Унікальний позашляховик “Україна” на Тернопільщині: Майстер Юрій Кордупель продає свій витвір для підтримки ЗСУ

Apple активно працює над випуском нового складного iPhone, і останні витоки з надійних джерел дають підстави очікувати, що ціна гаджета може бути меншою, ніж передбачалося. Згідно з інформацією, наданою відомим інсайдером Мінг-Чі Куо, ключова деталь конструкції – шарнір – буде значно дешевшою в процесі масового виробництва, що дозволить знизити загальну вартість пристрою для кінцевого споживача.

Якщо раніше вартість одного шарніра коливалася в межах 100-120 доларів США, то після початку серійного виробництва ціна може зменшитися до 70-80 доларів. Цей крок дозволить Apple знизити собівартість складного смартфона, тим самим зробивши його більш доступним для широкої аудиторії.

За інформацією інсайдерів, до 2027 року до проєкту може приєднатися Luxshare-ICT, що, ймовірно, призведе до подальшого зниження цін на шарніри та посилить конкуренцію серед постачальників.

Перший складаний iPhone Apple планує випустити у 2026 році. Пристрій отримає 7,8-дюймовий внутрішній дисплей і 5,5-дюймовий зовнішній. Раніше повідомлялося, що гаджет отримає унікальну комбінацію матеріалів корпусу – титану та алюмінію.

У Святошинському районі Києва сталася жахлива трагедія, яка сколихнула місцеву громаду. Внаслідок потужного вибуху загинув 41-річний чоловік, а його 65-річний батько отримав серйозні поранення. За попередніми даними, причина вибуху – детонація невідомого вибухового пристрою. Інцидент стався на території одного з житлових комплексів району, що одразу привернуло увагу місцевих правоохоронців і надзвичайників.

На місці події активно працюють фахівці – слідчі, криміналісти та вибухотехніки, які намагаються встановити точні обставини вибуху та його причини. Оскільки вибух стався у густонаселеній житловій зоні, з’ясування усіх деталей події є критично важливим для забезпечення безпеки громадян та попередження подібних інцидентів у майбутньому.

Місцеві жителі повідомляють про сильний звук вибуху, який почувся у навколишніх будинках. Постраждалого чоловіка доставлено до лікарні, де йому надають необхідну медичну допомогу.

Поліція закликає свідків події надати будь-яку інформацію, що може допомогти у розслідуванні, та обіцяє публічно інформувати про хід слідства.

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.

Прокурорами подано обвинувальний акт до суду стосовно чотирьох харків’ян, які були обвинувачені у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Одному з організаторів також інкримінується легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом. За даними слідства, один з обвинувачених, безробітний харків’янин, ініціював створення злочинної групи, до якої залучив ще трьох осіб: двох чоловіків та жінку. Спільники організували масштабну шахрайську схему, яка включала дистанційні «цілительські» послуги через популярну телепередачу.

Зловмисники діяли, представляючись вигаданими іменами, обіцяючи людям допомогу у вирішенні їхніх проблем через фальшиві методи цілительства. Жертвами ставали здебільшого люди, що перебували в складних життєвих ситуаціях і шукали допомоги. Вони через телефонні дзвінки або онлайн-запити зверталися до «цілителів», які за певну плату пропонували «чудодійні» послуги.

Глядачів переконували перераховувати кошти на підконтрольні рахунки за проведення «обрядів», які нібито мали лікувати тяжкі хвороби, «знімати порчу» та приносити «зцілення». Жертвами шахрайської схеми стали громадяни з різних регіонів України, серед яких були тяжкохворі та їхні родичі.

Загальна сума завданих збитків становить майже 6 млн гривень. Отримані гроші учасники групи знімали з банківських карток і розподіляли між собою. Обвинуваченим загрожує кримінальна відповідальність за статтями Кримінального кодексу України щодо шахрайства та легалізації незаконно отриманого майна.

У вересні 2025 року зафіксовано понад 19 тисяч випадків самовільного залишення військових частин, повідомив Ігор Луценко. Він зазначив, що якщо враховувати усі випадки цього року, загальна кількість таких інцидентів наближається до 160 тисяч. Водночас, за словами Луценка, офіційна статистика не дає повного уявлення про ситуацію, оскільки реальна кількість осіб, які залишили свої частини, значно вища.

Зокрема, Луценко акцентував увагу на тому, що дані статистики формуються лише на основі зареєстрованих кримінальних проваджень, а ці справи, в свою чергу, мають певні обмеження. Причина в тому, що відсутність достатньої кількості кадрів у службах, які займаються реєстрацією таких випадків, призводить до заниження офіційних показників. Таким чином, реальна картина значно складніша, і не відображає повного масштабу проблеми.

Причину збільшення випадків саме у вересні дипломат і військовослужбовець пояснив просто: після відпусток повернулися працівники, які реєструють кримінальні провадження, тож підрахунки «на моменті реєстрації» зросли. Луценко вказав, що це не означає реального падіння дисципліни в інші місяці — скоріше, відображає адміністративні та реєстраційні особливості.

Такий розрив між фактичними випадками та офіційною статистикою, на думку експертів, ускладнює планування заходів щодо утримання особового складу, реагування на проблеми з мобілізацією та формування кадрової політики в збройних силах.

Вирішення проблеми Луценко бачить у збільшенні ресурсів для реєстрації та розслідування кримінальних проваджень, а також у комплексних заходах з підтримки військовослужбовців, які б зменшили кількість самовільних залишень.

Родина Олега Трофіменка, 40-річного полковника Держприкордонслужби, несподівано стала власницею елітної нерухомості, земельних ділянок та розкішного автопарку на суму понад 13 мільйонів гривень. Всі ці активи, незважаючи на офіційно задекларовані скромні доходи сім'ї, суттєво суперечать інформації, поданій в деклараціях посадовця. Частина цих цінних предметів не відображена в офіційних документах, однак встановлено, що вони знаходяться в безпосередній близькості до найближчих родичів та дружини Трофіменка.

Журналісти дослідницького проекту Absolution виявили значну невідповідність між стильним життям полковника та його фінансовими звітами, що створює серйозні питання щодо прозорості його доходів та витрат. Найбільш примітним фактом є наявність простору для розкоші, яку родина Трофіменка зуміла забезпечити для себе, не маючи відповідного відображення в деклараціях. Однією з головних знахідок стала просторна дворівнева квартира в елітному житловому комплексі «Медовий» у Києві, загальна площа якої складає 143 квадратні метри. Офіційно в декларації Трофіменка зазначено лише паркомісце вартістю кілька сотень тисяч гривень, однак його родина фактично мешкає в розкішному житлі, яке на порядок дорожче.

Ще більш вражаюче — придбання батьком полковника, 72-річним пенсіонером МВС Володимиром Трофіменком, майже 13 соток землі у селі Нові Безрадичі — одному з найдорожчих передмість столиці. Формальна ціна — 57 тисяч гривень, хоча ринкова — у десятки разів більша. У 2024 році Трофіменко отримав дозвіл на будівництво садового будинку площею понад 200 м², але йдеться про котедж у закритому містечку «Друзі», де ціни стартують від 6,5 млн грн.

Зміни в автопарку теж вражають. Від скромного Volkswagen Polo до низки преміальних авто:

Toyota Highlander (2022)

Skoda Superb (2024)

Skoda Octavia (2020)

Toyota Camry (2023)

Загалом — понад 4 млн грн. Додатково родина користувалася Audi E-Tron S за понад 60 тисяч доларів, оформленою на бізнесмена, пов’язаного з тещею.

Олег Трофіменко служить у прикордонних військах понад два десятиліття: від застави «Малнів» до Донецького аеропорту та керівництва 7-м Карпатським загоном. Але кар’єрний шлях не пояснює раптове збагачення родини. Доходи пенсіонерів-батьків та нова робота дружини у компанії «Бубібо», пов’язаній із забудовниками того ж котеджного містечка, викликають нові запитання.

19-річна Злата Мітчелл, донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, не вперше привертає увагу суспільства завдяки своїм відвертим публікаціям у соціальних мережах. Після чергової серії ефектних фото, що з’явилися на її сторінках, користувачі знову почали активно обговорювати її стиль і поведінку. Злата, яка вже кілька років мешкає в США, неодноразово ставала предметом критики за свої публікації, котрі часто викликають суперечливі думки серед її підписників.

Знімки, на яких Злата постає в сміливих позах і навіть іноді демонструє не зовсім прийнятні для традиційних уявлень образи, здобувають велику популярність. Однак не всі її фоловери захоплюються її модними виборами. Серед коментарів можна зустріти чимало критичних зауважень, де згадується, що стиль дівчини значно відрізняється від того, який рекомендує її мама. Зокрема, деякі користувачі зауважують, що Ольга Фреймут, яка славиться своєю витонченістю та строгістю, могла б обурюватися такими публікаціями дочки.

Утім, сама Ольга Фреймут у соцмережах не дистанціюється від доньки: ведуча регулярно залишає під постами сердечка, публічно виражає підтримку і робить компліменти. За оцінками спостерігачів, негативних коментарів із часом стає менше — здається, що аудиторія почала сприймати Злату не лише як «доньку Фреймут», а як окрему особистість.

В інтерв’ю Фреймут неодноразово наголошувала, що виросла в інші часи, коли від неї очікували скромності, проте визнає, що нині суспільні норми змінилися. Тож замість осуду ведуча обирає публічну підтримку і дає зрозуміти: вибір доньки — її особиста справа.

Українська співачка Єва Бушміна, справжнє ім’я якої — Яна Швец, після повернення до Києва стала учасницею масштабного мовно-публічного скандалу. Справа розгорілася після того, як артистка опублікувала в Instagram фрагмент своєї нової пісні російською мовою під назвою «Убей мою подругу». Відео супроводжувалося підписом російською, що, без сумніву, стало каталізатором численних суперечок серед її підписників та широкої аудиторії.

Незважаючи на те, що відео швидко набрало близько тисячі лайків, численні коментарі, що з’являлися під публікацією, відображали обурення та критику з боку фанів. Чимало людей обурювалося самим вибором мови, адже в умовах нинішнього геополітичного контексту, де Україна перебуває в стані війни з Росією, подібний крок сприйняли як недоречний і навіть образливий. Користувачі соцмереж вказували на те, що такі вчинки можуть бути сприйняті як відрив від реалій і болючих переживань, з якими стикаються українці під час війни.

За повідомленнями, деякі з емоційних коментарів пізніше видалялися, але в мережі збереглися скріншоти дискусій. Певна ескалація відбулася й у діалозі самої співачки з підписниками: у відповідь на запит «На якому мовi вона співає?» артистка, за скриншотами, відповіла грубо — фраза була опублікована з орфографічними помилками і містила нецензурну лайку. Це ще більше підлило масла у вогонь дискусії.

Єва Бушміна відома українській публіці як учасниця шоу «Фабрика зірок» і як учасниця колективу «ВІА Гра». Спроби повернутися на велику сцену супроводжуються активним просуванням нової творчості — і водночас залежністю від реакції публіки. Частина фанатів захищає артистку, відзначаючи її вокальні дані й сценічний досвід; критики ж наголошують, що в нинішніх умовах художні рішення мають враховувати чутливість аудиторії.

Поки що Бушміна продовжує просувати реліз і вказує, що трек доступний на музичних платформах. Суперечка в коментарях триває: частина користувачів просить пояснень від самої артистки щодо вибору мови й назви, інші — закликають не загострювати увагу й сприймати пісню як елемент творчого експерименту.