Українські Дрони: За Сотні Кілометрів у Серці Росії

Рінат Ахметов укотре підтвердив статус одного з найвпливовіших підприємців країни, посівши перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України. Його фінансові показники залишаються найвищими на тлі складної економічної ситуації, що свідчить про ефективність побудованої бізнес-моделі та вміння адаптуватися до викликів часу. Основними джерелами доходів Ахметова традиційно залишаються енергетика, металургія та суміжні галузі.

Важливу роль у зростанні прибутків відіграє диверсифікація активів і стратегічне управління великими промисловими групами. Компанії, пов’язані з бізнесменом, продовжують оптимізувати виробничі процеси, інвестувати в модернізацію підприємств і зберігати позиції на міжнародних ринках. Це дозволяє не лише утримувати лідерство, а й забезпечувати стабільні фінансові результати в довгостроковій перспективі.

Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

У відкритих джерелах з’являється дедалі більше запитань щодо прозорості майнових декларацій окремих представників правоохоронних органів. Зокрема, увагу аналітиків привертають декларації співробітниці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлани Малиновської. Йдеться не про встановлені порушення, а про ознаки, які можуть свідчити про потребу детальнішої перевірки задекларованих даних.

Вивчення поданих декларацій показує, що сама Світлана Малиновська не зазначає у власності об’єктів нерухомості. Водночас значна частина сімейних активів оформлена на її чоловіка — Сергія Малиновського. Така модель володіння майном не є забороненою, однак у поєднанні з відсутністю або неповнотою даних про вартість окремих об’єктів може викликати додаткові запитання з боку громадськості.

Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

Кава давно асоціюється з енергією, концентрацією та рятівним ковтком під час напруженого дня. Для багатьох це майже ритуал: ранкова чашка, перерва на роботі, розмова з друзями. Однак з часом чимало людей помічають дивний ефект — напій, який колись допомагав зібратися з думками, діє все слабше. Бадьорість швидко зникає, а після неї накочує ще глибша втома, ніж була до цього.

Секрет криється у тому, як кофеїн взаємодіє з нервовою системою. У нашому мозку є рецептори аденозину — речовини, що накопичується протягом дня та сигналізує про потребу у відпочинку. Кофеїн тимчасово блокує ці рецептори, створюючи ілюзію припливу сил. Насправді ж організм не отримує додаткової енергії, а лише відкладає відчуття втоми.

Саме тому кава не додає енергії, а лише маскує виснаження. Коли дія кофеїну слабшає — зазвичай через 4–6 годин — накопичена втома повертається різко і повною мірою. У результаті людина почувається гірше, ніж до кави.

З часом організм адаптується до кофеїну. Якщо аденозинові рецептори регулярно блокуються, мозок створює нові. Це означає, що для того ж ефекту потрібна дедалі більша доза. Толерантність може сформуватися вже за один-два тижні щоденного вживання. У цей момент кава перестає бадьорити і стає лише способом уникнути поганого самопочуття. Без неї з’являються головний біль, млявість і дратівливість — характерні ознаки кофеїнової залежності.

Окрема проблема — вплив кави на сон. Період напіввиведення кофеїну становить у середньому 5–6 годин. Це означає, що навіть через десять годин після чашки в організмі залишається помітна частина стимулятора. Якщо випити каву після обіду, вона може не завадити заснути, але значно погіршить якість сну. Скорочується фаза глибокого відновлення, і вранці з’являється відчуття розбитості. Так формується замкнене коло постійної втоми і нових доз кофеїну.

Фахівці радять пити останню чашку не пізніше 14:00, а людям із повільним метаболізмом кофеїну — ще раніше.

Не менш поширена помилка — кава одразу після пробудження. Уранці в організмі природно підвищений рівень кортизолу — гормону, який допомагає прокинутися. Кофеїн у цей момент майже не посилює бадьорість, але збільшує навантаження на нервову систему. Найкращий час для першої чашки — через одну-дві години після пробудження, коли рівень кортизолу починає спадати.

Також не рекомендується пити каву натщесерце. Вона стимулює вироблення шлункової кислоти й може подразнювати слизову, особливо у людей з гастритом або підвищеною чутливістю шлунка.

Є й ситуації, коли від кави краще тимчасово відмовитися. Це періоди сильного стресу, тривожні або панічні стани, проблеми зі сном та зневоднення. У таких випадках навіть звична доза може викликати серцебиття, тремтіння і внутрішнє напруження.

Зменшити залежність від кофеїну допомагає перерва на один-два тижні. У перші дні можливі головний біль і слабкість, але після паузи чутливість до кофеїну відновлюється. М’якший варіант — поступове зменшення кількості кави або перехід на напої з нижчим вмістом кофеїну.

Головний принцип простий: кава — це інструмент, а не щоденна необхідність. Вона працює значно ефективніше, якщо не вживати її безперервно, не починати день із чашки одразу після пробудження і уникати кави у другій половині дня. У такому разі напій справді допомагає, а не маскує хронічну втому.

Із Києва до Закарпатської області одночасно вирушили дві перевірочні групи після того, як до виконання службових обов’язків повернувся колишній керівник обласного територіального центру комплектування Андрій Савчук. Його поява на роботі після тривалого лікарняного збіглася з початком процедури передачі посади, однак замість спокійного завершення каденції ситуація набула резонансу через низку неврегульованих організаційних моментів і підозр, що мають ознаки кримінальних порушень.

За інформацією з поінформованих джерел, Савчук перебував на лікарняному з 7 січня, що фактично призупинило формальне звільнення та ускладнило процес передання справ новому керівництву. Така пауза, як стверджують співрозмовники, дозволила відкласти ухвалення кадрових рішень, водночас накопичивши ще більше запитань до роботи обласного ТЦК за попередній період. Після повернення посадовця до служби активізувалися внутрішні механізми контролю, а увага з боку центральних органів управління помітно зросла.

Перша має провести стандартну процедуру прийому-передачі: підрозділи складають акти за своїми напрямками, відбувається звірка майна та документації, після чого фіксується завершення каденції керівника.

Друга комісія покликана перевірити стан мобілізаційної роботи в регіоні. Її очолює бригадний генерал Юрій Ральцев, якого в військових колах пов’язують із підтримкою Савчука. За даними співрозмовників, про інспекцію працівників попередили заздалегідь, роботу перевели у посилений режим, а показники мобілізації доручили «підтягнути». У такому форматі перевірка, за оцінками джерел, більше нагадує підготовлений аудит, ніж реальну оцінку ситуації.

Паралельно триває інша лінія подій. За інформацією з правоохоронних органів, СБУ готує процесуальні рішення щодо Андрія Савчука. Йдеться про можливе повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюють його тривалу відсутність на роботі. Очікується, що юридичні кроки можуть відбутися найближчим часом.

Постать керівника перевірки також викликає дискусії. Юрій Ральцев має тривалий досвід служби у системі військкоматів та ТЦК. Водночас у професійному середовищі його кар’єрне зростання оцінюють неоднозначно. Раніше НАЗК повідомляло про виявлення у його декларації недостовірних даних і необґрунтованих активів, зокрема щодо значних фінансових операцій, задекларованих як подарунки.

Таким чином, ситуація навколо Закарпатського ТЦК поєднує одразу кілька складових: формальну передачу посади, показову перевірку мобілізації та можливі кримінальні провадження. Чи призведе це до реальних кадрових та правових наслідків, стане зрозуміло після завершення роботи комісій і рішень правоохоронців.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила подання про звільнення прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Онікеєнка. Підставою для такого рішення стали результати перевірки, які виявили відсутність належних доказів інвалідності, що слугувала підґрунтям для отримання ним пенсійних виплат упродовж двох років.

Під час розгляду дисциплінарних матеріалів комісія дійшла висновку, що документи, надані для підтвердження стану здоров’я, не відповідають встановленим вимогам і не дають можливості однозначно підтвердити законність призначення пенсії. У зв’язку з цим було ініційовано процедуру звільнення як таку, що відповідає нормам прокурорської етики та чинного законодавства.

Сергій Онікеєнко працює в органах прокуратури з грудня 2002 року. З вересня 2022 року обіймає посаду прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління нагляду за дотриманням законів органами БЕБ ОГП. У 2023 році йому було встановлено ІІ групу інвалідності, що дозволяло отримувати пенсію паралельно із зарплатою. За два роки сума виплат склала майже 500 тис. грн.

Після викриття корупційної схеми в Хмельницькій МСЕК з’явилася інформація про масове отримання статусу осіб з інвалідністю серед прокурорів. У жовтні 2024 року Онікеєнко письмово заявив про відсутність інвалідності, через що його не направляли на повторне медобстеження. Вже за кілька днів він звернувся за довідкою про зарплату для оформлення пенсії за вислугу років.

У липні 2025 року рішення МСЕК про встановлення інвалідності визнали необґрунтованим. Виявилося, що прокурор не надав кадровому підрозділу необхідні документи, а також був заброньований від мобілізації, хоча особи з інвалідністю не підлягають призову.

Сам Онікеєнко не погодився з дисциплінарною скаргою. Він пояснив, що через стрес, ненормований графік, евакуацію родини та смерть батька загострилися його хронічні захворювання. Прокурор стверджує, що не мав підстав сумніватися у рішеннях МСЕК, оскільки проходив обстеження особисто.

Інформація про стан його здоров’я є конфіденційною. З грудня 2024 року він перейшов на пенсію за вислугу років і більше не отримує виплат по інвалідності. Згідно з декларацією, у 2024 році його заробітна плата перевищила 1,3 млн грн, а пенсійні виплати склали понад 250 тис. грн.

Нагадаємо, у січні Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення на пожиттєве утримання колишнього голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який фігурував у міжнародному розшуку через корупційний скандал.

У Тернополі правоохоронні органи викрили протиправну схему, пов’язану з вимаганням грошових коштів у сфері охорони здоров’я. У центрі розслідування опинилися лікарка-онколог та працівниця обласного клінічного онкологічного диспансеру, яких підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди за сприяння в оформленні групи інвалідності для пацієнта.

За попередньою інформацією слідства, до медичної спеціалістки звернулася родичка хворого, який потребував встановлення інвалідності за станом здоров’я. Під час спілкування лікарка повідомила, що має можливість підготувати повний пакет необхідної медичної документації та вплинути на процес ухвалення відповідного рішення. За так званий «документальний супровід» жінці озвучили суму у 1,5 тисячі доларів США.

Ще 500 доларів передали працівниці команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (колишня МСЕК), яка підтвердила, що питання інвалідності буде вирішено позитивно. Передача грошей відбулася під час оперативної перевірки правоохоронців.

Після цього були проведені обшуки в обласному онкодиспансері та районній лікарні. Під час них вилучили гроші, мобільні телефони, електронні носії та медичну документацію.

Лікарям повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб), що передбачає до 10 років позбавлення волі. Суд обрав обом підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою з правом внесення застави.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив підсумки масштабної роботи органів прокуратури, спрямованої на викриття корупційних схем у сфері грошового забезпечення військовослужбовців. У центрі уваги слідства опинилися численні факти зловживань, пов’язаних із нарахуванням та виплатою коштів, які держава гарантує військовим у межах відповідних програм соціального захисту.

За інформацією прокуратури, розслідування встановили, що окремі посадові особи використовували службове становище для незаконного впливу на фінансові процеси. Йдеться про маніпуляції з документами, штучне завищення або заниження сум виплат, а також затримки коштів з метою подальшого привласнення. Такі дії не лише завдавали значних збитків державному бюджету, а й безпосередньо порушували права військовослужбовців, які виконують обов’язок із захисту країни.

За процесуального керівництва Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони оголошено підозру колишньому заступнику командира військової частини — начальнику штабу. Слідство встановило, що він організував безпідставне нарахування та виплату додаткових коштів собі та іншим військовослужбовцям за фіктивну участь у бойових діях. Завдані державі збитки становлять 1,97 млн грн. Підозрюваному вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Генпрокурор уточнив, що цей випадок не поодинокий. Лише у 2026 році за процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони:

у 36 кримінальних провадженнях повідомлено про підозру 51 особі за фактами незаконних виплат грошового забезпечення та додаткових винагород за виконання бойових завдань;

загальна сума встановлених збитків державі перевищує 88,7 млн грн.

«Моя позиція принципова і незмінна: на війні не можна красти, прикриваючись формою чи званням. Виплати військовим не ресурс для зловживань, а елемент справедливості та бойової стійкості», – резюмував Руслан Кравченко.

В умовах тривалих та раптових знеструмлень генератори стали критично важливим джерелом резервного живлення як для приватних осель, так і для підприємств. Вони дозволяють підтримувати роботу систем опалення, зв’язку, водопостачання та зберігати безперервність бізнес-процесів. Водночас експлуатація такого обладнання потребує суворого дотримання правил безпеки, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя людей.

Фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій неодноразово звертають увагу на ризики, пов’язані з неправильним використанням генераторів. Найбільшу небезпеку становлять ураження електричним струмом, виникнення пожеж через перевантаження або несправну проводку, а також отруєння чадним газом. Останній є особливо підступним, оскільки не має запаху та кольору, але може призвести до втрати свідомості й летальних наслідків за лічені хвилини.

Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.