Український боксер Гвоздик повертається в ринг: коли і де дивитися бій з Голлоуеєм

Після того, як стало відомо про позбавлення мера Одеси Геннадія Труханова українського громадянства через наявність російського паспорта, він вирішив перейти в контратаку. Труханов оприлюднив інформацію, що стосується родини Олега Кіпера, голови Одеської обласної військової адміністрації. За словами мера Одеси, дружина Кіпера, Ірина (у дівоцтві Коцар), має російські документи та сплачує податки до бюджету Російської Федерації. Це стало основою для звинувачень на адресу очільника Одеської ОВА в можливих зв'язках з країною-агресором.

Це повідомлення виглядає особливо іронічно на фоні багаторічної репутації самого Труханова, який неодноразово ставився до корупційних розслідувань і часто вдавався до маніпуляцій для того, аби уникнути відповідальності. Відомо, що його ім’я фігурує у низці кримінальних справ, а самого мера не раз звинувачували в незаконних операціях з нерухомістю та коштами місцевих бюджетів. Зрештою, жодна з цих справ не призвела до реальних наслідків для нього.

Одним із найгучніших епізодів є справа щодо майна ТОВ «Патріарх Холл», що належало родині Ксенофонтових. Після смерті власника група, пов’язана з Кіпером, нібито організувала фальсифікацію справ, силові обшуки та тиск на спадкоємицю з метою захоплення бізнесу та нерухомості в центрі Києва.

Окремо джерела пов’язують Кіпера з масштабними схемами контрабанди через Одеський порт — від контрафактної електроніки до предметів розкоші. Завдяки впливу на митні органи й використанню підставних компаній, товари масово проходять без сплати мит та податків.

Протистояння між Трухановим і Кіпером виглядає не як викриття заради справедливості, а як боротьба впливових кланів, які роками використовували Одесу як ресурс для власного збагачення. Кожен із них має свій багаж скандалів, а нинішня публічна війна лише відкриває нові деталі давно прихованих схем.

З 2 жовтня в Україні набрали чинності нові правила, спрямовані на боротьбу зі спам-дзвінками, що стали справжньою проблемою для багатьох громадян. Відтепер мобільні оператори отримали право блокувати номери, що здійснюють масові спам-дзвінки. Це нововведення дає можливість абонентам захистити себе від нав'язливих рекламних повідомлень та непотрібних дзвінків від невідомих осіб.

Законодавчі зміни, які дозволяють операторам автоматично блокувати такі номери, мають значно зменшити кількість спам-дзвінків, що надходять на мобільні телефони українців. Важливим аспектом є те, що блокування відбуватиметься без необхідності звертатися до оператора або іншого державного органу, що спрощує процес для користувачів.

Щоби поскаржитися на спам, достатньо скористатися застосунком свого мобільного оператора або зателефонувати на спеціальний номер:

Vodafone — у застосунку або за номерами 111, 0 800 400 111 (в Україні) чи +38 050 400 111 (у роумінгу)

Kyivstar — у застосунку або за номерами 466, 0 800 300 466 (в Україні) чи 105466# (у роумінгу)

LifeCell — у застосунку або за номерами 5433, 0 800 20 5433 (в Україні) чи +38 063 5433 111 (у роумінгу)

Крім того, можна звернутися на гарячу лінію Уряду 1545 або залишити скаргу на сайті Національної комісії з регулювання електронних комунікацій.

За словами міністра, завдяки новим правилам уже заблоковано тисячі номерів, що здійснювали масові дзвінки. Це перший крок до того, щоб українці могли спокійно користуватися зв’язком без нав’язливої реклами та шахрайських пропозицій.

Вищий антикорупційний суд незабаром розпочне розгляд справи щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Його підозрюють в організації злочинної схеми, спрямованої на розкрадання державних коштів шляхом створення фіктивних компаній. За даними слідства, у 2022 році Скоробагач разом із групою спільників незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) і завдав збитків державній компанії «Укренерго» на суму понад 58 мільйонів гривень.

На думку правоохоронців, Скоробагач стояв на чолі організованої групи, до складу якої входили керівники та засновники кількох приватних підприємств. Вони створили три фіктивні компанії, через які незаконно отримували електричну енергію. Згодом енергетичні ресурси, отримані від ОЕС, передавалися далі, що дозволило зловмисникам ухилитися від сплати за використану електроенергію та завдати серйозних збитків державному бюджету.

Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.

На Харківщині поліція оголосила про розшук потерпілих від дій працівниці моргу, яку підозрюють у викраденні особистих речей загиблих українських військових. Інцидент став відомий у квітні 2025 року, коли правоохоронці викрили жінку, що працювала в морзі Чугуївського району. За попередніми даними слідства, вона зловживала своїм службовим становищем та привласнювала золоті прикраси й інші цінні речі, які належали полеглим захисникам України.

Замість того, щоб вшанувати пам’ять героїв, які віддали своє життя за країну, працівниця моргу вчинила цинічну наругу, збагачуючись на чужому горі. Правоохоронці, які працюють над справою, відзначають, що це не просто кримінальний злочин, а глибоке моральне падіння особи, що мала доступ до останків загиблих.

Наразі слідчі встановлюють усіх можливих потерпілих, оскільки кількість випадків може бути більшою, ніж відомо на цей момент. Поліція закликає сім’ї загиблих військовослужбовців, які виявили зникнення особистих речей чи ювелірних виробів після передачі тіл, звертатися до правоохоронців.

Для контактів надано телефони Куп’янського районного відділу поліції:– відділ кримінальної поліції: 099 036 54 52– чергова частина Куп’янського РВП: 050 401 52 82

Правоохоронці наголошують, що кожне звернення буде опрацьоване, аби відновити справедливість та притягнути винних до відповідальності за зраду людяності та пам’яті полеглих героїв.

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.

Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.

Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.

Суд ухвалив рішення накласти арешт на майно цивільної дружини колишнього директора харківського комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» Олексія Артикуленка. Це сталося в межах кримінального провадження, що стосується фіктивного бронювання військовозобов’язаних. У відповідній ухвалі вказано, що арештовані активи включають дорогі автомобілі, нерухомість, а також інше майно, яке має допоміжне призначення.

Серед арештованих предметів варто зазначити два автомобілі високого класу, які були придбані у 2024–2025 роках. Одним із них є преміальний Audi Q8 (2024 року випуску), який був куплений у лютому 2025 року за 3,54 мільйона гривень. Інший арештований автомобіль — це повнопривідний електрокросовер Volkswagen ID. Unyx Max (2024), що був придбаний 4 червня 2025 року. Ухвала також містить деталі про інші об’єкти майна, які були піддані арешту в рамках розслідування.

У документі зазначено, що 26 вересня 2025 року Артикуленку повідомлено про підозру за ознаками ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання діяльності Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, вчинене групою осіб) та ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групи осіб). Повідомлення про підозру було оприлюднено того ж дня в офіційних публікаціях.

Слідчі також просили суд застосувати до Артикуленка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте в задоволенні клопотання відмовили — у матеріалах провадження відсутні дані про його перебування на тимчасово окупованих територіях, у країні-агресорі або про оголошення у міжнародний розшук, що унеможливлювало застосування такого заходу за відсутності підозрюваного. 1 жовтня Артикуленка оголосили у розшук на території України.

За даними слідства, схема полягала у фіктивному працевлаштуванні чоловіків призовного віку на комунальне підприємство з метою оформлення їм броні. За версією правоохоронців, від цієї практики керівництво КП отримувало значні кошти. У рамках розслідування також накладено арешт на особові справи 417 працівників підприємства.

Додатково звертається увага на зв’язки цивільної дружини Артикуленка: вона є співвласницею фірм, які отримували підряди на вивезення відходів і інші послуги від комунальних установ. У матеріалах провадження та ухвалі суду окремо згадано про участь підрядників та можливі канали виведення коштів.

Раніше в межах тієї ж справи були затримані й інші фігуранти: наприклад, заступник директора КП та інші працівники. Їхнім родинам і близьким також інкримінують причетність до схем з нарахуванням зарплат «фіктивним» працівникам та зняттям коштів із їхніх банківських карток. Частина підозрюваних перебуває під вартою.

Рекрутинг в Україні активно працює, але проблеми, пов'язані з алкоголізмом серед військовослужбовців, а також низька ефективність дисциплінарних заходів, ставлять під серйозну загрозу боєздатність підрозділів. За словами командира полку «Ахіллес» Юрія Федоренка, які він озвучив в ефірі програми «Фабрика новин», командири різних рівнів щодня стикаються з наслідками недбалого ставлення до проблеми пияцтва в армії. Це питання набуває особливої актуальності на фоні війни, коли кожен військовий має бути на висоті, готовий до виконання бойових завдань в найскладніших умовах.

Як зазначає Федоренко, систематичне перебування військовослужбовців на службі в стані алкогольного сп'яніння може створювати реальну загрозу для безпеки як самого бійця, так і його побратимів. Алкоголь, будучи фактором, що погіршує концентрацію, реакцію та загальну фізичну підготовку, в умовах війни може стати фатальним для виконання завдань, зокрема у критичний момент, коли кожен бій важить на вагу життя.

Щоб мінімізувати ризики, Федоренко пропонує практичні рішення: у військових частинах має бути спеціальне закрите і безпечне місце — підвал або окрема кімната — куди нетверезого бійця можна помістити під нагляд, аби він не завдав шкоди собі або іншим. Командир наголошує, що після «протрезвіння» формальні обіцянки більше так не робити часто не витримують перевірки, тому потрібен системний підхід до проблеми: медична, психологічна та дисциплінарна робота, яка реально діє.

Федоренко також звернув увагу на різницю між армією та приватною організацією: якщо компанія наймає спеціалістів для досягнення економічної мети, то полк має завдання інше — знищувати противника. Тому підхід до людських ресурсів у ЗСУ інший — командири повинні не лише вимагати від підлеглих, а й створювати умови для їхнього виживання і виконання завдань. Без притомної системи управління, за його словами, ефективної роботи на передовій не буде.

Крім проблем із дисципліною, командир підкреслив важливість збереження і ремонту «коридорів життя» — логістичних шляхів, що забезпечують постачання і евакуацію. За його словами, ці споруди мають охороняти й обслуговувати вчасно, інакше після ворожого удару вони перетворюються на «коридори смерті». Також Федоренко вкотре закликав цивільне населення опановувати елементарні навички користування вогнепальною зброєю — зокрема рушницями — для захисту від дронів за потреби.

Експерти й командири наголошують: проблема алкоголю в армії потребує комплексних рішень — від профілактики й соціальної роботи до реальних програм лікування залежностей і адекватної дисциплінарної політики. Інакше локальні покарання та формальні догани не зможуть вирішити системну загрозу для бойової готовності підрозділів.

Зокрема, можливі кроки: посилення профілактичних заходів під час рекрутингу, введення ефективних медико-психологічних програм в частинах, облаштування спеціальних безпечних приміщень для нетверезих бійців, а також створення механізмів реальної відповідальності та реабілітації, які працюють не лише на папері, але й у реальному бойовому житті.

Юрій Федоренко у своїх виступах нагадує, що кожний боєць — це не просто працівник, а людина, від стану якої залежить життя інших. Саме тому питання алкоголю та дисципліни мають підніматися на рівні політики, командування та медичної спільноти для знаходження сталих рішень.

Святогірська громада розташована в Донеччині, всього за 14 кілометрів від лінії фронту, і нині знаходиться в зоні активних бойових дій. Щодня тут можна почути вибухи, а російські дрони та керовані авіаційні бомби регулярно атакують територію громади. У відповідь на ці загрози українська армія активно працює над зміцненням оборони, і вже в 2024 році на території громади розпочали будівництво фортифікаційних споруд, щоб забезпечити надійний захист і не дати ворогу можливості просуватися далі.

Проєкт по укріпленню Святогірської громади реалізується за підтримки Полтавської обласної військової адміністрації, а самі укріплення охоплюють понад 21 кілометр. Це бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі та інші об’єкти, які повинні забезпечити максимальний захист для військових та місцевих мешканців у разі наступу. Важливість цих споруд важко переоцінити, адже вони є частиною стратегії оборони України на Донбасі, який, як і раніше, є однією з найгарячіших точок конфлікту.

Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», — сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів. Свої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

«Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

“Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

Натомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

«Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

«Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

«Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної служби транспорту.

Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

Він дає позитивну оцінку виконаним роботам: «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

«Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.