення стратегічних партнерств, від яких безпосередньо залежить безпека українських громадян.

Першою з таких подій став робочий візит до Іспанії, де Зеленський проводить перемовини з прем’єр-міністром Педро Санчесом. Українська сторона очікує, що зустріч дасть змогу домовитися про нові формати допомоги, включно з посиленням протиповітряної оборони, підтримкою енергетичної інфраструктури та розширенням програм військової підготовки. Іспанія залишається однією з країн ЄС, які системно підтримують Київ, тому оновлення співпраці вважають важливим кроком у підготовці до майбутніх безпекових викликів.

Зеленський підкреслив, що щоденна співпраця з міжнародними партнерами має приносити конкретні результати для України, особливо в умовах російської агресії.

Уже завтра президент вирушить до Туреччини. Там відбудуться перемовини щодо активізації дипломатичних процесів, а також обговорення низки рішень, напрацьованих українською стороною.

Окремий акцент Зеленський зробив на питанні повернення українських військовополонених. За його словами, зараз готується новий етап переговорів, у межах якого Україна запропонує партнерам конкретні механізми для відновлення обмінів.

Президент наголосив, що повернення полонених та наближення завершення війни залишаються ключовими пріоритетами української влади.

У Пенсійному фонді України застерегли громадян про чергову хвилю дезінформації, що активно шириться соціальними мережами та месенджерами. У низці анонімних Telegram-каналів почали з’являтися повідомлення, нібито поширені від імені ПФУ, у яких стверджується, що пенсіонерам потрібно терміново подати спеціальну заяву для «підтвердження свого віку». У фейкових дописах також зазначається, що відсутність такої заяви може нібито призвести до втрати пенсії.

У Фонді наголосили, що подібні твердження не мають жодного зв’язку з реальністю та не ґрунтуються на законодавчих нормах. Усі процедури, що стосуються призначення, нарахування чи продовження виплат, чітко визначені нормативними актами України. Жодних додаткових заяв, а тим більше таких, що пов’язані з «підтвердженням віку», пенсіонерам подавати не потрібно й ніколи не вимагалося.

Пенсійний фонд нагадує, що зміни до порядку отримання чи призупинення пенсійних виплат можуть ухвалюватися виключно Верховною Радою або Кабінетом Міністрів. Тож будь-які повідомлення, що з’являються в інтернеті без офіційних підтверджень, не є достовірними.

У Фонді закликали українців не реагувати на провокаційні пости та не передавати особисті дані невідомим джерелам, адже поширення подібних фейків є частиною маніпулятивних інформаційних кампаній. Такі повідомлення можуть вводити громадян в оману або використовуватися для шахрайства.

Фахівці рекомендують отримувати інформацію виключно з офіційних джерел — вебсайту ПФУ, сторінок установи у соцмережах та державних сервісів.

Українці, які прибудуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не зможуть розраховувати на розширені соціальні виплати, якими досі користувалися громадяни України завдяки спеціальному правовому статусу. Німецький уряд погодив реформу, що радикально змінює підхід до підтримки нових біженців, прирівнюючи їх до звичайних шукачів притулку. Таке рішення означає суттєве скорочення обсягів державної допомоги та перехід на менш вигідні умови перебування.

За даними німецьких медіа, зокрема Bild, нові правила охоплять усіх українців, які перетнуть кордон ФРН після встановленої дати. Раніше вони мали особливий тимчасовий статус, введений після початку широкомасштабної російської агресії. Цей статус гарантував доступ до базового забезпечення, що включало ширший спектр соціальної підтримки, швидший доступ до ринку праці, медичних послуг і матеріальної допомоги на рівні місцевих отримувачів соціального захисту.

За інформацією видання, реформу погодили міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та федеральний міністр праці та соціальних справ Бербель Бас (СДПН), фактично скасувавши особливий режим підтримки для українців. Жодних компенсацій або перехідних виплат для цієї групи біженців не передбачено. Один із високопосадовців коаліції пояснив це тим, що запровадження додаткових компенсаторних механізмів створило б «занадто багато бюрократії».

За даними німецьких медіа, нині близько половини українських біженців у ФРН отримують допомогу для громадян, хоча значна частина з них у принципі може працювати. Саме цей особливий статус забезпечував українцям більш високий рівень соціальної підтримки порівняно з іншими групами біженців, які підпадають під жорсткіші правила й менші виплати.

Згідно з коаліційними домовленостями між СДПН та блоком ХДС/ХСС, українці, які приїдуть до Німеччини з 1 квітня 2025 року, зможуть розраховувати лише на допомогу в розмірі, передбаченому для звичайних прохачів притулку. Йдеться приблизно про на 110 євро меншу виплату на місяць для одного дорослого, ніж нині отримують українці з особливим статусом.

Водночас однією з ключових змін, яку підкреслюють у Берліні, є збереження для українців негайного доступу до ринку праці. Це означає, що новоприбулі зможуть одразу працювати без тривалого очікування на дозвіл, як це часто буває в інших категорій біженців. Влада розраховує, що таким чином частина українців зможе швидше інтегруватися в економіку й компенсувати зменшення соціальних виплат за рахунок трудових доходів.

Критики реформи наголошують, що зниження допомоги вдарить насамперед по найбільш вразливих – самотніх батьках, людях похилого віку та тих, хто фізично не може одразу працевлаштуватися. Водночас її прихильники говорять про необхідність «вирівнювання правил» для всіх груп біженців і зменшення навантаження на соціальну систему Німеччини.

Як саме відобразиться реформа на кількості нових українських біженців, які обиратимуть Німеччину як країну тимчасового захисту, стане зрозуміло вже після набуття змін чинності у 2025 році.

YouControl представив аналітичне дослідження, підготовлене на основі відкритих даних, у якому детально розглянуто бізнес-активи Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. У звіті зазначено, що Міндіч має зв’язки з сімнадцятьма юридичними особами, зареєстрованими на території України. Його участь у компаніях охоплює різні сектори підприємництва — від медіа та розважальної індустрії до діяльності, пов’язаної з технологічними сервісами та інвестиційними проєктами.

За даними аналітиків, Міндіч фігурує як співзасновник або кінцевий бенефіціар у компаніях, що об’єднані складною структурою управління. Подібна багаторівнева система власності характерна для бізнес-груп, які прагнуть диверсифікувати активи та оптимізувати фінансові потоки. Звіт також звертає увагу на перетин інтересів Міндіча з низкою інших бізнесменів, що формує широке поле партнерств на ринку.

Відзначається, що у спільних бізнесах Міндіча фігурують колишній помічник президента Сергій Шефір та бізнесмен Геннадій Боголюбов. Бізнесмен також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP та співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка раніше була учасником російської компанії з виготовлення штучних діамантів.

Олександр Цукерман зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Загальна медична практика».

13 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана у справі щодо розкрадання в «Енергоатомі». За версією слідства, 46-річний Міндіч контролював діяльність «пральні», через яку відмивалися кошти, визначав фінансові потоки та впливав на керівників органів влади. 61-річного Цукермана слідчі вважають співорганізатором схем у енергетиці. Обидва виїхали з України перед початком слідчих дій.

Українські військовослужбовці висловлюють занепокоєння щодо невідповідності навчальних програм, що проводяться на польських полігонах, сучасним умовам війни. Як заявили представники Збройних Сил України, навчання не враховують активне застосування дронів та артилерії, які стали одними з основних елементів бойових дій у контексті поточної війни. Це питання набуло особливої актуальності в умовах ескалації конфлікту та впливу новітніх технологій на ведення бойових операцій.

З 2022 року українські військові активно проходять підготовку у навчальних центрах низки європейських країн, зокрема Польщі. В рамках цих програм відбувається навчання базовим навичкам, підвищення кваліфікації, злагодження підрозділів та спеціальних вправ із застосуванням західної військової техніки. Однак, як вказують українські військові, більшість навчальних програм на польських полігонах орієнтовані на традиційні бойові сценарії, які не враховують суттєвих змін у тактиці війни, пов’язаних з інтенсивним використанням безпілотних літальних апаратів та артилерійських систем.

Проте українські бійці, які проходили навчання на польських полігонах, зазначають, що методики інструкторів застарілі. Один із солдатів навіть порівняв їх із підручниками 1410 року, проводячи паралель із битвою під Грюнвальдом.

Особливу критику отримала підготовка щодо роботи з дронами та тактичної медицини. Навчання орієнтувалось на стандарт “золотої години”, що застосовувався під час воєн в Іраку та Афганістані, і не враховує сучасні реалії ведення бою під прицілом десятків БпЛА. Солдати повідомляють, що поранені часто не можуть бути евакуйовані навіть протягом декількох днів.

Оператор БпЛА підрозділу на Харківському напрямку додав, що польські інструктори корисні для “штабних” солдатів, але військові з бойовим досвідом навчали поляків самі.

Польська сторона надає лише полігон “Йомсборг” для навчання операторів дронів. За словами джерела BBC в ЗСУ, зараз іноземні та українські інструктори працюють над оновленими програмами, які інтегрують дрони у навчання.

Водночас професійні військові вважають, що проблема не лише у Польщі. За їхніми словами, натівські командири свідомі змін у сучасній війні, але блокують оновлення методичних матеріалів.

У Генштабі ЗСУ повідомили, що постійно отримують зворотний зв’язок і удосконалюють програми підготовки. У Міноборони Польщі зазначили, що жодних зауважень від української сторони не надходило.

Нагадаємо, 2 жовтня у Польщі відкрили найбільший навчальний центр для українських військовослужбовців Camp Jomsborg.

Все більше людей, зайнятих у сфері офісної праці, наприкінці дня стикаються з відчуттям важкості, стягненості та набряклості в ногах. Медики вже визначили цей комплекс симптомів як “синдром офісних ніг” — явище, безпосередньо пов’язане з малорухливим способом роботи, тривалим сидінням та недостатньою активністю протягом робочого часу. Спеціалісти з флебології наголошують, що основна проблема полягає у різкому зниженні роботи м’язового насоса: коли ноги перебувають у статичному положенні, м’язи майже не скорочуються, а венозна кров рухається значно повільніше.

Порушення відтоку крові спричиняє застійні процеси, під час яких рідина затримується в тканинах. Саме це і призводить до появи набряків, відчуття поколювання та судом, а в деяких випадках — до посилення болю після завершення робочого дня. Лікарі застерігають, що регулярне виникнення таких симптомів не варто ігнорувати: з часом вони можуть бути передумовою для розвитку варикозної хвороби та інших порушень венозної системи.

Ситуацію посилюють типові офісні звички. Сидіння зі схрещеними ногами додатково здавлює судини, занадто низький або навпаки дуже високий стілець змушує ноги постійно бути в неприродному положенні, тісний одяг і взуття на тонкій підошві або високих підборах погіршують відтік крові та лімфи. Набряки можуть ставати вираженішими й через банальну нестачу води: коли організм відчуває зневоднення, він починає утримувати рідину, а це проявляється, зокрема, у ногах.

Лікарі наголошують, що ігнорувати такі симптоми не варто. Постійний застій крові у венах може бути не просто тимчасовим дискомфортом, а першим сигналом розвитку хронічної венозної недостатності, варикозу або лімфостазу. Якщо набряклість з’являється щодня, не минає до ранку, супроводжується судомами, болем чи відчуттям жару в литках, це вже привід звернутися до спеціаліста — флеболога або судинного хірурга, а за потреби зробити УЗД вен нижніх кінцівок.

Що можна зробити вже зараз, не змінюючи кардинально спосіб життя? Експерти радять не сидіти безперервно годинами. Коротка перерва щогодини — навіть на 1–2 хвилини — помітно покращує самопочуття. Достатньо пройтися коридором, сходами, зробити кілька перекатів стопою з п’ятки на носок або легку розтяжку. Важливо стежити за поставою, не підтискати ноги під стілець, підбирати зручне, не тісне взуття й одяг, а також підтримувати нормальний питний режим протягом дня.

Лікарі додають, що навіть невелика щоденна активність у межах 5–7 тисяч кроків уже здатна зменшити ризик появи “офісних ніг” і покращити кровообіг. Йдеться не про виснажливі тренування, а про регулярну ходьбу, підйом сходами замість ліфта, короткі прогулянки після роботи. Якщо ж формат роботи не дозволяє часто вставати, частково зняти навантаження допомагають спеціальні компресійні гольфи або панчохи, підібрані лікарем, а також ергономічна підставка під ноги, яка дає змогу утримувати їх у більш зручному й фізіологічному положенні.

Фахівці наголошують: “синдром офісних ніг” — не просто побутова дрібниця, а зрозумілий сигнал від організму про те, що він не справляється з навантаженням. І чим раніше людина зверне увагу на набряки та важкість у ногах і змінить хоча б базові звички, тим меншим буде ризик, що тимчасовий дискомфорт переросте у хронічні проблеми з венами.