В Україні планують запровадити обов’язкову накопичувальну пенсійну систему

З 1 лютого 2026 року для громадян України починають діяти комплексні зміни, що охоплюють соціальні виплати, житлові програми, сферу зв’язку, податкове адміністрування та режим воєнного стану. Ці нововведення торкнуться широкого кола людей: родин з дітьми, внутрішньо переміщених осіб, платників податків та користувачів цифрових сервісів. Одним із ключових аспектів стане оновлення умов державної програми «єОселя», спрямованої на підтримку доступного житла для громадян.

З 9 лютого вводяться нові обмеження щодо площі житлових приміщень. Для сім’ї з однієї або двох осіб максимальна площа квартири не повинна перевищувати 52,5 квадратного метра. Для кожного додаткового члена сім’ї передбачено збільшення граничної площі на 18 квадратних метрів, що дозволить врахувати потреби великих родин. Такі зміни покликані більш справедливо розподіляти державну підтримку та ефективно використовувати бюджетні ресурси.

У лютому також зберігається можливість оформлення окремих дитячих виплат. Батьки дітей, яким виповнився один рік у січні 2026 року, ще можуть подати документи на отримання допомоги за попередній місяць. Крім того, продовжує діяти програма єЯсла, однак заяву на участь необхідно подати до кінця січня, інакше виплата не буде призначена.

Отримувачі зимової державної підтримки через Укрпошту можуть скористатися виплатою у розмірі 1 000 гривень до кінця лютого. Ці кошти дозволено використовувати на придбання ліків, продуктів харчування та інших базових товарів першої необхідності.

Паралельно держава продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації. Відповідні рішення ухвалені Верховною Радою, і чинність обмежувальних та мобілізаційних заходів продовжено до 4 травня 2026 року.

Ще однією важливою зміною лютого стане розвиток мобільного зв’язку нового покоління. Після запуску у Львові мережа 5G почне працювати у Харкові, а згодом — і в інших великих містах України. Очікується, що це позитивно вплине на швидкість передачі даних і розвиток цифрових сервісів.

Також оновлюється порядок податкових повідомлень. Із 26 лютого вони матимуть нову форму, міститимуть QR-коди для зручної сплати та чітко визначатимуть умови оплати без застосування штрафів у разі дотримання встановлених строків. У податкових органах зазначають, що це має спростити взаємодію громадян із фіскальною системою та зменшити кількість технічних помилок.

Київська міська прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо посадовиці комунальної організації «Муніципальна охорона». Жінку звинувачують у службовій недбалості під час проведення закупівлі нагрудних відеореєстраторів, що спричинило значні фінансові збитки для міського бюджету — близько 1,7 мільйона гривень.

Слідство встановило, що у 2020 році під час організації закупівлі посадовиця не забезпечила належну перевірку тендерної документації та умов контракту, що дало змогу укласти договір із постачальником на сумнівних підставах. Внаслідок цього міська скарбниця зазнала збитків, а якість придбаного обладнання не відповідала встановленим технічним вимогам.

Посадовиця, яка відповідала за проведення закупівлі та приймання товару, не здійснила належної перевірки технічних параметрів бодікамер. У результаті комунальна організація оплатила обладнання, яке не відповідало заявленим вимогам, що і спричинило матеріальні збитки на суму приблизно 1,7 млн грн.

У прокуратурі зазначають, що дії посадовиці кваліфіковано як службову недбалість. Обвинувальний акт уже передано до суду, який має надати правову оцінку діям відповідальної особи.

Справу щодо закупівлі бодікамер для «Муніципальної охорони» розглядатимуть у судовому порядку. У разі доведення вини посадовиці їй загрожує передбачена законом відповідальність.

Правоохоронці оголосили про підозру Володимиру Репіку, керівнику одного з департаментів Київської міської державної адміністрації, у завданні значних фінансових збитків столиці. Йому інкримінують причетність до випуску облігацій місцевої позики, які виявилися економічно необґрунтованими, що призвело до втрати понад 581 мільйона гривень із міського бюджету.

За інформацією Національної поліції, дії посадовця кваліфікуються як порушення фінансової дисципліни та зловживання службовим становищем, що завдало шкоди економічній стабільності Києва. Слідчі відзначають, що розслідування триває, а підозрюваний наразі співпрацює зі слідством.

За даними слідства, 53-річний посадовець протягом кількох років ініціював внутрішні запозичення шляхом випуску облігацій, попри те, що бюджет міста мав достатній обсяг власних коштів. У результаті Київ залучав кредитні ресурси та сплачував значні суми відсотків, що призвело до безпідставних витрат бюджету.

Слідство встановило, що у період з 2020 по 2023 роки департамент здійснив випуск облігацій місцевої позики на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень. Залучені кошти планувалося спрямувати на фінансування бюджету розвитку столиці.

Водночас, за інформацією правоохоронців, у цей період бюджет Києва був профіцитним — доходи перевищували видатки, дефіциту не існувало, а реальної необхідності у додаткових фінансових ресурсах не було. Відсутність запозичень, як зазначають у поліції, не вплинула б на реалізацію міських програм, що фінансуються з бюджету розвитку.

Незважаючи на це, місто продовжувало сплачувати відсотки за облігаціями, що призвело до економічно необґрунтованих витрат. Згідно з висновками експертів, дії посадовця завдали територіальній громаді Києва збитків на суму понад 581 мільйон гривень.

Володимиру Репіку повідомлено про підозру за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також штраф до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Київській міській державній адміністрації повідомили, що зранку 23 січня правоохоронці проводять слідчі дії. Спочатку обшуки відбувалися за місцем проживання директора департаменту, після чого — у його службових кабінетах. За результатами дій складено процесуальні документи, а всі запитувані матеріали були надані слідству.

Водночас у департаменті заявили, що вважають кримінальне провадження безпідставним і політично вмотивованим. Там наголосили на готовності співпрацювати зі слідством і відстоювати правомірність своїх дій у правовому полі.

29-річна співачка Мішель Андраде поділилася з аудиторією свіжими матеріалами з подорожі на Балі, опублікувавши серію фото й коротке відео. На знімках артистка постає у світло-рожевому комплекті білизни, який став помітним елементом образу та викликав жваве обговорення серед підписників. У центрі уваги опинилися не лише кадри з екзотичної локації, а й продумана стилістика зйомки.

Для фотосесії Андраде обрала котоново-мереживний комплект без кісточок, що підкреслює ідею легкості та комфорту. Шанувальники відзначили стриманий дизайн і практичність виробу, який органічно вписався в атмосферу тропічного відпочинку. Світла кольорова гама гармоніює з природним фоном, створюючи цілісний і спокійний візуальний настрій.

Пізніше у відео Мішель продемонструвала завершений образ, доповнивши комплект довгою спідницею з розрізом і топом. Таким чином артистка поєднала відпочинковий настрій із презентацією власної дизайнерської продукції.

Реакція підписників не забарилася — у коментарях користувачі активно ділилися емоціями та компліментами, відзначаючи впевненість співачки, її стиль і фізичну форму. Фанати також звернули увагу на те, що Андраде дедалі частіше використовує соціальні мережі як майданчик для творчого самовираження та розвитку особистого бренду.

Останнім часом співачка регулярно ділиться новими світлинами й відео з повсякденного життя та подорожей, поєднуючи особистий контент із демонстрацією власних проєктів у сфері моди та стилю.

Численні наукові дослідження підтверджують, що кава за помірного споживання може мати позитивний вплив на організм. Її пов’язують зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань, підтримкою когнітивних функцій і захистом клітин завдяки високому вмісту антиоксидантів. Натуральна кава без домішок здатна бадьорити, покращувати концентрацію та бути частиною збалансованого раціону.

Втім, сучасна культура кавових напоїв дедалі більше віддаляється від класичного уявлення про користь цього продукту. Кав’ярні та домашні рецепти часто пропонують напої з великою кількістю сиропів, підсолоджувачів, ароматизаторів і жирних добавок. У такому вигляді кава поступово втрачає свої корисні властивості та перетворюється на калорійний десерт, перенасичений цукром і штучними компонентами.

Ще одна проблема — зловживання цукром і штучними підсолоджувачами. Сиропи та підсолоджувачі можуть містити значну кількість доданого цукру, який швидко підвищує рівень глюкози в крові. Альтернативою може стати поступове зменшення солодкості та використання натуральних спецій, таких як кориця.

Важливу роль відіграє і якість кавових зерен. Неякісна або неорганічна кава може містити залишки пестицидів та інших хімічних речовин. За тривалого вживання це потенційно здатне негативно впливати на здоров’я.

Часто недооцінюють і час вживання кави. Надмірна кількість кофеїну або кава натщесерце можуть спричиняти нервозність, посилення тривожності, проблеми з травленням і печію. Крім того, кофеїн може залишатися в організмі багато годин, тому післяобідня кава нерідко стає причиною порушень сну.

Ще одна помилка — відмова від натуральних підсилювачів смаку. Спеції та натуральні добавки не лише збагачують смак, а й можуть мати антиоксидантні та протизапальні властивості, не перевантажуючи напій цукром.

Кава також може бути носієм корисних добавок. Деякі люди додають до неї колаген або інші поживні інгредієнти, поєднуючи ранковий ритуал із турботою про шкіру, суглоби чи відновлення після фізичних навантажень.

Регулярне вживання кави з кав’ярень і мережевих закладів — ще одна пастка. Такі напої часто містять приховані калорії, велику кількість жирів і цукру, а одна велика порція інколи за енергетичною цінністю дорівнює повноцінному прийому їжі.

Окремої уваги заслуговує водний баланс. Хоча кофеїн має легкий сечогінний ефект, сама кава складається переважно з води. Проблеми виникають тоді, коли кава повністю замінює звичайну воду протягом дня.

Нарешті, значення має спосіб приготування напою. Використання пластикових кавоварок або капсул може призводити до потрапляння в каву небажаних хімічних речовин під дією гарячої води. З цієї точки зору більш безпечними вважаються скляні, металеві або керамічні пристрої.

Прокурор з Івано-Франківська Андрій Піварчук опинився в центрі уваги через суперечки навколо його майнового стану. У відповідь на суспільний інтерес щодо походження активів, які оформлені на його родину, Піварчук зробив спробу публічно пояснити ситуацію. Проте замість того, щоб розвіяти сумніви та надати зрозуміле пояснення, його коментарі лише поглибили ці сумніви. У своїй заяві прокурор намагався спростувати звинувачення, проте висловлені ним аргументи виглядали недостатньо переконливими та суперечливими.

Однією з головних тез, на якій Піварчук зосередив свою позицію, стало твердження про те, що масштаби його майна були значно перебільшені. Він наполягав, що зазначене «маєток» є насправді скромним домоволодінням площею близько 60 квадратних метрів. Піварчук підкреслював, що цей об’єкт — не більше ніж старе господарське приміщення, яке він сам називає недобудовою. Однак, цей аргумент не тільки не зміг повністю розвіяти підозри, але й породив нові питання. Адже мова йде про майно, яке, за його словами, було отримано від матері, що в умовах суспільної уваги не дає однозначних відповідей на запитання про законність і прозорість таких угод.

Ключове питання, яке залишилося без відповіді, стосується фінансових можливостей матері прокурора. Зокрема, Піварчук жодним чином не прокоментував походження сонячної електростанції потужністю 30 кіловат, встановленої на цьому ж об’єкті. Орієнтовна вартість такого обладнання становить сотні тисяч гривень, однак джерела фінансування цієї інвестиції у публічних поясненнях так і не пролунали.

Не менш суперечливою виглядає ситуація з автомобілем, яким користується прокурор. Піварчук стверджує, що не купував транспортний засіб на відомих аукціонах пошкоджених авто, а придбав його у приватної особи. Проте саме це пояснення породжує нові питання щодо ціни угоди, адже вартість автомобіля такого класу та року випуску на українському ринку перевищує мільйон гривень.

Окремої уваги заслуговує і тема ремонту автомобіля. Прокурор не надав жодної інформації про витрати на відновлення транспортного засобу, хоча такі витрати мали б бути відображені в декларації як істотні зміни майнового стану. Відсутність цих даних створює підстави вважати, що декларація може не відображати реальну картину витрат.

Загалом публічна реакція Піварчука справляє враження спроби звести серйозні фінансові питання до гри слів і емоційних формулювань. Замість чітких відповідей щодо джерел коштів, вартості активів і відповідності декларацій реальному майновому стану, суспільству запропонували риторику про «сарай» і формальні заперечення.

У результаті кількість запитань до прокурора лише зросла. І тепер ключовим залишається не те, як він називає об’єкти майна, а чи може пояснити їх походження у спосіб, що відповідає вимогам закону і стандартам доброчесності для представника прокуратури.