Український телеведучий Остапчук та колишня дружина виставили на продаж двоповерховий будинок під Києвом

У Львівській області правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, яка була організована 53-річним жителем Жидачева. Цей чоловік, який в минулому обіймав посаду депутата, намагався отримати неправомірну вигоду, пропонуючи військовозобов’язаному допомогу у уникненні мобілізації. За свої послуги він вимагав 5 500 доларів США.

Згідно з даними Львівської обласної прокуратури, колишній депутат обіцяв знайти способи уникнути мобілізації, використовуючи свої зв'язки та впливові ресурси. Він намагався знайти лазівки в законодавстві, що дозволяли б чоловікові уникнути виконання своїх військових обов'язків, обіцяючи швидке вирішення цього питання за великі кошти.

Чоловіка затримали під час отримання частини обумовленої суми — 153 000 грн. Наразі йому повідомлено про підозру у зловживанні впливом. За клопотанням прокуратури, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Слідчі продовжують дії для встановлення всіх осіб, причетних до схеми, та перевіряють можливу причетність інших посадовців.

8 лютого в Україні впродовж дня зберігатиметься відносно тепла погода, проте вже з наближенням вечора від півночі почне спостерігатися суттєва зміна атмосферних умов. За прогнозами синоптиків, на територію країни прийде нова хвиля похолодання, що вплине на погодні умови в більшості регіонів.

У вечірні та нічні години по всій Україні, окрім південних областей, очікується серйозне погіршення погоди. В багатьох областях розпочнуться опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу. Зниження температури супроводжуватиметься сильними поривами вітру, що може посилити відчуття холоду. Ситуація у південних регіонах залишатиметься стабільною, з мінімальними опадами та температурними коливаннями, що дозволить зберігати відносну теплоту протягом більшої частини доби.

На півночі країни протягом дня буде хмарно, місцями пройде невеликий сніг. У другій половині доби сюди почне надходити холодніше повітря, через що температура знизиться до -6°…-8°.

У східних областях синоптики прогнозують дощ зі снігом, а подекуди — замерзаючий дощ, що може ускладнити ситуацію на дорогах. Температура повітря тут коливатиметься від -4° до +1°.

У центральних регіонах опади будуть місцями. Температура повітря протягом доби утримається в межах від -6° до 0°.

На півдні України також відчуватиметься поступове похолодання — очікується 0°…-2°. Тут пройде дощ зі снігом. Водночас у Криму збережеться відносно тепла погода: до +7°, хоча й там не обійдеться без опадів.

Юрій Косюк є однією з найбільш помітних фігур українського аграрного сектору та засновником холдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП). Протягом приблизно двадцяти років він зумів вибудувати масштабний бізнес, що починався з переробки курятини, а згодом перетворився на вертикально інтегровану корпорацію з багатомільярдними оборотами, значним земельним банком і присутністю на міжнародних ринках. Його ім’я часто згадують у контексті підприємницького прориву, однак разом із досягненнями зростає й кількість дискусій щодо методів ведення бізнесу, управлінських рішень та взаємодії з державою.

Професійний шлях Косюка розпочинався далеко від аграрної галузі. На початку кар’єри він працював біржовим брокером, набуваючи досвіду у фінансових операціях та ринковій аналітиці. Паралельно він експериментував із різними комерційними напрямами, не всі з яких були однаково успішними. Саме цей період сформував його підхід до ризику, масштабування та пошуку ніш, здатних забезпечити довгострокове зростання.

До середини 2010-х років статки Косюка оцінювалися більш ніж у 1 млрд доларів, а земельний банк компанії сягнув майже 400 тисяч гектарів. За цим показником бізнесмен став одним із найбільших латифундистів країни. МХП фактично вибудував вертикально інтегровану модель — від вирощування зерна до виробництва готової продукції та експорту.

Разом із фінансовим зростанням з’явилися й суперечливі епізоди. Зокрема, увагу привертають події 2014 року, коли більшість українських компаній втрачали активи в анексованому Криму. Структури, пов’язані з МХП, змогли перереєструвати кримські аграрні підприємства за російським законодавством і зберегти операційну діяльність. Паралельно було проведено земельний обмін: близько 40 тисяч гектарів у Воронезькій області Росії компанія передала в обмін на приблизно 60 тисяч гектарів у західних регіонах України. У підсумку агрохолдинг отримав вигідніші за площею та розташуванням активи. Критики ставлять питання, чи були такі домовленості можливими без політичної підтримки.

Політична складова біографії Косюка також виглядає нетиповою для великого аграрія. У 2014 році він був призначений заступником глави Адміністрації президента з питань силового блоку, хоча не мав профільного досвіду в безпековій сфері. Згодом став радником президента Петра Порошенка. Після зміни влади бізнесмен зберіг консультативний статус уже при Володимирі Зеленському. Така сталість позицій за різних політичних команд свідчить про високий рівень впливу та доступу до центрів ухвалення рішень.

Окремий пласт репутаційних ризиків формують заяви та публікації в медіа й телеграм-каналах про неформальне оточення бізнесмена — закриті зустрічі та особисті контакти з представниками політики, силових структур і великого бізнесу. Ці твердження не мають судових підтверджень, однак їхня повторюваність створює токсичний інформаційний фон. Для публічної фігури, яка зберігає вплив на державну політику, навіть непрямі підозри можуть мати значні наслідки для довіри суспільства.

У підсумку історія Юрія Косюка — це не лише про ефективну бізнес-модель і аграрний успіх. Це також приклад того, як концентрація земельних ресурсів, фінансових можливостей і стійких політичних зв’язків формує паралельний центр впливу. Саме ця сукупність чинників, а не лише розміри статків, робить його постать предметом пильної уваги та суспільних запитів на прозорість.

Як сучасні технології змінюють наше життя

Сучасний світ стрімко змінюється під впливом новітніх технологій. Від смартфонів і розумних годинників до штучного інтелекту та автономних транспортних систем — наш побут і робота вже неможливі без технологічних новинок. Ці зміни не лише полегшують повсякденні завдання, а й відкривають нові горизонти для освіти, медицини, бізнесу та науки.

За наявною інформацією, для обходу санкцій могла використовуватися багаторівнева логістика через треті країни — зокрема держави Європейського Союзу, Білорусь, Молдову та Туреччину. На таких маршрутах продукція формально змінювала країну походження або кінцевого покупця через мережу посередників. Окремо описується схема з вивезенням нефасованої продукції без маркування, яку вже на території Росії легалізували шляхом пакування у російськомовну тару та введення в місцевий обіг.

Кожна продана в РФ упаковка препарату означала сплату податків до бюджету країни-агресора. Таким чином, за версією слідства та на підставі зібраних матеріалів, фармацевтична продукція українського походження могла опосередковано фінансувати економіку та воєнну машину Росії.

Фінансовий ефект від таких операцій, за інформацією джерел, міг акумулюватися в іноземних структурах групи «Фармак», зокрема в юрисдикціях Австрії та Кіпру. Податкові органи в попередні роки вже фіксували донарахування фармацевтичним компаніям на сотні мільйонів гривень у зв’язку з подібними схемами оптимізації та виведення прибутків.

Паралельно всередині України «Фармак», за оцінками учасників ринку, утримує домінуючий вплив на збут через ключових дистриб’юторів — компанії БАДМ та «Оптіма-Фарм». Така концентрація дозволяє фактично диктувати ціни на значну частину препаратів масового попиту. У результаті українські пацієнти змушені купувати ліки за завищеними цінами, тоді як значна частина прибутків осідає за кордоном.

Окрему увагу в цій історії привертає роль державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та його заступник Ігор Кузін очолюють систему регулювання фармацевтичного ринку, яка, за оцінками критиків, роками ігнорувала сигнали про зловживання. Лише після тривалого тиску та публічних звернень було відкрито низку кримінальних проваджень.

Зокрема, Головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження №12024000000000953 щодо можливого зловживання владою. Бюро економічної безпеки веде провадження №72024102300000011 за фактами ймовірного ухилення від сплати податків. Окреме провадження №42025000050000027 зареєстроване Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Водночас, за наявною інформацією, щонайменше вісім судових ухвал про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тривалий час залишаються невиконаними. Така ситуація може свідчити про глибоко вкорінений лобізм і небажання частини посадовців доводити справи до логічного завершення, коли йдеться про інтереси великого бізнесу.

Коли лікування перетворюється на інструмент тіньових домовленостей, держава втрачає не лише податкові надходження. Вона втрачає довіру суспільства — особливо в умовах війни, коли доступні ліки є питанням не комфорту, а виживання. Суспільство очікує не декларацій і гучних заяв, а реальної відповідальності для всіх, хто, за версією слідства, заробляє на війні, прикриваючись медичними потребами.

Телеведуча Ольга Фреймут знову стала центром уваги, опублікувавши серію атмосферних світлин разом із молодшою сестрою Юлією. Ця фотосесія виявилася справжньою несподіванкою для шанувальників, адже Юлія майже не з’являється у публічному просторі, а спільні знімки родини Фреймут завжди викликають особливий інтерес.

За геолокацією можна зрозуміти, що фотозйомка проходила у Лісабоні, що додало кадрам особливого колориту та романтичної атмосфери. Ольга постала перед камерою у стильних образах, гармонійно поєднуючи елегантність і невимушеність. Її сестра Юлія, хоч і залишалася більш стриманою на фоні яскравої публічної особистості, виглядала природно та світло, що підкреслило гармонію між сестрами.

Один з найбільш помітних образів — довга чорна сукня на тонких бретельках, яка акцентує мініатюрну фігуру Фреймут. На інших кадрах вона з’являється у більш відвертому вбранні з глибоким вирізом на спині, демонструючи витончену жіночність без надмірної провокативності.

Окрему увагу привернула молодша сестра ведучої — Юлія Фреймут. Вона надзвичайно схожа на Ольгу, але веде значно більш закритий спосіб життя. У фотосесії Юлія постає в елегантній довгій сукні, доповнюючи загальну стилістику зйомки. Спільні кадри сестер створюють відчуття інтимності та тепла, підкреслюючи їхню близькість.

Серед опублікованих знімків також є фото, де сестри сидять за столом і дивляться одна на одну, що додає серії не лише глянцевої, а й емоційної глибини. Шанувальники в коментарях відзначили природність образів, схожість сестер і витончену подачу без зайвого пафосу.

Із Києва до Закарпатської області одночасно вирушили дві перевірочні групи після того, як до виконання службових обов’язків повернувся колишній керівник обласного територіального центру комплектування Андрій Савчук. Його поява на роботі після тривалого лікарняного збіглася з початком процедури передачі посади, однак замість спокійного завершення каденції ситуація набула резонансу через низку неврегульованих організаційних моментів і підозр, що мають ознаки кримінальних порушень.

За інформацією з поінформованих джерел, Савчук перебував на лікарняному з 7 січня, що фактично призупинило формальне звільнення та ускладнило процес передання справ новому керівництву. Така пауза, як стверджують співрозмовники, дозволила відкласти ухвалення кадрових рішень, водночас накопичивши ще більше запитань до роботи обласного ТЦК за попередній період. Після повернення посадовця до служби активізувалися внутрішні механізми контролю, а увага з боку центральних органів управління помітно зросла.

Перша має провести стандартну процедуру прийому-передачі: підрозділи складають акти за своїми напрямками, відбувається звірка майна та документації, після чого фіксується завершення каденції керівника.

Друга комісія покликана перевірити стан мобілізаційної роботи в регіоні. Її очолює бригадний генерал Юрій Ральцев, якого в військових колах пов’язують із підтримкою Савчука. За даними співрозмовників, про інспекцію працівників попередили заздалегідь, роботу перевели у посилений режим, а показники мобілізації доручили «підтягнути». У такому форматі перевірка, за оцінками джерел, більше нагадує підготовлений аудит, ніж реальну оцінку ситуації.

Паралельно триває інша лінія подій. За інформацією з правоохоронних органів, СБУ готує процесуальні рішення щодо Андрія Савчука. Йдеться про можливе повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюють його тривалу відсутність на роботі. Очікується, що юридичні кроки можуть відбутися найближчим часом.

Постать керівника перевірки також викликає дискусії. Юрій Ральцев має тривалий досвід служби у системі військкоматів та ТЦК. Водночас у професійному середовищі його кар’єрне зростання оцінюють неоднозначно. Раніше НАЗК повідомляло про виявлення у його декларації недостовірних даних і необґрунтованих активів, зокрема щодо значних фінансових операцій, задекларованих як подарунки.

Таким чином, ситуація навколо Закарпатського ТЦК поєднує одразу кілька складових: формальну передачу посади, показову перевірку мобілізації та можливі кримінальні провадження. Чи призведе це до реальних кадрових та правових наслідків, стане зрозуміло після завершення роботи комісій і рішень правоохоронців.

Дедалі більше українців, виснажених тривалою військовою агресією, демонструють готовність обговорювати територіальні компроміси в обмін на реальні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Цей феномен експерти та західні медіа пояснюють насамперед емоційною та фізичною втомою населення, що пережило роки постійного напруження, втрати близьких та руйнування інфраструктури. Багато громадян прагнуть хоча б часткової стабільності та можливості планувати майбутнє без постійного страху нових атак.

Аналітичні матеріали західних видань відзначають, що така зміна суспільних настроїв не обов’язково свідчить про зменшення патріотизму чи готовності обороняти країну. Насправді, мова йде про прагматичний запит на безпеку та відчуття контролю над власним життям. Для багатьох українців питання збереження територій залишається ключовим, але одночасно з’являється усвідомлення того, що повна перемога у війні може вимагати ще тривалого часу і величезних людських ресурсів.

Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

Чечелівський районний суд міста Дніпра ухвалив рішення залишити без змін застосування примусових заходів медичного характеру щодо чоловіка, який скоїв особливо тяжкий злочин проти власної дитини. Йдеться про вбивство трирічної доньки, здійснене з винятковою жорстокістю. Інформацію про це оприлюднив Офіс Генерального прокурора.

Під час розгляду справи суд знову підтвердив висновки судово-психіатричної експертизи, згідно з якими чоловік був визнаний неосудним. Його дії кваліфіковано за пунктом 2 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство малолітньої дитини, вчинене з особливою жорстокістю. Уже п’ять років він перебуває у спеціалізованому психіатричному закладі, де проходить лікування під посиленим наглядом.

У січні 2026 року медичний заклад подав до суду клопотання про переведення чоловіка на амбулаторне лікування, посилаючись на покращення стану пацієнта. Прокуратура заперечила, наголосивши на суперечностях у медичних висновках та високому ризику для громадської безпеки.

Трагедія сталася у листопаді 2020 року на Донеччині, коли чоловік завдав доньці 13 ножових поранень, пояснюючи свої дії маревними уявленнями. Рішенням суду від 4 лютого 2026 року чоловік залишився під примусовим лікуванням.