Українські дрони завдали удару по порту Бердянська

Бажання перекусити солодким знайоме багатьом і часто виникає не через справжній голод, а як звичка або реакція організму на втому, стрес чи емоційне перевантаження. Експерти з харчування підкреслюють: правильний вибір продуктів може значно зменшити потяг до цукру, підтримати енергію протягом дня та допомогти відчувати ситість довше — без зайвих калорій та шкоди для фігури.

Серед найефективніших «антисолодких» продуктів називають фрукти та ягоди. Вони природно солодкі, багаті клітковиною та антиоксидантами, що допомагає стабілізувати рівень глюкози в крові та знижує різкі сплески цукру, які часто провокують бажання з’їсти щось солодке. Крім того, фрукти забезпечують організм вітамінами та мінералами, підтримуючи загальний тонус і покращуючи самопочуття.

Дієтолог Роббі Паддік пояснює, що тяга до солодкого формується як через фізичний голод, так і через стрес чи емоційне виснаження. Він пропонує трирівневу 15-хвилинну методику, щоб контролювати імпульс:

Крок 1: П’ятихвилинна перевірка стануПеревірте, чи дійсно ви голодні, коли останній раз їли, а також оцініть емоційний стан і звички, що можуть провокувати потяг до солодкого.

Крок 2: П’ятихвилинне цілеспрямоване відволіканняЯкщо це фізичний голод — перекус із білком та овочами. Якщо емоційна потреба — коротка розмова з другом, невелике завдання або прогулянка на свіжому повітрі.

Крок 3: П’ятихвилинна візуалізація майбутнього себеУявіть, як почуватиметесь через годину після контролю імпульсу. Це допомагає сформувати новий досвід і навчитися справлятися з бажанням солодкого без зайвих калорій.

Також Паддік радить метод «серфінгу за бажанням»: уявляти тягу хвилею, дозволяти їй наростати і спадати, не піддаючись імпульсу. Альтернативні дії, такі як глибоке дихання, розмова або прогулянка, допомагають відв’язати стимул «хочу солодкого» від автоматичної винагороди.

Головне, на що звертають увагу експерти: справа не в силі волі, а в усвідомленні причин, що запускають тягу. Усунення цих тригерів робить бажання солодкого контрольованим і менш інтенсивним.

У польському місті Гдиня стався резонансний інцидент у продуктовому магазині, жертвою якого стала продавчиня — громадянка України. Подія відбулася 9 грудня в крамниці на вулиці Starowiejska й швидко набула розголосу через агресивну поведінку покупця та серйозність висловлених ним погроз. За інформацією правоохоронців, чоловік поводився вкрай зухвало, ображав працівницю магазину та словесно залякував її фізичною розправою.

За словами постраждалої Ольги, конфлікт виник через м’ясний продукт, який приблизно за чверть години до цього придбала дружина агресивного чоловіка. Повернувшись до магазину, покупець почав стверджувати, що товар був зіпсований і нібито становив небезпеку для його родини. Він звинувачував продавчиню у навмисних діях, підвищував голос і намагався прорватися до службових приміщень, чим створив загрозливу ситуацію для персоналу та інших відвідувачів.

Коли один із покупців спробував заступитися за жінку та перегородив йому шлях, агресор почав погрожувати йому. Очевидці розповідають, що чоловік поводився вкрай збуджено: метався по магазину, вигукував антиукраїнські гасла та демонстрував рукою жест, схожий на нацистське привітання. Частину подій Ольга встигла зняти на відео. Зрештою з приміщення його вивела жінка, яка, ймовірно, була його дружиною.

Поліцію викликала одна з відвідувачок магазину. Ольга зізнається, що після інциденту перебувала у важкому психологічному стані. За її словами, вона не могла говорити і сильно тремтіла, однак зібралася з силами, відпрацювала зміну, після чого закрила магазин і звернулася до поліції.

Наступного дня чоловік Ольги через соціальні мережі зв’язався з адвокатом Давідом Дехнертом, який співпрацює з фондом допомоги жертвам ксенофобії. Юрист повідомив, що поліція Гдині оперативно прийняла заяву та розпочала розслідування. Про інцидент також було поінформовано консульство України в Гданську. Відео з магазину адвокат опублікував у своїх соцмережах.

12 грудня поліція Гдині затримала підозрюваного. Слідчі дії тривають. За словами речника поліції, зібрані на цей момент докази дають підстави для доповнення правової кваліфікації справи статтею, пов’язаною з пропагандою нацистського режиму.

Адвокат Давід Дехнерт зазначає, що випадки нападів і погроз на адресу громадян України в Польщі стають дедалі частішими. Він пов’язує це зі зростанням радикалізації суспільних настроїв, зокрема під впливом агресивної інтернет-риторики та заяв окремих політиків, які намагаються здобути популярність, граючи на ксенофобії.

Інцидент із нападом на артистів Івано-Франківського національного ансамблю пісні і танцю «Гуцулія» набув розголосу після того, як поліція оголосила про притягнення до відповідальності трьох неповнолітніх дівчат. Віком 15 і 17 років, ці школярки стали причетними до конфлікту, що стався 7 грудня на автозаправній станції у Шептицькому, під час повернення артистів із гастрольного туру Польщею та Фінляндією.

За інформацією правоохоронців, група, до складу якої входили як повнолітні, так і неповнолітні особи, вчинила хуліганські дії щодо членів ансамблю. Спочатку між молодими людьми та артистами виник словесний конфлікт, який згодом переріс у відкриту агресію. У результаті інциденту кілька учасників ансамблю постраждали морально та фізично, хоча серйозних травм, на щастя, не було зафіксовано.

Унаслідок нападу один з артистів зазнав перелому, ще кілька осіб отримали забої та садна. Постраждалим надали медичну допомогу.

Спочатку поліція затримала двох чоловіків віком 18 та 20 років, а також 21-річного студента місцевого училища. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Досудове розслідування триває за кількома статтями Кримінального кодексу, зокрема за хуліганство.

13 грудня правоохоронці повідомили, що встановили особи ще трьох неповнолітніх учасниць конфлікту. На одну з 17-річних дівчат склали адміністративні протоколи за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) та ст. 178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв). Також протоколи оформили на батьків або законних представників підлітків за ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обовʼязків), а також на осіб, які придбали та передали неповнолітнім алкоголь, за ст. 180 КУпАП (доведення неповнолітнього до стану сп’яніння).

Напередодні вихідних, 19 грудня, на більшій частині території України збережеться стриманий зимовий характер погоди. Синоптики прогнозують суцільну хмарність, однак без істотних опадів і різких змін атмосферних умов. День мине без погодних сюрпризів, що створить відносно комфортні умови для пересування та повсякденних справ.

Найпрохолодніша температура очікується у північних і східних регіонах. Там повітря прогріватиметься лише до 0…+2 градусів, місцями можливе відчуття сирості через підвищену вологість та відсутність сонця. У центральній частині країни температурні показники будуть дещо вищими — від +2 до +5 градусів, що відповідає сезонній нормі для середини грудня.

У Києві протягом дня буде хмарно. Вночі температура становитиме близько 0°, вдень — до +2°. У Львові, Луцьку, Рівному та Івано-Франківську синоптики прогнозують хмарну погоду з нічною температурою близько 0° і денними показниками до +7°. У Тернополі вдень очікується до +5°, у Хмельницькому — до +4°.

На Закарпатті буде трохи тепліше: в Ужгороді вночі близько 0°, вдень — до +8°. У Чернівцях — хмарно, вночі 0°, вдень до +7°.

У центральних регіонах — Вінниці, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві — також без опадів, хмарно, з денною температурою в межах +4°. У Житомирі та Чернігові вдень до +2°.

Південні області зустрінуть п’ятницю з м’якою погодою. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі очікується близько +2°, вдень — до +7°, небо буде затягнуте хмарами.

На сході країни — у Сумах, Харкові, Краматорську та Сєвєродонецьку — похмуро, вночі близько 0°, вдень до +2°. У Дніпрі вдень температура підніметься до +4°.

У Криму, зокрема в Сімферополі, прогнозують хмарну погоду з температурою від +4° вночі до +11° вдень.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні тіньові практики, через які державний бюджет щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. За його словами, мова йде не про поодинокі порушення, а про системні й добре організовані схеми, що десятиліттями вбудовувалися в економічні процеси та залишаються однією з найменш видимих, але найбільш руйнівних форм економічної злочинності.

Однією з найболючіших проблем залишається нелегальний ринок підакцизних товарів. Контрафактні алкогольні напої, тютюнові вироби та паливо не лише створюють ризики для здоров’я громадян, а й позбавляють державу значних податкових надходжень. За оцінками Бюро економічної безпеки, лише незаконний обіг підакцизної продукції щороку призводить до втрат бюджету в обсязі понад 50 мільярдів гривень. Ці кошти могли б бути спрямовані на оборону, соціальні програми та відновлення інфраструктури.

Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

«Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

Історія з пенсійним забезпеченням екс-прокурора Володимира Ізотова знову загострила дискусію про справедливість спеціальних пенсій в Україні. Чоловік завершив службу у 2023 році, маючи лише 41 рік, однак уже тоді отримав право на пенсійні виплати, розмір яких викликає суспільний резонанс. Йдеться про щомісячну суму в 219 тисяч гривень, що суттєво перевищує не лише його середній заробіток на посаді прокурора, а й офіційні доходи чинного генерального прокурора.

Ключовим моментом у цій справі стало рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2025 року. Суд скасував обмеження на максимальний розмір пенсії, які діяли з січня того ж року, фактично відкривши шлях до нарахування виплат без верхньої межі. Аргументація ґрунтувалася на тому, що Володимир Ізотов нібито розраховував на підвищену пенсію ще під час проходження служби, спираючись на законодавчі норми, які на той момент існували, але згодом були змінені або втратили чинність.

Пенсія у 219 тис. грн була розрахована на основі довідки Кіровоградської прокуратури, у якій зазначено, що виплати Ізотову за п’ять років склали 9,9 млн грн. Однак у реальності його доходи за 2016–2021 роки становили лише 2,68 млн грн, тобто середня зарплата за цей період – 44,7 тис. грн на місяць.

Таким чином, суд фактично дозволив нарахувати пенсію у 90% від завищених виплат, що і привело до космічного розміру виплати. Попри величезну суму, Ізотов не дає коментарів і посилається на захист персональних даних.

Цей випадок демонструє системну проблему в Україні: урядові обмеження на спецпенсії, запроваджені постановами Кабміну, суди часто визнають незаконними, через що колишні прокурори та інші держслужбовці отримують надвисокі виплати. Схоже, новий законопроєкт щодо прокурорських пенсій №12278, який передбачає скасування раннього виходу на пенсію під час роботи, ще не вирішить цієї проблеми повністю.

Жовківський районний суд Львівської області завершив розгляд кримінальної справи щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до загибелі молодого мотоцикліста. Обвинуваченим у справі став мешканець регіону Володимир Грабовий, якого визнали винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило фатальні наслідки. За рішенням суду водієві призначено один рік іспитового строку.

Трагедія сталася 31 травня 2023 року в селі Великий Дорошів. За матеріалами слідства, 59-річний кермувальник автомобіля Citroën Berlingo, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не дотримався вимог щодо надання переваги в русі. У цей момент головною дорогою рухався мотоцикл Yamaha YZF-R1, яким керував 24-річний чоловік.

Під час судового розгляду Володимир Грабовий уклав із прокурором угоду про визнання вини, яку підтримала родина загиблого.

Суддя Мар’яна Олещук визнала водія винним за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначила покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Однак суд звільнив Грабового від відбування покарання в колонії, замінивши його на рік іспитового терміну.

Вирок ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

Протягом багатьох років українці проводжають старий рік 31 грудня та зустрічають новий 1 січня, сприймаючи цей порядок як єдино можливий. Втім, історія зберегла пам’ять про іншу дату настання нового року, яка сьогодні відзначається як Старий Новий рік. Це свято, хоч і має переважно світський характер, тісно переплелося з народними обрядами та християнськими традиціями, зберігаючи відтінки минулого в сучасному житті українців.

Старий Новий рік виник після календарної реформи 1918 року, коли Україна перейшла з юліанського календаря на григоріанський. Різниця між двома системами становить 13 днів, тому «перше січня» за старим стилем припадає на 14 січня за новим. Завдяки цьому традиція святкування другого нового року збереглася у народі і дійшла до наших днів як символ зв’язку поколінь та історичної пам’яті.

Для українців 14 січня має не лише світське, а й релігійне значення. За староцерковним календарем цього дня вшановують святого Василя Великого. Тому більшість звичаїв і вірувань, пов’язаних зі Старим Новим роком, мають християнське коріння.

Напередодні, у вечір Маланки, який називали Щедрим, уся родина збиралася за святковим столом. Вважалося, що зустрічати рік потрібно в чистому одязі та з добрим настроєм, аби наступний рік був щасливим і заможним. Стіл накривали щедро: подавали м’ясні страви, а завершувала трапезу щедра кутя.

Уранці 14 січня, у день Василя, молодь ходила по домівках із посіванням. Юнаки брали зерно, заходили до хат і бажали господарям достатку, здоров’я та добробуту. Вважалося, що чим щедріше посівальників обдарують, тим успішнішим буде рік. Також цього дня було заведено відвідувати хрещених, родичів і сусідів, засіваючи зерном поріг та коридор оселі.

Віруючі українці на Старий Новий рік відвідують церковну службу. Оскільки святий Василь вважається покровителем свинарства, традиційними є страви зі свинини, які символізують достаток і ситість.

Існували й заборони. Наші предки вірили: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому 14 січня не можна сваритися, лихословити, згадувати старі образи чи бажати зла іншим. Також не радили давати гроші в борг або залишати гаманець порожнім — вважалося, що це може принести фінансові труднощі впродовж року.

Попри зміну календарів і сучасний ритм життя, Старий Новий рік залишається для багатьох українців особливим днем — тихою, теплою нагодою ще раз зібратися з родиною і символічно побажати одне одному щастя та достатку.