Українські воїни стримують натиск ворога на Покровськ

Начальник Голосіївського управління поліції Києва Араік Кочкадамян разом із родиною мешкає у службовій квартирі, що надається державою. Житло площею 96 квадратних метрів було надано подружжю з 2022 року. У декларації Кочкадамяна вказано, що родина не має власного нерухомого майна або автомобілів. Відомо, що для пересування Араік користується люксовим автомобілем, що належить його брату.

Дружина Кочкадамяна, Анушик, не працює та займається вихованням їхнього сина. Офіційний дохід начальника поліції становить приблизно 66 тисяч гривень на місяць, що, за словами самого Кочкадамяна, дозволяє забезпечувати сімейні потреби. Водночас, відсутність власного житла чи транспортних засобів піднімає питання щодо фінансової стабільності родини.

Араік Кочкадамян користується автомобілем свого брата Андраніка – елітним AUDI Q7 2016 року випуску, сьогоднішня ринкова вартість якого перевищує 1 млн грн.

За минулий рік правоохоронець отримав 793 тис. грн зарплати. Готівкові заощадження Араіка становлять 14,4 тис. доларів, а на банківських рахунках – 89 тис. грн. Дружина зберігає 8,2 тис. доларів готівкою та 184 грн на банківському рахунку. Загальна сума заощаджень родини перевищує 1 млн грн.

Православна церква цього дня вшановує трьох святих подвижників — священномучеників Акепсима, Йосифа та Айтала, які у IV столітті стали прикладом стійкості у вірі й відданості Христу навіть перед лицем смерті. Їхнє життя і мученицька кончина нагадують про те, що справжня віра не піддається страху, а любов до Бога сильніша за будь-які земні випробування.

За церковними переказами, святі жили в часи правління перського царя Шапура II, відомого своїми переслідуваннями християн. Єпископ Акепсим очолював громаду у місті Наессон і, незважаючи на похилий вік, залишався твердим у вірі, надихаючи паству прикладом духовної мужності. Разом із ним служили пресвітери Йосиф та Айтал, вірні сподвижники, які підтримували свого архіпастиря у часи небезпеки.

Разом з ним загинули і його сподвижники — пресвітер Йосиф та диякон Айтал. Їх тримали у в’язниці, піддавали тортурам і зрештою побили камінням. Християни шанують цих мучеників як приклад стійкості, мужності та вірності Богу навіть перед смертю.

У народному календарі цей день також має особливе значення. Люди вважали, що 3 листопада природа готується до зими, а прикмети допомагають передбачити погоду на майбутній рік.

• Якщо сніг ляже на сиру землю й не тане — весною рано з’являться проліски.• Вітер зі сходу віщує холодну весну.• Якщо сьогодні йде дощ — скоро прийде справжня зима.

3 листопада не радять нарікати на життя, відмовляти у допомозі тим, хто її потребує, або вирушати у далекі подорожі.

Натомість день сприятливий для молитви святим Акепсиму, Йосифу та Айталу, занять домашніми справами — зокрема прядінням і ткацтвом. Господині готували цього дня ягідний кисіль і пироги з осінніми ягодами.

Китай посилює контроль над експортом електронних компонентів, і це вже має відчутний вплив на спроможності української оборонної промисловості. Пекін запроваджує жорсткіші правила і фактично блокує постачання низки ключових елементів — двигунів, акумуляторів, контролерів польоту та інших електронних модулів, необхідних для масового виробництва БПЛА. Додатково ускладнено транзитні маршрути: через побоювання, що товари можуть «непомітно» потрапити до кінцевого користувача, Китай обмежує можливість пересилки через транзитні країни, зокрема в напрямку Балтії та Польщі, що створює додаткові логістичні бар’єри.

Ці дії мають низку наслідків. По-перше, зменшується кількість доступних комплектуючих на ринку, що підвищує закупівельні витрати й призводить до затримок у виробничих циклах. По-друге, виробники змушені шукати альтернативні джерела — від постачання з інших регіонів до адаптації дизайну під інші компоненти — що потребує часу, інвестицій у перепроєктування та повторне тестування. По-третє, залежність від імпорту низьковартісних, але критично важливих модулів виявилася стратегічною вразливістю: у воєнний час швидкість і надійність постачань стають питанням життя і смерті, а політичні рішення третіх країн можуть миттєво змінити ситуацію.

Військовий аналітик Бундесверу Хендрік Реммель вважає, що саме удари українських безпілотників по глибокому тилу ворога створюють серйозний психологічний, економічний і політичний тиск на Росію. За його словами, стратегія дальніх ударів поступово демонструє успіх.

Співзасновник мережі оборонних компаній Iron Юрій Ломіковський зазначає, що ринок українських оборонних технологій оцінюється у 35–40 мільярдів доларів США, але внутрішнє виробництво поки що покриває лише близько 40% потреб. Решта залежить від імпорту — передусім китайського.

«Китай може постачати великі обсяги швидко і дешево, — пояснює Ломіковський. — Тому українські компанії змушені орієнтуватися на цей ринок, навіть попри політичні ризики».

За його словами, зараз Україна шукає альтернативні шляхи — через партнерів у Європі та США, які мають власні виробничі потужності. Однак без масштабних інвестицій і підтримки з боку ЄС створити конкурентну виробничу базу буде складно.

Наприкінці минулого року Китай також скоротив продажі комплектуючих до США та Європи. Це частина ширшого торговельного протистояння між Пекіном і Вашингтоном, яке опосередковано впливає і на Україну. Захід, у свою чергу, запровадив санкції проти китайських компаній, які, ймовірно, допомагають Росії обходити обмеження.

Попри заяви Китаю про нейтралітет, у ЄС переконані, що він продовжує постачати компоненти російському оборонному сектору. Елементи китайського виробництва вже неодноразово виявляли у російських дронах та іншій техніці.

Ломіковський не виключає, що Пекін продовжить постачати комплектуючі обом сторонам війни. «Китай швидко адаптується й отримує прибуток, постачаючи деталі для всіх», — підсумував він.

Експерти закликають Європейський Союз прискорити створення спільних виробничих потужностей із Україною, адже затримка може дорого коштувати у разі ескалації війни чи загрози для країн НАТО.

Сьогодні в Україні відзначають низку значущих подій, які охоплюють як професійні, так і церковні свята, а також міжнародні знаменні дати. Цей день є особливим, адже він сплітає в собі багатогранні аспекти історії, духовності та соціальної свідомості. Він нагадує нам про важливість поваги до віри, героїзму військових, самовідданості медиків та мужності звичайних людей, які щодня працюють на благо своєї громади та країни.

За новим календарем сьогодні віряни вшановують пам'ять святої преподобномучениці Анастасії. Вона народилася в Римі в побожній родині і з юних років вирізнялася глибокою вірою та відданістю служінню Богу. Після того, як її батьки пішли з життя, вона присвятила себе монашому життю, намагаючись допомагати тим, хто потрапляв у біду. В умовах римських переслідувань християн у III столітті свята Анастасія не зреклася своєї віри, навіть зазнавши численних тортур і мученицької смерті. Її подвиг став символом безстрашної відданості своїм переконанням, навіть коли це вимагало великих жертв.

У народі 29 жовтня називають днем Анастасії Осінньої. Казали: «Прийшла Анастасія — осінь до кінця дійшла». Вважалося, що цього дня природа остаточно засинає, а зима стоїть уже на порозі. Сонячна погода віщує коротку зиму, туман — довгу і сніжну, а зоряне небо — холодну, але суху пору.

Цього дня радять уникати сварок і конфліктів, не палити сміття та не дивитися в дзеркало зі смутком. Вважалося, що будь-який прояв гніву чи смутку притягує біду, а мир і доброта — навпаки, захищають душу.

29 жовтня відзначають День військового фінансиста Збройних Сил України — професійне свято, встановлене у 1999 році. Його мета — підвищити престиж військових фінансистів, які забезпечують стабільність і ефективність роботи армії.

Також цього дня — День робітників служби позавідомчої охорони МВС України. Це професійне свято охоронців, які відповідають за безпеку стратегічних об’єктів і громадського порядку.

29 жовтня світ відзначає кілька важливих міжнародних дат:

Всесвітній день боротьби з інсультом — нагадування про важливість профілактики і підтримки тих, хто пережив хворобу;

Всесвітній день псоріазу — день солідарності з людьми, які живуть із цим хронічним захворюванням;

Міжнародний день догляду та підтримки — присвячений тим, хто щодня допомагає людям похилого віку, хворим і вразливим верствам населення.

Цього дня святкують іменини Андрій, Опанас, Василь, Віктор, Євген, Іван, Кирило, Леонід, Микола, Олексій, Павло, Тимофій, Пилип, Агата, Анастасія, Ганна та Марія.

Народжені цього дня мають талісман — топаз, який, за народними віруваннями, дарує спокій, зміцнює нерви й повертає життєву рівновагу.

ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) привернуло значну увагу через звинувачення в ухиленні від сплати податків та зв'язки з колишнім працівником податкової служби Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія стала частиною мережі фірм, які активно використовуються для мінімізації податкових зобов'язань, виведення коштів у готівку, а також для здійснення сумнівних фінансових операцій.

Попри численні судові рішення, які зобов'язали підприємство відшкодовувати значні суми, ТОВ «БК КЛЕВЕР» не припиняє накопичувати нові борги. Компанія продовжує бути фігурантом нових кримінальних справ, що ставить під сумнів її фінансову діяльність та прозорість. Більш того, виявлені факти свідчать про те, що підприємство вийшло за межі «звичайної» податкової практики, активно використовуючи схеми, які дозволяють йому уникати сплати належних податків, а також здійснювати небезпечні фінансові операції, які можуть зашкодити економічній стабільності.

У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

Нещодавні дані компанії OpenAI привернули значну увагу фахівців у галузі технологій і психіатрії. Згідно з оприлюдненою інформацією, серед користувачів ChatGPT спостерігається частка людей із потенційними ознаками психічних розладів, таких як манія, психоз або суїцидальні думки. Аналітика компанії показала, що приблизно 0,07% активних користувачів протягом тижня демонструють симптоми психічних розладів, а у 0,15% розмов зафіксовані явні ознаки суїцидальних намірів.

Хоча OpenAI відзначає, що ці випадки є «надзвичайно рідкісними», експерти звертають увагу на реальний масштаб проблеми. Навіть невеликий відсоток серед 800 мільйонів користувачів платформи означає сотні тисяч людей, які потенційно потребують психіатричної або психологічної підтримки. Це створює серйозні виклики не лише для самих користувачів, а й для системи онлайн-платформ, які повинні забезпечувати безпечне та відповідальне спілкування.

Після появи занепокоєння компанія створила міжнародну мережу підтримки з понад 170 фахівців у сфері психічного здоров’я з 60 країн. Вони консультують розробників, допомагаючи створювати алгоритми, які розпізнають небезпечні сигнали у спілкуванні користувачів із ChatGPT і заохочують звертатися по реальну допомогу.

Нові версії ChatGPT також отримали оновлення: система здатна емпатійно реагувати на повідомлення про самозашкодження, марення або маніакальні стани, а в окремих випадках — перенаправляти користувачів до «безпечніших» варіантів моделі.

Доктор Джейсон Наґата з Каліфорнійського університету у Сан-Франциско зауважує, що навіть 0,07% користувачів — це величезна кількість людей: «ШІ може допомагати у сфері психічного здоров’я, але він не замінює реального фахівця».

Професорка Робін Фельдман з Університету Каліфорнії додає, що ChatGPT створює «надто реалістичну ілюзію спілкування», що може бути небезпечним для вразливих користувачів.

Нові дані з’явилися на тлі кількох гучних інцидентів. У США батьки 16-річного Адама Рейна подали до суду на OpenAI, стверджуючи, що ChatGPT міг підштовхнути підлітка до самогубства. Це перший випадок такого позову. Ще один інцидент стався у Коннектикуті, де підозрюваний у вбивстві-самогубстві публікував свої розмови з ChatGPT, які, за даними слідства, підживлювали його марення.

У компанії визнають, що навіть незначна кількість користувачів із потенційними психічними проблемами — це серйозний виклик. OpenAI намагається знайти баланс між користю штучного інтелекту як інструменту підтримки та ризиком, який виникає, коли технологія починає здаватися надто «людяною».

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.