Українські дрони завдали удару по порту Бердянська

Каток «Снігова королева» став популярним місцем для зимових розваг у багатьох містах України, пропонуючи усім бажаючим відчути атмосферу справжньої зимової казки. У серці кожного свята — катання на ковзанах, яке дарує не лише радість, але й можливість провести час на свіжому повітрі. Цього року організатори підготували ще більше розваг та цікавих подій, включаючи новорічні шоу, музичні виступи та тематичні фотозони.

Мережа катків «Снігова королева» забезпечує усі умови для безпечного та комфортного катання. Тут кожен може знайти свій стиль — від початківців до досвідчених ковзанярів. Інструктори завжди готові допомогти, а спеціально обладнані зони для дітей забезпечують ще більше радості для маленьких відвідувачів.

Рішення ухвалювали у два етапи: перше голосування відбулося ще у травні, остаточне — на одній з останніх сесій обласної ради. Попри застереження окремих депутатів, більшість підтримала сценарій, який відкрив шлях до продажу ділянки та реалізації проєкту забудови.

Окрему роль у цій історії відіграла й міська рада, яка затвердила зміни до містобудівної документації, зокрема детального плану території. У результаті земля, що вважалася придатною для освітніх потреб, була переведена під житлову забудову.

Анатолій Вітів є головою постійної комісії Волинської обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією. Раніше правоохоронці вже фіксували резонансні справи за участі представників цієї ж політичної сили: заступника Вітіва, депутата облради Олександра Тиводара, СБУ та Офіс Генерального прокурора викрили у причетності до організації масштабної схеми незаконного переправлення чоловіків за кордон під час воєнного стану.

Закупівля декоративних дерев у Харкові стала предметом активного обговорення серед громадськості та експертів через значні кошти, спрямовані з міського бюджету. Комунальне підприємство «Харківзеленбуд» уклало договір на придбання чотирьох сосен загальною вартістю 3,8 мільйона гривень. Такий крок викликав подив, адже йдеться про період воєнного стану, коли більшість видатків місцевих бюджетів асоціюються з безпекою, відновленням інфраструктури та соціальною підтримкою населення.

Згідно з оприлюдненими умовами контракту, три дерева були придбані за ціною 973 тисячі гривень кожне, ще одна сосна коштувала 876,5 тисячі гривень. При цьому зазначені суми подані без урахування податку на додану вартість, що фактично збільшує загальну фінансову нагрузку. Окремо в документах фігурують витрати на супутні роботи — майже 1,5 мільйона гривень спрямували на благоустрій порівняно невеликої території, де планувалося висадження дерев.

Підрядником за договором від 26 серпня стало товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецов ландшафтна студія», яке за цим контрактом має отримати майже 10 мільйонів гривень за поставку рослин. Водночас участь у закупівлі брала інша компанія — ТОВ «Голландські троянди», яка подала значно дешевшу пропозицію. За її умовами аналогічні дерева коштували від 150 до 400 тисяч гривень із ПДВ. Проте замовник відхилив цю пропозицію та обрав дорожчого постачальника.

Додаткові питання виникли після порівняння закупівельних цін із відкритими комерційними прайсами самого постачальника. У відкритому каталозі «Кузнецов ландшафтної студії» найвища ціна на сосни становить близько 247 тисяч гривень, тоді як дерева з аналогічними характеристиками оцінюються у межах 140–248 тисяч гривень. Таким чином, місто заплатило за окремі дерева у кілька разів більше, ніж їхня заявлена роздрібна вартість.

Крім фінансового аспекту, сумніви викликає і відповідність дерев заявленому виду. Замість справжніх італійських сосен Пінія, які не пристосовані до клімату Харківської області, у місті фактично висадили звичайні або кримські сосни, яким за допомогою стрижки надали характерну «парасолькову» форму. Це означає, що надалі місто буде змушене регулярно фінансувати догляд за деревами, аби вони зберігали декоративний вигляд.

У результаті громада Харкова не лише переплатила мільйони гривень за озеленення, а й отримала імітацію елітного благоустрою, яка потребуватиме додаткових витрат у майбутньому. Закупівля вже привернула увагу громадськості та стала черговим прикладом сумнівного використання бюджетних коштів у комунальному секторі.

Громадська рада доброчесності висловила сумніви щодо відповідності судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяни Шевиріної вимогам доброчесності та етики, зокрема у зв’язку з її поїздками до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму після початку російської агресії проти України. Ці поїздки, як зазначає ГРД, стали основною причиною для перегляду її кандидатури на посаду судді апеляційного суду.

Згідно з інформацією, наданою Громадською радою доброчесності, Шевиріна відвідувала Москву у серпні 2015 року разом із чоловіком та малолітнім сином. Крім того, чоловік судді здійснював кілька поїздок до Росії ще в 2014 році, а пізніше двічі відвідував окупований Крим. Ці факти викликають питання щодо того, чи відповідає поведінка судді етичним стандартам, які повинні дотримуватись представники судової влади, особливо в умовах війни та агресії з боку Росії.

Батько Тетяни Шевиріної, за інформацією ГРД, перебував у Росії в травні 2014 року, а також відвідував Крим у квітні 2017 року. Ще більш інтенсивними були поїздки з боку родичів чоловіка судді. Свекор і свекруха Шевиріної перебували на території РФ у 2014–2015 роках, у тому числі впродовж тривалого періоду, що охоплював кілька місяців. Крім того, у 2018–2021 роках свекор судді здійснив ще вісім поїздок до Росії та двічі відвідував тимчасово окупований Крим.

Під час проходження кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Шевиріна підтвердила факт своїх поїздок до Росії, пояснивши їх родинними обставинами. У письмових поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона зазначила, що в Москві проживають родичі її чоловіка, а також її власні родичі, там поховані дід і бабуся. Аналогічними родинними причинами суддя пояснила й поїздки батька до Криму.

Водночас Громадська рада доброчесності наголошує, що в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України будь-які поїздки до держави-агресора або на тимчасово окуповані території мають оцінюватися не лише з огляду на особисті обставини, а й з урахуванням ризиків для державної безпеки. Йдеться, зокрема, про загрозу затримання, тиску або вербування, що може мати наслідки не лише для конкретної особи, а й для національних інтересів України.

Саме сукупність таких поїздок — як самої судді, так і членів її родини — ГРД розцінює як обставину, що потребує особливої оцінки під час розгляду питання про призначення Шевиріної до апеляційного суду.

Історія з купівлею автомобілів заступником начальника управління патрульної поліції Донецької області Русланом Скрипником привернула увагу громадськості як показовий приклад розбіжностей між офіційно задекларованими доходами та реальними витратами. Матеріал, що з’явився у відкритому доступі, акцентує на тому, що протягом двох років — із грудня 2023-го до грудня 2025-го — посадовець став власником одразу шести транспортних засобів, а динаміка цих придбань викликає запитання навіть без складних фінансових розрахунків.

У переліку автомобілів фігурують два електромобілі Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску, а також MG 4. Формально частина машин не затримувалася у власності надовго й згодом була продана, однак саме процес постійного оновлення автопарку став предметом публічної дискусії. Увагу привертає не лише кількість угод, а й їхня регулярність, що створює враження системного підходу до купівлі та перепродажу.

Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.

У січні 2022 року інвестиційний фонд, пов’язаний із бізнесменом Тімуром Міндічем, який на той момент уже фігурував у розшукових матеріалах Національного антикорупційного бюро України, здійснив масштабну операцію на ринку столичної нерухомості. Структура придбала майнові права одразу на 77 квартир у житловому комплексі бізнес-класу в Києві, що привернуло увагу як правоохоронців, так і експертів з фінансового моніторингу.

За інформацією з відкритих джерел, угода була оформлена саме як купівля майнових прав, а не готових об’єктів. Такий механізм часто використовують інвестори на етапі будівництва, адже він дозволяє зайти в проєкт за нижчою ціною. Водночас у випадку з фондом Міндіча масштаби операції виглядали нетипово великими для одного покупця, що викликало запитання щодо джерел фінансування та кінцевої мети вкладень.

Таке значне заниження вартості виглядає аномально навіть для пакетних інвесторів, які зазвичай отримують дисконти у межах 20–40% на початкових етапах будівництва. Експерти ринку наголошують, що знижки понад 50% у бізнес-сегменті практично не зустрічаються.

У листопаді 2025 року РНБО запровадила санкції проти Тімура Міндіча після повідомлення НАБУ про підозру. Активи фонду “Генезіс” були заблоковані, проте квартири у ЖК Riverdale не потрапили під обмеження, оскільки договір між фондом і забудовником було розірвано за місяць до запровадження санкцій. Офіційною причиною назвали затримку будівництва комплексу.

Станом на грудень 2025 року ЖК Riverdale так і не завершено. За словами засновника девелоперської компанії A-Development Олексія Баранова, проєкт наразі заморожений через відсутність попиту на преміальне житло в умовах нинішньої економічної ситуації. Згідно з початковими планами, будинки мали ввести в експлуатацію наприкінці 2024 року, однак наразі готовий лише бетонний каркас однієї будівлі, а активні будівельні роботи не ведуться.

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За матеріалами слідства, він разом із Дмитром Басовим нібито координував тіньові процеси у межах організованої схеми, що діяла в одній із державних структур. Справу розслідують детективи НАБУ за процесуального керівництва САП.

За версією правоохоронних органів, підозрювані могли впливати на ухвалення управлінських рішень, використовуючи службові зв’язки та неформальні механізми контролю. Слідство вважає, що такі дії були спрямовані на отримання неправомірної вигоди та збереження впливу на фінансові й кадрові потоки. У матеріалах провадження йдеться про системний характер діяльності та попередню змову між фігурантами.

Замовник обґрунтував відмову від конкуренції «терміновістю» виконання робіт. Водночас фактичний стан покрівлі був відомий задовго до підписання договору, а ознак раптового руйнування, які б виправдовували невідкладні процедури, зафіксовано не було.

Єдиним виконавцем робіт без жодної альтернативи визначили ТОВ «ДЕКАН ПРОЕКТ». 8 грудня 2025 року з компанією уклали договір на суму понад 16 мільйонів гривень. Аналіз попередньої діяльності цього підрядника свідчить про стійку залежність від одного замовника: більшість контрактів фірма отримує саме від університету Каразіна. Така концентрація підрядів фактично усунула інших потенційних учасників ринку і закріпила доступ до бюджетних коштів за конкретним суб’єктом.

Окремі положення договору викликають серйозні застереження з точки зору захисту пам’ятки архітектури. У документації відсутнє чітке розмежування між реставраційними роботами та звичайним ремонтом. Це суперечить законодавству про охорону культурної спадщини і відкриває можливість довільно змінювати характер робіт без належного контролю.

Не менш проблемними є умови щодо строків і ціни. Попри задекларований «твердий кошторис», договір передбачає можливість коригування вартості та графіка виконання робіт через додаткові угоди. Така конструкція фактично легалізує затягування процесу і створює підґрунтя для подальшого збільшення витрат.

Економічний аналіз кошторису лише посилює сумніви. Ціни на будівельні матеріали та роботи суттєво перевищують середньоринкові показники. За попередніми оцінками, штучне завищення вартості може сягати близько 30%, що означає ймовірну переплату майже у 5 мільйонів гривень.

У підсумку реконструкція об’єкта культурної спадщини ризикує перетворитися не на приклад відповідального відновлення, а на ще одну ілюстрацію того, як під прикриттям «терміновості» та формальних процедур державні кошти спрямовуються за наперед визначеним маршрутом.

У період великих свят більшість людей занурюється у клопоти, пов’язані з приготуванням страв, вибором подарунків і численними зустрічами з близькими. Турбота про власне самопочуття часто відсувається на задній план. Медики ж наголошують: саме у святкові дні серцево-судинна система зазнає підвищеного навантаження, а ризики для серця зростають.

Кардіолог, доктор медичних наук Девід Сабгір звертає увагу на те, що святковий спосіб життя може негативно впливати на роботу серця. У професійному середовищі навіть використовується поняття «синдром святкового серця» — стан, за якого через поєднання кількох чинників різко підвищується ймовірність аритмій, стрибків тиску та інших серцевих ускладнень.

Синдром святкового серця — це стан, за якого виникають порушення серцевого ритму, зокрема фібриляція передсердь. Найчастіше він пов’язаний із періодами надмірного вживання алкоголю, що типово для свят і тривалих вихідних.

За словами лікаря, навіть люди, які зазвичай п’ють алкоголь рідко, можуть зіткнутися з проблемами, якщо під час свят різко збільшують його кількість. Алкоголь безпосередньо впливає на роботу серця як м’яза та може провокувати збої ритму.

Серед найпоширеніших симптомів синдрому — відчуття серцебиття, дискомфорт або біль у грудях, задишка. Такі прояви часто виникають на тлі поєднання кількох чинників: алкоголю, переїдання, малорухливого способу життя та холодної погоди.

Окрім цього, ризик зростає через зневоднення. Алкоголь має сечогінний ефект, що призводить до втрати електролітів, необхідних для нормальної роботи серця. Додатковим навантаженням стає вживання солоної та висококалорійної їжі, яка підвищує артеріальний тиск. Не варто недооцінювати й стрес — святкова метушня також впливає на серцеву систему.

Кардіологи наголошують: повністю відмовлятися від святкового настрою не потрібно, але важливо дотримуватися помірності. Найефективніший крок для профілактики — обмеження алкоголю або його чергування з безалкогольними напоями.

Не менш важливими є достатнє вживання води та повноцінний сон. Відпочинок допомагає організму відновлюватися і зменшує навантаження на серце.

Лікарі також радять не забувати про харчування навіть у святкові дні. У раціоні варто робити акцент на продуктах із низьким вмістом натрію — свіжих фруктах та овочах, зокрема авокадо, грушах, цитрусових. Вони містять клітковину та поживні речовини, які підтримують нормальний артеріальний тиск.

Одна з простих порад — додавати свіжий фрукт або овоч до кожного прийому їжі, навіть під час святкових застіль. Це допоможе зменшити негативний вплив важкої їжі та алкоголю.