Українські ПЗРК збили 13 російських літаків протягом лютого

За новим православним календарем 18 грудня вшановують святителя Модеста — видатного церковного діяча, який увійшов в історію як ініціатор відновлення зруйнованого храму Гробу Господнього в Єрусалимі. У християнській традиції його постать асоціюється з відданістю вірі, наполегливістю та турботою про ближніх. Вважається, що святитель Модест опікується домашніми тваринами, тому цього дня віряни звертаються до нього з молитвами про їхнє здоров’я, захист і добробут господарства.

Народні звичаї, пов’язані з 18 грудня, мають практичний і символічний характер. У цей день радили наводити лад у домі, позбавлятися зайвого та готувати оселю до зимових свят. Такі дії сприймалися не лише як побутова необхідність, а й як спосіб очистити простір від негативу та налаштуватися на спокійний і злагоджений період.

В Україні 18 грудня також має державне значення. Цього дня відзначають День військової контррозвідки СБУ. Свято присвячене фахівцям, які займаються виявленням і нейтралізацією ворожих агентів. Під час повномасштабної війни роль військової контррозвідки стала особливо важливою, адже саме ці підрозділи протидіють російським шпигунам і колаборантам, запобігаючи диверсіям та іншим злочинам.

Також 18 грудня відоме як дата народження багатьох видатних українців. Серед найвідоміших іменинників цього дня — письменник Микола Куліш, художник Петро Холодний, поет Юрій Косач та літературознавиця Михайлина Коцюбинська.

У світі 18 грудня відзначають Міжнародний день мігранта, запроваджений Організацією Об’єднаних Націй. Його мета — захист прав мігрантів, боротьба з дискримінацією та поліпшення умов життя людей, які були змушені залишити свої домівки. Для українців ця дата має особливий сенс, адже через війну мільйони громадян нині перебувають за кордоном.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День арабської мови, День випікання печива, День передарування подарунків, День близнюків і День боротьби з розсіяним склерозом. Саме 18 грудня народилися такі відомі особистості, як художник Пауль Клее, гітарист Кіт Річардс, режисер Стівен Спілберг, актор Бред Пітт, акторка Кеті Голмс, співачки Крістіна Агілера та Біллі Айліш.

Народні традиції цього дня пов’язані з багаторічними спостереженнями за погодою. Вважалося, що якщо дим із димаря підіймається вгору, слід чекати похолодання, а якщо стелиться над землею — буде потепління. Велика кількість снігу обіцяє щедрий урожай наступного року, а сильний вітер віщує хуртовини та снігопади. Західний або південний вітер, за повір’ями, приносить покращення погоди.

Наші предки 18 грудня займалися прибиранням, ремонтом оселі, утепленням даху та вікон. Існував звичай на достаток і ситість — купити новий віник і викинути старий, щоб разом із ним позбутися бідності та негараздів.

Цього дня діють і певні заборони. Не рекомендується лінуватися, порушувати обіцянки, заздрити чи сваритися. Вважається поганою прикметою викидати залишки їжі — краще віддати їх птахам. Також не радять рахувати або позичати гроші, щоб не накликати фінансові труднощі. Крім того, триває Різдвяний піст, тому забороняється вживати м’ясні, молочні продукти та яйця.

У селі Верхня Рожанка Стрийського району успішно завершили реставрацію дерев’яної дзвіниці, яка разом із церквою Зіслання Святого Духа входить до списку пам’яток національного значення. Ці об’єкти історико-культурної спадщини отримали увагу як з боку місцевих громад, так і обласної влади, адже їхнє збереження є важливим елементом національної ідентичності та духовного життя регіону. Про перебіг робіт та фінансування повідомили в департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

На реставрацію дзвіниці з обласного бюджету виділили 453,4 тисячі гривень. Роботи охоплювали комплекс заходів: від укладання охоронного договору до отримання дозволів на початок реставраційних робіт, що гарантувало відповідність процесу державним нормам охорони культурної спадщини. Виконання проєкту здійснювала Славська територіальна громада, яка координувала всі етапи, включно із залученням спеціалістів із реставрації дерев’яних конструкцій та контролем якості виконаних робіт.

«Протягом року проводилися виїзні наради у громадах Стрийщини, щоб краще ознайомитися зі станом та унікальністю пам’яток на місцях. Головна мета – вивчити культурні особливості громад і розробити оптимальну стратегію збереження та промоції культурної спадщини регіону», – зазначили у департаменті.

Церква Зіслання Святого Духа – чинна дерев’яна церква бойківського типу, збудована у 1804 році, про що свідчить напис на зрубі. Біля церкви у 1877 році зведено дзвіницю. До 1939 року храмом опікувалися брати барони Гредлі зі Сколього. Сьогодні обидві будівлі є пам’ятками архітектури національного значення.

Реставраційні роботи спрямовані на збереження історико-культурної спадщини та підтримку туристичної привабливості регіону.

За інформацією джерел, у київських владних колах загострилася ситуація навколо голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка. Повідомляється, що посадовця змусили підписати заяву про звільнення, що може свідчити про серйозні зміни в управлінні столицею в умовах воєнного стану. Офіційних коментарів із цього приводу наразі не оприлюднено, однак сама поява такої інформації викликала активне обговорення в політичному середовищі.

За словами співрозмовників, прихід Ткаченка на посаду супроводжувався гучними очікуваннями та заявами. Йому приписували наміри суттєво послабити вплив мера Києва Віталія Кличка і переформатувати баланс влади в місті. Проте, як стверджують джерела, за рік роботи ці плани так і не були реалізовані, а обіцяні зміни залишилися на рівні публічної риторики.

Водночас, за інформацією джерела, новим очільником КМВА може стати теперішній голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

“Шанси Фесика очолити КМВА оцінюють у 40%, є й інші кандидатури, але їх поки не озвучують” – зазначає джерело.

Про бекграунд Фесика та його роль у владній вертикалі читайте у нашому матеріалі: Корупційні схеми глави Оболонської РДА столиці Кирила Фесика

Конституційний орган, покликаний гарантувати незалежність судової влади та відповідальність суддів, на практиці дедалі частіше постає перед критикою через вибірковість і бездіяльність. Йдеться про Вищу раду правосуддя (ВРП), діяльність якої протягом останніх років викликає питання щодо реагування на задокументовані порушення окремих суддів, про що активно пишуть у соцмережах і публічних матеріалах.

За наявною інформацією, під мовчазним прикриттям голови ВРП Григорія Усика продовжує функціонувати суддівська практика окремих посадовців, зокрема слідчого судді Личаківського районного суду Львова Володимира. Системні скарги та документи, що вказують на порушення етичних норм і законодавства, залишаються без належного розгляду, що створює у суспільстві відчуття подвійних стандартів та непрозорості у ключовому конституційному органі.

Ключем до схеми називають маніпуляції з територіальною підсудністю та втручання в автоматизований розподіл справ. Матеріали, які БЕБ подає через формально орендоване, але фактично не використове приміщення на вулиці Стрийській, 35, автоматично переводяться до юрисдикції Личаківського суду. Далі, як стверджується у зверненнях, понад 90% таких матеріалів опиняються саме у провадженні судді Мармаша, що виключає випадковість і вказує на можливе втручання у систему розподілу.

У процесуальних діях суддя нібито демонструє повне ігнорування стандартів судочинства. За даними публікацій, він системно відмовляє у дослідженні доказів і без аналізу задовольняє клопотання детективів БЕБ щодо обшуків та доступу до документів. Такі ухвали фактично легітимізують дії детективів, які, за твердженнями авторів, обирають об’єкти тиску серед бізнесу, а суд забезпечує юридичне оформлення.

Незважаючи на зафіксовані звернення й оприлюднені факти, Вища рада правосуддя залишається пасивною. За словами авторів публікацій, орган не вживає жодних заходів реагування та фактично створює атмосферу повної недоторканності для участників схем.

Національне антикорупційне бюро України проводить розслідування обставин виїзду бізнесмена Тімура Міндіча з країни, а також встановлює, хто міг сприяти перетину ним державного кордону. Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що частина деталей справи вже відома слідству, проте для повного відтворення подій потрібне додаткове дослідження та опитування свідків і посадових осіб.

За словами Абакумова, під час розслідування бюро змушене було балансувати між двома ключовими ризиками: потенційною можливістю виїзду Міндіча та небезпекою витоку інформації, що могла б зірвати всю антикорупційну операцію. Розширення кола осіб, поінформованих про хід слідства, могло створити загрозу несанкціонованого розголошення даних, що ускладнило б проведення ефективних заходів щодо збору доказів.

Детектив також пояснив, що повідомлення Державної прикордонної служби саме по собі не є юридичною підставою для заборони виїзду особи за межі України. Подібні дії, якщо вони стають відомими в публічній площині, лише підвищують ризики для слідства.

У НАБУ не розкривають імен осіб, які могли сприяти виїзду Міндіча, та не коментують можливі правові наслідки для них. Розслідування триває і є частиною ширшого кримінального провадження. Очікується, що встановлення всіх обставин дозволить надати правову оцінку діям фігуранта та потенційній участі третіх осіб у його виїзді.

Один із найзвичніших компонентів щоденного раціону, який багато хто вважає швидким і зручним варіантом перекусу, може поступово шкодити серцево-судинній системі. Дієтологи звертають увагу на те, що готові продукти та страви швидкого приготування при регулярному вживанні створюють додаткове навантаження на серце, навіть якщо зовні не викликають тривоги та не асоціюються з «шкідливою їжею».

Особливе занепокоєння викликає магазинна випічка з тривалим терміном зберігання — круасани, слойки, печиво, а також різноманітні чипси, солоні снеки й ковбасні вироби. До цього переліку входять сосиски, хот-доги, бургери, заморожені піци, напівфабрикати, локшина швидкого приготування та промислові соуси. Спільною рисою цих продуктів є високий вміст солі, насичених жирів і добавок, які покращують смак та подовжують строк зберігання, але не приносять користі організму.

Фахівці наголошують, що основна небезпека полягає не в разовому вживанні, а в регулярності. Навіть невеликі порції таких перекусів — зокрема сирні палички, крекери чи готові сендвічі з холодильників супермаркетів — можуть поступово підвищувати рівень “поганого” холестерину, спричиняти затримку рідини в організмі та сприяти зростанню артеріального тиску. З часом це створює додаткове навантаження на серце й судини.

Особливо ризикованим є поєднання такого харчування з малорухливим способом життя та хронічним стресом. У таких умовах негативний ефект накопичується роками й може проявитися вже у середньому віці у вигляді серцевих порушень, аритмії або постійної втоми.

Дієтологи підкреслюють, що проблема полягає не лише у складі продуктів, а й у ставленні до них. Багато людей сприймають готові перекуси як “нешкідливу дрібницю”, не враховуючи добову норму солі, жирів і калорій. Контроль частоти споживання такої їжі та заміна її простішими альтернативами — фруктами, горіхами або домашніми перекусами — здатні суттєво знизити ризики для серцево-судинної системи та загального здоров’я.

Сьогодні за новим церковним календарем в Україні православні віряни вшановують святого пророка Аггея — одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту. Ця дата має глибоке духовне значення, адже пов’язана з молитвами за зміцнення віри, благословення праці, добробут родини та духовну стійкість у складні періоди життя. 16 грудня (за староцерковним стилем — 29 грудня) Православна церква України згадує постать пророка, чия місія була тісно пов’язана з відродженням надії та відповідальності перед Богом.

Святий пророк Аггей жив приблизно за п’ять століть до Різдва Христового і став сучасником непростого етапу в історії єврейського народу — повернення з вавилонського полону. У той час громада зіткнулася з духовним виснаженням, матеріальними труднощами та зневірою. Саме Аггей закликав людей не відкладати відновлення храму Господнього, нагадуючи, що духовні цінності мають бути вищими за повсякденні турботи та страхи.

За церковними переказами, Аггей народився саме в полоні, а після падіння Вавилона разом із іншими ізраїльтянами повернувся до Юдеї. Саме в цей час розпочалося відновлення Єрусалимського храму, зруйнованого під час завоювань. Однак будівництво було зупинене через заборону перської влади.

У 520 році до нашої ери пророк Аггей разом із пророком Захарією закликали правителя Зоровавеля відновити роботи. Аггей пророкував, що новий храм буде величнішим за попередній, адже саме в ньому Господь явить Свою благодать усьому світові. Єрусалимський храм було остаточно відбудовано у 516 році до нашої ери.

Пророцтва Аггея увійшли до біблійної книги одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту, яка є частиною канонічного Писання.

Окрім святого пророка Аггея, цього дня за новим церковним календарем вшановують мученика Марина Римського, а також святу благовірну імператрицю Візантійську Феофанію.

За юліанським календарем 16 грудня православні згадують святого Іоанна Мовчальника, єпископа Колонійського. Саме його пам’ять відзначали віряни до переходу на новоюліанський церковний календар.

Святого пророка Аггея вважають покровителем немовлят, дітей і працьовитих людей. До нього звертаються з молитвами про здоров’я малечі, захист від зла, духовну підтримку, а також про допомогу в подоланні лінощів і шкідливих звичок.

Вважається, що Аггей особливо прихильний до тих, хто сумлінно працює. Тому день його пам’яті радять провести в корисних справах, не уникаючи праці. У народі це свято відоме як Агеїв день. Існує повір’я, що старанна робота 16 грудня приносить добробут і достаток на весь наступний рік.

Цього дня рекомендують більше часу проводити з родиною, приділяти увагу дітям і онукам, а також продовжувати підготовку до Різдва та Нового року.

У церковне свято забороняються сварки, лихослів’я, заздрість, помста та лінощі. Не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. Тим, хто дотримується Різдвяного посту, слід пам’ятати, що 16 грудня дозволяється вживати страви з олією.

Серед народних заборон — небажано влаштовувати генеральне прибирання, займатися ремонтом або важкими перебудовами. Також вважається поганою прикметою бути надто замкненим або приховувати важливі речі від близьких.

Існують і грошові повір’я: у гаманці цього дня має бути хоча б невелика сума грошей, аби не притягнути бідність. Водночас перераховувати гроші 16 грудня не радять — за повір’ям, це може призвести до фінансових втрат.

З Агеєвим днем у народі пов’язують чимало погодних прикмет:кішка шукає тепле місце — до сильних морозів;багато інею на деревах і дахах — на Святки буде рясний сніг;міцний мороз цього дня — зима буде суворою і тривалою.

Також вважається, що погода 16 грудня підказує, яким буде квітень.

15 грудня 2025 року припадає на понеділок і є 349-м днем у році, що робить його завершальною частиною календарного циклу перед святковими зимовими днями. Ця дата поєднує офіційні, церковні, світові та народні традиції, а також низку заборон і рекомендацій, яких дотримувалися наші предки, вірячи в їхню користь для здоров’я, праці та врожаю. День має багатошаровий характер: він одночасно відзначається як професійне свято, є частиною міжнародних ініціатив і пов’язаний із спостереженнями за природою в народному календарі.

В Україні 15 грудня святкують День працівників суду — професійне свято, покликане підкреслити важливість роботи суддів і працівників правової системи. Це нагода вшанувати тих, хто забезпечує верховенство права, справедливість та довіру громадян до інститутів правосуддя. Святкування супроводжується урочистими заходами, нагородженням відзначених працівників та обговоренням сучасних викликів у сфері правозастосування.

Церковний календар сьогодні вшановує святителя Стефана Сурозького та інших кримських святих. За старим стилем, яким нині не користується ПЦУ, цього дня згадували пророка Авакума. Віряни традиційно звертаються до святого Стефана з молитвами про зцілення та укріплення у вірі.

У світі 15 грудня відзначають Міжнародний день чаю — свято, присвячене популярному напою, який має багатовікову історію та уособлює культурні традиції десятків народів. У цей день проводять тематичні ярмарки, фестивалі, чайні церемонії та майстер-класи з приготування різних сортів чаю. Окрім того, сьогодні відзначають День Заменгофа — на честь Людвіка Заменгофа, творця міжнародної мови есперанто, яку він задумав як інструмент для простого і доступного спілкування людей з різних країн. Серед інших міжнародних дат — День кексів, День перлів і День отаку.

У народному календарі 15 грудня має давні погодні прикмети. Вважалося, що замерзлі вікна віщують рясний овочевий урожай, а велика кількість снігу — добрий рік для зернових. Потепління у цей день сприймали як знак ранньої весни. Якщо ворони та граки збиралися у великі зграї, це означало наближення негоди. Через традиційні грудневі морози люди намагалися зайвий раз не виходити з дому, займаючись прибиранням, рукоділлям і підготовкою господарства до зими. У садах розвішували годівниці для птахів, і їхня велика кількість вважалася доброю прикметою.

Народні заборони цього дня передусім стосувалися скарг. Наші предки вірили, що скарги на здоров’я, нестачу грошей чи погоду лише погіршують ситуацію. Не рекомендували також вирушати на риболовлю — для цього дата вважалася невдалою.