Українські яйця офіційно з’являться на полицях Канади

Актор Юрій Савранський, який останнім часом активно з’являється поруч із Наталкою Денисенко, поділився несподіваними подробицями свого приватного життя під час сесії «питання-відповідь» в Instagram. Під час прямого ефіру він вперше показав архівні фотографії своїх дітей, підтвердив факт розлучення з колишньою дружиною та зізнався, що нині його серце вже зайняте.

Поява Савранського разом із Денисенко у кадрі викликала хвилю цікавості серед шанувальників, які почали активно ставити запитання щодо його сімейного статусу. Глядачів цікавило, чи є у нього діти, ким була його колишня дружина та як склалося його особисте життя після розлучення. Актор відповів на всі запитання відверто, не уникаючи теми, і надав раніше невідомі подробиці.

За словами Савранського, найбільше він сумує саме за дітьми. Він опублікував кілька світлин із сімейного архіву та визнав, що відчуває брак спілкування з малечею. Це стало одним із найемоційніших моментів його відповідей у соцмережі.

Водночас актор уперше підтвердив, що офіційно розлучений зі своєю першою дружиною. На запитання про те, чи вільний він зараз, Савранський відповів коротко: його серце вже зайняте. У відповідь він додав біле сердечко — саме той символ, який Наталка Денисенко часто використовує у своїх дописах, що ще більше підживило чутки про їхні стосунки.

Коли ж мова зайшла про причини розставання з дружиною, Савранський утримався від коментарів. Він пояснив, що не хоче публічно обговорювати ці обставини «із поваги до колишньої», принаймні поки що. До відповіді він додав їхнє спільне фото.

Публічність нового роману Денисенко та Савранського вже викликала значний інтерес у соцмережах. Відверті відповіді актора лише підігріли увагу до пари, яка не приховує своїх почуттів, але й не поспішає розкривати всі подробиці.

Цей день вирізняється особливою насиченістю подій і символів, адже поєднує в собі церковні традиції, національні вшанування та міжнародні ініціативи. Для одних це передусім духовна дата, для інших — професійне свято, а для світової спільноти — привід замислитися над важливими питаннями збереження природи та ролі фінансових інституцій у сучасному світі.

За новим церковним календарем 4 грудня віряни вшановують пам’ять святої великомучениці Варвари — однієї з найбільш знаних християнських святих, образ якої асоціюється з чистотою, мужністю та вірністю переконанням. Згідно з переказами, Варвара народилася в заможній язичницькій родині, але ще в юності прийняла християнську віру, за що зазнала переслідувань і жорстоких випробувань. Її життєвий шлях став прикладом незламності духу і готовності відстоювати свою віру до кінця. У народній традиції цей день також пов’язують із настанням справжньої зими, передбаченням погоди та початком активної підготовки до різдвяних свят.

За переказами, після страти дочки батько був уражений блискавкою — це закріпило за святою Варварою образ захисниці від грому, блискавок та раптових нещасть.

У цей день віряни утримуються від сварок, лайки та рукоділля, а також уникають далеких поїздок. Традиційні прикмети підказували погоду: сонце обіцяло ясну зиму, туман — затяжну, а ранні сніги — врожайний рік.

4 грудня в народі називали Варварою Зимовицею — днем, коли зима “стає на поріг”. У різних регіонах це був час активної підготовки до холодів, перевірки запасів, завершення осінніх робіт і перших зимових ворожінь.

Цього дня відзначають іменини: Варвара, Анастасія, Катерина, Кіра, Юлія, а також Василь, Геннадій, Микола, Олександр, Дмитро, Іван. Талісманом народжених цього дня вважається шпінель — рідкісний камінь, який символізує гармонію та щирі почуття.

4 грудня Україна вшановує ракетні та артилерійські війська — один із ключових родів Збройних сил. Це професійне свято стало особливо значущим після 2014 та 2022 років, коли артилеристи відіграли критичну роль у стримуванні російської агресії та захисті територій.

Сотні тисяч військових, серед яких і легендарні «боги війни», забезпечують вогневу міць та обороноздатність держави. Цей день — нагода подякувати їм за мужність і відвагу.

Всесвітній день охорони дикої природиСвято, запроваджене ООН, покликане нагадати про збереження біорізноманіття, боротьбу з браконьєрством і захист вразливих видів. Це важливий сигнал людству, що природа потребує активної підтримки.

Міжнародний день гепардаГепард — символ швидкості, витонченості та водночас вразливості. Його популяція стрімко скорочується, і це свято спрямоване на привернення уваги до збереження виду.

Міжнародний день банківВін підкреслює важливість фінансових установ у стабільній економіці, розвитку бізнесу та підтримці громадян. Банки забезпечують основу фінансової інфраструктури світу, а день 4 грудня — можливість привернути увагу до їхньої ролі.

Цей день увійшов у світову історію низкою подій:— 771 р. Карл Великий став єдиним правителем Франкського королівства.— 1735 р. будівля на Даунінг-стріт 10 стала офіційною резиденцією прем’єра Великої Британії.— 1791 р. вийшов перший номер британської газети Observer.— 1991 р. Литва і Латвія визнали незалежність України.— 1996 р. розпочалась місія Mars Pathfinder, що доставила на Марс перший марсохід.

А ще 4 грудня народилися видатні українці: хормейстер Олег Тимошенко, актор Григорій Гладій і легендарний атлет Сергій Бубка.

4 грудня — день, у якому тісно переплелися духовність, історія, наука та сучасність. Це дата, що нагадує про віру, силу, боротьбу й відповідальність перед природою та суспільством.

У політичних дискусіях довкола можливих параметрів майбутніх мирних угод дедалі частіше з’являються пропозиції щодо встановлення ліміту на чисельність Збройних сил України. Проте такі ініціативи можуть стати серйозним викликом для національної безпеки. На це звертає увагу військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак, аналізуючи висловлювання окремих європейських дипломатів про можливі підходи до врегулювання конфлікту.

Експерт наголошує, що подібні формулювання здатні приховувати небезпечні механізми контролю, які створюватимуть тиск на Україну в умовах переговорів. За його словами, за ідеєю про «обмеження чисельності української армії» може стояти спроба запровадити зовнішній нагляд над оборонними структурами. Формування таких контрольних місій або комісій фактично відкриватиме шлях для впливу третіх сторін, що здатне поставити під сумнів суверенність рішень у сфері оборони.

Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

“РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.“800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

“Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.

Після оприлюднення спільної американсько-російської ініціативи щодо припинення війни в Україні в європейському політичному просторі дедалі частіше з’являються порівняння із драматичними подіями 1939 року. Аналітики, історики та журналісти проводять чіткі паралелі між сучасними домовленостями великих держав і тим, як у минулому вони вже намагалися перерозподілити сфери впливу на континенті без урахування інтересів менших країн.

Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон наголосив, що новий план, запропонований Вашингтоном і Москвою, нагадує логіку пакту Молотова–Ріббентропа — угоди, яка фактично поділила Східну Європу між двома тоталітарними режимами та відкрила шлях до вторгнення нацистської Німеччини в Польщу. На його думку, сьогоднішня ситуація демонструє таку саму тенденцію: великі держави ухвалюють стратегічні рішення, що прямо зачіпають інтереси України, при цьому не включаючи її до ключових переговорних процесів.

Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

Європейська Комісія працює над розробкою правового механізму, який дозволить заблокувати можливість Угорщини перешкоджати продовженню санкцій проти Росії. Це питання набуває особливої ваги, оскільки без узгодженого продовження санкцій використання понад 140 мільярдів євро заморожених російських активів на користь України стає неможливим. Джерела Politico повідомляють, що Єврокомісія наполягає на створенні системи, яка зніме ризики блокування з боку окремих держав-членів, зокрема Будапешта.

Одним із ключових мотивів для пришвидшення цього рішення є ризики для бельгійської фінансової системи, де розташований кліринговий гігант Euroclear. Якщо санкції проти Москви не будуть продовжені одностайно, Бельгія може опинитися перед необхідністю повернення Росії мільярдів євро з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме ця загроза створює додатковий тиск на Брюссель у пошуку правового інструменту, який дозволить обійти потребу у згоді всіх членів ЄС.

Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

— позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;— продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;— гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

Нове дослідження Каліфорнійського університету виявило тривожну залежність між споживанням ультраоброблених продуктів та підвищенням ризику порушень обміну глюкози у молодих людей. Науковці спостерігали протягом чотирьох років за 80 учасниками віком від 17 до 22 років і встановили, що навіть невелике збільшення частки таких продуктів у раціоні істотно впливає на здоров’я.

Результати дослідження виявилися більш ніж показовими: збільшення споживання ультраоброблених продуктів на 10% у щоденному раціоні підвищує ймовірність розвитку переддіабету на 64%, а ранньої гіперглікемії — на 56%. Крім того, зростає ризик інсулінорезистентності — стану, який часто передує діабету 2 типу та пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилися високопосадовці АТ «НАЕК «Енергоатом», яких джерела в слідчих структурах пов’язують із багаторічною корупційною схемою з виведення державних коштів. У матеріалах справи фігурують колишній міністр енергетики та нині відсторонений міністр юстиції Герман Галущенко, чинний міністр енергетики Світослав Гринчук, тимчасовий виконувач обов’язків голови правління компанії Петро Ковтонюк, віцепрезидент Якоб Хартмут, керівники низки ключових філій — Полович, Божко, Стоянов, а також ексгендиректор підприємства Ковальчук.

За наявною інформацією, йдеться про розгалужену фінансову схему, яка функціонувала протягом кількох років і була вибудувана через мережу підконтрольних юридичних осіб та пов’язаних між собою фізичних осіб-посередників. Саме через них, за версією слідства, здійснювалося оформлення сумнівних контрактів, фіктивних послуг та постачання товарів за значно завищеними цінами.

Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:ТОВ «Єдиний гаманець»,ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.