Українська опозиція розкритикувала виплату “тисячі Зеленського”

Найближчими днями президент України Володимир Зеленський може здійснити важливий візит до американського штату Флорида для проведення переговорів, які стосуватимуться майбутніх форматів припинення війни в Україні. Очікується, що місцем зустрічей стане резиденція Мар-а-Лаго, відома як центр неформальної політичної координації в США. Ця зустріч стане важливою частиною дипломатичних зусиль України щодо врегулювання конфлікту та формування підтримки з боку західних партнерів.

Згідно з попередніми даними, візит може відбутися вже 28 грудня, і це стане значним кроком у продовженні активних контактів українського керівництва з представниками американського політичного істеблішменту. Така поїздка планується як продовження тих важливих переговорів, що відбулися напередодні і мали на меті визначення нових шляхів підтримки України у її боротьбі з агресією. Програма візиту включає не тільки стратегічні обговорення щодо майбутнього конфлікту, а й можливі домовленості щодо подальшої допомоги Україні.

Раніше Володимир Зеленський публічно розповів про тривалу телефонну розмову з представниками команди президента США — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, обговорення було максимально предметним і стосувалося не загальних декларацій, а конкретних форматів зустрічей, термінів і рішень, необхідних для зупинення бойових дій.

Президент України наголосив, що Київ підготував низку практичних пропозицій. Частина документів перебуває на фінальній стадії доопрацювання, а деякі вже повністю готові. Зеленський підкреслив, що Україна переходить від загальних формулювань до чітких і структурованих рішень, які можуть бути покладені в основу переговорного процесу.

Загальний тон міжнародних контактів навколо цих ініціатив характеризується стриманим інтересом і підвищеною увагою. Після серії нещодавніх зустрічей високого рівня у Флориді та Маямі питання мирного врегулювання війни в Україні знову опинилося в центрі політичних дискусій у США.

Водночас залишається низка принципових проблем, які досі не мають чіткого вирішення. Йдеться насамперед про гарантії безпеки для України, механізми примусу до виконання домовленостей та юридичні зобов’язання Росії у разі укладення будь-яких угод. Саме ці питання називають найскладнішими у майбутніх переговорах.

Стратегія Києва полягає у випередженні можливого скептицизму з боку американської політики, орієнтованої на внутрішні інтереси. Україна пропонує не абстрактні очікування, а готову дорожню карту, яка має поєднати безпекові інтереси США з реальним шляхом до завершення війни, що продовжує виснажувати ресурси Заходу.

Різдвяна дипломатична активність української сторони розглядається як чіткий сигнал: Київ більше не очікує готових мирних планів від Вашингтона чи Брюсселя. Україна формує власне бачення завершення війни і виносить його безпосередньо на стіл переговорів із майбутньою американською адміністрацією.

Сучасний смартфон давно перетворився на багатофункціональний інструмент, який використовується для спілкування, роботи, навчання, навігації, розваг і фінансових операцій. Водночас користувачі часто не замислюються, що десятки встановлених додатків продовжують працювати навіть тоді, коли екран вимкнений. Саме ці фонові процеси поступово споживають оперативну пам’ять, місце у сховищі та ресурси процесора, що з часом починає негативно позначатися на продуктивності пристрою.

Кожна програма під час запуску отримує частину оперативної пам’яті для виконання своїх завдань. Якщо додаток має складну структуру, постійно оновлює дані, надсилає сповіщення або синхронізується з серверами, він може залишатися активним у фоні навіть без прямої взаємодії з користувачем. За великої кількості таких програм смартфон починає відчувати дефіцит ресурсів: застосунки довше відкриваються, анімації стають ривчастими, система може «викидати» з пам’яті інші служби.

Соцмережі та месенджери: постійна синхронізація, оновлення контенту, push-повідомлення.

Відео та стрімінг: кешування, буферизація, завантаження відео та зображень.

Банківські та фінтех-додатки: складні алгоритми безпеки, фонові процеси, кешування.

Новини та агрегатори контенту: автоматичне оновлення та великий обсяг даних.

Додатки з віджетами та інтерактивними елементами: постійна фонове оновлення інформації (погода, фінанси).

До топ-застосунків в Україні входять Дія, monobank, Nova Poshta, а також міжнародні WhatsApp та Telegram. Ці програми активно використовуються і можуть істотно впливати на продуктивність смартфона.

Перевірте в налаштуваннях, які додатки споживають найбільше RAM та накопичувача, і видаліть непотрібні.

Очищайте кеш-дані для звільнення пам’яті.

Перезавантажуйте смартфон щонайменше раз на тиждень.

Вимикайте фонову активність та автоматичне оновлення для неважливих додатків.

Використовуйте легкі версії програм або нативні додатки замість веб-версій.

При можливості оновіть смартфон до моделі з 8 ГБ RAM або більше.

Дотримуючись цих рекомендацій, можна значно покращити швидкодію смартфона, продовжити термін його служби та зменшити стрес від повільної роботи пристрою.

Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами повної перевірки декларації народного депутата від фракції «Слуга народу» Ореста Саламахи встановило наявність недостовірних відомостей на суму, що перевищує 9 мільйонів гривень. Виявлені розбіжності стосуються вартості задекларованого майна, фінансових операцій та пояснень щодо джерел походження коштів.

У центрі уваги перевірки опинилися операції з нерухомістю, здійснені у 2024 році. Згідно з матеріалами НАЗК, дружина депутата Анна Саламаха придбала три земельні ділянки у селі Сокільники Львівського району. Ця локація давно має репутацію одного з найдорожчих передмість Львова і часто порівнюється з елітними котеджними містечками під Києвом. Площі придбаних ділянок становлять 628, 835 та 1350 квадратних метрів, що загалом формує значний земельний масив у престижній зоні.

НАЗК дійшло висновку, що Орест Саламаха був обізнаний із цими операціями. Це підтверджується його згодою на подальшу передачу земельних ділянок до статутних капіталів будівельних компаній уже за ринковою вартістю. Зокрема, землю передали до ТОВ «Монс Девелопмент» з оцінкою 15,3 мільйона гривень, що становить 90% статутного капіталу товариства. Співзасновниками компанії є Анна Саламаха та її мати Ірина Дорош.

Інші ділянки були передані до ТОВ «ДСТБуд», де частка Анни Саламахи становить 32,09%. Серед співзасновників компанії — батько Анни Володимир Дорош, а також колишній народний депутат від «Слуги народу» Олександр Трухін.

Окрему увагу НАЗК приділило придбанню Анною Саламахою апартаментів у львівському житловому комплексі Mill Town у травні 2024 року. Вартість житла у декларації не зазначена. Водночас агентство зафіксувало, що в день купівлі на її банківський рахунок було внесено 1,5 мільйона гривень готівкою. Ці кошти не були відображені в декларації як зменшення готівкових заощаджень.

Порівняння декларацій за 2023 і 2024 роки показало, що суми готівки, задекларовані дружиною нардепа, залишилися незмінними до копійки — 555 тисяч гривень, 315 тисяч доларів і 210 тисяч євро, попри значні покупки.

Питання у НАЗК також виникли щодо автомобіля BMW X5 2020 року випуску, який було придбано за 2,7 мільйона гривень. Авто раніше належало брату депутата Тарасові Саламасі, однак сам Орест Саламаха регулярно ним користувався. У поясненнях агентству нардеп заявив, що автомобіль дружина придбала без його відома, а кошти на покупку вона нібито позичила у Назарія Мигаля. За словами депутата, про позику він дізнався вже після факту придбання.

Водночас НАЗК зазначає, що Мигаль є бізнес-партнером тестя Ореста Саламахи та близьким другом родини. Жодних договорів позики в декларації не відображено, що агентство розцінює як суттєве порушення вимог фінансового контролю.

Крім того, у жовтні 2024 року сестра Анни Саламахи Світлана Дорош подарувала їй будинок у Сокільниках площею 180 квадратних метрів. Задекларована вартість нерухомості становить 4 мільйони гривень, що, за оцінкою НАЗК, не відповідає задекларованим доходам родини.

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.

26 грудня має особливе значення для жіночої частини суспільства, адже цей день поєднує в собі міжнародні ініціативи, церковні традиції та народні вірування, що здавна асоціюються з турботою про жінок і дітей. Це свято, хоча і не має офіційного державного статусу в Україні, відзначається в різних культурах як день, коли акцентується увага на ролі жінок у суспільстві та їхніх важливих функціях в родині.

Історично цей день пов’язується з християнськими традиціями. В церковному календарі 26 грудня відзначається день святого Стефана, першим мучеником, що також є важливим для християнської спільноти. Цей день вважається добрим для молитви за мир у родині, за здоров’я жінок та дітей. Крім того, у багатьох країнах цього дня згадують святого Стефана як покровителя доброчинців і захисника слабких, що додатково підсилює акцент на милосердя та турботу.

У світі 26 грудня проходить під знаком добрих справ. Саме на цю дату припадає Міжнародний день подарунків, який заохочує дарувати увагу і презенти без приводу — друзям, знайомим або тим, хто цього потребує. Також цього дня відзначають День листів подяки, День карамельної тростини, День скаржників, День круп’є та День афроамериканської культури. Крім того, 26 грудня народилися відомі у світі постаті, серед яких поет Томас Грей, математик Чарльз Беббідж, письменник Генрі Міллер, актор і музикант Джаред Лето.

Згідно з новоцерковним календарем, 26 грудня віряни відзначають Собор Пресвятої Богородиці. Цього дня християни звертаються з молитвами до Діви Марії, просячи про сімейне щастя, достаток і здоров’я дітей. Раніше за старим стилем цього дня вшановували кількох християнських мучеників, зокрема Євгенія, Ореста, Мардарія та Євстратія.

Народні традиції також надають цій даті особливого значення. З давніх-давен вважалося, що погода 26 грудня визначає характер січня. Похолодання обіцяло пізню й холодну весну, веселе щебетання синиць віщувало відлигу, а сороки, що риються в траві, — теплий Новий рік. День уважався сприятливим для жінок: у давнину було заведено молитися Богородиці, вшановувати породіль і повитух, дякуючи їм за народження дітей. Їм приносили пироги й вареники як знак поваги. Також існував звичай у цей день вперше стригти немовлят, вірячи, що це зміцнить їхнє здоров’я.

Разом із добрими звичаями існували й заборони. Жінкам не радили важко працювати, носити брудний одяг або користуватися посудом із тріщинами. Чоловікам, за повір’ями, не варто було відмовляти у проханнях вагітним. Крім того, день вважався невдалим для риболовлі.

Різдво Христове для українців є особливим днем, у якому поєднуються глибока віра, національна пам’ять і щира родинна близькість. Це свято нагадує про народження Ісуса Христа як про подію, що принесла у світ надію, милосердя та духовне оновлення. Саме тому Різдво сприймається не лише як календарна дата, а як внутрішній стан душі, коли люди прагнуть миру, злагоди й добрих вчинків.

В Україні Різдво відзначають 25 грудня відповідно до нового церковного календаря. Для багатьох родин цей день стає приводом зібратися разом, відкласти щоденні турботи й присвятити час спілкуванню, молитві та спільним спогадам. Атмосфера свята наповнена очікуванням дива, адже Різдво традиційно асоціюється зі світлом, яке перемагає темряву, і вірою в краще майбутнє.

Наші предки вірили, що поведінка людини на Різдво впливає на весь наступний рік. Тому дотримувалися певних правил, щоб не накликати негаразди, сварки чи нестатки.

Головні заборони на Різдво включають:

не сваритися і не лаятися, уникати поганих слів, щоб не притягнути конфлікти;

не займатися хатньою працею, прибиранням, пранням, шиттям або важкою фізичною роботою, присвячуючи день молитві та родині;

не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже свято асоціюється з милосердям і щедрістю;

уникати скупості, бо жадібність у святковий день могла призвести до фінансових труднощів;

не позичати гроші, щоб не втратити удачу та достаток;

уникати смутку й сліз, адже Різдво – це свято радості та надії на краще майбутнє.

Дотримання цих народних традицій допомагає створити атмосферу свята, внутрішньої гармонії та родинного тепла.

Питання вручення повісток під час мобілізації залишається одним з найбільш чутливих і обговорюваних у суспільстві. Останні офіційні роз’яснення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вказують на те, що перелік осіб, уповноважених здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, є значно ширшим, ніж багато хто міг би припустити. Згідно з новими роз'ясненнями, повістки під час мобілізації можуть вручати не лише співробітники ТЦК, як це було прийнято вважати раніше.

Відповідна інформація була оприлюднена на офіційних ресурсах центрів комплектування, що підтверджує чинну практику, коли, окрім військових, повноваження вручати повістки можуть мати й інші категорії осіб. Йдеться про представників органів місцевого самоврядування, а також інших державних структур, які залучаються до процесу оповіщення військовозобов'язаних у межах своїх повноважень. Це означає, що громадяни можуть отримати повістки не лише від військових, але й від представників інших органів влади.

Згідно з роз’ясненнями, право вручати повістки мають співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, представники структурних підрозділів районних і міських державних адміністрацій, а також військових адміністрацій. До цього переліку входять посадові особи виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, а також районних рад у містах у разі їх створення. Крім того, повістки можуть вручати уповноважені представники підприємств, установ і організацій. Окремо зазначено, що співробітники відповідних підрозділів розвідувальних органів та СБУ мають право здійснювати оповіщення виключно щодо резервістів і військовозобов’язаних, які перебувають у них на військовому обліку.

Юристи наголошують, що ключова функція всіх цих осіб полягає саме в оповіщенні громадян. Вони не наділені повноваженнями перевіряти документи, затримувати осіб або примусово доставляти їх до ТЦК.

Як пояснюють правники, представники органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій або підприємств діють виключно в межах отриманого офіційного доручення. Їхнє завдання обмежується врученням повістки як формою повідомлення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до ТЦК.

Процедура виглядає так: територіальний центр комплектування направляє офіційне доручення з вимогою забезпечити оповіщення або явку конкретної особи. Після цього відповідальна особа зобов’язана здійснити спробу вручення повістки за місцем проживання чи роботи.

У разі відмови громадянина прийняти документ або якщо особу не виявили за вказаною адресою, складається відповідний акт. У ньому фіксуються обставини відмови чи відсутності, після чого цей документ передається до ТЦК як підтвердження виконання процедури оповіщення.

Різдво Христове посідає особливе місце у християнському календарі та щороку об’єднує мільйони людей по всьому світу. 25 грудня 2025 року це велике свято відзначають віряни як західного, так і східного обрядів, вшановуючи народження Ісуса Христа — подію, що стала символом любові, миру та спасіння. Для багатьох Різдво асоціюється не лише з релігійним змістом, а й із глибоким відчуттям родинної єдності, тепла й віри в краще майбутнє.

Шлях до Різдва розпочинається задовго до святкового дня і проходить через Різдвяний піст, який триває сорок днів. У цей період віряни прагнуть зосередитися на внутрішньому очищенні, відмові від надмірностей, щирій молитві та добрих справах. Піст сприймається не лише як обмеження в їжі, а передусім як час духовної праці над собою, переосмислення цінностей і вчинків.

Святвечір вважається одним із найважливіших днів у різдвяному циклі. За традицією, за стіл сідають лише після появи на небі першої зірки, яка символізує Віфлеємську зірку. На столі має бути 12 пісних страв — за кількістю апостолів. Головними серед них є кутя та узвар. Вечерю розпочинають із молитви, а господар дому благословляє родину.

Особливе місце в оселі займає дідух — сніп із колосся, який символізує добробут, урожай і пам’ять про предків. Його встановлюють у кутку кімнати як оберіг для дому.

У день Різдва, 25 грудня, віряни відвідують святкові богослужіння, вітають одне одного словами «Христос народився!» — «Славімо його!». Після цього починаються різдвяні обходи з колядками. Діти та молодь ходять від хати до хати з різдвяною зіркою, співаючи колядки та бажаючи господарям миру, здоров’я й достатку.

Окремою частиною різдвяних традицій є народні ворожіння, які здавна були особливо популярними серед молоді. Найчастіше ворожили на долю, кохання та майбутній шлюб. Для цього використовували предмети побуту, сни, обряди з чобітком чи водою. Хоча церква не схвалює такі звичаї, вони залишаються частиною народної культури.

Різдво Христове — це не лише свято обрядів і традицій, а й час зупинитися, провести його з близькими, подарувати тепло, підтримку та віру в краще майбутнє.