В Україні є єдиний діючий вулкан у селі Старуні на Івано-Франківщині

Родина заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця та судді Господарського суду Київської області Світлани Грабець у період повномасштабної війни істотно збільшила свої активи у сфері нерухомості. За оцінками фахівців ринку, сумарна вартість майна, яке з’явилося у власності сім’ї за цей час, перевищує 1 мільйон доларів США, що викликало суспільний резонанс і запитання щодо джерел фінансування таких покупок.

Аналітики звертають увагу на розбіжність між задекларованими доходами подружжя та реальними витратами на придбання житла. У відкритих деклараціях фігурують доходи, характерні для державних службовців і суддів, однак вони візуально не співвідносяться з ринковою вартістю об’єктів, які були оформлені у власність родини протягом воєнного періоду.

Декларації також не демонструють реального зменшення заощаджень: до купівлі родина декларувала 220 тисяч доларів готівкою, після — 185 тисяч. Фактичні витрати на придбання житла у звітності майже не відображені.

Буковельські апартаменти батька суддіУ вересні 2023 року батько судді Світлани Грабець — експрокурор та колишній заступник генпрокурора часів Віктора Пшонки Юрій Дьомін — придбав апартаменти в комплексі Glacier Premium Apartments у Буковелі. Площа житла — 61 кв. м. Ринкова ціна таких апартаментів оцінювалася приблизно у 275 тисяч доларів, однак у документах зазначено близько 75 тисяч доларів.

Аналогічна ситуація з паркомісцями: задекларована вартість становить 6–7 тисяч доларів, тоді як ринкова ціна сягає 25–30 тисяч.

Елітний маєток під КиєвомОкрему увагу привертає заміський будинок у закритому котеджному містечку Riviera Zoloche під Києвом. Особняк площею до 360 кв. м з додатковими будівлями, виходом до Дніпра, СПА-зоною та доступом до яхт-клубу. Ринкова вартість подібних об’єктів стартує від 500–600 тисяч доларів.

Водночас у документах зазначено, що Юрій Дьомін придбав лише земельну ділянку за 153 тисячі гривень, а сам будинок був нібито збудований упродовж одного місяця у 2019 році. Супутникові знімки свідчать, що об’єкт був готовий ще у 2017 році, що може вказувати на схеми заниження вартості та ухилення від оподаткування.

Чиновницька династія і питання доброчесностіСвітлана Грабець походить із родини високопосадових правоохоронців. Її дід Михайло Потебенько обіймав посаду генерального прокурора за часів Леоніда Кучми, батько — багаторічний прокурор і митник, мати — суддя. При цьому, за півтора року до купівлі елітного будинку, офіційні заощадження батьків становили близько 7 тисяч доларів і 500 тисяч гривень.

Під час кваліфікаційного оцінювання суддя Грабець обмежилася загальними поясненнями про «незавершене будівництво», а на запити журналістів відповіла стандартною фразою про законність походження активів. Ігор Грабець від коментарів відмовився, пославшись на перевірки доброчесності.

Ознаки можливого порушенняЮрист Центру протидії корупції Роман Вербовський зазначає, що в цій історії проглядаються ознаки недостовірного декларування та потенційного незаконного збагачення. Ключова проблема полягає не у володінні елітною нерухомістю, а у систематичному заниженні її вартості та відсутності підтверджених джерел доходів, які відповідали б реальним ринковим цінам.

Поки суддя ухвалює рішення іменем України, а прокурор здійснює нагляд за дотриманням закону, фінансова реальність їхньої родини залишається без чітких та переконливих пояснень.

9 січня 2026 року російські війська здійснили один з найбільших за останній час комбінованих повітряних ударів по території України. За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, напад включав запуск балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, що розташований в Астраханській області Росії. Цей удар став частиною масштабної операції, в ході якої, згідно з повідомленням ПС ЗСУ, було виявлено та супроводжено 278 повітряних цілей, серед яких — 36 ракет різних типів, а також 242 безпілотники та інші засоби повітряного нападу.

Українські сили протиповітряної оборони продовжують активно знижувати ефективність ворожих атак, зокрема перехоплюючи частину ракет і безпілотників до того, як вони досягли своїх цілей. Однак, масштаби атаки, а також використання різних типів боєприпасів свідчать про високий рівень організації та синхронізації дій агресора, який продовжує ескалацію війни. Паралельно із цим російські війська також застосовують ракетні удари для психологічного тиску на цивільне населення України, що залишає безпорадними навіть найбільш захищені райони.

Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 244 повітряні цілі. Основним напрямком удару стала Київська область. Під атакою перебували об’єкти критичної інфраструктури. Водночас зафіксовано влучання на 19 локаціях, що свідчить про значну інтенсивність обстрілу.

У Повітряних силах підтвердили застосування однієї балістичної ракети середньої дальності. Запуск було здійснено о 23:47. Повітряна ціль рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину.

Відомо, що на полігоні Капустин Яр базується ракетний комплекс «Орєшнік». Водночас у Повітряному командуванні «Захід» зазначили, що точний тип ракети буде встановлено після детального вивчення всіх її елементів.

Українські військові наголошують: попри надскладні умови та масованість атаки, система ППО продемонструвала високу ефективність, запобігши значно більшим руйнуванням і жертвам серед цивільного населення.

У селі Новиця Калуського району правоохоронці затримали 19-річного жителя Калуша, якого підозрюють у підпалі автомобіля Fiat Doblo. Інформацію про це оприлюднила поліція Івано-Франківської області. Подія сталася в ніч на 11 січня та викликала значний резонанс серед місцевих мешканців.

За попередніми даними слідства, автомобіль був припаркований на узбіччі дороги. Молодий чоловік, перебуваючи на вулиці вночі, вирішив зайти всередину транспортного засобу, після чого в салоні спалахнула пожежа. Вогонь пошкодив внутрішню частину авто, завдавши власнику матеріальних збитків.

Внаслідок пожежі автомобіль повністю знищено, а підозрюваний отримав тілесні ушкодження. Чоловіка затримали та арештували з правом внесення застави.

За умисне знищення майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194 КК України) йому загрожує від трьох до десяти років ув’язнення.

Колишній перший заступник начальника управління Державної міграційної служби в Одеській області, Іван Безкищенко, став об'єктом уваги після того, як в його щорічній декларації було вказано, що він придбав квартиру за символічні 7 гривень. Така інформація викликала чимало запитань у громадськості, особливо з огляду на раніше висунуті підозри щодо його причетності до привласнення бюджетних коштів.

За даними слідства, Іван Безкищенко, перебуваючи на посаді в Державній міграційній службі, нібито був причетний до фінансових зловживань. Відомо, що прокуратура розслідувала можливі факти незаконного використання державних коштів, зокрема через укладення сумнівних контрактів і використання службових повноважень для особистої вигоди. Однак, попри ці підозри, Іван Безкищенко не був притягнутий до відповідальності, і питання щодо його майнових придбань залишаються невирішеними.

Аналогічна ситуація з дачним будинком у Кошарах площею майже 73 квадратних метри, який він придбав у 2016 році. У декларації також вказано лише 1% права власності, хоча будинок повністю належить Безкищенку.

Окрім цього, експосадовець задекларував квартиру площею 28,7 квадратного метра в Одесі, придбану у 2019 році за 360 тисяч гривень. Така сума суттєво нижча за ринкові ціни на одеську нерухомість навіть того періоду.

Найбільше запитань викликає ще одна квартира в Одесі площею 36,7 квадратного метра, яка перебуває у спільній власності Івана та його дружини Марії. Кожному з них належить по 50%, а загальна вартість житла у декларації становить лише 7 гривень.

За кілька місяців до звільнення з ДМС, у квітні 2024 року, Безкищенко став співвласником половини великої земельної ділянки площею майже 4,6 гектара у селі Нерубайське Одеської області. Інша половина належить Василю Юренку — особі, пов’язаній з компанією «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”», яка після окупації Донецька була перереєстрована за законами так званої «ДНР» та присутня у російських державних реєстрах. Юренко також фігурує як керівник однойменної компанії у Росії і, за даними реєстрів РФ, має податкову реєстрацію у Ростовській області.

Дружина експосадовця Марія Безкищенко з 2022 року володіє трьома земельними ділянками загальною площею 26 тисяч квадратних метрів у Хмельницькій області, однак вартість жодної з них у декларації не зазначена.

У декларації також вказано об’єкт незавершеного будівництва — гараж площею 15 квадратних метрів в Одесі. Землю під ним Безкищенко орендує в Одеської міської ради, а сам гараж збудований за його кошти і належить йому.

Сім’я володіє кількома автомобілями. Серед них Opel Omega 1996 року, Toyota RAV4 2005 року, придбана за заниженою ціною 69 тисяч гривень, а також старі моделі ВАЗ та «Москвич», оформлені на подружжя.

За 2024 рік Безкищенко отримав понад 750 тисяч гривень зарплати у ДМС, 239 тисяч гривень пенсії, соціальні виплати та невеликі доходи від оренди. Його дружина задекларувала пенсію та доходи від оренди. Водночас заощадження родини перевищують півтора мільйона гривень у гривнях та іноземній валюті.

Поєднання значних активів, занижених цін на нерухомість і земельні ділянки, а також зв’язків із особами, пов’язаними з бізнесом на окупованій території, викликає серйозні питання до фінансової прозорості способу життя колишнього високопосадовця міграційної служби.

Народні депутати від фракції «Слуга народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров вийшли під застави у справах, що стосуються отримання хабарів за «правильні» голосування у Верховній Раді України. Загальна сума застав становить майже 36,7 млн грн. Це рішення стало результатом тривалого розслідування, яке викликало широкий резонанс в українському суспільстві.

За даними журналістів, для внесення застави за Ольгу Савченко її адвокат Ігор Фомін сплатив 16,6 млн грн. Зазначається, що частину цих коштів він назвав власними, а частину — «позиченими». Такі заяви викликали додаткові питання щодо прозорості фінансових операцій та джерел коштів, оскільки сума застави є значною і вимагає ретельної перевірки.

Експерти та журналісти звертають увагу, що в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Їх може внести будь-яка фізична чи юридична особа, і обов’язку довести легальність доходів немає. Навіть у попередній справі Мідас заставу на 37 млн грн внесла компанія зі статутним капіталом 1000 грн, яка не веде реальної діяльності. Держфінмоніторинг не виявив підозрілих транзакцій у цих випадках.

Внаслідок цього підозрювані у корупції можуть швидко вийти з-під варти, а особи чи компанії з нульовою діяльністю за один день знаходять десятки мільйонів для застави. Експерти пропонують змінити порядок внесення застави: запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, вимагати підтвердження легальних доходів і відмовляти у зарахуванні застави без таких підтверджень.

Такі зміни могли б суттєво знизити ризик обходу закону та підвищити ефективність антикорупційної політики.

Ольга Корх, претендентка на керівну посаду в митній службі, потрапила під пильну увагу правоохоронців через низку резонансних справ, пов’язаних із можливими корупційними діями та розтратою державних коштів. За даними слідчих органів та опублікованих матеріалів, розслідування щодо її діяльності розпочалося ще у 2024 році, коли було зафіксовано перші порушення у використанні бюджетних ресурсів.

Зокрема, правоохоронці з’ясовують обставини проведення державних закупівель та фінансування проєктів, де фігурує ім’я Корх. У документах зафіксовані аномалії в обліку коштів, а деякі контракти підозріло завищувалися або укладалися без належного тендерного процесу. Попередні експертизи вказують на ймовірні збитки державі, які могли виникнути через такі дії, а слідчі розглядають можливість притягнення до кримінальної відповідальності.

Два директори дочірніх підприємств, призначені Корх – ДП «Львівський дорсервіс» та «Закарпатський облавтодор» – намагалися вивести з державної власності майно компаній, включно з кар’єром та обладнанням. Їх звинуватили у змові з метою доведення підприємств до банкрутства та подальшого заволодіння майном.

У 2024 році одного з керівників дочірніх підприємств затримали за отримання хабаря. Його відсторонили від посади, що свідчить про корупційні ризики в системі, яку контролювала Корх.

У 2021 році, коли Корх очолювала державне підприємство, її притягували до адміністративної відповідальності за затримку виплат працівникам. Інші випадки невиплати заробітної плати також були зафіксовані, але формально справу закрили через відсутність складу правопорушення.

Ситуація викликає питання щодо готовності Ольги Корх очолити Державну митну службу, адже під її керівництвом траплялися факти розтрати державних коштів, корупції та недбалого управління держмайном.

У Європейському Союзі загострилися дискусії щодо використання 90 мільярдів євро, які були виділені Україні як пакет підтримки у грудні 2025 року. За інформацією з дипломатичних джерел, ключовим предметом розбіжностей став механізм розподілу контрактів на закупівлю озброєння, а також питання, у яких країнах має вироблятися військова техніка та боєприпаси.

Одну з найбільш активних позицій у цій дискусії займає Франція. Президент Еммануель Макрон наполягає на необхідності зменшення обсягів закупівель американської зброї та переорієнтації фінансування на європейських виробників. У Парижі вважають, що такий крок дозволить одночасно підтримати оборонну промисловість ЄС і знизити напруженість усередині НАТО, яка посилюється через нерівномірний розподіл контрактів і залежність від США.

Більшість країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, виступають проти зміни напрямку контрактів, наголошуючи на пріоритеті швидкої допомоги Києву. Позицію Франції підтримують лише Греція та Кіпр.

За словами дипломатів ЄС, понад дві третини виділених коштів, ймовірно, буде спрямовано на військові потреби, а не на звичайну бюджетну допомогу. Німеччина при цьому наполягає на пріоритеті для компаній тих країн, які надають Україні найбільшу фінансову допомогу, включно з Німеччиною.

«Це викликає велике розчарування. Ми втрачаємо з виду нашу головну мету, а вона полягає не в тому, щоб займатися бізнесом», — зазначив один із європейських дипломатів.

Напруженість у відносинах між ЄС і США зростає на тлі дискусій про підтримку України, а також після заяв колишнього президента США Дональда Трампа про можливе захоплення Гренландії.

Футболіст Володимир Бражко нещодавно поділився у своєму Instagram серією сімейних фото, які стали справжньою знахідкою для його прихильників. На зворушливих кадрах спортсмен позує разом із коханою Дашею Квітковою, мамою та бабусею. Фото були зроблені на вулиці, де засніжений пейзаж і теплі посмішки родини створюють атмосферу затишку і гармонії. Усі учасники знімків виглядають щасливими, що викликає велику кількість позитивних емоцій у підписників Бражка.

Особливий інтерес публікація викликала ще й через те, що раніше Даша Квіткова, яка є коханою Володимира, натякала на свою близькість до родини футболіста. Взаємні теплі стосунки між парою та родичами стали ще одним доказом їхньої гармонії та підтримки один одного. В одному з постів Даша навіть зізнавалася, що для неї важливо бути частиною такої дружної родини, де кожен підтримує і розуміє один одного.

Крім того, відомо, що Новий рік Володимир також зустрів у родинному колі. Свято він провів разом із Дашею, її сином та кількома близькими друзями, що ще раз підкреслює серйозність їхніх стосунків.

Підписники футболіста активно відреагували на світлини. У коментарях вони відзначають теплу атмосферу кадрів і те, що поруч із Бражком зібралися найважливіші жінки його життя. Фоловери також засипали компліментами Дашу Квіткову, маму і бабусю спортсмена, звертаючи увагу на їхню красу та щирість емоцій.

Теплі сімейні кадри Володимира Бражка стали ще одним підтвердженням того, що для футболіста родина і близькі люди залишаються головною опорою навіть у період активної кар’єри.