ВАКС конфіскував майно депутата Київщини на понад 5 мільйонів гривень через необґрунтовані активи

Колишньому депутату Харківської районної ради висунуто підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до його електронної декларації. За інформацією Харківської обласної прокуратури, поліції та джерела "Української правди" у правоохоронних органах, фігурантом цієї справи є Саїд Халід Пахлаван, який раніше представляв партію "Слуга народу" у складі районної ради.

Згідно з даними слідства, на момент подання декларації за 2023 рік Пахлаван обіймав посаду депутата Харківської районної ради VIII скликання. Під час перевірки його щорічного фінансового звіту було виявлено суттєві неточності, що викликали підозру у внесенні неправдивих відомостей. Як зазначає прокуратура, у декларації були вказані недостовірні дані щодо доходів та майнового стану депутата, що є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Правоохоронці зазначають, що всупереч вимогам антикорупційного законодавства посадовець не задекларував майно та фінансові зобов’язання, які підлягали обов’язковому декларуванню. Загальна сума незадекларованих активів перевищує 31,5 млн гривень.

Зокрема, у декларації відсутня інформація про автомобіль Porsche Cayenne, який підозрюваний придбав за 1,3 млн грн, а згодом продав за 1,4 млн грн. Також не були вказані грошові кошти на банківських рахунках у кількох фінансових установах — загалом понад 173 тис. гривень станом на кінець звітного періоду.

Крім того, ексдепутат не задекларував позику від фізичної особи у розмірі 700 тис. євро, що за офіційним курсом НБУ становить понад 28,7 млн гривень, а також доходи у вигляді банківських відсотків.

За результатами перевірки встановлено, що відомості, зазначені у декларації, не відповідають дійсності на суму понад 31,5 млн гривень. У прокуратурі уточнюють, що влітку 2025 року повноваження депутата були достроково припинені.

Правоохоронці викрили колишнього посадовця в Одесі, де він нині тимчасово проживає. За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури йому повідомлено про підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до декларації.

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо одного з найбільших фінансових скандалів в історії України, продовжила активну підприємницьку діяльність на території країни навіть після націоналізації банку. Її бізнес до початку повномасштабної війни також мав контакти з російським ринком, що викликало додаткову увагу аналітиків та громадськості до її діяльності.

Судові документи у Великій Британії підтверджують, що у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 мільярда доларів США. Це сталося через механізм видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За версією слідства та судових рішень, зазначені кредити мали ознаки неринкових операцій і фактично слугували інструментом для переміщення коштів з банку в приватні структури.

У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.

Упродовж найближчих днів у Києві прогнозується різке зниження температури повітря. За даними Укргідрометцентру, денні показники можуть сягати близько -13 градусів, а в нічні години стовпчики термометрів опускатимуться до -16 градусів. Такі погодні умови створюють додаткові ризики як для пішоходів, так і для водіїв, тому міські служби посилюють заходи безпеки.

Патрульна поліція Києва звернулася до мешканців із закликом бути максимально уважними під час пересування містом. Через сильні морози зростає ймовірність утворення ожеледиці на дорогах та тротуарах, що може призвести до травм і дорожньо-транспортних пригод. Правоохоронці радять водіям дотримуватися безпечної швидкості, збільшувати дистанцію та уникати різких маневрів, а пішоходам — обирати зручне взуття з неслизькою підошвою.

якщо довго перебуваєте на вулиці, заходьте у теплі приміщення кожні 30–60 хвилин;

для покращення кровообігу рухайте руками та пальцями ніг, але уникайте перевтоми;

не контактуйте шкірою з металевими предметами;

відмовтесь від куріння, оскільки нікотин послаблює судини;

працюючи з бензином на морозі, використовуйте водонепроникні рукавички, щоб уникнути обмороження;

за можливості уникайте далеких поїздок, а якщо поїздка неминуча — беріть теплі речі та термос із гарячим напоєм;

слідкуйте, щоб телефон був зарядженим для виклику служб порятунку у разі потреби.

Медики наголошують, що переохолодження та обмороження можуть наступити швидко, тому дотримання цих простих порад допоможе уникнути серйозних наслідків холодної погоди.

Колишній перший заступник начальника управління Державної міграційної служби в Одеській області, Іван Безкищенко, став об'єктом уваги після того, як в його щорічній декларації було вказано, що він придбав квартиру за символічні 7 гривень. Така інформація викликала чимало запитань у громадськості, особливо з огляду на раніше висунуті підозри щодо його причетності до привласнення бюджетних коштів.

За даними слідства, Іван Безкищенко, перебуваючи на посаді в Державній міграційній службі, нібито був причетний до фінансових зловживань. Відомо, що прокуратура розслідувала можливі факти незаконного використання державних коштів, зокрема через укладення сумнівних контрактів і використання службових повноважень для особистої вигоди. Однак, попри ці підозри, Іван Безкищенко не був притягнутий до відповідальності, і питання щодо його майнових придбань залишаються невирішеними.

Аналогічна ситуація з дачним будинком у Кошарах площею майже 73 квадратних метри, який він придбав у 2016 році. У декларації також вказано лише 1% права власності, хоча будинок повністю належить Безкищенку.

Окрім цього, експосадовець задекларував квартиру площею 28,7 квадратного метра в Одесі, придбану у 2019 році за 360 тисяч гривень. Така сума суттєво нижча за ринкові ціни на одеську нерухомість навіть того періоду.

Найбільше запитань викликає ще одна квартира в Одесі площею 36,7 квадратного метра, яка перебуває у спільній власності Івана та його дружини Марії. Кожному з них належить по 50%, а загальна вартість житла у декларації становить лише 7 гривень.

За кілька місяців до звільнення з ДМС, у квітні 2024 року, Безкищенко став співвласником половини великої земельної ділянки площею майже 4,6 гектара у селі Нерубайське Одеської області. Інша половина належить Василю Юренку — особі, пов’язаній з компанією «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”», яка після окупації Донецька була перереєстрована за законами так званої «ДНР» та присутня у російських державних реєстрах. Юренко також фігурує як керівник однойменної компанії у Росії і, за даними реєстрів РФ, має податкову реєстрацію у Ростовській області.

Дружина експосадовця Марія Безкищенко з 2022 року володіє трьома земельними ділянками загальною площею 26 тисяч квадратних метрів у Хмельницькій області, однак вартість жодної з них у декларації не зазначена.

У декларації також вказано об’єкт незавершеного будівництва — гараж площею 15 квадратних метрів в Одесі. Землю під ним Безкищенко орендує в Одеської міської ради, а сам гараж збудований за його кошти і належить йому.

Сім’я володіє кількома автомобілями. Серед них Opel Omega 1996 року, Toyota RAV4 2005 року, придбана за заниженою ціною 69 тисяч гривень, а також старі моделі ВАЗ та «Москвич», оформлені на подружжя.

За 2024 рік Безкищенко отримав понад 750 тисяч гривень зарплати у ДМС, 239 тисяч гривень пенсії, соціальні виплати та невеликі доходи від оренди. Його дружина задекларувала пенсію та доходи від оренди. Водночас заощадження родини перевищують півтора мільйона гривень у гривнях та іноземній валюті.

Поєднання значних активів, занижених цін на нерухомість і земельні ділянки, а також зв’язків із особами, пов’язаними з бізнесом на окупованій території, викликає серйозні питання до фінансової прозорості способу життя колишнього високопосадовця міграційної служби.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

Футболіст Володимир Бражко нещодавно поділився у своєму Instagram серією сімейних фото, які стали справжньою знахідкою для його прихильників. На зворушливих кадрах спортсмен позує разом із коханою Дашею Квітковою, мамою та бабусею. Фото були зроблені на вулиці, де засніжений пейзаж і теплі посмішки родини створюють атмосферу затишку і гармонії. Усі учасники знімків виглядають щасливими, що викликає велику кількість позитивних емоцій у підписників Бражка.

Особливий інтерес публікація викликала ще й через те, що раніше Даша Квіткова, яка є коханою Володимира, натякала на свою близькість до родини футболіста. Взаємні теплі стосунки між парою та родичами стали ще одним доказом їхньої гармонії та підтримки один одного. В одному з постів Даша навіть зізнавалася, що для неї важливо бути частиною такої дружної родини, де кожен підтримує і розуміє один одного.

Крім того, відомо, що Новий рік Володимир також зустрів у родинному колі. Свято він провів разом із Дашею, її сином та кількома близькими друзями, що ще раз підкреслює серйозність їхніх стосунків.

Підписники футболіста активно відреагували на світлини. У коментарях вони відзначають теплу атмосферу кадрів і те, що поруч із Бражком зібралися найважливіші жінки його життя. Фоловери також засипали компліментами Дашу Квіткову, маму і бабусю спортсмена, звертаючи увагу на їхню красу та щирість емоцій.

Теплі сімейні кадри Володимира Бражка стали ще одним підтвердженням того, що для футболіста родина і близькі люди залишаються головною опорою навіть у період активної кар’єри.

Наприкінці тижня, у суботу 11 січня, погодні умови в Україні різко ускладняться через наближення чергового атмосферного фронту. Синоптична ситуація принесе із собою опади у вигляді дощу та снігу, а також посилення вітру, що може вплинути на безпеку руху й роботу інфраструктури в окремих регіонах.

Найбільш напружена метеообстановка прогнозується на півдні та сході країни. У цих областях можливі інтенсивні опади, налипання мокрого снігу, ожеледь і сильні пориви вітру, які здатні призвести до ускладнення дорожнього руху та локальних перебоїв з електропостачанням. Температурні коливання поблизу нуля сприятимуть утворенню слизьких ділянок на автошляхах і тротуарах.

У північних регіонах буде хмарно з проясненнями, без опадів, однак морози залишатимуться відчутними. Вдень температура тут коливатиметься в межах -10…-12 градусів.

Схід України опиниться під впливом вологого і холодного повітря. У Донецькій та Луганській областях прогнозується сніг із дощем за температури від -2 до +2 градусів. У Харківській області очікується сніг і холодніше повітря — від -3 до -5 градусів.

У центральних областях країни збережеться мороз — від -8 до -13 градусів. Погода буде хмарною з проясненнями, а в Дніпропетровській області можливий сніг.

Найнеприємніші умови складуться на півдні України. Тут прогнозують мокрий сніг, дощі, сильний вітер та ожеледицю на дорогах. Температура повітря знизиться до -8…-10 градусів, водночас у Криму, Херсонській та Запорізькій областях буде дещо тепліше.

Синоптики закликають водіїв і пішоходів бути обережними через складні погодні умови та ймовірну ожеледицю.

Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки опублікував детальну покрокову інструкцію для військовослужбовців, які самовільно залишили місце служби, але згодом вирішили повернутися до виконання обов’язків. Відповідні роз’яснення містяться в офіційному повідомленні ТЦК, де наголошується на можливості відновлення служби у встановленому законодавством порядку.

У центрі пояснюють, що першим кроком для військового є звернення до органів Військової служби правопорядку. Це можна зробити як через Центральне управління ВСП у Києві, так і через будь-який зональний відділ за місцем перебування. Представники ВСП надають первинну консультацію, фіксують звернення та роз’яснюють подальші етапи процедури.

Окремо передбачена можливість подати запит дистанційно через застосунок «Армія+». У такому разі військовий оформлює відповідний рапорт у додатку, після чого ВСП опрацьовує звернення та організовує направлення до батальйону резерву. Представники служби зв’язуються з військовим для перевірки наявності необхідних документів і супроводжують його до місця подальшого проходження служби.

Для оформлення повернення рекомендується мати військово-облікові документи, медичні довідки, включно з висновком військово-лікарської комісії, а також рекомендаційний лист від частини, де військовий бажає продовжити службу, якщо такий є.

У ТЦК пояснюють, що повернення у конкретну бойову частину за «відношенням» можливе, але лише за умови, що ця бригада має потребу в доукомплектуванні. При цьому рекомендаційні листи від частин забезпечення, як правило, не враховуються, а таких військових направляють до підрозділів, які визначені як пріоритетні для комплектування.

Особи, які за висновком ВЛК мають обмежену придатність до військової служби, направляються до підрозділів забезпечення. Враховується рекомендаційний лист, який може надати сам військовий. Також підрозділи забезпечення ТЦК та СП доукомплектовуються саме військовими, придатними до служби в таких структурах за станом здоров’я.

Після прибуття до батальйону резерву командир підрозділу видає наказ про включення військового до списків особового складу. Паралельно через правоохоронні органи уточнюється інформація щодо внесення відомостей про військовослужбовця до Єдиного реєстру досудових розслідувань для подальшого врегулювання його правового статусу.