Урядовий проект щодо мобілізації переданий на розгляд Президенту

У Великій Британії й досі пам’ятають історію доктора Базила Брауна, який став символом того, як крайня віра в «корисне» може мати фатальні наслідки. Браун, відомий дієтолог і пропагандист природного харчування, присвятив життя вивченню впливу вітамінів на організм. Він активно пропагував ідею, що систематичне вживання високих доз вітамінів здатне подовжити життя і захистити від хвороб.

Проте його власний експеримент із так званою «супердієтою» у 1974 році завершився трагедією. Браун вирішив перевірити на собі межі безпечного споживання вітамінів, і надмірне вживання одного з них призвело до гострого отруєння. Цей випадок шокував медичну спільноту і суспільство загалом, адже люди, які прагнули наслідувати його приклад, усвідомили, що навіть здорові речовини можуть стати небезпечними у надлишку.

За даними розслідування, протягом десяти днів Браун випив близько десяти галонів морквяного соку, запиваючи його великими дозами вітаміну А у таблетках. Це призвело до руйнування його печінки. Коронер, який проводив огляд, зазначив, що печінка мала пошкодження, подібні до тих, що бувають у людей із багаторічною алкогольною залежністю.

Офіційна причина смерті звучала майже гротескно: «смерть від залежності до морквяного соку». Під час огляду тіло Брауна мало жовтогарячий відтінок — наслідок надлишку каротину в організмі.

Фахівці пояснюють, що вітамін А — жиророзчинний, і його надлишки накопичуються у печінці, перетворюючись на токсин. Це явище, відоме як гіпервітаміноз А, може спричинити ураження внутрішніх органів, головні болі та кому.

Браун щиро вірив, що експеримент допоможе покращити здоров’я, і роками читав лекції про природне харчування, застерігаючи інших від шкідливих звичок. Проте власне прагнення до ідеального здоров’я стало причиною його загибелі.

Через пів століття історія Базила Брауна залишається класичним прикладом того, що навіть найкорисніші продукти можуть бути небезпечними, якщо втратити міру.

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну спецоперацію, спрямовану на викриття корупційних схем у галузі енергетики. За результатами тривалого розслідування, правоохоронці виявили діяльність організованої злочинної групи, яка роками здійснювала вплив на діяльність стратегічних підприємств у державному секторі.

Слідчі дії тривали понад 15 місяців і дозволили зібрати значну кількість доказів, серед яких понад тисяча годин аудіозаписів, що підтверджують існування складної корупційної мережі. За даними слідства, учасники цієї мережі займалися організацією незаконних схем, що впливали на функціонування ключових енергетичних об'єктів. Зокрема, вони забезпечували незаконні виплати, призначення осіб на важливі посади та маніпулювання контрактами на постачання енергетичних ресурсів.

За інформацією НАБУ, учасники організації налагодили механізм контролю за державними компаніями, серед яких — АТ “НАЕК “Енергоатом”. Мета схеми полягала у незаконному збагаченні та впливі на прийняття управлінських рішень у сфері енергетики.

Зранку детективи НАБУ проводять обшуки у низки посадовців, серед яких — чинний міністр юстиції та колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

«Це ще не кінець», — зазначив парламентар, натякаючи на можливе продовження розслідування та нові викриття.

Обшуки також тривають в офісах «Енергоатому» та пов’язаних із підприємством осіб. Офіційних коментарів від міністрів поки немає.

Експерти вважають, що ця операція може стати однією з найбільших антикорупційних справ останніх років, оскільки торкається стратегічного сектору енергетичної безпеки країни.

12 листопада — день, коли світ відзначає кілька важливих ініціатив, кожна з яких несе в собі особливе значення для людства. Серед них — День боротьби з пневмонією, ініційований Організацією Об’єднаних Націй, який має на меті підвищити обізнаність про небезпеку цієї хвороби та шляхи її профілактики. Пневмонія, як одна з головних причин смертності в світі, потребує серйозної уваги, і цей день є нагадуванням про необхідність піклуватися про своє здоров’я і не забувати про регулярні медичні огляди.

В Україні 12 листопада також є неофіційним святом — Днем україномовної преси. Це чудова нагода віддати шану всім журналістам, видавцям і редакціям, які працюють для розвитку української мови в медіапросторі, забезпечуючи громадян якісною та доступною інформацією рідною мовою. Завдяки їхній праці українська преса не лише інформує, але й зміцнює національну ідентичність та культурну самобутність.

У неформальному календарі України 12 листопада часто пов’язують із Днем україномовної преси — святкування бере початок від ідеї згадати перші українські видання, зокрема перший номер газети «Хлібороб», що вийшов у 1905 році. Привітати з професійним днем варто колег із газет, журналів та інших україномовних медіа.

Крім того, у світі цього дня є кілька «легковажніших» приводів для привітань: День курячого супу, День географічних систем та День знань про антибіотики — усі вони мають свої тематичні ініціативи й локальні акції.

У церковному календарі за новим стилем 12 листопада вшановують ікону Божої Матері «Милостива» — за традицією до цього образу звертаються ті, хто відчуває тягар на душі й потребує полегшення через щире каяття й молитву. Також віряни згадують священномученика Йосафата; за старим стилем у православ’ї цього дня вшановують святих Зиновія і Зиновію та ікону «Озерянська».

Цього дня народні прикмети особливо увагу приділяють поведінці птахів і ранковим явищам. Якщо вранці стелиться густий туман, то, за прикметами, незабаром очікується потепління; поява снігурів передрікає швидкий прихід зими, а тривале перебування лебедів — на тепліший грудень. Інші прикмети кажуть: якщо синиці голосно пищать вранці — чекай морозної ночі, а побоювання за подорожі виправдані — 12 листопада традиційно вважали не найщасливішим днем для далекої дороги.

Звичаї на щастя у цей день різняться: хтось радить присвятити день молитві чи добрій справі, інші — дотримуватися спокою й уникати метушні. Народні вірування також попереджають, що занадто нервова поведінка може призвести до помилок, тож краще не планувати ризикованих поїздок чи важливих починань.

Сьогодні також народилися кілька відомих співвітчизників, серед яких філолог Йосип Бодянський, хірург-ортопед Михайло Сітенко, драматург Іван Крушельницький та поети Зеновій Красівський і Микола Сингаївський — добрий привід згадати їхній внесок у культуру і науку.

Співачка Саша Заріцька відкрито розповідає, що протягом останніх трьох років спорт перетворився для неї на справжню життєву необхідність. Він не лише допомагає підтримувати фізичну форму, а й слугує способом знімати стрес та заряджатися енергією для творчості та виступів. Заріцька зізнається, що регулярні тренування стали частиною її щоденної рутини, а активний спосіб життя допомагає краще концентруватися на роботі та особистих цілях.

Попри численні чутки про особисте життя, які активно ширяться в мережі, співачка зберігає спокій і надає пріоритет іншим аспектам свого життя. Коментуючи розмови про весілля та припущення щодо розставання, вона зазначила: «Усі думали, що розійшлися». Сьогодні такі теми не займають її основної уваги, адже головним для Заріцької залишаються спорт, саморозвиток та робота над новими проєктами.

За словами співачки, вона обожнює починати ранок саме у залі.“На 7 ранку тренування, а о 8-й уже їжджу у справах”, – каже Саша, додаючи, що приходить на заняття майже щодня, а на вихідних – тим більше.

Спорт для неї — спосіб емоційної розрядки.

“Спорт для мене – 100% звільнення негативної енергії. Якби я правильно їла, то вже давно б схудла так, як мрію. Але дуже люблю вкусняшки”, – сміється артистка.

Вона не рахує калорії у їжі, але уважно стежить за тим, скільки спалює під час тренування:“Щоб за одне тренування 700–800 калорій зігнала – і тоді можу спокійно собі їсти смачне.”

Заріцька згадує, що колись худла без спорту, але результат їй не сподобався:“Це має нездоровий вигляд. Ти як холодець трошки тоді.”

Нині співачка працює над тим, щоб зробити фігуру підтягнутішою. Вона визнає, що в суспільстві досі живе стереотип про “ідеальні” параметри 90-60-90, але вважає, що сучасні тенденції виглядають інакше.

На думку артистки, хвиля бодіпозитиву вже спала, а на зміну їй прийшла мода на “швидкі рішення” — уколи та таблетки для схуднення. Сама ж Заріцька воліє робити ставку на спорт, дисципліну та баланс — хоча й не відмовляє собі у солодкому.

Ринок оренди житла в Україні у листопаді зазнав помітних коливань, що відобразилися на різних регіонах країни по-різному. Якщо у деяких містах ціни впевнено рушили вгору, то в інших оренда навпаки подешевшала. Такі зміни свідчать про нестабільність попиту, який нині формується під впливом сезонних чинників, міграційних процесів та загальної економічної ситуації.

Найбільше здивування цього місяця викликав Ужгород, який очолив рейтинг за вартістю оренди. Середня ціна однокімнатної квартири тут сягнула 19 700 гривень на місяць, що на 5% більше, ніж пів року тому. Така тенденція може бути пов’язана з активним попитом серед внутрішніх переселенців і зростанням ролі прикордонних регіонів, де стабільна інфраструктура та відносно спокійна ситуація приваблюють орендарів.

Суттєво подорожчав Івано-Франківськ: середня вартість оренди однокімнатної квартири сягнула 16 тисяч гривень, що на 17% більше, ніж навесні. У Луцьку ціни залишились стабільними — 15 тисяч гривень.

Найдешевше орендувати житло у Харкові — 4 500 гривень на місяць, попри те, що за пів року ціна зросла на 13%. У Запоріжжі оренда коштує близько 5 тисяч, у Миколаєві — 6 тисяч гривень. Найбільше падіння — у Сумах: оренда знизилася на 28% і становить у середньому 6 500 гривень.

Двокімнатні квартири традиційно дорожчі. Ужгород знову лідирує — 25 300 гривень на місяць (+10%). Далі Київ — 23 тисячі (–15%) і Львів — 21 тисяча (+5%). В Івано-Франківську оренда двокімнатного житла становить 17 700 гривень (+9%), у Чернівцях — 14 800 (без змін), у Дніпрі та Черкасах — по 14 тисяч. У Вінниці ціна піднялася до 14 тисяч гривень (+17%).

Найдешевші “двушки” у Запоріжжі — 6 500 гривень (–4%), у Харкові — 7 тисяч (+17%), у Миколаєві — 7 500 гривень (стабільно), а у Сумах ціна впала до 8 тисяч гривень (–33%).

За словами експертів, у листопаді ринок оренди в Україні увійшов у спокійну фазу. Активність орендарів зменшилася на 20–30% порівняно з вереснем та жовтнем. Це пов’язано не лише із сезонністю, а й з відтоком молоді за кордон.

Орендодавці поки не поспішають суттєво знижувати ціни, але стали більш схильними до торгу. Термін пошуку орендаря зріс: якщо раніше квартиру можна було здати за тиждень, тепер процес триває кілька тижнів.

На ціни почали впливати і відключення електроенергії. Квартири на верхніх поверхах без автономного живлення стають менш привабливими. Їхня вартість може знижуватися на 20–30%, зазначають експерти. Водночас житло з генераторами, автономним опаленням або газом навпаки користується підвищеним попитом.

Аналітики прогнозують, що до кінця 2025 року істотного зростання вартості оренди не буде. Можливі коливання в межах 5%, але без різких стрибків. У разі загострення бойових дій у східних областях ціни можуть зрости через збільшення попиту з боку переселенців.

Регулярні відключення світла здатні, навпаки, зменшити вартість певних типів житла — передусім квартир на високих поверхах або у будинках без генераторів.

Отже, ринок оренди в Україні наразі перебуває у стані стабілізації. Найдорожче житло — у західних регіонах, тоді як на сході та півдні оренда залишається доступнішою.

Колишній прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, який нині займає посаду заступника начальника 3-го відділу процесуального керівництва, опинився в центрі уваги через імовірні порушення антикорупційних норм. За наявною інформацією, під час його керівництва у відомстві працювала його друга дружина — Юлія Ігорівна Шуміліна (у шлюбі Фільчакова). Такий факт може свідчити про наявність конфлікту інтересів, що суперечить вимогам українського антикорупційного законодавства.

Юлія Фільчакова походить із міста Антрацит Луганської області, яке нині перебуває під російською окупацією. Її кар’єра у правоохоронних органах розпочалася ще в середині 2010-х років. Відомо, що щонайменше з 2015 року вона працювала у прокуратурі Дергачівського району Харківщини. Згодом, у період з 2018 по 2019 рік, обіймала посаду прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури.

У цей період Фільчаков займав керівні посади в місцевих прокуратурах, а з жовтня 2019 року очолив прокуратуру Харківської області. Після його призначення дружина звільнилася з посади.

Наразі Юлія Фільчакова працює адвокаткою в АО “Відсіч”. Раніше вона майже не декларувала доходи від своєї діяльності, що викликає додаткові питання щодо прозорості та дотримання антикорупційного законодавства.