В Україні викрили агентку білоруських спецслужб під прикриттям журналістки

У Запорізькій області правоохоронці повідомили про підозру 42-річному директору підприємства, яке має статус критично важливого для регіону. За даними слідства, посадовець організував схему вимагання коштів від своїх підлеглих, обіцяючи включити їх до переліку працівників, які мають право на відстрочку від мобілізації. Як з’ясували слідчі, керівник підприємства вимагав від своїх працівників неправомірну вигоду за так зване «економічне бронювання» строком на один рік.

Підозрюваний використовував своє службове становище, аби організувати корупційну схему, в рамках якої він обіцяв внести працівників у список тих, хто має право на відстрочку від служби в армії, натомість вимагав значну суму грошей. За ці кошти, він гарантував, що вказані працівники зможуть уникнути мобілізації, що є порушенням законодавства та серйозним зловживанням службовими повноваженнями.

Правоохоронці задокументували факт отримання хабаря у розмірі 21 тисячі гривень від одного з працівників підприємства. Після цього було проведено низку санкціонованих обшуків за місцем проживання фігуранта, в його автомобілі та в адміністративних приміщеннях підприємства. Під час слідчих дій вилучено грошові кошти та інші речові докази, які підтверджують протиправну діяльність.

За процесуального керівництва окружної прокуратури фігуранту повідомлено про підозру у підкупі службової особи юридичної особи приватного права. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Санкція інкримінованої статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років, конфіскацію майна, а також заборону обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю протягом кількох років.

Наразі слідство перевіряє можливу причетність інших осіб та встановлює повне коло працівників, які могли постраждати від цієї схеми.

Між 2013 та 2016 роками через ПриватБанк було виведено близько двох мільярдів доларів США. Основним механізмом цього стало масове кредитування компаній, які мали прямий зв’язок із тодішніми співвласниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Ці транзакції не були звичайними комерційними операціями, а фактично призводили до виведення значних коштів із фінансової системи країни.

Результатом таких дій стало серйозне погіршення ліквідності ПриватБанку та зростання ризиків для його клієнтів і вкладників. Незабаром це стало однією з головних причин, через які держава була змушена ініціювати націоналізацію банку, щоб запобігти його банкрутству та забезпечити фінансову стабільність. Націоналізація вимагала значних бюджетних витрат, що становило багатомільярдне навантаження на державні ресурси.

Наслідки цієї кредитної політики стали критичними. У грудні 2016 року держава була змушена націоналізувати ПриватБанк, визнавши його неплатоспроможним. Після цього з бюджету було спрямовано понад 5,75 млрд доларів для стабілізації роботи фінустанови, що еквівалентно більш як 155 млрд гривень.

Ключову роль у реалізації схеми відігравав топменеджмент банку, який входив до кредитного комітету та системно погоджував видачу позик пов’язаним структурам. Серед осіб, які схвалювали найбільшу кількість таких кредитів, фігурують Тимур Новіков, Тетяна Гур’єва, Володимир Яценко та Юрій Пікуш. Окрему роль у цій системі відігравала тодішня заступниця голови правління ПриватБанку Любов Чмона, яка погодила 126 кредитів, що стали частиною шахрайської схеми.

Любов Чмона очолювала бюджетний департамент банку — підрозділ, який фактично виконував функції внутрішнього казначейства для бізнес-імперії Коломойського і Боголюбова. Саме через цей департамент формувалися бюджети, прогнозувався рух коштів і забезпечувалося безперебійне фінансування компаній, пов’язаних із власниками банку. Без участі бюджетного департаменту масове схвалення фіктивних кредитів було б неможливим.

Свідчення, надані у суді, вказують на тісні особисті й робочі зв’язки між керівниками ключових департаментів банку та його власниками. Топменеджмент діяв не автономно, а виконував прямі вказівки Коломойського і Боголюбова, отримуючи натомість високі винагороди, збереження посад і гарантії майбутнього юридичного захисту.

Варто підкреслити, що розгляд у Лондоні мав господарський характер. Суд не встановлював кримінальної відповідальності конкретних топменеджерів, однак визнав сам факт масштабного шахрайства. За підсумками розгляду Коломойського і Боголюбова зобов’язали сплатити державному ПриватБанку близько 3 млрд доларів — з урахуванням відсотків та витрат на стягнення. У встановлений строк ці кошти сплачені не були, після чого банк розпочав процедури примусового стягнення.

Попри свою ключову роль у схемі, Любов Чмона за дев’ять років після націоналізації так і не стала фігуранткою кримінальних проваджень в Україні. Водночас іншим колишнім заступникам голови правління пощастило менше. Володимиру Яценку було оголошено підозру у привласненні та відмиванні коштів, а Людмилі Шмальченко — у причетності до розкрадання мільярдів гривень з банку.

Ще одним показовим епізодом стала історія Тимура Новікова. На відміну від Чмони, він не лише погоджував сумнівні кредити, а й, за матеріалами інших судових процесів, отримав близько 4,8 млн євро через кіпрську компанію Primecap, яка перебувала в центрі фінансових операцій, пов’язаних із виведенням коштів. Наразі ПриватБанк намагається стягнути ці гроші в межах окремого судового процесу за кордоном.

Показово, що і Любов Чмона, і Тимур Новіков після завершення роботи у ПриватБанку продовжили кар’єру у бізнесах, пов’язаних із групою «Приват». Ба більше, Чмона, яка на момент націоналізації володіла 0,24% акцій банку, двічі намагалася оскаржити націоналізацію в українських судах, вимагаючи повернення банку попереднім власникам. Обидві спроби завершилися поразкою.

Історія ПриватБанку демонструє не лише масштаби фінансових зловживань, а й глибину системної проблеми — коли ключові рішення ухвалювалися вузьким колом осіб в інтересах власників, а відповідальність за наслідки зрештою лягла на державу і платників податків.

Український музичний продюсер і сонграйтер Роман Черенов, відомий під творчим іменем Morphom, поділився спогадами про перші дні повномасштабного вторгнення Росії та складне рішення залишити Україну разом із родиною. Сьогодні він мешкає в Португалії, де не лише будує новий етап особистого життя, а й продовжує активну діяльність на підтримку України через музику та благодійні ініціативи.

За словами продюсера, ранок 24 лютого 2022 року розділив життя на «до» і «після». У перші дні панували розгубленість, страх за близьких і нерозуміння, як діяти далі. Попри це, рішення про виїзд з країни далося непросто, адже до війни Morphom був глибоко занурений у роботу в Україні й не планував жодних змін. Проте безпека родини стала визначальним чинником.

У ніч перед вторгненням продюсер повернувся до Києва з робочої поїздки. Вже за кілька годин родину розбудили вибухи. За словами Черенова, рішення про виїзд ухвалили миттєво.

Він згадує, що не було часу на збори — лише найнеобхідніше, діти та валізи, які ще стояли нерозпакованими. Сім’я одразу вирушила автомобілем у напрямку кордону.

Тоді, каже музикант, обмеження на виїзд ще не діяли, тому перетнути кордон вдалося без заторів і тривалого очікування. Спочатку родина оселилася у Польщі, плануючи швидке повернення додому. Однак «тиждень-два» поступово перетворилися на місяці, а згодом — на роки.

З часом сім’я пожила в кількох країнах Європи — Німеччині, Нідерландах, Іспанії, Італії. Зрештою вони обрали Португалію, яка найбільше підійшла за ритмом життя та атмосферою. Саме там Morphom живе й працює нині.

Попри перебування за кордоном, продюсер наголошує: намагається бути максимально корисним для України. Основний фокус його діяльності — благодійні концерти та творчі колаборації з українськими й місцевими артистами.

Перший такий захід, за його словами, вдалося організувати вже через два тижні після переїзду — у невеликій галереї старого португальського будинку. Згодом формат розширився: музикант проводить спільні виступи, залучає інших виконавців і спрямовує зібрані кошти на підтримку українців.

Сьогодні, каже Morphom, уся його концертна та творча робота має благодійний характер. Таким чином він продовжує допомагати країні, навіть перебуваючи далеко від дому.

Двадцять восьмий день січня вирізняється особливим символізмом, адже поєднує в собі релігійні події, суспільно важливі ініціативи та давні народні уявлення. У цей день церковна традиція звертає увагу на приклади духовного служіння, світська спільнота говорить про захист особистого простору, а народна культура нагадує про відповідальність людини перед родиною, домом і всім живим довкола.

За сучасним церковним календарем 28 січня віряни вшановують пам’ять преподобного Єфрема Сирина та українського святого Єфрема Печерського. Єфрем Сирин відомий у християнському світі як символ щирого покаяння і глибокого духовного самопізнання. Згідно з переданнями, він відмовився від світських спокус, обрав шлях аскези та молитви, а його богословські твори й духовні настанови й досі мають великий вплив на церковну традицію. Єфрем Печерський, у свою чергу, є прикладом подвижництва на українських землях, пов’язаного з історією Києво-Печерської лаври та формуванням місцевої духовної спадщини.

У світі 28 січня відзначають Міжнародний день захисту даних. Ця дата покликана нагадати про важливість приватності, безпеки персональної інформації та відповідального користування цифровими сервісами. У різних країнах з цієї нагоди проводять освітні заходи, тренінги й дискусії, присвячені захисту особистих даних в інтернеті. Окрім цього, календар відзначає День конструктора Lego, День відкриття Антарктиди, День винаходу дизельного двигуна та День ділового спілкування.

Для України 28 січня не є офіційним святом, однак ця дата пов’язана з важливими історичними подіями. У 1920 році було засновано Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. У 1992 році синьо-жовтий прапор офіційно затвердили як державний символ незалежної України. А в 2010 році воїнів Української повстанської армії на державному рівні визнали борцями за свободу України.

У народній традиції цей день вважався родинним. Наші предки радили провести його в колі близьких, ділитися новинами та не тримати образ. Особливу увагу приділяли домовикові — домашньому охоронцю. Йому залишали кашу біля печі, вірячи, що задобрений домовик допомагатиме в господарстві, а розгніваний може шкодити.

Народні прикмети 28 січня також стосувалися погоди. Швидкий рух хмар вважали ознакою змін, яскраві зорі вночі — передвісником морозу, а північний вітер — знаком, що відлиги найближчим часом не буде.

З церковними спогадами пов’язані й заборони дня. Вважається, що 28 січня не можна впиратися у власній правоті та відмовлятися визнавати помилки. Особливо суворо забороняється ображати тварин, завдавати їм шкоди або виганяти з дому. За народними віруваннями, навіть безпідставне знищення комах могло накликати на людину біду.

В Обухові, що на Київщині, місцева влада вже майже рік не може підключити дві газопоршневі міні-ТЕЦ, які були передані місту урядом США в рамках програми USAID. Обидві установки мають потужність по 2 МВт кожна і здатні забезпечити майже половину енергетичних потреб громади. Особливо це важливо в умовах постійних відключень електроенергії та енергетичної нестабільності, які стали звичним явищем для багатьох українських міст під час війни.

Депутат Обухівської міської ради Богдан Яцун зазначив, що незважаючи на великий потенціал цих міні-ТЕЦ для поліпшення енергозабезпечення громади, процес їхнього підключення до мережі досі залишається заблокованим через бюрократичні перепони. З моменту передачі обладнання у січні 2025 року, жодного прогресу в цьому напрямку не спостерігається. Це свідчить про проблеми на рівні місцевої адміністрації та, можливо, відсутність чіткої координації між органами влади.

Депутат зазначив, що проектно-кошторисна документація наразі перебуває на погодженні в ДТЕК, що спричинило затримку робіт з підключення обладнання. Хоча законодавством України передбачено спрощений порядок підключення енергетичних установок під час воєнного стану, у міській раді Обухова, судячи з усього, не планують використовувати цю процедуру.

Експерт з енергетики Віктор Куртев додає, що подібні проблеми є і в Києві. На сьогодні було запущено лише одну установку, інші міні-ТЕЦ, передані ООН, перебувають у процесі пуско-наладочних робіт. За його словами, причиною затримки є бюрократичні перепони та організаційні проблеми.

Затримка підключення міні-ТЕЦ демонструє, що навіть безкоштовно отримані енергетичні ресурси часто залишаються недоступними громадам через бюрократію та затягування процедур.

У православній традиції 26 січня присвячене пам’яті святих Ксенофонта і Марії — подружжя, яке вшановується як приклад глибокої віри, смирення та духовної відданості. Згідно з церковними переказами, вони походили зі знатної родини, але обрали шлях служіння Богові, пройшовши через важкі випробування та втрати. Цей день нагадує вірянам про цінність родинної єдності, терпіння та довіри до Божої волі.

Паралельно з церковним вшануванням у світі відзначається Міжнародний день митника. Свято об’єднує фахівців митних служб різних держав і підкреслює їхню роль у забезпеченні економічної безпеки, контролю за міжнародною торгівлею та протидії контрабанді. Саме митники стоять на перетині державних кордонів і глобальних процесів, впливаючи на стабільність фінансових систем.

У православному календарі 26 січня — день пам’яті преподобних Ксенофонта і Марії, подружжя з Візантії, яке жило у V–VI століттях і прославилося благочестям та милосердям.

Ксенофонт був заможним сенатором у Константинополі, відомим справедливістю та щедрістю до нужденних. Його дружина Марія підтримувала чоловіка у добрих справах і вела глибоке духовне життя. Коли їхні сини Іоан і Аркадій обрали чернецтво, подружжя також вирішило відмовитися від світських благ і присвятити себе служінню Богові: Ксенофонт пішов до монастиря, Марія — до жіночої обителі. Їх шанують як приклад сімейної вірності, смирення та віри.

Міжнародний день митника

Цього дня професійне свято відзначають митники в усьому світі. Саме 26 січня 1953 року була створена Рада митного співробітництва, яка згодом стала Всесвітньою митною організацією.

Працівники митної служби відповідають за контроль кордонів, боротьбу з контрабандою, дотримання правил міжнародної торгівлі та захист економічних інтересів держави. У різних країнах проводять урочисті заходи, нагородження та професійні конференції.

Всесвітній день екологічної освіти

Щороку 26 січня нагадують і про важливість екологічної свідомості. День екологічної освіти покликаний формувати відповідальне ставлення до довкілля, раціональне використання природних ресурсів і розуміння наслідків людської діяльності для природи.

У школах, університетах і громадських організаціях проводять лекції, тематичні уроки, екоакції, озеленення територій та просвітницькі заходи.

Міжнародний день чистої енергії

Ще одна дата, встановлена Генеральною Асамблеєю ООН, присвячена розвитку відновлюваних джерел енергії. Мета — привернути увагу до сонячної, вітрової, гідро- та інших видів чистої енергетики, які допомагають зменшувати викиди парникових газів і боротися зі зміною клімату.

У різних країнах проходять форуми та дискусії щодо переходу на «зелену» енергетику й підвищення енергетичної безпеки.

День працівника контрольно-ревізійної служби України

В Україні 26 січня вітають фахівців, які здійснюють державний фінансовий контроль. Раніше ці функції виконувала контрольно-ревізійна служба, нині — Державна аудиторська служба.

Її працівники перевіряють ефективність використання бюджетних коштів, запобігають фінансовим порушенням і зловживанням, що особливо важливо для стабільності державних фінансів.

День Австралії

Для Австралії 26 січня — головне національне свято. Воно пов’язане з прибуттям у 1788 році Першого флоту британських кораблів до бухти Порт-Джексон, що поклало початок європейському заселенню континенту.

Сьогодні цей день символізує єдність країни, її багатокультурність і досягнення. В Австралії проходять святкові церемонії, фестивалі, концерти, феєрверки та урочисті вручення громадянства.

Таким чином, 26 січня поєднує духовні традиції, професійні відзнаки та глобальні ініціативи — від віри й служіння до екології, енергетики та міжнародної співпраці.

Який обсяг приблизно потрібен?

Який стиль — офіційний, дружній, креативний, науковий?

Американські учасники заявили про «значний прогрес» у ході дискусій, де обговорювалися ключові питання: територіальні претензії Росії на Донбасі, статус окупованої Запорізької атомної електростанції та кроки, необхідні для деескалації конфлікту і гарантування, що війна не поновиться.

«Обговорювалося все. Ніхто з жодної сторони не був збентежений дискусіями. Ми не залишили жодного питання без розгляду і не змушували нікого до чогось. Ми побачили велику повагу в залі, адже вони дійсно шукали рішення», — заявив один із американських посадовців.

Під час «спільного обіду» після другого дня переговорів американці помітили, що учасники російської та української делегацій поводилися «майже як друзі», що, за їхніми словами, вселяє певну надію на прогрес.

Водночас видання наголошує на контрасті між ходом переговорів та тлом подій: саме цього тижня Росія здійснила масовані атаки на цивільну інфраструктуру та енергетику України. Однак американські чиновники заявили, що переговори пройшли «краще, ніж очікувалося», і вони задоволені тим, що вже вдалося обговорити.

Українські представники займають більш стриману позицію. За словами одного з чиновників, хоча сторони досягли певного прогресу, все ще залишається невизначено, чи має кремлівське керівництво намір реально завершити війну. Також неясно, чи мають російські учасники переговорів повноваження ухвалювати політичні рішення чи укладати угоди.

Підсумком двосторонніх і тристоронніх консультацій стало рішення продовжити перемовини. Попередньо наступний раунд планують провести 1 лютого. Американські посадовці також висловили сподівання на можливу зустріч на найвищому рівні — між президентами України та Росії. За їхніми словами, така зустріч «може відбутися у Москві або Києві», але остаточного рішення ще немає.

«Ми вважаємо, що ці зустрічі мають відбутися перед зустріччю лідерів. Ми не думаємо, що це далеко. Якщо ми продовжимо рухатися поточним шляхом, ми дійдемо до цього», — сказав один із американських співрозмовників.

Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення, що передбачає обов’язкове використання мобільного застосунку «Прозоре будівництво» для прийняття завершених об'єктів будівництва в експлуатацію. Цей цифровий інструмент має на меті значно вдосконалити роботу органів державного архітектурно-будівельного контролю, зробивши процес перевірок більш прозорим і контрольованим. Відтепер органи контролю зможуть здійснювати огляди будівельних об'єктів за допомогою сучасних технологій, що дозволяє фіксувати результати перевірок безпосередньо на місці будівництва.

Мобільний застосунок стане важливим елементом для забезпечення ефективного та зручного моніторингу на кожному етапі будівельного процесу. Інспектори ДАБК матимуть можливість проводити виїзні огляди із повною цифровою фіксацією всіх результатів, що дозволить зафіксувати підтвердження присутності, а також оцінку відповідності об'єкта проєктній документації. Ці зміни надають можливість здійснювати точнішу перевірку без необхідності тривалих адміністративних процедур.

В уряді зазначають, що впровадження цифрового формату значно зменшує вплив людського фактора та ускладнює маніпуляції під час прийняття об’єктів. За рахунок автоматизації процесів контроль стає більш прозорим, а відповідальність посадових осіб — чітко зафіксованою.

Функціонал застосунку передбачає можливість фото- та відеофіксації стану об’єкта, внесення даних до спеціального чек-листа та автоматичне визначення геолокації. Це дозволяє підтвердити, що перевірка дійсно проводилась на місці, а не формально.

Окрему увагу приділено оновленому чек-листу. Він отримав чітку структуру з поділом на окремі блоки, що охоплюють інженерні системи, внутрішні та зовнішні елементи будівель, а також ключові функціональні характеристики об’єкта. Такий підхід унеможливлює використання сторонніх матеріалів і зводить до мінімуму суб’єктивні оцінки.

Очікується, що застосування мобільного інструменту не лише прискорить процедуру введення об’єктів в експлуатацію, а й посилить довіру до рішень контролюючих органів. У перспективі це має стати частиною ширшої цифрової трансформації будівельної галузі та державного нагляду.