Українські онлайн-казино заробили понад 55 млрд за рік: хто у топі

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

12 січня в Україні вирізняється особливим символізмом, адже цього дня збігаються одразу кілька важливих дат — церковних, державних і міжнародних. Для вірян це час вшанування святої мучениці Тетяни, для українського суспільства — день пам’яті політичних в’язнів, а у світовому контексті — дата, пов’язана з низкою неофіційних, але добре відомих подій і ініціатив. Таке поєднання надає цьому дню глибшого змісту та змушує замислитися над цінностями віри, свободи й людської гідності.

За новим церковним календарем Православної церкви України 12 січня присвячене святій Тетяні — жінці, яка увійшла в історію християнства як символ стійкості, жертовності та відданості переконанням. Її життєвий шлях нагадує про важливість внутрішньої сили та здатності зберігати віру навіть у часи переслідувань. Для багатьох українців цей день також має особисте значення, адже свята Тетяна вважається покровителькою людей з цим іменем, а також символом духовної підтримки у складні періоди.

В українському календарі ця дата має особливе, скорботне значення. 12 січня відзначається День українського політв’язня. Саме цього дня у 1972 році радянська влада розпочала масштабну хвилю арештів української інтелігенції. У Києві та Львові були затримані В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний та десятки інших представників руху «шістдесятників». Їм інкримінували вигадані злочини й засуджували до тривалих термінів ув’язнення.

Ідею вшанування цієї дати запропонував сам В’ячеслав Чорновіл. У радянські часи її відзначали неофіційно — родичі репресованих і дисиденти. Після початку війни з Росією 12 січня в Україні також стало днем солідарності з громадянами, яких РФ незаконно утримує в полоні.

Окрім цього, у світі сьогодні відзначають одразу кілька неформальних свят. Серед них — День марципану, День курки карі, День гарячого чаю, День прибирання робочого столу, День безглютенової випічки та навіть День «поцілуй рудого». Ці дати мають радше розважальний і символічний характер, але широко поширені в багатьох країнах.

У народному календарі 12 січня відоме як Тетянин день. Із цією датою пов’язано чимало прикмет. Вважається, що якщо горобці активно цвірінькають — незабаром буде відлига, а якщо хуртовина — лютий буде морозним. Люди також спостерігали, які дерева найбільше вкриті снігом, щоб передбачити врожай фруктів восени.

За традицією, цього дня заведено загадувати бажання і обов’язково робити добру справу — допомогти людині, тваринам або тим, хто потребує підтримки. Вважалося, що свята Тетяна допомагає тим, хто поєднує молитву з добрими вчинками.

Також існують заборони. 12 січня не радять сваритися, ображати інших, проявляти скупість або злість. У народних віруваннях цей день пов’язували з очищенням думок і вчинків, тому алкоголь вважався небажаним.

Правоохоронці Львівщини направили до суду обвинувальний акт стосовно адвокатки та начальника відділу однієї з міських рад області за фактом одержання неправомірної вигоди. За інформацією Львівської обласної прокуратури, у 2023 році адвокатка надавала правову допомогу клієнту у справі щодо визначення місця проживання його 11-річної доньки. Дівчинка фактично постійно проживала з батьком, оскільки мати після початку повномасштабного вторгнення виїхала в Італію. Після офіційного розлучення батьків виникла необхідність юридично закріпити місце проживання дитини, що стало предметом судового розгляду.

За даними слідства, адвокатка домовилася з начальником відділу міської ради про отримання неправомірної вигоди за сприяння у прийнятті рішення на користь її клієнта. Сума хабара та конкретні обставини передачі грошей наразі уточнюються в рамках кримінального провадження. Правоохоронці підкреслюють, що такі дії є прямим порушенням законодавства та підривають довіру до системи захисту прав дітей і державних органів.

Юристка повідомила клієнта, що за певну суму може вплинути на суд та допомогти отримати необхідні документи. Для цього вона залучила свого спільника – начальника відділу державної реєстрації міськради. Посадовець мав забезпечити видачу акту обстеження умов проживання дитини та довідки, що батько виховує її самостійно. Адвокатка, у свою чергу, мала вплинути на суддю для прийняття рішення на користь клієнта.

Загалом обвинувачені отримали за свої «послуги» 6 700 доларів США. Крім того, адвокатка за 200 доларів організувала фіктивну зміну реєстрації місця проживання колишньої дружини клієнта, щоб справа розглядалася у «потрібному» суді.

Протиправну діяльність було припинено у липні минулого року. Адвокатці та посадовцю інкримінують одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Кандидат на посаду керівника митної служби Даніїл Меньшиков став фігурою активного суспільного обговорення через низку запитань, що виникли щодо його статків і професійної біографії. Предметом інтересу стали як джерела формування майна посадовця, так і обставини його роботи на попередніх державних посадах, які викликають сумніви у частини експертного середовища та громадськості.

У минулому Меньшиков очолював Львівську митницю — один із ключових підрозділів митної системи країни, що має значний вплив на рух товарів через кордон. Саме період його керівництва став підставою для подальших перевірок з боку правоохоронних органів. У 2022 році в межах кримінального провадження відбулися обшуки за місцем його проживання. Слідчі дії були пов’язані з розслідуванням можливого незаконного ввезення на територію України понад шістдесяти транспортних засобів без сплати обов’язкових митних платежів.

Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.

Актор Остап Ступка, який уже тривалий час будує стосунки з молодшою на 34 роки Маргаритою Ткач, поділився новою святковою фотосесією з коханою. На світлинах пара постає у невимушеній домашній атмосфері, де кожен кадр передає щирість та легкість їхніх стосунків. Закохані позують у парних червоних картатих піжамах, дозволяючи собі сміх, жарти та спонтанні прояви ніжності, що роблять фото особливо теплими та життєвими.

Фотосесія створює відчуття щоденного, домашнього свята, ніби глядач став свідком маленьких, але цінних моментів їхнього спільного життя. Легка спонтанність кадрів підкреслює природність стосунків: ні постановки, ні зайвої театральності — лише справжні емоції, що відображають глибокий зв’язок пари. Ця фотосесія стала своєрідним подарунком шанувальникам, дозволяючи побачити знаменитість у непривичному, інтимному і по-справжньому домашньому середовищі.

Образи доповнюють домашні деталі — теплі шкарпетки, капці та повна відсутність офіційності. Саме це додає світлинам відчуття щирості та близькості. Пара не намагається виглядати ідеальною, натомість демонструє емоції такими, якими вони є.

Щоправда, не всі кадри виглядають однозначно романтичними. Деякі з них мають провокативний або іронічний підтекст, зокрема ті, де закохані дозволяють собі зухвалі жести або легковажну поведінку. Однак саме ця безпосередність, за словами прихильників пари, і є проявом справжньої близькості.

Попри різницю у віці, Ступка і Ткач виглядають гармонійно та розслаблено поруч одне з одним. Їхні спільні фото вкотре підтверджують, що для них важливішими є не умовності, а спільні моменти, гумор і вміння радіти простим речам разом.

Незважаючи на декларовану відкритість і прозорість оборонних закупівель, система постачання продуктів харчування для Збройних сил України фактично сформувала замкнений механізм розподілу багатомільярдних контрактів між вузьким колом компаній. Центральну роль у цій схемі відіграє Державний оператор тилу (ДОТ), на який покладено відповідальність за організацію закупівель продовольства для потреб армії.

Аналіз даних системи Prozorro та матеріалів судових реєстрів за 2024–2025 роки свідчить про повторюваний сценарій. Формально ДОТ оголошує відкриті тендери, у яких перемогу здобувають реальні виробники або постачальники, зокрема компанії на кшталт ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». На цьому етапі процес виглядає конкурентним і таким, що відповідає законодавчим вимогам.

«Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

Щорічна електронна декларація за 2024 рік, подана начальником управління поліції охорони Кіровоградської області Володимиром Величком, стала предметом пильної уваги через незвично низьку вартість задекларованої нерухомості та транспортних засобів, що належать членам його родини. Опубліковані дані викликали суспільний резонанс, оскільки зазначені суми суттєво відрізняються від ринкових показників.

У декларації вказано, що посадовець разом із дружиною володіє квартирою у Кропивницькому загальною площею 143,31 квадратного метра. Право власності оформлене як спільна часткова — кожному з подружжя належить по 50 відсотків житла. При цьому вартість об’єкта на момент набуття права власності задекларована на рівні 60 тисяч гривень, що в перерахунку становить близько 1,4 тисячі доларів США.

Задекларована сума суттєво відрізняється від актуальної ринкової вартості житла такої площі у Кропивницькому. За відкритими ринковими пропозиціями, навіть квартири без ремонту в нових житлових комплексах продаються за ціною від 28 до 35 тисяч гривень за квадратний метр. Таким чином, квартира площею понад 143 квадратних метри може коштувати понад 4 мільйони гривень.

Окрім квартири, у декларації вказані три земельні ділянки загальною площею понад 146 тисяч квадратних метрів. Дві з них перебувають у власності самого Величка, ще одна — у власності його дружини. Також задекларовано грошові активи у вигляді 500 тисяч гривень, розміщених на рахунку в одному з державних банків.

Окрему увагу привертають транспортні засоби, зазначені в декларації. Зокрема, автомобіль Volkswagen Tiguan 2021 року випуску оформлений на дружину декларанта. Його вартість у декларації вказана на рівні 450 тисяч гривень. Водночас ринкові ціни на аналогічні автомобілі цієї моделі та року випуску, за даними актуальних пропозицій, становлять у середньому від 28 до 32 тисяч доларів США.

Також у декларації фігурує вантажний тягач MAN 18.440 2012 року випуску, оформлений на сина декларанта. Його задекларована вартість становить 170 тисяч гривень, тоді як середні ринкові ціни на аналогічні тягачі цієї моделі та року випуску коливаються в межах 18–21 тисячі доларів США.

Доходи родини Величка складаються переважно із заробітної плати за службу в поліції охорони, яка за рік перевищила 632 тисячі гривень. Також задекларовані соціальні виплати та невеликий дохід дружини.

Різниця між задекларованими та ринковими цінами на нерухомість і транспортні засоби може викликати запитання з боку контролюючих органів щодо повноти та достовірності поданих відомостей. Водночас станом на зараз інформації про офіційні перевірки або правову оцінку цих даних у відкритих джерелах не оприлюднювалося.

За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких правоохоронні органи підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, було внесено заставу на загальну суму близько 36,7 мільйона гривень. Грошові кошти сплатили адвокат та кілька фізичних осіб, що стало відомо з матеріалів, на які посилаються журналісти-розслідувачі.

За інформацією проєкту «Схеми» («Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних структурах, 8 січня частину застави у розмірі 16,6 мільйона гривень за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один із її захисників — адвокат Ігор Фомін. Саме такий розмір застави раніше визначив Вищий антикорупційний суд у межах обраного запобіжного заходу. Суд, ухвалюючи рішення, враховував тяжкість інкримінованих діянь, можливі ризики впливу на хід слідства, а також фінансовий стан підозрюваної.

У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.