Українські дрони завдали удару по порту Бердянська

Російські підрозділи демонструють тактичні успіхи на окремих ділянках фронту в Донецькій та Запорізькій областях. Про це повідомив український моніторинговий аналітичний проєкт DeepState, який зафіксував просування сил РФ одразу поблизу кількох населених пунктів, що свідчить про активізацію бойових дій на цих напрямках.

За оцінками аналітиків, окупаційна армія змогла просунутися в районах Дронівки, Никанорівки та Панківки на Донеччині. Ці зміни мають локальний характер, однак впливають на загальну конфігурацію лінії зіткнення та змушують Сили оборони України коригувати тактичні рішення з урахуванням поточної обстановки.

Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє, що найнапруженішою залишається ситуація на Покровському напрямку. За минулу добу російські окупанти 46 разів намагалися прорвати оборону та просунутися на позиції українських підрозділів. Бойові дії точилися в районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія, а також у напрямку Торецького, Нового Шахового та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку противник здійснив 24 атаки на позиції Сил оборони України. За інформацією Генштабу, бої відбувалися поблизу Клебан-Бика, Плещіївки, Щербинівки, Олександро-Шультиного, Русиного Яру, а також у напрямку Костянтинівки, Іванопілля, Степанівки та Софіївки.

Що стосується Гуляйпільського напрямку, то там зафіксовано 17 атак російських військ. Окупанти намагалися просунутися в районах Солодкого, Зеленого, Гуляйполя та у напрямку Варварівки й Добропілля.

Українські Сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника та завдавати йому втрат на всіх напрямках фронту.

Українська співачка та продюсерка національного відбору на «Євробачення-2026» Джамала привернула увагу прихильників помітними змінами у зовнішності після народження третьої дитини. У травні минулого року артистка стала багатодітною мамою, а вже згодом з’явилася на публіці у чудовій формі, що викликало хвилю запитань і зацікавлення щодо її підходу до відновлення.

В одному з інтерв’ю Джамала наголосила, що не вдавалася до жодних медикаментів, ін’єкцій чи «швидких» способів схуднення. За її словами, основу результату склали регулярна фізична активність, зокрема заняття спортом і пілатесом, а також уважне ставлення до щоденного раціону. Співачка підкреслила, що діяла поступово, прислухаючись до власного самопочуття та потреб організму після пологів.

Артистка додала, що після перших двох пологів вона також поступово повертала свою допологову форму, однак після народження третьої дитини процес зайняв трохи більше часу. Джамала запевняє, що регулярні тренування та збалансоване харчування дозволяють їй підтримувати вагу та фізичну форму.

Співачка зазначає, що її шлях до відновлення форми — природний і безпечний, і він включає поєднання фізичної активності та уважного ставлення до раціону.

У листопаді 2025 року український ринок уживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, зафіксував помітне пожвавлення. За статистикою УкрАвтопрому, протягом місяця українці зареєстрували 23,5 тисячі таких транспортних засобів, що на 60% перевищує показник листопада минулого року. Така динаміка свідчить про відновлення активності споживачів і зростання інтересу до імпортованих авто з пробігом.

Найпопулярнішою моделлю серед покупців знову став Volkswagen Golf. Упродовж місяця на облік було поставлено 1 035 автомобілів цієї моделі, що дозволило їй утримати лідерські позиції в рейтингу. Експерти пояснюють популярність Golf поєднанням надійності, доступності запчастин і відносно помірних витрат на обслуговування, що особливо важливо в нинішніх економічних умовах.

Переважна частина ввезених автомобілів працює на бензині — їхня частка становить 43%. На другому місці опинилися електрокари, які зайняли 32% ринку. Автомобілі з дизельними двигунами склали 17%, тоді як гібриди отримали 5%, а газові авто — близько 3%. Аналітики пояснюють, що зростання частки електрокарів пов’язане зі збільшенням пропозиції та активним ввезенням моделей Tesla.

Окрім Volkswagen Golf, до десятки найпопулярніших уживаних авто місяця увійшли Tesla Model Y, Tesla Model 3, Volkswagen Tiguan, Nissan Leaf, Renault Megane, Skoda Octavia, Audi Q5, Nissan Rogue та Kia Niro. Дані свідчать, що українці продовжують орієнтуватися на європейські та американські моделі, які пропонують оптимальне співвідношення ціни та якості.

Вартість найпопулярнішої моделі листопада — Volkswagen Golf — значно варіюється залежно від віку, технічного стану та пробігу. Автомобіль 2020 року з пробігом 120 тисяч кілометрів пропонують за 13 500 доларів. Модель 2022 року з пробігом 93 тисячі кілометрів коштує близько 19 500 доларів. Найдорожчими є авто 2025 року з мінімальним пробігом — пропозиції на ринку досягають 34 405 доларів.

Експерти зазначають, що попит на уживані автомобілі з-за кордону зростає на тлі обмеженої кількості нових авто та загального подорожчання техніки. Ринок поступово відновлюється, а структура попиту свідчить про стабільне зміцнення позицій електрокарів та сучасних європейських моделей у сегменті б/в транспорту.

У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів активізували укладання договорів, загальна вартість яких сягнула 4,45 мільярда гривень. Такі показники зафіксовані в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro, який відстежує використання державних і муніципальних фінансів. Протягом місяця було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, що свідчить про високу ділову активність наприкінці бюджетного року.

Ключовим напрямом витрат у листопаді стали будівельні та ремонтні роботи. Саме на ці потреби Київ спрямував понад 2,5 мільярда гривень, що становить більше половини всього обсягу місячних видатків. Основний акцент робився на реконструкцію інфраструктурних об’єктів, проведення капітальних ремонтів і технічне оновлення систем, які мають критичне значення для життєзабезпечення міста.

Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.

Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним пакетом нерухомості, що викликає суспільну увагу. За даними відкритих джерел, у подружжя наявні сім квартир у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. При цьому офіційні доходи подружжя не відповідають масштабам придбаного майна, що породжує питання щодо джерел фінансування цих активів.

Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра економіки у вересні 2025 року, маючи понад двадцятирічний досвід роботи на державних посадах. Раніше вона багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів, брала участь у проєктах державного управління та економічного планування. Професійна кар’єра забезпечила їй глибоке розуміння державного сектору, проте офіційні доходи, задекларовані подружжям, не дозволяють логічно пояснити можливість придбання сімох квартир і об’єкта будівництва.

Нерухомість Овчаренко включає:

земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.

В українських соцмережах активно поширюються емоційні дописи про нібито масштабні анулювання права власності, арешти квартир за борги та «перезавантаження» державних реєстрів. Автори таких повідомлень часто апелюють до страхів людей, стверджуючи, що житло можна втратити майже миттєво й без пояснень. Водночас фахівці у сфері права підкреслюють: подібні твердження не мають під собою юридичних підстав і спотворюють реальний стан речей.

Юристи наголошують, що право власності в Україні є конституційно захищеним. Його припинення або обмеження можливе лише у чітко визначених законом випадках і виключно на підставі судового рішення. Жоден державний орган, банк чи реєстратор не може «автоматично» позбавити людину квартири або будинку без проходження встановленої законом процедури. Будь-які історії про масові нічні списання чи централізоване очищення реєстрів є маніпулятивними.

Найбільший ризик виникає у випадках сумнівних правочинів — коли договір купівлі-продажу чи дарування був підписаний під тиском, без згоди співвласників, без нотаріального посвідчення або за участі фіктивних сторін. Якщо суд визнає документ недійсним, право власності повертається до попереднього власника або стає предметом спору.

Активно обговорювана тема — втрата житла через борги. Закон справді передбачає можливість стягнення майна у випадку кредитної застави або великих судових боргів. Проте йдеться про індивідуальні рішення суду, а не масові виселення. За комунальні борги або невеликі заборгованості квартири не відбирають.

Окремий блок інформації стосується реквізиції майна в умовах війни. Юристи пояснюють: вилучення можливе лише офіційно, з компенсацією, і рішення ухвалює держава, а не місцеві чиновники. Масових випадків реквізиції житлової нерухомості наразі не зафіксовано.

Право власності також може бути втрачено у разі конфіскації за кримінальні злочини або вилучення земельних ділянок для суспільних потреб — але такі випадки дуже поодинокі й повністю залежать від обставин конкретної справи.

Експерти прогнозують: у 2026 році масового позбавлення українців житла не буде. Усі рішення приймаються індивідуально, у суді, з перевіркою документів і дотриманням процедури. Панічні дописи у соцмережах — значною мірою перебільшення.

Юристи радять власникам нерухомості регулярно перевіряти правильність даних у держреєстрі, зберігати копії документів, уважно вивчати історію об’єкта при купівлі та усувати ризики, пов’язані з іпотечними чи кредитними зобов’язаннями. За належного оформлення права власності та відсутності сумнівних угод підстав для хвилювання немає.

За інформацією джерел, у київських владних колах загострилася ситуація навколо голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка. Повідомляється, що посадовця змусили підписати заяву про звільнення, що може свідчити про серйозні зміни в управлінні столицею в умовах воєнного стану. Офіційних коментарів із цього приводу наразі не оприлюднено, однак сама поява такої інформації викликала активне обговорення в політичному середовищі.

За словами співрозмовників, прихід Ткаченка на посаду супроводжувався гучними очікуваннями та заявами. Йому приписували наміри суттєво послабити вплив мера Києва Віталія Кличка і переформатувати баланс влади в місті. Проте, як стверджують джерела, за рік роботи ці плани так і не були реалізовані, а обіцяні зміни залишилися на рівні публічної риторики.

Водночас, за інформацією джерела, новим очільником КМВА може стати теперішній голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

“Шанси Фесика очолити КМВА оцінюють у 40%, є й інші кандидатури, але їх поки не озвучують” – зазначає джерело.

Про бекграунд Фесика та його роль у владній вертикалі читайте у нашому матеріалі: Корупційні схеми глави Оболонської РДА столиці Кирила Фесика

Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше опиняються перед болісним вибором — залишатися в умовно безпечних тилових регіонах без стабільних доходів або повертатися до прифронтових територій, де ризики для життя залишаються високими. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року наголошується, що саме фінансова неспроможність стає ключовим чинником таких рішень. Обмежені заощадження, високі ціни на оренду житла та нестача робочих місць у приймаючих громадах поступово вичерпують можливості для проживання в тилу.

У документі також зазначається, що за вказаний період понад 130 тисяч людей залишили прифронтові території, однак значна частина з них згодом була змушена повернутися назад. Причинами називають припинення або зменшення соціальних виплат, труднощі з доступом до медичних і освітніх послуг, а також дискримінацію на ринку праці. Для багатьох сімей витрати на житло в безпечніших регіонах перевищують будь-які можливі доходи, що робить довготривале переміщення практично неможливим.

У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.