Український гімнаст Назар Чепурний здобув “золото” та “бронзу” на офіційному світі в Баку

Щоденна звичка додавати сіль до їжі може серйозно позначитися на здоров'ї та навіть скоротити тривалість життя. За результатами новітнього дослідження, надмірне споживання натрію підвищує ризик передчасної смерті на 28-30%. Вчені проаналізували дані понад 500 тисяч осіб, зокрема звертаючи увагу на тих, хто помер до 75 років. Виявлено, що люди, які регулярно додають сіль до своїх страв, мають на 28% більший ризик ранньої смерті порівняно з тими, хто контролює споживання натрію.

Проблема надлишку солі в раціоні є глобальною, адже більшість людей навіть не усвідомлюють реальної кількості натрію, яку вони споживають щодня. Найбільше солі містять оброблені продукти, фаст-фуд та напівфабрикати, а не лише звичні приправи. Додавання солі до готової їжі може стати частиною звички, яку важко змінити, однак вона має серйозні наслідки для серця, судин та загального стану організму.

Для прикладу, чоловіки віком 50 років, які часто підсолювали їжу, втрачали в середньому 1,5 року життя, а жінки того ж віку — близько 2,28 року.

Доктор медичних наук Лу Ці, старший автор дослідження, наголошує, що високий рівень натрію негативно впливає на серце, нирки та інші життєво важливі органи. Фахівці радять дотримуватися балансу натрію та калію, оскільки їх дисбаланс підвищує кров’яний тиск і шкодить серцю, очам, мозку та ниркам.

Офіційні рекомендації медиків радять обмежувати споживання натрію до 2300 мг на день — це приблизно одна чайна ложка кухонної солі. Експерти радять обирати менш оброблені продукти, адже найбільше натрію міститься у готових стравах. Для підсилення смаку без шкоди для здоров’я можна використовувати яблучний чи рисовий оцет, цитрусові та інші кислотні добавки.

Контроль над споживанням солі допомагає підтримати здоров’я та збільшити тривалість життя, наголошують дослідники.

Смартфон став важливим елементом нашого повсякденного життя, який зберігає всю особисту інформацію: від приватного листування до фінансових операцій. Він вже давно перетворився на невід'ємну частину сучасного світу, і, відповідно, є основною ціллю для хакерів та інших зловмисників. Будь-яке несанкціоноване втручання в роботу пристрою, будь то його злам чи встановлення шпигунських програм, може створити серйозну загрозу для вашої безпеки. Важливо знати, як своєчасно виявити ознаки того, що телефон використовується без вашої згоди, аби знизити ризики.

Одним із найбільш явних попереджувальних сигналів є незвичайне споживання заряду батареї або мобільного трафіку. Якщо ви помічаєте, що акумулятор вашого смартфона швидко розряджається без активного використання або спостерігаєте підозрілі стрибки у витраті мобільного інтернету, це може бути ознакою того, що у фоновому режимі працює шпигунське програмне забезпечення. Такі програми можуть відслідковувати вашу активність, передавати інформацію про ваші дії в мережі або навіть здійснювати запис дзвінків без вашого відома.

Особливу увагу слід звернути на самовільну активацію камери чи мікрофона. Якщо під час дзвінків чути сторонні шуми, клацання або ехо, це може свідчити про прослуховування. Не менш тривожно, коли камера активується без вашої участі або з’являються ознаки запису.

Поява невідомих програм — ще один серйозний сигнал. Шкідливе ПЗ часто маскується під системні служби або «оновлення ОС». Якщо такі додатки неможливо видалити, а телефон починає зависати, перегріватися або самостійно перезавантажуватися, варто негайно перевірити пристрій на віруси та шпигунські модулі.

Щоб знизити ризики, встановлюйте додатки лише з офіційних магазинів, уважно контролюйте надані дозволи й регулярно оновлюйте операційну систему. Використання антивірусного ПЗ та періодичний аналіз витрат батареї та трафіку допоможуть вчасно виявити небезпеку.

Пильність — головний захист від стеження. Регулярно перевіряйте роботу свого смартфона та не ігноруйте навіть дрібні відхилення. Саме увага до деталей допоможе зберегти конфіденційність і захистити особисті дані.

Національний відбір на Євробачення-2026 переживатиме суттєві трансформації. Музична продюсерка конкурсу Джамала, яка взяла на себе роль координатора цього важливого етапу, налаштована підняти планку якості на новий рівень. Вона не має наміру йти на компроміси з учасниками та обіцяє суворі вимоги до пісень і їх виконання. Основною метою продюсерки є представлення України на міжнародній сцені на найвищому рівні, зберігаючи репутацію нашої країни як музичної сили на світовій арені.

Джамала активно ділиться своїми враженнями щодо першого етапу відбору. У своєму телеграм-каналі вона вже поділилася думками про демо-записи, які надіслали учасники. За її словами, більшість із отриманих матеріалів не відповідають необхідним технічним та змістовним вимогам. Музична продюсерка відзначила, що деякі пісні не лише не мають належної вокальної підготовки, а й містять слабкі тексти, які не відповідають високим стандартам Євробачення.

«Як можна прислати просто пісню, просто “ме-ме-ме”? Ну можна ж щось заспівати, щоб було видно, що це пісня на Євробачення. Жахлива якість, виконання, інтонування», — емоційно відреагувала Джамала, підкресливши необхідність серйозного підходу.

Вона вважає, що конкурс — це не просто платформа для самореклами, а відповідальність перед країною та аудиторією, яка сьогодні потребує глибоких сенсів, сили та автентичності. Попри критику, Джамала все ж відібрала кілька достойних робіт, але хоче бачити значно більше потужних заявок.

Нацвідбір-2026 обіцяє бути жорсткішим та вимогливішим, адже організатори прагнуть зберегти високий стандарт українського виступу на Євробаченні та не допустити посередності.

У Державній установі «Казанківська виправна колонія №93», що на Миколаївщині, правоохоронці за участю працівників Державного бюро розслідувань (ДБР), Служби безпеки України (СБУ) та керівництва Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) викрили незаконний канал постачання наркотичних речовин. Підозрюваним у цьому злочині став працівник колонії — інспектор з нагляду та безпеки.

Згідно з даними слідства, ув’язнені цієї установи вели постійний зв'язок з зовнішніми постачальниками наркотичних речовин через інспектора. Операція передбачала, що засуджені замовляли наркотики через інтернет або інші канали зв’язку, а їхній посередник у колонії отримував посилки з забороненими предметами. Інспектор, діючи за умовами змови, забирати посилки і ввозив наркотики на територію виправної установи, де вже відбувався розрахунок із замовниками.

3 жовтня 2025 року правоохоронці запобігли черговому постачанню наркотиків. Під час перевірки внутрішнім контролем колонії було виявлено посилку з забороненими речовинами.

Інспектор нині підозрюється у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР та СБУ продовжують перевірку інших можливих каналів постачання наркотиків до виправних закладів.

Нещодавно слідчі Національної поліції України викрили організовану злочинну групу, яка використовувала передові технології штучного інтелекту та DeepFake для оформлення фальшивих кредитів на імена українців. Зловмисники відкривали банківські рахунки від імені реальних осіб, серед яких було щонайменше 286 громадян. У результаті цієї шахрайської схеми на деяких із них було оформлено кредити на суму понад 4 мільйони гривень.

Організаторкою цієї оборудки виявилася 33-річна жінка, яка під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. Для реалізації злочинної діяльності вона залучила свого колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва, які брали безпосередню участь у виготовленні фальшивих документів та оформленні кредитів. Відтак, за допомогою технологій DeepFake, зловмисники створювали підроблені відео, що дозволяли їм обманювати банківські установи та отримувати кредити, не маючи реального доступу до особистих даних людей.

Дані використовувалися для несанкціонованого входу до мобільних застосунків українських банків та системи BankID через «Дію». Після цього організаторка створювала короткі підроблені відео з технологією DeepFake, накладаючи обличчя потерпілих на власне, щоб пройти автоматичну фотоверифікацію у банках.

За допомогою таких підробок зловмисники уклали договори та відкрили рахунки на українців. Отримані кошти переводили на контрольовані рахунки, конвертували у криптовалюту та обготівковували.

Наразі трьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах в умовах воєнного стану, та за несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

Нещодавнє звільнення голови правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченка, яке ухвалила Наглядова рада компанії, стало важливим сигналом для державного енергетичного сектору. Офіційною причиною цього кроку названо процедурні порушення під час його попередніх призначень, а також втрата довіри до нього через «певні події останніх тижнів». Це рішення не тільки вказує на конкретні порушення на рівні управлінських практик, але й свідчить про глибші, системні проблеми, що накопичились у «Укренерго» та в енергетичній сфері в цілому.

Окрім процедурних недоліків, які стали підставою для відставки Зайченка, слід звернути увагу на серйозні питання, що виникли у ході виконання стратегічно важливих проектів компанії. Зокрема, у 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго», однак ці угоди були укладені поза системою Prozorro, без належного техніко-економічного обґрунтування та врахування вимог законодавства щодо прозорості та конкуренції. Така практика ставить під сумнів ефективність використання державних коштів і свідчить про наявність серйозних управлінських та контрольних недоліків.

Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.

Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі в Тернополі на загальну суму 35,4 млн грн. Проєкт передбачає комплексні заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівлі та облаштування спеціальної захисної споруди цивільного захисту. Водночас, попри важливість цього проєкту для державних структур, детальний аналіз ринкових цін на матеріали та витрати на оплату праці вказує на можливу переплату, яка може перевищувати 1 млн грн.

За результатами торгів, підряд на виконання робіт отримала компанія «Тербудгруп». Особливістю цього конкурсу стало те, що на ньому не було жодного конкурента, що може свідчити про відсутність конкурентного середовища та потенційно надмірну ціну для держави. За даними електронної системи публічних закупівель «Прозорро», договір був укладений 2 жовтня 2025 року. Важливо, що фінансування проекту здійснюється за рахунок державного бюджету, і частина суми включає кошти на покриття ризиків у розмірі 487 тис. грн та символічні 1 тис. грн на інші витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт.

Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.