В Одесі СБУ зірвала схему постачання бронеплит до Придністров’я

Світова спільнота цього дня відзначає Міжнародний день сліпих, нагадуючи про потребу соціальної підтримки, доступності та рівних можливостей для людей з вадами зору. Ініціативи, приурочені до цього дня, охоплюють просвітницькі кампанії, благодійні акції та освітні проєкти, які спрямовані на покращення якості життя та інтеграцію людей з обмеженими можливостями у суспільство.

Народні прикмети та звичаї 13 листопада також несуть цікаві спостереження. Златоустів день вважався показником майбутньої погоди: якщо ранок ясний, то зима буде м’якою, а сильний вітер віщував холодні й сніжні дні. Люди звертали увагу на слова, вимовлені цього дня — вважалося, що будь-яке сказане слово може справдитися або мати довготривалий вплив. У господарських справах радили завершувати важливі роботи, бо енергія дня сприяла успішному завершенню справ та врожаю майбутнього року.

На міжнародному рівні 13 листопада відзначають Міжнародний день сліпих: громадські організації проводять події, що привертають увагу до доступності міського простору та сучасних засобів реабілітації. Цього ж дня у світі згадують про важливість якості, юзабіліті та добрих справ — низка ініціатив проходить під позначками Дня якості, Дня юзабіліті та Дня добра.

Дата має і свій історичний контекст в Україні: 1918 року було створено Директорію УНР, а 1997-го відбулася перша зустріч Центральної виборчої комісії незалежної України. Серед уродженців і ювілярів дня — лікар-гістолог Олександр Черняхівський, письменник Остап Вишня, композитор Герман Жуковський, математик Ігор Скрипник і правозахисник, кримськотатарський лідер Мустафа Джемілєв.

Народні прикмети традиційно зосереджені на погоді: радісне цвірінькання синиць і горобців віщує потепління; кішка, що шукає теплі місця, — до морозів; риба, яка вистрибує з води, — до дощу; густий ранковий туман — до затяжних опадів. У повсякденних порадах цього дня радять безкорисливо допомагати іншим, уникати різких слів і брехні. Вважається також, що подорожі та справи, розпочаті 13 листопада, матимуть добрий перебіг — за умови, що їх буде доведено до кінця.

Для великої кількості людей кава давно стала невід’ємною частиною щоденної рутини — маленьким ритуалом, який задає тон усьому дню. Проте те, яким способом готується цей напій, може суттєво змінювати не лише його смакові якості, а й вплив на організм. Різні методи приготування по-різному розкривають ароматичні нотки зерна, а також визначають концентрацію корисних або навпаки — небажаних речовин у чашці.

Одним із найбільш поширених способів є фільтр-кава, яка проходить через паперовий фільтр. Такий метод дозволяє затримати частину масел та мікрочастинок, роблячи напій м’якішим для шлунка і менш насиченим за вмістом речовин, що підвищують рівень холестерину. Фільтрована кава часто має чистий, прозорий смак із виразними фруктовими або квітковими відтінками.

Головний секрет — паперовий фільтр. Він затримує кофестол — природну речовину, яка підвищує рівень “поганого” холестерину. Кава, зварена у турці, френч-пресі або гейзерній кавоварці, містить повний обсяг кофестолу. Крапельна кавоварка з паперовим фільтром залишає його на папері, пропускаючи лише корисні компоненти.

Дослідження показали, що чотири чашки фільтрованої кави на день знижують ризик серцево-судинних хвороб на 15%. Замінюючи тричі на тиждень три чашки нефільтрованої кави на фільтровану, можна знизити рівень холестерину на 0,58 ммоль/л.

Щодо еспресо, у ньому вищий рівень дитерпенів, що також підвищує холестерин. Проте італійські дослідження показали, що еспресо може уповільнювати накопичення токсичних білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. Кофеїн у помірній кількості (2–3 порції на день) захищає нейрони та знижує ризик деменції, але надмірне споживання може викликати тривожність та безсоння.

Розчинна кава вважається найменш корисною. Під час виробництва руйнується більшість корисних речовин, а у складі з’являється акриламід — потенційно небезпечна сполука. Часто додають штучні ароматизатори для покращення смаку.

Для максимальної користі лікарі радять свіжообсмажені зерна та крапельну кавоварку з паперовим фільтром.

У Костянтинівці правоохоронці встановили обставини резонансної справи, у якій 58-річну місцеву жительку підозрюють у тому, що вона протягом 18 років зберігала тіло власної померлої доньки у квартирі. За даними прокуратури Донецької області, під час слідства з’ясувалося, що жінка впродовж багатьох років проявляла жорстокість щодо дітей і не забезпечувала їм навіть мінімальних умов для існування.

Слідчі встановили, що сім’я проживала у занедбаному помешканні, де не було електрики, опалення, води та елементарних санітарних можливостей. Помилка у догляді за дітьми була системною: умови в квартирі становили загрозу для їхнього життя та здоров’я. У таких нелюдських обставинах мати жила разом із двома доньками, одна з яких багато років тому померла, а тіло залишалося у житлі без поховання.

Старша донька померла у грудні 2006 року у віці 22 років. Мати вирішила не повідомляти про смерть ні медиків, ні правоохоронців, а залишила тіло у квартирі, час від часу обмиваючи та переодягаючи його. Молодшій доньці підозрювана говорила, що сестра лише спить, і забороняла розповідати про подію, змушуючи дитину спати поруч із тілом.

Лише у 2025 році, після переїзду до іншого міста, молодша донька розповіла адвокатам про страшну подію. Під час обшуку у квартирі матері правоохоронці виявили муміфіковані останки, які пролежали там близько 18 років.

Жінку підозрюють у злісному невиконанні обов’язків щодо догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, та у нарузі над тілом померлої особи (ст. 166, ч. 1 ст. 297 КК України). Підозрювану направлять на психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану.

Господарський суд Хмельницької області виніс рішення про стягнення з приватного підприємця штрафу у розмірі понад 400 тисяч гривень через порушення умов договору щодо постачання квадрокоптерів для потреб Сил оборони України. Позов подала Окружна прокуратура міста Хмельницького після встановлення факту невиконання зобов’язань, прописаних у контракті.

Під час судового розгляду було підтверджено, що у березні 2025 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради підписав із підприємцем угоду на поставку партії сучасних безпілотних літальних апаратів. Ці дрони мали бути передані військовим у чітко визначені строки, оскільки вони відіграють важливу роль у підвищенні ефективності розвідки, коригуванні вогню та забезпеченні підрозділів актуальною інформацією на лінії фронту. Втім, постачальник не виконав договірні умови, що створило ризики для забезпечення окремих частин потрібним обладнанням.

Попри взяті зобов’язання, постачальник не передав квадрокоптери у встановлені договором строки. Крім того, про неможливість виконати поставку він повідомив замовника лише після значного прострочення термінів.

Прокуратура, діючи в інтересах держави, звернулася до суду з вимогою стягнути штраф і пеню за зрив постачання техніки для українського війська. Суд повністю підтримав її позицію.

У результаті бюджет Хмельницької міської громади отримає понад 400 тисяч гривень.

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Артем Пивоваров залишається одним із найзагадковіших українських виконавців, який ретельно оберігає своє особисте життя від сторонніх очей. Артист неодноразово підкреслював, що не має наміру перетворювати власні стосунки на публічне шоу та уникає обговорень теми кохання чи сім’ї навіть у найвідвертіших інтерв’ю. Його позиція — тримати баланс між творчістю та приватністю, аби увага слухачів залишалася прикутою до музики, а не до особистих подробиць.

Попри мовчання співака, чутки навколо його особистого життя не вщухають. Фанати вже тривалий час приписують Пивоварову роман із дівчиною на ім’я Даша, яку нібито часто бачать поруч із ним за лаштунками концертів. У мережі навіть з’являлися припущення, що пара могла вже узаконити стосунки, однак підтверджень цьому немає. Сам Артем коментує ці розмови вкрай стримано, а іноді — з притаманною йому іронією, наголошуючи, що головне для нього — не плітки, а музика.

Нову хвилю обговорень запустив момент, зафіксований шанувальниками під час одного з останніх виступів Пивоварова. На кадрах видно, як співак виконує хіт “Блакить твоїх очей” і спрямовує особливо ніжний, зосереджений погляд на конкретну дівчину в залі. Вона дуже схожа на Дашу Чередниченко — саме з нею фанати пов’язують особисте життя артиста. Символічну “зачіпку” додає і те, що в самої Даші справді яскраві блакитні очі.

Чередниченко офіційно працює в команді Пивоварова — вона займається менеджментом, супроводжує артиста на подіях, з’являється поруч у робочому контексті. Але шанувальники давно звертають увагу, що деякі їхні спільні фото в соцмережах виглядають, м’яко кажучи, не лише “діловими”.

Окремий аргумент для фанатських теорій — кліп “Моя ніч”, де Артем і Даша з’являються разом у дуже близьких, емоційних сценах. Пристрасні поцілунки в кадрі багато хто сприйняв не як суто артистичну гру, а як відображення реальних стосунків.

Сам Пивоваров традиційно коментувати особисте життя відмовляється, залишаючи публіці право на здогадки. Тим часом кожен жест, погляд зі сцени чи нове відео з концертів моментально розбирають на деталі, а історія про “таємний роман із Дашею” стає своєрідним серіалом для відданих фанатів.

На тлі повномасштабної війни в Україні лікарі фіксують дедалі більше випадків рідкісної, але надзвичайно небезпечної інфекції — газової гангрени. За повідомленнями українських медиків, оприлюдненими виданням The Telegraph, ця тяжка м’язова хвороба, яка вважалася майже ліквідованою у Європі, знову повертається через бойові дії та складні умови на фронті.

Газова гангрена спричиняється бактеріями роду Clostridium, що розмножуються у ранах, де бракує кисню. Вони утворюють під шкірою газові пухирці, які стрімко руйнують м’язові та м’які тканини. Ознаки захворювання можуть з’явитися вже через кілька годин після поранення: сильний біль, набряк, зміна кольору шкіри та характерний запах ураженої ділянки. Без невідкладного хірургічного втручання та лікування високодозовими антибіотиками смертність сягає майже стовідсоткових показників.

«Таких затримок з евакуацією не спостерігалося понад 50 років — можливо, з часів Другої світової війни, а може, і раніше. Ми стикаємося з патологією, з якою раніше ніколи не стикалися», — зазначає іноземний доброволець-медик Алекс із Запорізької області.

Зазвичай лікування включає хірургічне видалення інфікованої тканини та внутрішньовенне введення високих доз антибіотиків. Проте в умовах активних бойових дій та обмеженого доступу до медичних закладів первинна обробка ран і застосування препаратів часто неможливі вчасно.

Доктор Ліндсі Едвардс, старший викладач мікробіології Королівського коледжу Лондона, попереджає: «Це надзвичайно небезпечна для життя інфекція: при відсутності лікування смертність наближається до 100 відсотків».