Українських спортсменів проінструктували, як поводитись на Олімпіаді 2024

У середу, 7 січня, в Україні не очікується сильних морозів, однак більша частина території країни буде під впливом опадів. Погода зберігатиметься нестійкою: на заході переважатиме невеликий «мінус» і сніг, тоді як у центральних, південних і східних регіонах температура залишатиметься плюсовою з дощами та мокрим снігом.

У Києві протягом дня також буде похмура погода, без значних перепадів температур. Вночі температура повітря опуститься до -2°C, а вдень очікується близько 0°C. Можливі опади у вигляді мокрого снігу, що може призвести до тимчасових труднощів на дорогах, зокрема через слизькість.

На заході України прогнозують справжню зимову погоду. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях буде похмуро, вночі до -5°, удень близько -1°. У більшості цих регіонів синоптики попереджають про снігопади, місцями — сильні.

У Вінниці температура коливатиметься від -3° вночі до +1° вдень, очікується мокрий сніг і дощ. У Житомирі прогнозують сніг при температурі від -3° до -1°. У Чернігові також буде похмуро, з мокрим снігом і дощем, температура — від -3° до +1°.

Центральні області залишаться у зоні плюсових температур. У Черкасах повітря прогріється від +2° вночі до +4° вдень, очікується дощ. У Кропивницькому буде ще тепліше — до +7° вдень, також прогнозують опади. У Полтаві температура становитиме +2°…+4°, з дощем.

На півдні країни утримається відносно тепла та волога погода. В Одесі, Херсоні та Миколаєві вночі прогнозують близько +5°, удень до +9°, похмуро і дощитиме. У Запоріжжі температура підніметься до +7°, можливий невеликий дощ.

На сході України переважатиме хмарна погода з опадами. У Сумах очікується мокрий сніг і дощ при температурі +2°…+4°. У Харкові буде +3° вночі та до +5° вдень, місцями невеликий дощ. У Дніпрі прогнозують +2°…+7° і дощ. У Краматорську та Сєвєродонецьку також буде похмуро, з температурою від 0° до +4°.

У Сімферополі синоптики прогнозують похмуру погоду з дощем і температурою повітря +8°…+10°.

Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви колишнього заступника голови НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби щодо перегляду обвинувального вироку, ухваленого у 2017 році. Тоді його було визнано винним в організації злочинної групи та заволодінні державним майном у особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, що вирок має бути переглянутий на підставі так званих нововиявлених обставин. Як ключовий аргумент адвокати подали результати поліграфічного дослідження, проведеного у 2025 році. За їхньою позицією, ці дані нібито свідчили про недостовірність показань, на яких базувалася угода про визнання вини, укладена ще у 2017 році.

Документи справи підтверджують, що угода про визнання вини була підписана добровільно, у присутності трьох адвокатів, без примусу. Кацуба особисто вимагав затвердження угоди та визнавав свою провину, що зафіксовано протоколами та аудіозаписами.

Суд наголосив, що спроба перегляду вироку під приводом «нововиявлених обставин» фактично є повторною спробою оскаржити встановлені факти, що підриває принцип правової визначеності та стабільність судових рішень.

У 2017 році Кацубу засудили до одного року та п’яти місяців позбавлення волі, зарахованих за законом Савченко, а також зобов’язали сплатити 100 мільйонів гривень до державного бюджету. Справа стосувалася махінацій з паливом на суму понад 450 мільйонів гривень і була пов’язана з гучною справою «вишок Бойка».

Суд також зазначив, що скасування угоди про визнання вини створило б прецедент, який підривав би систему угод у кримінальному процесі, перетворивши їх на формальність, яку можна оскаржувати через роки.

Тимчасове блокування банківських карток є поширеною практикою, спрямованою насамперед на безпеку клієнтів і збереження їхніх коштів. Такі обмеження застосовуються у випадках, коли фінансова установа фіксує нетипову активність або потенційні ознаки шахрайства. За підрахунками фахівців, під подібні заходи потрапляє лише невелика частка активних карток — у межах 1–3%, що свідчить про вибірковий та обережний підхід банків.

Основу сучасного фінансового захисту становлять антифрод-системи нового покоління. Вони поєднують статистичні алгоритми, аналіз великих масивів даних та технології машинного навчання. Такі системи здатні в режимі реального часу відстежувати кожну операцію, порівнювати її з типовою поведінкою клієнта та миттєво реагувати на відхилення. Наприклад, підозру можуть викликати різка зміна географії платежів, незвично великі суми або серія однотипних транзакцій за короткий проміжок часу.

Однією з причин блокування можуть стати технічні тригери. Зокрема, увагу систем безпеки може привернути некоректно вказане призначення платежу. Під час онлайн-оплат експерти радять використовувати стандартні формулювання на кшталт «оплата за товар» або «оплата за послугу», адже незвичні або жартівливі написи можуть сприйматися як ризикові.

Ще один поширений фактор — поведінкові аномалії. Йдеться про надто часті перекази за короткий проміжок часу, різке зростання фінансової активності після тривалої перерви або операції, які не відповідають звичному фінансовому профілю клієнта.

У деяких випадках система безпеки може спрацювати навіть через технічні деталі. Наприклад, під час додавання картки на новий смартфон відсутність Bluetooth-сигналу від «довіреного» пристрою — смартгодинника чи навушників — може розцінюватися як додатковий ризик.

Фахівці радять у разі блокування картки не панікувати. Найчастіше таке обмеження має тимчасовий характер. Клієнту рекомендують самостійно звернутися до банку за номером телефону, зазначеним на звороті картки, або пройти ідентифікацію через офіційний мобільний застосунок.

Водночас експерти застерігають: категорично не варто телефонувати за номерами, з яких надходять дзвінки нібито від співробітників банку. Усі питання щодо блокування слід вирішувати виключно через офіційні канали зв’язку, щоб не стати жертвою шахраїв.

В Україні серед основних причин блокування карток залишаються непідтверджене походження коштів, фінансові операції, що не відповідають профілю клієнта, а також регулярні надходження від великої кількості платників. Такі перекази можуть трактуватися банком як ознаки підприємницької діяльності без належної реєстрації.

У Києві було повідомлено про підозру керівнику одного з підрозділів КП «Київтеплокомуненерго» у зв'язку з інцидентом, що стався 2 січня на проспекті Лобановського. Під час прориву труби центрального опалення на тротуарі утворилася неогороджена яма з окропом, що призвело до серйозних травм. Внаслідок цього 16-річна дівчина отримала опіки, що потребують медичного втручання та тривалого лікування.

За попередніми даними слідства, прорив трубопроводу стався через неналежне обслуговування і відсутність відповідних заходів безпеки на місці аварії. У момент інциденту яма, яка утворилася внаслідок витоку гарячої води, не була обгороджена, що створило небезпечні умови для пішоходів. За словами потерпілої, вона не мала змоги уникнути контакту з окропом через те, що місце пошкодження не було позначено попереджувальними знаками чи огороджено.

За нормативними документами, місце аварії повинно бути обладнане надійною огорожею, попереджувальними знаками та при необхідності аварійним освітленням. Проте керівник робіт не забезпечив своєчасного огородження всієї небезпечної ділянки, що й стало причиною тяжких травм для неповнолітньої.

Дівчину у стані медикаментозної коми доправили на лікування до Німеччини. Досудове розслідування триває, встановлюються інші особи, чия бездіяльність могла призвести до травмування потерпілої.

У Чернівецькій області перед судом постане місцевий житель, якого обвинувачують в організації незаконного виготовлення та збуту фальсифікованих алкогольних напоїв. За даними слідства, чоловік створив цілу схему, що включала придбання, зберігання та виготовлення сурогатного алкоголю, який згодом незаконно продавався споживачам. Обвинувачений налагодив виробничий процес, що не лише порушував закони, а й ставить під загрозу здоров'я людей, оскільки виробництво здійснювалося в антисанітарних умовах.

Для фальсифікації алкоголю використовувалися повторно використані пляшки, які спочатку заповнювалися сурогатом, а потім під виглядом звичайних, якісних алкогольних напоїв, продавалися кінцевим споживачам. Такий підхід до виробництва сурогатного алкоголю створює серйозні ризики для здоров'я, оскільки фальсифікат може містити небезпечні для життя речовини, що не відповідають стандартам якості.

Контрафактну продукцію маркували підробленими етикетками та так званими «сувенірними» акцизними марками з написом «Марка акційного дарунку. Сувенір». Таким чином організатор намагався створити видимість легального походження товару.

Збут фальсифікованого алкоголю здійснювався, зокрема, на Калинівському ринку та в інших торговельних точках Чернівців.

Під час обшуків детективи Бюро економічної безпеки вилучили понад 1,6 тисячі літрів етилового спирту, близько 1,1 тисячі літрів готової алкогольної продукції, обладнання для розливу, пакувальні матеріали, а також чорнову бухгалтерію. Орієнтовна вартість вилученого перевищує 1 мільйон гривень.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за частинами першою та другою статті 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів. Санкція статей передбачає до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також знищення незаконно виготовленої продукції та обладнання.

З 1 січня 2026 року в Україні почала діяти нова система квитків для громадського транспорту, яка об'єднує всі види транспорту в єдину уніфіковану форму. Це нововведення було затверджено наказом Міністерства розвитку громад і територій України №1066, і воно має стати основою для запровадження єдиного Smart Ticket, що дозволить зручно та швидко здійснювати оплату за проїзд у всіх видах громадського транспорту — від автобусів до метрополітену.

Заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач підкреслив, що це перший крок до уніфікації вимог до квитків в Україні. Тепер для пасажирів стає можливим використовувати один універсальний квиток для поїздок на автобусах, тролейбусах, трамваях, а також для подорожей метрополітеном, що значно спростить процес використання громадського транспорту та підвищить рівень комфорту для громадян.

Нові правила поширюються на:

міські та приміські автобусні маршрути;

міжміські та міжнародні автобусні маршрути;

трамваї і тролейбуси;

метрополітен.

Особливість нововведення полягає у рівнозначності паперових та електронних квитків. Електронний квиток тепер є повноцінним документом, що підтверджує поїздку і може бути отриманий через смартфон, електронну пошту або особистий кабінет пасажира.

Усі квитки повинні містити:

інформацію про вартість проїзду та можливі комісії;

реєстраційний номер або унікальний ідентифікатор;

дату та час відправлення/прибуття або строк дії;

дані перевізника;

інформацію про страховий договір та страховика;

при потребі — QR-код.

Для міжміських маршрутів передбачено повну інформацію про рейс, включно з пересадками та тривалістю очікування. Для міжнародних перевезень — персоналізацію квитка з паспортними даними, забороною передачі іншій особі та детальною інформацією про пересадки. Для приміських маршрутів передбачена окрема багажна квитанція у разі перевезення багажу.

Раніше Мінрозвитку затвердило технічні вимоги до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, що забезпечують інтероперабельність електронних квитків, зокрема для пільгових категорій громадян.

Нові правила мають зробити користування громадським транспортом більш зручним та прозорим для всіх українців.

Щорічна електронна декларація за 2024 рік, подана начальником управління поліції охорони Кіровоградської області Володимиром Величком, стала предметом пильної уваги через незвично низьку вартість задекларованої нерухомості та транспортних засобів, що належать членам його родини. Опубліковані дані викликали суспільний резонанс, оскільки зазначені суми суттєво відрізняються від ринкових показників.

У декларації вказано, що посадовець разом із дружиною володіє квартирою у Кропивницькому загальною площею 143,31 квадратного метра. Право власності оформлене як спільна часткова — кожному з подружжя належить по 50 відсотків житла. При цьому вартість об’єкта на момент набуття права власності задекларована на рівні 60 тисяч гривень, що в перерахунку становить близько 1,4 тисячі доларів США.

Задекларована сума суттєво відрізняється від актуальної ринкової вартості житла такої площі у Кропивницькому. За відкритими ринковими пропозиціями, навіть квартири без ремонту в нових житлових комплексах продаються за ціною від 28 до 35 тисяч гривень за квадратний метр. Таким чином, квартира площею понад 143 квадратних метри може коштувати понад 4 мільйони гривень.

Окрім квартири, у декларації вказані три земельні ділянки загальною площею понад 146 тисяч квадратних метрів. Дві з них перебувають у власності самого Величка, ще одна — у власності його дружини. Також задекларовано грошові активи у вигляді 500 тисяч гривень, розміщених на рахунку в одному з державних банків.

Окрему увагу привертають транспортні засоби, зазначені в декларації. Зокрема, автомобіль Volkswagen Tiguan 2021 року випуску оформлений на дружину декларанта. Його вартість у декларації вказана на рівні 450 тисяч гривень. Водночас ринкові ціни на аналогічні автомобілі цієї моделі та року випуску, за даними актуальних пропозицій, становлять у середньому від 28 до 32 тисяч доларів США.

Також у декларації фігурує вантажний тягач MAN 18.440 2012 року випуску, оформлений на сина декларанта. Його задекларована вартість становить 170 тисяч гривень, тоді як середні ринкові ціни на аналогічні тягачі цієї моделі та року випуску коливаються в межах 18–21 тисячі доларів США.

Доходи родини Величка складаються переважно із заробітної плати за службу в поліції охорони, яка за рік перевищила 632 тисячі гривень. Також задекларовані соціальні виплати та невеликий дохід дружини.

Різниця між задекларованими та ринковими цінами на нерухомість і транспортні засоби може викликати запитання з боку контролюючих органів щодо повноти та достовірності поданих відомостей. Водночас станом на зараз інформації про офіційні перевірки або правову оцінку цих даних у відкритих джерелах не оприлюднювалося.

За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких правоохоронні органи підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді, було внесено заставу на загальну суму близько 36,7 мільйона гривень. Грошові кошти сплатили адвокат та кілька фізичних осіб, що стало відомо з матеріалів, на які посилаються журналісти-розслідувачі.

За інформацією проєкту «Схеми» («Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних структурах, 8 січня частину застави у розмірі 16,6 мільйона гривень за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один із її захисників — адвокат Ігор Фомін. Саме такий розмір застави раніше визначив Вищий антикорупційний суд у межах обраного запобіжного заходу. Суд, ухвалюючи рішення, враховував тяжкість інкримінованих діянь, можливі ризики впливу на хід слідства, а також фінансовий стан підозрюваної.

У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.