Умовний срок для колишнього віцемера Одеси Анатолія Орловського: Подробиці розглянутої справи

Київська міська прокуратура заявила, що бюджет столиці зазнав збитків на суму понад мільярд гривень через неналежне виконання своїх обов’язків посадовцями Київської міської державної адміністрації (КМДА). За інформацією, наданою пресслужбою прокуратури, влада свідомо затримує повернення цих коштів, що викликає занепокоєння щодо прозорості та ефективності управління столичними фінансами.

Протягом 2025 року прокуратура передала до суду 109 обвинувальних актів, що стосуються порушень, скоєних посадовими особами КМДА та керівниками комунальних підприємств міста. У цих кримінальних справах загальна сума встановлених збитків перевищує один мільярд гривень, що свідчить про серйозну шкоду для міського бюджету. Зокрема, порушення стосуються як нецільового використання бюджетних коштів, так і бездіяльності у вирішенні питань, що стосуються фінансування інфраструктурних проектів і забезпечення належного функціонування комунальних служб.

Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

5 листопада в Україні відзначають День залізничника — професійне свято людей, чия праця забезпечує безперервний пульс країни. Особливо у час війни ця дата набуває глибшого змісту: залізничники стають невидимими героями тилу, які тримають сполучення між містами, перевозять військові вантажі, евакуйовують мирних жителів, доставляють гуманітарну допомогу та підтримують економіку, що продовжує жити попри всі випробування. Залізниця сьогодні — не просто інфраструктура, а символ витримки, надійності та єдності.

Цього ж дня віряни вшановують святителя Павла Тобольського і Києво-Печерського, ікону Божої Матері «Оранта» та преподобного Іоанікія Великого. За старим стилем згадують також святителя Рафаїла Київського. Ці духовні постаті нагадують про силу віри та поклик служіння — цінності, що перегукуються із самовідданою працею залізничників, котрі щодня несуть відповідальність за життя й безпеку людей.

У сучасному церковному календарі сьогоднішній день присвячений святителю Павлу Тобольському і Києво-Печерському, а також шануванню ікони «Оранта», що в українській традиції уособлює молитовний захист і непохитність. Віряни звертаються з проханнями про зміцнення духу, подолання випробувань і оборону від зла. Пам’ять преподобного Іоанікія Великого нагадує про стриманість і внутрішню дисципліну; за юліанським стилем цього дня вшановують святителя Рафаїла Київського.

День здорового глузду покликаний нагадати про цінність раціональних рішень, особливо в епоху інформаційного шуму та емоційних реакцій. Паралельно у світі звучать інші культурні маркери дати: у Великій Британії — феєрверки Ночі Гая Фокса, у США — жартівливо-солодкий День цукерок, у Панамі — державний День прапора, в Італії — День збройних сил.

4 листопада здавна вважали родинним днем: господарі збиралися за посиденьками, жінки бралися до рукоділля, а садівники вирушали по пізні ягоди — вважалося, що легкий мороз робить плоди ще кориснішими. Погодні ознаки трактували просто: ранковий туман обіцяв відлигу, дощ натякав на швидкий сніг, тривожні зграї птахів — на різке погіршення погоди, а чисте небо — на ранній прихід зими. Уникали зайвих поїздок і ризикованих угод, надаючи перевагу спокійному дню в колі рідних; сварки вважали особливо невдалим знаком.

Цей листопадовий день поєднує працю і службу, молитву і здоровий глузд, родинне тепло та увагу до ознак довколишнього світу. Гарна нагода зробити паузу, подякувати тим, хто тримає «колії» нашого повсякдення, і зібратися з близькими.

Відомий музикант і лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук уперше відверто розповів про своє особисте життя. У документальному фільмі «Океан Ельзи: Спостереження шторму» він підтвердив свої стосунки з продюсеркою Євгенією Яцутою, продемонструвавши архівні світлини, які раніше не з’являлися у публічному просторі. У стрічці артист не лише називає ім’я своєї обраниці, а й ділиться моментами з їхнього сімейного життя, показуючи фото сина Івана та доньки Соломії.

Прем’єра документального фільму запланована на 6 листопада. Стрічка розкриває не лише творчі пошуки «Океану Ельзи» у часи випробувань, а й людський бік постаті Вакарчука — щирого, емоційного, часом уразливого. Музикант, який роками уникав публічних коментарів про особисте, цього разу вирішив поставити крапку у чутках і зробити крок назустріч відвертості.

Окремо співак згадав про колишню партнерку Лялю Фонарьову, з якою прожив 20 років у цивільному шлюбі. Він подякував їй за «підтримку, натхнення і стиль». Спільних дітей у пари не було, однак Вакарчук виховував доньку Лялі Діану, яка закінчила КІМО при КНУ ім. Тараса Шевченка та з 2016 року навчалася в Ноттінгемському університеті.

Документальна стрічка «Океан Ельзи: Спостереження шторму» обіцяє рідкісні кадри й відверті історії з життя гурту, а зізнання Вакарчука вже стало однією з головних тем довкола прем’єри.

У 2025 році світовий ринок праці переживає фундаментальні перетворення під впливом одразу кількох потужних чинників. Поєднання технологічного прориву, кліматичних викликів, демографічних змін та політичної фрагментації створює безпрецедентний тиск на економічні системи. Найдинамічніше розвиваються напрями, пов’язані з інформаційними технологіями, аналізом даних, кібербезпекою та управлінням штучним інтелектом, тоді як традиційні, рутинні професії поступово зникають або трансформуються.

Фахівці Erasmus University Rotterdam виокремлюють п’ять головних рушіїв цих змін. Перший — технологічні зсуви: автоматизація процесів, масове впровадження ШІ та роботизація промисловості. Другий — «зелений» перехід, що охоплює розвиток сталої енергетики, скорочення викидів і формування циркулярної економіки. Третій чинник — демографічні процеси: старіння населення в розвинених країнах і збільшення трудової міграції у глобальному масштабі. Четвертий — геополітична фрагментація, що призводить до нових бар’єрів у торгівлі, перерозподілу виробничих ланцюгів та регіоналізації ринків. П’ятий — економічна невизначеність, яка підживлюється інфляційними ризиками, коливаннями валют і зміною споживчих моделей.

За оцінками World Economic Forum, до 2030 року у світі може з’явитися близько 170 млн нових робочих місць. Найбільш помітний приріст очікується у спеціальностях, пов’язаних із даними (Big Data), фінтех-інженерією, штучним інтелектом і машинним навчанням, а також розробкою програмного забезпечення. Водночас під найбільшим ризиком — касири, адміністративні помічники та оператори вводу даних: їхні функції швидко автоматизуються.

Для працівників і бізнесу це означає поступову «переупаковку» компетенцій. Попит зростає на аналітичне мислення, цифрову грамотність, роботу з великими даними, кібербезпеку, управління продуктом і «зелені» навички — від енергоаудиту до проєктування низьковуглецевої інфраструктури. Компанії, які швидко інвестують у перепідготовку, виграють у конкуренції за таланти, а працівники, що першими опанують нові інструменти ШІ та аналітики, підвищують стійкість кар’єри.

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу на можливому незаконному збагаченні. Під час проведення обшуку в її помешканні правоохоронці виявили та вилучили готівку — близько 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро.

Розслідування розпочали після перевірки інформації про можливі зловживання в діяльності посадових осіб Держекоінспекції Придніпровського округу, який охоплює територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей. За попередніми даними, окремі посадовці могли використовувати службове становище з метою особистого збагачення, прикриваючись контролюючими функціями відомства.

Жінці повідомлено про підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 30 млн грн.

У ДБР зазначають, що слідчі дії тривають: встановлюють походження коштів та можливих співучасників, а також перевіряють причетність інших працівників екоінспекції до ймовірних корупційних схем.

Улітку 2025 року Олена Таможня отримала посаду заступниці керівника Київської обласної прокуратури. Це призначення стало важливою віхою в її кар'єрі, але не без певних контроверсій, що супроводжували її професійний шлях. До цього моменту, Таможня вже неодноразово потрапляла в центр уваги через низку інцидентів, зокрема через невдале проходження атестації прокурорів, що було одним з найбільш обговорюваних моментів у її кар'єрі.

Завдяки попередньому досвіду роботи в прокуратурі, зокрема на посаді прокурорки Бучанської окружної прокуратури, Таможня продемонструвала високий рівень професіоналізму в різних аспектах правозастосування. Однак її кар’єра не була позбавлена складнощів. Однією з найбільш обговорюваних тем стало її невдале проходження атестації прокурорів у 2020 році. Тоді вона обіймала посаду прокурорки відділу забезпечення діяльності керівника регіональної прокуратури Київщини.

Саме на останньому етапі — під час співбесіди — прокурорка не пройшла перевірку. За інформацією журналістів, однією з можливих причин могли бути сумнівні джерела походження майна родини Таможніх. Вартість нерухомості та активів значно перевищувала офіційні доходи сім’ї, що викликало питання щодо їхньої доброчесності.

Попри це, після звільнення Таможній вдалося поновитися на посаді через суд. Суд не лише скасував рішення про відсторонення, а й зобов’язав Офіс Генерального прокурора виплатити їй компенсацію за період вимушеного прогулу.

Зараз Олена Таможня обіймає одну з ключових посад у Київській обласній прокуратурі. Проте історія її атестаційного “фіаско” та судового повернення викликає запитання: чи дійсно система очищення прокуратури працює, якщо на високі посади знову повертаються ті, хто не пройшов перевірку на доброчесність?

Уряд Ірландії ухвалив нові правила розміщення українських громадян, які прибувають до країни у пошуках тимчасового захисту. Відтепер безкоштовне перебування у державному житлі скорочено з 90 до 30 днів. Після завершення цього терміну українці повинні будуть самостійно подбати про житло або долучитися до програми співфінансування проживання, що наразі перебуває на етапі впровадження.

Згідно з даними ірландського видання RTE, держава продовжить надавати початкову підтримку прибулим українцям, аби забезпечити їм перші тижні адаптації в новому середовищі. Проте після місяця безоплатного розміщення планується поступовий перехід на систему часткової оплати — передусім для тих, хто має офіційне працевлаштування або стабільний дохід.

Міністр юстиції Джим О’Каллаган заявив про відчутне зростання кількості прибулих українців із початком осені. За його словами, якщо тенденція збережеться, владі доведеться шукати додаткові місця розміщення. Загалом від початку повномасштабної війни в Ірландію приїхали близько 100 тисяч громадян України; нині у країні перебуває приблизно 83 тисячі.

Уряд обґрунтовує зміни необхідністю збалансувати гуманітарну підтримку та спроможності системи розміщення, водночас зберігаючи доступ до базових послуг і інтеграційних програм для новоприбулих.

Під час спільних навчань Німеччина та Австрія представили передовий підхід до облаштування польових укріплень, використавши розробку німецької компанії Romold — ROM Trench System. Ця система створена для швидкого, мобільного й безпечного спорудження траншей у бойових або навчальних умовах. Її конструкція базується на збірних пластикових панелях, які закріплюються на міцному металевому каркасі, утворюючи модульну структуру, що за принципом нагадує збирання великого конструктора.

ROM Trench System складається з уніфікованих елементів: вертикальних стінових панелей, перекриттів, несучих рам та внутрішніх розпірок. Завдяки інтегрованим фіксаторам секції легко поєднуються між собою, формуючи як прямолінійні, так і розгалужені фортифікаційні споруди. Такий підхід забезпечує значну економію часу під час розгортання, а також мінімізує потребу у важкій техніці чи чисельному персоналі.

Під час одного з навчань чотири австрійські інженери змонтували 18-метрову закриту траншею з бойовою позицією за три години. Конструкція була повністю накрита зверху, що зменшує ризики виявлення з повітря та захищає від дронів-розвідників. Аналогічні позитивні результати показав Бундесвер: швидкість розгортання, стійкість конструкції та можливість створювати довготривалі укриття навіть за мінімального чисельного складу інженерних підрозділів.

Головні переваги ROM Trench System — мобільність, повторне використання та зниження логістичних витрат. Пластикові модулі легші за дерев’яні чи бетонні аналоги, їх простіше транспортувати й розгорнути в умовах обмежених ресурсів. Відсутність потреби у заготівлі деревини чи облаштуванні важкої техніки робить систему тихою й менш помітною під час розгортання. Модульна конструкція дозволяє демонтувати елементи та перевозити їх на нові позиції, що важливо в умовах маневреної війни.

Сучасні конфлікти показали, що польові укріплення лишаються критично важливими, але традиційні методи їхнього будівництва є повільними та ресурсомісткими. Поява промислових модульних рішень — логічна відповідь на ці виклики. ROM Trench System відповідає трендам: модульність, мобільність, маскування та інтеграція з електронними системами.

Можливі шляхи розвитку системи включають встановлення внутрішніх утеплювачів, інтеграцію кабелів зв’язку та енергопостачання, дренажних рішень, маскувальних мереж і розширення лінійки модулів для командних пунктів, медичних пунктів чи складів боєприпасів. Такі доповнення зроблять конструкцію універсальнішою та ефективнішою в різних кліматичних і тактичних умовах.

Попри явні переваги, модульні системи мають і обмеження: пластик і каркас можуть поступатися бетону в довгостроковій міцності проти надпотужних ударів, потребують надійного маскування й правильного засипання для оптимальної балістичної захищеності. Також критично важлива обачна логістика — компенсувати переваги мобільності необхідно надійним постачанням і тренуванням інженерних підрозділів.

ROM Trench System демонструє, як промислові модульні рішення можуть радикально змінити інженерний підхід до польових укріплень: швидше, мобільніше, з меншими людськими і матеріальними витратами. У поєднанні з додатковими технічними опціями й правильною тактичною інтеграцією така система може стати важливим інструментом у сучасній фортифікаційній практиці.