В Україні планують запровадити обов’язкову накопичувальну пенсійну систему

Стан серцево-судинної системи тісно пов’язаний зі щоденними звичками людини, серед яких харчування відіграє одну з провідних ролей. Фахівці з кардіології підкреслюють, що збалансований раціон здатен не лише підтримувати нормальну роботу серця, а й значно зменшувати ймовірність розвитку хронічних захворювань, зокрема ішемічної хвороби, гіпертонії та атеросклерозу. Якість їжі впливає на рівень холестерину, еластичність судин і загальний обмін речовин в організмі.

Одним із фундаментальних принципів харчування, корисного для серця, вважається достатнє споживання клітковини. Вона міститься у цільнозернових продуктах, різноманітних овочах, фруктах і бобових культурах. Клітковина допомагає виводити надлишок холестерину з організму, сприяє стабілізації рівня цукру в крові та покращує роботу кишківника. Регулярна присутність таких продуктів у меню позитивно відображається на загальному самопочутті та витривалості серця.

Важливу роль відіграють і жири правильного типу. Кардіологи радять включати в раціон продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти, зокрема жирну рибу, горіхи та насіння. Такі жири зменшують запальні процеси в судинах, покращують кровообіг і знижують ризик утворення тромбів. Водночас фахівці рекомендують уникати трансжирів і надмірно перероблених продуктів, які негативно впливають на стан судин.

Не менш важливим є збалансоване споживання білків. Перевагу варто надавати курячому м’ясу, індичці, рибі та бобовим культурам. Обмеження червоного м’яса та оброблених м’ясних виробів, таких як ковбаси і сосиски, допомагає знизити ризик розвитку атеросклерозу.

Овочі та фрукти яскравих кольорів є джерелом антиоксидантів, вітамінів і мінералів, необхідних для підтримки серцево-судинної системи. Особливо корисними вважаються шпинат, броколі, морква, червоний перець, ягоди та цитрусові, які допомагають зменшувати окиснювальний стрес і підтримувати еластичність судин.

Окрему увагу лікарі приділяють споживанню солі та цукру. Надлишок солі сприяє підвищенню артеріального тиску, а надмірна кількість цукру може провокувати запальні процеси в судинах і сприяти набору зайвої ваги. Фахівці радять обмежувати готові соуси й оброблені продукти, замінюючи їх натуральними спеціями, зеленню та лимонним соком.

Регулярне харчування невеликими порціями, достатній питний режим і контроль калорійності раціону допомагають підтримувати стабільну роботу серця у довгостроковій перспективі. У поєднанні з помірною фізичною активністю дотримання цих рекомендацій значно знижує ризик серцевих захворювань і позитивно впливає на загальне самопочуття.

Зіньківський районний суд Полтавської області виніс вирок мешканцю Полтавського району, який протягом особливого періоду систематично створював перешкоди для законної діяльності Збройних Сил України. Чоловіка визнано винним за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на підрив обороноздатності держави.

Слідство встановило, що у період з грудня 2024 року по липень 2025 року підсудний займався поширенням інформації у відкритій Telegram-спільноті, яка стосувалася місць проведення мобілізаційних заходів, розташування спільних груп територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також позицій поліції та блокпостів на території Полтавського району. Ці дії, на думку слідства, прямо загрожували безпеці держави та ускладнювали діяльність військових і правоохоронних органів.

Суд визнав, що такі дії створювали загрозу виконанню мобілізаційних завдань, підривали обороноздатність держави та сприяли ухиленню громадян від виконання конституційного обов’язку в умовах воєнного стану.

Чоловікові призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнили від його відбування з випробувальним строком, поклавши на нього обов’язки, передбачені законом. Крім того, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, який використовувався як знаряддя вчинення злочину.

У суді наголосили, що поширення інформації про роботу ТЦК, мобілізаційні заходи та пересування військових в умовах воєнного стану є кримінальним правопорушенням і тягне за собою відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України.

Із початку нового року в Україні почнуть діяти оновлені вимоги до бронювання військовозобов’язаних працівників, які суттєво вплинуть на підходи як у приватному секторі, так і в державних та комунальних підприємствах. Головний акцент у нових правилах зроблено на рівні оплати праці, який відтепер стане одним із визначальних критеріїв для збереження броні. Про це повідомив адвокат Олександр Дубовий, коментуючи підготовлені зміни в законодавстві.

За його словами, для приватних компаній, які мають статус критично важливих для економіки та життєдіяльності країни, запроваджується новий підхід до визначення мінімальної заробітної плати працівника, якого планують забронювати. Відтепер цей показник не буде фіксованим, а розраховуватиметься за спеціальною формулою. В її основі — мінімальна заробітна плата по країні за останній календарний місяць, до якої застосовуватиметься відповідний коефіцієнт. Саме він і формуватиме поріг, нижче якого бронювання стане неможливим.

Таким чином, якщо у грудні мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень, то мінімальний дохід працівника, якого планують забронювати, має бути не меншим за 20 тисяч гривень. Водночас із 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 8 647 гривень, а отже необхідний рівень доходу для бронювання підвищиться до 21 617 гривень 50 копійок.

Для державних і комунальних підприємств діятиме інший підхід. У цьому випадку заробітна плата працівника має бути не нижчою за середню по відповідному регіону за четвертий квартал року. Важливо, що йдеться саме про суму брутто — тобто до оподаткування, з урахуванням податків та обов’язкових платежів.

Адвокат наголосив, що інших суттєвих змін у процедурі бронювання на 2026 рік наразі не передбачено. Основний акцент зроблено саме на фінансових критеріях, які мають підтверджувати статус працівника як економічно важливого для функціонування підприємства.

19-річна Злата Мітчелл, донька телеведучої Ольги Фреймут, дедалі впевненіше заявляє про себе як про самостійну публічну особу. Увага до неї зростає не лише через родинні зв’язки, а й завдяки виразному стилю, сміливим візуальним рішенням та відкритості у самовираженні, які вирізняють дівчину на тлі багатьох ровесників.

На відміну від стриманого та виваженого іміджу матері, Злата обирає інший шлях — вона не уникає експериментів і демонструє впевненість у власному виборі. У новій серії світлин дівчина постає у різних образах: від класичних і елегантних до більш сміливих та сучасних, які підкреслюють її характер і настрій.

Частина знімків зроблена у довгій білій сукні, доповненій масивним поясом, який акцентує талію, та кросівками, що додають образу сучасності. В іншій серії фото Злата з’являється у чорному костюмі та бордовому піджаку, а також ділиться атмосферними кадрами з пляжу.

Відомо, що у 15 років Злата переїхала до США, де нині навчається одразу за двома напрямами. Спершу вона обрала продюсування фільмів, реалізуючи інтерес до кінематографа, а згодом додала до навчання ще й політологію.

Попри те, що дівчина нечасто публікує нові фото, кожна її поява у соцмережах викликає активне обговорення. Злата демонструє, що має власне бачення стилю, не намагаючись відповідати чиїмось очікуванням, навіть якщо йдеться про образ доньки відомої телеведучої.

Багато людей сприймають увімкнений телевізор або серіал перед сном як простий спосіб розслабитися після напруженого дня. Для тих, хто має труднощі із засинанням, фоновий звук і зображення часто стають своєрідним «якорем», який допомагає відволіктися від нав’язливих думок і швидше перейти до сну. З часом такий вечірній ритуал перетворюється на звичку, без якої складно уявити відпочинок.

Водночас наукові дослідження вказують на те, що сон у приміщенні з працюючим екраном може негативно впливати на організм. Світло від телевізора, навіть якщо воно здається неяскравим, порушує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за регуляцію сну та біологічних ритмів. У результаті сон стає поверхневим, а фази глибокого відновлення скорочуються.

Ключову роль у цьому процесі відіграє мелатонін — гормон, що регулює цикл сну і водночас впливає на обмін речовин та роботу імунної системи. Світло від екрана пригнічує його вироблення, через що організм втрачає здатність коректно відновлюватися вночі. Порушення циркадних ритмів супроводжується зростанням рівня гормонів стресу, що збільшує ризик розвитку ожиріння, серцево-судинних захворювань і діабету.

Окрім цього, сон із телевізором заважає нормальному проходженню фаз сну. Людина спить менше і рідше занурюється у глибокий сон, який є критично важливим для відновлення. Хронічне недосипання, своєю чергою, провокує підвищений апетит, зниження фізичної активності та бажання компенсувати втому за допомогою кофеїну й швидких вуглеводів.

Фахівці наголошують: світло і звуки з екрана роблять сон поверхневим, сприяють накопиченню втоми та поступово погіршують загальний стан здоров’я. Саме тому для повноцінного відпочинку варто відмовитися від телевізора в спальні та створити максимально темне й тихе середовище для сну.

Харчові обмеження, чи то через необхідність, чи з усвідомленого вибору, можуть мати значний вплив не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Дотримання певних правил харчування, відмова від звичних продуктів або навіть строгі дієти, що включають жорстке обмеження певних груп продуктів, часто призводять до змін не тільки в організмі, а й в емоційному стані. Психологи та фахівці з харчування вказують на те, що, хоча контроль за їжею може бути корисним у певних випадках, важливо бути уважним до тих ознак, коли такий контроль може переходити межі здорового і ставати небезпечним для психічного здоров’я.

Як зазначає клінічна психологиня Марі Ро, харчові обмеження можуть впливати на емоції та поведінкові реакції людини. У деяких випадках тривале обмеження або відмова від їжі, яка є важливою для балансу в організмі, може призвести до погіршення настрою, дратівливості, занепокоєння чи навіть депресії. Часто голод або незадоволення від обмежень в харчуванні супроводжуються змінами в емоційному тлі: сильний голод може викликати не лише фізичний дискомфорт, але й підвищену нервозність або агресивність. Це особливо стосується людей, які намагаються контролювати своє харчування на тлі стресу або емоційних проблем.

Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.

26 грудня має особливе значення для жіночої частини суспільства, адже цей день поєднує в собі міжнародні ініціативи, церковні традиції та народні вірування, що здавна асоціюються з турботою про жінок і дітей. Це свято, хоча і не має офіційного державного статусу в Україні, відзначається в різних культурах як день, коли акцентується увага на ролі жінок у суспільстві та їхніх важливих функціях в родині.

Історично цей день пов’язується з християнськими традиціями. В церковному календарі 26 грудня відзначається день святого Стефана, першим мучеником, що також є важливим для християнської спільноти. Цей день вважається добрим для молитви за мир у родині, за здоров’я жінок та дітей. Крім того, у багатьох країнах цього дня згадують святого Стефана як покровителя доброчинців і захисника слабких, що додатково підсилює акцент на милосердя та турботу.

У світі 26 грудня проходить під знаком добрих справ. Саме на цю дату припадає Міжнародний день подарунків, який заохочує дарувати увагу і презенти без приводу — друзям, знайомим або тим, хто цього потребує. Також цього дня відзначають День листів подяки, День карамельної тростини, День скаржників, День круп’є та День афроамериканської культури. Крім того, 26 грудня народилися відомі у світі постаті, серед яких поет Томас Грей, математик Чарльз Беббідж, письменник Генрі Міллер, актор і музикант Джаред Лето.

Згідно з новоцерковним календарем, 26 грудня віряни відзначають Собор Пресвятої Богородиці. Цього дня християни звертаються з молитвами до Діви Марії, просячи про сімейне щастя, достаток і здоров’я дітей. Раніше за старим стилем цього дня вшановували кількох християнських мучеників, зокрема Євгенія, Ореста, Мардарія та Євстратія.

Народні традиції також надають цій даті особливого значення. З давніх-давен вважалося, що погода 26 грудня визначає характер січня. Похолодання обіцяло пізню й холодну весну, веселе щебетання синиць віщувало відлигу, а сороки, що риються в траві, — теплий Новий рік. День уважався сприятливим для жінок: у давнину було заведено молитися Богородиці, вшановувати породіль і повитух, дякуючи їм за народження дітей. Їм приносили пироги й вареники як знак поваги. Також існував звичай у цей день вперше стригти немовлят, вірячи, що це зміцнить їхнє здоров’я.

Разом із добрими звичаями існували й заборони. Жінкам не радили важко працювати, носити брудний одяг або користуватися посудом із тріщинами. Чоловікам, за повір’ями, не варто було відмовляти у проханнях вагітним. Крім того, день вважався невдалим для риболовлі.

Ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотницький опинився в центрі резонансної справи, пов’язаної з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди від співвласника компанії «Ескулаб». Згідно з повідомленнями, він уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), яка була затверджена Вищим антикорупційним судом України (ВАКС).

Угода передбачає конкретні зобов’язання та строки виконання, що дозволяють Плотницькому уникнути більш суворого покарання, водночас визнаючи його провину у скоєних діях. Судова практика таких справ свідчить, що подібні домовленості укладаються з метою пришвидшення розгляду та забезпечення компенсації заподіяних збитків, а також створюють прецедент відповідальності для посадовців високого рівня.

У цій же справі підозри отримували тодішній голова Господарського суду Львівської області Василь Артимович та ексголова суду Михайло Юркевич.

Фігуранти пропонували підприємцю ухвалення “потрібних” рішень у суді за $1 млн. Більше інформації на порталі Антикор: https://antikor.info/articles/811545-8_let_tjurjmy_zamenili_na_donat_eks-glava_apelljatsionnogo_suda_plotnitskij_zaplatit_10_millionov_griven_na_vsu_za_vzjatochnichestvo