ІНСАЙДИ:

Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

За інформацією наших джерел, офіційно звільнений Андрій Єрмак залишається  фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Саме з цим фактом пов’язана заява Володимира Зеленського під час зустрічі з представниками ЗМІ в четвер 11 грудня про те, що “питання призначення голови Офісу президента не є пріоритетним”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що остаточне рішення щодо призначення нового […]

Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи. За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення […]

«Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

Андрій Єрмак продовжує конструювати внутрішньополітичний блок і одночасно визначає контури майбутньої зовнішньої політики України. Про це повідомили джерела, обізнані з ситуацією на Банковій. За їхніми словами, нещодавній публічний конфлікт і гучне «звільнення», яке злили в медіа як сенсацію, було елементом тактичної гри, спрямованої на охолодження скандалу, відомого як «Міндічгейт», та на корекцію комунікації з британською […]

Урівняння тарифів на електрику для всіх споживачів негативно вплине на економіку

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО “Український інститут майбутнього”, поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Не пропустіть

Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

Наші джерела повідомляють, що Національне антикорупційне бюро активно опрацьовує один із найчутливіших напрямків останніх років — корупційні механізми формування санкційних списків РНБО. Саме ці схеми, за інформацією співрозмовників, дозволили Банковій зібрати з великого бізнесу сотні мільйонів доларів «платежів за вирішення питання». За даними джерел, ідея монетизувати санкційний інструмент виникла ще тоді, коли Олексій Данилов очолював […]

Ескалація кримінального протистояння в Лімассолі: острів опинився на межі нової мафіозної війни

У Лімассолі стрімко поглиблюється боротьба між кримінальними угрупованнями, і події останніх тижнів свідчать про формування нового центру напруження на Кіпрі. Після гучного вбивства 49-річного авторитетного фігуриста Ставроса Демосфеноса, яке сталося у жовтні, місто фактично занурилося в атмосферу відкритої війни між угрупованнями, що десятиліттями зберігали крихкий баланс впливу. Вбивство, здійснене з особливою зухвалістю, показало: хтось наважився кинути виклик існуючій мафіозній ієрархії та зруйнувати усталений порядок.

Новим каталізатором напруги став підпал елітного автопарку бізнесмена Дмитра Пуніна — власника кіпрського казино Pin-Up і фігуранта українського розшуку. Подія, яка сталася невдовзі після ліквідації Демосфеноса, підживила переконання експертів та силовиків, що між групами впливу розпочалася відкрита боротьба за ресурси та контроль над тіньовими потоками. У правоохоронних відомствах усе частіше говорять: Пунін може виявитися наступною ціллю, якщо сценарій ескалації продовжиться.

Замовлення виглядало як добре підготовлена операція: кілери використали білий фургон та мотоцикл, а на місці злочину знайшли десятки гільз від автоматичної зброї. Підозрюваних — уже вісьмох — затримано, серед них понтійські греки та ув’язнений, який, за версією слідства, віддав наказ із тюрми. Один зі свідків стверджував, що нападник був у капелюсі та темних окулярах, ніби стилізованих під Зорро.

Паралельно поліція вивчає версію, пов’язану з договірними матчами. Демосфенос був власником футбольного клубу «Карміотісса», яка перебувала під наглядом УЄФА через підозри у фіксованих іграх. Раніше клуб належав Дмитру Пуніну, власнику гемблінг-платформи Pin-Up, якого давно пов’язують з російськими кримінальними структурами. Пунін продав клуб Демосфеносу лише формально — за даними ЗМІ, вони й надалі працювали у спільних схемах.

Наприкінці листопада стався новий сигнал: у Лімассолі підпалили весь автопарк Пуніна. На стоянці в районі Мутаяка згоріли Lamborghini Revuelto, Porsche, Tesla та унікальний Mercedes G63 XLP Adventure вартістю понад 1 млн доларів. Камери зафіксували зловмисника у чорному одязі, який обливав авто пальним. Збитки перевищують мільйон євро.

Кіпрські медіа пов’язують підпал із або помстою за смерть Демосфеноса, або новим витком боротьби за контроль над гральним ринком і схемами легалізації коштів. Сам Пунін шість років тому прибув на Кіпр із великими амбіціями, створив PUNIN Group, скуповував ресторани, будівельні компанії, офіси та розкішні апартаменти. Головним джерелом його доходів стало онлайн-казино Pin-Up, прибутки якого виводили через кіпрські та офшорні структури.

Пунін мав надійне прикриття — Ставроса Демосфеноса. Той організовував силовий тиск на конкурентів, «вирішував» проблеми з поліцією, допомагав із документами, ліцензіями та громадянством для російських бізнесменів. Зокрема, він опікувався схемами із «золотими паспортами», які дозволили тисячам росіян отримати кіпрське громадянство за інвестиції.

Демосфенос також контролював потік «брудних» російських грошей через нерухомість, автосалони і будівельні компанії. Проте останнім часом він почав втрачати вплив, а кілька фінансових схем потрапили під перевірку. Це, на думку експертів, могло стати одним із мотивів його ліквідації.

Ліквідація Демосфеноса стала ударом по всій російсько-кіпрській кримінальній мережі. У ЗМІ активно обговорюють, що саме Пунін, який втратив головного «дахувальника», тепер перебуває у вразливому становищі. Підпал його автомобілів розглядають як попередження або початок масштабнішого тиску.

Поки правоохоронці розслідують злочини, на Кіпрі очікують великі зміни. Розпад мафіозного дуумвірату, що тримав під контролем гральний бізнес, футбольні клуби та легалізацію російських капіталів, може стати початком гучних викриттів. А головне питання залишається відкритим: чи дійде слідство до Пуніна — або ж він зникне з острова раніше, ніж розпочнеться «чистка»?

Вирок у справі про збитки державному підприємству: ключові фігуранти отримали покарання

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо двох учасників масштабної корупційної схеми, яка завдала державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» збитків на понад 13,4 мільйона гривень. До відповідальності притягнуто колишнього керівника цього державного закладу та очільника двох приватних компаній, які стали фактичними співорганізаторами незаконних дій.

Розслідування встановило, що обидва фігуранти діяли у змові, використовуючи службове становище для реалізації схеми, що дозволяла виводити фінансові ресурси державного підприємства. За даними слідства, посадовець ДП та його спільник з бізнес-середовища розробили механізм укладення договорів та ухвалення управлінських рішень, які не мали економічного обґрунтування і створювали штучні умови для перекачування коштів на користь приватних структур.

Суд визнав колишнього керівника ДП винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Йому призначено 4 роки позбавлення волі та заборону обіймати керівні посади у державному секторі протягом трьох років. Також суд зобов’язав його сплатити штраф 13 600 грн.

Директора приватних компаній визнано винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Він отримав 3 роки 10 місяців позбавлення волі, а також заборону займати керівні посади у сфері господарювання строком майже на три роки. Крім того, суд призначив йому штраф у розмірі 12 750 грн.

ВАКС також повністю задовольнив цивільний позов державного підприємства і постановив стягнути солідарно з обох засуджених 13 407 841 грн як компенсацію за завдані збитки.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів у Апеляційній палаті ВАКС.

Приховані підключення до Wi-Fi як причина повільного інтернету та ризиків для домашньої мережі

Низька швидкість інтернету вдома нерідко виявляється наслідком не проблем на боці провайдера, а надмірного навантаження на ваш Wi-Fi. У багатьох випадках до мережі під’єднано більше пристроїв, ніж власник очікує, і серед них можуть бути гаджети сторонніх користувачів. Такі підключення не лише помітно знижують пропускну здатність, але й створюють додаткові загрози для безпеки вашої мережі та даних.

Визначити небажаних користувачів можна за допомогою інструментів, які вже вбудовані у веб-панель керування роутером. Більшість сучасних маршрутизаторів дозволяють переглядати список усіх активних пристроїв, їхні IP-адреси, назви або щонайменше MAC-ідентифікатори. Це дає змогу зрозуміти, які гаджети належать вам, а які виглядають підозріло, особливо якщо вони з’являються у мережі в моменти, коли ніхто з родини додаткових пристроїв не підключає.

Ще один спосіб — відкрити вебінтерфейс роутера, ввівши його IP-адресу в браузері. Тут також можна переглянути список усіх підключень, хоча розібратися в ньому без досвіду буває складніше.

Найефективніший захід у разі виявлення сторонніх пристроїв — зміна пароля Wi-Fi. Після оновлення пароля всі підключені будуть автоматично відключені, і тільки ті, кому ви надасте новий пароль, зможуть знову користуватися мережею.

Дотримуючись цих порад, ви зможете захистити домашню мережу та підтримувати стабільну швидкість інтернету для всіх своїх пристроїв.

Адвокат Тимура Міндіча подав апеляційну скаргу на рішення щодо тримання під вартою

Адвокат Андрій Доманський, який захищає бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, сторона Міндіча вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, а клопотання прокурора — без належного обґрунтування.

У заяві адвоката зазначено, що слідчий суддя, на думку захисту, не взяв до уваги ряд важливих обставин справи, зокрема відсутність ризиків переховування або впливу на свідків з боку Міндіча. Крім того, захист вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували необхідність тримання бізнесмена під вартою, що суперечить принципам пропорційності та справедливості.

8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.

Оновлений світовий рейтинг футбольних клубів: українські команди зберігають місце на глобальній карті

Аналітичний центр Opta презентував черговий рейтинг найсильніших футбольних клубів світу, і цього разу до переліку увійшли й представники України, що продовжують тримати спортивний фронт у надзвичайно непростих умовах. Попри війну, вимушені переїзди, кадрові перебудови та фінансові труднощі, українські команди залишаються частиною глобальної футбольної ієрархії, демонструючи стабільність і конкурентоспроможність.

На вершині світового рейтингу аналітики залишили лондонський «Арсенал», який за сукупністю результатів, стабільністю гри та силою складу знову був визнаний найпотужнішим клубом планети. Мюнхенська «Баварія» утримала другу позицію, продовжуючи підтверджувати статус одного з найбільш системних та ефективних клубів Європи. Третю сходинку посів чинний тріумфатор Ліги чемпіонів — паризький «ПСЖ», який після кількох років розчарувань нарешті продемонстрував омріяну результативність на міжнародній арені.

Сюрпризом рейтингу стала шоста позиція «Астон Вілли», яка випередила навіть «Реал Мадрид» та «Ліверпуль». Клуб з Бірмінгему зараз демонструє феноменальний прогрес — треті місця в АПЛ та Лізі Європи підтверджують стабільність команди Унаї Емері.

Попри воєнні реалії та вимушені переїзди, українські клуби утримуються в міжнародному рейтингу.

• Найвищу позицію серед українських команд посідає донецький «Шахтар», який розташувався на 212 місці. Чемпіон України залишається найсильнішим представником країни на міжнародній арені й стабільно виступає в єврокубках.

• Київське «Динамо» — друге серед українських клубів і 352-ге у світовому рейтингу. Попри перебудову складу та зміну поколінь, клуб продовжує демонструвати прогрес.

• До топ-1000 увійшли ще три клуби УПЛ:– «Полісся» — 684 позиція;– «Кривбас» — 865 позиція;– «ЛНЗ» — 979 позиція.

Участь одразу п’яти українських клубів у топ-1000 свідчить про те, що вітчизняний футбол навіть у період повномасштабної війни зберігає конкурентність і впізнаваність на міжнародному рівні.

Перспективи виборів із зовнішніми гарантіями: оцінка політичних шансів на тлі воєнної реальності

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.

Родинні статки Миколи Палійчука як дзеркало регіональної політичної системи

Команда «СтопКор» здійснила детальний моніторинг стилю життя високопосадовців у різних областях, зосередивши особливу увагу на майновому становищі родини заступника голови Івано-Франківської ОДА Миколи Палійчука. Попри відсутність у нього офіційного бізнесу чи значних задекларованих активів, найближче сімейне коло володіє цілим масивом нерухомості й транспортних засобів, що викликає низку запитань щодо відповідності такого майна офіційним доходам чиновника та прозорості його фінансової історії.

Кар’єрний шлях Палійчука видається класичним для регіонального політика: від роботи механіком до поступового входження в місцеву владу. Депутатство в обласній раді та керівництво бюджетною комісією відкрили йому доступ до внутрішніх процесів управління ресурсами області. Згодом політик неодноразово змінював партійні прапори, переходячи між силами різного ідеологічного спрямування — від «Нашої України» до «УДАРу», «УКРОПу» та інших політичних проєктів, що визначали політичний ландшафт Прикарпаття в різні роки.

Паралельно з політичною кар’єрою зростав і матеріальний статус родини Палійчука. Його діти володіють квартирами в елітних районах Івано-Франківська. Дружина Ельвіра Гринішак задекларувала щонайменше десять різних об’єктів нерухомості: від будинку площею понад 370 квадратних метрів до магазинів, квартир, нежитлових приміщень і земельних ділянок. На ній же оформлені два автомобілі Honda CR-V 2012 та 2021 року випуску загальною вартістю понад 1,6 мільйона гривень. Сам Палійчук офіційно не має у власності жодного авто.

Це не єдина особливість. До недавнього часу Палійчук був одружений з Наталією Палійчук, матір’ю трьох його дітей. Після розлучення у декларації за 2020 рік уже фігурує шестеро дітей, двоє з яких мають прізвище нової дружини. Колишня жінка чиновника фігурувала у кримінальному провадженні щодо вирощування снодійного маку, але уникла покарання через визнання вини. Вона також володіла частками компаній, якими до цього керував сам Палійчук.

Йдеться, зокрема, про ПП “Компанія Руслана” та ТОВ “Руслана”, зареєстровані у Ворохті за адресою, де працювала фірма, що надавала туристичні послуги у Карпатах. Архівні версії сайту carpathiantours.com підтверджують, що за цією адресою діяла компанія, яка організовувала гірські тури та займалася готельним бізнесом. Обидва підприємства не мають задекларованого майна чи тендерів, однак зв’язки з туристичним сектором очевидні.

Палійчук також фігурує у складі інших структур — ТДВ “Облпаливо”, ГО “Спільна праця”, а також Федерації лижного спорту Івано-Франківської області, де нині зазначений як керівник. Остання не має активів, проте її діяльність може свідчити про неформальний вплив чиновника у спортивному середовищі. Ситуація ускладнюється тим, що в базі YouControl контактний номер Палійчука збігається з номером адвоката Сторожука — юриста, пов’язаного з групою екснардепа Олександра Шевченка та бізнесом курорту Буковель.

Додаткові питання викликають закупівлі Івано-Франківської обласної ради. За останні роки вона придбала десятки дорогих наручних годинників, а також подарункові набори й книги на сотні тисяч гривень. Відповідальні комісії, які координував Палійчук, погоджували такі витрати, що виглядає як класичне нецільове використання бюджетних коштів.

Не менш показовою є історія з фінансуванням партії “УКРОП”. Палійчук переказав кошти на партійний рахунок, маючи податковий борг, що є прямим порушенням законодавства. Суд закрив провадження через строки давності, але факт порушення встановлено.

Попри численні питання до статків родини, участі в бізнес-структурах і сумнівних політичних історіях, Микола Палійчук продовжує обіймати високу посаду в області. Стиль життя його оточення, значні активи та відсутність офіційного бізнесу створюють картину, яка потребує детального вивчення антикорупційними органами.

Шахрайство за схемою “родич у ДТП”: у Києві викрили зловмисника, який виманив у пенсіонерки сотні тисяч гривень

У столиці правоохоронні органи затримали чоловіка, причетного до цинічного шахрайства проти 80-річної киянки. Зловмисник скористався поширеною схемою психологічного тиску, відомою як «Ваш родич потрапив у ДТП», та переконав літню жінку терміново передати велику суму грошей нібито для порятунку її сина. У результаті пенсіонерка втратила 362 тисячі гривень.

За даними слідства, все почалося з телефонного дзвінка, під час якого невідомий представився особою, обізнаною з «аварією», та повідомив про необхідність негайної операції. Шахрай діяв наполегливо, не даючи жінці часу перевірити інформацію або зв’язатися з родичами. Перебуваючи у стані сильного хвилювання, потерпіла погодилася передати гроші, вважаючи, що таким чином рятує життя близької людини.

Поліція встановила, що чоловік діяв разом із спільниками. Один із них напередодні зателефонував жінці, переконуючи її, що син потрапив у ДТП і потребує дорогої операції. Роль затриманого полягала в організації отримання грошей: він замовив таксі, домовився з водієм, який забрав кошти, і перерахував їх на електронний гаманець.

Затриманому повідомили про підозру. Під час обшуку у нього вилучили зіп-пакети з канабісом, які він планував продати. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За участь у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за незаконне зберігання наркотичних засобів із метою збуту порушнику загрожує до восьми років позбавлення волі. Тривають заходи із встановлення інших учасників афери.

День пам’яті п’ятьох мучеників: приклад мужності та відкритого свідчення віри

Сьогодні православна церква звертається до подвигу п’ятьох святих мучеників — Євстратія, Євгенія, Авксентія, Ореста та Мардарія, які стали символом непохитності християнської віри в один із найтрагічніших періодів її історії. Їхнє життя і смерть припали на часи правління імператора Діоклетіана, коли наприкінці III — на початку IV століття християнство зазнавало системних і жорстоких переслідувань у межах Римської імперії.

У ті роки сповідування віри в Ісуса Христа означало постійну небезпеку. Багато християн змушені були приховувати свої переконання, щоб зберегти життя та захистити близьких. Проте п’ятеро мучеників обрали інший шлях — вони відкрито засвідчили свою віру, усвідомлюючи наслідки такого рішення. Їхній приклад став викликом системі страху, яка панувала в імперії.

Авксентій, священник арабійської церкви, одним із перших зазнав переслідувань і був страчений. Воїн Євгеній, близький товариш Євстратія, переніс тяжкі катування — йому відрубали руки й ноги, після чого він загинув мученицькою смертю. Простолюдин Мардарій, вражений стійкістю інших, також відкрито визнав себе християнином і був закатований. Молодого воїна Ореста засудили до спалення на розпеченій решітці, але він прийняв смерть із молитвою, не зрікшись віри.

У православній традиції цих мучеників вважають символом незламної духовної сили, мужності та вірності Богові. У день їхньої пам’яті віряни моляться про внутрішній спокій, стійкість у випробуваннях і силу духу.

Народні прикмети на 13 грудня також мали особливе значення. Вважалося, що морозний і сухий день віщує сувору, але сніжну зиму. Туман або ожеледь обіцяли тривалі холоди, а напрямок вітру визначав характер зими: північний — до морозів і заметілей, південний — до м’якших температур і відлиг.

Цього дня існували й заборони. Не радили підмітати чи мити підлогу, щоб не «вимести» з дому достаток. Не залишали віник біля порога та уникали сварок, адже вірили, що порушення миру може накликати негаразди.

Натомість 13 грудня вважався сприятливим для молитви та духовного очищення. Віряни зверталися до святих мучеників із проханням про підтримку, мужність і благословення на праведний шлях.

Сімейний вплив і тендери: як у Харкові роками формується закрита система постачання для бюджетних установ

У Харкові протягом тривалого часу зберігається практично безальтернативна модель забезпечення навчальних і медичних закладів продуктами харчування. Ця система, за інформацією з відкритих реєстрів і публічних закупівель, пов’язана з бізнес-інтересами родини чинного прокурора області Аміля Омарова. Ключовою фігурою в ланцюгу постачання називають його дядька — Шахіна Анвер огли, який є засновником та керівником ТОВ «Фірма «Хазар» ЛТД», компанії, що роками утримує провідні позиції на ринку бюджетних тендерів.

Окрему роль у цій структурі відіграє й дружина підприємця — ФОП Омарова Сехрана Фікрет кизи, діяльність якої також пов’язують із постачанням продуктів для установ, що фінансуються з бюджету. Така концентрація контрактів у межах однієї родини викликає запитання щодо реальної конкуренції та рівних умов участі інших постачальників у закупівлях.

Схема приносила суттєві прибутки, навіть коли до закладів освіти постачалися прострочені чи неякісні продукти. У судовому реєстрі зафіксовано, що у 2013 році Міністерство економічного розвитку наклало на «Хазар» санкції за контрабандне ввезення товарів з Туреччини, заборонивши компанії зовнішньоекономічну діяльність. Уникнути кримінальної відповідальності дозволила декриміналізація контрабанди урядом Януковича.

Турецький вектор бізнесу забезпечував інший родич, Мурад Омаров, брат Шахіна. Він заснував компанію «Харівест-ВНЗ» та був деканом підготовчого факультету для іноземців у ХНУРЕ. Схема передбачала подвійні платежі від турецьких студентів, які надходили через почесного консула України в Ізмірі Четіна Гюверджина. Останній також допомагав у переміщенні контрабандних товарів, що зрештою опинялися у харківських освітніх закладах.

До корупційного впливу підключалися й інші члени родини. Третій брат, Азад Омаров, очолював обласну та регіональну інспекцію ЖКГ, а його син Аміль Омаров нині є прокурором Харківської області. За даними джерел, прокурор активно втручався у ситуації, де зачіпали інтереси його родичів. Коли Мурада Омарова тимчасово відсторонили від посади проректора ХНУРЕ на час перевірки, племінник негайно звернувся до міліції з вимогою з’ясувати причини такого рішення.

Попри регулярні скандали навколо якості продуктів та вартості закупівель, «Хазар» продовжує утримувати вплив на ринку бюджетного харчування у Харкові. Лише після зміни керівництва ХНУРЕ і проведення незалежного аудиту частину схем вдалося зламати: ціни були знижені, а постачання вдалося вирівняти за якістю.

Ситуація з діяльністю родини Омарових свідчить про системну проблему: поєднання бізнес-інтересів і посадової влади створює корупційні ризики, які десятиліттями залишаються неврегульованими.