В України є шанс на поразку: нова реальність для Заходу, попереджає Financial Times

У сучасному світі, де глобалізація неминуче впливає на всі сфери життя, питання збереження національної ідентичності стає все більш актуальним. Культурні, мовні та історичні аспекти національної спадщини часто опиняються під загрозою через вплив різноманітних глобальних процесів, які стирають межі між народами та культурами. У цей час важливо не лише зберегти свою унікальність, але й активно розвивати її в умовах сучасних викликів.

Національна ідентичність включає в себе не тільки знання історії свого народу, а й прагнення до збереження своєї мови, традицій, звичаїв та цінностей, які становлять основу кожної нації. В умовах глобалізації стає важливим, щоб кожен народ зміг гідно представити свою культуру на міжнародній арені, не втрачаючи своєї автентичності. Від того, як країна адаптується до світових змін, залежить її здатність зберегти свої культурні особливості і в той же час розвиватися в глобальному контексті.

Паралельно Юрій Бойко разом із сином та партнерами — Ельдаром Сабіровим, Олексієм Башкіром та Андрієм Чернецовим — розвиває бізнес у важкій промисловості через компанії ТОВ «ОСКК» та ТОВ «ВІН ГРУПП». Йдеться про будівництво хімічних заводів та виробництво вибухових речовин, із залученням закордонних проєктантів та фірм-прокладок. Земельні ділянки для цих проєктів надаються рішеннями органів місцевої влади.

Активи родини Бойків викликають не менше запитань. Дружина політика — Віра Бойко — володіє корпоративними правами у ТОВ «Столична нерухомість», акціями ПАТ «Луганський електроапаратний завод» та сотнями тисяч квадратних метрів земельних ділянок. За оцінкою YouControl, вартість майна родини перевищує 4,4 мільйона доларів, тоді як офіційні доходи складаються переважно з дивідендів та подарунків від компаній зі сумнівною репутацією.

Попри включення Юрія Бойка до санкційного списку РНБО згідно з Указом Президента №38/205 від 19 січня 2025 року — обмеження залишаються радше символічними. Його позбавили державних нагород, але реальні активи, рахунки та нерухомість залишилися недоторканими.

На основі переданих матеріалів відкрито два кримінальних провадження — №12025105100001449 та №52025000000000324. Додатково низка судів зобов’язала правоохоронні органи внести відомості до ЄРДР, хоча в інших випадках було відмовлено. Попри затягування процесу, заявники наполягають на продовженні юридичного переслідування.

Історія Юрія Бойка — це частина більшої картини, в якій представники колишньої політичної еліти зберігають вплив і статки завдяки тіньовим схемам, уникаючи реальної відповідальності.

16 жовтня на 46-й позачерговій сесії Чернігівської міської ради було ухвалено рішення про перейменування одного з міських скверів на честь колишнього президента США Дональда Трампа. Сквер «Казка», що розташований у мікрорайоні Шерстянка, стане символом вшанування «видатного політичного лідера сучасності», як зазначено в документі, що був поданий на розгляд.

За пропозицію проголосували 22 депутати міської ради, серед яких важливу роль в ініціативі відіграла голова фракції «Європейська солідарність» Марина Семененко. Це рішення покликане не лише вшанувати постать Трампа, а й звернути увагу світової спільноти на важливість відбудови Чернігова після масштабних руйнувань, яких місто зазнало внаслідок військової агресії. Перейменування скверу має на меті привернути увагу до важкої ситуації в Чернігові та сприяти залученню міжнародної допомоги для відновлення міської інфраструктури.

У пояснювальній записці наголошується, що жителі Чернігова висловлюють надію на можливу роль Дональда Трампа у припиненні нинішньої війни. Автори рішення переконані, що саме він може зробити внесок у досягнення стійкого миру та, на думку ініціаторів, навіть заслуговувати на Нобелівську премію миру.

Рішення вже викликало активне обговорення серед містян і в соцмережах. Частина громадськості сприйняла ініціативу як символічний дипломатичний жест, інші — як суперечливий крок на тлі політичної поляризації навколо особи Дональда Трампа у світі.

Шахраї постійно вдосконалюють свої методи виманювання грошей, вдаючись до нових способів обману, а також не забуваючи про старі, добре відомі схеми. Вони намагаються скористатися різними вразливими ситуаціями, де довіра громадян може бути піддана випробуванню. Один із найбільш поширених методів — дзвінки з вимогою сплатити неіснуючий штраф. При цьому шахраї можуть видавати себе за працівників державних органів або правоохоронних структур, вводячи в оману своїх жертв.

Ще одна популярна схема — відправка посилок з товаром за завищеною ціною або пропозиція "виграшу", який необхідно спочатку викупити. Люди отримують повідомлення про те, що вони виграли приз чи грошовий бонус, але для отримання виграшу вимагається сплатити певну суму наперед. Це класична пастка, яка призводить до втрати грошей без жодного реального виграшу.

Шахраї телефонують і представляються співробітниками державних органів, повідомляючи про нібито замовлені, але не отримані ліки. Вони погрожують штрафом чи судом, вимагають компенсувати «збитки» і стверджують, що гроші можуть автоматично списати з пенсії чи зарплати.

Інший метод — надсилання посилок із «виграшем». Через прозорий пакет жертві демонструють пачку грошей (зазвичай сувенірних банкнот), а отримувач, намагаючись отримати виграш, оплачує доставку і втрачає кошти.

Також шахраї надсилають посилки з дешевими товарами, які люди не замовляли. Потерпілі сплачують за них у кілька разів дорожче за реальну вартість, вважаючи, що це їхнє замовлення.

Фахівці радять не оплачувати посилки, які не замовляли, не довіряти дзвінкам про штрафи та суди без перевірки через офіційні джерела, а перед оплатою будь-якого «виграшу» переконатися, що це не обман.

Дотримання цих простих правил допомагає уникнути фінансових втрат та зберегти власні гроші у безпеці.

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок щодо Володимира Пацула, заступника директора ДП «Мостиське військове лісництво», визнавши його винним у спробі підкупити співробітника Служби безпеки України (СБУ). Згідно з матеріалами справи, посадовець намагався через хабарництво вплинути на хід розслідування кримінального провадження, яке стосувалося незаконної вирубки лісу.

У вересні 2023 року, під час особистої зустрічі з оперативником СБУ, Пацула запропонував щомісячну неправомірну вигоду на суму 20 тисяч гривень — по 10 тисяч за кожну з двох дільниць лісництва. В обмін на ці кошти він вимагав від правоохоронця «не втручатися» в розслідування та «закрити очі» на вже виявлені порушення в лісовому господарстві.

У суді обвинувачений своєї провини не визнав, пояснюючи, що не мав на увазі хабар, а лише хотів з’ясувати, які докази потрібні для закриття справи. Він також стверджував, що сказані ним суми стосувались кількості порушень, а не грошей.

Суддя Олеся Постригач не прийняла ці аргументи та встановила факт пропозиції неправомірної вигоди. Пацулу визнано винним за ч.1 ст.369 ККУ та призначено штраф у розмірі 51 тисячі гривень. Крім того, він має компенсувати понад 32 тисячі гривень за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений у встановленому порядку.

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №14025, що стосується автоматичного обміну інформацією про доходи громадян, отриманих через цифрові платформи. Законопроєкт, ініційований народним депутатом Данилом Гетманцевим, передбачає значні зміни в механізмах оподаткування для користувачів таких платформ, як OLX, Prom, Bolt, Glovo, Rozetka та інших популярних сервісів, на яких громадяни мають можливість заробляти.

Згідно з новими нормами, між податковими органами різних країн буде налагоджено автоматичний обмін інформацією про доходи, які громадяни отримують через онлайн-майданчики. Це дозволить суттєво покращити контроль за оподаткуванням таких доходів, які, через свою специфіку, часто залишаються поза увагою фіскальних органів. Зокрема, обмін даними дозволить здійснювати ефективніше стягнення податків з осіб, які отримують доходи через інтернет-торгівлю, послуги таксі чи доставку товарів, не декларуючи їх належним чином.

Законопроєкт одночасно вводить податкові правила для фізосіб, які заробляють через платформи. Передбачено податкову пільгу: продажі товарів через майданчики на суму до 2000 євро на рік не обкладатимуться податком. Це означає, що одноразові або незначні продажі побутових речей залишаться поза оподаткуванням.

Якщо річний дохід перевищить поріг пільги, платники мають задекларувати прибутки. Для фізичних осіб-платників, які виконують низку умов, встановлено знижену ставку ПДФО до 5%. Перелік умов включає: відкриття окремого банківського рахунку для надходжень із платформ та розрахунків лише через нього; відсутність статусу самозайнятості та найманих працівників; річний дохід не вище 834 мінімальні заробітні плати (прибл. 6,7 млн грн); і відсутність торгівлі підакцизними товарами. За інших умов діятиме загальна ставка ПДФО 18%.

Міністерство фінансів визначає коло осіб, яких стосуватимуться нові правила: водії сервісів таксі (Bolt, Uklon, Uber), кур’єри служб доставки (Glovo, Zakaz.ua), фрилансери і виконавці завдань через платформи типу Kabanchik.ua, а також продавці на онлайн-майданчиках (OLX, Prom, Rozetka). Крім того, проєкт дозволяє використовувати особистий поточний рахунок для операцій, якщо протягом року через платформу здійснено не більше трьох продажів на суму до €2000.

Данило Гетманцев підкреслив, що ухвалення законопроєкту наблизить українське податкове законодавство до норм ЄС та ОЕСР і сприятиме прозорості: “Цей документ наблизить Україну до повноцінної участі у європейській податковій архітектурі, де прозорість, автоматичний обмін і податкова відповідальність — це ознаки цивілізованої економіки та довіри між державами”. При цьому Державна податкова служба України щороку отримуватиме від партнерів дані про доходи українців із цифрових платформ і передаватиме інформацію про іноземних резидентів іншим країнам.

Наступні кроки — розгляд законопроєкту в сесійній залі Верховної Ради та узгодження технічних деталей його впровадження: як саме відбуватиметься обмін даними, яким чином платники декларуватимуть доходи, і які інформаційні інструменти будуть доступні для користувачів платформ. Учасники ринку та самі платформи матимуть час підготуватися до нових правил, які торкнуться мільйонів українців, що заробляють через цифрові сервіси.

Мережа автозаправних станцій «Авіас», яка є частиною групи «Приват», опинилася в центрі гучного скандалу, що стосується блокування постачання дизельного пального, яке було виділене для цивільного захисту в умовах воєнного стану. Інцидент стався влітку 2023 року, коли Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації перерахував 4,55 млн грн приватній компанії ТОВ «Інтекс Інвест» за 100 000 літрів дизельного пального, призначених для забезпечення роботи генераторів та аварійної техніки, що використовуються в умовах надзвичайних ситуацій.

Однак, замість того, щоб поставити необхідний обсяг пального, компанія «Інтекс Інвест» видала замовнику спеціальні скретч-картки, які можна було використати для заправки на автозаправних станціях мережі «Авіас». Це рішення викликало подив і занепокоєння у багатьох, адже до кінця 2024 року, за повідомленнями операторів АЗС, на багатьох заправках почали відмовлятися відпускати дизельне паливо за цими картками. В результаті, значна частина пального, а саме 48 760 літрів, так і не потрапила до цивільних служб, що могло призвести до серйозних проблем у забезпеченні безпеки в умовах війни.

Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська потрапила у центр дисциплінарного розгляду після того, як відмовилась від проходження повторного медичного огляду. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, хоча раніше була офіційно визнана інвалідом другої групи, що підтверджувалося рішенням місцевої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Справа набула особливої уваги через обставини, що оточують можливі зловживання при оформленні інвалідності посадовцям, і яка була безпосередньо пов'язана з діяльністю цієї МСЕК.

У 2019 році Веселовська отримала групу інвалідності саме через рішення комісії, якою керувала Тетяна Крупа. Після того, як була викрита схема неправомірних дій з боку керівництва комісії, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури почала ретельне розслідування щодо порушень і можливих зловживань. Ситуація загострилась, коли Веселовська відмовилась від подальших перевірок свого здоров'я, що стало додатковим фактором для вивчення її поведінки та намірів.

Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.

Київ вже технічно готовий розпочати подачу тепла в оселі мешканців, проте поки що зволікає із запуском через несприятливі погодні умови та необхідність економно використовувати природний газ. Про це в ефірі телеканалу «Київ24» розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв. Він зазначив, що розпочати опалювальний сезон у житлових будинках планується, ймовірно, наприкінці жовтня.

Пантелєєв підкреслив, що ситуація з температурою повітря та потреба зберегти енергетичні ресурси змушують міську владу бути обережною у питаннях запуску опалення. Прогнозують, що подача тепла почнеться в момент, коли температура зовні стабільно знизиться до рівня, що вимагає опалення. Київська міська інфраструктура вже готова до роботи в осінньо-зимовий період, однак міська влада ставить на перше місце ощадне використання енергетичних ресурсів та забезпечення комфортних умов для мешканців столиці, без надмірних витрат на газ.

«В принципі ми могли б вже розпочинати опалювальний сезон, технічно ми до цього готові. Але з огляду на погоду — дійсно ще не дуже холодно, і з огляду на те, що газ зараз треба дуже виважено використовувати… наразі немає рішення про початок опалювального сезону».

Пантелєєв уточнив, що соціальна сфера вже з теплом — це стосується садочків і лікарень.

«Житло поки що ні. Думаю, що до кінця місяця ми будемо в такому режимі».

За словами заступника голови КМДА, місто орієнтується не лише на стандартний критерій середньодобової температури +8°C, а й на прогнози на найближчі дні: після короткого похолодання очікуються періоди до +16°C, що дозволяє ще утримуватися від подачі тепла в житловий фонд.

«Газ нам знадобиться більше тоді, коли буде −10 чи −15, у січні-лютому, ніж зараз», — наголосив Пантелєєв, пояснюючи пріоритет раціонального споживання енергоресурсу з огляду на ризики для газової інфраструктури під час війни.