Український військовий літак вперше завдав удару по Росії

Під час війни, коли тисячі маріупольців залишалися без житла та засобів для виживання, окремі посадовці змогли використати ситуацію на власну користь. Мер Маріуполя Вадим Бойченко став центральною фігурою в журналістському розслідуванні, яке виявило масштабні схеми привласнення коштів, виділених для переселенців. За даними розслідувачів, мільйони гривень державної та міжнародної допомоги не доходили до людей, які втратили житло, а замість цього опинялися у приватних руках.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Бойченко залишив місто, залишивши мешканців під постійними обстрілами. Уже на третій день війни він перебував у безпечному місці, тоді як тисячі маріупольців опинилися в зоні активних бойових дій. Його родина тим часом оселилася у Києві, де почала скуповувати елітну нерухомість, що викликало додаткові запитання щодо джерел фінансування.

Кар’єра Бойченка тісно пов’язана з бізнес-імперією Ріната Ахметова. Саме на підприємствах “Метінвесту” він розпочав свій шлях, а після обрання мером дружина отримала посаду в компанії Ахметова із річним доходом понад 12 мільйонів гривень. Для експертів це виглядає як “винагорода” за лояльність і контроль над стратегічно важливим містом.

Після окупації Маріуполя виконком продовжив діяти у Запоріжжі, розпоряджаючись бюджетом, який майже повністю фінансується з державних дотацій. У 2024 році це близько 3 мільярдів гривень — коштів українських платників податків. Частину з них спрямували на підтримку переселенців через програму “ЯМаріуполь”, однак результати виявилися шокуюче мізерними.

Із понад 450 мільйонів гривень, витрачених на проект “ЯМаріуполь.Житло”, заселили лише 284 кімнати — менше 1% переселенців. Вартість однієї кімнати сягнула 1,6 мільйона гривень, тоді як ціна квартири в регіоні вдвічі менша. Аудит зафіксував порушення у тендерах, завищення цін і фіктивні закупівлі “під своїх”.

Паралельно виконком витрачав десятки мільйонів на іміджеві та фіктивні проекти: концерти, ремонти “доріг” у місті, яке фактично зруйноване, і навіть закупівлю дорогих автомобілів. Toyota Land Cruiser із бюджету опинилися у користуванні самого Бойченка та його сина.

Не менш сумнівним є благодійний фонд “Я — Маріуполь”, який отримує сотні мільйонів гривень бюджетних та міжнародних грошей, але не надає прозорої звітності. Переселенці скаржаться на бюрократію, низьку якість допомоги й відсутність реальної підтримки.

Тим часом родина мера продовжує купувати елітне житло на суму понад 900 тисяч доларів, а сам Бойченко регулярно з’являється на закордонних форумах, представляючи себе “символом незламного Маріуполя”.

Коли кошти, призначені для жертв війни, стають джерелом особистого прибутку, це — не лише корупція. Це зрада суспільної довіри. Подібні “мери-гуманітарії” створюють небезпечну модель, де благодійність перетворюється на бізнес, а трагедія міста — на прибутковий актив.

9 листопада 2023 року у Львівській обласній інфекційній лікарні померла 40-річна жінка з Волині, у якої запідозрили сказ після укусу кота. Лікарі зазначають, що на момент госпіталізації шансів на одужання вже не було, оскільки сказ — смертельна хвороба, яку на жаль, неможливо вилікувати на пізніх стадіях. Однак, фахівці наголошують, що запобігти розвитку захворювання можна, якщо своєчасно розпочати антирабічне лікування після укусу тварини.

Цей трагедії стався після того, як жінка отримала укус від домашнього кота. Вона була госпіталізована на початку листопада, після лікування енцефаліту в медичному закладі на Волині. Проте, стан її здоров'я погіршувався через запізніле звернення за медичною допомогою та відсутність належної профілактики сказу. Як зазначає завідувачка 4-го діагностичного відділення Таміла Алексанян, від самого початку не було шансів на порятунок, оскільки симптоми захворювання почали проявлятися вже в критичному стані.

За словами рідних, зараження сталося 8 серпня, коли жінка підібрала маленького котика після повернення з кладовища. Тварина її вкусила, але ні вона, ні лікарі спочатку не надали цьому значення. Попередній діагноз – сказ – ще має бути підтверджений лабораторно.

Завідувачка відділення особливо небезпечних інфекцій Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб Ірина Куліш наголосила, що всі пацієнти, яким вчасно провели антирабічне лікування, не захворіли на сказ. Вона додала, що важливо суворо дотримуватися призначеного режиму лікування: уникати переохолодження, перевтоми та спиртних напоїв.

Як попередити сказ:

Уникати контактів із безпритульними та дикими тваринами, пояснювати дітям про небезпеку.

Вакцинувати домашніх тварин від сказу.

У разі укусу чи ослинення підозрілою твариною ретельно промити рану, обробити спиртом або йодом і звернутися до лікаря для антирабічного лікування.

Якщо вкусила домашня тварина, за нею слід спостерігати під ветеринарним контролем.

У Білій Церкві співробітники поліції затримали директора будівельної компанії, який став фігурантом кримінальної справи за підозрою у шахрайстві. За даними правоохоронців, він продав одну й ту ж квартиру двом різним покупцям, отримавши за це майже 1,9 мільйона гривень. Проти зловмисника відкрито кримінальне провадження за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах.

Як стверджує слідство, директор компанії підписав договір із жінкою про придбання квартири, хоча ця ж сама квартира вже була раніше продана іншому покупцеві. Відомо, що усі квитанції про оплату, які він видавав, не відповідали фактичним платежам, і на момент укладання угоди житло вже не перебувало у власності компанії.

Чоловіка затримано, йому інкримінують заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, вчинене в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України). Слідчі перевіряють можливі інші епізоди за схожою схемою та встановлюють додаткових потерпілих.

Телеграм-канал «Викривач» припускає дотичність до історії осіб із оточення місцевих депутатів Євгена та Марини Ткаленків.

Депутати Євген і Марина Ткаленки раніше фігурували в публікаціях про земельний конфлікт навколо ділянки на вул. Спартаківській у Білій Церкві. Нині власником землі є кооператив «ЖБК Гетьман», а забудовою займається «Житлобуд БЦ». Зв’язок цих проєктів із поточною кримінальною справою слідство не підтвердило.

Справу розслідують слідчі поліції Київщини; санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Поблизу міста Яготин на Київщині планується будівництво сучасного полігону для твердих побутових відходів, що стане важливим кроком у розвитку екологічної інфраструктури області. Запланований об’єкт передбачає не лише майданчик для безпечного зберігання сміття, а й сучасну сортувальну лінію, здатну переробляти до 270–300 тисяч кубометрів відходів щорічно. Це дозволить суттєво зменшити обсяги невідсортованого сміття та створить умови для повторного використання матеріалів, що мають вторинну цінність.

На території полігону передбачене комплексне облаштування інфраструктури: адміністративний корпус, контрольно-пропускний пункт, пожежне депо на дві спеціалізовані машини, а також склад пально-мастильних матеріалів. Крім цього, проект включає очисні споруди для стічних вод, системи збору фільтрату та знешкодження біогазу, що виникає під час розкладання органічних відходів. Впровадження таких заходів дозволить забезпечити не лише ефективну роботу полігону, а й високий рівень екологічної безпеки для навколишнього середовища та місцевих жителів.

Проєкт будівництва полігону згадується в оголошенні електронної системи публічних закупівель Prozorro. Замовником виступає комунальне підприємство Яготинської міської ради “Комунальник”. Аукціон для визначення виконавця розробки проєктної документації заплановано на 18 листопада 2025 року. На ці роботи виділено 4,8 млн гривень, а готові документи очікують отримати до 25 грудня 2025 року.

Полігон планують розташувати за межами села Райківщина, що всього за пів кілометра від Яготина. Проєкт включатиме під’їзну дорогу, ділянки для складування сміття, сортувальну лінію, адміністративний корпус, пожежне депо, а також системи захисту ґрунтових вод і довкілля.

Завдяки новому об’єкту місцева громада отримає сучасне та безпечне місце для переробки та зберігання побутових відходів.

Увага до діяльності судді Печерського районного суду Києва Євгена Хайнацького останнім часом значно зросла через низку процесуальних рішень та декларацію майна його родини. Останні дослідження показують, що в офіційних документах його сім'ї зазначено значну кількість земельних наділів, елітних квартир та дорогих автомобілів, що може викликати питання щодо можливих конфліктів інтересів. Крім того, варто звернути увагу на низку судових рішень, що стосуються відмов у розгляді скарг на бездіяльність прокурорів. Ці рішення, зокрема у резонансних справах, ставлять під сумнів не лише правомірність судових актів, а й прозорість судової системи в цілому.

Аналізуючи публічні декларації судді та його сім’ї, можна побачити певні суперечності між задекларованими доходами та рівнем життя, який демонструє родина Хайнацьких. Зокрема, питання викликає наявність кількох земельних ділянок у Київській області, а також об’єктів нерухомості, що є важливими для розуміння фінансової спроможності родини судді. Водночас важливим є і те, що жодне з цих питань не отримало належного судового розгляду, незважаючи на численні запити та публічні звернення.

За даними декларації за 2024 рік, родина судді володіє значним майном. У документі вказані два земельні наділи — у Чернігівській та Київській областях. Більшість нерухомості задекларована на дружину Юлію Кияновську: квартира в Києві, заміський маєток під столицею, десятки земельних ділянок у Чернігівській області та селах Київщини, а також частка у спільній власності будинку. У 2024 році, ідеться у публікаціях, Кияновська придбала ще одну столичну квартиру за понад 2,3 млн грн.

Автопарк родини також виглядає представницьким: згадується Lexus RX 350, зареєстрований на дружину, а BMW X5 і BMW X7 — якими сім’я користується нібито безоплатно від підприємств, пов’язаних із нею. Окрім того, у відкритих реєстрах Кияновська фігурує як акціонерка ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», тоді як у декларації судді відсутні відомості про корпоративні права.

Разом із майновими деклараціями увагу привертає й судова практика Хайнацького. Суддя систематично відмовляє в скаргах на бездіяльність прокурорів у випадках, коли йдеться про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Як приклад можна навести скаргу, пов’язану з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером: матеріали розслідування містили ознаки можливих протиправних дій — від використання підконтрольних схем до розкрадань і рейдерських захоплень. Офіс Генерального прокурора відмовився вносити відомості до ЄРДР, а суддя Хайнацький залишив без задоволення скаргу, пославшись на «недостатність обʼєктивних відомостей».

У низці інших резонансних справ суддя також ухвалював рішення, які ускладнюють доступ до ефективного розслідування і тим самим можуть захищати інтереси впливових осіб та бізнес-кіл. Поєднання великого майна родини й судової практики, яка часто спричиняє відсутність слідчих дій, викликає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів та прозорості рішень.