Українські дрони завдали удару по порту Бердянська

У Херсонській області правоохоронні органи викрили корупційну схему, пов’язану з ремонтом і реконструкцією захисних укриттів, унаслідок якої місцеві бюджети зазнали збитків на суму понад 5,5 мільйона гривень. Слідство встановило, що незаконні дії відбувалися під час реалізації робіт, які мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнної загрози.

За інформацією правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії укладав договори з громадами Херсонського району на виконання ремонтних робіт. Після цього до офіційної документації вносилися завідомо неправдиві відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт. Частина робіт або взагалі не проводилася, або виконувалася не в повному обсязі, однак у звітних актах зазначалися значно завищені показники.

Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

Рік 2025 став для Кремля розчаруванням у війні проти України, а перспективи для Володимира Путіна дедалі виглядають складнішими. За оцінками експертів, російська армія протягом року змогла захопити менше ніж 1% української території, що свідчить про значні проблеми в плануванні та реалізації воєнних операцій. Навіть за нинішніх темпів наступу Росії знадобиться щонайменше ще рік, щоб дістатися адміністративних кордонів Донбасу — регіону, який Кремль вважає умовою для початку мирних переговорів.

Аналітики зазначають, що військові невдачі супроводжуються економічними труднощами та політичними ризиками всередині Росії. Санкції, зростання витрат на війну та падіння рівня життя громадян створюють додатковий тиск на уряд, а незадоволення серед еліт і населення посилює ізоляцію Путіна на внутрішньополітичній арені.

Паралельно зростає й внутрішній тиск. У 2025 році військові витрати Росії досягли 15,5 трильйона рублів — це у п’ять разів більше, ніж до повномасштабного вторгнення. При цьому доходи бюджету скорочуються: у листопаді надходження від нафти й газу впали на 34% порівняно з попереднім роком. Для покриття дефіциту влада підвищила ПДВ з 20% до 22%, що безпосередньо вдарило по гаманцях громадян.

Зміни відчутні і в настроях російського суспільства. За даними соціологів, частка тих, хто підтримує продовження війни, за рік скоротилася з 37% до 25%, тоді як кількість прихильників мирних переговорів зросла до 67%. Високі відсоткові ставки, запроваджені для боротьби з інфляцією, задушили інвестиції, а для частини путінського оточення додатковим подразником стали мільярди доларів приватних активів, заморожених у західних банках.

Аналітики WSJ наголошують, що Путін здатен жорстко придушувати невдоволення населення, але вести війну без підтримки власних еліт значно складніше. Якщо США посилять військову допомогу Україні, зокрема у сфері протидії дронам і ракетам, тиск з боку втомлених від війни соратників і олігархів може зрости настільки, що Кремль буде змушений сісти за стіл переговорів.

У такому сценарії, зазначає видання, навіть найближче оточення Путіна може підштовхнути його до перемовин уже на умовах, які Україна буде готова розглядати.

Паралельно активізується і дипломатичний трек. На початку грудня у Парижі Україна разом із Францією та Великою Британією заявили про намір розмістити багатонаціональні сили після завершення війни, а контроль за дотриманням режиму припинення вогню мають взяти на себе США. У січні там же відбулися українсько-американські консультації щодо завершення війни, а також окремі переговори між представниками США та Росії щодо мирної ініціативи, попередньо узгодженої з Києвом.

На цьому тлі Зеленський готується до візиту до США, що може стати ключовим етапом у спробі закріпити міжнародну коаліцію навколо українських умов миру та посилити тиск на Кремль.

Через відключення електроенергії в Києві та Київській області кілька супермаркетів змушені були тимчасово призупинити свою діяльність. Про це повідомили представники торговельних мереж Novus та «Сільпо», які зазначили, що перебої з електропостачанням ускладнили роботу магазинів, обмеживши їх здатність функціонувати у звичному режимі.

За даними мережі Novus, на ранок 13 січня 2026 року близько 17 супермаркетів у Києві та області були закриті через проблеми з електропостачанням. Відключення енергоресурсів вплинули на роботу касових апаратів, холодильного обладнання та систем охолодження, що є критично важливими для нормальної роботи торгових точок. Як зазначають представники компанії, такі обставини змусили тимчасово призупинити обслуговування клієнтів в окремих магазинах.

Мережа «Сільпо» також повідомила про тимчасове припинення роботи окремих магазинів. Як пояснили у компанії, причинами стали відключення електроенергії та низька температура повітря, що ускладнює підтримку нормального функціонування торговельних об’єктів.

Водночас у мережі АТБ запевнили, що всі їхні магазини в Києві та області працюють у штатному режимі, а перебої з електропостачанням не вплинули на роботу торговельних об’єктів.

Споживачів закликають слідкувати за актуальною інформацією щодо роботи магазинів на офіційних сайтах і соціальних мережах торговельних мереж.

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 12 січня 2026 року оголосив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару, визнавши його винним у проханні та одержанні неправомірної вигоди у розмірі 10 тисяч доларів США. Сума хабара була запропонована з метою ухвалення пом’якшувального вироку у справі про смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Згідно з рішенням суду, Гончар, діючи за пособництва іншої особи, пропонував забезпечити покарання, яке не передбачало реального позбавлення волі винуватця ДТП, що викликало суспільний резонанс через масштабність і трагічність наслідків справи.

Розслідування встановило, що суддя використав своє службове становище для тиску на процесуальні рішення, намагаючись отримати особисту вигоду. ВАКС підкреслив, що такі дії підривають довіру до судової системи та створюють серйозну загрозу верховенству права. Судове засідання тривало кілька місяців, під час яких були детально розглянуті докази, свідчення учасників справи та записи переговорів, що підтвердили факт пропозиції і прийняття хабара.

Гончару призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі та конфіскації всього належного йому майна. Крім того, його позбавлено права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на три роки. Вирок набирає чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Розслідування здійснювалось детективами НАБУ спільно з УСБУ та ДСР Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.

На українсько-словацькому кордоні прикордонники зафіксували одразу дві спроби незаконного перетину державного кордону із використанням підроблених документів. За інформацією Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, порушниками виявилися двоє мешканців Києва, які намагалися скористатися пільгами для багатодітних батьків, аби виїхати за межі країни.

Перший інцидент стався у пункті пропуску «Малі Селменці». Під час перевірки документів прикордонний наряд звернув увагу на 39-річного чоловіка, який надав копію свідоцтва про народження нібито третьої дитини. У ході поглибленої перевірки з’ясувалося, що документ містить ознаки підробки, а інформація, зазначена в ньому, не підтверджується жодними офіційними реєстрами. Сам чоловік не зміг надати переконливих пояснень щодо походження документа.

Другий випадок зафіксували у пункті пропуску «Малий Березний». 30-річний киянин надав два українські свідоцтва про народження та одне видане в Молдові. Прикордонники під час перевірки встановили ознаки підробки останнього документа. Виявилося, що свідоцтво було отримане незаконним шляхом за грошову винагороду.

Обом порушникам відмовили у перетині кордону. За фактами виявлення підроблених документів прикордонники направили повідомлення до Нацполіції про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Інциденти ще раз підтверджують важливість ретельного контролю на державному кордоні та суворого дотримання правил перетину державного рубежу.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

На початку 2026 року українські автомобілісти відчули різке та безпрецедентне зростання вартості автогазу, яке стало одним із найпомітніших подій на паливному ринку. Упродовж кількох тижнів ціна цього популярного виду пального підвищилася більш ніж на 3,5 гривні за літр, наблизившись до психологічно важливої межі у 40 гривень. Станом на 9 січня середня вартість автогазу на автозаправних станціях становила 37,95 грн за літр, що стало другим найвищим показником за весь період спостережень.

Експерти пов’язують таку динаміку з комплексом факторів, серед яких ключову роль відіграють зміни на світовому енергетичному ринку, зростання котирувань нафтових продуктів та ускладнення логістики. Додатковий тиск на ціни створює сезонний попит, адже взимку зростає споживання енергоносіїв, а також обмеженість запасів автогазу на внутрішньому ринку.

Головною причиною такого різкого подорожчання експерти називають нові акцизи, які набули чинності з 1 січня 2026 року. Для автогазу ставка зросла зі 173 до 198 євро за 1000 літрів, для бензину — з 271,7 до 300,8 євро, для дизельного пального — з 215,7 до 253,8 євро. За підрахунками аналітика компанії «НафтоРинок» Олександра Сіренка, це означає зростання ціни автогазу приблизно на 1,5 грн за літр, бензину — на 1,8 грн, дизеля — на 2,2 грн.

Втім, як пояснюють експерти, автогаз відреагував на акцизи швидше й різкіше, ніж інші види пального. Причина — у специфіці ринку. Скраплений газ практично не накопичують у запасах і продають «з коліс», тому нові податки одразу закладаються в гуртову ціну і швидко доходять до заправок. Натомість бензин і дизель частково продавалися з запасів, закуплених ще за старими ставками.

При цьому експерти запевняють, що дефіциту автогазу в Україні немає. Навіть удари по мосту в Одеській області, через який проходить значна частина імпорту пального, не спричинили перебоїв. За словами учасників ринку, імпортери давно перейшли на довгострокові контракти і альтернативні маршрути, що дозволяє уникати зривів постачання.

На тлі різкого зростання цін держава фактично не втручається у ситуацію. Експерти вказують на пасивність Антимонопольного комітету та відсутність системної роботи з ринком з боку профільних міністерств.

Щодо подальших перспектив, оцінки різняться. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що автогаз уже вийшов на новий ціновий рівень і різкого подальшого стрибка не буде, якщо не станеться обвалу гривні. Він прогнозує коливання в межах плюс-мінус 5% від поточної ціни. Водночас Олександр Сіренко допускає, що гуртові ціни можуть ще додати близько 1,5 грн за літр, але водночас не виключає і зниження — за результатами останніх аукціонів, де ціни були нижчими, ніж тиждень тому.

У підсумку, чи буде пробита позначка в 40 грн за літр, найближчим часом залежатиме передусім від валютного курсу та ситуації на гуртовому ринку пального.