В КМДА віднесли КП “Київтранспарксервіс” до категорії “критично важливих” (документ)

Філія «ВП «Управління справами» АТ «НАЕК «Енергоатом» 13 листопада оформила замовлення на три мінівени Hyundai Staria 2025 року випуску у ТОВ «Олімп Мотор» на загальну суму 6,81 млн гривень. Закупівля відбулась без конкуренції, оскільки на тендер ніхто більше не подав пропозицій, що дозволило укласти прямий договір із постачальником. Найдорожчим автомобілем став чорний повнопривідний мінівен у комплектації 7-Top із додатковим пакетом опцій Bronze вартістю 2,61 млн грн.

Технічне оснащення цього мінівена відповідає сучасним стандартам комфорту та безпеки. Автомобіль обладнано дизельним двигуном об’ємом 2,2 л потужністю 177 к.с., автоматичною коробкою передач та повним приводом, що забезпечує надійну їзду в різних дорожніх умовах. Для підвищення безпеки пасажирів встановлені фронтальні та бокові подушки, система стабілізації руху, а також відеомоніторинг «сліпих зон», який допомагає уникати потенційних ДТП під час маневрування.

Ще один чорний мінівен 9-Business Plus обійшовся в 2,22 млн грн, а сірий передньопривідний мінівен 9-Business – у 1,98 млн грн. За даними сайту дилера, ціни на відповідні комплектації трохи перевищують договірні суми «Енергоатома».

ТОВ «Олімп Мотор» належить київському ТОВ «Хепі Авто», власниками якого є Ірина Гінжул, Валерія Озова та Володимир Шепель. Саме Шепель є директором компанії-переможця.

Закупівля без конкуренції викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів, особливо на тлі минулих корупційних розслідувань, пов’язаних з Енергоатомом.

Начальник столичного главку Національної поліції Дмитро Шумейко все частіше опиняється у фокусі суспільної дискусії через обставини, які викликають сумніви щодо прозорості його професійного шляху й походження задекларованих статків. Його тривала служба у міліції, а згодом у поліції, що на перший погляд виглядає послідовною та успішною, приховує низку невирішених питань, які роками залишаються без чітких офіційних пояснень.

Одним із найбільш резонансних аспектів біографії посадовця стало уникнення люстрації. Закон, що був ухвалений після Революції Гідності, передбачав очищення системи від посадовців, які займали керівні або чутливі посади у період до зміни влади. Шумейко підпадав під дію цих критеріїв, проте процедура не торкнулася його жодним чином. Це породило численні підозри та дискусії про можливі неформальні рішення, що дозволили йому залишитися у системі.

Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

У столиці продовжується один з найбільш резонансних земельних конфліктів останніх місяців — суперечка навколо земельної ділянки площею понад 0,4 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А. В листопаді 2024 року Київрада ухвалила рішення про передачу цієї території в оренду ТОВ «РВС», яке належить до бізнес-структур девелоперської компанії Standard One. Цей девелопер спеціалізується на будівництві високоповерхових «дохідних» комплексів, і ділянка на Героїв Дніпра мала стати важливим етапом у реалізації масштабного будівельного проекту.

Однак після ухвалення рішення міською радою виявилося, що місто не поспішало укладати відповідний договір оренди. Цей затягнутий процес викликав невдоволення забудовника, який вирішив звернутися до суду, щоб змусити міську владу виконати свої зобов'язання. 30 жовтня 2025 року Господарський суд Києва виніс рішення на користь компанії «РВС», зобов'язавши Київську міську раду укласти договір оренди на термін 10 років.

У міськраді пояснюють відмову від підписання договору двома причинами. Перша — дисбаланс площі: земельна ділянка у 2,6 раза більша за нежитлову будівлю на ній, площею 1576 кв. м. Друга — невідповідність коду цільового призначення технічній документації із землеустрою. У сесійній залі вже зареєстрований проєкт секретаря Київради того періоду Володимира Бондаренка про відкликання попереднього рішення про землевідвід.

Історія цієї землі сягає 2000-х років: ділянка формувалася шляхом об’єднання двох наділів і мала декілька змін цільового призначення. Частина території раніше використовувалася під торговий павільйон, інша — перебувала без оформленого користувача до моменту, коли ТОВ «РВС» придбало там будівлю. Подальший шлях документації супроводжувався неточностями, скаргами до Держгеокадастру та суперечливими змінами у кадастрі — зокрема щодо меж і площі ділянки, яка то зменшувалась, то зростала.

У 2022 році цільове призначення землі було змінено на житлову забудову за ініціативою приватного підприємства, що працювало з документами для «РВС». Уже у 2023 році департамент земельних ресурсів КМДА оскаржував дії землевпорядників, однак спроби анулювати їхні сертифікати успіху не мали. А в липні 2024-го Київрада затвердила технічну документацію, яка дозволяла житлову забудову саме в тому вигляді, у якому цього домагався девелопер.

Однак паралельно юристи Київради попереджали: є ризик судових позовів через диспропорцію між площею будівлі та розміром ділянки, а також через ознаки використання «туалетної схеми» — механізму, коли орендар отримує великі території без аукціону на підставі наявності дрібної споруди на землі.

На тлі гучних антикорупційних розслідувань, які з початку 2025 року торкнулися посадовців КМДА та депутатів Київради, земельні рішення минулих років перебувають під особливою увагою правоохоронців. «Туалетні» землевідводи вже стали предметом кримінального провадження №52023000000000154, а декілька посадовців отримали підозри. Серед фігурантів — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв.

Скандал із ділянкою на Героїв Дніпра, 2-А може стати черговим епізодом у великій антикорупційній справі, де правоохоронці перевіряють загальний масив рішень про передачу землі, ухвалених у попередні роки. Тим часом девелопер уже виграв першу битву в суді, і доля півгектара землі на Оболоні залежатиме від апеляції та подальших політичних рішень у Київраді.

У міжнародному аеропорту Белграда стався інцидент, який привернув значну увагу медіа та шанувальників українського мистецтва: сербські правоохоронці затримали українського співака Сергія Бабкіна після того, як у його багажі виявили гільзи. Під час стандартного контролю безпеки в сумці артиста знайшли чотири звукові гільзи та дві гільзи від автомата Калашникова. Така знахідка могла спричинити серйозні юридичні наслідки, однак ситуація отримала несподіване пояснення від самого музиканта.

Бабкін, який перебуває у європейському турі та поки не планує повертатися до України, заявив, що все сталося випадково. Він пояснив, що перед поїздкою до Будапешта взяв із собою сценічну сумку, яку використовував у виставі «Alice in Wonderland» театру «Прекрасні Квіти». За його словами, під час кожного театрального показу сумка була наповнена різноманітним реквізитом, включно з бутафорськими елементами, які після вистави часто залишалися всередині. Саме так, на думку артиста, до багажу потрапили і виявлені гільзи.

«Сумка заїжджає в апарат — і я бачу, що щось намічається. Під підкладку затесалися чотири звукові гільзи й дві гільзи від Калашникова. Звідки взялися ці дві — не пам’ятаю зовсім», — розповів Бабкін.

Співака одразу відвели на додаткову перевірку. За його словами, на нього чекали кілька годин допитів, підключення поліції та спецслужб, десятки запитань і повна перевірка документів і багажу. Паспорт тимчасово вилучили.

«Перевіряли все — від моїх речей до моєї душі. Адреналіну ковтнув на рік уперед», — жартує артист.

За словами Бабкіна, після того як правоохоронці переконалися у відсутності злого умислу, вони навіть почали вивчати творчість гурту 5NIZZA, дивитися кліпи та афіші, намагаючись зрозуміти, хто перед ними.

Пригода закінчилася без наслідків, а співак назвав її «незапланованим піаром». Він заявив, що сербська поліція та спецслужби тепер чудово знають репертуар гурту.

Бабкін зараз перебуває в турі, присвяченому 25-річчю 5NIZZA.

Під час останнього публічного виступу колишній Президент США Дональд Трамп висловив чергову оцінку ситуації в Україні, поєднавши критику з певним оптимізмом щодо майбутнього. Він знову наголосив на проблемі корупції, яку неодноразово називав головною перепоною для ефективної взаємодії між державами та міжнародними партнерами. За його словами, в Україні існують «серйозні проблеми», а «корупційна ситуація не йде на користь країні», що, на думку Трампа, гальмує розвиток державних інститутів та ефективну підтримку з боку міжнародної спільноти.

Ексглава Білого дому підкреслив, що покращення ситуації потребує радикальних змін у підходах до управління та контролю фінансових потоків, а також активного залучення антикорупційних механізмів. Він зазначив, що ефективна боротьба з корупцією здатна значно підвищити довіру міжнародних партнерів і полегшити реалізацію реформ.

Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.

Розслідування, оприлюднене 25 листопада «Слідством.Інфо», привернуло увагу до маловідомих обставин діяльності російської кінокомпанії, пов’язаної з колишніми бізнес-партнерами президента Володимира Зеленського по Студії «Квартал 95». Журналісти встановили, що формальним власником структури став громадянин Латвії Ігорс Залівскіс — людина без жодного досвіду в індустрії медіа, яка до цього працювала різноробочим у європейських країнах. Такий вибір номінального керівника викликав запитання щодо реального контролю над компанією та її фактичних вигодонабувачів.

За даними розслідувачів, у 2018 році Володимир Зеленський публічно заявляв про повне закриття свого бізнесу в Росії та вихід із проєктів, що функціонували на території держави-агресора. Однак три кінокомпанії — «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс» — залишалися під контролем його давніх партнерів: братів Шефірів, а також бізнесмена Андрія Яковлева. Попри заявлений намір розірвати зв’язки з російським ринком, юридичні зв’язки цих структур зберігалися значно довше, ніж повідомлялося публічно.

Наприкінці 2021 року власником Green Family Ltd став латвієць Ігорс Залівскіс. Розслідувачі встановили, що його професійна діяльність не пов’язана з медіабізнесом: він працював сантехніком та будівельником у Норвегії й Англії. При цьому кума Залівскіса — Марина Разумова — тривалий час співпрацювала з «кварталівцями» та до 2019 року керувала Green Family Ltd.

Аналітики зазначають, що фінансові операції компанії у Росії були швидкими та непрозорими. Так, у грудні 2021 року «Грин Филмс» отримала від Всеросійської державної телерадіокомпанії 99,5 млн рублів (понад 1,3 млн доларів), які були витрачені протягом трьох днів.

Журналісти припускають, що попри формальну зміну власника, компанія продовжує контролюватися колишніми бенефіціарами — бізнес-партнерами Зеленського. Спроби зв’язатися з ними не дали результатів: Сергій і Тимур Міндіч, Андрій Яковлєв та Сергій Шефір не відповіли, а Борис Шефір відмовився коментувати, пославшись на дружбу із президентом.

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Броневицький публічно висловив переконання, що звільнення заступника керівника САП Андрія Синюка має ознаки «класичного інституційного прикриття». На його думку, таке рішення виглядає як спроба відвести увагу від системних проблем і знизити градус суспільного тиску, який посилився після оприлюднення матеріалів резонансної «справи Міндича».

У центрі цієї справи опинився високопосадовець, який тривалий час вважався одним із найвпливовіших представників САП, що мав особливі комунікації з Офісом Президента. За даними слідства, Синюк згадується у матеріалах як особа, що виконувала роль учасника злочинної організації, долучаючись до реалізації схем, які приписують оточенню бізнесмена Міндича. У цих документах йому приписують участь у виконанні завдань, пов’язаних із впливом на окремі процеси, що могли мати корупційний характер.

Головне порушення, на яке звертає увагу експрокурор, — спосіб, у який відбулася відставка. Синюк звільнений «за власним бажанням», хоча частина 9 статті 46 Закону «Про прокуратуру» прямо забороняє звільняти прокурора під час незавершеного дисциплінарного провадження.

За законом порядок мав бути іншим:– внутрішній контроль САП проводить повну перевірку;– матеріали передаються до КДКП;– КДКП ухвалює остаточне й незалежне рішення.

Жоден із цих етапів не був завершений.

Попри невиконання процедури, звільнення погодили фактично одразу. Ба більше — Синюк отримав 382 723 грн вихідних виплат, що вже відображено в його декларації. Фактично особа, яку в підозрі описують як учасника злочинної організації, не лише уникнула дисциплінарної відповідальності, а й отримала значну компенсацію при звільненні.

Броневицький наголошує: ситуація нічим не відрізняється від тих випадків, за які антикорупційні органи самі ж критикують інших. У місці, де мають демонструвати зразкову прозорість, відбувається повне порушення процедур і подарунок фігуранту кримінальної справи.

За його словами, це радше схоже на «тиху евакуацію», ніж на верховенство закону:САП не завершила розгляд, не передала матеріали до дисциплінарного органу і дозволила топпосадовцю піти з посади без жодних наслідків.

У підсумку, зазначає експрокурор, САП «мала б частіше дивитися в дзеркало» — адже за механізмами боротьби з корупцією нерідко ховається практика її ж прикриття.